CC BY
19
УДК574.4:074.4(477.42) Доц. О.О. Климчук, канд. с.-г. наук -
Житомирський нацональний агроекологiчний ушверситет
КОНСОРТИВН1 ЗВ'ЯЗКИ ПТАХ1В ЧИСТИХ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ У ВЕСНЯНО-Л1ТН1Й ПЕРЮД У Л1САХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ
Дослщжено консортивнi зв'язки nTaxiB з сосною звичайною у весняно-лiтнiй перь од в умовах Центрального Полшся. Всього виявили шiсть видiв nTaxiB-KOHcopTiB сосни звичайно'1. Домшуючими видами е зяблик та синиця велика. Виявлено тошчш та тро-фiчнi зв'язки, однак домшуючими е перший вид зв'язюв. Основними проявами топiчних зв'язкiв е вщтвореиня акустичних сигналiв та поза готовности Найбiльшу кiлькiсть тошчних зв'язкiв виявили домшукга оpнiтоконсоpти. Форичш та фабpичнi зв'язки не за-фiксовано. У топомоpфiчнiй стpуктуpi домшуючими е дpiмiобiонти, у клiмамоpфiч-нш - сезонники. Паншною серед топоморф е група зоофагiв.
Ключовi слова: консорця, оpнiтоконсоpти, бюджет часу, тошчш i тpофiчнi зв'язки, топоморфи, клшаморфи, Центральне Полiсся.
Вступ. Видовий склад орнiтоконсорцiй змiнюeться за порами року. Вив-чити загальнi тенденцц функцiонування орнiтоконсорцiй не можливо без шз-нання особливостей взаeмодiï орштоконсорпв i3 середовищем iснування у клю-40Bi перiоди. У функцiонування консорцп весняно-лiтнiй перiод мае неабияке значення: основну частину часу птахи витрачають на будiвництво гнiзд, охоро-ну гнiздових територiй, насиджування яець, вигодовування пташенят, що про-являеться у рiзноманiттi консортивних зв'язкiв.
Матерiал та методика. Об'ектом наших до^джень е консорщя сосни звичайно!' (Pinus sylvestris L.). Тимчасовi пробнi площi розмiром 30x30 м закла-дали у чистих соснових насадженнях [4].
Як основний метод дослвдження консорцш, використовували хрономет-рування денного бюджету часу (DTB) птахнв на один екземпляр деревно!' породи [1, 3]. За допомогою вiзуального спостереження фiксували бюджет часу пта-хш для кожного екземпляра деревостану (ядра консорцiï) впродовж усього свгг-лового дня. Схему графiчного зображення консорцiï запропонував В.В. Мазинг [5], з доповненнями В.Л. Булахова [1] та О. А. Губкша [2].
Результати дослщження. Консорщя сосни звичайно!' чистих соснових насаджень у весняно-линш перюд не вiдрiзняеться особливим рiзноманiттям серед видового складу птахнв-консорпв. У консорцп сосни звичайно!' у весня-ний перюд зафшсовано шiсть видiв птахнв: дятел звичайний Dendrocopos major L., вшчарик весняний Phylloscopus trochilus L., вшчарик-ковалик P. collybi-ta L., мухоловка строката Ficedula hypoleuca L., синиця велика Parus major L., зяблик Fringilla coelebs L.
Домшуючими видами е зяблик та синиця велика - вiдповiдно 71,29 % i 15,73 % DTB. Дятел звичайний, вiвчарик-ковалик, мухоловка строката е суб-домшантами - вдаовщно 3,66 %, 5,29 %, 3,77 % DTB. Частка вiвчарика весня-ного е незначною i становить 0,55 % DTB (рис. 1).
