CC BY
76
Науковий вкник НЛТУ Украши Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280209
Article received 21.03.2018 р. Article accepted 29.03.2018 р.
УДК 582.42.47:069.029:378.4(477.85-25)
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
Ш
©
Eg] Correspondence author S. G. Litvinenko litvinensv@gmail.com
С. Г. Лтвненко1, М. I. Виклюк2
1 Чертвецький нащональний утверситет iм. Юрiя Федьковича, м. Чертвщ, Украша 2Ботатчний сад Чертвецького нацюнальногоутверситету iм. Юрiя Федьковича, м. Чертвщ, Украша
ВИДОВИЙ СКЛАД ТА СТАН РАРИТЕТНИХ ДЕНДРОЕКЗОТ1В В1ДД1ЛУ РШОРНГГА БОТАН1ЧНОГО САДУ ЧЕРН1ВЕЦЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ 1МЕН1 ЮР1Я ФЕДЬКОВИЧА
Наведено результати аналзу видового складу, географiчного походження, таксацшних показниюв, зимостшкоста, здат-носта до генеративного розвитку та розподшу за категоршми раритетностi зпдно до Червоним списком МСОП деревних ш-тродуцентiв вiддiлу Pinophyta боташчного саду Чершвецького нацiонального унiверситету iм. Юрiя Федьковича. З'ясовано, що в умовах в^ритого Грунту Саду зростае 39 видiв раритетних дендроекзотiв в^шу Pinophyta iз 20 родiв, 4 родин. Проведено розподш за категоршми раритетностi вiдповiдно до критерйв Червоного списку МСОП i показано, що 66,7 % досль джуваних видiв належить до таких, яю перебувае пiд невеликою загрозою (категорiя LC). Природоохоронний статус 17,9 % видiв вiдповiдае категоршм CR, EN i Уи. За географiчним походженням, домшують представники Схдао1 Азп (19 видiв) та Швшчно1 Америки (14 видiв); ендемiчними е 51,3 % видiв. Установлено, що в умовах Саду ва види зберггають притаманну 1м форму росту, при цьому 7 видiв досягли характерно1 для них висоти. Абсолютно зимостшкими в умовах боташчного саду е 35 видiв; формують насiння - 22 види, з них розмножуються самоавом 5 видiв. Видшено представниюв, якi мають особливу iсторичну, колекцшну i наукову цiннiсть. Подальшому устшному збереженню дослiджуваних видiв в умовах Пе-редкарпаття сприятимуть вивчення 1хньо1 стiйкостi до бiотичних факторiв та з'ясування еколого-ценотичних особливостей.
Ключовi слова: дендросозоекзоти вiдкритого Грунту; ботанiчний сад; географiчне походження; таксацiйнi параметри; зимостшюсть; генеративний розвиток.
Вступ. Охорона фiторiзноманiття е практично не-можливою без збереження таксономiчного рiзноманiття його компоненпв, адже зникнення окремих видiв чи на-вiть родiв означае незворотну втрату генетичного мате-рiалу. Ефективним шляхом збереження раритетних ви-дiв як аборигенно!, так i штродуковада! флори е куль-тивування i розмноження !х в умовах ex situ - у боташч-них садах, дендропарках та iнших заповщних парках. Тому впродовж останнiх рошв одним iз актуальних напрямiв дiяльностi ботанiчних садiв i дендропарк1в Укра!ни е дендросозологiчнi дослiдження, як1 охоплю-ють складання анотованих списков i оцiнювання раритетних (тобто тих, що внесет до "червоних списшв" та офiцiйних перелiкiв мiжнародного значения, зокрема Червоного списку Мiжиародного союзу охорони приро-ди i природних ресурсiв (ЧС МСОП), Свропейського Червоного списку, додатшв Бернсько! i Вашингтонсько! конвенцiй) дендроекзотiв, культивованих на територiях штучних об'ектiв природно-заповiдного фонду Укра!ни, за комплексом показник1в (Popovych & Varchenko, 2009). Першим кроком до розроблення науково обгрун-тованих заходiв збереження та розмноження видiв ден-дросозоекзотiв ex situ е швентаризащя !х видового скла-
ду та з'ясування природоохоронного статусу (Diachen-ko, 2011; Kazimirova, 2017; Syplyva, 2014; Stepanenko, 2015). На сьогоднi досить детально дослвджено дендро-созофлору ex situ штучних заповщних об'ектiв природ-но-заповiдного фонду Лiсостепу Укра!ни (Diachenko, 2011; Kazimirova, 2017; Kalashnikova & Halkin, 2017; Medvediev & Ilienko, 2015; Miskevych, 2016; Stepanenko, 2015). Для штучних заповвдних об'ектiв Степу Укра!ни результати швентаризацп та аутосозолопчно! оцiнки дендросозофлори наведено у наукових публшащях С. Ю. Поповича (Popovych et al., 2013), А. С. Власенко (2013, 2014, 2015). Таксономiчний склад, категорiальну та об'ектну репрезентатившсть раритетних дендроекзо-тiв Укра!нського Полкся проаналiзували Л. Мiськевич (2016, 2017) та А. Савосьшна (2016). Тому вважаемо, що iнформацiя про видовий склад та еколого-бюлопчш особливостi дендросозоекзопв штучних заповiдиих об'ектiв природно-заповiдного фонду територп Перед-карпаття матиме вагоме значення для оргашзацп ефек-тивно! охорони iнтродуковаиого компоненту фiтобiоти ex situ на дослвджуванш територi!.
