CC BY
14
10. Савченко И.А. Питание тетеревиных птиц Енисейской равнины / И.А. Савченко, Н.А. Кизилова // Орнитологические исследования в Северной Евразии : тезисы докл. XII Между-нар. орнитол. конф. Северной Евразии, Ставрополь, 31 января - 5 февраля 2006 г. - Ставрополь, 2006. - С. 466-467.
11. Федосенко А.К. К экологии тетерева в Джунгарском Алатау / А.К. Федосенко, Ю.С. Ло-бачев // Труды института зоологии Казахской АН. - Алма-Ата. - 1978. - Т. 38. - С. 157-159.
12. Шапарев Ю.П. Экологическая оценка местообитаний тетеревиных птиц в южной тайге Средней Сибири / Ю.П. Шапарев // Экологическая оценка местообитаний лесных животных : науч. труды. - Новосибирск, 1987. - С. 137-146.
Кратюк АЛ., Климчук А А. Влияние ягодников на биотопическое распределение тетерева (Lyrurus tetrix L.) в условиях Центрального Полесья Украины
Установлено, что видовой состав, площадь и расстояние до ягодников влияют на биотопическое распределение птиц. На участках 127 (46,5 %) встреч с птицами в летне-осенний период в напочвенном покрове произрастают ягодники. Значение разных видов ягодников в течении летне-осеннего периода меняется. В начале лета птиц чаще всего регистрировали на черничниках, в августе-сентябре - на брусничниках, а осенью - на клюквенниках. В среднем расстояние к ягоднику составляет 173,8±28'8 м (n = 273). В этот период птицы чаще всего держатся на ягодниках либо недалеко от них (72,2 % встреч на расстоянии до 100 м). С увеличением расстояния к ягодникам, уменьшается вероятность встречи с тетеревами (r = -0,93). На участках со значительными площадями ягодников (5-25 га-(25 га)-1) зафиксировано 58,6 % встреч. Относительно небольшое количество фиксаций плиц на клюквенниках (16,5 % встреч) объясняется ограниченностью их площадей. Тем не менее, на территориальное распределение птиц клюквенники влияют особенно существенно.
Ключевые слова: тетерев, Lyrurus tetrix, биотопическое распределение, ягодники, Центральное Полесье Украины.
Kratyuk O.L., Klymchuk O.O. The influence of Berry Fields on Biotopical Distribution of Black Grouse (Lyrurus Tetrix L.) in Central Polissya of Ukraine
The species composition, area and distance are defined to influence the biotopical distribution of birds. In sections 127 (46.5 %) meetings the birds in summer and autumn periods the number of berry fields increases. The number of different types of berry fields during summer and autumn periods varies. In early summer the birds were mostly registered on blueberry fields, in August and September - on cowberry fields, in autumn - on cranberry fields. On average the distance to berry fields is 173.8±28'8 m (n = 273). During this period birds stay on berry fields or close to them (72.2 % meetings on the distance up to 100 m). The probability of meeting black grouse decreases when the distance to berry fields increases (r = -0.93). In the large areas of berry fields (5-25 ha- (25 ha)-1) 58.6 % of meetings were recorded. A relatively small number of records of birds on cranberry fields (16.5 % of meetings) is explained by the limited number of their areas. However, the spatial distribution of birds is significantly influenced by the berry fields mentioned.
