CC BY
18
6. Левон Ф.М. Зелеш насадження в антропогенному трансформованому середовищi : мо-нографш / Ф.М. Левон. - К. : Вид-во ННЦ 1АЕ, 2008. - 364 с.
7. 1нструкцш з техшчно'1 iнвентаризацiï зелених насаджень у мiстах та шших населених пунктах Украши // Наказ Державного комитету будiвництва, архiтектури та житлово'1 полпики вiд 24.12.2001 р., № 226.
8. Рубцов Л.И : справочник по зеленому строительству / Л.И. Рубцов, А.А. Лаптев. - К. : Вид-во "Будивельник". - 1971. - 310 с.
9. Червона книга Украши. Рослинний свгт / за ред. Я.П. Дщуха. - К. : Вид-во Глобалкон-салтинг, 2009. - 912 с.
Матковская С.И. Оценка видового состава защитных насаждений промышленного микрорайона города Житомира
Приведены результаты инвентаризации видового состава зеленых насаждений промышленной зоны Житомира. Определено, что дендрофлора представлена преимущественно видами семей: Aceraceae (32 %), Tiliaceae (28 %), Betulaceae (17 %), Salica-ceae (9 %), представители других семей: Rosaceae (6 %), Hippocastanaceae (4 %), использованы частично. Хвойные представлены семьями Cupressaceae, Pinaceae, долевое участие вечнозеленых растений в составе защитных насаждений составляет 4 % от общего количества. Фитосанитарное состояние оценено как удовлетворительное. Существующие защитные насаждения вполне выполняют санитарно-гигиеническую роль, вместе с тем существует потребность в проведении работ по реконструкции.
Ключевые слова: защитные насаждения, промышленные предприятия, фитосани-тарное состояние.
Matkovskaya S.I. The Assessment of Species Composition of Protective Plantations in Zhytomir Industrial Districts
The results of the inventory of species composition of green space of the industrial zone of Zhitomir are proposed. Dendroflora is determined to consist mainly of the following families: Aceraceae (32 %), Tiliaceae (28 %), Betulaceae (17 %), Salicaceae (9 %). The representatives of other families such as Rosaceae (6 %), Hippocastanaceae (4 %) are estimated to be used fragmentary. Studs of the family Cupressaceae, Pinaceae, share evergreen protective plantations are 4 % of the total amount. Phytosanitary status of plantations is supposed to be satisfactory. Existing protective plantings fully perform sanitary-hygienic role, however, there is need for reconstruction works.
Key words: protective plants, industrial plants, phytosanitary state, species composition.
УДК574.4:074.4(477.42) Доц. О.О. Климчук, канд. с.-г. наук -
Житомирський НАЕУ
СЕЗОННА ДИНАМ1КА КОНСОРТИВНИХ ЗВ'ЯЗКШ ПТАХ1В У ЧИСТИХ ДУБОВИХ I ГРАБОВО-ДУБОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ
Дослщжено сезонш змши консортивних зв'язюв птахiв з дубом звичайним у чис-тих дубових i грабово-дубових насадженнях в умовах Центрального Полюся. Всього виявлено 20 вид1в птахiв-консортiв дуба звичайного. Домшуючими видами функщ-онально! взаемодп е тошчш зв'язки в усi пори року. Основними проявами топiчних зв'язкiв е вщтворення акустичних сигналiв та поза готовности Найбiльшу кiлькiсть то-пiчних зв'язюв виявили домiнуючi орнiтоконсорти. Фабричнi зв'язки зафжсовано тшь-ки у весияно-л^нш перiод, а форичних зв'язкiв не виявлено. У топоморфiчнiй структурi домшуючими е дрiмiобiонти, у клiмаморфiчнiй - рiчнi види. Пан1вною серед топоморф е група зоофагiв.
Ключовi слова: консорцш, орнiтоконсорти, бюджет часу, тошчш i трофiчнi зв'язки, топоморфи, кл1маморфи, Центральне Полiсся.
Вступ. Функцюнування орнiтоконсорцiй змiнюeться за порами року. Вивчити загальнi тенденцй' функцюнування орштоконсорцш неможливо без пiзнання особливостей взаемодп орштоконсортш i3 середовищем iснування в KTO40Bi перiоди. У весняний перюд переважае топiчна складова, адже основну частину часу птахи витрачають на будiвництво гнiзд, охорону гнiздових тери-торiй, насиджування яець, годування пташенят, також спостерiгаеться рiвномiр-не розмщення комахшдних птах1в i вiдносна стабшзащя ix чисельностi [4].