Мета роботи - проаналiзувати видовий склад, геог-рафiчне походження, таксацiйнi параметри, деяш адап-
^фор^щя про aBTopiB:
Лiтвiненко Свiтлaнa Григорiвнa, канд. бiол. наук, доцент кафедри ботанiки, люового i садово-паркового господарства.
Email: litvinensv@gmail.com Виклюк Мaрiя lлькiвнa, провiдний фахiвець вдошу рослин вiдкритого Грунту. Email: litvinensv@gmail.com Цитування 3a ДСТУ: ЛЬвшенко С. Г., Виклюк М. I. Видовий склад та стан раритетних дендроекзо™ вщд1лу Pinophyta ботанiчного саду
Чертвецького нацюнального утверситету iMem Юрiя Федьковича. Науковий вiсник НЛТУ УкраТни. 2018, т. 28, № 2. С. 54-58. Citation APA: Litvinenko, S. G., & Vykliuk, M. I. (2018). Species Composition and State of Rare Dendroeczotic Plants of Pinophyta in Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University Botanical Garden. Scientific Bulletin of UNFU, 28(2), 54-58. https://doi.org/10.15421/40280209
тацшш показники i розподiл за категориями раритетнос-ri дендросозоекзотiв вiддiлу Pinophyta, як культиву-ються у боташчному саду Чернiвецького нацiонального унiверситету iM. Юрiя Федьковича (ЧНУ).
Матерiал i методи дослщження. Об'ект дослвджен-ня - раритетнi дендроекзоти вiддiлу Pinophyta боташч-ного саду ЧНУ, яш зростають в умовах вщкритого грунту. Таксономiчне положения подано згiдно з новою мiжнародною класифiкацieю голонасiнних (Kuznetsov et al., 2013). Географiчний аналiз здiйснено вiдповiдно до флористичного районування Землi, яке запропонував А. Л. Тахтаджян (1978). Для созологiчного аналiзу ви-користано категорiï i критерп Червоного списку МСОП (IUCN 2017). Дiаметр стовбура вимiрювали на висоп 1,3 м за допомогою мiрноï вилки. Зимостiйкiсть в умовах боташчного саду ЧНУ оцiнювали вiзуально за 7-бальною шкалою (Lapin & Sidneva, 1973).
Результата дослщження та ïx обговорення. Рари-тетш дендроекзоти вiддiлу Pinophyta ботанiчного саду ЧНУ, яш зростають у вшкритому грунтi, представленi 39 видами iз 20 родiв, 4 родин. Найчисельшшими за к1льк1стю видiв е роди Abies Mill. (6 видiв), Picea Dietr. (5 видiв), Pinus L. (5 видiв). Роди Chamaecyparis Spach, Juniperus L. i Thuja L. мютять по 3 види, а до складу решти родiв входить по одному виду. У колекцп Саду налiчуеться по 1-3 особини того чи шшого виду, i тшь-ки Juniperus sabina зростае куртиною.
