CC BY
49
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.6
Soroka M.I. Ecological background of the Roztochia's vegetation formation and differentiation
Based on floristic approach and J. Braun-Blanquet methodology was made a comprehensive analysis of the Roztochia's vegetation composition and structure dependence on environmental parameters. It was revealed that the discreteness of the vegetation is caused by the regions geographical location, which determines the climatic conditions on the basis of landscape structural features. Natural soils and vegetation of Roztochia are zonal in nature and subordinate to the laws of high-level differentiation.
Keywords: Braun-Blanquet method, differentiation, coordination of, zonal vegetation, International Biosphere Reserve "Roztochia".
УДК 591.526.42:598.2 Доц. В.Г. Мазепа, д-р с.-г. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
ДУПЛОГН1ЗДОВ1 ПТАХИ БЕРЕЗОВО-СОСНОВИХ Л1С1В ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено результати видового складу та чисельност дуплогшздових птаив у л> состанах Житомирського Полюся. У березово-соснових люах регюну у гшздовий пер> од було виявлено амнадцять видiв дуплогшздових птаив. 1х щшьшсть iз 1,2 у незiм-кнених люових культурах зростала майже до 114 ос./км2 - у стиглих насадженнях.
Ключовг слова: дуплогнiздовi птахи, населення, щшьшсть.
Вступ. Населення дуплогшздових птах1в березово-соснових лю1в Житомирського Полюся вивчали в умовах двох державних люомисливських госпо-дарств: Барашвського та Новоград-Волинського. На дшянках дослщжень наса-дження ростуть переважно в умовах св1жих та вологих субор1в (В2_3), рщше -вологих бор1в (А3). За геоботашчною належнютю 1х можна вщнести до сосняков чорницевих за участю бер1з пухнасто1 та повисло1.
Нез1мкнеш люов1 культури у вщ 3-6 роюв досягали висоти до 1,0-1,5 м 1 запасу 4-6 м3/га. Куртини сосни з березою, березов1 заросп чергувались з вщкри-тими дшянками, у надгрунтовому покрив1 яких найчаспше траплялись зелеш мохи 1 чагарнички, переважно чорниця. Молодняки вжом 32-37 роюв досягали висоти близько 11-12 м. 1х продуктившсть становила 27-32 м3/га. Через 1х вщ-носно високу загущенють вони характеризувались слабо вираженим пщлюком.
Середньовков1 люи, пор1вняно з молодниками, характеризувались змь ною вертикально1 структури. У першому ярус переважала сосна звичайна з1 значною участю бер1з. У тдлюку зростали крушина ламка, горобина. У надгрунтовому покрив1 зростае частка чагарничкового ярусу. У 50-55-р1чному в1ц1 середньовжов1 березово-соснов1 люостани сягають висоти 15-17 м 1 мають запаси 150 -170 м3/га.
Найвищою складнютю характеризувались стигш люи. У першому яруа росте сосна звичайна, якш за висотою помггно поступаються берези пухнаста чи повисла. Другий, тимчасовий, ярус також формуе береза. Ддлюок формують крушина ламка, бруслини, горобина, тдрют сосни 1 берези. Добре розвинений надгрунтовий покрив. У вщ 80-85 роюв щ люостани досягають висоти 22-24 м та запасу до 180-270 м3/га. Спещальних дослщжень дуплогшздових птах1в для умов розглянутого регюну рашше не проводили. Деяю вщомосп стосовно пред-ставниюв ще1 групи птах1в, проте в умовах захщного регюну Укра1ни, знаходи-мо у працях А.1. Гуз1я [1-3].
Постановка проблеми. Приваблювання дуплогнiздових птахiв у лiсовi насадження е одним iз важливих заходiв боротьби зi шкщниками лку. Перед плануванням заходiв з приваблювання дуплогшздових птахiв важливо встано-вити 1х видовий склад та чисельнють (щiльнiсть). При цьому необхiдно ураху-вати те, що цi показники значною мiрою залежать вiд складу та в^ насадження. Так, наприклад, iз ще1 групи птах1в у дубових лiсостанах переважають сини-цi блакитна, велика, мухоловка бшошня та деяк iншi, тодi як у чистих сосно-вих - синищ чорна, чубата, мухоловка строката. Для приваблювання кожного iз цих видiв слiд використовувати найбiльш придатш для них гнiздiвлi - велик! i малi синичники, дуплянки, будиночки для мухоловок та iнше. У цьому випадку можна очiкувати на високу ефективнiсть 1х заселення, й, вщповщно, економiю коштiв на 1х виготовлення.
