CC BY
28
5. Колядинський П. Мжроклшатичш та орограф1чш чинники функционального зонування територи великого м1ста (на приклад1 м1ста Чершвщ) / П. Колядинський // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Лымв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 434. - С. 49-61.
6. Ландшафти мюта Чершвщ : морфологш / за ред. В.М. Гуцуляка. - Чершвщ : Вид-во "Рута", 2006. - 168 с.
7. Миннев В.Г. Практикум по агрохимии / В.Г. Миннев, Е.П. Дурынина, А.В. Кочетавкин и др.; под ред. В.Г. Минеева. - М. : Изд-во МГУ, 1989. - 304 с.
8. Макаров И.П. Пладородие почв и устойчивость земледелия (агроэкологические аспекты) / И.П. Макаров, В.Д. Муха, И.С. Качетов и др.; под ред. И.П. Макарова и В.Д. Мухи. - М. : Изд-во "Колос", 1995. - 288 с.
9. Шорина Т.С. Влияние автомобильного транспорта на свойства почв придорожных территорий города Оренбурга / Т.С. Шорина, А.В. Попов, Б.С. Укенов // Вестник Оренбургского государственного университета : сб. науч. тр. - 2013. - № 6 (155). - С. 134-137.
Мирончук К.В. Влияние грунтовых условий на рост и развитие живых изгородей
Приведены физико-химические и агрохимические свойства почв под исследуемыми живыми изгородями, растущие в пгт Берегомет и г. Черновцы. Освещены различия влияния почвы с кислой реакцией среды, по сравнению с почвой с нейтральной реакцией, на рост и развитие живых изгородей. Охарактеризовано профильное распределение подвижных форм элементов минерального питания. Выделены показатели свойств почв, которые влияют на прирост определенного вида растений. Поданы и проанализированы корреляционные связи между физико-химическими, агрохимическими показателями почвы и приростом побегов исследовательских живых изгородей.
Ключевые слова: почва, живые изгороди, физико-химические и агрохимические свойства почвы, корреляционная связь, интенсивность прироста побегов, фактор влияния.
Myronchuk K. V. The Influence of Urban Soil Characteristics on the Growth and Development of Hedges
Some physical - chemical and agrochemical soil properties studied under hedges that grow in the village of Berehomet and the city of Chernivtsi are identified. The impact of differences in soil acidic environment compared to the soil with a neutral reaction to the growth and development of hedges is described. Some profile characteristics and the distribution of mobile forms of mineral nutrients are specified. The indicators of soil properties that affect the growth of certain plant species are determined. The correlation between physical, chemical, and agrochemical indices of soil and growth of shoots of research hedges is analysed.
Keywords: soil, hedges, physical - chemical and agrochemical properties of soil, correlation, intensity growth of shoots, impact.
УДК 582:635.[054+925](477.46/41) Доц. О.В. Спрягайло,
канд. бюл. наук - Черкаський НУ т. Б. Хмельницького
БОТАН1КО-ГЕОГРАФ1ЧНИЙ АНАЛ1З КУЛЬТИВОВАНО' ДЕНДРОФЛОРИ СЕРЕДНЬОГО ПОДНШРОВ'Я
Оцшено стушнь використання штродукованих вищв деревних рослин у ф^омель оративних системах Середнього Подншров'я та проаналiзовано походження рослинно-го матерiалу, що використовуеться в об'ектах озеленения регюну. Встановлено, що у складi об'екйв озеленення регюну зростае 62 аборигенних види та 217 штродукованих. Найбшьшим представництвом вщзначаються Схщноазшська флористична область -66 видiв, Атлантично-Швшчноамериканська - 56 i Циркумбореальна - 55, а 69 видiв походять iз кшькох ботанiко-географiчних областей.