У Червоному списку МСОП (IUCN 2017) дослвджу-ваиi види вшнесено до 5 категорiй: LC (види тд невеликою загрозою або ж викликають найменшi побо-ювання) - 26 видiв, NT (близью до загрозливого стану) - 6, EN (перебувають пiд загрозою зникнення) - 4, CR (перебувають у критичному станi) - 2, VU (уразлив^ -1 вид (табл.). О^м цього, Pinus koraiensis Siebold & Zucc. i Taxus cuspidata Sieb. et Zucc. внесено до додатшв Конвенцп про мiжнародну торпвлю видами дикоï фа-уни i флори, яким загрожуе зникнення (CITES, Вашин-гтонська конвенцiя).
Серед дослвджуваних видiв 19 е вихшдями зi Схш-ноï Азiï. Природний ареал 14 з них розмщений в межах однiеï флористично1' обласп - Схiдио-Азiйськоï, а природний ареал 4 видiв - у межах Схвдно-Азшсько1' та Циркумбореально1' флористичних областей. Представ-никами пiвнiчноамериканськоï дендрофлори е 14 видiв. З них ареал тшьки 6 видiв знаходиться в межах одше1' флористично1' областц решта видiв походять з 2-3 флористичних областей. 1з Середземноморсько1' флорис-тично1' областi походить тшьки 1 вид, iз Циркумборе-ально1' - 2 види. Отже, природний ареал 23 видiв досль джуваних дендроекзотiв знаходиться у межах одше1' флористично1' областi, ареал 13 видiв - у межах двох флористичних областей. Природно зростають на тери-тори трьох флористичних областей 3 види (Juniperus sabina L., Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco, Thuja plicata Donn ex D. Don). Еидемiчними е 51,3 % видiв: Ginkgo biloba L., Abies cephalonica Loud., A. holophylla Maxim., A. fraseri (Pursh) Poir., A. nordmanniana (Steven) Spach., A. numidica de Lannoy ex Carrière, Picea koyamae Shirasawa, Pinus koraiensis Siebold & Zucc., Tsuga canadensis (L.) Carrière, Metasequoia glyptostroboides Hu & W. C. Cheng, Sequoiadendron giganteum Lindl., Taxodium distichum (L.) Rich., Chamaecyparis lawsoniana (A. Mur-
ray bis) Parl., Ch. obtusa (Siebold & Zucc.) Endl., Ch. pisi-fera (Sieb. & Zucc.) Endl., Juniperus virginiana L., Calo-cedrus decurrens (Torr.) Florin, Microbiota decussata Kom, Thuja standishii (Gordon) Carrière, Thujopsis dolab-rata (Thunb. ex L.f.) Siebold & Zucc. Рел^овими е 3 види - Ginkgo biloba, Taxus cuspidata Sieb. et Zucc., Chamaecyparis obtusa (Takhtadzhyan, 1978). Варто зазначи-ти, що серед ендемiчних видiв виявилися уа, созолопч-ний статус яких у Червоному списку МСОП вшповвдае категорiям видiв тд загрозою (Threatened categories) EN i CR та 4 види категорп NT; серед релiктiв - по
1 представнику категорш EN, LC, NT.
За життевою формою, 29 видiв е деревами першо1' величини, 4 види - деревами друго1' величини (Abies fraseri, A. numidica, Juniperus chinensis, Platycladus orientalis), 2 види (Picea koyamae, Taxus cuspidata) - деревами третьо1' величини. Життева форма кущ характерна для 3 видiв: Juniperus sabina, Microbiota decussata, Cep-halotaxus fortunei Hook. Притаманно1' 1'м у природi висо-ти досягли в умовах Саду Abies cephalonica, Picea koyamae, Pinus nigra Arn., P. strobus L., Microbiota decussata, Platycladus orientalis, Thuja occidentalis. Дещо нижчими, порiвняно iз висотою у природному ареалi 1'хнього зрос-тання, е Abies numidica, Ginkgo biloba, Taxus cuspidata, Taxodium distichum, Chamaecyparis pisifera. Решта пред-ставнишв мають набагато меншу, порiвияно iз природ-ними розмiрами, висоту, оскшьки це або молодi росли-ни (Pinus thunbergii, Tsuga canadensis, Chamaecyparis obtusa), або ж ri, умови культивування яких не задо-вольняють ïхиiм екологiчним потребам (Abies fraseri, A. holophylla, Picea glauca, P. obovata, Pinus koraiensis, Calocedrus decurrens, Cryptomeria japonica, Cunningha-mia lanceolata, Juniperus chinensis, Thujopsis dolabrata, Cephalotaxus fortunei).
