CC BY
22
8. Grigorova B. Combined drought and heat stress in wheat: changes in some heat shock proteins / B. Grigorova, I. Vaseva, K. Demirevska, U. Feller // Biologia Plantarum. - 2011. - Vol. 55 (1). - Pp. 105-111.
9. Stoychev V. Protein changes and proteolytic degradation in red and white clover plants subjected to waterlogging / V. Stoychev, L. Simova-Stoilova, I. Vaseva, A. Kostadinova, R. Nenkova, U. Feller, K. Demirevska // Acta Physiologiae Plantarum. - 2013. - Vol. 35 (6). - Pp. 1925-1932.
Величко О.И. Влияние условий нефтезагрязненной почвы на спектральный состав белков растений клевера лучного
Исследована возможная роль белков в адаптации растений клевера лугового к экстремальным условиям нефтезагрязненной почвы. Установлена спровоцированная условиями нефтезагрязненной почвы индукция синтеза стрессовых белков, а также белков, которые образовываются в норме, в органах клевера лугового: белков с Mr 120, 110, 75 и 50 кД в листьях, и с Mr 90, 50, 39, 37 кД - в корнях растений. Характерной особенностью спектрального состава белков растений клевера лугового под влиянием условий нефтезагрязненной почвы было также уменьшение в листьях количества белка с молекулярным весом около 56 кД.
Ключевые слова: спектр белков, Trifolii pratense L., нефтезагрязненная почва.
Velychko O.I. The Influence of the Oil Polluted Soil Conditions on the Red Clover Protein Spectral Composition
The possible role of proteins in the red clover plants adaptation to the experemental conditions of oil polluted soil is investigated. The induction of stress proteins synthesis as well as normally formed proteins in the red clover organs: proteins with Mr 120, 110,75 and 50 kD in leaves and ones with Mr 90, 50, 39 and 37 kD in the plants roots caused by the conditions of the oil polluted soil is stated. A characteristic feature of spectral composition of red clover plants proteins under the influence of oil polluted soil is estimated to be also a significant reduction of protein amount with molecular mass 56 kD in leaves.
Key words: proteins spectrum, Trifolii pratense L., oil polluted soil, synthesis.
УДК502.75:581.526(292.486)(477) Acnip. А.С. Власенко1 -
НУ бюресурае i природокористування Украти, м. Кшв
Ф1ТОЦЕНОТИПНА СТРУКТУРА ЗАПОВ1ДНО1 ДЕНДРОСОЗОФЛОРИ EX SITU ЗАПОВ1ДНИХ ПАРК1В СТЕПУ УКРАШИ
Наведено результати аналiзу фтоценотипно! структури раритетно! екзотично! дендрофлори ex situ боташчних садiв, дендропарюв, парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва та зоопарюв Степу Украши. Здшснено щ^вняння дослщжено! флори i3 спо-рщненими дендросозофлорами шших сушжних регюшв. Загалом у дослщженш флорi переважають едифжатори, друге мюце посщають домшанти, а останне - асектатори. Головну частку едифшаторш, домшанпв та субдомшантш формують представники вщ-дшу Pinophyta, а бшьша частина асектаторiв представлена видами Magnoliophyta.
Ключовi слова: дендроекзоти, дендросозофлора, ex situ, фггоценотипна структура, заповщш парки, Степ Украши.
Збереження природних ресурав, зокрема рослинного свиу, е одним i3 найважливтих аспекпв сучасно! стратеги захисту бюсфери загалом. Для цього ниш кнуе достатня юльккть мiжнародних угод та конвенцш, завдяки яким тд-тримуеться збереження рослинного рiзноманiття. У цьому аспекта важливу роль ввдграють Червоний список Шжнародного союзу охорони природи i природ-
1 Наук. кер1вник: проф. С.Ю. Попович, д-р бюл. наук
них ресурсДв (2013), бвропейський Червоний список тварин i рослин, якД знахо-дяться пiд загрозою зникнення у свДтовому масштабi (1992), додатки до Бернсь-ко! та Вашингтонсько1 конвенцiй. ОскДльки значна частина видiв зникае з при-родних екотошв, цд списки постшно розширюються. Тому збереження рослин ex situ (поза межами мДсць природного кнування), тобто у ботатчних садах, дендропарках та Днших садово-паркових об'ектах, нинД мае вагоме значения.
