CC BY
37
Науковий тсиик НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.5
УДК 712.253:502.753(477.44) Acnip. Н. О. Сиплива - НУ бюресурав i
природокористування Украти, м. Кит
СТРУКТУРНИЙ АНАЛ1З РАРИТЕТНО! ДЕНДРОФЛОРИ ПАРК1В В1ННИЦЬКО1 ОБЛАСТ1
Вщзначено 0CH0BHi етапи юторп вивчення питания, вперше проаналiзовано систематичну, бiоморфологiчну та географiчну структури раритетно! культивовано! дендрофлори природно-заповщного фонду Вшницько'!, що охороняеться Червоним списком МСОП, Свропейським червоним списком
Post-graduate N.O. Sipliva - National university of life and environment
sciences of Ukraine, Kiev
The structural analysis of rare wood flora of parks in Vinnitsa region
The main historical ages of researching the issue have been mentioned in the article. Also the systematical, biomorphological and geographical structure of rare cultivated dendroflora of naturally-protected fund of Vinnica region, which is protected by the IUCN Red List and European Red List has been analyzed for the first time.
Активний розвиток заповщно! справи у Вшницькш област пов'язаний з утворенням у 1967 р. обласно! шспекци охорони природи при Державному Ком^ет УРСР, шд кер1вництвом А.Н. Б1рюкова, що е одним 1з центр1в вщ-новлення бюр1зномашття регюну. Разом з науковими сшвробггниками АН УРСР, люово! дослщно! станцп, пращвники люового i сшьського господар-ства та природоохоронна громадсьюсть виконують роботи з виявлення при-родних та малотрансформованих ландшафтiв.
Пiд час обстеження, заповщання та систематизаци цiнних природних та штучно створених об'екпв у 1985 р. було складено реестр природно-запо-вщного фонду Вшницько! область У створенш реестру взяли участь заступник голови Президи обласно! ради товариства охорони природи А.Ю. Литви-ненко, директор обласного будинку природи О. О. Герасименко, методист об-ласно! оргашзаци товариства охорони природи О.М. Георпевський.
Мета наших дослщжень - здiйснити iнвентаризацiю насаджень штучно створених об'екпв природно-заповiдного фонду Вшницько! областi (ПЗФ ВО); визначити сучасний стан насаджень; проанашзувати систематичний, бь оморфологiчний, географiчний склад деревних видiв, видiлити найцiннiшi види дендрофлори.
Результати штродукци, видове рiзноманiття дендрофлори Подiлля знайшли свое висвгглено у працях [М.А. Кохна, 1991, Черняка В.М, 1994, 1999, 2000, 2004, Г.1. Денисик, Г.В. Чернова, А.В. Гудзевич, А.М. Дручинсь-кий, 2008, О.К. Дорошенка, 1983, О.О. Корчемний, 1998, А. Литвиненка, 1972, В.М. Кузь, В.М. Черняк, 1992, О.Л. Липа, 1952, Б.е. Балковський, 1939].
За останш десятки роюв комплексному анашзу дендрофлори парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва, частини Вшницько! област придiлив ува-гу Черняк В.М., результати його до^джень висвгглено у пращ "Культивована дендрофлора Волино-Подшля, перспективи И використання та збагачення". Ид раритетними видами ми розумiемо види, як перебувають шд загрозою зник-нення у световому масштабi, а також окремих кра!н, занесених до Червоних
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
книг - Мiжнародного союзу охорони природи та природних ресурЫв (МСОП), Свропейського Червоного списку тварин i рослин.
За нашими дослщженнями, до раритетно! культивовано! дендрофлори Вшницько! областi вiднесено 26 видiв, що належать до 12 родин, 20 родам двох вщдшв. Сшввщношення Pinophyta та Magnoliophyta за кшьюстю рари-тетних видiв становить 1:1 або 50 %:50 %. З найбшьшою кiлькiстю видiв ви-дiлено родину Pinaceae Link. - дев'ять видiв (34,6 % вщ загально! кiлькостi видiв). Вiд двох-чотирьох видiв мають родини Cupressaceae F.W. Neger., Ro-saceae Juss., Juglandaceae Lindl. Таю родини як: Ginkgoaceae Engelm., Betula-ceae S.F. Gray., Simarubaceae Lindl., Rutaceae Juss., Aceraceae Lindl., Platana-ceae Lindl., Caesalpiniaceae Taub., Araliaceae Vent. мають по одному виду. У табл. 1 подано систематичну структуру раритетно! дендрофлори ПЗФ ВО.
