CC BY
16
около 4,5 тыс. охотничьих зверей. Из 11 видов успешной оказалась интродукция (Ondatra zibethica, Nyctereutes procyonoides) и реакклиматизация (Bison bonasus, Castor fiber) двух видов.
Ключевые слова: интродукция, акклиматизация, охотничьи звери, Западный регион Украины.
Khoyetskyy P.B. Introduction and reacclimatization of game species in the Western region of Ukraine
The results of introduction and reacclimatization of game species in the Western region of Ukraine have been analized. About 4.5 thousand game species have been released since the second part of XX th century. Among 11 species the introduction of two ones (Ondatra zibethica, Nyctereutes procyonoides) and reacclimatization of two (Bison bonasus, Castor fiber) turned out to be the most successful.
Keywords: introduction, reacclimatization, game species, Western region of Ukraine.
УДК 5982 Астр. Л. Б. Шпортун - НЛТУ Украти, м. Львiв
ХАРАКТЕРИСТИКА Б1ОТОП1В ЗИМ1ВЛ1 ОРН1ТОФАУНИ ЗМ1ШАНИХ Л1С1В ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА "РОЗТОЧЧЯ"
Проаналiзовано структуру населення птахiв найбшьш сформованих люосташв стиглого вшу переважаючих груп i тдгруп змшаних лiсiв природного заповщника "Розточчя". Враховували тип люорослинних умов, тип люу, тип i вш деревостану, наявшсть тдросту i тдлюку, мозшчнють люово! рослинносп, наявшсть галявин i водойм, рiвень фактора турбування, рельеф, набiр та якiсть кормових i захисних ста-цiй. Розподш за типами, бонiтування та швентаризащя бiотопiв орнiтофауни е важ-ливим етапом 1х впорядкування з погляду планування i проведення наукових досль джень, зокрема у природно-заповiдних об'ектах.
Ключов1 слова: люостан, бiотоп, зимуюча орнiтофауна, Розточчя.
Вступ. На Головному европейському вододш, в межах територи Ук-ра!ни { Польшд, розташований ушкальний у ф1зико-географ1чному вщношен-т район - Розточчя. Укра!нська частина Розточчя - це крайнш швшчно-за-хщний вщр1г Подшьсько! височини. Вш починаеться вщ околиць мюта Львова { тягнеться вузьким горбистим пасмом (15-20 км шириною) на 60 км у тв-шчно-захщному напрямку до кордону з Польщею, а на 11 територи до м. Красника [4].
За геоботашчним районуванням територ1я Розточчя належить до Роз-точанського геоботашчного округу широколистяних лшв Балтшсько! провш-ци Центральноевропейсько! область Для рослинносп регюну характерна участь таких елеменлв середньоевропейсько! рослинносп, як бук европейсь-кий, дуб скельний, ялиця бша [3].
Для характеристики бютошв та бютошчного розподшу зимуючих ви-д1в птах1в особливо важливе значення мають дендролопчш характеристики люових екосистем, зокрема наявшсть коршних л1сотв1рних та шших порщ дерев, до яких т чи шш1 види птах1в адаптоваш у суворих зимових умовах. Зазначимо, що з боку Карпат Розточчям проходить межа поширення ялищ бь ло!, смереки звичайно!, бука люового, як е важливими породами для осших популяцш багатьох горобинних птах1в, а також частково для низки вид1в, що
мiгрують у розточанськ лiси з пiвнiчних люових районiв. З боку Полiсся проходить межа поширення сосни звичайно'', низки видiв низькорослих верб. Як наслщок м^раци рiзних деревно-чагарникових порiд з твдня, пiвденного сходу, пiвденного заходу, у райош Розточчя сталося накладення 1х ареалiв, зумовлене клiматичними особливостями територи. Тут сформувались уш-кальш за складом i структурою буково-дубово-соснов^ сосново-ялицевi, сос-новi, буковi, вiльховi та iншi лiсовi формаци i субформаци, створивши спри-ятливi умови для проживання представниюв рiзних тишв орнiтофауни. Наяв-нiсть сосни звичайно'', зокрема, у розточанських люових урочищах сприяе зи-мiвлi значно'' кшькоси комахо'дних горобинних птахiв та низки видiв дятло-подiбних [1].
