CC BY
17
Вудмаска И.В., ПетрукА.П, КолисныкБ.И. Экология питания оле-
Рассмотрены особенности анатомического строения и функционирования пищеварительной системы оленей с учетом видовых различий и типа питания. Перечислены виды растений, составляющие основу кормовой базы оленей. Освещены сезонные и возрастные аспекты питания оленей, динамика изменений кормовых потребностей в зависимости от сезона, возраста и физиологического состояния животных. На основании анализа мировой литературы, изложены основные подходы к организации подкормки оленей при их содержании в природных условиях и вольерах, а также кормления оленей на фермах. Для предупреждения уменьшения численности популяции необходим контроль природных кормовых ресурсов и разработка на основе их анализа кормовых добавок, которые позволят пополнять дефицит питательных и биологически активных компонентов рациона.
Ключевые слова: олень, пищеварение, питание, корм, сезонность.
Vudmaska I. V., Petruk A.P., Kolisnyk B.I. Nutritional Ecology of Deer
The features of anatomy and physiology of deer digestive system in the view of species differences and type of nutrition are reviewed. The list of plants forming the basis of deer's fodder is presented. Influence of seasonal and age factors on deer nutrition, changes in feed requirements depending on the physiological state of animals are shown. Based on the analysis of world literature, the main approaches to maintenance feeding of deer in the wild and air cages and feeding at farm are outlined. To prevent a decrease in deer population size the control of natural fodder resources and the elaboration of feed additives are necessary that will allow replenishing deficiency of nutrients and bioactive components in animal diet.
Keywords: deer, digestion, nutrition, feeds, season.
УДК 630*580
ДЕНДРОФЛОРА МАЛО-ТУРЯНСЬКОГО Л1СНИЦТВА: АНАЛ13 ТА ОХОРОНА
М.£. Гайдукевич1, М.О. Лисенко2
Дослщжено дендрофлору фкоцежетв Мало-Турянського лкництва ДП "Вигодсь-ке люове господарство" ("Вигодське ЛГ"). Обстежено лiсовi насадження люництва, складено конспект дендрофлори, проведено й' аналiз, дослщжено заповщний об'ект тс-ництва - боташчну пам'ятку природи загальнодержавного значення "Осш". У люових насадженнях Мало-Турянського люництва виявлено 58 вищв деревних рослин, якi належать до 36 родiв та 20 родин. Найчисельшша за родовим та видовим складом - родина Розових, яка займае близько 16 % дендрофлори. За життевими формами рослини по-дiляють на дерева (53 %), кущi (40 %) та кущики (7 % дендрофлори).
На територп люництва з 1975 р. охороняють, як боташчну пам'ятку природи загальнодержавного значення, заповщне урочище "Осш", де панують мiшанi буковi пра-лiси. Надано деякi практичш рекомендащ!' стосовно збереження та охорони рослинного покриву люництва загалом та заповщного об'екта "Осш" зокрема.
Ключовi слова: лiсовi насадження, деревостан, боташчна пам'ятка природи, ден-дрофлора, життева форма.
Актуальнiсть теми. У сучасних умовах посилення техногенного пресу на довюлля, однieю з найважлиыших господарських проблем стае сьогодш охо-рона бюрiзномашття, рацiональне використання природних ресурсiв та покра-
1 доц. М.€. Гайдукевич, канд. бюл. наук - Прикарпатський НУ iM. Василя Стефаника;
2 асист. М.О. Лисенко - Прикарпатський НУ iм. Василя Стефаника
щення умов природного середовища. Адже внаслiдок посиленого антропогенного впливу на довкшля складаеться стiйка тенденция до зменшення чисельнос-Ti багатьох вид1в рослин. Катастрофiчно зменшуються запаси цiнних госпо-дарських рослин. Особливу тривогу викликае генофонд рiдкiсних рослин i тих, що перебувають пiд загрозою зникнення. Тому проблема охорони бiорiзнома-шття, рацiонального використання та вiдновлення рослинних багатств в умовах прискореного науково-техшчного прогресу потребуе глибокого вивчення су-часного стану природних рослинних угруповань. Адже зникнення того чи шшо-го виду флори - втрата не тiльки для науки, але й для всього людства. Тому ши-рокомасштабнi дослiдження, глибоке вивчення та детальний аналiз мiсцевоi дендрофлори, як елемента наявних екосистем, е нагальною потребою ботанiкiв сучасностi.