В осшшй перiод вiдбуваються значнi змши у функцiонуваннi орштокон-сорцiй, порiвняно з лiтом. Зникають групи лтгшх видiв i з'являються види, ят залишаються зимувати. Тому в цю пору року спостерiгаемо формування зграй птахш, у яких в осшшй перiод зростае потреба у бшьшому xарчуваннi, оскiльки необхвдно вiдновити витрачеш у перiод розмноження енергетичнi ресурси (а для мiгруючиx накопичити енергетичш запаси для перельоту).
Зима для птах1в е критичним перiодом, оскшьки низькi температури та нестача корму змушують багато видiв вiдлiтати далеко за межi свое! гшздово! територп. Крiм цього, у цей перюд в органiзмi птах1в пiдвищуеться витрата енергп на пiдтримання певно! температури тала, що i зумовлюе посилену потребу у живленнi. Тому птахи майже весь свiтловий день проводять у пошуках корму i головною частиною бюджету часу е трофiчнi зв'язки. Взимку спостерь гаеться низький ршень рiзноманiття зв'язкiв та женсившсть трофiчноl дяль-ностi угруповань оршгоконсортав. Такi сезоннi змiни у житта птаxiв познача-ються на функщонуванш орнiтоконсорцiй загалом, в чому i полягае завдання i актуальнкть нашого дослiдження.
Матерiал та методика дослщження. Об'ектом нашого дослiдження е консорщя дуба звичайного (Quercus robur L.). Тимчасовi пробнi площi розмь ром 30x30 м закладали у чистих дубових i грабово-дубових насадженнях.
Як основний метод дослiдження консорцш, використовували хрономет-рування денного бюджету часу (DTB) птахш на один екземпляр деревно! породи [2, 3]. Шляхом вiзуального спостереження фшсували бюджет часу птахш для кожного екземпляра деревостану (ядра консорцп) упродовж усього свiтлового дня. Вiдповiдно до методики фшсували вид птаха, його час прильоту i вiдльоту, вид функцюнально! взаемодп з автотрофом та тривалкть певного виду взаемодп у секундах. Розподiл птах1в за розмiрами бiоморфiчниx ланок здiйснювали методом розподшу життевих форм за системою МП. Акшова [1, 5]. Модельни-ми групами птах1в для вивчення консорцп обрано представникiв рядiв дятлопо-дiбнi Piciformes та горобцеподiбнi Passeriformes. У робота використано укра-шсью назви птах1в, запропонованi Г.В. Фесенко та А. А. Бокотеем [6, 7].
Результати дослщження та ix аналiз. У функщонуванш консорцп дуба звичайного у дубових та грабово-дубових лках Центрального Полкся загалом зафiксовано двадцять видав птахш (рис.).
До зафжсованих орнiтоконсортiв належать дятел звичайний, дятел ма-лий, щеврик лiсовий, сойка, ворона ара, вiвчарик весняний, вiвчарик-ковалик, вiвчарик жовтобровий, мухоловка строката, мухоловка бшошия, вiльшанка, дрозди чорний i спiвочий, га1чка-пухляк, синицi блакитна i велика, повзик, шд-коришник звичайний, зяблик, костогриз. Переважаючим видом функцюнально!
взаемодп з автотрофом е топiчнi зв'язки в уа пори року, i 1*х активнiсть посту-пово зменшуеться вiд 92,29 % до 54,84 % БТБ, тобто в два рази (табл. 1). Це свщчить про те, що орнiтоконсорцiя дуба звичайного не так гостро реагуе на се-зоннi змiни поведiнки, а поступово переходить з лггнього на зимовий характер функщонування.