Оцшка зимостiйкостi дослвджуваних видiв свщчить, що цiлком зимостiйкими е 35 iз них. У Platycladus orientalis, Microbiota decussata, Cryptomeria japonica та Cunninghamia lanceolata в окремi суворi зими тдмерза-ють однорiчнi пагони (див. табл.), що, однак, не впли-вае негативно на 1'х рiст i генеративний розвиток.
Здатшсть iнтродуцентiв до генеративного розвитку iз формуванням життездатного насiния - важлива пере-думова 1'хнього устшного розмноження у культурi, що особливо важливо для раритетних дендроекзотiв. Оцш-ка стану генеративного розвитку показала, що в умовах ботанiчного саду ЧНУ утворюють насшня 22 види; iз них 5 видiв розмножуються самосiвом: Abies cephalonica, Thuja occidentalis, Th. plicata (види, яш мають при-родоохоронний статус у ЧС МСОП LC), Cryptomeria japonica, Platycladus orientalis (види, природоохоронний статус яких - NT). Утворюють насшня, яке не сходить,
2 види - Sequoiadendron giganteum i Taxodium distichum. Не утворюють насшня Abies concolor, Picea koyamae, P. obovata, Pinus koraiensis, Pseudotsuga menziesii, Meta-sequoia glyptostroboides, Calocedrus decurrens, Microbiota decussata, Thujopsis dolabrata, а також молодi особини (Tsuga canadensis, Pinus thunbergii) та чоловiчi ек-земпляри (Ginkgo biloba, Cephalotaxus fortunei). Тобто серед 7 видiв, вшнесених до групи категорш Threatened categories зпдно з ЧС МСОП, формуе насшня тшьки 1 вид; насшня ще 1 виду не сходить; решта представни-шв насшня не формують.
Табл. Характеристика раритетних дендроекзота вщдыу Pinophyta боташчиого саду ЧНУ
№ з/п Bug Походження (флористична область)* Природоохо-ронний статус у ЧС МСОП Максимальш значения Вк, роюв Кшь-юсть у колекци Зимос-тшюсть, бал (I-VII)
висота, м дiаметp, см
Родина Ginkgoaceae L.
1 Ginkgo biloba L. (J) Сх.-Аз. EN 25 107 понад 140 3 I
Родина Pinaceae Lindl.
2 Abies cephalonica Loud. Циркумб.+ Середз. LC 28 83 понад 140 1 I
3 A. concolor (Gord.) Lindl.ex Hil-debr. Скел.пр+ Мадреан. LC 15 37 30 1 I
4 A. fraseri (Pursh) Poir. Атл.-П1вн.-Ам. EN 3 4 30 1 I
5 A. holophylla Maxim. Сх.-Аз. NT 14 26 35 1 I
6 A. nordmanniana (Steven) Spach Циркумб. LC 27 74 понад 140 1 I
7 A. numidica de Lannoy ex Carrière Середз. CR 14 29 35 1 I
8 Picea asperata Mast. Сх.-Аз. VU 13 33 35 3 I
9 P. glauca (Moench) Voss. Циркумб.+ Атл.-Пшн-Ам. LC 15 28 90 1 I
10 P. koraiensis Nakai Циркумб.+ Сх.-Аз. LC 13 27 35 2 I
11 P. koyamae Shirasawa Сх.-Аз. CR 13 24 50 3 I
12 P. obovata Ledeb. Циркумб. + 1рано- Тур. LC 4,8 9 35 2 I
13 Pinus densiflora Siebold & Zucc. Сх.-Аз. LC 14 37 37 1 I
14 P. koraiensis Siebold & Zucc. Циркумб.+ Сх.-Аз. LC 9 17 28 3 I
15 P. nigra Arn. Циркумб.+ Середз. LC 23 55 понад 140 3 I
16 P. strobus L. Циркумб.+ Атл.-Пшн-Ам. LC 25 74 понад 140 3 I
17 P. thunbergii Pari. Сх.-Аз. LC 0,4 - 12 2 I
18 Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco Мадреан.+Скел. пр + Атл.-Пшн.-Ам. LC 16 28 45 3 I
19 Tsuga canadensis (L.) Carrière Циркумб.+ Атл.-Пшн.-Ам. NT 1,3 - 12 2 I
Родина Cupressaceae Gray
20 Calocedrus decurrens (Torr.) Florin Мадреан. LC 9-12 22 35 2 I
