CC BY
47
Кучерявый В.А., Дудын Р.Б., Левусь Т.М. Теоретические аспекты реконструкции парка Перени в городе Виноградове Закарпатской области
Исследована территория дворцово-паркового комплекса площадью около 8 га. Рассмотрено современное состояние насаждений, установлен видовой состав и освещены проблемы планировочной структуры парка. Подеревной инвентаризацией было учтено 1490 деревьев и нанесено на опорный план. Видовая структура парка включает 40 видов и форм растений. По результатам санитарной оценки древостоя рекомендовано вырубить 265 деревьев. Разработано функциональное зонирование территории с выделением четырех зон, устройство детской площадки, реконструкция дорожно-тропи-ночной сети и обогащение ассортимента декоративных растений введением 36 новых видов.
Ключевые слова: парк, дворец, насаждение, видовой состав, функциональное зонирование, реконструкция.
Kucheryavy V.P., Dudyn R.B., Levus T.M. Some Theoretical Aspects of the Reconstruction of Pereni park in Vinogradov (Zakarpattya region)
The area of the palace and park complex area of about 8 hectares is explored. The current state of the plantations and the species composition are studied. The problems of the urban design of the park are highlighted. 1,490 trees are counted and deposited on a support plan by an inventory. The specific structure of the park includes 40 species and plant forms. As a result of stand health assessment it is recommended to cut down 265 trees. The functional zoning defined the four zones, installation of a playground, reconstruction of a road network and enrichment the range of ornamentals introduction of 36 new species.
Key words: park, palace, plants, species composition, functional zoning, reconstruction.
УДК 581.9(477.8) Проф. В.М. Черняк, д-р бюл. наук - Быоцертвський НА У
НАУКОВ1 ОСНОВИ Л1СОШТРОДУКЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ВОЛИНО-ПОД1ЛЛ1 У КОНТЕКСТ СВ1ТОВИХ ТЕНДЕНЦ1Й РОЗВИТКУ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
На територи Волино-Подшля за 450-500 рогав штродуковано та оптимiзовано 781 вид з генетично спорщнених шести флористичних областей: Циркумбореально!, Схщноазшсько!, Атлантико-Швшчноамерикансько!, Скелястих пр. Середземноморсь-ко!, 1рано-Турансько!. Рацюнальному використанню сучасно! культивовано! дендроф-лори району дослщження необхщно надати щлеспрямованого напряму, а саме в люово-му господарствг Регюн вельми насичений штродукованими видами деревних хвойних рослин, зокрема: модрин европейсько!, сибiрсько!, японсько! - 13162 га, псевдосуги Мензиса - 384,4 га; листяних - 187,3 га. Оптимiзацiя люових культурфiтоценозiв Воли-но-Подшля перспективними штродуцентами можлива лише тод^ коли вони мають переваги за аборигенними видами у швидкосп росту, стшкосп до ураження хворобами i пошкодження шгадниками, ягастю деревини та шшими виробничими параметрами. Дослщженнями встановлено, що на Волино-Подiллi виявлено та пвдбрано цшний генофонд штродуценпв для створення i використання люових культур. Також необхщно вводити новi штродуковаш культури, яга довели свою перспективнють у боташчних садах, люових дендрарiях, люових культурах.
Ключовг слова: люове господарство, дерева, кущ^ сосна, модрина, псевдотсуга, дуб.
Укра!на на сьогодш е одшею 1з флористично найбагатших кра!н пом1р-ного поясу Свропи. У природнш флор1 Укра!ни нал1чуеться 4523 види судин-них рослин [23], зокрема в регюш Волино-Подшля - 1893 види [1]. Для пор1в-няння у флор1 Францп - 4500, Болгарп - 3560, Румунп - 3500, Чехи - 3100, Hi-меччини - 2667 вид1в судинних рослин [30]. У природнш дендрофлор1 Укра!ни
налiчуeгься 504 види дерев i кущiв, на Волино-Подiллi - 120 видiв [1]. За час штродукцп - вщ грипiльських чашв, в ангичний перюд, Середньовiччя, в ново-юторичш часи й до наших дшв, було iнгродукговано 2491 вид га 715 форм i кульгиварiв дерев, кущiв та лiан. Разом i3 видами природно1 дендрофлори Ук-ра1ни це становить 3710 таксонiв, форм, культиварiв та сортiв.