Значне використання iнтродуцентiв Швшчно! Америки i Сходно! Азн у регiонi викликае серйозне занепокоення, оскiльки одним iз критернв iнвазiйного потенцiалу чужинних рослин в умовах Украши е географiчне походження (первинний ареал) i найiмовiрнiша та висока загроза iнвазiй очжуеться вщ видiв пiвнiчноамериканського походження та неофтв iз помiрно-клiматичних областей або прських районiв Азн.
Ключов1 слова: швазн, штродукцш, дендрофлора, ботанiко-географiчне походження, ареал.
Вступ. Однieю з умов збалансованого розвитку - концепцií, що визнана домiнантною iдеологieю функцiонування земно1 цивiлiзацií у ХХ1 ст. - е збере-ження бiологiчного рiзноманiття [13]. Пiсля прямого знищення умов Дснування, другою за значущiстю загрозою бiологiчному рiзноманiттю у свiтi вважають ш-вазií неаборигенних органiзмiв [18]. У процесах бiологiчних iнвазiй задДяна велика кiлькiсть бiологiчних, екологДчних та iнших чинникДв, дослiдження яких дасть змогу наблизитися до вирДшення конкретних проблем бiотичного забруд-нення та стримування скорочення свiтовоí бiорiзноманiтностi [9].
Однiею з причин активного поширення чужорiдних органiзмiв у нових умовах е 1х цДлеспрямована штродукщя, що здiйснюеться з метою вирощування рослин нових таксошв, якi володають господарсько-цiнними властивостями. Перенесения рослин iз регiону íхнього природного зростання у новi умови часто мае значний позитивний економiчний ефект, оскДльки при цьому зростае асортиментна пропозицДя для використання 1х у рiзних умовах та напрямках господарсько1 даяльностД. При цьому високий рДвень адаптацц рослинних орга-нiзмiв в умовах регюну-рещшента донедавна вважали винятково позитивним явищем, адже за таких обставин можна сформувати стiйкi високопродуктивнi, високодекоративш чи високоефективнi захиснi насадження. Проте зворотним боком ситуацií е поява видiв-переселенцiв, якi в нових умовах досягають максимального рДвня адаптацп та активно проникають в аборигенш екосистеми, Дс-тотно змiиюючи íх, а часом призводячи до практично повного знищення та пе-реформатування.
Питання ощнення ризикiв та впливу Днвазш неаборигенних органiзмiв в Украíнi дослДджено у роботах ВВ. Протопопово1, СЛ. Мосякша, М.В. Шевери, Р.1. Бурди, В.1. Придатко, О С. Абдуллоево1 та ш. [1, 2, 12, 16]. На цей час бД-олопя iивазiй рослин як вiдносно новий науковий напрямок потребуе деталь-них дослiджень та формування на 1х основi теоретичних узагальнень.
Мета дослвдження - ощнення ступеня використання штродукованих видав деревних рослин у фДтомелюративних системах Середнього Подншров'я та аналiз походження рослинного матерiалу, що використовуеться в об'ектах озеленення регiону.
Матерiали та методи. Аналiз походження штродукованих деревних рослин проведено за результатами обстеження вуличних Д паркових об'ектав озеленення населених пунктДв (15 мДст та 24 сДл Черкасько1 та Кшвсько1 обл.), штучних лДсових, а також захисних насаджень автошляхДв, агроекосистем та бе-регДв водоймищ Середнього Подншров'я. ЛатинськД назви, об'ем та номенклатуру таксошв прийнято згДдно з роботами С. К. Черепанова [14], СЛ. Мосякша та М.М. Федорончука [17] з урахуванням матерДалДв довДдникДв "Дендрофлора Украши. ДикорослД та культивоваш дерева й кушд" [4-6].