Методи i матерiали дослiдження. Питанням класифжацп та швента-ризаци бiотопiв фауни придшяли увагу Д.М. Данилов, В.1. Дементьев, К.А. Татаринов, П.Б. Юргенсон, Я.С. Русанов, В.Н. Скалон, Н.Н. Скалон, Н.М. Красний, В.Д. Бондаренко, 1.В Делеган, М.В. Чернявський. Загальш по-ложення методу картування бютошв в узагальненому варiантi викладено в робот В.П. Ткачика [5]. Метод розробили на початку шмдесятих роюв ш-мецькi дослiдники Габер i Кауле. З 1996 р. картування бютошв е частиною Мiжнародноl конвенци про свiтову спадщину, яка реалiзуеться свiтовою спiльнотою пiд егiдою ЮНЕСКО.
Розподш за типами, бонiтування та швентаризащя бiотопiв оршгофа-уни е важливим етапом 1'х впорядкування з погляду планування i проведення наукових дослщжень, зокрема у природно-заповiдних об'ектах. Бiотоп - це мiнiмальна просторово-територiальна екосистема, яка в межах поширення характеризуеться подiбнiстю основних едафiчних та бютичних ознак i реагуе на змши зовнiшнього середовища як едине цше. В межах бiотопу конкретний вид органiзмiв знаходить необхiднi умови для забезпечення вЫх життевих цикшв свого iснування. Термiн вживаеться також як синошм мiсця проживання виду [6].
Для видшення та опису бютошв використано матерiали таксаци люо-вого фонду ПЗ. Враховували тип лiсорослинних умов, тип люу, тип i вiк де-ревостану, наявнiсть пiдросту i шдлюку, моза'чшсть люово! рослинностi, на-явшсть галявин i дорiг, водойм, рiвень фактора турбування, рельеф. Аналiзу-вали набiр та якiсть кормових i захисних стацiй. Також брали до уваги досль дження зимуючо'' орштофауни за останнi три роки [3].
Результати дослвдження та ix обговорення. Лiсовi екосистеми природного заповщника "Розточчя" е екологiчним ядром, що забезпечуе юнуван-ня локальних та м^руючих популяцiй лiсових видiв зимуючих та гнiздових птахiв. Своерiднi особливост клiмату, геоморфологи та юторп розвитку Розточчя зумовили формування рiзноманiтних угруповань люово! та болотно'' рослинность Перекривання ареалiв багатьох евразiйських видiв дерев i чагар-никiв, в поеднанш з високою моза'чшстю трунив сприяло утворенню понад 20 тишв люу на невеликiй територи заповщника.
Територiя заповiдника складаеться з двох дшянок - Верещицького i Ставчанського люництв. Загальна площа становить 2084,5 га, протяжшсть те-
ритори з nÍBH04Í на пiвдень - 8 км, Í3 заходу на схщ - 12 км. На nÍBH04Í та сходi заповiдник межуе з Яворiвським нацiональним природним парком. Тут пролягае межа Головного Свропейського вододшу мiж басейнами рiчок Бал-тшського та Чорного морiв, що зумовлюе важливiсть дослiджень, пов'язаних з сезонною пульсацiею поширення видiв мiж басейнами двох континенталь-них морiв. У заповщнику переважае лiсова рослиннiсть 92 %, а лучна, боло-тяна, прибережно-водна займае 8 % територи [3].