На територп Волино-Подiлля за тривалий перiод штродукцп та акшма-тизацп з найдавшших часiв до наших днiв штродуковано 781 вид. Разом i3 видами природно! дендрофлори Волино-Подiлля це становить 902 видових таксо-ни [26, 27]. 1нтродукщя рослин - один iз важливих компонентiв людсько! дiяль-ностi й iстотне джерело прогресу нацiонального господарства. Iсторiя форму-вання осередкiв культивовано! дендрофлори на Волино-Подiллi налiчуe близь-ко 500 роюв.
У нашiй кра!ш широкого розвитку набули рiзнi пiдходи до тдбору ви-хiдного матерiалу та оцшки результатiв штродукцп. Сюди належать: порiвняль-ний аналiз клiматичних i еколого-географiчних умов природного ареалу рослин i мiсць запланованого iнтродукцiйного випробування, еколого-юторичний ана-лiз, флорогенетичний i культурно-iсторичний, метод родових комплексiв, чис-лова оцiнка результатiв штродукцп [13-20]. У зв'язку з розвитком популяцшних дослiджень починають набувати значення пращ, пов'язаш з пiдбором вихiдного матерiалу на рiвнi популяцiй.
В штродукцп деревних рослин на територп Волино-Подшля, насампе-ред, ми маемо справу з видами таких генетично спорщнених флористичних областей як Циркумбореальна, Схщноазшська, Атлантико-Пiвнiчноамериканська, Скелястих гiр, Середземноморська, 1рано-Туранська. На Волино-Подiллi iз наз-ваних вище областей iнтродуковано 77,6 % видового складу дерев, кущiв, як е у колекцiях, озелененш, лiсових культурах. Iнтродукцiйна робота нерозривно пов'язана з проблемою "оргашзм - середовище", яка вирiшуегься першочергово на макроеволюцшному, а потiм - мжроеволюцшному рiвнях. Вiдповiдно до цього, здшснюеться пiдхiд до розв'язання завдань з використання та збагачення шляхом штродукцп генетичних ресуршв найперспектившших деревних порщ.
Регiон Волино-Подiлля у сучасних межах, прийнятих за К.1. Гренчуком [4-7], В.Г. Бондарчуком [2], П.Н. Цисем [24-25], Ю.Л. Грубршим [8] характеризуется малою кiлькiстю хвойних в !хньому природному флористичному скла-дь На Волино-Подiллi поширенi представники родiв Juniperus L., Larix Mill., Picea A. Dietr., Pinus L., Ephedra L. 1з загально! кiлькостi хвойних (181 вид), ш-тродукованих в Укра!ш, на Волино-Подiллi зростае 89 видiв.
Проблема штродукцп рослин значною мiрою е екологiчною проблемою. Еколопчна оцiнка необхiдна для визначення шляхiв штродукцп рослин на ос-новi !х вимог до умов юнування. Але вивчення цих умов ще не повнiстю визна-чае еколопчш вимоги рослин, !х амплiтуду. Щ вимоги формувалися у процесi юторичного розвитку рослин, а тому не еколопчний, а еколого-iсторичний ана-лiз дае змогу встановити шляхи складання спадково! основи рослин як вимоги рослин до умов юнування та встановити шляхи його штродукцп.
До юторичного аналiзу в такому розумшш штродуктори звертаються в тих випадках, коли виникае необхщнють пояснити неадекватнють реакцп штро-
дуцента у pa3Í поселення на iншу територт, тобто у випадках видимого пору-шення еколого-географiчноl закономiрностi. Ця реакщя може бути в рядi випад-kíb реверсieю бiоритму, котрий юнував в анцестральних формах штродуцентав у минулому i лежав в основi фiзiолого-бiохiмiчних процесiв, якi тдвищують спе-цифiчну стiйкiсть i тieю чи шшою мiрою втрачену видом у процеш становления.
