CC BY
18
Лiтература
1. Домнич В.И., Лебедева Н.И. Особенности питания лисицы обыкновенной Азово-Сивашского Национального природного парка // Деп. В ГНТБ Украины 04.04.96 № 877-Ук 96. - К., 1996. - 25 с.
2. Жарков И.В., Теплов В.П., Тихвинский В.И. Материалы по питанию лисицы (Vul-pus vulpus L) в Татарской республике // Ученые записки Казанск. гос. ун-та. - 1932. - Вып. 2. С. 34-90.
3. Лебедева Н.1. Трофiчнi зв'язки лисиц звичайно'1' (Vulpes vulpes) Нижнього Поднш-ров'я // Питання бювдикацп та екологи. - Запорiжжя : Вид-во "ЗДУ". - 2000. - Вип. 5, № 2. -С. 120-129.
4. Лебедева Н.И. Морфологические особенности обыкновенной лисицы (Vulpes vulpes L., 1758) Нижнего Приднепровья // Вюник Запорiзького державного утверситету. - Запо-ржжя : Вид-во "ЗДУ". - 2000. - № 2. - С. 210-215.
5. Лебедева Н.1., Домшч В.1. Фактори, яю обумовлюють динамiку чисельностi лисищ звичайно'' (Vulpes vulpes L., 1758) у Нижньому Подшпров''' // Вюник Запорiзького державного унiверситету. - Запорiжжя : Вид-во "ЗДУ". - 2001. - № 1. - С. 178-186.
6. Лебедева Н.И., Домнич В.И. Биотопическое распределение лисицы обыкновенной (Vulpes vulpes) Нижнего Приднепровья // Вюник Запорiзького державного ушверситету. - За-порiжжя : Вид-во Запорiзького ДУ. - 1998. - № 2. - С. 187-194.
7. Лебедева Н.1. Лисиця звичайна (Vulpes Vulpes L., 1758) в умовах Нижнього Поднш-ров'я (морфолопя, еколопя, практичне значення) : дис. ... канд. бюл. наук: спец. 03.00. 08. -зоолопя / 1н-т зоологп iM. I.I. Шмальгаузена НАН Украiни. - К., 2003. - 168.
8. Теплов В.П., Теплова Е.Н. О роли лисицы в охотничьем хозяйстве и заповедниках центральных областей европейской части РСФСР // Труди Окского гос. зап. - Вологда, 1960. - Вып. 3. - С. 27-32.
9. Формозов А.Н., Осмоловская В.И. К экологии лисицы степной и пустынной зон СССР // В сб. : Биология, биография и систематика млекопитающих СССР. - М. : Изд-во АН СССР, 1963. - С. 379-457.
10. Харченко Н.Н. Охотоведение : учебник. - М. : Изд-во МГУЛ, 2002. - 370 с.
11. Юргенсон О.В. Охотничьи звери и птицы. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1968. - 307 с.
УДК598.2:630*15(477.41.42) Асист. О.О. Климчук -Житомирський
шщональшй azpoeKOROzi4H^ утверситет
СЕЗОННА ДИНАМ1КА КОНСОРТИВНИХ ЗВ'ЯЗК1В ПТАХ1В У СОСНОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ
Проаналiзовано сезонну динамшу розвитку консортивних зв'язюв nraxiB i3 сосною звичайною в умовах Центрального Полюся. Охарактеризовано основш показни-ки консортивних зв'язюв шаав. Як наслщок, виявлено, що найрозвинешшою кон-сорщя сосни е восени.
Ключов1 слова: консортивш зв'язки, птахи, тотчш зв'язки, трофiчнi зв'язки.
Assist. O.O. Klymchuk-Zhytomyr nationalagroecologicaluniversity
Seasonal dynamics (abundance) of concortive relationships of birds in the consortium of the pine in the Central Polissya
The article is devoted to seasonal dynamics of concortive relationships of birds with common pine under the Central Polissya conditions. Given characteristic of basic index consortive relationships of birds. As a result of studies there have been found that the most developed pine consortia is in autumn.
Keywords: concortive relationships, birds, topic relationships, trophic relationships.
Вступ. Видовий склад орштоконсорцш змшюеться за порами року.
Вивчити загальш тенденцп функцюнування орштоконсорцш неможливо без
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.8
шзнання особливостей взаемоди OPHÏTOKOHCOPTÏB i3 середовищем юнування в ключовi перiоди.
