CC BY
36
УДК630*17(075.8) Доц. ВЯ. Заячук1, канд. с.-г. наук; В.П. Джурик2
СТРУКТУРА ДЕНДРОФЛОРИ ТА САН1ТАРНИЙ СТАН ПАРКУ "БЕРЕГОМЕТСЬКИЙ" НПП "ВИЖНИЦЬКИЙ"
Вивчено таксоно)шчну та флористичну структури автохтонно! та культивовано! дендрофлори парку "Берегометський" НПП "Вижницький". Проведено розподiл ден-дрофлори за життевими формами, групами росту та категорiями санiтарного стану. Узагальнено понад 120-рiчний досвiд вирощування штродукованих вид1в у регiонi дос-лщжень. Перспективним е впровадження вiдiбраних штродукованих видiв у лiсове гос-подарство шд час створення лiсових культур з !х участю. Доцiльним е внесения цього дендропарку до туристично! екомережi, проведення культурно-просвиницько! роботи, навчальних i пiзнавальних екскурсiй.
Ключовi слова: парк "Берегометський", автохтонна та культивована дендрофлора, таксономiчна та флористична структури, жип^ форми, санiтарний стан.
Вступ. 1нтродукованим в Украшу деревним видам придшяють значну увагу у лковому i садово-парковому господарствах, у захисному лкорозведент та в озелененнi населених мiсцъ. За допомогою iнтродукцií рослин ктотно до-повнено флористичне багатство Украши, проте асортимент порiд-екзотiв не-достатнъо ефективно використовуютъ у лковому господарств^ Своeрiдним по-лiгоном для випробування iнтродукованих деревних видiв е, зокрема, дендро-парки лiсогосподарсъких тдприемств i наукових установ лiсового та природо-охоронного напрямку. Бiлъшiстъ шгродуценпв росте в рiзних за площею старо-винних парках чи в населених пунктах у бюгрупах або окремо стоячими деревами. Починаючи з ХУШ ст., значну частину старовинних паркiв Украши зак-ладено навколо садиб великих землевласнитв. Влаштування паркiв у Пiвнiчнiй Буковиш почали з Х1Х ст. [8].
Кшьккний склад дендрофлори в УкраЫ, за даними М.А. Кохна, стано-витъ 2400 видiв та понад 1200 форм дерев, кушдв та лiан. За даними О. А. Каль нiченка (2003), нинi в Украшу штродуковано близъко 2500 таксошв деревних рослин, переважно бiлъшiстъ яких росте у дендропарках та боташчних садах. У Захiдному регiонi Украши на цей час штродуковано 1085 видш, що належать до 87 родiв та 61 родини [3]. У Карпатах та Захвдному Подiллi на 1.01.1981 р. кулъ-тивували 678 видiв i форм деревних рослин, що належали до 174 родш та 57 родин [8]. Фахшцями боташчного саду Чершвецького державного университету на територií р1внинно1 та передгiрсъкоí зон Чернiвецъкоí обласп протягом 19861990 рр. виявлено 214 видiв i форм штродукованих деревних рослин, зокрема 42 види та форми голонаанних i 172 - покритонасшних, якi вiднесено до 93 ро-дiв та 41 родини. Власне найбшьшу кiлъкiстъ шгродуценпв (26 таксотв) ними виявлено в парку "Берегометський" [8]. В.К. Терлецъкий та ш (1985) згадують про 54 штродуковаш види i форми дерев i кушiв в цъому осередку культивова-но1дендрофлори.
Мета роботи - вивчення таксономiчноí структури автохтонно!' та куль-тивовано!' дендрофлори парку "Берегометський", проведення розподалу ден-
1 НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 пров. фах1ведь вщдшу науки НПП "Вижницький", смт. Берегомет, Черн1вецька область
дрофлори за життевими формами, категорiями санiтарного стану та ц флорис-тичного аналiзу, узагальнення понад 120-рiчного досвщу вирощування штроду-кованих вид1в на цьому об'ектi. У парку "Берегометський" ростуть як автохтон-нi для Карпат, так i iнтродукованi види. Вивчення !'х бiометричних показникiв, життевосп, санiтарного стану та продуктивностi дасть змогу виявити оптималь-ний асортимент порiд-екзотiв для рiзних типiв лкорослинних умов Прикарпат-тя, а також встановити лiсiвничi та агротехнiчнi показники створюваних за !'х участю лкових культур.