Рацiональному використанню наявно! дендрофлори Волино-Подiлля та ll подальшому полiпшенню шляхом штродукцп необхiдно надати цшеспрямо-ваного характеру. Одним i3 напрямiв використання сучасно! культивовано! дендрофлори Волино-Подшля е лiсове господарство. Близько половини площ люо-вих масивiв Укра!ни займають штучнi насадження, що зумовлюють виникнення i подальше формування лiсових культурофiтоценозiв. Виходячи з цього, опти-мiзацiя лiсових культурофiтоценозiв набувае прiоритетного значення в люово-му господарствi Укра!ни i, зокрема, Волино-Подшля.
Доцшьнють ширшого використання можливостей люово! штродукцп не викликае заперечень. Суть у тому, наскшьки значними мають бути ll роль i мю-це у розвитку люового господарства Укра!ни i Волино-Подiлля зокрема. Одно-часно постае важливе питання щодо наукових основ люоштродукцшно! дiяль-ностi, оскiльки впровадження до складу люових культур iнтродуцентiв пов'яза-не з необхвдшстю вирiшення низки питань практичного та теоретичного характеру. При цьому саме останш мають вирiшуватися у першу чергу. Так, актуаль-ним е питання добору вихщного матерiалу для штродукцп, ощнки перспектив-ностi iнтродуцента в умовах штродукцп, характеру та ступеня його впливу на автохтонш компоненти природного середовища тощо.
Потреби лiсового господарства ставлять до штродуценпв пiдвищенi ви-моги, насамперед, щодо !х господарсько щнних якостей. Вони мають переважа-ти аборигеннi види у швидкосп росту, стiйкiстю до ураження хворобами i до пошкодження шкiдниками, яюстю деревини та iншими виробничими параметрами. На територп Волино-Подiлля набуто практичного досвщу введення пер-спективних штродуценпв у лiсовi культури та теоретичш узагальнення ряду вчених щодо перспективних iнгредiентiв регiону дослiджень, а саме: С.А. Ген-сiрук, Я.В. Коваль [3], А.В. Гурський, Г.В. Домбровшський [11], А.А. Калшь ченко [12], 1.Я. Олiйник [21], Б.К. Термена, С.Г. Литвиненко [22], В.М. Черняк, Б.Р. Пилявський [28], В.М. Черняк, Й.М. Свинко, Т.Б. Трифим'як [29] та шшь
Люи Волино-Подшля внаслщок впливу в минулому льодовика та зокрема останнього плейстоценового зледеншня, зазнали ютотних змш Унаслщок зледеншня з лiсiв зникли люоутворюкта види iз родiв Tsuga, Psendotsuga, Thuja, Carya, Juglans, Pterokaria, Zelkova, Magnolia, Liriodendron, Celtis та На користь перспективной! !х репатрiацil на Волино-Подiллi свiдчить устх !х ш-тродукцп в боташчних садах, дендрарiях, старовинних парках.
Територiя Волино-Подiлля належить до захiдного люостепового люош-тродукцiйного району. Загальна площа, вкрита лiсом держлiсфонду, в межах району нашого дослiдження перевищуе 650 тис. га - 11 % лiсiв держлюфонду Укра!ни. Регiон вельми насичений штродукованими видами деревних хвойних рослин, що пов'язано як iз сприятливими природними умовами, так i з юторич-ними чинниками, як були зазначеш вище.