З огляду на бюлопчш особливостi, пiд час розвiшування штучних гшздь вель не доводиться розраховувати на 1х заселенiсть дятлами. Останш видзьобу-ють дупла, у яких виводять лише одне поколiння. У дуплах гшздяться й деякi рослино!дш види - голуби, як наприклад, голуб-синяк. Пiд час планування за-ходiв з приваблювання дуплогнiздових птах1в важливо орiентуватися насампе-ред на синиць. У кладках цих птах1в нараховуеться до 15 яець, а велика кшь-юсть пташенят призводить до збирання бшьшо! кiлькостi кормiв дорослими птахами. Позитивнi результати дае приваблення мухоловок та повзика.
Мета 1 завдання дослщження. Метою дослщжень було з'ясування видового складу та щшьносл дуплогнiздових птахiв березово-соснових лiсiв Жи-томирського Полiсся.
Матер1ал та методика досл1джень. Для з'ясування поставлених зав-дань, облiки птах1в проводили за методикою А.П. Кузякша [4]. Дослiдженнями були охопленi лiсовi як непокритi лiсом площi (не зiмкнутi лiсовi культури), так й покрип - молодняки, середньовiковi i стиглi насадження. Облiки проводили у 2005-2010 рр. Облжами усього було пройдено близько 300 км маршруту.
Результати дослщжень. Узагальнеш результати облтв дуплогнiздових птахiв у гнiздовий перюд наведено у таблицi. У населенш дуплогнiздових пта-хiв березово-соснових лiсiв було виявлено сiмнадцягь видiв. 1х рiзноманiття iз двох видiв у не зiмкнених лiсових культурах зростало до сiмнадцяги - у се-редньовiкових i стиглих лiсах, а 1х щiльнiсть - iз 1 до майже 114ос./км2 У не зiмкнених лiсових культурах на гшздуванш траплялися синицi чорна та велика. Ц види влаштовували гнiзда у щшинах мiж кореневими лапами пшв, у пустотах колод тощо. У молодняках найвищою щiльнiстю гшздування вiдрiзнялися синиця чорна (6 ос./км2), у середньовiкових лiсах - синиця чорна, повзик, мухоловка строката та га1чка болотяна (22,0; 9,0; 8,0; 7,0 ос./км2 вщповщно). Законо-мiрно, що найвищою щiльнiстю населення характеризуються стиглi насадження, тут для гшздування дуплогшздових птах1в складаються найсприятливiшi умови. У цих насадженнях, через вiдпадання сучков, наявнiсть внутршшх гнилей у стовбурах дерев простше улаштовувати дупла. Найчастше дупла видзьо-бують дятли, як! у наступш роки здебiльшого заселяють синищ та мухоловки. Чисельними видами тут виступають синиця чорна, мухоловка строката (35,0 i 15,0 ос. /км2), а також повзик та синиця чубата (по 12,0 ос. /км2). Як вже було заз-начено, пщ час планування лгавничих та господарських заходiв з приваблювання птах1в треба орiентуватись на найчисельнiшi види птахiв. У березово-сосно-
Науковий вкник Н.1Т У УкраУни. - 2012. - Вип. 22.6
вих насадженнях до таких видiв можна вщнести синицi чорну та чубату, мухоловку строкату, повзика та ш.
Табл. Види та показники nucenbHocmi iiiiiaxie березово-соснових насаджень
Вид Вlковi групи ЛiCiB
не зlмкнеиi л1сов1 культури молодняки середньовжов! стигт
Ктьюсть eudie 2 14 17 17
Щшьтсть, особин/км2 1,2 14,0 72,8 113,5
Синиця чорна 1,0 6,0 22,0 35,0
Повзик - 0,5 9,0 12,0
Мухоловка строката - 0,4 8,0 15,0
Мчка болотяна - 1,0 7,0 9,0
Синиця велика 0,2 0,5 3,0 6,0
Синиця чубата - 0,6 6,0 12,0
Шдкоришник звичайний - 1,0 7,0 8,0
Дятел звичайний - 0,8 5,0 6,0
Мухоловка ира - 1,0 2,0 3,0
Мчка-пухляк - 0,8 1,0 2,0
Синиця блакитна - 0,8 0,8 2,0
Голуб-синяк - - 0,1 0,5
Жовна сива - 0,1 0,5 1,0
Дятел середнш - 0,4 0,7 1,0
Дятел малий - 0,1 0,2 0,3
Жовна чорна - - 0,3 0,5
Крутиголовка - - 0,2 0,2
Висновки та рекомендаций
1. У березово-соснових насадженнях у гшздовий перюд було виявлено cím-надцять вид1в дуплогшздових птах1в, р1зноман1ття яких Í3 двох вид1в у не з1мкнених л1сових культурах зростае до ммнадцяти - у середньовжо-вих та стиглих насадженнях. Мшмальною щшьтстю дуплогшздових вид1в птах1в у гшздовий перюд характеризуються не з1мкнеш л1сов1 культури, максимальною - стигш насадження, що можна пояснити р1з-ними умовами ïх проживання.