Результати дослщження та ix обговорення. За результатами боташко-географiчного аналiзу культивовано'' дендрофлори Середнього Подншров'я встановлено, що у ck^í об,eктiв озеленення регiону використовуеться 62 види (22,2 %) аборигенно'' флори, а також - 217 (77,8 %) iнтродукованих видiв дерев-них i напiвдеревних рослин. Таке стввщношення свiдчить про сприятливi умо-ви для культивування рослин - представниюв iноземних флор, а також про до-сить успiшну штродукцш значно'' кiлькостi видiв i як наслщок - певний ризик проникнення чужоземних таксонiв у аборигеннi екосистеми.
□ СхА; 24,3 - Схгдноазтська область; ^ ДО; 25,4 види, що походятъ гз дектъкох областей; 0 Цб; 20,2 Циркумбореалъна область; И А-Па; 20,6 - Атлантично-Швтчноамерикансъка область; S СГ; 3,3 область Скелястих zip; В I-T; 3,3 - 1рано-Турансъка область; И ПН; 1,8 -походженняневгдоме; Ш Ср; 1,1 Середземноморська область;
Рис. Розподт культивованог дендрофлори за 6отатко-географ1чним походженням
Культивована дендрофлора дослщжуваного репону сформована з пред-ставниюв Голарктичного флористичного царства двох тдцарств: Бореального i Давньосередземноморського (рис.). Найбтьшим представництвом в об'ектах озеленення вiдзначаються три ботанiко-географiчнi областi - Схiдноазiйська, Атлантично-Пiвнiчноамериканська i Циркумбореальна, що узгоджуеться з да-ними, якi отримали iншi дослщники у рiзних регiонах Укра'ни: В.1. Гнeздiлова у Передкарпаттi [3] В. В. Немерцалов в Одесi [10], Т. В. Панасенко на Полтав-щинi [11], В.М. Черняк на Волино-Подши [15], Л.О. Коцун на Волинi [8], Н.В. Дерев'янко у Пiвнiчному Причорномор''' [7].
Найбтьшу частку (25,4 %) становить група рослин, види яких утворю-ють ареал, що поширюеться на кiлька ботанiко-географiчних областей. Очевидно, це св^ить про ''хню високу екологiчну пластичнiсть i здатшсть адекватно реагувати на широкий спектр еколопчних умов. У зв'язку з цим, представники зазначено'' групи досить устшно iнтродукувалися в умовах репону дослщження i здавна широко використовуються в практищ озеленення. Серед них - Pa-dus mahaleb (L.) Borkh., Ulmus pumila L., Padus avium Mill., Pyrus communis L., Spiraea media F. Schmidt, Lonicera tatarica L. та ш. Досить значною (24,3 %) е група видiв, що походять iз Схiдно-Азiйськоí областi. Яскравими представника-ми е ендемiчнi роди Ginkgo L., Metasequoia Hu et W.C. Cheng., Microbiota Kom. та iн. Щнними для озеленення та у ролi лiкарських рослин е Schisandra chinen-sis (Turcz.) Baill., Securinega suffruticosa, Aralia elata (Mig.) Seem., Styphnolobium japonicum (L.) Schott. тощо.
Значна роль в озеленены населених пункпв Середнього Поднiпров,я на-лежить представникам Атлантично-Швшчноамерикансько'* флористично'' облас-тi. З цього регiону iнтродуковано 56 видiв (20,6 %) деревних рослин. Важливе функцiональне навантаження виконують Amorpha fruticosa L. - тд час закрт-лення берегiв водосховищ, Juglans nigra L. - у люовому господарств^ Partheno-cissus quinquefolia (L.) Planch. - як невибаглива декоративна лiана та грунтопок-ривна рослина, Quercus rubra L. i Rhus typhina L. - у паркових насадженнях, Pte-
lea trifoliata L. i Fraxinus pennsylvanica Marshall - шд час створення в^озахис-них лкосмуг, Robinia pseudoacacia L. - для за^плення ярiв i крутосх^в.