Keywords: Black Grouse, Lyrurus tetrix, biotopic distribution, Berry fields, Central Polissya of Ukraine. _
УДК 502.72(477.44) Ст. викл. О.А. Матвшчук, канд. бюл. наук -
Втницький ДПУ iM. Михаила Коцюбинського
АВ1ФАУНА ДЕНДРОЛАНДШАФТ1В БУГО-ДЕСНЯНСЬКОГО ЗАГАЛЬНОЗООЛОПЧНОГО ЗАКАЗНИКА
Упродовж 2005-2014 рр. здшснено облши населення птахiв у люовш частит Бу-го-Деснянського загальнозоолопчного заказника (Вшницька обл., Украша). За результатами облтв виявлено 38 видiв птахiв, у позаоблшовий час - ще 10 видiв. З них, за статусом перебування у межах дослщжено! територп переважають осш (23 види; 47,9 %) та гнiздовi i перелет (21 вид; 43,8 %) птахи. Найрiзномаштшший видовий
склад maxiB виявлено упродовж перiоду весняних мцрацш (32 види), найбiднiший -упродовж зимового перiоду (19 видiв). За даними облiкiв розраховано щiльнiсть населения птахiв та ix бюмасу. Встановлено, що цi числовi показники залежать вiд площi, структури фацш, сезону, характеру рослинностi та ступеня антропiчного тиску. В се-редньому за рж щiльнiсть населенна становила 2 ос/км2 (lim 1,5-2,6 ос/км2); середньо-рiчний показник сукупноi бюмаси птахiв становив 2539 г/км2 (lim 2191-2835 г/км2).
Ключов1 слова: ашфауна, Буго-Деснянський заказник, Вiнницька обл., орштофа-уна, щiльнiсть населення, бiомаса, дендроландшафти.
Вступ. Перетворення природних екосистем простежуеться не тiльки на територiях активного господарювання, але й у межах заповвдних об'екпв. Часто дiяльнiсть людини впливае на популяцií птах1в опосередковано, що не дае змо-гу своечасно виявити та оцiнити yd ризики для авiфауни заповiдних територш. Внаслiдок деградацií природних ландшафтiв змiнюються ix трофiчнi та топiчнi характеристики, що призводить до iстотного скорочення чисельностi популяцш одних вид1в птахнв, включения елементiв не властивих природним бiотопам цiеí територií. Поза всяким сумшвом, задля розроблення ефективних заходш щодо пiдтримания природного гомеостазу в межах об'екпв природо-заповiдного фонду необидно вчасно виявляти дестрyктивнi чинники, здiйснюючи монiторинг стану орнiтоценозiв. Саме тому метою нашого дослiджения була ^ентаризащя видового складу авiфаyни лково! частини Буго-Деснянського заказника, вив-чення особливостей сезонно!' динамiки ii основних кiлькiсниx показниюв.
Матерiали та методи дослвджень. Протягом всix сезонiв 2005-2014 рр. виконано облiковi роботи задля вивчення видового складу, чисельностi та то-пiчниx зв'язкiв птаxiв тсово! частини Буго-Деснянського заказника.
Найближчими населеними пунктами е села Сосонка i Коло-Мпхайл1вка Вiнницького р-ну. Обрана дшянка мiсцевостi вiдзначаеться слабко-хвилястим рельефом i приурочена до долини р. Десна, лшо!' притоки Пiвденного Бугу, що й зумовлюе вiдповiдний гiдрологiчний режим лку. Цей лiсовий масив, як i пе-реважна бiльшiсть лконасаджень Побужжя, е умовно натуральним. Головш ль соyтворювальнi породи - Carpinus betulus L., Quercus robur L., Picea abies Karst. та Pinus silvestris L. - траплялись як змтаними масивами, так i в монокультур! Частка шших порiд ввдносно невелика (до 5 %).
Облжовий маршрут пролягав через невеликi за площею дiлянки сро-вшьшаника та модринника. Локально розмiщyвались невеликими групами по-одинокi дерева Betula sp., Sorbus aucuparia L., Salix acutifolia Willd., Populus tremula L., Fraxinus excelsior L., Populus alba L. тощо. Пiдлiсок на дшянках хвойних насаджень вiдсyтнiй, а на дшянках мiшаного лiсy мкцями густий, представлений переважно молодим Carpinus betulus L.
