CC BY
47
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
ков, Ю.И. Гайда и др. // Лесоводство и лесоразведение : обзорн. информ. ВНИИЦлесресурс. -М. : Изд-во ВНИИЦлесресурс, 1994. - 31 с.
5. Справочник по лесосеменному делу / под ред. А.И. Новосельцевой. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1978. - 336 с.
Нейко И.С., Елисавенко Ю.А., Смашнюк Л.В. Особенности создания лесосеменных плантаций и оценка роста и развития полусибсового потомства дуба обыкновенного в условиях Винницкой области
Изложены результаты исследований и особенностей создания семенных плантаций дуба обыкновенного, приведены результаты всхожести, состояния и интенсивности роста полусибсовых потомств. Установлено, что на участках, которые заложены на свежих срубах, состояние и интенсивность роста сеянцев дуба является лучшей, чем на участках, которые созданы на землях, выведенных из-под сельхохпользования.
Ключевые слова: постоянная лесосеменная база, семенные плантации, полу-сибсовые потомства, всхожесть, интенсивность роста.
Neyko I.S., Yelisavenko YuA., Smashnyuk L.V. Features a seed plantation and evaluation of grows and development of half-sibs pedunculate oak in Vinnytsya region
The article presents the results of investigation of the creation of seed plantations of pedunculate oak, the results of similarity and intensity of growth half-sibs offspring. Found that in areas that are laid on after clearcut lands status and rate of growth of seedlings of oak is better than in areas that are established on lands withdrawn from the agricultural using.
Keywords: permanent seed base, seed plantation, half-sibs offspring, germination, rate of growth.
УДК 712.253:581.5(477.44) Асист Н.О. Сиплива -
НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Ктв
Ф1ТОЦЕНОТИЧНА СТРУКТУРА ДЕНДРОФЛОРИ ПАРК1В-ПАМЯТОК САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА В1ННИЧЧИНИ
Зроблено ф^оценотичний аналiз культивування дендрофлори парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва природно-заповщного фонду Вшниччини, що дае змогу зробити певш висновки про сучасний стан дендросозофтв, визначити можливють створення нових фггокомпозицш та збереження вже юнуючих.
Ключовг слова: асектатори, дендросозофлора, домшанти, едифжатори, сшвдо-мшанти.
Вступ. Мережа парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва (ППСПМ), як найпоширешшо! ниш категорп заповщних парюв на Вшниччиш, формува-лася в переважно в перюд з XVIII по ХХ ст. Вщповщно до Закону Укра1ни "Про природно-заповщний фонд Украши" (1992 р.), вони е визначними й цш-ними зразками садово-паркового 6уд1вництва, основними центрами штро-дукцп, збереження та вщтворення дендрор1зномашття та формують сучасний культигенний ареал штродуценпв цього регюну. Впродовж XX ст. у деяких заповщних парках проводилися фрагментарш дослщження юторичних, фло-ристичних, штродукцшних та природоохоронних аспекпв видового р1знома-шття дендрофлори Подшля. Однак спещально 1 монограф1чно 1хню дендроф-лору не дослщжували, особливо щодо 11 повного структурного анал1зу. З
щею метою необхщно було провести iнвентаризацiю i комплексний aHani3 видового складу деревних рослин ППСПМ Вшницько! облaстi.
Результати дослщжень. Рaритетнi види деревних рослин виявлеш у 33 ППСПМ Вшниччини. Бiльшу частину видiв раритетно! дендрофлори ППСПМ нараховано у Ботатчному саду "Подшля" - 63 види або 88,7 %. Серед хвойних деревних рослин цього заповщного парку видшено родину Pina-ceae, яка мае найбшьшу кiлькiсть видiв (Pinus banksiana Lamb, Pinus stro-bus L., Pinus jeffreyi Balf, Pinus nigra Arn. та ш).