2. В усх вжових категор1ях насаджень переважае синиця чорна, щшьтсть якоï вщ 1 ос./км2 зростала до 35 птах1в на одиницю площ! У стиглих л1-сах сшвдом1нують мухоловка строката (15 ос./км2), повзик та синиця чубата (по 12 ос./км2).
3. Пщ час планування i проведення заход1в боротьби з шюдниками березо-во-соснових насаджень важливо орiентуватися на найчисельнiшi види дуплогнiздових птахiв - синиць чорну i чубату, мухоловку строкату та ш.
Л1тература
1. Гузш А.1. Просторово-типолог1чна структура населения пгамв Захiдного Полюся у гшздовий перюд / А.1. Гузш // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Охо-рона бюр1зномашття: теоретичний i прикладний аспекти. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.3. - С. 269-272.
2. Гузш А.1. Особливосп гшздового населення пгамв чистих соснових бор1в у р1зних районах Захiдного Полюся / А.1. Гузш // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.1. - С. 10-14.
3. Гузш А.1. Просторово-типологiчна органiзацiя населення птах1в лiсостанiв Захщного perioHy Украши / А.1. Гузiй. - Житомир : Вид-во "Волинь", ПП "Рута", 2006. - 448 с.
4. Кузякин А.П. Зоогеография СССР / А.П. Кузякин // Ученые записки МОПИ им. Н.К. Крупской. - Сер.: Биогеография. - 1962. - Т. 109, вып. 1. - С. 3-182.
Мазепа В.Г. Дуплогнездящиеся птицы березово-сосновых лесов Житомирского Полесья
Приведены результаты исследований видового состава и количества дуплог-нездящихся птиц в лесонасаждениях Житомирского Полесья. В березово-сосновых лесах региона в гнездовой период было выявлено семнадцать видов, птиц гнездящихся в дуплах. Их плотность с 1,2 в несомкнутых лесных культурах увеличивалась почти до 114 ос./км2 - в спелых насаждениях.
Ключевые слова: дуплогнездящиеся птицы, популяция, плотность.
Mazepa V.G. The Hollow-breeding birds in the birch-pine forests of Zhytomyr Polissya
The results of investigations of the hollow-breeding birds species composition and their number in Zhytomyr Polissya forest stands are presented. Seventeen species of the hollow-breeding birds were identified in the birch-pine forests of the region during the breeding period. Their density has grown from 1,2 in the broken canopy stands up to 114 pers./km2 in the mature stands.
Keywords: hollow-breeding birds, population, density.
УДК 551.521 Ст. наук. ствроб. О.Л. Бойко - КиОвська ЛНДС УкрНДШГА
ДИНАМ1КА ВМ1СТУ В ЯГ1ДНИХ I Л1КАРСЬКИХ РОСЛИНАХ Л1С1В ПОЛ1ССЯ УКРАШИ ЗА РОКАМИ
Проаналiзовано динамжу радюактивного забруднення дикорослих ягщних i карських рослин л^в Полюся Украши за роками. Встановлено залежнють величини вмюту 137Cs у пагонах i ягодах чорнищ вщ щшьност радюактивного забруднення Грунту у рiзнi роки спостережень.
Ключовг слова: радюнуклщи, лiсовi екосистеми, щшьшсть радюактивного заб-руднення Грунту.
Постановка задачг Авар1я на Чорнобильськш АЕС призвела до радюактивного забруднення значних територш Украши. Найбшьшого впливу ава-ршних викид1в ЧАЕС зазнала швшчна частина нашо! держави - Полюся. У цьому регюш сконцентровано близько 40 % л1шв Укра1ни, яю, природно, також зазнали радюактивного забруднення. Дослщники встановили, що люов1 масиви виконали сво! природш функцп 1, певною м1рою, захистили населен пункти та сшьськогосподарсью упддя, вщ ще бшьшого радюактивного забруднення [4]. У той же час, завдяки акумуляцп значно! кшькосп радюактивних елеменпв, люи, на частит територш, перетворились у джерело рад1ацшно! небезпеки, що пот-ребуе виважених кроюв щодо проведення люогосподарських заход1в 1 викорис-тання продукцп люового господарства. У зв'язку з цим актуальними е мошто-рингов1 дослщження, спрямоваш на вивчення радюактивного забруднення компонента люових екосистем та продукцп люового господарства, особливо неде-ревно!, для яко! характерний значним вмют радюнуклщв.
Аналiз проблеми. Вивчення р1вшв радюактивного забруднення дикорослих рослин, з яких деяю належать до лжарських 1 япдних, на Украш розпо-чалось у середин минулого столггтя [2]. Дослщники, тд час вивчення сумарно!