У рiчномy циклi авiфаyни району в xодi дослiджения видiлено 4 сезонш перiоди: зимовий перiод (1.Х1-1.Ш), перiод весняних мiграцiй (2.Ш-1.У), репро-дуктивний перiод (2.У-15.У11) та перюд осiннix мiграцiй i кочшель (16.У11-31 Х). Видшення цих сезонiв здiйснювали з урахуванням основних еташв рiч-ного циклу птахш на основi резyльтатiв пiлотниx дослщжень орнiтофаyни реп-ону. Облiковi роботи здшснено методом лiнiйниx трансект [2], для чого було закладено постшний облiковий маршрут, що мав протяжнкть 3,8 км. Ширину обтково! смуги визначали ступенем зiмкнyтостi крон, i вона перебувала в ме-
жах 45-55 м. Усього за перюд дослДджень за облiковими маршрутами пройдено 1368 км (720 облДкових годин).
Щшьнкть населения птахт, виявлених на маршрутах, перерахували на площу за такою формулою [1]:
M = V/2WAL, (1)
де: M - щшьшсть населення птахш в особинах на 1км2; V - кшьккть особин виду, вДдзначених на маршрута; W - максимальна вДдстань виявлення виду; A -повнота облДку; L - протяжнiсть маршруту.
Перед здшсненням облiкових робiт, пДд час шлотних дослiджень, для кожного виду визначали максимальну вiдстань його виявлення (W) [3]. Зви-чайно, названий вище показник у рiзних стащях мав неоднаковi числовi значен-ня. Повноту облiку (А) визначали за формулою
A = V/Vmax, (2)
де: Vc - кшьккть особин кожного виду, врахована пiд час одного облДку; Vmax -максимальна кшьккть особин кожного виду, врахована у цьому бютош упродовж сезону. Для розрахунку бiомаси птахт показник щшьностД населення перемножу-вали на середне значення маси певного виду. Масу деяких птахт визначали зва-жуванням при вiдловах, для решти використовували лiтературнi данi [5]. Для кожного бютопу вираховували iидекс видового багатства (d) за формулою [4]
d = SÑN, (3)
де: S - кшьккть видДв; N - загальна кiлькiсть особин.
Результата дослщження. Усього в облiковий час у межах лкових комплекса виявлено 38 виддв птахт. З них 29 виддв (76,3 %) належить до ряду Горобцепо-ддбних (Passeriformes), 5 виддв (13,2 %) до ряду Дятлоиоддбш (Piciformes), 3 види (7,9 %) до ряду Соколоподабш (Falconiformes) i один вид (2,6 %) до ряду Зозулепо-дiбнi (Cuculiformes). Ряд Горобцеиодiбнi тут представлений 13-ма родинами.
Оскiльки облiковi роботи виконували в свiтлу пору доби, деякД звичайнi гнiздовi види, зокрема сова вухата Asio otus i сова сДра Strix aluco, не були вра-хованi. Також тшьки у иозаоблiковий час виявлено малочисельш у цьому тииi бютопу або загалом у регiонi види птахiв, зокрема: шулiка чорний Milvus mig-rans, припутень Columba palumbus, жовна чорна Dryocopus martius, жовна сива Picus canus, вивiльга Oriolus oriolus, мухоловка сДра Muscícapa striata, соловейко схiдний Luscinia luscinia та чикотень Turdus pilaris. Таким чином, упродовж 2005-2014 рр. у лковш частиш Буго-Деснянського загальнозоолопчного заказника виявлено 48 виддв птахДв. Преважна бiльшiсть з них е представника-ми европейсько!' фауни (32 види; 66,7 %). Значно менше сибДрських видДв (13 виддв; 27,1 %). Участь трансиалеарктiв та середземноморських видДв дуже незначна: 2 (4,1 %) i 1 (2,1 %) вадповадно.
Гнiздова авiфауна заказника мктить 39 виддв, переважно дендрофшь-них. Осш та гнДздовД птахи за способом розмДщення гнДзд формують 5 еколо-гДчних груп. Цшком очДкувано, що найчисленшшими е групи кроногнДздових (16 виддв; 41 %) та дуплогнДздових птахДв (14 видДв; 35,9 %). Високий рДвень зДмкнутостД крон, антропогенний пресинг та специфДчна структура нижнього рослинного ярусу створюють передумови для гшздування тшьки 6 виддв
(15,4 %) наземногшздових птах1в. KpiM цього, на дослвджеш територп доведене гнiздування двох напiвдуплогнiздових вид1в (5,1 %) та одного виду, для якого властивий гшздовий паразитизм (2,6 %).