У функщонування консорцiï весняно-лiтнiй перiод мае неабияке зна-чення: основну частину часу птахи витрачають на будiвництво гшзд, охорону гнiздових територiй, насиджування яець, вигодовування пташенят, що прояв-ляеться у рiзноманiттi консортивних зв,язкiв.
В осшнш перiод вiдбуваються численнi змши у функцiонуваннi орш-токонсорцiй порiвняно з лiтом. Насамперед, це вщбуваеться як наслiдок роз-паду гшздових угруповань: зникають групи лiтнiх видiв i з'являються види, якi залишаються зимувати. Восени у птахiв збшьшуеться харчовий рацiон: птахи повиннi компенсувати втрачену енергiю пiд час розмножування та зро-бити запаси поживних речовин.
З настанням морозiв збщнюеться рiзноманiття топiчних зв,язкiв i вод-ночас iнтенсифiкуеться трофiчна дiяльнiсть орштоконсор^в.
Матерiал та методика. Польовий матерiал збирали у 2006-2008 рр. Об'ектом наших дослiджень е консорцiя сосни звичайноï (Pinus sylvestris L.). Тим-часовi пробнi плош розмiром 30*30 м закладали у соснових насадженнях [4].
Як основний метод дослщження консорцш, використовували хроно-метрування денного бюджету часу (DTB) птах!в на один екземпляр деревно1' породи [1, 3]. За допомогою в!зуального спостереження фшсували бюджет часу птах!в для кожного екземпляра деревостану (ядра консорци) упродовж усього свгглового дня. Схему граф!чного зображення консорцiï запропону-вав В.В. Мазинг [5], з доповненнями В.Л. Булахова [1] та О.А. Губкша [2].
Результати та обговорення. Консорщя сосни звичайноï у гшздовий перюд мае нестшкий характер внаслщок невеликого р!зномашття видового складу птах!в-консорт!в. Зафжсовано 6 вид!в птах!в: дятел звичайний (Dendrocopos major), в!вчарик-ковалик (Phylloscopus collybita), в!вчарик вес-няний (Phylloscopus trochilus), мухоловка строката (Ficedula hypoleuca), сини-ця велика (Parus major), зяблик (Fringilla coelebs).
Орштоконсорти брали участь у тошчних i троф!чних зв'язках (табл.). У насадженнях сосни звичайно1' у перюд гшздування спостер!гали 5 вид!в функщонально1" д!яльность 1 належить до троф!чних, 4 - до тошчних.
Абсолютно домшантним видом функщонально1" взаемоди з автотро-фом е тошчш зв'язки - 99,00 % вщ загального DTB. У тошчних зв'язках бе-руть участь 6 зафжсованих вид!в птах!в. Тошчний складник сосни звичайно1' характеризуеться домшуванням зяблика (84,85 % вщ бюджету часу тошчних зв'язюв), субдомшантним видом е синиця велика. Часткова участь шших ви-д!в перебувае у межах 0,96 до 5,98 % вщ DTB тошчних зв'язюв. Було спосте-режено 4 види тошчних зв'язюв: поза готовности видання акустичних сигна-л!в, чищення шр'яного вкриття, педальш перемщення. Основним проявом тошчних зв'язюв е подання акустичних сигнал!в (62,52 % вщ DTB тошчних зв'язюв). Домшування сшву св!дчить не лише про приваблення особин про-тилежно1' статп, але й про контроль свое1' територи у процес внутршньови-дово1' конкуренци. Субдомшантним видом функщонально1" взаемоди е поза готовность Цей факт свщчить про специфжу функщонування консорци сос-
ни звичайно!, що зумовлюють особливостi будови крони автотрофа. Найбшь-ше топiчних зв'язюв (4 види) припало на домшанта консорци - зяблика. Си-ниця велика виступае субдомiнантом - 3 види тотчних зв,язкiв. Для решти видiв птахiв-консортiв характернi 1-2 види залежностей. Таким чином, кон-сорщя сосни звичайно! у гнiздовий перюд мае досить спрощений характер.
