CC BY
16
Горошко М.П., Портах С.В. Возрастные изменения в распределении деревьев по категориям технической пригодности в модальных пихтовых древостоях Горган (Украинские Карпаты)
Рассмотрены обнаруженные изменения в распределении деревьев по категориям технической пригодности в распространенных категориях пихтовых древостоев -модальных. Проанализированы результаты проведенных исследований деревьев пихты белой разного возраста на типологической основе. Для моделирования рядов распределения деловых и дровяных стволов деревьев предложена трипараметричес-кая функция Вейбулла.
Ключевые слова: товарная структура, модальные древостои, категория технической пригодности, модельное распределение.
Horoshko M.P., Portakh S.V. Age-related changes in the distribution of trees by the categories of technical suitability in the modal fir stands of Gorgans (Ukrainian Carpathians)
The paper deals with the founded changes in the distribution of trees in categories of technical suitability of the most common categories of fir forests - modal. The results of studies of silver fir trees of different ages were analyzed on typological basis. For simulation the series of distribution of good and wood trunks of silver fir trees proposed three-parameter Weibull's function.
Keywords: commoditive structure, modal forests, category of technical suitability, model distribution.
УДК 630*946.1(477.83) Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук;
астр. В.-В.В. ЦЫоцька - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ХВОЙН1 РОСЛИНИ У ЗАПОВ1ДНИХ ОБ'СКТАХ ВОЛИНСЬКО1 ОБЛАСТ1
Наведено короткий опис природно-заповщного фонду Волинсько'1 область Здшснено огляд поширення основних видiв хвойних рослин за заповщними об'ектами. Представлено рiзноманiття хвойних рослин парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва. Виявлено вiковi хвойш дерева, що збереглися.
Ключое1 слова: хвойш рослини, заповщш об'екти.
Актуальшсть. В Укра!ш природно-заповщний фонд охороняеться як нацюнальне надбання, щодо якого встановлюеться особливий режим охоро-ни, вщтворення \ використання. Волинська область багата на р1зш природш ресурси з цшними насадженнями сосни звичайно!, ялинниками природного походженнями. Тому швентаризащя хвойних рослин в заповщних об'ектах обласл е актуальним завданням.
Методика дослвдження. Для дослщження використовували методику маршрутного огляду, знайдет види описувались за допомогою визначниюв [1, 2].
Результати та обговорення. На територи Волинсько! обласп розташо-вуються 348 об'екти природно-заповщного фонду, що становлять площу у 155456,5 га (табл. 1). Значну частину об'екпв було засновано у 1972-1975 рр., а саме 4 заказники \ 137 пам'яток природи, загальною площею 7 тис. га, у 1983 р. було створено Шацький нацюнальний природний парк площею 32515 га (у 1999 р. територ1я збшьшилась до 48977 га). У межах Волинсько! обласп
21 об'ект природно-заповiдного комплексу мае статус загальнодержавного зна-чення, решта об'екпв - мюцевого. Серед категорiй природно-заповiдного фонду переважають заказники та пам'ятки природи, що становлять 89,7 %, заповщ-нi урочища - 7,8 %, парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва менше - лише 3,2 %. Також до складу фонду входять Черемський природний заповщник, пло-щею 2975,7 га, Шацький нацiональний природний парк - 48977,0 га, та Реп-ональний ландшафтний парк "Прип'ять - Стохщ" - 22628,0 га [3].