Наявнкть умов для гнiздування у поеднанш з багатою кормовою базою, здатною забезпечити рiзнi трофiчнi групи птах1в, зумовлюють високе середньо-рiчне значення iндексу видового багатства (1ВБ) цього бютопу - 3,76 (lim 2,734,62) (табл.). Найменша кiлькiсть видiв у межах лiсового комплексу спостерь гаеться взимку - 19 видiв. Зимова орнiтофауна тут представлена осшими (78,9 %), або зимуючими (21,1 %) птахами. Поступове збiднiння кормового потенциалу стацп у поеднанш з вiдносно сталим видовим складом спричинюють незначне зростання ii видового багатства упродовж зимового перiоду (див. табл.). З початком весняного перюду стр1мко зростае видове багатство бютопу, що зумовлено прильотом ближнiх м^раштв у першiй його третинi. Так, тд час облiкiв у перюд весняних мiграцiй спостережено найбшьшу кшьккть видав пта-х1в - 32 види. З них 17 видiв (53,1 %) мають статус осших, 12 вид1в - гнiздових i перелггних (37,5 %) i 3 види (9,4 %) е зимуючими.
У першш третинi репродуктивного перюду показник багатства стацп становить - 3,70. На маршрутах у цей час виявлено 29 видiв птах1в. За характером використання територп 1х подiляють на гнiздовi - 14 видiв (51,7 %) та ось лi - 14 видiв (48,3 %). У другiй третиш перiоду бiльшiсть видiв розпочинае на-сиджування кладок, знижуеться вокальна активнкть самщв, що тягне за собою деякий недооблш, а вiдтак i менше значення 1ВБ (див. табл.).
Табл. Сезонна динамша показнишв авiфауни дендроландшафтiв Буго-Деснянського заказника
Сезон Перюд Середня шдльтсть населения nTaxiB, (ос/км2) Сумарна бюмаса, (г/км2) 1ндекс видового багатства (1ВБ)
Зимовий I 2,7 2294 2,66
II 2,7 1545 2,67
III 2,3 2734 2,87
У середньому за сезон 2,6 2191 2,73
Весняних м^рацш I 0,9 1406 5,98
II 2,1 4057 3,92
III 1,5 3041 4,63
У середньому за сезон 1,5 2835 4,62
Репродук-тивний I 2,1 3399 3,7
II 1,9 2079 3,94
III 1,9 2230 3,85
У середньому за сезон 2,0 2569 3,83
Осшшх мiграцiй I 1,9 2258 3,92
II 2,0 2525 3,77
III 1,9 2901 3,84
У середньому за сезон 1,9 2561 3,84
Показники видового багатства лкових комплекав упродовж осшшх мгг-рацiй стабiлiзуються, проте залишаються загалом вищими, анiж у зимовий перь од. У межах бютопу в цей час було помiчено перебування 29 вид1в птах1в, серед
яких спостерДгались i зимуючi (4 види; 13,8 %). При цьому у 6ioToni виявлено 16 осiлих (55,2 %) та 9 (31 %) гшздових i перелiтних видав.
Загальний характер pi4HOï динамiки значень бiомаси i щшьностД населения птахДв у лДсовДй частинi заказника е подДбним (див. табл.). На початку пе-рюду весняних мiграцiй простежено найнижчД за рДк показники щшьностД насе-лення та бiомаси птахДв, що пов'язано з вДдкочДвлею зимуючих та зграйних осД-лих видДв. Упродовж друго1 третини весняного перiоду щшьнкть населення птахДв, а вДдтак i ïх бДомаса, Дстотно збДльшуються внаслДдок активного прольо-ту весняних мДграштв. В останнДй третинД перюду завершуеться пролгг, бДль-шДсть видДв птахДв займае гнДздовД дДлянки.
