CC BY
66
19. Стойко С.М., Мшкша Л.1., Ященко П.Т., Кагало О.О., Тасенкевич Л.О. Рари-тетш фiтоценози захiдних репошв Украши (Регiональна "Зелена книга"). - Львiв: Полл^ 1997. - 190 с.
20. Третяк П., Криницький Г., Дейнека А. Стан лiсiв та еколопчш проблеми люо-вого господарства Львiвщини// Еколопчний збiрник: Еколопчш проблеми природокористу-вання та бioрiзнoмаiття Львiвщини. - Працi Наук. т-ва iM. Шевченка, т. 7. - Львiв: НТШ, 2001. - С. 43-52.
21. Третяк П.Р. Св^ове бioрiзнoманiття: iнтеграцiя знань в мереж iнтернет// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Охорона бioрiзнoманiття: теoретичнi та прикладнi аспекти - Львiв: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 10.3. - С. 20-29.
22. Тышкевич Г.Л. Еловые леса Советских Карпат. - М.: АН СССР, 1962. - 175 с.
23. Holowkiewicz E. Studya historyczne z zycia lasu// Sylwan. - 1883, т.10. - S. 4-33, 69-105, 153-81, 217-253, 353-400.
24. Miklaszewski J. Lasy i lesnictwo w Polsce, т.1. - Warszawa, 1928. - 629 s.
25. Srodon A. Rozmieszczenie limby w Polskich Karpatach i jej ochrona// Ochrona przyrody. - 1936. - 16. - S. 22-42.
26. Woloszczak E. O roslinnosci Karpat mi^dzy Lomnic^. i Oporem// SKF, т. XXVII. -1892. - S. 183-229.
27. Zapatowicz H. Roslinna szata gor Pokucko-Marmaroskich. Sprawozd. Kom. Fiziogr, т. 24. - 1889. - S. 1-389.
УДК 630*181.28:630*181.29 Ст. наук. стерев. А.1.1вченко,
канд. с.-г. наук - Ботатчний сад УкрДЛТУ
В1Д МАЛОПОШИРЕНИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН 1НТРОДУКОВАНИХ ВИД1В ДО 1НВАЗ1ЙНОГО СТАНУ IX ПОПУЛЯЦ1Й: ПРОБЛЕМИ I ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
Вказано на трансформацп вiд малопоширених рослин iнтродукованих видiв до iнвазiйного стану ix популяцш. Пропонуеться ботанiчнi дослiдження iнтродуцентiв закшчувати не рекомендацiями про впровадження у виробництво, а, принаймш, ре-комендащями про виробничi випробування чи створення експериментальних культур з подальшим вивченням ф^оценотично'1' ролi iнтродуцентiв ще до ix широкого впровадження.
Ключов1 слова: штродукщя, популяцiя, iнвазiя.
A.I. Ivchenko - Botanical garden of USUFWT
From not enough widespread arboreal plants of introduction kinds to the invasion being of their populations: problems and warnings
It is indicated on transformation from not enough widespread plants of introduction kinds to the invasion being of their populations. It is offered to conclude botanical researches of introduction by no recommendations about implantation in production, and, at least, by recommendations about the production tests or creations of experimental cultures with the subsequent study of phytocoenotic role of introduction kinds yet to their wide implantation.
Keywords: introduction, population, invasion.
Бшьше 200 роюв пройшло з часу, коли на територда Украши у помгг-них кшькостях почали завозити деревш штродуценти. Спочатку ix висаджу-вали виключно у парках та на шших об'ектах озеленення. Згодом, ознайомив-шись з особливостями ix росту, швидкоросл1ш1 види поступово почали вво-дити в люове господарство. 1з шпилькових, у першу чергу, були сосна вейму-
това Pinus strobus L., дугласiя Мензиса Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco, модрини европейська Larix decidua Mill., сибiрська L. sibirica Ledeb. та японська L. leptolepis Gord., i3 листяних - робгнгя звичайна (бiла акацiя) Robinia pseudoacacia L., ясен зелений Fraxinus lanceolata Borkh., клен ясенелистий Acer negundo L., дуб червоний Quercus rubra L. Дещо шзшше - оксамитник амурський Phellodendron amurenze Rupr., черемха пiзня Padus serotina Agardh, деревозгубник виткий Celastrus scandens L. У кшщ 20-го столгття лiсовi на-садження з ix участю вже займали сотнi i тисячi гектарiв (сосна веймутова, дугласгя Мензиса, види модрини), чи десятки тисяч гектарiв (дуб червоний, робгнгя звичайна). Однак, при цьому виявилося, що деякi деревнi види пройшли повну аклiматизацiю [4] i настгльки адаптувалися до мiсцевиx умов, що ix рослини почали природно поширюватись на сусгднг дiлянки, змiнюючи хгд сукцесiйниx процесiв. Проявився iнвазiйний характер ix популяцгй. А звiдси i небезпека самовiльного захоплення нових територгй, що зовсiм не входило у початковi задуми. Проблему, що виникла, ми намагаемось окрес-лити у пропоновангй роботi, а також показати шдхгд, який забезпечував би уникнення подiбного у майбутньому.
