CC BY
10
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
мальною юльюстю облiкованих рисей у середньому становить 21 особину. Найбшьше значення (25 особин) цей показник мае в 1вано-Франювсьюй об-ластi, а в решт трьох областях становить 16 особин. За дiапазоном змiни чи-сельностi упродовж останнiх шести роюв найбiльш стабiльною можна вважа-ти закарпатську популяцш (11,1 %), а найбшьш лабiльною - 1вано-Фран-ювську популяцiю (37,3 0%) рисi. Львiвська (28,1 %) i Чернiвецька (31,4 %) популяци за цим показником у 2,5 та 2,8 раз, вщповщно, поступаються За-карпатськiй популяци риЫ. Вiдносно висока стабiльнiсть чисельност рисi у Закарпатськiй обл. може бути зумовлена наявшстю значних площ корiнних лiсiв, близьких до пралюового типу.
На загал, чисельнiсть риш, як одного з ключових видiв для класифшацп територiй, пропонованих Евросоюзом у рамках опрацьовувано! мережi "NATURA 2000", на територп Укра'нських Карпат упродовж останнiх 35 роюв зали-шаеться майже на одному рiвнi, за винятком окремих роюв. Зростання чисель-ностi спостерiгалося у Чершвецьюй обл. до 1975 р., у Закарпатсьюй та 1вано-Франювсьюй обл., до 1977 р. Максимальна чисельшсть рисi у Карпатах зафж-сована на рiвнi 700 особин у 1976 р., а мммальна - 295 особин, у 1998 рощ.
Унаслщок скорочення кормово! бази, деградаци мiсць перебування в результат! штенсивно! експлуатаци та омолодження лiсiв i великого рекреацшно-го навантаження на них, осушування болгт, прокладання мережi дорiг, поши-рення браконьерства рись стала рiдкiсною твариною i потребуе охорони. Вид занесено до Червоно! книги Укра'ни (1994), додатюв до Бернсько! конвенци, а також до Свропейського Червоного списку (1991). Необхщшсть ефектившшо! охорони рис й iнших великих хижих в Сврот пiдтверджуеться спецiальною програмою WWF "Large Carnivore Initiative for Europe" (Breitenmoser et al., 2000) i мiжнародними угодами, зокрема Директивами щодо Охорони середовища.
Лiтература
1. Бондаренко В.Д., Делеган 1.В., Солов1й 1.П., Рудишин М.П. Облш диких тварин. Практичш рекомендаци. - Льв1в: Фуз1я, 1989. - 67 с.
2. Бондаренко В.Д., Делеган 1.В., Татаринов К.А. та ш.; Мисливствознавство. - К.: НМК ВО. - 1993. - 200 с.
3. Гунчак М.С. Стан популяцш диких копитних тварин у Карпатах// Велию ссавщ Карпат. - 1вано-Франювськ: С1верс1я, 2000. - С. 11.
4. Делеган 1.В. Люова зоолопя. Безхребетш. - Льв1в: Полл1, 2003. - 472 с.
5. Делеган 1.В., Делеган I.I., Делеган I.I. Бюлопя люових птах1в i зв1р1в. - Льв1в: Полл1, 2005. - С. 442-445.
6. Козло П.Г. Звери. Животный мир Беларуси. - Минск: Беларусская энциклопедия, 2003. - С. 253-262.
УДК 630*970.13 Д.Г. Очеретний -Втницька обласна
станцш юних натуралкт1в
ДО ПИТАННЯ ВПЛИВУ СУЦ1ЛЬНОЛ1СОС1ЧНИХ РУБАНЬ НА НАСЕЛЕННЯ ПТАХ1В Л1СОСТАН1В ПОД1ЛЬСЬКОГО ПОБУЖЖЯ У ЗИМОВИЙ ПЕР1ОД
Показано вплив рубань головного користування на структуру населення птах1в стиглих грабово-дубових лю1в Вшниччини у зимовий перюд. Ключов1 слова: населення птах1в, головш рубання, лю.