21 Chamaecyparis lawsoniana (A. Murray bis) Parl. Мадреан. NT 25 32 понад 140 1 I
22 Ch. obtusa (Siebold & Zucc.) Endl. Сх.-Аз. NT 15 22 19 2 I
23 Ch. pisifera (Sieb. & Zucc.) Endl. Сх.-Аз. LC 21 51 110 1 I
24 Cryptomeria japonica (Thunb. ex L.f.) D. Don Сх.-Аз. NT 8 21 37 4 I (II)
25 Cunninghamia lanceolata (Lamb.) Hook. Сх.-Аз. LC 6 23 37 1 I-II
26 Juniperus chinensis L. Циркумб.+ Сх.-Аз. LC 2,6 9 80 3 I
27 J. sabina L. Циркумб.+ Середз. + 1рано-Тур. LC 2 - 76 куртина I
28 J. virginiana L. Атл.-П1вн.-Ам. LC 14 40 66 1 I
29 Metasequoia glyptostroboides Hu & W. C. Cheng Сх.-Аз. EN 13 13, 50 30, 51 2 I
30 Microbiota decussata Kom Циркумб. LC 0,8 - 37 1 I (II)
31 Platycladus orientalis (L.) Franco Сх.-Аз.+ 1рано-Тур. NT 14 26 65 2 I (II)
32 Sequoiadendron giganteum Lindl. Мадреан. EN 25 79 52 1 I
33 Taxodium distichum (L.) Rich. Атл.-П1вн.-Ам. LC 25 88 понад 140 1 I
34 Thuja occidentalis L. Циркумб.+ Атл.-Пшн-Ам. LC 26 36 110 1 I
35 Th. plicata Donn ex D. Don Циркумб.+ Мадреан.+Скел. пр LC 27 60 110 1 I
36 Th. standishii (Gordon) Carrière Сх.-Аз. LC 8,5 15 33 2 I
37 Thujopsis dolabrata (Thunb. ex L. f.) Siebold & Zucc. Сх.-Аз. LC 2,6 4 37 2 I
Родина Taxaceae Gray
38 Taxus cuspidata Sieb. et Zucc. Циркумб.+ Сх.-Аз. LC 5,8 14 40 1 I
39 Cephalotaxusfortunei Hook. (J) Сх.-Аз. LC 2,3 - 30 2 I
Примiтка: * - подано таю скорочення назв флористичних областей: Атл.-Птвн.-Ам. - Атлантично-Швтчноамериканська; 1рано-Тур. -
1рано-Туранська; Мадреан. - Мадреанська; Скел. rip - область Скелястих rip; Сх.-Аз. - Схвдш-Азшська; Середз. - Середземно-морська; Циркумб. - Циркумбореальна.
У графi '^аметр" знаком (-) позначено види, дь аметр стовбура яких не вимiрювали (життева форма хх - кущ, або ж це молодi рослини).
Висновки. Серед раритетних дендроекзопв вiддiлу Pinophyta ботаиiчного саду ЧНУ домшують види, вш-несеш у Червоному списку МСОП до категорп LC. Проте особливоï охорони потребують релiктовi та енде-мiчнi види, зокрема ri, созологiчний статус яких у Червоному списку МСОП вшповвдае категорiям видiв, що перебувають тд загрозою (Threatened categories) - EN, CR i VU. Висока зимостшшсть раритетних видiв вщдь лу Pinophyta та здатнiсть до формування насiния 51,3 % iз них е передумовами для подальшого успiшного куль-тивування та розмноження цих представнишв як в умовах боташчного саду ЧНУ, так i поза його межами. Дендросозоекзоти ввддшу Pinophyta е цшними не тшьки як резерв генетичного матерiалу, але й у науково-пiзнавальному сенсi. Особливу колекцiйну, юторичну та наукову цiннiсть мають дерева 10 видiв, яш у Саду досягли вшу вш 110 до понад 140 рошв. Дослiджуваиi види мають важливе лiсогосподарське i люомелюратив-не значення, е декоративними i придатними для вико-ристання в озелененнi. Багато видiв (Ginkgo biloba, Pinus densiflora, Taxus cuspidata, Juniperus sabina, J. virgi-niana, Thuja occidentalis) мають лшувальш властивосп i використовуються у народнш медициш. Для збережен-ня та розмноження дослiджуваиих видiв у культурi в умовах Передкарпаття необхшне подальше з'ясування ïхиiх еколого-ценотичних особливостей та вивчення стiйкостi до бютичних факторiв.