У науковш сферД ця проблема в УкраЫ почала розвиватися бДльш-менш предметно близько п'яти рокДв тому. Зокрема, дослДджено дендросозофлору ex situ ЛДсостепу Украши у працях С.Ю. Поповича зД сшвавторами [6, 8, 12], Н.П. Варченко [1, 2], Н.П. Степаненко [18-21]. Частково це питання порушува-ли НО. Сиплива [14-17], АС. Чонгова [23] та ш. Продовженням цього напряму дослДджень е серДя наукових публДкацш про заповДдну дендросозофлору ex situ Степу Украши [4, 5, 7, 9].
Метою дослщження е фДтоценотипний аналДз структури заповДдно! раритетно!' дендрофлори ex situ штучних паркДв природно-заповДдного фонду сте-пово! зони Украши.
Матер1али та методи дослщжень. Об'ектом дослщжень були раритетт види екзотичних деревних рослин ex situ штучних заповДдних парив Степу Украши, а предметом дослДджень - фДтоценотипна структура заповДдно!' дендросо-зофлори цього регюну. До мережД штучних заповДдних парив Степу Украши належать шДсть самостшних ботатчних саддв, фшал "Новокаховське" Нттсь-кого боташчного саду - НацДонального наукового центру НААН Украши, шДсть дендропаркДв, 90 паркДв-пам'яток садово-паркового мистецтва i три зоопарки [9]. Усього на цих територДях виявлено 174 види екзотичних дендросозофДтш, з яких 110 (63,2 %) входять до вДдддлу Pinophyta та 64 (36,8 %) види -Magnoliophyta.
Основним матерДалом структурного флористичного аналДзу був конспект видДв, складений за лДтературними, Дншими шформащйними джерелами та власними даними. РозподДл видДв за фДтоценотипами проведено за праця-ми ТА. Работнова [13], Б.М. МДркДна i Г.С. Розенберга [10]. ВидДлено такД фДто-ценотипи: едифДкатори - види, котрД контролюють режим вДдносин у фДтоцено-зД; домшанти - види, що переважають у фДтоценозД за фДтомасою або проектив-ним покриттям; субдомшанти - пашвш види, другД за рангом у груш особин та асектатори - присутнД, але не домДнуючД у фДтоценозД види [11, 24, 13]. Також видДлено полДфггоценотипт види рослин, тобто тД, якД в межах природного ареалу представлен кДлькома популяцшними фДтоценотипами. Основними методами дослщжень був флористичний аналДз та порДвняльна оцДнка внутрДшньореп-ональних фракцш дендросозофлори. Назви видДв рослин наведет вДдповДдно до " Vascular plants..." [25] та Червоного списку МДжнародного союзу охорони при-роди i природних ресурсДв [22].
Результати дослщжень та ix анал1з. Здшснивши фДтоценотипний ана-лДз, встановлено, що значна частина (89 видДв, 51,1 %) видДв, залежно вщ еколо-го-фДтоценотичних умов, може бути вДднесена до двох чи навДть трьох груп фД-тоценотишв, тобто е полДфДтоценотипними.