Велику цшнють у науковому i господарському аспектах становлять наса-дження Суразько! люово! дачi Тернопшьсько! областi. Тут вперше в лiсовi куль-тури у 1914 р. було введено модрину европейська на площi 830 га з участю при цьому дуба, ялини, ясена. Запас деревини на окремих люах Суразько! люово! да-чi у 70-рiчному вщ становить 400-500 м3/га. Тому введення модрини европейсь-ко! в лiсовi культури сприяе значному пiдвищенню продуктивност лiсових ма-сивiв, дае змогу рацiональнiше використовувати землi лiсового фонду. Прикладом вдалого створення високопродуктивних насаджень з участю модрини евро-пейсько! е дiлянки люових культур у Поча!вському лiсництвi Кременецького держлюгоспу у кварталi 9, видш 4, на площi 1,1 га. Склад 5МЗДз1Гз1Бк+Б, вiк 44 роки, середня висота 19 м, середнш дiаметр 22 см, запас - 300 м3/га. У Су-разькому лiсництвi у кварталi 116 видш 6 на площi 5,3 га, склад 6МЗДз1Гз, вiк 81 рж, середня висота 32 м, середнш дiаметр 40 см, запас 500 м3/га.
Дослiдження засвiдчують наявнiсть штродуценпв у кожному лiсництвi Волино-Подiлля. Найпоширешшими iз цих видiв у межах регюну е модрина европейська, насадження яко! зафжсоваш у 102 люництвах на бiльш нiж 3000 дшянках загальною площею 11,5 тис. га. Друге мюце за обсягами впрова-дження (473 га) посiдае модрина сибiрська. Насадження, в яких присутш цi два види, займають 90,8 % площi культур з участю вшх облiкованих екзотiв.
Насадження модрини японсько! виявлено у чотирьох люництвах Львiвськоl обл.: Ромашвському - 19 дшянок (86,8 га), Старосiльському - 1 дь лянка (172 га), Башвському - 7 дiлянок (24,6 га), та Липшвському - 106 дшянок (76 га). Ц насадження е щкавим об'ектом для лiсiвничо-iнтродукцiйних досль джень та доброю насшневою базою для ширшого випробування цього цшного виду. 1з зiбраних опишв можна зробити висновок, що для насаджень модрини волоп умови е сприятлившими, нiж свiжi.
Багаторiчнi комплексш дослiдження культур модрини японсько! 1.Я. Олiйник [21] незаперечно доводять !! значну перевагу над шшими видами модрин. Продуктивнiсть чистих культур модрини у сугрудкових типах люу у вiцi 25-30 роюв досягае 600 м3/га. Високою продуктивнютю модрина японсь-ка характеризуеться i у суборових типах лiсу. I! деревина за комплексом фiзико-мехашчних та iнших показникiв належить до найщншших порiд. При цьому модрина японська е стшкою до пошкодження шкiдниками i ураження хворобами та шших чинникiв бiотичного та абютичного характеру.
За останнi 50 роюв на Подiллi набуто чималого досв^ вирощування в лiсових культурах псевдотсуги Мензиса. Так, загальна площа культур з участю псевдотсуги Мензиса становить 384,4 га, з них близько 70 % припадае на насадження, в яких участь ще! породи не перевищуе 10 %. 80 % насаджень з участю псевдотсуги Мензиса сконцентровано в межах Тернопшьсько! обл., найбшь-ше - 241,2 га - у Тернопшьському держлюгосш, зокрема у Будашвському лю-ництвi - 87,7 га, Мшанецькому - 45,4 га. Значна частина (83 %) - це насадження у вщ 45-50 роюв. Участь у них псевдотсуги Мензисово! невелика. Ц насадження становлять велику наукову цшнють, осюльки е дуже рiзноманiтними за сво!м складом i включають рiзнi види - як аборигенш, так i iнтродукованi.
Неоднозначною e думка дослiдникiв i виробничникiв щодо перспектив-ностi лiсогосподaрського використання сосни Веймутова. Прихильники впрова-дження в лiсовi культури цieï високопродyктивноï та техшчно цiнноï породи наводять аргументоваш застереження, якi Грунтуються на ïï масовому yрaженнi фiтопaтогенaми та ентомошюдниками, насамперед Cronartium ribicola Fisch. J. С. Небезпечшсть цього захворювання можна спостершати у Бiлокриницькомy дендропарку Тернопiльськоï обл., але в Бiльче-Золотецькомy та Суразькому парках Тернопiльськоï обл. трапляються екземпляри сосни Веймутова, яю зов-шм не уражуються названими вище фггопатогенами. Цi дерева можуть бути плюсовими об'ектами для збирання нaсiння.