Перелiк використаних джерел
CITES, Vashington Convention. (2018). Konventsiа pro mizhnarodnu torhivliu vydamy dykoi fauny i flory, scho perebuvaiut pid zahrozo-iu znyknennia, 23 March 2018. (CITES, Vashynhtonska kon-ventsiia) [Convention on International Trade in Endangered species of Wild Fauna and Flora]. Retrieved from: http://www.cites.org Diachenko, Ya. M. (2011). Rarytetni dendroekzoty shtuchnykh ob'iektiv pryrodno-zapovidnoho fondu Lisostepu Ukrainy: repre-zentatyvnist i autfitosozolohichnyi konspekt [Rare alien trees in man-made protected objects of the Forest-steppe zone of Ukraine: representativeness and outphytosozological cheklist]. Chorno-morskyi botan. zhurn., 7(2), 132-143. [in Ukrainian]. IUCN (2017). The IUCN Red List of Threatened Species. Version 2017-3. Retrieved from: http://www.iucnredlist.org. Downloaded on 05 December 2017. Kalashnikova, L. V., & Halkin, S. I. (2017). Taksonomichna struktura sozoflory dendroparku "Oleksandriya" NAN Ukrainy [Taxonomy structure of sozoflora of the dendrological park "Olexandria" of NAS of Ukraine]. Scientific Bulletin of UNFU, 27(3), 38-40. https://doi.org/10.15421/40270307. [in Ukrainian]. Kazimirova, L. P. (2017). Rarytetna dendroflora botanichnoho sadu Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu [Rare dendroflora of the Botanical Garden of Khmelnytskyi National University]. Lisove i sadovo-parkove hospodarstvo, 11. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/licgoc_2017_11_8. [in Ukrainian]. Kuznetsov, S. I., Kurdiuk, O. V., Maievskyi, K. V., & Zhyla, K. V. (2013). Taksonomichnyi sklad ta systematyka Holonasinnykh (Pi-nophyta) dendroflory Ukrainy na osnovi yikh suchasnoi klasyfikat-sii [The taxonomic compound and the systematic of Gymnosperms (Pinophyta) of the dendroflora of Ukraine on the basis of their modern classification]. Introdukciia roslyn, 3, 3-11. [in Ukrainian]. Lapin, P. I., & Sidneva, S. V. (1973). Otcenka perspektivnosti dre-vesnykh rastenii po dannym vizualnykh nabliudenii. In Opyt intro-
duktcii drevesnykh rastenii (pp. 7-67). Moscow: GBS AN SSSR. [in Russian].
Medvediev, V. A., & Ilienko, O. O. (2015). Rarytetni dendroekzoty viddilu Pinophyta u derzhavnomu dendrolohichnomu parku "Tros-tianets" NAN Ukrainy [Rarity dendroeczotic plants of Pinophyta in the State Dendrological Park Trostjanets of the NAS of Ukraine]. Introduktsiia roslyn, 3, 78-93. [in Ukraine].
Miskevych, L. (2017). Reprezentatyvnist dendrosozoekzotiv zapo-vidnykh sadovo-parkovykh ob'iektiv zony shyrokolystianykh lisiv Ukrainy [Representativeness of dendrosozoexotics of the protected landscape gardening objects of the Broadleaf Forests Zone of Ukraine]. Nauk. visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho un-tu. Ser. Biol. nauky, 7, 31-36. [in Ukrainian].
Miskevych, L. V. (2016). Rarytetni vydy derevnykh roslyn Kreme-netskoho botanichnoho sadu [Rare species of arboreal plants of Kremenetski Botanical Garden]. Scientific Bulletin of UNFU, 26(5), 98-101. https://doi.org/10.15421/40260514. [in Ukrainian].