Табл. Характеристика орштоконсорцИ сосни звичайнсн
Пора року Параметри системи зв'язюв Показники
Весна-лгто Кшьюсть вид1в консорт1в 6
Частка троф1чних зв'язюв, % 1,00
Частка тотчних зв'язюв, % 99,00
Частка фабричних зв'язюв, % -
Частка форичних зв'язюв, % -
Осшь Кшьюсть вид1в консорт1в 17
Частка троф1чних зв'язюв, % 37,77
Частка тотчних зв'язюв, % 62,23
Частка фабричних зв'язюв, % -
Частка форичних зв'язюв, % -
Зима Кшьюсть вид1в консорт1в 9
Частка троф1чних зв'язюв, % 53,49
Частка тотчних зв'язюв, % 46,51
Частка фабричних зв'язюв, % -
Частка форичних зв'язюв, % -
Трофiчний складник консорци сосни звичайно! за видовим складом де-що бщтший, нiж топiчний. У функцiонуваннi таких зв'язюв бере участь 3 види iз 6 зафжсованих. Зяблик е домшантним трофоконсортом, оскiльки значну частину його рацюну в цей перюд становить насшня шишок сосни. Частка участ дятла звичайного та синищ велико! навiть не сягае показниюв субдомь нанта. Орнiтоконсорти сосни звичайно! були активними у двох концентрах. Сшввщношення за концентрами таке: I - 73,60 %, II - 26,40 % (рис.).
I' > 13 23 22
15
Рис. Схеми трофiчних зв 'язтв орштоконсорцШ у сосновому насадженш:
1 - схема консорци у весняно-лтшй перюд; 2 - консорци в осттй перюд;
3 - схема консорци у зимовий перюд
У консорци сосни звичайно! в осшнш перюд зафжсовано 18 видiв nraxiB: яструб великий (Accipiter gentilis), жовна сива (Picus canus), жовна чорна (Dryocopus martius), дятел звичайний (Dendrocopos major), сойка (Gar-rulus glandarius), сорока (Pica pica), вiвчарик весняний (Phylloscopus trochi-lus), вiвчарик-ковалик (Phylloscopus collybita), золотомушка жовточуба (Regu-
Науковий вюник НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.8
lus regulus), мухоловка строката (Ficedula hypoleuca), вшьшанка (Erithacus ru-becula), чикотень (Turdus pilaris), га1чка-пухляк (Parus montanus), синищ чубата (Parus cristatus), чорна (Parus ater), велика (Parus major), повзик (Sitta europaeu), зяблик (Fringilla coelebs).
Орттоконсорти в осшнш перюд брали участь у тотчних i трофiчних зв'язках (табл.). Спостер^али 6 видiв функцiональноï дiяльностi (1 належить до трофiчних зв,язкiв, 5 - до тотчних).
Домшантним видом функцiональноï взаемоди з автотрофом е топiчнi зв'язки - 62,23 % вiд загального DTB. У тотчних зв'язках беруть участь 17 видiв птахiв iз 18 зафiксованих, о^м чикотня. Цей факт зумовлюеться тим, що чикотень е типовим узлюником i його наявнiсть у сосновому наса-дженнi мае випадковий характер. Для тотчного складника консорцiй сосни звичайноï характерне домiнування синицi вели^ (29,57 % вiд загального DTB). Субдомiнантом е повзик. Частка решти видiв птахiв становить вiд 0,02 % до 9,55 % вщ DTB топiчних зв'язкiв. Спостерегли 5 видiв топiчних зв'язкiв. Усi 5 видiв характернi для дятла звичайного, 4 - синищ чорно^ сини-цi великоï i зяблика. Для решти шж^в-консор^в характернi 3-1 види тотчних зв'язюв.
Трофiчний складник орттоконсорщй дослiджуваноï деревноï породи е стабшьним за видовим складом: 10 видiв з 17 (рис. 1). Домшантом серед трофоконсортiв е дятел звичайний (88,11 % вщ бюджету часу трофiчних зв'язкiв). Частка трофiчних зв'язкiв решти видового складу консорци змь нюеться в межах 0,77-2,43 %. Це е наслщком процесу поступовоï змiни характеру консортивних зв'язюв з лггнього на зимовий. Сшввщношення активностей птахiв за концентрами: I - 46,42 %, II - 47,13 %, III - 0,36 % вiд DTB трофiчних зв'язкiв (рис. 1). Актившсть у третьому концентрi забезпечуеться дiяльнiстю сороки. Наявнiсть сороки у консорци сосни звичайноï мае випадковий характер.
Характерною рисою для консорци сосни звичайноï е велика часткова участь видiв, якi харчуються на поверхш стовбура (жовна сива i чорна, дятел звичайний, повзик, частково синищ). Цей факт свщчить, що фггомаса сосни звичайноï не е вагомим джерелом трофiчноï бази для птахiв.
У консорци сосни звичайноï у зимовий перiод зафiксовано 9 видiв птахiв: дятел звичайний (Dendrocopos major), сойка (Garrulus glandarius), га-1чка-пухляк (Parus montanus), синиця блакитна (Parus caeruleus), синищ чубата (Parus cristatus), чорна (Parus ater), велика (Parus major), повзик (Sitta europaeu), стгур (Pyrrhulapyrrhula).