В автохтонних умовах зростання найчисельнiшою за кшьюстю видiв е група едифiкаторiв, до яко! належить 64 види (36,8 %). Бiльшiсть i3 них е основ-ними лiсоутворюючими видами сировинного значення, внаслщок чого i скоро-чуються i'xm ареали. До них належать: Larix griffithi Hook., Pinus nigra Arn., Picea asperata Mast. - едифшатори хвойних гiрськиx лшв; Larix czekanowskii Szaf. - едифжатор першого ярусу хвойних лiсiв; Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco - едифшатор хвойних та мшаних лiсiв; Quercus robur ssp. imeretina Stev. - едифшатор широколистяних лiсiв; Platanus orientalis L. - активний еди-фшатор гiрськиx лiсiв та iншi. У цш групi налiчуеться 45 (25,9 %) полiфiтоцено-типних видiв. Наприклад: Larix decidua Mill. - едифкатор, рщше субдомiнант мiшаниx лiсiв; Picea obovata Ledeb. - едифкатор темнохвойних лiсiв, або деш-де субдомшант та асектатор модринових лiсiв; Abies nordmanniana (Stev.) Spach. - едифкатор першого ярусу хвойних прських лЫв, подекуди субдомь нант та iншi (рис. 1, 2).
Група домшанлв налiчуе 49 видш (28,2 %). 1х репрезентують: Cupressus quadalupensis Wats. - домшант, який утворюе лiсовi фiтоценози на невеликих площах; Juniperus horizontalis Moench - домшант хвойних прських лЫв; Pinus coulteri D. Don. - домшант прських сухих схиив; Armeniaca vulgaris Mill. - домшант рщколюь; Amygdalus ledebouriana Schlecht. - домшант заростей мигдаль-ниюв. Ця група включае 35 (20,1 %) полiфiтоценотипниx видiв, наприклад: Pinus bungeana Zucc. - домшант, рщше асектатор прських лЫв помiрно тепло'' пiдзони; Pinus pungens Lam. - домшант, рщше субдомiнант мшаних хвойних ль сiв; Abies cephalonica Loud. - домшант, рщше субдомшант хвойних лЫв та iншi.
Едифкатори Домшанти Субдомшанти Асектатори Рис. 1. Шльтсний спектр фЫоценотитв запов1дно1 екзотично'1 дендросозофлори
ex situ Степу Украти
Рис. 2. Шльтсний фЫоценотипний спектр eudie екзотично'1 дендросозофлори ex situ запов1дних партв Степу Украти
Група субдомшантав складаеться з 33 видiв (19,0 %). Ii представляють: Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng - субдомшант хвойних лiсiв по берегах прських pi40K; Ginkgo biloba L. - субдомшант мшаних гiрських лiсiв; Taxus canadensis Marsh. - субдомшант хвойних прських лiсiв; Pinus virginiana Mill. -субдомшант хвойних лiсiв; Thuja standishii Carr. - субдомшант мшаних прсь-ких лiсiв та шш! У щй групi виявлено вiсiм (4,6 %) полiфiтоценотипних вид1в. Це такi види, як: Eucommia ulmoides Oliv. - субдомшант, рiдше асектатор мша-них лк1в; Betula raddeana Trautv. - субдомшант соснових та мшаних лiсiв, асектатор, рвдше домiнант криволiсь нижньо! частини субальпшського поясу; Crataegus azarolus L. - субдомшант та асектатор чагарникових угруповань; Abies concolor Lindl. et Gord. - субдомшант вах хвойних, рвдко едифiкатор тiльки темнохвойних лiсiв та iншi (рис. 1, 2).
Асектатори представлен 28 видами (16,1 %). 1х репрезентують: Cupressus macnabiana Murray - асектатор хвойних лшв; Juniperus procum-bens Sieb. - асектатор хвойних лiсiв; Abelia corymbosa Rgl. еt Schlalh. - асектатор шдлкку ялинових, ялiвцевих (чагарникiв), горiхових лiсiв; Betula oycovien-sis Besser - асектатор листяних i мшаних лiсiв; Crataegus ambiqua C. A. M. -асектатор чагарникових угруповань; Pyrus salicifolia Pall. - асектатор аридних рдаолкь i шибляку; Zelkova carpinifolia (Pall.) C. Koch - асектатор широколис-тяних лiсiв; Pistacia vera L. - асектатор субтрошчних лiсiв та iншi. Тiльки два види (1,1 %) у щй групi е полiфiтоценотипними: Ficus carica L. - асектатор, ш-коли субдомшант субтропчних фiтоценозiв та Microbiota decussata Kom. -асектатор прських хвойних або листяних лк1в та субдомшант субальпшських дендрофiтоценозiв.