Вiдомо, що в широкому розумшш аклiматизацiя трактуеться не тiльки як пристосування особин виду до мгсцевих природно-клiматичниx умов, а й адаптацгя ix до рослинностг регiону, включаючи зайняття вiдповiдноi фло-ристичноi нiшi. Але цей процес потребуе значного часу. А.М. Гродзгнський акцентував: щоб переконатися у доцшьностг введення будь-якого гнтроду-цента у фгтоценоз, потрiбно десятки рокгв, а для вiдбору придатних форм -сотнг i тисячi. При цьому не виключено, що новий гнтродуцент виявиться надто агресивним i перетвориться на бур'ян [2]. О. Borset звертав увагу на гн-тенсивне самовгдновлення окремих екзотiв, як часом виходять з-пiд госпо-дарського контролю, а ix штродукщя може мати такi ж катастрофiчнi наслгд-ки, що i ввезення кроликгв в Австралiю [11]. На жаль, цей приклад не пооди-нокий. Згадаймо хоча б широковгдомий подiбний результат введення водяного ггацинта Eichornia crassipes у водоймища.
В Украшг подiбнi явища тiею чи гншою мiрою мають мiсце в насад-женнях з окремими листяними деревними гнтродуцентами. Серед них вгдзна-чимо такi, що характеризуються високим рiвнем насiнневого та паросткового вгдновлення, якi стiйко i надовго закргплюють за собою зайняту територiю та з бгльшим чи меншим успгхом розселяються на сусiднi дiлянки. Це, насампе-ред, робiнiя звичайна, клен ясенелистий, дуб червоний, черемха пгзня, дере-возгубник виткий.
1з згаданих видiв у паркових насадженнях нам доводилося спостергга-ти робгнгю та деревозгубник. Так, перший вид до середини минулого столггтя засмгтив газони парку нингшнього культурно-гсторичного заповiдника "Кача-нiвкам, що на Чершпвщиш. Боротьба з цим явищем за допомогою корчуван-ня небажаних рослин виявилася досить трудомгсткою i не завжди приносила очгкуваний результат. Пергодично цю роботу доводилося повторювати.
Деревозгубник на цей час ще не отримав значного поширення. Вгн показав себе досить цгкавою маловибагливою виткою рослиною. Окремг його
особини, що росли вщдавна у парку Боташчного саду (м. Львiв), практично не проявляли яко1сь помгтно1 агресивность Натомiсть, пiзнiша його популя-щя в арборетумi Саду (с. Страдч Яворiвського району) iнтенсивно розмно-жуеться, обплгае сусiднi колекцiйнi дерева i, в разi вiдсутностi боротьби з ним, перетискае 1х стовбури та гшки, погiршуючи рiст останнiх, а то й сприяючи ix вiдмиранню. Причому, радикальна боротьба з ним традицшни-ми способами в умовах колекцшних дшянок практично неможлива: за умови густого переплетшня корiння рiзних порiд у ризосферному шарi грунту док-ладно викорчувати його неможливо. Тому боротьба переважно спрямована на обмеження росту надземно! частини його особин. Згадана тут рiзниця в особливостях росту деревозгубника на територи парку та арборетума потре-буе вивчення. Не виключено, що в урбогенному середовишд агресившсть цього виду не проявляеться, або ж проявляеться незначно.
Клен ясенелистий у першш половит минулого столбя активно вводили у придорожш та полезахисш лiсосмуги ряду мюць Лiвобережноl Укра-!ни. На сьогодш вiн активно поширюеться на навколишш територи. Його рослини щорiчно рясно плодоносять, а насiння розноситься на значш вщста-нi. Вирубування тшьки забезпечуе швидкий рiст молодих паростюв. Корчу-вання ж трудомютке i його нiхто не проводить. Саме до ще1 породи можна вщнести застереження А.М. Гродзiнського про можливють проявлення над-мiрноl агресивност окремих iнтродуцентiв та перспективи для них ролi де-ревного бур'яну. Це свого роду екологiчна катастрофа. Дивно, що дане питан-ня практично оминаеться як виробничниками, так i науковцями-екологами.