Репродуктивний перДод також вДдзначаеться коливанням значень щДль-ностД населення i бДомаси птахДв (див. табл.). У першДй його третинД спостере-жено високу вокальну активнДсть, птахи займають гнДздовД дДлянки, демонстру-ють територДальну поведДнку. Щшьнкть населення авДфауни i ïï бДомаса зроста-ють. Видовий склад орштокомпоненту лДсу стабшзуеться, а його юлькДсш характеристики залишаються на майже одному рДвш аж до першо1 третини перД-оду осшшх мДграцДй. Упродовж цього перюду вДдбуваеться насиджування, ви-годовування молодД, а у деяких видДв - шдготовка до повторних кладок, що зу-мовлюе незначний спад вокально!' активностД птахДв, що робить 1х менш помДт-ними. Через недооблДк дорослих особин дещо зменшуються кшьккш характеристики орштофауни. Разом з тим, вилДт i дисперсДя ювешльних особин нДвелю-ють похибку, спричинену недооблДком.
РДст кДлькДсних характеристик лДсових оршгоценозДв з початком перюду осДннДх мДграцДй, подДбно до весняного сезону, пов'язаний з появою в межах комплексу мДгруючих птахДв. НаприкДнцД сезону видовий склад набувае ознак зимового, а чисельнДсть птахДв стабшзуеться, а згодом i спадае (див. табл.).
Явний дисбаланс у динамщ показникДв щДльностД населення та бДомаси птахДв лДсово' частини заказника простежено упродовж зимового перюду. Так, у другДй його третиш стрДмко знижуеться сумарна бДомаса птахДв за вДдносно стабДльно' щДльностД населення. Це пов'язано з домДнуванням у лДсових орнДто-ценозах дрДбних зграйних птахДв: осДлих довгохвостих синиць Aegithalos cauda-tus i болотяних га'чок Parus palustris, а також зимуючих чижДв Spinus spinus та золотомушок Regulus regulus. ВДдкочДвля останнДх до гшздових територДй та по-ява зграй сшгурДв Pyrrhula pyrrhula шдвищують сукупну бДомасу птахДв лДсу на фонД зниження щшьностД 'х населення (див. табл.).
За результатами облДкДв птахДв у межах лДсового масиву МихайлДвського лДсництва абсолютним домДнантом за чисельнДстю упродовж року виявилась синиця велика Parus major. СередньорДчна щшьнкть ïï населення становила 5,6 ос/км2 (10,36 %). Групу фонових утворювали 18 видДв, частка кожного з них у оршгокомплексД лДсу була нижчою за 10 % (lim 1,87-7,19 %). З них осДлими можна вважати 8 видДв (37,4 %). Серед останнДх найбшьш масовими були гачка болотяна - 3,85 ос/км2 (7,19 %) дрДзд чорний Turdus merula - 3,63 ос/км2 (6,77 %) i синиця блакитна Parus caeruleus - 3,1 ос/км2 (5,79 %). Дещо меншою е частка таких видДв: синиця довгохвоста - 2,78 ос/км2 (5,18 %), дятел зви-чайний Dendrocopos major - 2,3 ос/км2 (4,3 %), повзик Sitta europaea -
2,25 ос/км2 (4,2 %), сойка Garrulus glandarius - 1,13 ос/км2 (2,1 %) та вшсянка звичайна Emberiza citrinella - 1 ос/км2 (1,87 %).