Значне використання iнтродуцентiв Швшчно! Америки i Схiдноí Азй' в репот (та й загалом по УкраЫ) викликае серйозне занепокоення, оскшьки одним i3 критерiíв ^азшного потенцiалу чужинних рослин в умовах Украши е географiчне походження (первинний ареал) i найiмовiрнiша та бшьша загроза iнвазiй очiкуеться вiд швшчноамериканських видiв (оскшьки бшьша частина швазШних рослин "чорного списку" бвропи - саме такого походження) та неофите iз помiрно-клiматичних областей або прських райотв Азií [1].
Незважаючи на активне використання в озелененш регiону рослин з ш-ших ботанiко-географiчних областей, традицiйно важливими у цьому планi за-лишаються види флори Циркумбореально! областi, бiльшiсть з яких е абориген-ними у Середньому Поднiпров'í. У вуличних, паркових i лiсових насадженнях виявлено культивування 55 (20,2 %) таких таксошв. Серед них - Carpinus betu-lus L., Quercus robur L., Ulmus laevis Pall., Crataegus oxycantha L., Tilia cordata Mill. тощо.
Незначного поширення на дослiджуванiй територц набули види гiрських райотв Швшчно! Америки - iз областi Скелястих гiр iнтродуковано всього 9 видiв (3,3 %) деревних рослин, серед яких Abies concolor (Gord. & Glend.) Lindl., Chamaecyparis lawsoniana (A. Murray) Parl., Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco, Picea engelmanii Engelm. Така ж кшьккть вид1в (9 або 3,3 %) походить з 1рано-Турансько! областi i представлена Amygdalus communis L., Pterocaryapte-rocarpa (Michx.) Kunth., Quercus castaneifolia C.A. Mey., Halimodendron halo-dendron (Pall.) Voss. та ш.
Лише 3 види (1,1 %) походить iз Середземноморсько! флористично! об-ластi: Picea omorica (Panc.) Purkyne., Aesculus hippocastanum L., Pinus pallasiana Lamb.та ще 5 видш (1,8 %) - неввдомого походження (Prunus domestica L., P. pissardii Carriere, Malus domestica Borkh., M. floribunda Siebold, Vitis vinifera L.). Крiм цього, 102 таксони (27,3 %) культивовано! дендрофлори мають гiбридне походження або належать до культиварш. За результатами аналiзу походження видав рiзних вiддiлiв встановлено, що бiльшiсть представникiв Pinophyta штро-дуковаш зi Схiдноазiйськоí флористично! областi (14 або 5,1 % ввд загально! кiлькостi вид1в) (табл. 1).
Табл. 1. Розподгл голонастних культивованоЧ дендрофлори Середнього Поднтров'я за ботатко-географгчним походженням
Флористична область Кiлькiсть видiв, шт. Частка вщ кшькосп видiв, %
голонасшних загально!'
Атлантично-Пiвнiчноамериканська 6 13,3 2,2
1рано-Туранська 1 2,2 0,4
Скелястих пр 5 11,1 1,8
Середземноморська область 2 4,4 0,7
Схiдноазiйська область 14 31,1 5,1
Циркумбореальна область 12 26,7 4,4
Походження невiдоме 0 0,0 0,0
Походять Í3 кiлькох областей 5 11,1 1,8
Разом 45 100,0 16,5
Серед видш Схвдно-Азшсько! флористично! обласп частина шгродуко-вана досить давно i набула значного поширення i використання (Platycladus orientalis), iншi - з'явилися у культивованiй дендрофлорi репону лише остантм часом i трапляються в окремих колекцiях (Abies koreana Wils., Metasequoia glyptostroboides Hu et W.C. Cheng, Picea jesoensis Carriere та im). 1стотним серед голонасшних e також представництво Циркумбореально! флори (12 видiв або 4,4 %). Важливе функцiональне навантаження у насадженнях регiону викону-ють Pinus nigra J.F. Arnold, Picea abies (L.) H. Karst., Juniperus communis L. та im Атлантично-Швтчноамериканська область та область Скелястих пр представлен по 6 (2,2 %) i 5 (1,8 %) видш голонаанних вiдповiдно. Представники цих областей (Juniperus horizontalis Moench, Tsuga canadensis Carr., Chama-ecyparis lawsoniana (A. Murray) Pari.) останшм часом дедалi частше трапляються у приватних колекщях, вуличних i паркових насадженнях. Схщноазшська область аналогiчним чином забезпечила найбшьше представництво видш вiддi-лу Magnoliophyta (табл. 2).