Матерiали та методика дослщження. Об'ектом дослiджень е дендроф-лора парку "Берегометський". Нашi експедицiйнi до^дження проведенi протя-гом 2012-2015 рр. Пвд час вивчення автохтонно!' та культивовано!' дендрофлори арборетуму систематизовано наявш результати наукових дослiджень та ^ента-ризацiйнi матерiали, що стосуються арборетуму [8, 9]. Таксономда рослин прийнято вiдповiдно до iерархiчноí системи А. Л. Тахтаджяна (1987) [5]. Класи-фжащю життевих форм деревних рослин проведено за 1.Г. Серебряковим (1952, 1964) з розподалом на групи росту за С.Я. Соколовим (1965) [1]. Вк деревних рослин визначено за швентаризацшними матерiалами та шляхом отримання кер-нiв за допомогою вжового свердла. Оцiнювання санiтарного стану рослин парку проведено з використанням "Саштарних правил в лiсах Украши", затверджених постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши вщ 27 липня 1995 р., № 25 [4].
Результати дослщження. Одним iз цшних об'ектiв, який е ушкальною пам'яткою садово-паркового мистецтва мкцевого значения площею близько 1,0 га (початкова площа складала 3 га), можна вважати парк "Берегометський", закладений графом Васильком 1890 р. Розташований вш навколо Берегометсь-ко!' районно!' лiкарнi. Територiя парку перебувае на баланс селищно!' ради. Куратором парку е НПП "Вижницький". Цей поршняно невеликий парк вщомий далеко за межами Чершвецько!' обл. На цей час у колекцл парку збереглося 45 (рашше було 54) видш автохтонних та шгродукованих дерев i кушдв та декора-тивних форм. Хоча бiльшiсть iз них висаджено наприкiнцi Х1Х ст., проте тут росте багато дерев старшого вжу, зокрема дуб звичайний, ясен звичайний, бук лiсовий, в'яз шорсткий, граб звичайний, якi е автохтонними видами. Тому можна припустити, що парк "Берегометський", як i iншi старовиннi парки в УкраМ, було створено на основi природно!' дшянки лiсу.
Його цшшстю е два струнких шпилькових дерева псевдомодрини Кем-пфера (Р&еийо1аг1х кавшр/вп Оогё.), яка природно росте лише в горах Схвдного Китаю на висоп 900-1200 м н. р. м. Це одне з двох мкць в Украíнi, де ростуть щ унiкальнi екзоти. Серед шших цшних видiв парку - три схiдноазiйських дерева гiнкго дволопатевого, група особин сосни кедрово!' европейсько!', куртини тиса ягiдного - давнього релшту Карпат, ялина сербська з Балкан, тсуга ка-надська, псевдотсуга Мензка, сосна кедрова корейська, кипарисовики горохоп-лодий та Лавсона, ялшець вiргiнський, лiщииа ведмежа та тюльпанове дерево з його велетенською кроною з оригшальними лiроподiбними листками. Окремi дерева висаджено колами, всерединi яких розмiщенi альтанки, живописнi скульптури та iншi об'екти садово-паркового мистецтва.
Колекщю парку доповнювали в кшъка прийом1в. Вивчення в1ково1 струк-тури дендрофлори показало, що бшъшктъ дерев було висаджено на початку зак-ладання парку. У 20-30-х роках ХХ ст. колекщя поповнилась Picea omorica Purk., Biota orientalis Endl. Elegantissmd (згодом випала), Laburnum anagyroides Media, Caragana arborescens Lam., Corylus colurna L., Syringa vulgaris L., Ulmus pinnato-ramosa Dieck. (згодом випав). У 40-50-х роках ХХ ст. до колекцп ввели Berberis vulgaris L., Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl., Philadephus coronari-us L., а згодом Symphoricarpos albus Blake. Протягом останшх десятилиъ завдя-ки висаджуванню молодих рослин асортимент парку збагатився новими видами.