Гнiздовi перелiтнi maxa у грyпi фоновиx були представлеш 10-ма видами (29,45 %). Найчисельшшим з ниx був шпак Sturnus vulgaris - 3,38 ос/км2 (6,3 %). Меншу щiльнiсть демонстрували вшчарик-ковалик Phylloscopus collybi-ta - 2,95 ос/км2 (5,51 %), дрiзд сшвочий Turdus philomelos - 2,55 ос/км2 (4,76 %), зяблик Fringilla coelebs - 2,2 ос/км2 (4,11 %), кропив'янка чорноголова Sylvia at-ricapilla - 2,1 ос/км2 (3,92 %), вшьшанка Erithacus rubecula - 1,58 ос/км2 (2,94 %) та мyxоловкa строката Ficedula hypoleuca - 1,03 ос/км2 (1,91 %). Зиму-ючими серед фоновиx можна вважати 3 види: снiгyр - 2,75 ос/км2 (5,14 %), зо-лотомушка жовточуба - 1,95 ос/км2 (3,64 %), i чиж - 1,85 ос/км2 (3,45 %), що становить 12,23 % вiд загально1 чисельностi птaxiв.
Середньорiчнi показники щшьносп населення решти 20 видш, вщзначе-ниx у xодi облiкiв, не перевищували 1 ос/км2. Такими видами були: лунь очере-тяний Circus aeruginosus, яструб великий Accipiter gentilis, канюк звичайний Bu-teo buteo, зозуля Cuculus canorus, крутиголовка Jynx torquila, дятел оршський Dendrocopos syriacus, дятел середнш Dendrocopos medius, дятел малий Dendro-copos minor, щеврик лiсовий Anthus trivialis, крук Corvus corax, кропив'янка са-дова Sylvia borin, вiвчaрик жовтобровий Phylloscopus sibilatrix, мyxоловкa бшо-шия Ficedula albicollis, синиця чорна Parus ater, шдкоришник Certhia familiaris, зеленяк Chloris chloris, щиглик Carduelis carduelis, костогриз Coccothraustes coccothraustes та вiвсянкa садова Emberiza hortulana.
Висновки. Авiфayнa лiсовоï частини Буго-Деснянського загальнозооло-гiчного заказника оxоплюe 48 видiв. З ниx, за статусом перебування у межax дослiдженоï територц переважають осiлi (23 види; 47,9 %) та гнiздовi i перели-нi (21 вид; 43,8 %) птaxи. За фayнiстичним поxодженням вони належать до 4 тишв: европейського - 32 види (66,7 %), сибiрського - 13 видав (27,1 %). Трaнспaлеaрктiв та середземноморськиx вiдповiдно 2 (4,1 %) i 1 (2,1 %) вид. На^зномаштшший видовий склад виявлено упродовж перюду весияниx мк-рaцiй (32 види), найбвдшший - упродовж зимового перюду (19 видш).
Щiльнiсть населення maxm та ïx бiомaсa залежать вщ площд, структури фацш, сезону, а також xaрaктерy рослинносп та ступеня атротчного тиску. В се-редньому за р!к щ!льн!сть населення становить 2 ос/км2 (lim 1,5-2,6 ос/км2); се-редньорiчний показник сyкyпноï бюмаси птaxiв - 2539 г/км2 (lim 2191-2835 г/км2).
Лггература
1. Башта A-Т.В. Aнтpопогенна тpансфоpмацiя оpнiтокомплексiв Сколшських Бескид1в : дис. ... канд. бюл. наук: спец. 03.00.16 / Башта A^prn-Тарас Викторович. - Л., 2000. - 241 с.
2. Микитюк A.!^ IBA программа. Методические рекомендации по организации учета птиц / A.!^ Микитюк. - К. : Изд-во "Украинское общество охраны птиц", 1997. - 31 с.
3. Равкин Ю.С. К методике учета птиц лесных ландшафтов во внегнездовое время / Ю.С. Равкин, Б.П. Доброхотов // Организация и методы учета птиц и вредных грызунов. - М. : Изд-во AH СССР, 1963. - С. 130-136.
4. Станкевич O.I. Вплив урбашзаци на структурно-функщональш характеристики угрупо-вань птах1в (на пpикладi м. Ужгорода) : дис. ... канд. бюл. наук: спец. 03.00.16 / Станкевич Оксана 1гор1вна - Ужгород, 2002. - 210 с.