Табл. 2. Розподгл покритонасшних культивованоЧ дендрофлори Середнього _Подншров'я за ботатко-географгчним походженням_
Флористична область Кiлькiсть Частка вщ кшькосп видiв, %
видiв, шт. покритонасшних загально!'
Атлантично-Швшчноамериканська 50 22,0 18,4
[рано-Туранська 8 3,5 2,9
Скелястих пр 4 1,8 1,5
Середземноморська область 1 0,4 0,4
Схiдноазiйська область 52 22,9 19,1
Циркумбореальна область 43 18,9 15,8
Походження невiдоме 5 2,2 1,8
Походять Í3 кiлькох областей 64 28,2 23,5
Разом 227 100,0 83,5
Види покритонаанних, що походять Í3 Схiдноазiйськоí области набули значного поширення у практищ озеленення населених пунктiв Середнього Под-нiпров'я завдяки невибагливостi багатьох з них до умов зростання та значнiй декоративности Серед них - Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl., Forsythia suspensa (Thunb.) Vahl, Populus simonii Carr. то-що. Досить часто, зокрема i в старовинних парках (що свдаить про тривалiсть використання), трапляються види з Атлантично-Швшчноамерикансько! флористично! обласп (50 або 17,7 % ввд загально! кiлькостi видав). Так, звичайними у садово-паркових ландшафтах Середнього Подншров'я е Acer saccharinum L., A. negundo L., Quercus rubra, Celtis occidentalis L., Catalpa bignonioides Walter та ш. Значним е також представництво покритонасшних iз Циркумбореально! об-ластi (43 види або 15,8 %). Деревнi рослини ще! групи добре пристосованi до умов Середнього Подншров'я i усшшно використовуються у насадженнях реп-ону. Багато видш (Tilia cordata, Acer platanoides L., Quercus robur L. та ш.) часто е основним матерiалом у рiзноманiтних об'ектах озеленення.
Близькою за ршнем пристосованостi й шгенсивнктю використання гру-пою е сукупнкть видш, ареал яких охоплюе кiлька ботанiко-географiчних об-
ластей. Ця обставина свiдчить про те, що види цieí' категорií' мають високу еко-логiчну пластичнiсть, i вщповщно - значну природну територда зростання. Сю-ди належать 64 види (23,5 %) дерев i кушдв, серед яких е як досить поширеш в об'ектах озеленения (Populus alba L., Acer pseudoplatanus L., Salix alba L., Sor-bus aucuparia L., Spiraea media Schmidt), так i досить радист види (Pyrus elaeagnifolia Pall., Castanea sativa Mill., Platanus orientalis L., Euonymus nana Bi-eb.тощо). Дуже бщним е представництво 1рано-Турансько'' флористично'' облас-тi (8 видiв - Pterocarya pterocarpa (Michx.) Kunth., Halimodendron halodendron (Pall.) Voss.), обласп Скелястих пр (4 види), Середземноморсько'' облает! (1 вид - Aesculus hippocastanum).