Сучасна зимуюча орнiтофауна природного заповщника "Розточчя" на-раховуе 55 видiв, якi об,еднанi в 5 рядiв i 18 родин: ряд соколоподiбнi (8 ви-дiв), ряд куроподiбнi (2 види), ряд совоподiбнi (3 види), ряд дятлоподiбнi (7 видiв), ряд горобцеподiбнi (36 видiв). До Червоно! книги Укра!ни занесено 8 видiв (14,5 % вщ складу зимуючих): беркут Aquila chrysaetos, орлан-бшох-вiст Haliaetus albicilla, сапсан Falco peregrinus, тетерук Lyrurus tetrix, сова довгохвоста Strix uralensis, сорокопуд Ырий Lanius excubitor, жовна зелена Pi-cus viridis, дятел бшоспинний Dendrocopos leucotos [2]. Нижче наведено ана-лiз структури населення птахiв найбшьш сформованих лiсостанiв стиглого вь ку переважаючих груп i шдгруп типiв лiсу (табл. 1, 2).
Табл. 1. Загальна характеристика 6iomonie Природний 3anoeidHUK "Розточчя "
Тип екототв Площа, га % Кшьшсть b^íb rnaxÍB, обов'язково пов'язаних з екотопом
Хвойний лiс 138.5 6.6 3
Листяний лш 551.2 26.4 8
Змiшаний лiс 1238.4 59.4 5
CocHOBO-6yKOBi лiси. У Bcix асоцiацiях бук лiсовий вщзначаеться доб-рим ростом, а його люостани високою зiмкненiстю крон. У вщ 90 роюв бук досягае висоти 24-27 м i мае I-II бонiтет. KpiM того, до складу деревостану входить незначна кшьюсть дуба звичайного, клена-явора i сосни звичайно1, iнколи трапляеться ялиця бiла. У зимуючому населеннi стиглих букових лiсiв виявлено 39 видiв птахiв. Домшують i спiвдомiнують: яструб великий (Acci-piter gentilis), зимняк (Buteo lagopus), сова довгохвоста (Strix uralensis), жовна сива (Picus canus), дятел бшоспинний (Dendrocopos leucotos), дятел малий (Dendrocopos minor), чикотень (Turdus pilaris), дрiзд-омелюх (Turdus viscivo-rus), синиця довгохвоста (Aegithalos caudatus), га1чка болотяна (Parus pa-lustris), га1чка-пухляк (Parus montanus), синиця чорна (Parus ater), синиця блакитна (Parus caeruleus), синиця велика (Parus major), повзик (Sitta euro-paea), шдкоришник звичайний (Certhia familiaris), щиглик (Carduelis cardue-lis), волове очко (Troglodytes troglodytes) - два останш роки зимуе багато осо-бин; малочисельними видами е: дятел середнш (Dendrocopos medius), який у 2010 р. зимував у дуже низькш кiлькостi, а у другш половинi зими в люах був вiдсутнiм, дрiзд чорний (Turdus merula) - зимуе не кожного року i у дуже обмеженш кшькосл, шдкоришник короткопалий (Certhia brachydactyla) -взимку 2008-2009 рр. був у заповщнику вщсуттм, а ще1" зими зимувало мало особин, зеленяк (Chloris chloris) - зимуе не кожен рж мало особин, чиж (Spi-nus spinus) - чисельшсть протягом двох останшх роюв дуже помiтно змшю-
валась, чечгтка звичайна (Acanthis flammea) - чисельнгсть протягом двох ос-таннгх рокгв дуже помiтно змiнювалась, шишкар ялиновий (Loxia curvirostra), снггур (Pyrrhula pyrrhula), костогриз (Coccothraustes coccothraustes).