У 23 об'ектах Волино-Подiлля виявлено та пдабрано цiнний генофонд iнтродyцентa з Пiвденно-Зaхiдноï Свропи - сосни чорноï (aвстрiйськоï) - Pinus nigra Arn. Вказаш особини цього виду дуже добре зарекомендували себе в озе-лененнi, лiсовомy господaрствi, захисному люорозведенш. Разом з тим загопв-ля ïï насшня та вирощування садивного мaтерiaлy лiсогосподaрськими тд-приемствами здшснюються ще в незнaчнiй кiлькостi.
З шших видiв сосен, якi вiдомi на Волино-Подiллi в лiсiвничих дендрарь ях, ботaнiчних садах, варто видшити сосни жовту, орегонську (Pinus ponderosa, Dougl. ex Laws) Банкса (P. banksiana Lamb.), жорстку (P. rigida Mill.). He став-лячи за мету перелж позитивних та негативних якостей кожного з цих видiв, вщзначимо, що всi вони заслуговують на увагу як цiннi види для впровадження в люове господарство.
Щоб тдвищувати продyктивнiсть мiсцевих лiсiв, на Волино-Подiллi не-обхiдно створювати лiсовi культури з участю названих вище екзопв, а також вводити перспективш Pinus koraiensis Sieb. et Zuss. - сосну кедрову корейську (маньчжурську кедрову сосну), Pinus sibirica Du Tour - сосну кедрову сибiрсь-ку, Larix polonica Racib. - модрину польську, Picea pungens Engelm. - ялину ко-лючу, Picea omorica (Panc.) Pyrcyne - ялину сербську, Picea engelmanni Engelm. - ялину Енгельмана, Abies concolor Lindl. et Gorg. - ялицю одноколiрнy.
На Волино-Подiллi з 1950-х роюв у лiсовi культури почали вводити ек-зотичш листянi види (табл.). Так, у 1953 р. в райош Кременецьких пр почали впроваджувати дуб червоний (Quercys rumba L.) на площi 61,3 га. Цей вид росте швидше, ашж мiсцевi види, i у вщ 12 роюв запас деревини на 3-4 м3/га бшь-ший, нiж у дуба звичайного у 33 роки [29].
Названа порода набула значного поширення в люових культурах Воли-но-Подшля, i нерiдко вводиться в умовах коршних дiбров та бучин. У вказаних умовах дуб червоний, на вщм^ вщ дуба звичайного, устшно витримуе конку-ренцiю хвойних порщ i здатний до нагромадження значних запашв цiнноï деревини. Хоча останшм часом у наукових колах вщбуваеться наукова суперечка щодо цього виду. Деревина, яка заготовлюеться тд час рубки, йде на експорт.
Особливоï уваги заслуговуе впровадження у лiсовi культури й yспiшне створення промислових плантацш горiхових, а саме горiхiв чорного, грецького та маньчжурського, а також лiщини великоï, хоча особливоï уваги заслуговуе го-рiх чорний. Значний науковий i практичний штерес становить введення у лiсовi культури кущових порiд. Так, за 197G-1975 pp. у райош Кременецьких пр ство-
рено цшш плантацн аронн чорноплщно! на площi 21,9 га, лимонника китайсько-го - 3 га тощо. У вiдновленнi букових лiсiв необхщно максимально використо-вувати насiння i3 мiсцевих природних популяцiй розтоцького, опшьського, по-дiльського букiв, якi краще пристосованi до конкретних умов сво1х територiй.