5. Фесенко Г.В. Птахи фауни Украши: польовий визначник / Г.В. Фесенко, A.A. Бокотей. -К. : Вид-во "Наука", 2002. - 416 с.
Матвийчук А.А. Авифауна дендроландшафтов Буго-Деснянского общезоологического заказника
В течение 2005-2014 гг. проведены учеты населения птиц в лесной части Буго-Деснянского общезоологического заказника (Винницкая обл., Украина). В результате проведенных работ выявлены 38 видов птиц, во внеучетное время - еще 10 видов. Из них, по характеру пребывания на исследуемой территории доминируют оседлые (23 вида; 47,9 %), а также гнездовые и перелетные (21 вид; 43,8 %) птицы. Наиболее разнообразный видовой состав птиц наблюдался в период весенних миграций (32 вида), наиболее бедный - в зимний период (19 видов). По результатам учетов рассчитаны плотность населения и биомасса птиц. Установлено, что количественные характеристики авифауны зависят от площади биотопа, структуры фаций, сезона, характера растительности и степени антропогенной нагрузки. Среднегодовая плотность населения птиц составила 2 ос/км2 (lim 1,5-2,6 ос/км2); среднегодовой показатель суммарной биомассы птиц составлял 2539 г/км2 (lim 2191-2835 г/км2).
Ключевые слова: авифауна, Буго-Деснянский заказник, Винницкая область, орнитофауна, плотность населения, биомасса, дендроландшафты.
Matviichuck A.A. Avifauna of Dendrolandscape of Bug-Desnyanskiy Common Zoological Reserve
During 2005-2014 the registration of the birds population in the forest part of the Bug-Desnyanskiy common zoological reserve (Vinnytsya region, Ukraine) was made. According to the results of registration 38 bird species in the out registration time plus 10 species were noticed. Among them the settled birds (23 species; 47.9 %) the cluster birds and the birds of passage (21 species; 43.8 %) dominate on the status of staying on the test territory. The most various number of bird species was noticed in spring migration period (32 species), the poorest one was noticed in winter period (19 species). According to the result of registration we calculated the density of the bird population and the bird biomass. We fixed that quantitative characteristics of avifauna depend on the kind of vegetation and the level of anthropogenic loading. The average annual density of bird population is 2 ind/km2 (lim 1.5-2.6 ind/km2); the average annual index of the total bird biomass is 2539 g/km2, (lim 2191-2835 g/km2).
Keywords: avifauna, Bug-Desnyanskiy reserve, Vinnytsya region, ornitofauna, density of population, biomass, dendrolandscapes.
УДК630*231 Ст. викл. О.Б. Михайлiв; ст. викл. 1.С. Чучмар -
НЛТУ Украти, м. Львiв
РОЛЬ ПРОГАЛИН У В1ДНОВЛЕНН1 КОР1ННИХ ДЕРЕВОСТАН1В В УМОВАХ ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА "РОЗТОЧЧЯ"
Дослщжено роль прогалин у процесах природного поновлення в деревостанах природного заповедника "Розточчя". Проаналiзовано кшьюсть, а також вшову та висот-ну структуру шдросту в мюцях зосередження прогалин. Для поршняння, дослщжено природне поновлення i на облшових площадках шд наметом крон, що межують з прогалинами. З'ясовано, що в прогалинах зосереджуеться значно бшьше шдросту, шж на облшових площадках шд зiмкнутим наметом деревостану. Поряд з тим, шд наметом, в основному, переважае шдрют вшом 2-3 роки висотою до 25 см, а в прогалинах нагро-маджуеться бшьший шдрют висотою 25-50 см, що сформований з головних лiсотвiрних порщ. На прогалинах спостережено штенсивне розростання живого надгрунтового пок-риву, видовий склад та рясшсть якого детермшуе iз розмiрами та вжом прогалин. Пос-тшнпм видом на прогалинах е ^иЬия fructicosus.
Ключовi слова: прогалини, шдрют, природне поновлення, природний заповедник "Розточчя".