Табл. 1. Систематична структура раритетной дендрофлори чарк'кв ПЗФ ВО
Ha3Ba pogHHH Кшькшть родiв Назва роду Кшьшсть видiв
Ginkgoaceae Engelm. 1 Ginkgo L. 1
Cupressaceae F.W. Neger. 2 Chamaecyparis Spach. 2
Platycladus Spach. 1
Abies L. 2
Pseudotsuga Carr. 1
Pinaceae Link. 6 Tsuga Carr. 1
Picea Dietr. 2
Larix Mill. 2
Pinus L. 1
Rosaceae Juss 2 Malus Mill. 3
Armeniaca Scop. 1
Juglandaceae Lindl. 2 Juglans L. 1
Pterocaria Kunth. 1
Betulaceae S.F. Gray 1 Alnus Gaertn. 1
Simarubaceae Lindl. 1 Ailanthus Desf. 1
Rutaceae Juss. 1 Phellodendron Rupr. 1
Aceraceae Lindl. 1 Acer L. 1
Platanaceae Lindl. 1 Platanus L. 1
Caesalpiniaceae Taub. 1 Cercis L. 1
Araliaceae Vent. 1 Aralia L. 1
Bcboro 12 20 26
Бюморфолопчний аналiз показав, що на територи парюв зростае двi форми деревних раритетних видiв. Життева форма - зовшшнш виг-ляд рослин, який вщображае !хню пристосовашсть до умов середовища у процес фшогенезу [О.А. Калшченко , 2003]. До вiчнозелених дерев нале-жить 10 видiв (38,5 % вщ загально! кiлькостi видiв): Pseudotsuga menziesii (Mird.) Franco., Pinus banksiana Lamb., Piceapungens Engelm. та ш. Кшьюсть листопадних дерев - 16 видiв (61,5 %): Ginkgo biloba L., Larix deciduas Mill., Platanus orientalis L. та ш. Шд час дослщжень проаналiзовано дерева за кла-сами !х висоти. За розмiрами дерева подiляють на чотири групи: дерева I ве-личини - висота понад 25 м., II величини - 20-25 м, III величини - 15-20 м, IV величини - 5(7)-15 м (рис. 1).
40
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.5
Рис 1. Розподл раритетноI дендрофлори за класами висоти в парках ПЗФ ВО
У дендрофлорi паркiв переважають дерева першо! величини - 14 ви-дiв або 53,9 % вщ загально! кiлькостi видiв. На другому мющ дерева друго! величини - п'ять видiв (19,2 %). Чотири види мають дерева четверто! величини (15,4 %), а три види вщнесено до дерев третьо! величини (11,5 %). У дiаг-рамi 1 показано вщсоткове спiввiдношення дендроекзотiв вiд класу !х висоти.
Згiдно з флористичним подшом свiту за А.Л. Тахтаджяном (1970), проаналiзовано раритетну дендрофлору. З табл. 2 видно, що найбiльша кшь-кiсть видiв походить з Схщноазшська областi - дев'ять видiв (34,6 %), дещо менше (вiсiм видiв або 30,8 %) - Атлантико-Швшчноамерикансько! областi.
Табл. 2. Розподт раритетное дендрофлори за флористичними областями _паркьв Ынницьког област1_
№ Назва флористично! К1льк1сть % в1д загально!
з/п обласи вид1в к1лькост1 вид1в
1 Свросиб1рська 5 19,2
2 Атлантико-П1вн1чноамериканська 8 30,8
3 Сх1дноаз1йська 9 34,7
4 Середземноморська 1 3,8
5 Сахаро-Гоб1йська 3 11,5
Всього 26 100
Отже, раритетна дендрофлора парк1в ПЗФ ВО представлена 26 видами, що належить до 12 родин, 20 родiв i становить 6,3 % в1д загально! кшь-кост1 дендрофлори парк1в Вшницько! областi. Найбiльша кшьюсть видiв походить з Швшчно! Америки, Япони, Китаю, Коре!.
Лгтература
1. Балковський Б.С. Матер1али до вивчення флори Подшля // Журнал ш-ту боташки АН УРСР. - 1939. - № 23. - С. 65-80.
2. Денисик Г.1., Чернова Г.В., Гудзевич А.В., Дручинський А.М. Перлини Схщного Подшля. - Вшниця : Вид-во "Тезис", 2008. - 230 с.