1з до^джених 174 видiв - 77 (44,3 %) можуть бути субдомiнантами у невластивих для них природних умовах (наприклад: Celtis caucasica Willd., Abies cephalonica Loud., Pinus edulis Engelm., Pinus flexilis James, Abies koreana Wils., Juniperus pseudosabina F. et M., Malus sieversii (Ledeb.) M. Roem., Picea obovata Ledeb. та ш.), 15 (8,6 %) видiв - асектаторами (наприклад: Juniperus squamata Lamb., Malus sieversii (Ledeb.) M. Roem., Taxus cuspidata Sieb. et Zucc., Pyrus rossica A. Danilov, Pinus bungeana Zucc., Aralia chinensis Rehd. та ш.), три (1,7 %) види - домшантами (Juglans regia L., Pinus pumila (Pall.) Regel, Betula raddeana Trautv.) та ще три види - едифжаторами (Abies sachalinensis Mast., Abies concolor Lindl. et Gord., Fraxinus sogdiana Bunge). Тобто, розглянувши кшьккну структуру стрiчання кожного фиоценотипу, можна стверджувати, що переважна бшьшкть дослiджуваних вид1в (75 видiв (43,1 %) домшантав, едифi-каторiв) найiмовiрнiше е субдомшантами поза межами свого природного ареалу. Цей факт наочно шюструе рис. 2, на якому видно мiнливий характер фiто-ценотипiв.
Цифри на рис. 2 свдаать про особливосп iсторil iнтродукцil рослин. Пе-редус1м iнтродукувалися у заповiднi парки степово! зони Укра1ни найцiннiшi з практичного погляду i водночас витривалiшi в нових умовах зростання едифь катори, далi - домiнанти та субдомшанти групи дерев, якi були покликаш змi-нити степовий краевид. Базову частку асектаторiв становили тшьки чагарники та дерева четверто! величини, тобто тi види, що зазвичай формують пiдлiсок та
нижнi яруси деревостанiв i водночас е менш господарсько щнними, але бiльш декоративними рослинами.
Отриманi результати порiвняно з аналопчними дослiдженнями для Ль состепу Украши [2, 8] та раритетною фракщею дендрофлори паркiв пам'яток садово-паркового мистецтва Запорiзькоï обл. [23]. Виявилося, що переважаючi у Степу Украши едифiкатори (36,8 %) в Лкостепу Украши посiдають друге мiсце (30,0 %). Асектатори, якi найменше представлеш у структурi дендросо-зофлори заповщних паркш Степу Украши (16,1 %), у Лiсостепу Украши посща-ють передостанне мiсце (19,1 %). Проте фиоценотипна структура раритетно1 фракцiï дендрофлори парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва Запорiзькоï обл. шдтверджуе результати аналiзу дендросозофлори заповщних паркiв Степу Украши загалом. У Запорiзькiй обл. переважають едифiкатори (31,0 %), а асектатори посщають останне мiсце (14,3 %).
Висновки. Основне ядро дослвджених видiв становлять едифiкатори, друге мкце посiдають домiнанти, а останне - асектатори. Головну частку еди-фiкаторiв, домiнантiв та субдомiнантiв формують представники вiддiлу Pinophyta i водночас бшьша частина асектаторш представлена видами Magnoliophyta. Субдомшантами та едифiкаторами частiше виступають дерева, а чагарники та деревш лiани переважно е асектаторами. Найбшьше полiфiтоцено-типних видiв дендросозофiтiв виявлено серед едифiкаторiв, що дало ш змогу посiсти перше мiсце у структурi дослiдженоï дендросозофлори. Цей факт пояс-нюеться 1хньою широкою екоамплиудою, мiнливiстю та кращою адаптивнiстю до природних умов Степу Украши, шж лiсостеповоï зони Украши.