Сосново-дубовi i грaбово-дубовi лiси займають нижнi частини схилгв, невисокi пагорби. На ргвних плоских дiлянкaх з дерново-глейовими грунтами цг лiси предстaвленi дубовим лгсостаном лiщиново-осоковою асоцгацгею, а на пологих схилах - дубовим лгсом лгщиновим, дубовим лiсом лгщиново-конва-лгевим i дубовим лгсом лiщиново-кисличним. Дубовi i грaбово-дубовi лiси мають високу продуктившсть, у вiцi 130 рокiв досягають висоти 30 м. В ïx деревостанах звичними е клен-явiр i клен гостролистий, липа серцелиста, бук лгсовий. На окремих дiлянкaх в домгшку - дуб скельний, сосна звичайна. Для цих бютошв характернг таю види птахгв: домiнують - яструб великий (Acci-piter gentilis), зимняк (Buteo lagopus), сова довгохвоста (Strix uralensis), жовна сива (Picus canus), дятел бглоспинний (Dendrocopos leucotos), дятел малий (Dendrocopos minor), чикотень (Turdus pilaris), дрiзд-омелюх (Turdus viscivo-rus), синиця довгохвоста (Aegithalos caudatus), гшчка болотяна (Parus palustris), гaïчкa-пухляк (Parus montanus), синиця чорна (Parus ater), синиця блакитна (Parus caeruleus), синиця велика (Parus major), повзик (Sitta euro-paea), шдкоришник звичайний (Certhia familiaris), волове очко (Troglodytes troglodytes). Серед малочисельних зустргчаються: дятел середнгй (Dendrocopos medius) - цього року зимувало дуже мало особин, а у друггй половит зи-ми в лгсах був вгдсуттм, вiльшaнкa Erithacus rubecula зимуе не кожного року i дуже мало особин, дрiзд чорний Turdus merula зимуе не кожного року дуже мало особин, шдкоришник короткопалий Certhia brachydactyla взимку 20082009 рр. був у заповгднику вгдсуттм, a ^eï зими зимувало мало особин (на-вгть взимку тримався парами), а також зеленяк (Chloris chloris), чиж (Spinus spinus), щиглик (Carduelis carduelis), чечггка звичайна (Acanthis flammea), шишкар ялиновий (Loxia curvirostra), сшгур (Pyrrhula pyrrhula), костогриз (Coccothraustes coccothraustes).
Сосново-дубово-буковг лгси представлен aсоцiaцiями соснового лгсу крушиново-кисличного, соснового лгсу лгщиново-кисличного i соснового лг-су лгщиново-конвалгевого. На внутргшнгх схилах з бгльш багатими грунтами сосновг лгси змгнюються на дубово-сосновг. У першому ярусг - сосна звичайна з висотою дерев 28-32 м, у другому - дуб звичайний (18-24 м заввиш-ки). На внутргшньопасмових високих пагорбах дубово-сосновий лгс замг-щуеться високопродуктивним буково-сосновим. Цг середньоевропейськг лгси заходять на територгю Украши тгльки на Розточчг i схгднгше не трапляються. Мгсцями формуються дубово-буково-сосновг лгси з характерним для Розточчя найскладнгшим деревостаном, в якому бук звичайний i сосна звичайна формують перший ярус гз згмкнутгстю крони 0,8-1,0. У вгцг 90-140 рокгв вони мають висоту 24-32 м i I-II бонгтет. Дуб звичайний утворюе слабо виражений другий ярус.
У сосново-листяних бготопах домгнують так види: яструб великий (Accipiter gentilis), зимня (Buteo lagopus), жовна сива (Picus canus), чикотень (Turdus pilaris), raï^a болотяна (Parus palustris), гaïчкa-пухляк (Parus montanus), синиця чорна (Parus ater), синиця велика (Parus major), повзик (Sitta eu-
ropaea), тдкоришник звичайний (Certhia familiaris). До малочисельних належать: вшьшанка (Erithacus rubecula), дрiзд чорний (Turdus merula), чиж (Spi-nus spinus), чечггка звичайна (Acanthis flammea), шишкар ялиновий (Loxia curvirostra). G види, якi трапляються у цих бютопах, але надають перевагу змiшаним. До них належать: канюк звичайний (Buteo buteo), яструб малий (Accipiter nisus), сова сiра (Strix aluco), жовна чорна (Dryocopus martius), дятел звичайний (Dendrocopos major), дятел малий (Dendrocopos minor), сойка (Garrulus glandarius), крук (Corvus corax), золотомушка жовточуба (Regulus regulus), синиця довгохвоста (Aegithalos caudatus), сшгур (Pyrrhula pyrrhula).