У вщдш Magnoliophyta родовою рiзномaнiтнiстю характеризуеться родина Rosaceae. Також достатньо високою видовою рiзномaнiтнiстю видь ляеться родина Betulaceae. Рщ Betula L. охоплюе чотири види (6,4 %), а саме: Betula kirghisorum Sav.-Ryczg, Betula humilis Schrank, Betula raddeana Trautv., Betula obskura A. Kotula incl.
Досить значну кiлькiсть видiв заповщно! дендросозофлори нараховано у насадженнях ППСПМ "Дендрарш люодослщно! станци" - 22 види (30 %), i3 покритонaсiнних тут виявлено шють видiв (27,3 %). Нaйбiльшa видова рiзномaнiтнiсть представлена у родi Pinus L. - шiсть видiв (27,3 % - Pinus koraiensis Sieb. et Zucc, Pinus sibirica (Rupr.) Mayr, Pinus cembra L., Pinus banksiana Lamb, Pinus strobus L., Pinus nigra Arn.) та родi Larix Mill. - три види (13,6 % - Larixpolonica Racib., Larix decidua Mill., Larix sibirica Ledeb.).
Дещо менше представниюв раритетно! дендрофлори виявлено у ППСПМ "Немирiвський парк" - 18 видiв або 25,4 % та "Центральний парк культури та вщпочинку iм. М. Горького" - 16 видiв (22,5 %). Вщ одного до десяти раритетних видiв виявлено у 25 ППСПМ ("Федорiвський парк", "П'ят-ничанський парк", "Печерський парк", "Сокiлецький парк" та ш). У чотирьох ППСПМ ("Верхiвський парк", "Чернятинський парк" та "Парк iм. Ленiнa", "Парк iменi 50^ччя Жовтня") нараховано 10-12 видiв (14,1-16,9 %) (рис. 1).
Рис. 1. Ктьшсне спiввiдношення раритетних деревних видiв рослин у ППСПМ
Вшниччини: 1) Боташчний сад "Подтля", 2) Немир1всъкий парк, 3) Парк ¡м. О.1. Ющенка, 4) Немерчансъкий парк, 5) Централъний парк кулътури та вгдпочинку \м. М. Горького, 6) Дендрарш л1содосл1дног станци, 7) Бронницъкий парк, 8) Верхгвсъкий парк, 9) Комаргородсъкий парк, 10) Ободгвсъкий парк, 11) П'ятни-чансъкий парк, 12) Чернятинсъкий парк, 13) Парк ¡м. Лента, 14) Парк ¡м. 50-р1ччя Жовтня, 15) Сутисъкий парк, 16) Михайловецъкий парк, 17) Музей-садиба М.1. Пиро-
гова, 18) Олександршсъкий парк (Томаштлъсъкий р-н), 19) Печерсъкий парк, 20) Рахнянсъкий парк, 21) Саджавка, 22) Соктецъкий парк, 23) Спичинецъкий парк, 24) Федоргвсъкий парк, 25) Централъний парк кулътури / вгдпочинку м. Могил1в-По-
дшъсъкого.
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет Укршми
Сукупнiсть зростання спорщнених видiв рослин е одшею з основних ознак фiтоценозу, який характеризуеться певним складом, притаманним лише йому сшввщношенням видiв рiзних систематичних рангiв. Внаслiдок спiвжиття органiзмiв та 1х взаемоди iз зовтштм середовищем створюються стiйкi рослиннi угрупування, як зумовлюють важливi особливостi фггоцено-зу (будова, кiлькiсний i яюсний склад). Саме аналiз фiтоценотипiв дае змогу з'ясувати взаемозв'язок мiж видами в утворенш фiтоценозу. Загалом шд фгго-ценотипом розумiють сукупнiсть видiв рослин, якi вiдiграють рiвнозначну роль у формуванш фiтоценозу, визначають стутнь i характер ще! ролi у складi та будовi фiтоценозу [1, 2, 4, 5].
Для фггоценотипного анашзу раритетно! фракци дендросозофлори ППСПМ Вшниччини ми вiдiбрали види, яю належать до чотирьох груп: еди-фiкаторiв, домiнантiв, спiвдомiнантiв i асектаторiв (рис. 2).