Лiтература
1. Варченко Н.П. Аутфiтосозологiчний аншпз i конспект раритетно'1 екзотично'1 дендрофлори природно-заповедного фонду Полтавсько'1 областi / Н.П. Варченко // Чорноморський боташчний журнал. - 2009. - Т. 5, № 4. - С. 571-582.
2. Варченко Н.П. Структурний аншпз раритетно'1 культивовано'1 дендрофлори природно-заповiдного фонду Полтавсько'1 областi / Н.П. Варченко // Збiрник наукових праць Полтавського державного педагогiчного ушверситету iM. В.Г. Короленка. - Сер.: Екологш. Бiологiчнi науки. -2008. - Вип. 5 (63). - С. 168-174.
3. Власенко А.С. Аутфггосозолопчний шалiз екзотично'1 дендрофлори штучних парюв природно-заповiдного фонду Степу Украши / А.С. Власенко // Науковий вюник НЛТУ Украхни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украхни. - 2013. - Вип. 23.5. - С. 319-324.
4. Власенко А.С. Географiя раритетних дендросозоекзотв ex situ заповщних парюв Степу Украхни / А.С. Власенко // Роль боташчних садш i дендропаркiв у збереженнi та збагаченш бiологiчного рiзноманiття урбанiзованих територхй : матер. Мiжнар. наук. конф. (Кшв, 28-31 травня 2013 р.). - К. : НЦЕБМ НАН Украши, ПАТ "Вшол", 2013. - С. 188-190.
5. Власенко А.С. Таксономiчна структура екзотично'1 дендросозофлори штучних паркових об'ектш природно-зшовщного фонду Степу Украхни / А.С. Власенко // V вщкритий зЪд фiтобiологiв Причорномор'я (Херсон, 25 квiтня 2013 року) : зб. тез доп. (вщпов. ред. М.Ф. Бойко). - Херсон : Вид-во ХДУ, 2013. - С. 77.
6. Дендросозолопчний каталог природно-заповщного фонду Лiсостеиу Украхни / за ред. С.Ю. Поповича. - К. : Вид-во "Аграр Медiа Груп", 2011. - 800 с.
7. Попович С.Ю. Дендросозолопчний каталог природно-зшовщного фонду Степу Украхни : монографiя / С.Ю. Попович, А.С. Власенко, G.I. Берегута та ш.; за ред. С.Ю. Поповича. - К. : "ЦП "Компринт"", 2014. - 888 с.
8. Заповщна дендросозофлора Люостепу Украши / НУБШ Украхни; за ред. С.Ю. Поповича. - К. : Вид-во "Аграр Медiа Груп", 2010. - 262 с.
9. Попович С.Ю. Заповщна дендросозофлора Степу Укра!ни : монографiя / С.Ю. Попович, А.С. Власенко, G.I. Берегута та íh.; за ред. С.Ю. Поповича. - К. : ЦП "Компринт"", 2013. - 260 с.
10. Миркин Б.М. Фитоценология. Принципы и методы / Б.М. Миркин, Г.С. Розенберг. - М. : Изд-во "Наука", 1978. - 212 с.
11. Миркин Б.М. Толковый словарь современной фитоценологии / Б.М. Миркин, Г.С. Розенберг. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - 134 с.
12. Попович С.Ю. Культивована дендрофлора пармв-пам'яток садово-паркового мистецтва Вшниччини / С.Ю. Попович, Н.О. Сиплива О.М. Коршько. - К. : Вид-во "Фгтосоцюцентр", 2012. - 162 с.