Стан проблеми. У минулому рослинний покрив регiону Карпат вивчало багато дослщниив з Австро-Угорщини, Чехословаччини, Польщi, Румунп, Угорщини (т. зв. польсько-австрiйський перюд). 3 1945 р., пiсля Другоi Свгго-воi вiйни, флору Карпат та навколишшх територiй широко дослвджували ра-дянськi ботанiки. З 1991 р. розпочався новий, украшський етап дослщження рослинностi регiону. Лiсову рослиншсть Карпат i навколишшх територiй досль джували М.1. Косець (1947, 1959, 1971), Ю.Р. Шеляг-Сосонко (1961), О.1. Бу-тейко (1963), Р.С. Байрова (1965), В.К. Мякушко (1965), С.М. Стойко (1968, 1969, 1972, 1982), М.А. Голубець (1971) та багато ш. Даш про рiзноманiтнiсть рослинного свпу, фiзико-географiчну характеристику Iвано-Франкiвськоi обл., зокрема i Долинського р-ну наведено у raroi "Природа Iвано-Франкiвськоi об-ластi" за редакцiею К.1. Геренчука [1]. Наукових робiт з вивчення рослинного покриву саме дослiджуваноi територп знайти не вдалося.
Мета роботи - дослщити i вивчити дендрофлору Мало-Турянського лк-ництва (Скибовi Карпати). Об'ект дослщження - фiтоценози лкництва; предмет дослiдження - дендрофлора фггоценозш лiсництва.
Мiсце розташування об'екта дослщження. Контора Мало-Турянського лiсництва розташована у цен^ с. Мала Туря Долинського р-ну 1вано-Фран-ювсько!' обл. Лiсовi насадження лiсництва площею 2207 га розташоваш мiж долиною р. Свiча i долиною р. Черва в межах висотно-еколопчного поясу до 1200 м н.р.м.
За фiзико-географiчним районуванням територ1я Мало-Турянського лк-ництва ДП "Вигодське ЛГ" розташована на стику областей Передкарпаття (Л1м-ницько-Болехшський р-н) та Зовнiшнiх Карпат (район крайового низькопр'я). За геоботанiчним районуванням дослщжувана територ1я розташована на стику Болехiвсько-Берегометського р-ну ялицево-букових лiсiв та Боринсько-Славсь-кого геоботанiчного р-ну ялицево-смереково-букових лiсiв. За флористичним районуванням ця територiя розмiщена в районi Схвдних Бескид [2].
Рослиннiсть. На територп Мало-Турянського лкництва поширеш буко-во-ялицев^ ялицево-буковi та ялиново-буково-ялицевi лiсовi формацп. Буково-ялицевi лiси поширенi у низькопрнш та передгiрнiй частинах букового лково-го поясу. У першому яруа домiнуе ялиця, у другому - бук. У передпр'1 домша-нi дуб, граб, в'яз шорсткий, черешня, на схилах пр - явiр, клен гостролистий,
береза, осика. Шдлкок розвинений неоднаково. Вiн складаеться з лiщини, жи-молостi звичайно!, вовчого лика, ожини шорстко!, жимолостi чорно!, бузини чорно! та червоно!', таволги в'язолисто!, малини, горобини. Домшанти трав'яно-го покриву - осока волосиста, перелкка багаторiчна, безщитник жшочий, щит-ник чоловiчий, квасениця, маренка запашна, зеленчук, розхiдник, зубниця зало-зиста, калюжниця, кремена бiла [1,3]. Ялицево-буковi лiси поширенi вздовж швшчних схилiв. Перший ярус формуе ялиця, а другий - бук [1, 3].
Ялиново-буково-ялицевi лiси поширенi на висоп 450-1150 м н.р.м. У пер-шому ярусi поруч з ялицею росте ялина, рiдше бук, у другому - бук, в'яз, явiр, клен гостролистий. Поодиноко росте лщина, бузина чорна, жимолость чорна, вовче лико, верба попеляста, горобина, порiчки чорш. У трав'яному яруа пану-ють осока волосиста, квасениця, маренка запашна, зеленчук, кремена бша [1, 3].