У зимовий перюд орттоконсорти брали участь у тотчних i трофiчних зв'язках (табл.). У цей перюд спостережено 5 видiв функцiональноï дiяльнос-ri: один належить до трофiчних, 4 - до тотчних.
Зимовий перюд е специфiчним у функщонувант консорци сосни зви-чайно", оскiльки трофiчнi ресурси сосни доступнi для окремих видiв птахiв. Зокрема у трофiчних зв'язках беруть участь 3 види iз 9 зафiксованих видiв птахiв: дятел звичайний, гшчка-пухляк i повзик. Домшантом е дятел звичайний (91,58 % вщ DTB трофiчних зв'язюв). Субдомшанти вiдсутнi. Частки га1чки-пухляка та повзика становлять вщповщно 5,53 % i 2,89 % вщ DTB тро-
фiчних зв'язюв. Сшввщношення за концентрами: I - 16,26 %, II - 83,42 %, III - 0,32 % (рис. 1).
Тошчт зв'язки становлять 46,51 % вщ загального DTB. У тотчних зв'язках беруть участь 8 видiв iз 9 зафшсованих видiв птахiв. Домiнантом е стгур, спiвдомiнантами - повзик, синиця велика, дятел звичайний. Дольова участь шших видiв птахiв змiнюеться в межах 0,70 % - 7,44 % вщ бюджету тотчних зв'язюв. Найбшьше ix рiзноманiття мае снiгур як домшантний вид. Один вид, а саме гаiчка-пуxляк, не виявив жодного виду тотчного зв'язку. Висновок
1. У весняно-лггнш та осшнш перюди сосна звичайна тдтримуе насампе-ред систему тотчних зв'язюв, а потам - троф1чних; у зимовий перюд навпаки.
2. Сосна звичайна е привабливою для птах1в-консорт1в саме в осшнш та зимовий перюди за рахунок наявносп потужно1 кормово1 бази i створюе максимально захищет умови для функцiонування орнiтоконсортiв.
3. Сосна звичайна тдтримуе високий рiвень розвитку консорци восени за рахунок збшьшення кiлькостi птаxiв-консортiв та видiв функцiональноi взаемоди.
Л1тература
1. Булахов В.Л. Консортивные связи в средообразующей деятельности позвоночных животных в степных лесах УССР / В. Л. Булахов // Материалы II Всесоюз. совещания по проблеме изучения консорций : Значение консортивных связей в организации биогеоценозов. -Пермь : Изд-во ПГПИ, 1976. - С. 274-277.
2. Губкш О.А. Еколопчна роль солончакових мюце проживань в формуванш внутрь континентальних лиманних орштокомплекав : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.16 / Дншропетровський ДУ. - Дншропетровськ, 1993. - 22 с.
3. Дольник В.В. Методы изучения бюджетов времени и энергии у птиц / В. В Дольник // Труди Зоологического ин-та. - 1982. - Т. 113. - С. 3-37.
4. Климчук О.О. Про консортивш зв'язки птах1в в осшнш перюд у сосновому насад-женш в умовах Центрального Полюся / О.О. Климчук // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.2. - С. 36-40.
5. Мазинг В.В Консорции как элементы функциональной структуры биогеоценозов / В.В. Мазинг // Труды МОИП. - 1966. - Т. 27. - С. 117-126.
УДК 630*2 Астр. Р.М. Кравчук1- НЛТУ Украши, м. Львiв
ПОШИРЕННЯ, Р1СТ ТА ПРОДУКТИВН1СТЬ ЧОРНОВ1ЛЬХОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В НА МАЛОМУ ПОЛ1СС1
УКРА1НИ
Проаналiзовано поширення, рют та продуктивнють деревосташв вшьхи чорно'' на територп Малого Полюся Украши. Вивчено розподш чорновшьхових деревосташв Малого Полюся за часткою вшьхи чорно'1 у склад^ вщносною повнотою, вiком та бошгетами. Описано динамiку густоти чорновiльхових деревосташв з вшом та рiст чорновшьхових деревосташв за дiаметром i висотою. Визначено та описано залеж-нють мiж таксацiйним дiаметром стовбура i середньою площею горизонтально'' про-екцп крони дерев вiльхи чорно'1.
Ключов1 слова: чорновiльховi деревостани, Мале Полюся, люознавство, лiсiв-ництво.
1 Наук. керiвник: доц. В.В. Лавний, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