Табл. 1нтродуценти в тсових культурах широколистяних nopid
у райот Кременецьких г1р, га
Види штродуцентш Рiк створю-вання культур Ллсництво Разом
Креме-нецьке Суразьке е -к IO * ав го -я р -е ак £ л о о С :Э Волинсь-ке Бшокри-ницьке е а й Й ° ив га -а н
Арошя чорноплода 1976 4 - 2 1 11,4 3,5 - 21,9
Бархат амурський 1953 - - - 0,2 - - 1,5 1,7
Гледичiя звичайна 1970 - 1 1
Дуб червоний 1953 - - - 61,3 - - - 61,3
Карагана деревоподiбна 1951 - 2 - - 1,5 2 - 5,5
Лiщина велика 1975 - - - 4 - - - 4
Лимонник китайський 1981 - - - 3 - - - 3
Горiх грецький 1975 1,9 1,5 2 17 4,5 - - 26,9
Горiх маньчжурський 1975 - - - 0,5 - - 0,5
Горiх чорний 1975 - - - 1,5 - - - 1,5
Пухиронтдник калинолистий 1970 10 4 - 15 - - 29
Робшя звичайна 1951 6 - - - 25 - - 31
Разом 21,9 8,5 4 88,5 57,4 5,5 1,5 187,3
Варто також бшьше придшяти уваги створенню протиерозшних люона-саджень по ярах, балках i на пiсках. Там, де схили балок не розмиваються, 1хне дно рекомендують використовувати пiд пошви трав на сiно та впорядкований випас. Однieю з важливих особливостей утворення насаджень у балках та ярах е можливють застосування плодових дерев як високорослих, так i видiв середньо-го та, навиь, i низького росту. Крiм того, на схилах балок i ярiв чистими планта-цiями рекомендують висаджувати робiнiю звичайну, дерен, скумпiю, терен.
Висновок. Встановлено, що у природно-юторичних умовах Волино-По-дiлля зiбраний генофонд культивовано! дендрофлори характеризуеться великою систематичною рiзноманiтнiстю: 781 вид, 61 рiзновидiв, 381 форма, 42 гiбриди, 67 сорпв, з них хвойнi становлять 88 видiв, 1 рiзновид, 55 форм, 11 пбрид.
Виявлено, що хвойш екзоти вперше введет в лiсовi культури на Воли-но-Подiллi у 1914 р., a листяш - у 1951-1955 pp. Ниш у люових культурах зрос-тають близько 8900 га з участю перспективних екзотiв. Доведено, що з метою тдвищення продуктивностi лiсiв на Волино-Подiллi потрiбно створювати люо-вi культури з участю названих вище перспективних екзотiв.
Використання культивовано! дендрофлори в умовах Волино-Подшля повинно йти шляхом впровадження малопоширених, але цiнних видiв, якi вже довели свою стшюсть i виявили цiннi господарськi ознаки для люових культур i фггомелюрацн.
Л1тература
1. Заверуха Б.В. Флора Волыно-Подолии и ее генезис / Б.В. Заверуха. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1985. - 192 с.
2. Бондарчук В.Г. Геоморфолопя УРСР / В.Г. Бондарчук. - К. : Вид-во "Рад. шк.", 1949. -
240 с.
3. Генарук С. А. Лiсовi ресурси Укра1нсько1 РСР та !х використання / С. А. Геншрук, Я.В. Коваль // Рослинш ресурси Укра1ни, !х вивчення та рацюнальне використання : зб. наук. праць. -К. : Вид-во "Наук. думка", 1973. - С. 29-33.
4. Геренчук К.И. Подольские Товтры (геоморфологический очерк) / К.И. Геренчук // Издательство Всесоюзного географического общества. - Л., 1949. - Е. 81, вып. 5. - С. 227-236.
5. Геренчук К.1. Природно-географiчний подш Львiвського та Подшьського екож^чних райошв / К.1. Геренчук та ш. - Львiв : Вид-во Львiв. ун-ту, 1964. - 221 с.
6. Геренчук К.И. Область Расточья и Ополья. Западно-Подольская область. - Сер.: 7 Физико-географическое районирование Украинской ССР / К.И. Геренчук. - К. : Изд-во Киев. ун-та, 1968 а. - С. 187-198.