62
Збiрник науково-технiчних праць
D.G. Ocheretnyj - Vinnitca regional station of young naturalists
To the question of the influence of the continuous fellings on the population of birds in the forests of Podilske Pobujya during the period of winter
It shows the influence of the main use forests' felling on the structure of the birds population in the ripe hornbeam - oak forests of the Vinnitsa Region the period of winter.
Keywords: the population of birds, main use forest's felling, forest.
Метою роботи е вияснення питання впливу суцшьно люоЫчних ру-бань на видовий склад i щшьтсть зимового населення nraxiB стиглих грабо-во-дубових лiсiв Вшницько! область
Дослщження проводили на прикладi населення птахiв люових масивiв Брацлавського люництва Тульчинського люомисливського господарства Вш-ницько! област у зимовий перiод. Географiчно район дослiджень розташо-вуеться в межах Швденного Подiлля, яке належить до Захiдного району Правобережного люостепу. Грабово-дубовi лiси тут зростають в областi з помiр-но-кшматичним клiматом, на територи з хвилястим рельефом, що характери-зуеться великою кшьюстю балок, ярiв, струмкiв та джерел.
Для дослщжень було вибрано дшянку пристигаючих та стиглих грабо-во-дубових лiсiв загальною площею 250 га. На цш дiлянцi трапляються й на-садження iнших клаЫв вiку. Дiлянки пристигаючих i стиглих лiсiв пройденi суцiльно лiсосiчними рубаннями головного користування на плошд 30 га (12 % територи). Поряд з дубом i грабом, до стану деревостану входять ясен, липа, клен, трапляються черешня, осика, бук, черемха, сосна, ялина. У роз-рщженому середньому ярус поширеш здебшьшого граб порослевого поход-ження, липа, ясен, клен, iз чагарникiв - шипшина, лiшина, бересклет та шшь У надгрунтовому покривi зростають копитняк, купена, осоки, будра, кропива, рщко - черемша, скополiя карнеолiйська.
Облши птахiв проводили на постiйному 5-кшометровому маршрутi за методикою Ю.С. Равкша [5] з 1991 по 2004 р. в перюд з 21 грудня по 15 лютого. Облжовий маршрут прокладено дiлянками насаджень мiж вирубками. З 1997 по 1999 р. на дшянщ люу проводили рубання головного користування. У зв'язку з цим, облши птахiв проводили до рубань i шсля них.
До домiнуючих, згiдно зi шкалою А.П. Кузякiна [3], належать види шж!в шiльнiстю 10 % i бiльше особин, спiвдомiнанти - багаточисельш види, що йдуть шсля домшант1в. Результати зимових облiкiв птахiв до проведення суцiльно лiсосiчних рубань наведено у табл. 1.
Зимове населення птах1в до перюду рубань головного користування представлене 18 видами щшьшстю 116 особин/км2. Домiнуючих е 5 видiв: си-ниця велика, синиця блакитна га!чка болотяна, тдкоришник звичайний, снiгур, Вони становлять 63,7 % населення птах1в грабово-дубового люу взимку. Решта видiв - субдом^юч^ не перевищують чисельностi 8 особин/км2, а чикотень, крук, чиж, вiвсянка звичайна, зимняк в грабово-дубовому лiсi майже не трапляються через малодоступшсть кормiв, збiднення кормово! бази загалом.