Висновки. Встановлено, що у складi об'екпв озеленення регiону зростае 62 аборигенних види та 217 iнтродукованих. Найбшьшим представництвом вщ-значаються Схiдноазiйська флористична область - 66 вид!в, Атлантично-Шв-нiчноамериканська - 56 i Циркумбореальна - 55, а 69 видав походять !з Клькох ботанiко-географiчних областей. Значне використання iитродуцентiв Швшчно'' Америки i Схщно'' Аз!'' в регюш викликае серйозне занепокоення, оскшьки одним !з критерш iивазiйного потенщалу чужинних рослин в умовах Украши е географ!чне походження (первинний ареал) i нашмов!ршша загроза !нвазш очь куеться ввд п1вн!чноамериканських вид!в (звщти походять бшьшкть рослин "чорного списку" бвропи) та неофтв !з пом!рно-кл1матичних областей або прських районв Ази.
Лiтература
1. Абдулоева О.С. Обгрунтування критерйв швазшного потенщалу чужинних видов рослин в УкраШ / О. С. Абдулоева, Н.1. Карпенко // Чорноморський ботанчний журнал : зб. наук. праць. - 2003. - Т. 8, № 3. - С. 252-256.
2. Бурда Р.1. Стан видш: чужорвдш й швазшш види (рослини) / Р.1. Бурда, В.1. Придатко // Агробюр1зномашття Украши: теорш, методология, щдикатори, приклади : зб. наук. праць. - К. : Вид-во ЗАТ "Нчлава". - 2005. - Кн. 1. - С. 271-276.
3. Гнездшова В.1. Культивована дендрофлора покритонасшних Передкарпаття та перспек-тиви 'íí використання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.05 "Ботанжа" / В.1. Гнездшова; НАН Укра'ни. Нац. бот. сад ím. М.М. Гришка. - К., 2003. - 20 с.
4. Кохно М.А. Дендрофлора Укра'ни. Дикороон та культивован дерева й кущ. Голонасш-н : доввдник / М.А. Кохно, В.1. Горд1енко, Г.С. Захаренко та ш; за ред. М.А. Кохна, С.1. Кузнецова; НАН Укра'ни, Нац. бот. сад ím. М.М. Гришка. - К. : Изд-во "Вища шк.". - 2001. -207 с.
5. Кохно М.А. Дендрофлора Украши. Дикороан та культивоваш дерева й кущ. Покрито-насшш. - Ч. I. : довщник / М.А. Кохно, Л.1. Пархоменко та ш.; за ред. М.А. Кохна. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр". - 2002. - 448 с.
6. Кохно М.А. Дендрофлора Укра'ни. Дикоросл1 та культивоваш дерева й кущ1. Покрито-насшш : довщник. - Ч. II. / М.А. Кохно, Н.М. Трофименко, Л.1. Пархоменко та ш.; за ред. М.А. Кохна та Н.М. Трофименко. - К. : Вид-во "Ф1тосоцюцентр". - 2005. - 716 с.
7. Дерев'янко Н.В. Декоративш деревш рослини у Пшшчному Причорномор'' (штродукцш, бюеколопчш особливосп, використання) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.05 "Ботанжа" / Н.В. Дерев'янко; НАН Укра'ни; Нац. ботан. сад ím. М.М. Гришка. - К., 2011. - 21 с.
8. Коцун Л.О. Культивована дендрофлора Волин та перспективи ц використання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.05 "Ботанжа" / Л.О. Коцун; НАН Укра'ни; Центр. ботан. сад ím. М.М. Гришка. - К., 1999. - 18 с.
9. Мосякш А.С. Огляд основних гшотез швазшност рослин / А.С. Мосякш // Украшський ботан1чний журнал : наук. журнал НАН Укра'ни. - 2009. - Т. 66, № 4. - С. 466-476.
10. Немерцалов В.В. Дендрофлора MicTa Одеси (формування, сучасний стан, перспективи оптишзацц) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бiол. наук: спец. 03.00.05 "Боташка" / В.В. Немерцалов; НАН Украши. Нац. ботан. сад iM. М.М. Гришка. - К., 2008. - 21 с.