Popovych, S. Yu. (Ed.), (2013). Zapovidna dendrosozoflora Stepu Ukrainy. Kyiv: TsP "Komprynt". [in Ukrainian].
Popovych, S. Yu., & Varchenko, N. M. (2009). Metodyka intehralnoi autfitosozolohichnoi otsinky rarytetnykh dendroekzotiv [Methodology of integral autphytosozological evaluation of rare dendroexotic plants]. Introduktsiia roslyn, 4, 11-17. [in Ukrainian].
Savoskina, A. (2016). Otsiniuvannia dekoratyvnosti dendrosozoekzo-tiv shtuchnykh zapovidnykh parkiv Ukrainskoho Polissya [Evaluation of decorativeness of dendrosozoekzots of the Ukrainian Po-lissya]. Nauk. visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho un-tu. Ser. Biol. nauky, 12, 19-23. [in Ukrainian].
Stepanenko, N. P. (2015). Zapovidna ekzotychna dendrosozoflora ex situ Lisostepu Ukrainy (analiz struktury, otsinka dekoratyvnosti, fi-todyzain) [Rare exotic dendrosozoflora ex situ of Forest steppe of Ukraine (structure analysis, decorative rating, phytodesign). On the manuscript. Abstract of Doctoral Dissertation for Biology Sciences (06.03.01 - Forest Plantations and Phytomelioration). Kyiv. [in Ukrainian].
Syplyva, N. O. (2010). Strukturnyi analiz rarytetnoi dendroflory par-kiv Vinnytskoi oblasti [Structural analysis of rare dendroflora of Vinnitsa Region parks]. Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy. Ser. Li-sivnytstvo i dekoratyvne sadivnytstvo, 152(1), 165-169. [in Ukrainian].
Syplyva, N. O. (2014). Inventaryzatsiini doslidzhennia parkiv-pam'iatok sadovo-parkovoho mystetstva Vinnychyny [Inventory research of parks monuments of landscape art in Vinnitsa Region]. Visnyk natsionalnoho naukovo-pryrodnychoho muzeiu, 12, 116122. [in Ukrainian].
Takhtadzhyan, A. L. (1978). Floristicheskie oblasti Zemli [The floris-tic regions of the World]. Leningrad: Nauka. [in Russian].
Vlasenko, A. S. (2013). Autfitosozolohichnyi analiz ekzotychnoi dendroflory shtuchnykh parkiv pryrodno-zapovidnoho fondu Stepu Ukrainy [Outphytosozological analysis of exotic dendroflora of man-made parks of the Natural-Reserved Fund of the Steppe of Ukraine]. Scientific Bulletin of UNFU, 23(5), 319-324. Retrieved from: http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2013/23_5/319_Wla.pdf. [in Ukrainian].
Vlasenko, A. S. (2014). Fitotsenotypna struktura zapovidnoi dendro-sozoflory ex situ zapovidnykh parkiv Stepu Ukrainy [Phytocenotic structure of reserved dendrosozoflora ex situ of protected parks of Ukraine's Steppe]. Scientific Bulletin of UNFU, 24(9), 118-124. Retrieved from: http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2014/24_9/23.pdf. [in Ukrainian].
Vlasenko, A. S. (2015). Reprezentatyvnist kultyvuvannia dendrosozo-ekzotiv ex situ u shtuchnykh zapovidnykh parkakh Stepu Ukrainy [Analysis of ex situ cultivation rare dendroflora of Ukrainian Steppe]. Biolohichnyi visnyk MDPU, 1, 24-47. https://doi.org/10.7905/bbmspu.v5i1.961. [in Ukrainian].