Пiд час зимiвлi бшьшють видiв птахiв утворюють як чиси, так i мша-нi згра!. До останнiх часто входять синиця велика, синиця блакитна, га!чка болотяна, тдкоришник звичайний, повзик, дятел звичайний, дятел малий, зо-лотомушка жовточуба. 1нколи до них приеднуеться довгохвоста синиця. Результати зимових облтв наведено у табл. 2.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни Табл. 1. Населення птахiв середньовшових та пристигаючих грабово-дубових
лшв у зимовий перюд до проведення суц1льнол1сос1чних рубань
Вид Особин/км2 Частка, %
Всього: 18 видiв 116 100
Синиця велика 20 17,2
Синиця блакитна 15 12,9
Га!чка болотяна 14 12,1
Пвдкоришник звичайний 13 11,2
Стгур 12 10,3
Повзик 8 6,9
Костогриз 8 6,9
Сойка 6 5,2
Синиця довгохвоста 5 4,3
Щиглик 4 3,4
Дятел звичайний 4 3,4
Дятел малий 3 2,6
Золотомушка жовточуба 3 2,6
Чикотень 0,7 0,6
Крук 0,3 0,3
Чиж 0,05 0,04
Вiвсянка звичайна 0,03 0,03
Зимняк 0,01 0,008
Табл. 2. Населення птахiв середньовЫових та пристигаючих грабово-дубових _лшв у зимовий перюд тсля проведення суц1льнол1сос1чних рубань_
Вид Особин/км2 Частка, %
Всього: 23 види 160 100
Синиця велика 27 16,9
Синиця блакитна 24 15,0
Повзик 21 13,1
Дятел звичайний 15 9,4
Пвдкоришник звичайний 15 9,4
Га!чка болотяна 11 6,9
Синиця довгохвоста 11 6,9
Золотомушка жовточуба 9 5,6
Горобець польовий 6 3,7
Вiвсянка звичайна 5 3,1
Костогриз 3 1,9
Щиглик 3 1,9
Сойка 2 1,2
Дятел малий 2 1,2
Чикотень 2 1,2
Дятел шршський 1 0,6
Жовна сива 1 0,6
Яструб великий 0,5 0,3
Зимняк 0,5 0,3
Дятел середнш 0,3 0,2
Яструб малий 0,3 0,2
Крук 0,3 0,2
Чиж 0,1 0,06
64
Збiрник науково-техшчних праць
Шсля рубань головного користування кiлькiсть зимуючих видiв пта-хiв рiвнялась 23 видам щiльнiстю 160 особин/км . Домшантами виявились 3 види: синиця велика, синиця блакитна, повзик, частка яких складала 45 % населення птахiв. Дятел звичайний, тдкоришник звичайний, га!чка болотяна, синиця довгохвоста, золотомушка жовточуба виявились субдомiнантами. Шсля рубань зменшилася чисельнiсть га!чки болотяно! - на 21 %, костогри-за - на 62,5 %, дятла малого - на 33,3 %, сойки - на 66,6 %. Перестав зустрь чатись сшгур. Пiсля рубань рiдкiсними залишились чиж, крук, зимняк. Серед нових видiв з'явились птахи-синантропи: дятел сiрiйський, жовна сива, польовий горобець, а також яструб великий, яструб малий, дятел середнш.
Таким чином, суцшьно люоЫчш рубанi iстотно змiнили зимову орш-тофауну грабово-дубового лiсу. Урiзноманiтнився екотоп люу. Поява велико! кiлькостi пшв i вiдходiв деревини на свiжих рубаннях сприяли розповсюд-женню комах-ксилофтв, покращилася кормова база у першу чергу, для спе-цiалiзованих у вщношент харчування птахiв (синицевi, дятловi та iн.), що i обумовило збшьшення притоку видiв в люовий масив i викликало зростання !х чисельностi на 27,5 %. Га!чка болотяна, дятел малий, сойка виявились бшьш пов'язаними з стиглим деревостаном, тому вилучення площ лiсу негативно вплинуло на !х чисельнiсть. Зменшення чисельностi костогриза i сшгу-ра ми не вважаемо закономiрним з ^е! причини, на експанси цих кочуючого i зимуючого видiв впливае багато iнших чинникiв.
Лггература
1. Воронов А.Г., Дроздов Н.Н., Криволуцкий Д.А., Мяло У.Г. Биогеография с основами экологии. - М.: ЖЦ "Академкнига", 2003. - С. 61-103.
2. Гузш А.1. Птахи чистобукових 1 грабово-букових пралшв Украшських Карпат// Ук-рашський орштолопчний журнал. - К.: Беркут. - 2003, т. 4, вип. 1. - С. 3-182.
3. Кузякш А.П. Зоогеография СССР: Учбов1 нотатки МОП1 1м. Н.К. Крупсько!, Бюгеог-раф1я. - К.: Беркут. - 1962, т. 109, вип. 1. - С. 3-182.
4. Равкш Ю.С. К методике учета птиц в лесных ландшафтах/ Природа очагов клещевого энцефалита на Алтае. - Новосиб1рськ, 1967. - С. 66-75.