Вивчено таксоном1чну структуру дендрофлори парку "Берегометський" (табл. 1). Як бачимо з даних табл. 1, у склад1 дендрофлори парку "Берегометський" ввддалу Голонасшш (Pinophyta) представлен! два класи: Пнкгопод1бш та Хвойш, чотири порядки, чотири родини, 15 родав та 17 вид1в. В1дд1л Покрито-нас1нш (Magnoliophyta) представлений п'ятъма шдкласами (Magnoliidae, Hama-melididae, Dilleniidae, Rosidae, LaMiidae), 13 порядками, 16 родинами, 24 родами та 28 видами. Загалом дендрофлора парку "Берегометський" представлена 17 порядками, 20 родинами, 39 родами та 45 видами.
Табл. 1. Таксоно.тчна структура дендрофлори парку "Берегометський "
Клас/ Шдклас
Порядок
Родина
Загальна юльюсть, шт.
родiв | % |видiв | % |форм | %
Вщдш Голонасiннi (Pinophyta)
Клас Гшкгоподабш
riHKroBi
riHKroBi
1 2,6 1 2,2
C0CH0Bi
C0CH0Bi
20,5
20,0
20,0
Клас Хвойш
KmrapTOOBi
Тисовi
Кипарисовi
12,8
13,3
20,0
T^OBi
1
2,6
1
2,2
По вiддiлу - 2
4
4
15 38,5 17 100 2
Вщдш Покритонасшш (Magnoliophyta), клас Дводольш (Magnoliopsida)
Магнолйди
Магнолieцвiтi
Маraолieвi
5,2
4,4
Кропивоцвiтi
В'язовi
1
2,6
1
2,2
Гамамелiдiди
Самшитоцвт
Самшитовi
2,6
2,2
Букоцвт
Березоцвiтi
Буковi
5,2
4,4
20,0
rppixQ^m
Березовi
7,7
6,7
Горiховi
2,6
2,2
Дшениди
Вербоцвiтi
Вербовi
2,6
20,0
Мальвоцвiтi
Липовi
2,6
2,2
Ломикаменевоцвт
Розоцвiтi
Агрусовi
2,6
4,4
Розовi
12,8
13,3
Розiди
Сашндоцвт
KneroBi
2,6
2,2
20,0
Сашндоцвт
Чeрсакоцвiтi
Гiркокаштановi
2,6
2,2
Жимолостeвi
2,6
4,4
Чeрсакоцвiтi
Kалиновi
2,6
2,2
Черсакоцвт
Бузиновi
2,6
2,2
Ламйди
Маслиноцвт
Маслиновi
2,6
2,2
По вiддiлу - 5
13
16
24
61,5
28
62,2
60,0
Разом:
17
20
39
100
45
100
100
За таксоном1чною приналежшстю найбшъшою р1зномаштнктю вир1зня-ютъся у вщдш Голонас1нш (Pinophyta) родини Соснов1 (Pinaceae Lindl.) - 9 ви-
8
9
1
5
6
1
2
2
1
1
2
2
1
3
3
1
1
1
2
4
1
1
1
1
2
5
6
1
1
1
1
1
1
2
1
1
1
1
1
1
3
5
дш та Кипарисов1 (Cupressaceae F. Neger.) - 6 видш. Найчисельшшими у ввддш Покритонасшт (Magnoliophyta) е родини Розов1 (Rosaceae Juss.) - 6 видш, Бе-резов1 (Betulaceae C.A. Agardh.) - 3, Буков1 (Fagaceae A. Br.), Магнол1ев1 (Mag-noliaceae J. st.-Hil.), Вербов1 (Salicaceae Mirb.), Аrрусовi (Grossulariaceae DC.), Жимолостев1 (Caprifoliaceae Juss.) - по 2. Менш чисельними е родини Масли-новi (Oleaceae Lindl.), Кленовi (Aceraceae Lindl.), Горiховi (Juglandaceae A. Rich. ex Kunth), Липовi (Tiliaceae Juss.) та ш. - представленi по одному виду.
Одним i3 наших завдань було вивчення внутрiшньовидового рiзномашт-тя парку "Берегометський". Внаслiдок його вивчення серед таксотв виявлено також п'ять декоративних форм, приналежних до родин: Кипарисовi (Cupressaceae F. Neger.) - Chamaecyparis lawsoniana Pari. Erecta glauca\ Сосновi (Pina-ceae Lindl.) - Picea engelmanni Engelm. 'Glauca', Буковi (Fagaceae A. Br.) - Fa-gus silvatica L. 'Atropunicea', Вербовi (Salicaceae Lindl.) - Salix alba L. 'Pendula', Кленовi (Aceraceae Lindl.) - Acer platanoides L. 'Rubrum'.
