CC BY
22
6. Dmyterko E. Poszukiwanie powiazan miedzy przyrostem piersnicy a stanem rozwoju krony buka pospolitego (Fagus sylvatica L.) / E. Dmyterko, A. Bruchwald // Sylwan. - Warszawa. -2000. - № 7. - Р. 15-33.
7. Dupre S. Morphologie et architecture des jeunes hetres (Fagus sylvatica L.): influence du milieu et variabilite genetique / S. Dupre, E. Teissier-du-Cros, B. Thiebaut // Mitteilungen der Bundesforschungsanstalt fur Forst- und Holzwirtschaft, Hamburg. - 1985. - № 150. - Р. 143-171.
8. Geburek Th. Curent status of common beech (Fagus sylvatica L.) in Austria / Th. Geburek, G. Thurner // The Scientific Basis for the Evaluation of the Genetic Resouces of Beech. 1993. -Р. 27-38.
9. Giertych M. Zmiennosc genetyczna buka // Zeszyty Naukowe AR. - Krakow, 2000. - № 358. - S. 35-45.
10. Pretzsch H. 2001: Modellierung des waldwachstums / H. Pretzsch. - Parey Buchverlag Berlin. - 341 s.
11. Roloff A. Baumkronen: Verstandnis und praktische Bedeutung eines komplexen Na-turphanomens / A. Roloff. - Stuttgart : Ulmer, 2001, 164 p.
12. Sabor J. Wstepne wyniki badan nad proweniencyjna zmiennoscia buka zwyczajnego (Fagus sylvatica L.) na powierzchni porownawczej doswiadczenia serii GC 2234 1992-1995 w Krynicy / J. Sabor, J. Zuchowska // Sylwan. - Warszawa. - 2002. - № 2. - Р. 43-72.
Делеган И.И. Морфометрическая характеристика крон экотипов бука лесного (Fagus sylvatica L.)
В географических культурах бука лесного на Расточьи обнаружена значительная изменчивость экотипов за морфометрическими показателями кроны. Среди 70 экотипов выделена группа пространственных (Vk =20,30-22,65 м3) и группа - аутсайдеров ( Vk =5,73-7,74 м3). Первая состоит из 10, вторая - из 5 экотипов. Автохтонный екотип Расточье по морфометрическим показателям кроны несущественно отличается от средних выборочных значений, при степени отклонений от -2а до +3а. Сравнение результатов адаптации формулы Претча и апробации формулы эллипсоида показывают их равноценность для решения задач связанных с морфометричес-кой оценкой крон деревьев бука в молодом возрасте.
Ключевые слова: бук лесной, экотип, географические культуры, морфометри-ческие показатели, объем кроны.
Delehan I.I. Morphometric characteristics of crowns ecotypes of beech forest (Fagus sylvatica L.)
In the provenance of beech forest on wasted ecotypes revealed considerable variability in morphometric parameters crown. Among the 70 ecotypes selected group of spatial (VK =20,30-22,65 m3) and the group - outsiders( VK =5,73-7,74 m3). The first consists of 10, the second - with 5 ecotypes. Autochthonous ekotip wasted on morphometric parameters of the crown differs only slightly from the average sample values, when the degree of deviation from the -2а до +3а. Comparing the results of the formula Pretcha adaptation and validation of the formula of an ellipsoid show their equivalence to solve the problems associated with morphometric evaluation of beech tree crowns at a young age.
Keywords: Beech forest, ecotype, geographic, cultural, morphometric characteristics, the volume of the crown.
УДК 630*946.1(477.83) Acnip. В.-В.В. ЦХоцька1 - НЛТУ Украши, м. ЛьвЬв
ХВОЙН1 РОСЛИНИ ПАРК1В-ПАМ'ЯТОК САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА ВОЛИНСЬКО1 ОБЛАСТ1
Проaнaлiзовaно склад парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва Волинсько'1 область Розглянуто вшову структуру старовинних садибних парюв. Виявлено декора-тивш форми хвойних рослин у сучасних парках-пам'ятках садово-паркового мистец-
1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
68
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкиик НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.5
тва. Встановлено, що хвойш рослини та !х декоративнi форми становлять вагому час-тку в структурi насаджень парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва Волинсько'1 областi та за тривалий перiод зростання виявили стшюсть до природних умов регюну.
Ключовi слова: парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, хвойш рослини, декоративш форми.
Ефективним засобом оптим1заци навколишнього середовища е вико-ристання рослин 1з високими фггомелюративними властивостями. Чшьне м1сце посщають хвойш, завдяки сво!м ф1тонцидним властивостям, здатшстю поглинати шюдлив1 гази, затримувати пил, а також декоративному вигляду впродовж року.