13. Работнов Т.А. Фитоценологогия : учебн. пособ. / Т.А. Работнов. - Изд. 3-е, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во МГУ, 1992. - 352 с.
14. Сиплива Н.О. Аутфтсозолопчна оцшка заповщно! дендрофлори парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва Вшницько! област / Н.О. Сиплива // Науковий вюник НУБШ Укрщни : зб. наук. праць. - Сер.: Жавництво i декоративне сад]вництво. - К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2010. - Вип. 152, Ч. 1. - С. 165-169.
15. Сиплива Н.О. Географiчна структура дендрофлори парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва Вшницько! област / Н.О. Сиплива // Науковий вюник НУБШ Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Жавництво i декоративне садшництво. - К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2010. -Вип. 147. - С. 73-76.
16. Сиплива Н.О. Структурний аналiз раритетно! дендрофлори паркв Вшницько! област / Н.О. Сиплива // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2009. - Вип. 19.5. - С. 39-42.
17. Сиплива Н.О. Фггоценотична структура дендрофлори парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва Вшниччини / Н.О. Сиплива // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.14. - С. 84-89.
18. Степаненко Н.П. Аутфгтосозолопчний аналiз раритетно! екзотично! дендрофлори Magnoliophyta штучних об'ектпв природно-заповщного фонду Жсостепу Украши / Н.П. Степаненко // ИНтродукцш рослин : зб. наук. праць. - 2011. - № 1. - С. 19-24.
19. Степаненко Н.П. Практичне значення та господарська структура заповщно! флори дендросозоекзотв ex situ Жсостепу Укра!ни / Н.П. Степаненко // Нетрадиционные, новые и забытые виды растений: теоретические и практические аспекты культивирования : матер. 1 Междунар. науч. конф. (Киев, 10-12 сентября 2013 г.). - К. : Изд-во "Книгоноша", 2013. - С. 133-136.
20. Степаненко Н.П. Структурний аналiз заповщно! екзотично! дендросозофлори ex situ Люостепу Укра!ни / Н.П. Степаненко // Науковий вюник НУБШ Укра!ни : зб. наук. праць. -Сер.: Жс1вництво i декоративне сад]вництво. - К. : Вид-во НУБШ Укра!ни. - 2010. - Вип. 147. -С. 344-353.
21. Степаненко Н.П. Структурний аналiз заповщно! екзотично! дендросозофлори ex situ Люостепу Укра!ни / Н.П. Степаненко // Науковий вюник НУБШ Укра!ни : зб. наук. праць. -Сер.: Жс1вництво i декоративне сад]вництво. - К. : Вид-во НУБШ Укра!ни. - 2010. - Вип. 147. -С. 344-353.
22. Червоний список МСОП. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.iucnredlist.org.
23. Чонгова А.С. Дендрофлора паргав-пам'яток садово-паркового мистецтва Запорiзько! област (структура, еколопчна оцнка, декоратившсть) : дис. ... канд. бюл. наук: спец. 06.03.01 / Чонгова Алша Сергивна. - К. : Вид-во "Либщь", 2013. - 293 с.
24. Якубенко Б.С. Геоботаника: тлумачний словник : навч. поабн. / Б.С. Якубенко, С.Ю. Попович, 1.П. Григорюк, М.Д. Мельничук. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2011. - 420 с.
25. Mosyakin Sergei L. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist / Sergei L. Mosyakin, Mykola M. Fedoronchuk. - Kiev, 2003. - 345 p.
Власенко А. С. Фитоценотипная структура заповедной дендросозоф-лоры ex situ заповедных парков Степи Украины
Приведены результаты анализа фитоценотипной структуры раритетной экзотической дендрофлоры ex situ ботанических садов, дендропарков, парков-памятников садово-паркового искусства и зоопарков Степи Украины. Проведено сравнение исследованной флоры с близкими дендросозофлорами других смежных регионов. В целом в
исследованной флоре преобладают эдификаторы, второе место занимают доминанты, а последнее - ассектаторы. Основную часть эдификаторов, доминантов и субдоминантов формируют представители отдела Pinophyta, а большая часть ассектаторов представлена видами Magnoliophyta.