Пора року Параметр системи зв'язюв Показник
Весна-л1то К1льк1сть вид1в консорт1в 17
Частка троф1чних зв'язк1в, % 7,22
Частка тошчних зв'язюв, % 92,29
Частка фабричних зв'язюв, % 0,49
Частка форичних зв'язюв, % -
Ос1нь К1льк1сть вид1в консорт1в 10
Частка троф1чних зв'язк1в, % 25,27
Частка тошчних зв'язюв, % 74,73
Частка фабричних зв'язюв, % -
Частка форичних зв'язюв, % -
Зима К1льк1сть вид1в консорт1в 8
Частка троф1чних зв'язк1в, % 45,16
Частка тошчних зв'язюв, % 54,84
Частка фабричних зв'язюв, % -
Частка форичних зв'язк1в, % -
насадженнях за порами року Табл. 1. Характеристика орштоконсорци дуба звичайного
Пора року
Параметр системи зв'язюв
Показник
Кшькютъ вид1в консорт1в
17
Весна-л1то
Частка троф1чних зв'язк1в, %
7,22
Частка тошчних зв'язк1в, %
92,29
Частка фабричних зв'язюв, %
0,49
Частка форичних зв'язюв, %
К1льк1сть вид1в консорт1в
10
Ос1нь
Частка троф1чних зв'язк1в, %
25,27
Частка топ1чних зв'язюв, %
74,73
Частка фабричних зв'язюв, %
Частка форичних зв'язк1в, %
Кшьюсть вид1в консорт1в
8
Зима
Частка троф1чних зв'язк1в, %
45,16
Частка тошчних зв'язюв, %
54,84
Частка фабричних зв'язюв, %
Частка форичних зв'язюв, %
Найбтьшу кiлькiсть ш^в-консорпв спостерiгаемо навеснi, а наймен-шу - взимку. Дуб звичайний створюе досить розвинену просторову структуру, що позитивно впливае на використання ядра консорцп для топiчних зв'язкiв. Тотчна складова дуба звичайного характеризуеться дом^ванням зяблика, си-ницi велико'* i мухоловки бiлошийоí (22,61 %, 21,31 % i 18,15 % бюджету часу тошчних зв'язюв вiдповiдно) - у весняно-лггнш перiод; синицi велико** та пов-зика (40,60 % i 17,13 % БТБ топiчних зв'язкiв) - восени. Серед топоморф домь нують синиця велика, тдкоришник звичайний, дятел звичайний ('1х актившсть сягае приблизно 90 % вщ БТБ топiчних зв'язкiв).
Встановлено шють видiв топiчних зв'язкiв: поза готовности вiдтворення акустичних сигналiв, чистка оперення, педальнi перемiщення, парування, году-вання пташенят. Основним проявом топiчних зв'язюв е вiдтворення акустичних сигналiв: навесш i взимку частка становить 54,68 % i 51,77 % БТБ, а восени цей показник дещо менший - 32,70 % БТБ топiчних зв'язкiв. У трофiчних зв'язках
беруть участь 50 % зафДксованих видав птахДв. Частка трофоконсорцiй протягом року зростае вiд 7,22 % до 45,16 % БТБ трофiчних зв'язкДв. ВДдповДдно, наймен-ший показник - навесш i найбiльший - взимку. Домшуючими видами е дятел звичайний, дрДзд сшвочий, синиця велика, повзик i пiдкоришник звичайний.
Для консорцл дуба звичайного у гнiздовий перiод характерним е наяв-нiсть фабричних зв'язкДв. Цей вид функцiонального зв'язку представлений трьо-ма видами птахДв: вДвчариком-коваликом i синицями блакитною i великою. За-фiксовано десять випадкДв збирання гнiздового матерiалу вДвчариком-ковали-ком, три випадки - синицею великою, один - синицею блакитною. Для будДв-ництва гнДзда зазначеш види птахДв використовують мох i лишайник, що вкри-вають стовбури дуба. Проте за показниками бюджету часу цей вид функщ-онально!' взаемодií е невеликим - 0,49 % БТБ.
У бiоморфiчному складi консорцп дуба звичайного серед топоморф до-мДнують дрiмiобiонти, а у зимовий перюд спостерiгаемо абсолютне !'х домДну-вання (табл. 2). Узлiсники представленi одним видом - щевриком лiсовим, який трапляеться у рiдколiссi (повнота насадження 0,4). Значна частка узлiсникiв по-яснюеться тим, що дуб звичайний е привабливим не тальки для суто лДсових ви-дДв, а й для Днших видiв птахДв-консортав з iнших бiогеоценозiв. Очевидно, що консорщя дуба звичайного впливае на мiжбiогеоценотичнi зв'язки, тобто межi одше!' консорцп накладаються на межi шшо!'.