7. Геренчук К.И. Западно-Подольская область / К.И. Геренчук // Физико-географическое районирование Украинской ССР : сб. науч. тр. - К. : Изд-во Киев. ун-та, 1968 б. - С. 173-198.
8. Губрин Ю.Л. Геоморфологическое районирование Украина и Молдавия / Ю.Л. Губрин.
- М. : Изд-во "Наука", 1972. - С. 62-68.
9. Гурский А.В. Основные итоги интродукции древесных растений у СССР / А.В. Гурсь-кий. - М.-Л. : Гослесбумиздат, 1950. - 66 с.
10. Гурський А.В. Основные итоги интродукции древесных растений у СРСР / А.В. Гурсь-кий. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1957. - 303 с.
11. Дубровшський Г.В. 1сторична довщка / Г.В. Дубровшський // Суразька люова дача. -Львiв : Вид-во "Каменяр", 1973. - С. 9-10.
12. Калиниченко А.А. Итоги и перспективы интродукции дендрофлоры Дальнего Востока на Украину : дис.... канд. с.-х. наук: спец. 06.03.01 / А.А. Калиниченко. - К., 1969. - 228 с.
13. Культиасов М.В. Эколого-исторический метод в интродукции растений / М.В. Культи-асов // Бюллетень Главного ботанического сада АН СССР. - 1953. - Вып. 15. - С. 24-40.
14. Культиасов М.В. Эколого-исторический метод и его значение в теории и практике интродукции растений / М.В. Культиасов // Известия АН СССР. - Сер.: Биология. - 1958. - № 3. -С. 257-270.
15. Кормилицын A.M. Ботанико-географические закономерности в интродукции деревьев и кустарников на Южном берегу Крыма / A.M. Кормилицын // 150 лет Никитскому ботаническому саду. - 1957. - № 3/4. - С. 29-32.
16. Кормилицын A.M. Ботанико-географические закономерности в интродукции деревьев и кустарников на юге СССР / A.M. Кормилицын // 150 лет Никитскому ботаническому саду. -М. : Изд-во "Колос", 1964. - С. 37-56.
17. Кормилицын A.M. Генетическое родство как основа подбора древесных растений для интродукции и селекции / A.M. Кормилицын // Труды Государственного Никитского ботанического сада. - Симферополь : Изд-во "Таврида", 1969. - С. 145-164.
18. Кормилицын A.M. Флорогенетический принцип подбора исходного материала древесных растений / A.M. Кормилицын // Труды Государственного Никитского ботанического сада. -Симферополь : Изд-во "Таврида", 1969. - С. 145-164.
19. Лапин П.И. Теория и практика интродукции древесных растений у средней полосе Европейском части СССР / П.И. Лапин // Бюллетень Государственного Никитского ботанического сада. - 1971. - Вып. 81. - С. 60-69.
20. Лапин П.И. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным визуальных наблюдений / П.И. Лапин, С.В. Сиднева. - М. : Изд-во Главн. бот. сада АН СССР, 1973. - С. 7-76.
21. Олшник 1.Я. Роль старовинних парив у поширенш модрини японсько! в люових наса-дженнях на заходi Укра!ни / 1.Я. Олшник // Старовинш парки i проблеми !х збереження : зб. наук. праць. - Умань, 1996. - С. 103.
22. Термена Б.К. Швшчноамерикансьга деревш штродуценти у парках Швшчно! Буковини / Б.К. Термена, С.Г. Литвиненко // Старовинш парки i проблеми !х збереження : зб. наук. праць.
- Умань, 1996. - С. 145.
23. Флора УРСР. - К. : Вид-во АН УРСР, 1940-1962. - Т. 2-11; 1965.
24. Цысь П.Н. Схема геоморфологического районирования западных областей Украины / П.Н. Цысь // Географическое Общество Львовского университета. - 1951. - Вып. 1. - С. 11-62.
25. Цысь П.Н. Геоморфолопя УРСР / П.Н. Цысь. - К. : Вид-во "Рад. шк.", 1962. - 224 с.