Проведено розподш дендрофлори парку "Берегометський" за життевими формами та групами росту зпдно з методикою С.Я. Соколова (1965) [1]. Результата дослвджень наведено в табл. 2. Як бачимо з даних цiеí таблищ, серед 15 таксонiв вiддiлу Голонасшш деревами I величини е 12 видш (80 %), деревами II величини - 1 вид (6,6 %), деревами IV величини - 1 вид (6,6 %), кущами III величини - 1 вид (6,6 %). У складi ввддшу Покритонасшт наявнi дерева I величини - 17 видш (57 %), дерева II величини - 1 вид (3,3 %), дерева III величини - 2 види (6,6 %), кушд I величини - 4 види (13,3 %), кушд II величини - 1 вид (3,3 %), кушд III величини - 4 види (13,3 %). Аналiз розподшу дендрофлори за життевими формами дае шдстави рекомендувати найперспективнiшi дерева I та II величини для формування першого ярусу деревостанiв пiд час створення т-сових культур за íх участю. Дерева III та IV величин можна рекомендувати для формування шдлеглих ярусш, а кушд - для створення пiдлiску та формування узлкь з господарсько щнних видiв.
Табл. 2. Розподгл дендрофлори за життевими формами
Життева форма
Голонасшш
%
Покритонасшш
%
Дерева I величини
12
80
17
57
Дерева II величини
6,6
3,3
Дерева III величини
6,6
Дерева IV величини
6,6
3,3
Кушд I величини
13,3
Кушд II величини
3,3
Кушд III величини Всього:
15
6,6 100
30
13,3 100
1
1
2
1
1
4
1
1
4
Здшснено флористичний аналiз дендрофлори парку "Берегометський" (табл. 3). Ус представлеш в колекцц парку "Берегометський" 45 видiв належать до флори Голарктичного царства [6]. Бшьшкть видш походять з територп Боре-ального пiдцарства та трьох флористичних областей. Як бачимо з даних табл. 3, дендрофлора парку "Берегометський" представлена трьома флористичними областями: Циркумбореальна - представлена 33 видами (73 % ввд !х загально!
кшькосп); Схвдноазшська - представлена трьома видами (7 % ввд !'х загально!' кшькосп); Атлантико-Пiвнiчноамериканська - представлена 9 видами (20 % вщ !х загально!' кiлькостi).
Табл. 3. Флористичний аналiз дендрофлори парку "Берегометський" за флористичними областями Голарктичного царства
Флористична область Голарктичного царства
Загальна юль-юсть b^íb, шт./%
Розподiл за життевими формами, шт.
Дерева
Кущi
Циркумбореальна
33/73
23
10
Схiдноазiйська
3/7
Атлантико-Швшчноамериканська
9/20
Всього:
45/100
33
12
2
1
8
1
Багаторiчнi спостереження показали, що шгродуценти парку "Берегометський" успiшно адаптувалися в нових умовах. Вони зимоспйи, цвiтуть та плодоносять. Бiльшiсть Í3 них характеризуються середньою iнтенсивнiстю на-сiннe- та плодоношення. Низка штродуценпв через затiнення, надмiрну густоту дерев та iншi чинники, що впливають на ряснiсть та перiодичнiсть плодоношення, характеризуемся слабкою репродуктивною здатнктю. Серед них Pinus cembra L., Picea engelmanni Engelm. Glauca', Corylus colurna L., Tilia hete-rophylla Vent. Показники схожостi насiння штродуценпв рiзняться. Наприклад, низькою схожiстю насшня характеризуються Ginkgo biloba L. i едина в Захщно-му репош Украши Pseudolarix kaempferi Gord. (схожкть ii насiння близько 1 %). Проведено розподал дерев парку "Берегометський" за категорiями санiтар-ного стану, який подано в табл. 4.