О 10 20 30 Ф1тоценотип
Рис. 2. Ктьшсш eudoei спiввiдношення фШоценотитв дендросозофлори ППСПМ Вшниччини
Внаслщок проведено! видово! швентаризаци ППСПМ Вiнницькоi об-ластi встановлено деяк особливостi. OKpiM вiкових деревних видiв рослин, тут зростають i раритетнi види, якi набули охоронного статусу та охороня-ються ЧС рiзного рiвня. Саме для ще! фракци дослiдженоi дендрофлори ми зробили фггоценотипний аналiз. У його результат встановили, що i3 71 виду 33 раритетш дендросозофiти належать до кшькох груп фiтоценотипiв.
Серед дослщжуваних одиниць найбiльшу частку становлять едифжа-тори (27 видiв, 38,03 %), якi е основними лiсоутворювальними видами. При-чому переважають види з вщдшу Pinophyta - 24 (33,8 %) i лише три види (4,2 %) е представниками вщдшу Magnoliophyta. У межах групи едифiкаторiв видiлено сiм пiдгруп (рис. 3) [3]:
а) едифшатори хвойних прських лiсiв (12 видiв: Abies fraseri (Pursh) Poir, Abies nordmanniana (Stev.) Spach, Pinus mugo Turra, Pinus ponderosa Do-ugl, Juniperus excelsa Bieb. та ш.); мiсцезростання виддв - ППСПМ "Бота-нiчний сад "Подшля"", "Чернятинський парк";
б) едифшатори хвойних i широколистяних лiсiв (один хвойний вид: Abies sibirica Ledeb, i три листят види: Juglans regia L., Platanus occidentals L., Quercus dentata Thunb.); мюцезростання видiв - ППСПМ "Ботатч-ний сад "Подшля"", "Антопшьський парк", "Бронницький парк", "Вер-хiвський парк", "Дендрарш лiсодослiдноi станцп", "Михайловецький парк", "Музей-садиба М.1. Пирогова", "Немирiвський парк", "Чернятинський парк" тощо;
в) eдифiкaтор розрiджeниx сланких ялинових лiсiв (Juniperus pseudosabina Fisch. et Mey.) мiсцeзростaння виду - ППСПМ "Парк iм. Лeнiнa";
г) eдифiкaтори мiшaниx лiсiв (шiсть видiв: Larix decidua Mill, Larix sibiri-ca Ledeb, Picea glauca (Moench.) Voss, Pinus flexilis James, Thuja occiden-talis L., Tsuga canadensis (L.) Carr.); мю^зростання виддв - ППСПМ "Ботатчний сад "Подiлля"", "Бронницький парк", "Дeндрaрiй лiсодослiдноï стaнцiï", "Дeрeбчинський парк", "Комаргородський парк", "Мала Софпв-ка", "Oбодiвський парк" тощо;
д) eдифiкaтор хвойних i широколистяних та кeдрово-ялицeвиx лiсiв (Pinus koraiensis Siebold et Zucc.) мiсцeзростaння видiв - ППСПМ "Ботатчний сад "Подiлля"", "Дeндрaрiй лiсодослiдноï станци";
е) eдифiкaтор сибiрськомодриновиx лiсiв (Pinus sibirica Du Tour.); мющз-ростання видiв - ППСПМ "Ботaнiчний сад "Подшля"", "Дeндрaрiй люо-дослiдноï станци", "Нeмирiвський парк", "Ceвeринiвський парк", "^н-тральний парк культури та вщпочинку iм. М. Горького";
e) eдифiкaтор хвойних тайгових лiсiв (Pinus strobus L.) мю^зростання ви-дiв - ППСПМ "Ботатчний сад "Подшля"", "Дeндрaрiй люодослщно1' стaнцiï", "Нeмeрчaнський парк", "Комаргородський парк", "Парк iм. Лe-тна", "Парк iм. 5G-рiччя Жовтня", "Рахнянський парк" тощо.