Орштоконсорти брали участь у тошчних i трофiчних зв'язках. У чистих соснових насадженнях у весняно-линш перюд на територп Центрального По-лiсся спостерiгали п'ять видав функцюнально!' дiяльностi, а саме: один належить до трофiчних, чотири - до тошчних (поза готовности вдаворення акустичних сигналiв, чистка пiр'я та педальш перемiщення). У весняно-лiтнiй перюд у фун-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Укра'ни
кцiонуваннi консорцп сосни звичайно'1 чистих соснових насадженнях форичнi та фабричнi зафiксованi не були.
строката Види птах1в
Рис. 1. Загальний бюджет часу орнiтоконсортiв у чистому сосновому насадженш
у весняно-лтмй перюд
Абсолютно домшуючим видом функщонально'* взаемодп з автотрофом у весняно-лггнт перюд е тотчш зв'язки - 98,85 % БТБ. У тотчних зв'язках бе-руть участь шють зафiксованих видiв птахiв (рис. 2). Тотчна складова сосни звичайно'1 характеризуеться домшуванням синицi велико'1 та зяблика - вщповщ-но 15,87 % та 71,29 % БТБ тотчних зв'язюв. Дятел звичайний, вiвчарик-кова-лик, мухоловка строката виступають субдомшантами - вiдповiдно 3,12 %, 5,35 %, 3,82 % БТБ тотчних зв'язюв. Другорядним видом е вiвчарик весняний i його частка е неютотною - 0,56 % БТБ топiчних зв,язкiв.
Види птах1в
Рис. 2. Частка тотчних зв'язтв орнiтоконсортiву чистому сосновому насадженш
у весняно-лЫнш перюд
Одним з основних проявiв тотчних зв'язюв е вщгворення акустичних сигналiв - 57,47 % БТБ топiчних зв,язкiв. Домiнування ству свiдчить про те, що птахи контролюють свою територш у процеа внутрiшньовидовоí конкуренции Поза готовносп (36,37 % БТБ топiчних зв'язюв) також е домiнуючою у функщональнш взаемодп. Ця особливiсть свiдчить про специфшу функщону-
вання консорцГ! сосни звичайно!. Це пояснюемо особливостями будови крони сосни звичайно!.
НайбГльшу ктькють топiчних зв,язкiв (чотири види) виявили домГнанти консорцГ! - синиця велика та зяблик. Три види тотчних зв,язкiв (поза готовностi, вщтворення акустичних звукiв, педальнi перемГщення) виявив вгвчарик-ковалик Решта видiв птахiв-консортiв виявили по два види залежностей (поза готовност та вiдтворення акустичних звукгв). Таким чином, консорцiя сосни звичайно! у весняно-лГтнГй перiод мае досить спрощений характер. Трофiчна складова консорцГ! сосни звичайно! за видовим складом е бщшшою за тошчну. У функцюну-ваннi таких зв'язкгв беруть участь три види Гз шести зафiксованих (рис. 3).
Дятел звичайний Синиця велика Зяблик Вид птах ¡в
Рис. 3. Частка трофiчнихзв'язтв орнiтоконсортiву чистому сосновому насадженш у весняно-лШнш перюд
Дятел звичайний Г зяблик е домшуючими трофоконсортами - вГдповГдно 50,13 % Г 45,94 % БТБ трофГчних зв'язюв. Субдомшантом е синиця велика (3,93 % БТБ трофГчних зв'язюв). Характерною рисою для консорцГ! сосни звичайно! е велика участь видГв, як полюють на поверхш стовбура (дятел звичайний) - 50,13 % БТВ трофГчних зв'язюв. Ця особливють свГдчить про те, що фГтомаса сосни звичайно! не е вагомим джерелом трофГчно! бази для птахГв.
Серед топоморф домшуючими е дрГмюбюнти - 100,00 % БТБ (табл. 1). У кимаморфГчнш структурГ домГнують сезонники - 80,60 % БТБ. Частка щло-рГчних видГв невелика Г загалом становить 19,40 % БТБ. Така особливють де-монструе, що консорцГя сосни звичайно! знаходиться тд впливом поступово! змГни характеру функцГонування Гз зимового на лГгнш. ТрофоморфГчний склад консорцГ! сосни звичайно! у весняно-лГгнш перюд е неповним Г представлений тГльки одшею трофГчною групою з трьох - зоофагами (табл. 2). У складГ трофо-морф II порядку наявш нишпорники, глибокГ нишпорники Г засщники.