Табл. 2. Топоморфiчна та клiмаморфiчна характеристика орттоконсорци
чистих дубових i грабово-дубових насаджень за порами року
Бiоморфи II порядку Частка у бюджета, %
весняно-линш перюд осшнш перюд зимовий перюд
Топоморфи
Дрiмiобiонти 91,44 99,97 100,00
Узлiсники 8,56 0,03 -
Убiквiсти - - -
Всього 100,00 100,00 100,00
Клiмаморфи
Цiлорiчнi види 42,17 96,96 99,86
Сезонники 57,83 3,04 0,14
Всього 100,00 100,00 100,00
КлДмаморфДчний склад орштоконсорцц характеризуемся перевагою рДч-них видДв. Сезонники функцюнують у весняно-лiтньому та зимовому перюдах Д здебiльшого представлеш дршюфшами-шсектофагами, якД е активними у бороть-бД зД шкДдниками у перюд активностД вегетацц дуба звичайного. ТрофоморфДчний склад консорцп дуба звичайного е неповним Д представлений двома трофДчними групами: зоофагами Д еврифагами (табл. 3). ДомДнують зоофаги, 'х частка сягае майже 100,00 % БТБ. Проте зоофаги не мають повного набору морф другого порядку в осшнш та зимовий перДоди, але у весняно-линш перюд - навпаки.
У складовДй зоофапв орштоконсорцп дуба звичайного домшують ниш-порники протягом всДх сезонДв. 1х велика частка у бюджета часу пояснюеться тим, що ця група е найактивнДшим регулятором чисельностД дрДбних форм ма-сових фДтофагДв. СпостерДгаемо збДльшення активностД глибоких нишпорникДв
взимку, тобто вид1в, якi здобувають 1*жу з глибинних шарш деревини (дятел звичайний). Така особливiсть свiдчить про те, що саме стовбур дуба звичайно-го, а не крона, е основним джерелом трофiчних ресурсiв у складний трофiчний перiод життя птах1в. Не зафiксовано спецiалiзованоí групи зоофапв - мислив-цiв. Досить низький ршень частки фiтофагiв та все'дних видш (0,15 % БТБ) свдаить про високий ршень спецiалiзацií системи трофiчних зв'язкiв. Крш цього, це означае, що фггофаги та еврифаги мають випадковий характер i фак-тично не беруть участi у робоп консорцií.
Табл. 3. Трофоморф1чна характеристика орштоконсорци чистих дубових I грабово-дубових насаджень за порами року
Трофоморфи I порядку Трофоморфи II порядку Частка у бюджет1 часу, %
весняно-лпнш пер1од осшнш перюд зимовий перюд
Ф1тофаги плодощи - 2,15 -
насшещи - 9,80 0,14
Всього фиофапв - - 0,14
Зоофаги оглядальники 9,12 - 0,12
зас1дники 17,47 - -
нишпорники 66,45 65,68 49,81
глибою нишпорники 6,96 22,34 50,06
Всього зоофапв 99,99 99,97 99,86
Всещт оглядальники 0,01 0,03 -
Всього всещних 0,01 0,03 -
Всього 100,00 100,00 100,00
Висновки:
1. Всього у консорцн чистих дубових i грабово-дубових насаджень зафшсова-но двадцять ввддв птахiв. Найбiльшу !х кiлькiсть виявлено у весняно-лiтнiй перiод (сiмнадцять ввддв), а найменшу - взимку (им видiв).
2. Навеснi домiнують тошчш зв'язки - 92,29 % БТБ. Восени цей вид функщ-онально! дiяльностi консорцн втрачае свою актившсть, хоча i е домшу-ючим - 74,73 % БТБ. А у зимовий перюд ситуацiя змшюегься на користь трофiчних зв'язкiв i частка топiчноí складово! становить 45,16 % БТБ.
3. У бiоморфiчнiй структурi у весняно-лiтнiй та осшнш перiоди домiнують дрiмiобiонти - 91,44 % i 99,97 % БТБ вiдповiдно. У зимовий перiод спосте-режено абсолютне домiнування дрiмiофiлiв - 100,00 % БТВ. Узлiсникiв та убшвктав виявлено навеснi i восени.
4. У клiмаморфiчному складi орштоконсорци дубових i грабово-дубових насаджень домшують рiчнi види. За порами року !х частка у дубових i грабо-во-дубових лiсах змшюеться у межах 63,05 %-100,00 % БТБ.
5. У топоморфiчнiй структурi дослiджуваних орнiтоконсорцiй домiнуючими е зоофаги, !х частка сягае майже 100,00 % БТБ.
Лiтература
1. Акимов М.П. Биоценотическая рабочая система жизненных форм - биоморф / М.П. Акимов // Научные записки ДГУ. - Харьков, 1955. - Т. 51. - С. 5-54.