Ф1тоценотип
Рис. 3. Диференщащя едифiкаторiв дендросозофлори ППСПМ Вшниччини: а)
хвойних ггрсъких nide; б) хвойних i широколистяних лшв; в) сланких ялинових лшв; г) мшаних лШв; д) хвойних i широколистяних та кедрово-ялицевих лшв; е) c^ipcb^-модринових лшв; е) хвойних тайгових лшв.
Дещо меншу групу фггоценотишв становлять домшанти 20 видiв (29,5 % вщ загально! кшькост раритетних видiв), серед яких переважають го-лонасiннi (11 видiв, 55,0 %о). До групи домiнантiв належать: Abies balsamea (L.) Mill. - домшант хвойних лiсiв; Abies cephalonica Loud. - домшант хвойних лiсiв; Chamaecyparis lawsoniana Pari. - домшант, сшвдомшант хвойних лiсiв; Chamaecyparis pisifera Sieb. et Zuss. - домшант, сшвдомшант хвойних лiсiв; Juniperus communis L. - домшант шдлюку звичайнососнових та звичайнодубово-звичайнососнових лiсiв; Juniperus foetidissima Willd. - домшант прських хвойних лiсiв; Juniperus horizontalis Moench. - домшант хвойних лiсiв; Juniperus sabina L. - домшант, рщше едифжатор, прських еко-систем; Juniperus virginiana L. - домшант, сшвдомшант, тонер очищених i порушених земель; Pinus aristata Engelm. - домшант у швденних районах флористично! Областi Скелястих пр; Pinus jeffreyi Balf. - домшант та сшвдомшант хвойних прських лiсiв; Platycladus orientalis (L.) Franco. - домшант або сшвдомшант лiсiв помiрно тепло! шдзони. Дев'ять видiв (45,0 %) ще! групи представлен покритонасiнними. Це таю види: Aralia mandshurica Rupr. et
Нацюмальмий л1сотехм1чмий ум1верситет УкраУми
Maxim. - домшант або асектатор пiдлiску мшаних лiсiв; Armeniaca vulgaris Mill. - домшант рщколюся; Betula humilis Schrank. - домшант евтрофних та мезоевтрофних болгг; Betula kirghisorum Sav.-Ryczg. - домшат, спiвдомiнант дрiбнолистяних лiсiв; Celtis caucasica Willd. - домшант аридних лiсiв та сшв-домiнант ксерофиних рiдколiсь; Forsythia europaea Degen. et Bald. - домь нант широколистяних лiсiв; Sibiraea altaensis (Laxm.) Schneid. - домшант, сшвдомшант гiрських лiсiв; Crataegus pontica C. Koch. - домшант, сшвдомь нант та асектатор ксерофшьних рiдколiсь (мiсцезростання видiв - ППСПМ "Боташчний сад "Подiлля"", "Дендрарш люодослщно! станщ!", "Чернятинський парк", "Парк iм. О.1. Ющенка", "Центральний парк культури та вщпочин-ку iм. М. Горького", "Немирiвський парк" тощо).
У раритетнш дендросозофлорi дослщжуваного регiону представлено 15 видiв (21,1 %) групи спiвдомiнантiв. Це таю види: Abies concolor Lindl. еt Gord. - сшвдомшант хвойних лiсiв; Abies numidica De Lannoy. - сшвдомшант хвойних лiсiв; Ginkgo biloba L. - сшвдомшант мшаних лiсiв; Larix polonica Racib. - сшвдомшант або асектатор прських лiсiв; Metaseguoia glyptostrobo-ides Hu et Cheng. - сшвдомшант хвойних лiсiв, зростае на берегах прських рiчок; Picea pungens Engelm. - сшвдомшант хвойних прських лiсiв; Pinus wallichiana A.B. Jacks. - сшвдомшант хвойних прських лiсiв; Pinus pallasiana D. Don. - сшвдомшант хвойних деревосташв; Taxus baccata L. - сшвдомшант або асектатор широколистяних та мшаних прських лiсiв; Berberis iliensis Po-pof. - сшвдомшант чагарникових угруповань; Betula raddeana Trautv. - сшвдомшант хвойних та мшаних лiсiв, асектатор, рщше едифжатор криволюь нижньо! частини субальпшського поясу; Cercidiphyllum japonicum Sieb. et Zucc. - сшвдомшант мшаних лiсiв; Malus hupehensis (Pamp.) Rehd. - сшвдомшант сирих прських лiсiв; Pterocarya pterocarpa (Michx.) Kunth. - сшвдомь нант широколистяних лiсiв; Syringa josikaea Jacg. f. - сшвдомшант, школи асектатор пiдлiску листяних та мшаних лiсiв; Cercis canadensis L. - сшвдомь нант широколистяних лiсiв.