11. Панасенко Т.В. Дендрофлора паркв Полтавщини: сучасний стан, шляхи збереження та розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.05 "Ботанжа" / Т.В. Панасенко; НАН Украши. Нац. бот. сад iM. М.М. Гришка. - К., 2007. - 20 с.
12. Протопопова В.В. Фиошвази в Украхн як загроза бк^зномашттю: сучасний стан i зав-дання на майбутне / В.В. Протопопова, С.Л. Мосякш, М.В. Шевера. - К. : Вид-во 1н-ту ботанши 1м. М.Г. Холодного НАНУ. - 2002. - 32 с.
13. Трегобчук В. Концепцш сталого розвитку для Украши / В. Трегобчук // Вюник НАН Украши : зб. наук. праць. - 2002. - № 2. - С. 31-40.
14. Черепанов С.К. Сосудистые растения России и сопредельных государств (в пределах бывшего СССР) / С.К. Черепанов. - СПб., 1995. - 990 с.
15. Черняк В.М. Культивована дендрофлора Волино-Подшля, перспективи ц використання та збагачення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра бюл. наук: спец. 06.03.01 / В.М. Черняк; Укр. держ. люотехн. ун-т. - Льв]в. - 2005. - 37 с.
16. Чужорщш види флори Украши: роки i автори. Бiблiогрaфiчний покажчик. - Вип. 2 / упор.: Р.1. Бурда, В.В. Протопопова, М.В. Шевера, М.О. Гол]вець. - К. : Вид-во 1н-ту ботанши ]м. М.Г. Холодного НАН Украши, 1н-т евол. екол. НАН Украши, 2014. - 86 с.
17. Mosyakin S.L. Vascular plants of Ukraine / S.L. Mosyakin, M.M. Fedoronchuk // Nomencla-tural checklist. - K., 1999. - 345 p.
18. Global Strategy on Invasive Alien Species // Convention of Biological Diversity, SBSTTA Sixth Meeting. - Montreal. - 2001. - 52 p.
Спрягайло А.В. Ботанико-географический анализ культивированной дендрофлоры Среднего Поднепровья
Оценена степень использования интродуцированных видов древесных растений в фитомелиоративных системах Среднего Поднепровья и проанализировано происхождение растительного материала, используемого в объектах озеленения региона. В составе объектов озеленения региона используется 62 аборигенных вида и 217 интродуциро-ванных. Наибольшим представительством отмечаются Восточноазиатская флористическая область - 66 видов, Атлантическо-Североамериканская - 56 и Циркумбореаль-ная - 55, а 69 видов происходят из нескольких ботанико-географических областей.
Значительное использование интродуцентов Северной Америки и Восточной Азии в регионе вызывает серьезное беспокойство, поскольку одним из критериев инва-зивного потенциала чужеродных растений в условиях Украины является географическое происхождение (первичный ареал) и вероятная и большая угроза инвазий ожидается от североамериканских видов и неофитов с умеренно-климатических областей или горных районов Азии.
Ключевые слова: инвазии, интродукция, дендрофлора, ботанико-географическое происхождение, ареал.
Spryagailo O. V. The Botanical-geographic Analysis of Middle Dnieper Cultured Dendroflora
The degree of introduced species of wood plants in the Middle Dnieper phytomeliorati-ve systems is reviewed. The origin of the plant material used in planting sites of the region is analysed. It is established that among the landscaping objects of the region 62 native and 217 introduced species are growing. The largest representation is marked by Eastern Asiatic floristic region - 66 species, North American Atlantic region - 56 and Circumboreal region -55. Sixty nine species are originating from several botanical-geographical regions. The significant use of introduced North America and East Asia species evokes a serious concern. As well as one of the criteria of invasive potential of introduced plants in Ukraine is the geographical origin (primary area) and most likely, and high threat of invasions is expected from the species of North American origin, and neophytes from moderate climate areas or mountain regions of Asia.
Keywords: invasion, introduction, dendroflora, botanical-geographical origin, areal.