Використання хвойних в озелененш бшьшосл населених пунклв Во-линсько! област не набуло надежного поширення 1 характеризуеться бщтс-тю видового складу, одномаштшстю насаджень, невщповщшстю умовам зростання тощо. Водночас на Волиш надбано значний досвщ використання хвойних у паркових насадженнях.
Метою роботи е анал1з видового складу та культиватор1в РторБ1ёа у парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва Волинсько! обл. Пщ час обсте-ження використовували боташчш, дендролопчш, фенолопчш методи досль джень. Пщ час анал1зу складу дендрофлори парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва Волинсько! обл. виявлено 9 вид1в РторБ1ёа, як належать до
3 родин та 9 род1в (табл. 1). Мюця зростання позначено в таблицях, пронумеровано таким чином: 1 - Берестечювський; 2 - Горох1вський; 3 - Лггинський;
4 - "Садиба Липинського"; 5 - Олицький; 6 - "Здоров'я"; 7 - "Байрак"; 8 -"Дубечно"; 9 - Першотравневий.
Табл. 1. Видовий склад Ртор81йау парках-пам'ятках садово-паркового _мистецтва Волинсько'1 област1_
Вид Походження Мсце зростання
Родина Cupressaceae Rich. ex Bartl. - Кипарисов!
Thuja occidentalis L. - Tya 3axigHa Атлантично-Швшчноамериканська об. 1, 6, 7, 8, 9
Thuja plicata D.Don - Tya CKnagnacra Область Скелястих rip 7
Platycladus orientalis (L.) Franco - fflHpoKorinoHHHK cxigHHH Схщноазшська об. 2
Juniperus communis L. - ÄnoBe^ 3BHHaÖHHH Циркумбореальна об. 4, 6, 7, 8, 9
Juniperus sabina L. - .SnoBe^ K03a^KHH Циркумбореальна об. 7, 8, 9
Chamaecyparis pisifera Sieb. & Zucc. - KHnapHCOBHK ropixonnigHHH Схiдноазiатська об. 7, 8
Родина Pinaceae Lindl. - Соснов1
Larix decidua Mill. - Модрина европейська Сврос^рська флористична об. 1, 2, 4, 5, 7, 8, 9
Larix leptolepis (Sieb. & Zucc.)Gord. -Модрина японська Схiдноазiатська об. 3, 7
Larix polonica Racib. - Модрина польська Схiдноазiатська об. 3, 7
Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco - Псевдо тсуга Мензюа Об. Скелястих пр 1, 7 ,9
Picea abies (L.) Karst. - Ялина звичайна Циркумбореальна об. 2, 4, 6, 7, 8, 9
Picea glauca (Moench) Voss - Ялина сиза (канадська) Циркумбореальна об. 7
Picea pungens Engelm. - Ялина колюча Атлантично-Пiвнiчноамеpиканська об. 7, 8, 9
Pinus sylvestris L. - Сосна звичайна Середземноморська об. 2, 7, 8
Pinus murrayana Balf. - Сосна Муррея Об. Скелястих пр 7
Pinus strobus L. - Сосна Веймутова Мадреанська об. 7
Pinus ponderosa Dougl. - Сосна жовта орегонська Об. Скелястих пр 8
Pinus sibirica Du Tour - Сосна кедрова ^Gip^ra Свросиб1рська флористична об. 8
Родина Taxodiaceae F. W. Neger - Таксод1ев1
Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng -Метасеквоя глштостробовидна Схщноаз1атська об. 9
За життевими формами вони розподiленi таким чином: дерев 18, ку-щiв 1. Ботанiко-географiчний анашз засвiдчив, що бшьшють видiв походять 3Í схiдноaзiaтськоi та циркумбореально! флористичних областей -26 % i 19 % вщповщно.
Анaлiз вшово! структури зaсвiдчив, що у старовинних садибних парках хвойш представлеш вiковими деревами, якi мають велике естетичне та наукове значення, та незначною кшьюсть молодих рослин. Так, у Лггинсько-му парку зростають поодиноко та групами вiковi дерева Larix decidua та Picea abies. Ялина звичайна використана тут в алейних посадках, а у парку ''Садиба Липинського'' трапляються поодинокi та груповi насадження цього виду. В Олицькому парку також виявлено поодинок дерева Larix decidua, яким по-над 100 роюв, i тут вони едиш представники хвойних. У Горохiвському пар-ку-пaм'ятцi садово-паркового мистецтва виявлено вiковi дерева Larix decidua та Picea abies i молодi насадження Platycladus orientalis, Pinus sylvestris, Thuja occidentalis. У парку ''Здоров'я'' хвойш представлеш вжовими деревами Picea abies та бшьш пiзнiми шслявоенними посадками Thuja occidentalis та Juniperus communis. Варто зазначити, що наявшсть вжових дерев Larix decidua, як плодоносять та дають повнощнне нaсiння, свiдчить про те, що акиматизащя цього виду в дослщжуваному регiонi е успiшною.