Табл. 1. Клiмаморфiчна характеристика сосни звичайно'1 у весняно-лШнш перюд
Бюморфи II порядку
Частка у бюджет^ %
Сезонники
8060
Цшор1чш види Всього
19,40 100 00
Найактившшою виявилась група нишпорникГв, до складу яко! увГйшли представники першо!, друго! та третьо! розмГрних ланок. 1х загальна частка становить 92,57 % БТБ. Найменш активними е глибокГ обшарщики - 3,66 % БТБ.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраХни
Табл. 2. Трофоморфiчна характеристика орттоконсорци сосни звичайноЧу
весняно-лШнш nepiod
Трофоморфи Трофоморфи Трофоморфи III Частка у бюджета
I порядку Ii порядку порядку часу, %
заидники 2 3,77
1 5,29
Зоофаги нишпорники 2 16,28
3 71,00
глибою нишпорники 5 3,66
Всього зоофапв 100,00
Всього 100,00
Серед трофоморф Ш порядку домiнуючими е друга (16,28 %) та третя (71,00 % DTB) розмiрнi ланки. Перша розмiрна ланка представлена вшчариком-коваликом (5,29 % DTB), друга - вшчариком весняним, мухоловкою строкатою та синицею великою (ix загальна частка становить 20,05 % DTB), третя - зябликом (71,00 % DTB), п'ята - дятлом звичайним (3,66 % DTB). Вдеутш представ-ники четвертой та шосто! розмiрниx ланок. Висновки:
1. У функцюнуванш консорцй сосни звичайно!' у весняно-лгтнш перiод у чис-тих соснових насадженнях беруть участь шкть видiв nTaxiB. Домiнуючими видами-консортами у весняно-лггнш перюд у чистих соснових насадженнях е синиця велика - 15,73 % DTB та зяблик - 71,00 % DTB. Тошчш зв'яз-ки у весняно-лгтнш перiод е домiнуючими - 98,85 % DTB.
2. У весняно-лгтнш перiод у топоморфiчнiй структурi орштоконсорцш сосни звичайно!' панують дрiмiобiонти - 100,00 % DTB.
3. У клiмаморфiчнiй структурi орштоконсорцп чистих соснових насаджень переважають сезонники - 80,60 % DTB.
4. Трофоморфiчна структура консорцй' сосни звичайно!' у чистих соснових насадженнях е спрощеною, осыльки присутш т1льки зоофаги (100,00 % DTB).
Лiтература
1. Булахов В.Л. Консортивные связи в средообразующей деятельности позвоночных животных в степных лесах УССР / В.Л. Булахов // Значение консортивных связей в организации биогеоценозов : матер. II Всесоюз. совещания по проблеме изучения консорций. - Пермь : Изд-во ПГПИ, 1976. - С. 274-277.
2. Губюн О.А. Еколопчна роль солончакових мюце ироживань в формуваннi внутржонти-нентальних лиманних орштокомплекив : автореф. дис. на здобуття наук. стуиеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.16 - "Екологш" / О.А. Губкин; Дншропетровський ДУ. - Дншропетровськ, 1993. - 22 с.
3. Дольник ВВ. Методы изучения бюджетов времени и энергии у птиц / В.В. Дольник // Труды Зоологического ин-та. - 1982. - Т. 113. - С. 3-37.
4. Климчук О.О. Про консортивш зв'язки птахш в осшнж перюд у сосновому насадженш в умовах Центрального Полюся / О.О. Климчук // Науковий вюник НЛТУ Украхни : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.2 - С 36-40.