Табл. 2. Харакmерucmuка бiomoпiв 3umyw4ux вuдiв у л^ах пiвденнoгo Рoзmoччя, _вiдпoвiднo do cucmемаmuчнux рядiв_
1 Бютоп Pяд Pодина Вид I
1 2 3 4
Соколопод1бш falconiiformes Яструбов1 Accipitridae Яструб великий (Accipiter gentilis), яструб малий (Accipiter nisus), зимняк (Buteo lagopus), канюк звичайний (Buteo buteo), орлан 6rnoxBÍCT (Haliaetus albicilla)
Совопод1бш strigiformes Совов1 Strigidae Сова вухата (Asio otus), сова ара (Strix aluco), сова довгохвоста (Strix uralensis)
Дятлопод1бн1 piciformes Дятлов1 Picidae Жовна сива (Picus canus), жовна чорна (Dryocopus martius), дятел звичайний (Dendrocopos major), дятел середнш (Dendrocopos medius), дятел бшоспинний (Dendrocopos leucotos), дятел малий (Dendrocopos minor)
Воронов! Corvidae Сойка (Garrulus glandarius) крук (Corvus corax)
s s Волов! очка Troglodytidae Волове очко (Troglodytes troglodytes)
У о 'и 'm О о « ю уу ю Ç Золотому шков1 Regulidae Золотомушка жовточуба (Regulus regulus), вшьшанка (Erithacus rubecula), чикотень (Turdus pilaris), дрiзд чорний (Turdus merula), дрiзд-омелюх (Turdus viscivorus)
Ó ¿ вов О о нн 9 о Довгохвосп синищ Aegithalidae Синиця довгохвоста (Aegithalos caudatus)
и о Горобцепод1бш passeriformes Синицев1 Paridae Гшчка болотяна (Parus palustris), гшчка-пухляк (Parus montanus), синиця чубата (Parus cristatus), синиця чорна (Parus ater), синиця блакитна (Parus caeruleus), синиця велика (Parus major)
Повзиков1 Sittidae Повзик (Sitta europaea)
Пщкоришников1 Certhiidae Пщкоришник звичайний (Certhia familiaris), тдкоришник короткопалий (Certhia brachydactyla)
В'юрков1 Fringillidae Зеленяк (Chloris chloris), чиж (Spinus spinus), щиглик (Carduelis carduelis), чеч^ка звичайна (Acanthis flammea), шишкар ялиновий (Loxia curvirostra), сшгур (Pyrrhula pyrrhula), костогриз (Coccothraustes coc-cothraustes)
1 2 3 4
Соколоподiбнi falconiiformes Яструбовi Accipitridae Яструб великий (Accipiter gentilis), яструб малий (Accipiter nisus), зимняк (Buteo lagopus), канюк звичайний (Buteo buteo)
Куроподiбнi galliformes TeTepyKOBi Tetraonidae Орябок (Tetrastes bonasia)
Совоподiбнi strigiformes COBOBÍ Strigidae Сова вухата (Asio otus), сова ара (Strix aluco)
s о Дятлоподiбнi piciformes Дятловi Picidae Жовна сива (Picus canus), жовна чорна (Dryocopus martius), дятел звичайний (Dendrocopos major), дятел малий (Dendrocopos minor)
ч '(3 о BopOHOBi Corvidae Сойка (Garrulus glandarius) крук (Corvus corax)
ю й а U Ô И о ю Золотомyшковi Regulidae Золотомушка жовточуба (Regulus regulus), вшьшанка (Erithacus rubecula), чикотень (Turdus pilaris), дрiзд чорний (Turdus merula)
£ Ô И о Довгохвостi синищ Aegithalidae Синиця довгохвоста (Aegithalos caudatus)
о о и Горобцеподiбнi passeriformes Синицевi Paridae Га'1'чка болотяна (Parus palustris), гшчка-пухляк (Parus montanus), синиця чубата (Parus cristatus), синиця чорна (Parus ater), синиця блакитна (Parus caeruleus), синиця велика (Parus major)
Повзиковi Sittidae Повзик (Sitta europaea)
Пiдкоришниковi Certhiidae Пщкоришник звичайний (Certhia _ familiaris)
В'юрковi Fringillidae Чиж (Spinus spinus), чечгтка звичайна (Acanthis flammea), шишкар ялиновий (Lo-xia curvirostra), сшгур (Pyrrhula pyrrhula)
Висновок. У зимуючому населеннi стиглих сосново-букових лiсiв ви-явлено 39 видiв птахiв, з яких 36 - фононових i 3 - рiдкiсних. Серед фонових видiв 20 - багаточисельш або звичайнi, 9 - надають перевагу змiшаним ль сам, 10 - малочисельш. Домiнують i сшвдомшують дятел звичайний, повзик i шдкоришник звичайний.