Табл. 2. Декоративш форми паршв-пам'яток садово-паркового мистецтва
Волинсько'1 областi
Вид Форма Родина Мiсце зростання
Juniperus communis L. -Яловець звичайний 'Suecica' - шведська Cupressaceae Rich. ex Bartl. -Кипaрисовi 7
Chamaecyparis pisifera Sieb. & Zucc. - Кипарисовик горiхоплiдний 'Plumosa' - трчастий 7
Picea abies (L.) Karst. -Ялина звичайна 'Viminalis' - прутовидна Pinaceae Lindl. - Сосновi 7, 9
Picea pungens Engelm. -Ялина колюча 'Argentea' - срiблястa 7, 8, 9
Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco - Псевдотсуга Мензюа var. Glauca- в. блакитна 7
var. 'Caesia'- в. сиза 9
Найбшьшим видовим рiзноманiттям вщзначаеться парк "Першотрав-невий", у ньому виявлено прутоподiбну форму ялини звичайно! та модрину европейську, як використанi для формування алей. У парках ми виявили низку декоративних форм, як особливо щнуються у декоративному садiвництвi.
70
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.5
У л^ературних джерелах збереглися свщчення про використання декоратив-них форм, або як 1х тодi називали ''благородних рiзновидiв", деревних рослин у старовинних садибних парках, наприклад блакитно! форми ялини колючо! [1]. Виявлено 6 декоративних форм у 5 видiв рослин (табл. 2).
Таким чином, хвойш рослини та 1х декоративнi форми становлять ва-гому частку в структурi насаджень паркiв-пам'яток садово-паркового мистец-тва Волинсько! областi та за тривалий перiод зростання виявили стшюсть до природних умов регiону.
Лггература
1. Коцун Л.О. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Волиш / Л.О. Коцун, Б.Б. Коцун // Природа Захщного Полюся та прилеглих територш : зб. наук. праць / вщп. ред. Ф.В. Зузук. - Луцьк : РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту 1м. Лес Украшки, 2004. - 224 с.
2. Крюссман Г. Хвойные породы / Г. Крюссман. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1986. -
256 с.
3. Бродович Т.М. Деревья и кустарники запада УССР : атлас / Т.М. Бродович, М.М. Бродович. - Льв1в : Вид-во "Вища шк.", 1979. - 251 с.
4. Тахтаджян А.Л. Флористические области Земли / А. Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1978. - 248 с.
Цихоцкая В.-В.В. Хвойные растения парков-достопримечательностей садово-паркового искусства Волынской области
Проанализирован состав парков-достопримечательностей садово-паркового искусства Волынской области. Рассмотрена возрастная структура старинных усадебных парков. Обнаружены декоративные формы хвойных растений в современных парках-достопримечательностях садово-паркового искусства. Установлено, что хвойные растения и их декоративная форма составляет весомую долю в структуре насаждений парков - достопримечательности садово-паркового искусства Волынской области и за длительный период роста обнаружили стойкость к естественным условиям региона.
Ключевые слова: парки-достопримечательности садово-паркового искусства, хвойные растения, декоративные формы.
Tsikhotska V.-V.V. Conifers in parks-monuments of landscape art in Volyn Region
We made analysis of species growing in Volyn region parks-monuments of landscape art. Age structure of old estate parks was examined. Ornamental forms of conifers in modern parks-monuments of landscape art were found. It is set that coniferous plants and them decorative forms make ponderable stake in the structure of planting of parks-sights of садово-паркового art of the Volhynia area and for protracted period of growth found out firmness to the natural terms of region.
Keywords: parks-monuments of landscape art, conifers, ornamental forms (plants).
УДК 630*228 Ст. наук. ствроб. С.В. Бойко, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. О.М. Тарнопыьська, канд. с.-г. наук; ст наук. ствроб.
В.А. Лук'янець - УкрНД1ЛГА M. Г.М. Висоцького, м. Хартв
ТИП РОЗМ1ЩЕННЯ ДЕРЕВ У ПРИРОДНИХ СОСНЯКАХ
Проаналiзовано горизонтальну структуру соснових деревосташв у рiзних регионах Польщi за методикою найближчого сусщства. Результати дослщжень свщчать про те, що переважаючим типом розмщення Bcix дерев у соснових деревостанах природного походження I i IV клаав вшу е рiвномiрний, а в двохярусних деревоста-