Табл. 4. Розподгл дерев парку "Берегометський" за категоргями саттарного стану
Категорш саштарного стану
Голонасшт
%
Покритонасiннi
%
I
39
70,9
66
72,5
II
12,7
16
17,6
III
5,5
9,9
IV
3,6
V
VI Всього:
55
7,3 100
91
100
7
3
9
2
4
Як бачимо з даних табл. 4, у межах вщдшу Голонасшш до I категорií саштарного стану вщнесено 70,9 % дерев, II - 12,7 %, III - 5,5 %, IV - 3,6 %, VI -7,3 %. Серед вiддiлу Покритонасшш до I категорií санiтарного стану вщнесено 72,5 % дерев, II - 17,6 %, III - 9,9 %. До VI категорц санiтарного стану вщнесе-но сухостшш екземпляри смереки звичайно!', якi е аварiйно небезпечними, тому парк потребуе термiнового проведения санiтарно-оздоровчих заходш. Близько половини територц парку недоглянута, заросла ожиною шорсткою та бузиною чорною, що утруднюе доступ до щнних екземплярiв iнтродукованих видiв. Екземпляри окремих щнних iнтродуцентiв потребують освилення крони, оскiльки через !'х притшення за останнi десятилiття зi складу колекцп випали Оушпос1а-
dus dioicus Koch, Phellodendron amurense Rupr., Salix matsudana Koidz. 'Tortuosa'', Ulmus pinnato-ramosa Dieck. та íh. Парк потребуе облаштування меж, тери-торп, дорiжок, експозицiйних майдаичитв, що пiдкреслить його значну науко-ву та естетичну цiннiсть.
Висновки. Вивчення структури дендрофлори парку "Берегометський" дало змогу пiдсумувати понад 120^чний досвiд вирощування iнтродуцентiв в умовах Буковинського Прикарпаття, виявити оптимальний асортимент порщ-екзотiв та рекомендувати окремi з них для впровадження в лкове господарство. Отриманi результати дослвджень дощльно використати для детально!' швента-ризацп та лаидшафтно!' таксацп парку "Берегометський" та розроблення систе-ми заходш щодо збереження його генофонду i проекту реконструкцп парку. На основi розроблених рекомендацiй з практичного використання наявних у парку iнтродуцентiв перспективним е впровадження вiдiбраних видiв у лiсове господарство шд час створення лiсових культур з !х участю.
Вважаемо за дощльне внесения цього парку, як i шших дендропаркiв ль согосподарських шдприемств та старовинних мiських паркiв, до туристично!' екомережi. Також рекомендуемо штенсившше проводити культурно-просви-ницьку роботу та шзнавальш екскурсií з метою ознайомлення запiкавлених осiб з пiею ушкальною пам'яткою садово-паркового мистецтва мiспевого значения. Використання цього арборетуму як об'екта екскурсш i бази практик для учшв шюл, коледжiв та студенпв вищих навчальних закладiв за спещальшстю "Лко-ве та садово-паркове господарство", "Ландшафтна архiтектура", "Дизайн архь тектурного середовища", "Лаидшафтний дизайн", "Фiтодизайн" сприятиме пок-ращенню !'х фахово!' шдготовки, вихованню пiдростаючого поколiния в дус бережливого ставления до природи та формуванню ново!' генерацп лiсiвникiв i природоохоронпiв Укра'ни.
Лiтература
1. Заячук В.Я. Дендрологiя : шдручник: видання друге, 3Í змшами та доповненями / В.Я. Заячук. - Львш : Вид-во СПОЛОМ, 2014. - 676 с.
2. Калшченко О.А. Декоративна дендрологш : навч. посiбн. / О.А. Калшченко. - К. : Вид-во "Вищашк.", 2003. - 199 с.
3. Кохно М. А. Методичш рекомендаци щодо добору дерев та кущв для штродукци в Ук-раiнi / М.А. Кохно, С.1. Кузнецов. - К. : Вид-во "Фтосощоцентр", 2005. - 48 с.
4. Саштарш правила в люах Украхни. - К. : Вид-во КМУ, 1995. - 64 с.
5. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов / А.Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1987. - 439 с.
6. Тахтаджян А.Л. Флористические области Земли / А.Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1978. - 248 с.
7. Терлецький В.К. Боташчш скарбниц Карпат / В.К. Терлецький, С.С. Фодор, Я.Д. Гла-дун. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1985. - 136 с.
8. Термена Б.К. 1нтродукована дендрофлора Швшчно! Буковини / Б.К. Термена, Г.В. Ба-цура, М.1. Виклюк, В.О. Гаврилюк, Л.О. Свтихова, 1.В. Юбич, В.В. Мецак, Г.О. Сокол, Л.Г. Станкевич, О.1. Турлай // Украхнський ботанiчний журнал : наук. журнал НАН Украши. - 1992. - Т. 49, № 2. - С. 42-44.