С. Г. Литвиненко1, М. И. Выклюк2
1 Черновицкий национальный университет им. Юрия Федьковича, г. Черновцы, Украина 2Ботанический сад Черновицкого национального университета им. Юрия Федьковича, г. Черновцы, Украина
ВИДОВОЙ СОСТАВ И СОСТОЯНИЕ РАРИТЕТНЫХ ДЕНДРОЭКЗОТОВ ОТДЕЛА PINOPHYTA БОТАНИЧЕСКОГО САДА ЧЕРНОВИЦКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО
УНИВЕРСИТЕТА ИМЕНИ ЮРИЯ ФЕДЬКОВИЧА
Представлены результаты анализа видового состава, географического происхождения, таксационных показателей, зимостойкости, генеративного развития и распределения по категориям раритетности (в соответствии с Красным списком МСОП) древесных интродуцентов отдела Pinophyta ботанического сада Черновицкого национального университета им. Юрия Федьковича. Выяснено, что в условиях открытого грунта Сада произрастает 39 видов раритетных дендроэкзотов отдела Pinophyta, относящихся к 20 родам, 4 семействам. Произведено распределение по категориям раритетности в соответствии с критериями Красного списка МСОП и показано, что 66,7 % исследуемых видов относятся к таким, которые находятся под небольшой угрозой исчезновения (категория LC). Природоохранный статус 17,9 % видов соответствует категориям CR, EN, VU. По географическому происхождению, доминируют представители Восточной Азии (19 видов) и Северной Америки (14 видов); эндемиками являются 51,3 % видов. Показано, что в условиях Сада все виды сохраняют характерную для них форму роста, при этом 7 видов достигают свойственных им размеров. Выяснено, что вполне зимостойкими в условиях ботанического сада являются 35 видов; формируют семена - 22 вида, из них 5 видов размножаются самосевом. Выделены растения, имеющие особенную историческую, коллекционную и научную ценность. Дальнейшему успешному сохранению исследуемых видов в условиях Прикарпатья будет способствовать изучение их устойчивости к биотическим факторам и исследование их эколого-ценотических особенностей.
Ключевые слова: дендросозоэкзоты открытого грунта; ботанический сад; географическое происхождение; таксационные показатели; зимостойкость; генеративное развитие.
S. G. Litvinenko1, M. I. Vykliuk2
1 Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsi, Ukraine 2 Botanical Garden of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsi, Ukraine
SPECIES COMPOSITION AND STATE OF RARE DENDROECZOTIC PLANTS OF PINOPHYTA IN YURIY FEDKOVYCH CHERNIVTSI NATIONAL UNIVERSITY BOTANICAL GARDEN
An effective direction of rare exotic plant species preservation is their ex situ cultivation conditions that is realized for introduced plants in botanical gardens, dendrological parks and other preserved parks. Lately, first actions for preservation rare woody plants in ex situ conditions in Ukraine are inventory research, elucidation of their spreading in cultivated area, their conservation status due to the Red Lists of international significance (such as The ITON Red List of Threatened Species) and estimation of their adaptation level. Therefore, the purpose of our research is to analyze species composition, conservation status due to The roUN Red List of Threatened Species, geographical origin, taxation parameters, winter resistance and generative development of Pinophyta rare woody exotic plants cultivated in Chernivtsi National University Botanical Garden. At the beginning of 2018, 39 species of rare dendroexo-tic plants of Pinophyta are growing in the open ground conditions in Botanical Garden. They belong to 20 genus, 4 families. The authors have ascertained that 19 species originated in East Asia and 14 species are from North America. 51. 3 % of species are endemics and 3 species are relicts. All species are recorded in The Red List of Threatened Species and are distributed by 5 categories; species from LC category are predominated (26 species). According to The IUCN Red List, all species that belong to EN (Endangered) and CR (Critically Endangered) categories and 4 species of NT (Near Threatened) category are endemics, so they need special conservation actions. 33 species are trees (29 among them are trees of first magnitude) and 3 species are shrubs. All species retain the growth form, while 7 species have reached the typical height for them. 35 species are revealed to be completely winter-hardly. 22 species form seeds and 5 species are self-propagated. Thus, Pinophyta rare woody exotic plants of Chernivtsi National University Botanical Garden are valuable as a reserve of genetic material and plants in the scientific and educational meaning. Trees of 10 species that have a special historical, collectible and scientific value are pointed out; they are from 110 to above 140 years old. Investigated plants have also forestry, meliorative, decorative and medicinal value. Further successful preservation of these species in the Pre-Carpathian region will be possible if their resistance to biotic factors, ecological and coenotic peculiarities is studied.
Keywords: dendrosozoeczotics of open ground area; botanical garden; geographical origin; taxation parameters; winter resistance; generative development.