Черемха шзня, на вщмшу вiд попереднього виду, поки що малопоши-рена. Але в окремих мюцях введена в лiсовi культури, де згодом почала дава-ти рясний самошв i, не виключено, з часом може стати небажаною рослиною.
На газонах парюв i скверiв агресивно проявляють себе горобинник го-робинолистий Sorbaria sorbifolia (L.) A. Br. та деяк види стре* Spiraea L., активно розширюючи межi сво1х парцел.
На Заходi Украши з iнтродукованих порiд найбiльшi площд лiсових насаджень займае дуб червоний. Еколопчш умови регiону для нього вияви-лися оптимальними. Вiн створюе тут високопродуктивнi насадження, майже щорiчно плодоносить. Все це донедавна однозначно трактувалося як позитив. Хоча Н.Ф. Прикладовська зазначила, що природне насшневе поновлення дуба червоного трапляеться шд наметом насаджень, у складi яких вiн вiдсутнiй. Сприяли такому явищу сойки, кедрiвки, бiлки, мишоподiбнi гризуни, дикi свинi, якi переносять на значш вiддалi жолудi цього виду [6]. Крiм того, дуб червоний завдяки свош швидкорослост^ високiй шiльностi крон та значнш алелопатичнiй активностi е сильним конкурентом для автохтонних видiв. Ця обставина, а також те, що при веденш люового господарства у мшаних дере-востанах до дуба червоного часто застосовували принципи, вiдповiднi бюло-г11 дуба звичайного, часто призводили до невдач. Прикладом можуть бути поширеш в регюш небажанi випадки витюнення iз лiсостанiв названим ш-тродуцентом ряду цiнних супутнiх порщ. Затрачалися кошти i зусилля на створення мшаних насаджень, а у кшцевому результатi переважно отриму-
вали чист деревостани з дуба червоного, або з незначною пригнiченою до-мшкою iнших видiв.
Цiкаво вiдзначити, що на початковому етапi впровадження цього виду його жолудi були "на вагу золота". Так, у Фрайнбурзi молодi деревця дуба червоного з причини високо! цiни насiння розмножували шляхом щеплень на дуб звичайний, яю проводили восени в опалюванш теплицi в горщиках, а весною 1х висаджували у вiдкритий грунт. Отримаш таким чином дубки швидше плодоносили. 1х жолудi старанно збирали й використовували для на-сшневого розмноження [10]. Добра приживлюванiсть, швидкий рiст, високi стiйкiсть та декоратившсть зумовили широке використання iнтродуцента для оздоби парюв i дорiг, а також для введення в лiсовi насадження.
Iсторiя з дубом червоним показуе, як iз часом вщбуваються трансфор-маци вiд малопоширених рослин штродукованих видiв до iнвазiйного стану 1х популяцiй.
Отже, на сьогодш бачимо, що у паркових насадженнях робшя зви-чайна та деревозгубник виткий виступають агресивними видами. Клен ясене-листий вщграе експансивну роль у мелюративних насадженнях. У люових деревостанах у цiй ролi виступае дуб червоний. Причому, вiн тут мае два напрямки свое! експансп. По-перше, значною мiрою витiсняе супутш породи в лiсових деревостанах. По-друге, самовшьно поширюеться на сусiднi дшян-ки, в насадженнях яких у перспективi не виключаеться подальше витюнення аборигенних видiв. Створенню подiбноl ситуаци до певно! мiри сприяв фактор, на який вказував М.А. Болотов [1]. Суть його зводиться до того, що по-зитивний досвщ штродукци широко висвгглюеться, тодi як негативний (найважливiший у даному випадку) замовчуеться. Певна частка вини лежить i на ботанiчних установах, яю пiсля короткочасного вивчення штродуценлв констатують високий рiвень адаптаци рослин певних видiв до природно-кль матичних умов регюну та рекомендують !х для впровадження у виробництво. Вважаеться, чим вищий рiвень пристосування - тим краще. Подальший хiд адаптаци у середовище фiтоценозiв практично лишаеться поза !х увагою. Не-достатньо вивчають це питання i лiсiвники. У них прерогативними переваж-но виступають швидкорослють та продуктивнiсть.
З наведеного випливае, що боташчш дослщження iнтродуцентiв по-виннi закiнчуватися не рекомендащями про впровадження у виробництво, а, принаймш, рекомендащями про виробничi випробування чи створення ек-спериментальних культур. Тодi буде проводитися вивчення фггоценотично! ролi iнтродуцентiв ще до !х широкого впровадження та виявлятимуться мож-ливi змiни у сукцесшних процесах фiтоценозiв.