9. Термена Б.К. 1нтродукцшний потенщал деревних рослин Шiвнiчноl Буковини / Б.К. Термена, Г.В. Бацура, Л.О. Бляхарська, В.В. Ванзар, М.1. Виклюк, В.О. Гаврилюк, Л.Г. Галицька // Науковий вiсник Чернiвецького унiверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Бюлогш. - Чернiвцi : Вид-во Чершвецький ДУ iм. Юрiя Федьковича. - 1998. - Вип. 20. - С. 100-107.
Заячук В.Я., Джурик В.П. Структура дендрофлоры и санитарное состояние парка "Берегометский" НПП "Вижницкий"
Изучены таксономическая и флористическая структуры автохтонной и культивируемой дендрофлоры парка "Берегометский" НПП "Вижницкий". Проведено распределение дендрофлоры по жизненным формам, группам роста и категориям санитарного состояния. Обобщен более 120-летний опыт виращивания интродуцентов в регионе исследований. Перспективным является внедрение отобранных интродуцированных видов в лесное хозяйство при создании лесных культур с их участием. Целесообразно включение этого парка к туристической экосети, проведение культурно-просветительской работы, учебных и познавательных экскурсий.
Ключевые слова: парк "Берегометский", автохтонная и культивируемая дендроф-лора, таксономическая и флористическая структуры, жизненные формы, санитарное состояние.
Zayachuk V.Ya., Dzuryk V.P. Dendrological Flora Structure and Sanitary Condition of Berehomet Arboretum in National Nature Park "Vyzhnytskij"
The taxonomic structure of the autochthonous and cultivated dendroflora has been studied in arboretum. A dendroflora distribution for life-form categories, floristic analysis of arboretum dendroflora has been done. The dendroflora distribution for life-form categories, growth groups, and origin has been done. Overview of over than 120 years of experience in growing exotic species in the area of research was done. The perspective is supposed to be the introduction of exotic species in the creation of forest plantations. It is appropriate to include this park into tourism ecological network of cultural landscapes, training and educational tourism.
Keywords: Berehomet arboretum, autochthonous and cultivated dendroflora, inventory, taxonomic structure, life-form categories, collections.
УДК581.165:582.039.1 Доц. А.В. Балабак, канд. с.-г. наук -
Уманський НУ садыництва
ЕКОЛОГО-БЮЛОПЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ВИРОЩУВАННЯ ЛИМОННИКА КИТАЙСЬКОГО (SCHIZANDRA CHINENSIS (TURCZ.)
BAILL.) В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Дослщжено фенолопчш особливосй росту i розвитку лимонника китайського (Schizandra chinensis (Turcz.) Baill.), розглянуто строки проходження фенолопчних фаз сезонного циклу росту i розвитку маточних рослин. Визначено оптимальний перюд для розмноження дослщжуваних сорпв i форм лимонника китайського зеленими стеблови-ми живцями, який збк'аеться з перюдом найбшьш штенсивного росту пагошв (червень-середина липня). Встановлено, що штенсившсть процеив росту пагошв залежить пере-важно вщ температури повiтря i кiлькостi опадiв. Показано, що кл]матичш умови Ль состепово! зони Украши забезпечують проходження повного циклу сезонного розвитку дослщжуваним сортам i формам лимонника китайського. Плоди повшстю дозршають, дають схоже насiння, що свщчить про можливу iнтродукдiю !х у регюн дослiджень.
Ключовi слова: лимонник китайський, сорти, фенологiчнi фази розвитку рослин, маточш рослини, стебловi живщ.
Постановка проблеми. Лимонник китайський Schizandra chinensis (Turcz.) Baill. - один з нечисельних представникш т. зв. релштових рослин, по-ширених у часи третинного перюду в пом1рних широтах швшчно!' п1вкул1 й ви-мерлих унаслщок р1зкого похолодания [5]. Важливим показником усшшно!' ш-тродукцп сорив i форм лимонника китайського е !х здатшсть до адаптацп в но-вих умовах зростання, яка проявляеться у ироходженш сезонного циклу розвитку i визначаеться ступенем вiдповiдностi ритму розвитку рослин ктматичним умовам району штродукцл.