5. Мазинг В.В. Консорции как элементы функциональной структуры биогеоценозов / В.В. Мазинг // Труды Московского Общества Испытателей Природы. - 1966. - Т. 27. - С. 117-126.
Климчук А.А. Консортивные связи птиц чистых сосновых насаждений в весенне-летний период в лесах Центрального Полесья
Исследован процесс формирования системы консортивных связей птиц в весенне-летний период в чистых сосновых насаждениях Центрального Полесья. Всего в составе
консорции сосны обыкновенной зафиксированы 6 видов птиц. Преобладающими видами являются большая синица и зяблик. Определено, что основными разновидностями консортивных связей птиц являются топические и трофические связи с доминированием первых. Основными проявлениями топических связей являются акустические звуки и поза готовности. Самое большое количество топических связей проявили доминирующие орнитоконсорты. Форические и фабрические связи не зафиксированы. Функциональный состав птиц в консорциях характеризируется преобладанием дримиобионтов и сезонных видов. Преобладающей среди трофоморф птиц в консорциях древесных пород является группа зоофагов.
Ключевые слова: орнитоконсорты древесных пород, консорции древесных пород, бюджеты времени, биоморфические группы птиц, топические и трофические связи, Центральное Полесье.
Klymchuk O.O. The Birds' Consortive Relationships withing Spring and Summer Period in the Pine Forests in the Central Polissya
The article is devoted to the process of forming the system of consortive relationships of birds in the individual consortia of pine Pinus sylvestris within spring and summer period under the Central Polissya conditions. As a result of studies 6 birds species were fixed in pine consortia. The dominant species are the Great Tit and Chaffinch. The relationships are mostly topic and trophic. The main manifestations of topical links are an acoustic signals and outside of readiness. The largest number of topical links are found by dominant bird species. Phoric and phabric connections are not fixed. Bird's functional composition in consortia is characterized by prevalence of dendrophiles and yearlings species. Zoophages are dominants among trophomorphs.
Keywords: birds-consorts species of the trees, individual consortia of a tree, time budgets, bird biomorfic groups, mostly topic and trophic relationships, the Central Polissya.
УДК 630 *[5:228] Ст. викл. А.1. Задорожний - Ужгородський НУ;
доц. Г.Г. Гриник, ст. наук. ствроб., д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЕВОСТАН1В ДЕРЖАВНОГО Л1СОВОГО ФОНДУ ПОЛОНИНСЬКОГО ХРЕБТА УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
На осж^ опрацювання повидшьио! таксацшно! бази даних станом на 01.01.2014 р. здшсиено оцшку сучасного поширення насаджень Полонинського хребта в межах територш державних люогосподарських шдприемств. Проаналiзовано лгавни-чо-таксацшш показники деревосташв - розподш за вщносними повнотами, запасами стовбурово! деревини, групами вшу, поширення за типами люу i складом деревосташв. За розподшом вкритих люовою рослиншстю земель Державного люового фонду тери-торп Полонинського хребта бшьшу частину в розрiзi тишв люорослинних умов займа-ють груди - 62,2 %, сугруди - 36,8 %, а субори - 1,0 %. Значну частку в букових та яли-цевих типах люу займають похщш деревостани з домшуванням ялини европейсько!, дубiв червоного, скельного та звичайного, а також берези повисло! та граба звичайного.
Ключовi слова: Укра!нсью Карпати, Полонинський хребет, вщносна повнота, клас боштету, запас, групи вшу, вшова структура, типи люорослинних умов, типи лiсу.
Вступ. Украшсью Карпати представленГ складною системою територь альних одиниць, що створюють високопрний, середньогГрний та передгГрський яруси. Клшатичш умови регГону вГдзначаються своерГднГстю Г рГзномаштшстю, що пов'язана зГ складним гГрським рельефом. За М.С. АндрГановим (1957), всю територгю подшяють на 6 вертикально-термГчних зон: дуже тепла, тепла, помГр-