Методика дослщження. Дослвдження дендрофлори Мало-Турянського лiсництва проведено протягом 2013-2015 рр. Обстежено лiсовi фггоценози лк-ництва, якi приуроченi тут, в основному, до висотно-еколопчного поясу 4501200 м н.р.м. на прських схилах стрiмкiстю 10-40 0 Збiр вiдомчих матерiалiв здiйснено у Мало-Турянському лiсництвi ДП "Вигодське ЛГ" (таксацiйнi описи лiсових насаджень, план лконасаджень). Польовi дослiдження проведено в ль сових насадженнях лiсництва.
Шд час натурного вивчення дендрофлори застосовували маршрутний метод шляхом закладання тимчасових профiльних лiнiй. При цьому насамперед визначали маршрут дослiджень, пiзнiше - прокладали умовну лiнiю профiлю дослщження, максимально приурочену до квартальних просш лiсових насаджень. За такими тимчасовими профiлями складали список видiв рослин. Конспект дендрофлори лкництва складався як за результатами власних досль джень, так i зпдно з таксацiйними описами лiсництва. Рослини визначено за Визначником рослин Украши [4], систематичш таксони прийнятого за А.Л. Тахтаджаном [5], життевi форми рослин - за 1.Г. Серебряковим [6].
Результата дослщження. Внаслiдок проведених дослiджень у лiсових насадженнях Мало-Турянського лкництва виявлено 58 видiв деревних рослин, якi належать до 36 родш та 20 родин. Систематичний аналiз дендрофлори лк-ництва наведено в табл. 1.
Найчисельшша за родовим та видовим складом - родина Розових (Rosa-ceae), яка представлена 8 родами та 9 видами (15,5 % флори). Широко представлен також родини Соснових (Pinaceae) - 4 родами (11,1 % флори) та 6 видами (10,3 % флори); Березових (Betulaceae) - 4 родами (11,1 % флори) та 6 видами (10,3 % флори); Вербових (Salicaceae) - 2 родами (5,6 % флори) та 7 видами (12 % флори). Не менш широко представлеш родини Букових (Fagaceae) -2 роди, 3 види (5,2 % флори); Кипарисовi (Cupressaceae) - 1 рвд, 5 видiв (1,6 % флори); Брусничш (Vacciniaceae) - 2 роди, 2 види (3,4 % флори). Решта родин: В'язовi (Ulmaceae), Липовi (Tiliaceae), Тимелiевi (Thymelaceae), Кленовi (Acera-ceae), Маслиновi (Oleaceae), Бузиновi (Sambucaceae), Бруслиновi (Celastraceae) мiстять по 1 -3 види, що в суш становить 45 % дендрофлори.
За життевими формами рослини подшяють на дерева, кущi, кущики. Аналiз дендрофлори за життевими формами наведено в табл. 2.
Табл. 1. Систематичний аналiз дендрофлори лкництва
№ Родина Кшьюсть родiв Кшьюсть видiв
з/п шт. % шт. %
1 Сосновi - Pinaceae 4 11,1 6 10,3
2 Кипарисовi - Cupressaceae 1 2,7 5 8,6
3 Буковi - Fagaceae 2 5,6 3 5,2
4 Березовi - Betulaceae 2 5,5 4 6,9
5 Лщинов1 - Corylaceae 2 5,6 2 3,4
6 В'язовi - Ulmaceae 1 2,7 2 3,4
7 Вербовi - Salicaceae 2 5,6 7 12
8 Липовi - Tiliaceae 1 2,7 2 3,4
9 Тимелieвi - Thymelaceae 1 2,7 1 1,7
10 Розовi - Rosaceae 22,2 9 15,5
11 Бобовi - Fabaceae 1 2,7 1 1,7
12 Кленовi - Aceraceae 1 2,7 3 5,2
13 Брусничт - Vacciniaceae 5,6 2 3,4
14 Дереновi - Cornaceae 1 2,7 1 1,7
15 Маслиновi - Oleaceae 1 2,7 1 1,7
16 Бузиновi - Sambucaceae 1 2,7 2 3,4
17 Калиновi - Viburnaceae 1 2,7 1 1,7
18 Бруслиновi - Celastraceae 1 2,7 1 1,7
19 Жостеровi - Rhamnaceae 2 5,6 2 3,4
20 Жимолостевi - Caprifoliaceae 1 2,7 3 5,2
Всього 36 100 58 100
Табл. 2. Життев i форми рос 'лин лкницг пва
№ Родина Кшьюсть видiв, шт.