I прикiнцеве зауваження. Вказуючи на проблеми, яю виникли у люо-вому господарствi регюну у зв'язку з iнвазiйним типом розвитку фiтоценозiв дуба червоного, автор ш в якому разi не закликае повсюдно i однозначно вщ-мовитися вiд цього виду. Ми тшьки окреслили непросту ситуацiю, яка скла-лася. А це, у свою чергу, вказуе на необхщшсть глибокого i всебiчного 11 вивчення.
Лггература
1. Болотов Н.А. Теория, практика и прогноз интродукции лесообразующих пород на территории бывшего СССР (ЕТС): Автореф. дисс... д-ра с.-х. наук: 06.03.01/ ЛТА. - Санкт-Петербург, 1992. - 42 с.
2. Гродзшський А.М. Етапи i напрями штродукцп рослин// 1нтродук. та акшмат. рослин на Украïнi/ Респ. мiжвiдомч. зб. - К.: Наук. думка. - 1979, вип. 14. - С. 3-7.
3. 1вченко А.1., Блюсюк Н.Л. Еколопчш аспекти результапв господарського впро-вадження деяких штродукованих деревних рослин// Теоретичнi та прикладш аспекти штродукцп рослин i зеленого будiвництва: Мат. 4 Мiжнар. наук. конф. молодих досл. - Ктв-Трос-тянець: Фiтосоцiоцентр, 2004. - С. 217-218.
4. 1вченко А.1., Гнат1в П.С., Мельник А.С., Ган Т.В. Акшматизащя деревних ш-тродуценпв у Ботанiчному саду УкрДЛТУ// Наук. вюник УкрДЛТУ: Дослiдження, охорона, та збагачення бiорiзноманiття - Львiв: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.9. - С. 39-44.
5. 1вченко А.1. До питания перспективи iснуючих похщних деревостанiв та деревних iнтродуцентiв у люових фiтоценозах заповiдникiв// Роль природно-заповщних територiй За-хiдного Подiлля та Юри Ойцовсь^' у збереженнi бюлопчного та ландшафтного рiзноманiт-тя/ Зб. матер. наук. конф. - Гримайшв-Тернопшь: Лшея, 2003. - С. 267-270.
6. Прикладовская Н.Ф. Итоги интродукции дуба северного (Quercus borealis Michx.) на западе Украины: Дисс. канд. с.-х. наук. - М, 1979. - 157 с.
7. Харитонович Ф.Н. Биология и экология древесных пород. - М.: Лесн. пром-сть, 1968. - 304 с.
8. Щепотьев Ф.Л., Павленко Ф.А. Разведение быстрорастущих древесных пород/ Изд. 2-е. - М.: Лесн. пром-сть, 1975. - 231 с.
9. Эйзенрейх Х. Быстрорастущие древесные породы/ Пер. с нем. - М.: Изд-во иностр. л-ры, 1959. - 508 с.
10. Acht K. Kilka slow o prôbnej uprawie dçbôw amerykanskich w Frauenberg w Czec-hach// Sylwan. - 1885. - S. 347-351.
11. Borset O. Introduction of exotic trees and use of monocultures in boreal areas// Ecol. Bull. - 1976, № 21. - P. 103-106._
УДК 674.032.477.2 Ст. наук. cniep. 1.М. Пацура, канд. с-г наук;
ст. наук. ствроб. М.Г. Мазепа, канд. с-г наук; мол. наук. ствроб. Т.В. Ган;
наук. ствроб. Д.В. Артемовська - Ботатчний сад УкрДЛТУ
ТИС ЯГ1ДНИЙ (TAXUS BACCATA L.) - В УМОВАХ ДЕНДРАР1Ю
БОТАН1ЧНОГО САДУ УКРДЛТУ
Представлено характеристику колекцп тиса япдного, що зростае на територп дендрар^ Боташчного саду УкрДЛТУ. Наведено даш фенолопчних спостережень в умовах м. Львова, а також стшюсть до умов зростання в техногенному середовищь
Ключов1 слова: фенолопчш спостереження, таксацшна характеристика
I.M. Patsura, M. G. Mazepa, D. V. Artemovska, T. V. Han - USUFWT Taxus baccata L. in the condition of arboretum of Botanical Garden
It is presented the description of Yew tree that grows on the territory of arboretum of the Botanical garden. Data of fenological supervisions in the conditions of Lvov are cited, and also firmness to the terms of growth in a tehnogennomou environment.
Keywords: phonological supervisions, inventary.
Taxus baccata L. представник родини тисових (Taxaceae) голонасшних рослин. Тисов1 поширеш в швшчнш швкул1 i вщом1 ще з Юрського перюду. Дводольш, рщко однодольш вiчнозеленi дерева чи кущд з ланцетовидними