2. Булахов В.Л. Консортивные связи в средообразующей деятельности позвоночных животных в степных лесах УССР / В.Л. Булахов // Значение консортивных связей в организации биогеоценозов : матер. II Всесоюз. совещ. по пробл. изуч. консорций. - Пермь : Изд-во ПГПИ, 1976. - С. 274-277.
3. Дольник ВВ. Методы изучения бюджетов времени и энергии у птиц / В.В Дольник // Труды Зоологического ин-та. - 1982. - Т. 113. - С. 3-37.
4. Иноземцев А. А. Птицы и лес / А. А. Иноземцев. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1987. - 302 с.
5. Пономаренко А. Л. Пространственное распределение птиц в консорции дуба (Querrcus robur) в липово-ясеневых дубравах степного Приднепровья в гнездовой период / А.Л. Пономаренко // Вестник зоологии. - Сер.: Экология. Морфология. Методика. - 2000. - № 14, ч. 2. - С. 107-113.
6. Фесенко Г.В. Птахи фауни Украши: польовий визначник / Г.В. Фесенко, А.А. Бокотей. -К. : Вид-во "Новий друк", 2002. - 414 с.
7. Фесенко Г.В. Анотований список украшських наукових назв птах]в фауни Украши / Г.В. Фесенко, А.А. Бокотей. - К. : Вид-во "Льв1в", 2007. - 111 с.
Климчук А.А. Сезонная динамика консортивных связей птиц в чистых дубовых и грабово-дубовых насаждениях Центрального Полесья
Исследованы сезонные изменения процесса формирования системы консортивных с дубом обыкновенным в чистых дубовых и грабово-дубовых насаждениях Центрального Полесья. Всего в составе консорции дуба обыкновенного зафиксировано 20 видов птиц. Преобладающими видами функционального взаимодействия являются топические связи во все времена года. Основными проявлениями топических связей являются акустические звуки и поза готовности. Самое большое количество топических связей проявили доминирующие орнитоконсорты. Фабрические связи зафиксированы только в весенне-летний период, а форические не наблюдали. Функциональный состав птиц в консорциях ха-рактеризируется преобладанием дримиобионтов и годовых видов. Преобладающей среди трофоморф птиц в консорциях древесных пород является группа зоофагов.
Ключевые слова: консорция, орнитоконсорты, бюджет времени, топические и трофические связи, топоморфы, климаморфы, Центральное Полесье.
Klymchuk O.O. Seasonal Changes of Consorting Relationships of Birds in the Pure Oak and Hornbeam-oak Stands of the Central Polissya
Some seasonal changes in the process of forming the system of consortive relationships of birds in the individual consortia of oak in pure oak and hornbeam-oak forests under the Central Polissya conditions are studied. As a result of studies 20 bird species in oak consortia were revealed. The dominant types of functional cooperation are topical links during all the seasons of the year. The main manifestations of topical links are acoustic signals and the posture of readiness. Dominant bird species showed the largest number of topical links. Phabric connection was fixed only in spring and summer periods, phoric links were not discovered. Bird functional composition in consortia is characterized by prevalence of dendrophiles and yearlings species. Zoophages are proved to be dominants among trophomorphs.
Key words: consortia, bird-consorts species of the trees, time budgets, topic and trophic relationships, topomorfs, climetforms, the Central Polissya.
УДК 502/504:[639.1+631.4] Лейтенант сл. цив. захисту В.В. Рубан;
доц. Л.В. Сиса, канд. xím. наук - Львгвський ДУБЖД
ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ ПРИБЕРЕЖНИХ ГРУНТ1В Р1ЧКИ РОСАВА ЗА Ф1ЗИКО-Х1М1ЧНИМИ ПАРАМЕТРАМИ
Визначено типи та шдтипи грунйв у 3aniaBÍ р. Росава (Ктвська обл., басейн р. Рось), oKpeMi i'x фiзико-хiмiчнi параметри та наявшсть у них забруднювальних речо-вин. Встановлено, що для bcíx грунпв дослщжежа дщянки характерний процес виргв-нювання натрш-кальщевого потенщалу грунтового розчину i твердоi фази грунйв. Тут поширеш грунти Í3 шдвищеною за профшем часткою увiбраного натрвд, яка мае висо-кий стушнь залежност вщ вмюту натрiевиx легкорозчинних солей i розвитку глейового процесу. Водночас елк^ально-шк^альна будова е рщюсною, але проявляеться у лег-