У сосново-дубових i дубово-грабових лiсах виявлено 38 видiв зиму-ючих птахiв, серед яких 35 - фонових i 3 - рщюсних. У межах фонових видiв видiлено 20 - звичайних, 8 - надають перевагу змшаним люам, 10 - малочи-сельнi i дуже малочисельнi. До малочисельних належать: дятел середнiй (зимою 2010 р. зимувало дуже мало особин, а у другш половинi зими в люах був вiдсутнiм), крук (у 2009-2010 рр. на Розточчi не зимував), вшьшанка, дрiзд чорний, шдкоришник короткопалий (взимку 2008-09 рр. був у заповщнику вiдсутнiм, а 2010 р. зимувало мало особин), зеленяк, чиж, чечггка звичайна, шишкар ялиновий, костогриз.
У населенш шж^в сосново-дубово-грабових лiсiв виявлено 29 видiв, з яких 11 - багаточисельш, 12 - надають перевагу змшаним люам, 6 - малочисельш або останнi 2 роки було дуже мало особин.
Л1тература
1. Гузш А.1. Просторово-типологiчна оргатзащя населения птаав Захщного региону Украши / А.1. Гузш. - Житомир : Вид-во "Волинь", ПП "Рута", 2006. - С. 448.
2. Горбань 1.М. Список вид1в птаив, що пропоиуються для включения у иове видання Червоно'1 книги Украши протягом наступних 2-3 роюв / 1.М. Горбань // Шацький нащональний природний парк : науков1 дослщження, 1994-2004 рр. - Свиязь, 2004. - С. 103-104.
3. Горбань 1.М. Тваринний свт Л1топис Природи / 1.М. Горбань. - 1вано-Франкове, 2008. - Кн. 21. - С. 127-172.
4. Ткачик В.П. Методика виявлення, картування i титзацп бютотв / В.П. Ткачик. -Льв1в, 1997. - 36 с.
5. Бондаренко В.Д. Узлюся: екологiя, функцп та формування / В.Д. Бондаренко, О.1. Фурдичко. - Львiв : Вид-во "Астериск", 1993. - 64 с.
Шпортун Л.Б. К характеристики биотопов зимней орнитофауны смешанных лесов природного заповедника "Расточье"
Проанализирована структура населения птиц наиболее сформированных дре-востоев спелого возраста преобладающих групп и подгрупп смешанных лесов природного заповедника "Расточье". Проанализированы тип лесорастительных условий, тип леса, тип и возраст древостоев, наличие подроста и подлеска, мозаичность лесной растительности, наличие лужаек и водоемов, уровень фактора беспокойства, рельеф, набор и качество кормовых и защитных стаций. Распределение по типам, бонитировке и инвентаризации биотопов орнитофауны является важным этапом их упорядочения с точки зрения планирования и проведения научных исследований, в частности в природно-заповедных объектах.
Ключевые слова: насаждения, биотоп, зимняя орнитофауна, Расточье.
Shportun L.B. To description of biotops wintering birds in mixed forests of natural reserve "Roztoch'a".
The structure of bird's communities in the ascendant groups and subgroups of mixed forests in the nature reserve "Roztochya" are analyzed. The type of forests site, forest types, tree types and age, the presence of undergrowth cover, forest vegetation mosaic, the presence of lawns and water bodies, the level of disturbance factor, relief, and a set of quality forage and protective landlines are studied. Distribution by types, appraisal and inventory of birds fauna habitat is an important milestone in terms of streamlining their planning and research, particularly in protected sites.
Keywords: stands, biotope, wintering birds, nature reserve "Roztochya".