До групи асектаторiв належать дев'ять видiв (12,6 %), яю е лише пред-ставниками вщдшу Magnoliophyta. Це такi: Betula obscura A. Kotula. - асектатор широколистяних лiсiв у складi березняюв та зрiдка лiсових евтрофних болщ Euonymus nana Bieb. - асектатор звичайнограбово-звичайнодубових або звичайнограбових лiсiв; Malus niedzwetzkyana Dieck. - асектатор широколистяних лiсiв; Quercus cerris L. - асектатор, рщше сшвдомшант, скельноду-бових лiсiв; Sorbus torminalis (L.) Crantz. - асектатор другого ярусу свггаих широколистяних, школи мшаних, лiсiв; Staphylea pinnata L. - асектатор роз-рiджених широколистяних лiсiв, чагарниюв; Zelkova carpinifolia (Pall.) C. Koch. - асектатор широколистяних лiсiв; Rhamnus tinctoria Waldst. - асектатор фiтоценозiв звичайнодубових лiсiв та чагарникових заростей; Chama-ecytisus podolicus (Blocki) Kksk - асектатор природних рослинних лучних i степових переважно типчакових угруповань, чагарникових фiтоценозiв.
Отже, у дендросозофлорi ППСПМ Вiнниччини переважають едифжа-тори (27 видiв, 38,0 %) i домiнанти (20 видiв, 28,2 %), якi представленi переважно видами голонасшних рослин.
Л1тература
1. Григора 1.М. Основи фггоценологп / 1.М. Григора, В. А. Соломаха. - К. : Вид-во "Фгго-соцiоцентр", 2000. - 240 с.
2. Григора 1.М. Геоботанiка : навч. поабн. / 1.М. Григора, Б.С. Якубенко, М.Д. Мельни-чук. - К. : Вид-во "Арютей", 2006. - 490 с.
3. Дендросозолопчний каталог природно-заповiдного фонду Люостепу Украши / за ред. С.Ю. Поповича. - К. : Вид-во "Аграр Медiа Груп", 2011. - 800 с.
4. Якубенко Б.С. Еколопя рослин i фггоценозу / Б.С. Якубенко, 1.М. Григора. - К. : Вид-во НАУ, 2001. - 51 с.
5. Якубенко Б.С. Геоботашка: тлумачний словник / Б.С. Якубенко, С.Ю. Попович, 1.П. Григорюк, М.Д. Мельничук. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2011. - 420 с.
Сиплива Н.О. Фитоценотическая структура дендрофлоры парков-памятников садово-паркового искусства Винничины
Сделан фитоценотичный анализ культивированой дендрофлоры парков-памятников садово-паркового искусства природно-заповедного фонда Винничины, что дает возможность сделать некоторые выводы о современном состоянии дендросозофи-тов, определить возможность создания новых фитокомпозиций и сохранение уже существующих.
Ключевые слова: асектаторы, дендросозофлора, доминанты, эдификаторы, спивдоминанты.
SiplivayaN.O. Phytocenotic structure woody plants species parks of Vinnytsia Region
Cultivation analysis made phytocenotic dendro-flora parks, monuments of landscape art nature preserves Vinnytsia, which gives far as possible to make some of the current squad dendrosozophyit's able to determine the need for new phyto-composition and maintaining existing ones.
Keywords: asectator, dominants, medicinal plants, honey plants, protected tree species.