Ключевые слова: дендроэкзоты, дендросозофлора, ex situ, фитоценотипная структура, заповедные парки, Степь Украины.
Vlasenko A.S. Phytocenotic Structure of Reserved Dendrosozoflora Ex Situ of Protected Parks of Ukraine's Steppe
The results of the analysis of phytocenotic structure of exotic rare dendroflora ex situ of botanical gardens, arboretums, parks sights of park and garden art and zoos of the Steppe of Ukraine are provided. The comparison of studied flora with related dendrosozofloras of other related areas was made. In general, in the studied flora edificators are prevailing, the second place occupied by dominants, and the least - assectators. The basic part of edificators, dominants and subdominants is formed by the representatives of the Pinophyta department, and the greater part of assectators presented by species from Magnoliophyta.
Key words: dendroexotics, dendrosozoflora, ex situ, phytocenotic structure, preserved parks, the Steppe of Ukraine.
УДК582.929:581.5 Викл. Н.О. Гнатюк, канд. бюл. наук -
Уманський ДПУ ¡м. Павла Тичини
АЛЕЛОПАТИЧНА АКТИВШСТЬ В1ДХОД1В ЕФ1РООЛ1ЙНОГО ВИРОБНИЦТВА МОНАРДИ ДВ1ЙЧАСТО1 (MONARDA DIDYMA L.);
ЗМ16ГОЛОВНИКА МОЛДАВСЬКОГО (DRACOCEPHALUM MOLDAVICUM L.); ПСОПА ЛЖАРСЬКОГО (HYSSOPUS OFFICINALIS L.)
Дослщжено алелопатичну актившсть водорозчинних i спирторозчинних екстракпв з вiдходiв ефiроолiйного виробництва Dracocephalum moldavicum L., Hyssopus officinalis L., Monarda didyma L. шд час вирощування у rрунтово-клiматичних умовах шв-шчного i центрального Лiсостепу Украши. Проведет дослщження показали високу алелопатичну актившсть вiдходiв, отриманих iз ароматичних рослин дослiдних видiв i пер-спективних пiд час промислових умов вирощування. Результата дослщжень свiдчать, що воднi та спиртовi фракци при розведенш 1:10 е досить токсичними, тому це потрiбно враховувати шд час планування технологiчного регламенту вирощування рослин.
Ключовi слова: вщходи ефiроолiйного виробництва, Dracocephalum moldavicum L. (змiеголовник молдавський), Hyssopus officinalis L.(гiсоп лiкарський), Monarda didyma L. (монарда двшчаста).
Bidxodu еф1роол1йного виробництва - це комплекс мацерованих тканин 3i специфiчним набором бiохiмiчних сполук, за винятком ефiрноí олií. Пiсля компостування ix використовують як органiчнi добрива. 1хня агрономiчна цш-нiсть визначаеться не тiльки вмiстом макро- та мжроелеменпв, але й комплексом фiзiологiчно активних речовин.
Виробництво ефiрниx олiй е одним i3 актуальних напрямкш сьогодення, оскiльки медицина i всi галузi парфумерно!' промисловостi мають бути забезпе-ченi натуральною сировиною. Пiсля теxнологiчного вилучення i3 рослинно!' ма-си ефiрноí олií залишаються вiдxоди у вигляда шроту. Це комплекс мацерованих тканин i3 певним вмiстом бiоxiмiчниx сполук. Пкля компостування вiдxо-ди можуть застосовуватися як оргашчш добрива, що мають високу агрономiчну цiннiсть завдяки наявносп бiогенниx елементiв i фiзiологiчно активних речо-