з/п Дерева Кушд Кущики Всього
1 Сосновi - Pinaceae 5 1 - 6
2 Кипарисовi - Cupressaceae - 5 - 5
3 Буковi - Fagaceae 3 - - 3
4 Березовi - Betulaceae 4 - - 4
5 Лiщиновl - Corylaceae 1 1 - 2
6 В'язовi - Ulmaceae 2 - - 2
7 Вербовi - Salicaceae 4 3 - 7
8 Липовi - Tiliaceae 2 - - 2
9 Тимелieвi - Thymelaceae - - 1 1
10 Розовi - Rosaceae 5 3 1 9
11 Бобовi - Fabaceae 1 - - 1
12 Кленовi - Aceraceae 3 - - 3
13 Брусничт - Vacciniaceae - - 2 2
14 Дереновi - Cornaceae - 1 - 1
15 Маслиновi - Oleaceae 1 - - 1
16 Бузиновi - Sambucaceae - 2 - 2
17 Калиновi - Viburnaceae - 1 - 1
18 Бруслиновi - Celastraceae - 1 - 1
19 Жостеровi - Rhamnaceae - 2 - 2
20 Жимолостевi - Caprifoliaceae - 3 - 3
Всього видiв, шт. 31 23 4 58
частка, % 53 40 7 100
Отже, у лкових насадженнях лiсництва дерева займають 53 % дендроф-лори (31 вид), кущi - 40 % (23 види), кущики - 7 % (4 види). Найчисельшшими за вмктом дерев е родини: Соснових (Pinaceae) - 5 видiв; Березових (Betula-ceae) - 5 видш; Розових (Rosaceae) - 5 видiв та Вербових (Salicaceae) - 4 види. Кущi найбшьше представленi родиною Кипарисових (Cupressaceae) - 5 видш. Родини Вербових, Розових та Жимолостевих представлен 3 видами кущш; родина Жостеровi представлена 2 видами кущiв; а родини Сосновi, Лiщиновi, Де-реновi, Калиновi та Бруслиновi - 1 видом кущш. Кущикiв всього 4 види, яю ввд-носять до родини Тимелквих (1 вид), родини Розових (1 вид) та родини Брус-ничш (2 види).
Лiсовi насадження сприяють оздоровлению довюлля, стабiлiзацii навко-лишнього середовища, полшшують мiкроклiмат, зменшують забрудненiсть по-вггряного басейну, грунту i води токсичними речовинами тощо. Вiдповiдно, потрiбно максимально оберкати цiннi господарськi рослини, яю становлять основу наших лкш - ялицю бiлу, ялину европейську, ялiвець звичайний, бук лко-вий, дуб звичайний, березу бородавчасту, клен гостролистий, шипшину зви-чайну, малину лкову, ясен звичайний та багато ш.
У сучасних умовах посиленого антропогенного впливу на довкiлля, од-нiею з головних проблем стае охорона, ращональне та ощадливе використання рослинних ресурсiв, зокрема рiдкiсних i тих, що зникають рослин. Важливим аспектом вирiшення цiеi проблеми е заповвдання унiкальних фiтоценозiв та ок-ремих цiнних видш рослин.
На територп лiсництва з 1975 р. охороняють, як ботанiчну пам'ятку при-роди загальнодержавного значення, заповiдне урочище "Осш" площею 13,5 га [2, с. 236]. Ця дiлянка розташована в однойменному урочищi загальною площею близько 500 га, що знаходиться на ввдрогах гори Осш на висотах 650700 м н.р.м. на лiвобережжi р. Свiча бшя с. Вигода (Сколiвськi Бескиди).
Урочище розташоване в межах низькопрного ландшафтного ярусу i на-лежить до одше! рослинноi зони: буково-смерекових лiсiв, якi поширенi на висотах 400-700 м н.р.м. За лшвничою характеристикою - це мшаш буковi пралi-си з участю клена, ялини, ялицi та поодиноко сосни кримсько! i штучно введе-ноi модрини европейсько!. Рiдкiснi рослини в урочищi представленi сосною кримською (Pinus pallasiana Lamb.), та, за лггературними даними, скополiею карнiолiйською (Scopolia carniolica Jacq.), яку занесено до Червоно! книги Ук-ра!ни [7]. Щннкть урочища полягае в тому, що це практично единий заповвд-ний масив, в якому охороняють умовно корiнний рослинний покрив передових найтеплiших хребт1в Карпат. Кр1м цього, тут знаходиться ще й осередок релш-тово! сосни звичайно! (1,2 га) природного походження. На шсковикових скелях ця сосна росте тут за III бонiтетом.