3. Дорошенко О.К. Дендролопчш осередки Вшнищ та можливост ix використання з метою загот1вл1 екзот1в для озеленення мюта // 1нтродукц1я та акшматизащя рослин на Укра-1н1. - 1983. - Вип. 22. - С. 54-58.
4. Европейский Красный список животных и растений, находящихся под угрозой исчезновения во всемирном масштабе. - Нью-Йорк, ООН, 1992. - 167 с.
5. КалЫченко О.А. Декоративна дендрология. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2003. - 197 с.
6. Корчемний В.Г. Екзоти Подшля. - Тернопшь : Вид-во "Лшея", 1998. -240 с.
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
7. Кохно Н.А. Интродуцированные деревья и кустарники в дендрофлоре УССР и их таксономический состав // Интродукция и акклиматизация растений. - 1991. - Вып. 13. - С. 23-25.
8. Кузь В.М., Черняк В.М. Пам'ятки садово-паркового мистецтва Вшницько'! област // Матерiали зв^но'! науково'! конференцп природничого факультету за 1992 рш. - Тернопшь, 1993. - С. 24-25.
9. Литвиненко А.Ю. Парки Вшничини. - Одеса : Вид-во "Маяк", 1972. - 39 с.
10. Лыпа А.Л. Дендрологические богатства Украинской ССР и их использование // Озеленение населенных мест. - К. : Изд-во Акад. архитектуры, 1952. - С. 9-52.
11. Тахтаджян А. Л. Происхождение и расселение цветковых растений. - Л. : Изд-во "Наука", 1970. - 135 с.
12. Черняк В.М. Еколопчш та дендролопчш дослщження в старовинних парках Вшницько'! обласп // Науковi записки ТДПУ iм. В. Гнатюка. - Тернопшь. - 1999. - № 1(4). - С. 21-27.
13. Черняк В.М. Культивована дендрофлора Волино-Подшля, перспективи й викорис-тання та збагачення. - Тернопшь : Вид-во ТДПУ, 2004. -264 с.
14. Черняк В.М. Пщсумки штродукцп листяних на Волино-Подiллi // Науковi записки ТДПУ iм. В. Гнатюка. Серiя: Бiологiя. - 2000. - № 3(10). - С. 10-17.
УДК 630*187;226;228;3 Ст. наук. ствроб. Ю.С. Шпарик, канд. с.-г. наук -
УкрНДЫрлк1, м. 1вано-Франк1вськ; В.П. Лосюк - Нащональний природний парк "Гуцульщина", м. Kocie
СТРУКТУРА I СТАН ДЕРЕВОСТАН1В ЯЛИЦ1 Б!^
НА КОС1ВЩИН1
Проведено аналiз структури коршного ялицевого деревостану за даними пос-тшно'1 пробно'1 площi НПП "Гуцульщина" щодо його стану та сукцесш. Наявнiсть де-кшькох ярусiв та багатьох порiд в складi забезпечуе високу стiйкiсть лiсiв ялицi бшоь
Senior research officer Yu.S. Shparyk - Ukrainian Research Institute for Mountain Forestry, Ivano-Francovsk; V.P. Losyuk-National Natural Park "Gytsyl'schyna", Kosiv
Fir stand structure and health condition at Kosiv district
Analysis of the fir (Abies alba Mill.) natural stand structure is given according to the permanent plot data established in NNP "Gytsyl'schyna" forests in context of the stand stability and succession. A conclusion is drawing that layers and species diversity ensure a high stability of the fir stands in the region.
Ялицев1 деревостани в регюш Украшських Карпат е одними з найпо-ширешших тишв деревостану - за площею вони посщають трете мюце шсля бука i ялини, а частка ïхньоï площд становить близько 7 % (у люах Держком-люгоспу Украши) i мае тенденщю до зростання впродовж останшх роюв [1]. У КоЫвському райош нараховуеться 29 головних деревних порщ, зi значною перевагою букових та ялинових деревосташв - цi двi породи формують 78,3 % площi лiсiв району. Ялиця бша (Abies alba Mill.) представлена на 7,2 % площ, що вщповщае регiональному рiвню. При цьому, ялицевi деревостани останшми роками привертають до себе шдвищену увагу через високу ïхню стшюсть до зовнiшнiх впливiв та усшшне природне вiдновлення [2-5].
1 Укранський науково-дослщний шститут прського л1авництва (УкрНДЫрл1с) 1м. П. С. Пастернака
42
Збiрник науково-технiчних праць