26. Черняк В.М. Пщсумки штродукци листяних на Волино-Подшл1 Укра!ни / В.М. Черняк // Науков1 записки Терношльського державного педагопчного ушверситету ¡м. В. Гнатюка. -Сер.: Бюлопя. - 2000, а. - № 1(8). - С. 9-17.
27. Черняк В.М. Пщсумки штродукци хвойних на Волино-Подшл1 Укра!ни / В.М. Черняк // Науков1 записки Терношльського державного педагопчного ушверситету ¡м. В. Гнатюка. - Сер.: Бюлопя. - 2000, б. - № 3(10). - С. 10-17.
28. Черняк В.М. Використання перспективних екзо™ у люових культурах району Креме-нецьких пр / В.М. Черняк, Б.Р. Пилявський // Охорона, вивчення i збагачення рослинного свггу. - К. : Вид-во "Либщь", 1991. - № 8. - С. 34-39.
29. Черняк В.М. Використання перспективних екзо™ у люових культурах Подшля / В.М. Черняк, Й.М. Свинко, Т.Б. Трофимяк // Проблеми охорони природи i вщтворення природо-ре-сурсного потенщалу Захiдного Подшля. - Тернотль, 1990. - С. 64-66.
30. Gedi G. Illustrierte Flora von Mitteleuropa / G. Gedi. - 1924-1926. - Vol. IV. - Pp. 2; Vol. -Pp. 1-2.
Черняк В.М. Научные основы лесоинтродукционной деятельности на Волыно-Подолье в контексте мировых тенденций развития лесного хозяйства
На территории Волыно-Подолья за 450-500 лет интродуцировано и оптимизировано 781 вид генетически породненных 6 флористических областей: Циркумбореальной, Восточноазийской, Атлантико-Североамериканской, Скалистых гор, Средиземноморской, Ирано-Туранской. Рациональному использованию современной культивируемой дендрофлоры района исследования необходимо придать целенаправленное направление, а именно в лесном хозяйстве. Регион весьма насыщен интродуцированными видами древесных хвойных растений, а именно: лиственницы европейский, сибирский, японский - 13162 га, псевдотсуги Мензиса - 384,4 га; лиственных - 187,3 га. Оптимизация лесных культурфитоценозов Волыно-Подолья перспективными интродуцентами возможна только тогда, когда они имеют преимущества перед аборигенными видами относительно скорости роста, стойкости к поражению болезнями и повреждению вредителями, качеству древесины и другим производственным параметрам. Исследованиями установлено, что лесниками Волыно-Подолья выявлен и подобран ценный генофонд интродуцентов для создания и использования лесных культур. Также необходимо вводить новые интродуцированные культуры, которые доказали свою перспективность в ботанических садах, лесных дендрариях, лесных культурах.
Ключевые слова: лесное хозяйство, деревья, кусты, сосна, лиственница, псевдотсуга, дуб.
Chernyak V.M. Scientific Foundation of Forest Introduction Activity in Volyn-Podillya in the Context of World Forestry Development Trends
On the Volyn-Podillya territory during 450-500 years 781 species 3 genetical family 6 floristic areas were introduced and optimized: Circumboreal, East Asiatic, Atlantic-NorthA-merican, Rock mountains, Mediterranean, Irani-Turans. The purposeful direction is to be given to rational use of modern cultivated dendroflora of the research district, namely in fo-restry.The region is strongly saturated with introduced species of arboreal coniferous plants, in particular European, Siberian, Japanese larch, - 13162 hectares, pseudodithering of Menzi-sa- 384,4 hectares; foliage - 1187.3 hectares. Optimization of phytocenosis forest cultures of Volin-Podillya by perspective introducents is possible only when they have advantages in growth speed, tolerance of pests and diseases, quality of wood and other production parameters over indigenous species. Forestry experts of Volyn - Podillya found out and selected the valuable gene pool of introducents for I creation and use of forest cultures. New perspective cultures, that proved their perspectives in botanical gardens, forest arboretums, forest cultures, are necessary to be applied.
Key words: forestry, species, trees, bushes, pine, larch, oak.