Санiтарний стан заповщного урочища "Осiй" задовiльний. Естетична вартiсть мiсцевостi висока, проте дорожня система не впорядкована. Потрiбно зазначити, що заповвдне урочище "Осiй" до певно! мiри перебувае пiд впливом рекреацiйних навантажень i за шкалою В.1. Середiна та П.Д. Марюва [8] ц1 насадження мають ознаки початково! дигресii (I стадiя порушеностi). Довкiлля пiдлягае вiдтворенню, але для цього потрiбно насамперед зменшити рекре-
ацшне навантаження на цю територiю, зокрема, по^бно розробити i науково обгрунтувати оргашзацда туристично!' дiяльностi урочища та посилити контроль за охороною навколишнього середовища. Тому заповiдне урочище потре-буе видiлення захисно!' зони. Шд час туристичного сезону на цш територií пот-рiбне додаткове патрулювання.
Крiм цього, з метою охорони, рацюнального використання та ввдновлен-ня цiнних дикорослих ресурсiв Мало-Тур'янського лкництва потрiбно, переду-сiм, стабiлiзувати умови природного середовища. Шд час проведення рiзних ру-бань у лкових насадженнях потрiбно оберiгати цiннi господарсью рослини, не дозволяти !'х вирубувати, а залишати на дшянцц уа невжитки лiсництва (яри, балки тощо) iнтенсивно засаджувати цiнними деревно-кущовими рослинами.
Висновки. На територií Мало-Турянського лкництва переважають фгго-ценози, в яких домiнантними е бук лiсовий, ялиця бiла та ялина европейська. Тут виявлено 58 видiв деревних рослин, якi вiдносять до 36 родш i 20 родин. На територп лiсництва з 1975 р. охороняють, як ботанiчну пам'ятку природи за-гальнодержавного значения, заповiдне урочище "Осш", де панують мiшанi бу-ковi пралiси. Рiдкiснi рослини в урочищi представленi сосною кримською та скополкю карнiолiйською, яку занесено до Червоно! книги Укра'ни.
З метою збереження природних, наукових, культурно-освiтнiх та есте-тичних функцiй лiсових фiтоценозiв лкництва, !'х охорона полягае насамперед у стабшзацл умов природного середовища. У майбутньому варто посилити охорону цих фiтоценозiв та поглиблено вивчати !'х флору i рослиннiсть.
Лiтература
1. Природа 1вано-Франювсько'1 област / за ред. К.1. Геренчука. - Львш : Вид-во "Вища шк.", 1972. - 160 с.
2. Природно-заповщш теригорй' та об'екти 1вано-Франювщини / за ред. М.М. Приходько таВ.1. Парпана. - 1вано-Франювськ : Вид-во "Таля", 2000. - 271 с.
3. Бшик Г. Геоботан1чне районування УРСР / Г. Бшик, Е. Брадю, М. Голубець та ш. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. - 302 с.
4. Визначник рослин Украшських Карпат / за ред. В.1. Чопика, АН УРСР, 1н-т ботанжи ¡м. М.Г. Холодного. - К., 1977. - 433 с.
5. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов / А.Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1987. -
439 с.
6. Серебряков 1.Г. Жигтев1 форми рослин / 1.Г. Серебряков, Н.М. Чернова, О.М. Билова // Екологш. - К. : Вид-во "Либщь", 1986. - С. 94-103.
7. Червона книга Украши. Вони чекають на нашу допомогу / упор. О.Ю. Шапаренко, С.О. Шепаренко. - Харюв : Вид-во "Торсшг", 2002. - С. 79-80.
8. Середин В.И. Рекомендации по ведению лесного хозяйства в рекреационных лесах Карпат. / СерединВ.И., Маркив П.Д. - Ивано-Франковск, 1989. - 14 с.
Надклано до редакщ! 08.02.2016 р.
Гайдукевич М.Е., Лысенко М.О. Дендрофлора Мало-Турянского лесничества: анализ и охрана
Изучена дендрофлора фитоценозов Мало-Турянского лесничества ГП "Выгодское ЛХ". Исследованы лесные насаждения, составлен конспект дендрофлоры, проведен ее анализ, изучен заповедный объект лесничества - ботаническая достопримечательность природы государственного значения "Осий". В лесных насаждениях Мало-Турянского лесничества выявлено 58 видов древесных растений, которые принадлежат к 36 родам и 20 семействам. Наиболее численное по родовому и видовому составу - семейство Ро-
зовых (около 16 % дендрофлоры). По жизненным формам растения разделены на деревья (53 %), кустарники (40 %) и кустарнички (7 % дендрофлоры).
На территории лесничества с 1975 г. охраняется, как ботаническая достопримечательность природы государственного значения, заповедное урочище "Осий", где господствуют буковые древостои. Приведены некоторые практические рекомендации относительно сохранения растительного покрова лесничества в целом, а также заповедного объекта "Осий", в частности.
Ключевые слова: лесные насаждения, древостой, ботаническая достопримечательность природы, дендрофлора, жизненная форма.
Gaydukevych M.Ye., Lusenko M.O. Dendroflora of Malo-Turyansk Forestry: Analysis and Protection
The phytocenoses dendroflora of Malo-Turyansk Forestry Enterprise "LH profitable" is investigated. Forest plantation of the forestry is studied, dendroflora outline is drawn, the analyses of protected areas is conducted, and botanical nature monument of national importance "Osiy" is explored as well. In forest stands of Malo-Turyansk Forestry we found 58 species of woody plants that belong to 36 genera and 20 families. The most numerous at generic and species composition are those of the family of Rose (about 16 % of dendroflora). The life forms of plants are divided into a tree (53 %), shrubs (40 %) and bushes (7 % of dendroflora). In the forest of 1975 protected as a botanical nature monument of national importance reserved tract "Osiy" mixed beech forests dominated. The article brought some practical recommendations for the conservation and protection of forest vegetation in general and protected areas "Osiy" in particular.
Keywords: forest plantation, stands, botanical nature monument, dendroflora, life form.
УДК 630*[5+17] :582.632.1:632.4
АНАЛ13 ТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В СУХОСТ1ЙНИХ ДЕРЕВ
У БЕРЕЗОВИХ НАСАДЖЕННЯХ УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
М.А. Голяка1, А.М. Бтоус2, Л.М. Матушевич3, Я.В. Ковбаса4, Д.М. Голяка5
Дослщжено особливосй змш динамжи таксацшних показниюв сухостшних дерев у насадженнях берези повисло! в Укра'нському Полюй. Встановлено за допомогою не-параметричного кореляцшного аналiзу наявшсть велико!' юлькост статистично значу-щих зв'язюв мiж таксацшними параметрами живих i сухостшних дерев березового де-ревостану. Теоретично визначено середньозважений термiн знаходження сухостiйних дерев берези у складi деревостану залежно вiд його вжу. Здiйснено спробу розробити математичнi залежностi таксацiйних показниюв сухостiйних дерев вiд аналогiчних показниюв живих дерев.
Ключовi слова: сухостшне дерево, таксацiйний показник, береза повисла, дере-востан, середнiй дiаметр, вiк, вiдпад, санiтарний стан.
Вступ. Результати проведення Конференцii Органiзацii Об'еднаних На-цiй зi змiн клшату в Парижi 2015 р. сввдчать про нагальну потребу глобальних зусиль для забезпечення балансу мiж процесами емiсii парникових газш та !х поглинання. Досягнення рiвня чисто нульових викидiв до кiнця XXI ст. потре-буе продовження активного дослщження бiосфери, зокрема i лiсових екосистем.
1 acnip. М.А. Голяка - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки1в;
2 ст. наук. сп1вроб. А.М. Б1лоус, канд. с.-г. наук - НУ бюресурс1в i природокористування Украши, м. Ки1в;
3 доц. Л.М. Матушевич, канд. с.-г. наук - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки1в;
4 асшр. Я.В. Ковбаса - НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Ки1в;
5 наук. спгвроб. Д.М. Голяка, канд. с.-г. наук - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки1в;