Табл. 1. Об'екти природно-заповiдного фонду територи ВолинськоИобласт'1
№ Назва об'екпв природно-заповвдного фонду К-сть Площа, га
1. Природт зaповiдники 1 2975,70
2. Нaцiонaльнi природнi парки 1 48977,0
3. Регюнальт лaндшaфтнi парки 1 22628,0
4. Заказники 192 77392,2
5. Пам'ятки природи 116 748,0
6. Заповвдт урочища 26 2898,1
7. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва 11 107,5
Разом 348 155456,5
Серед хвойних рослин природно-заповщного фонду Волинсько!' об-ласт переважають TaKi види: сосна звичайна - Pinus sylvestris L., яка висту-пае едифiкaтором, ялина звичайна - Picea excelsa Link., рщко зростае модри-на европейська - Larix decidua Mill. Так насадження сосни звичайно!' 1, 1 а, 2 боштету трапляються у бшьшоси зaповiдний об,ектiв, а саме у таких заказниках: "Бужанська дача", "Заставненський", мПaвлiвськийм, "Бузаки", пам'ят-ках природи "Урочище Ревнi", заповщних урочищах "Мощанська дача", "Ду-бово-сосновий лю - 2" та ш. В останньому зaповiдному об,ектi збереглися сосново-дубовi лiси у природному стат. Вжовий aнaлiз показав, що бшь-шiсть насаджень 50-100-рiчного вiку, а у заказниках "Мошне", пам'ятках природи "Урочище Ревш", зaповiдних урочищах "Ювещвська дача - 1", "Клве-цiвськa дача - 6" зростають сосни вiком 120-160 рокiв. У пам'ятщ природи "Хвойна" iснують особини вжом 125 рокiв, 3 боштету, що збереглися у природному стат. Сосна звичайна - велетень, зростае у селi Губин, вжом близь-ко 240 рокiв, охороняеться як боташчна пам'ятка природи. Насадження низь-кобошгетно! сосни спостережено у таких заповщних об'ектах як - "Стохщ", "Залазький", "Нуйнiвський", "Пiдрiчaнський", "Муравище - 1", "Маневиць-кий", "Тельчiвський" та iн. Етaлоннi високобонiтетнi насадження сосни юну-ють у заказнику "Мощаницький", у заказнику "Лiтинський" сосново-дубовi насадження високого генофонду, 1,2 боштету, вшом 70-100 рокiв. Дiлянкa соснового люу - 1,2 мае еталонш лiсонaсiнневi насадження сосни звичайно! 1 боштету. У 1967 р. у заказнику "Ростанський" було створено клонову план-тащю високопродуктивного соснового насадження, шляхом використання елггного нaсiння з 63 областей Укра'ни. На Волиш також iснуе рiдкiсне насадження сосни смолянисто! у пам'ятщ природи "В,язiвненськa", площею 0,10 га. Соснова культура молодняка вжом 25 роюв iснуе у заказнику "Радо-шин". Також на територи Волинi було знайдено поодиною дерева сосни Веймута вжом 15 рокiв, та сосни кедрово!' сибiрськоl вiком 125 роюв, яю охо-
роняються як пам'ятки природи. У Шацькому райош iснують цiкавi пам'ятки природи - "Сосна i дуб - 1" - це дерево сосни звичайно! та дуба черешкового, що зрослися одшею гiлкою в трьох мiсцях вiком 125 рокiв, та "Сосна i дуб - 2" - дерева вжом близько 155 роюв, що приросли одне до одного. У с. Дубечне Старовижiвського району росте 200^чна сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), яка охороняеться як пам'ятка природи.
Табл. 2. Видовий складхвойнихрослину парках-пам'ятках садово-паркового _мистецтва_
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Площа, га Рк засну-вання Хвойт рослини
Здоров'я 13,60 1996 Ввдсутт
Байрак 13,00 1996 Ялина канадська (Picea glauca Voss) Ялина колюча (P. pungens Engelm) Ялина звичайна (P. excelsa Link) Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) Сосна кримська (P. pallasiana Lamb.) Сосна кедрова сибiрська (P. cembra v. sibiri-ca Rupr.) Сосна кедрова европейська (P. cembra L.) Тис ягвдний (Taxus baccata L.) Ялiвець козацький (Juniperus sabina L.) Кипарисовик горiхоплодий (Chamaecyparis pisifera Endl.) Дуглашя тисолиста (Pseudotsuga menziesii Mirb.)
Дубечне 2,00 1996 Сосна жовта (Pinus ponderosa Dougl.) Сосна жорстка (P. rigida Mill.) Сосна кедрова сибiрська (P. cembra v. sibiri-ca Rupr.) Сосна Веймутова (P. strobus L.) Кипарисовик горiхоплодий (Chamaecyparis pisifera Endl.) Модрина европейська (Larix decidua Mill.) Ялина колюча (Picea pungens Engelm) Ялина звичайна (P. excelsa Link) Туя захвдна (Thuja occidentalis L.)
Горохiвський 12,00 1972 Модрина европейська (Larix decidua Mill.)
Садиба Липинського 3,00 1994 Ялина звичайна (Picea excelsa Link)
Лнинський 8,40 1972 Модрина европейська (Larix decidua Mill.) Ялина звичайна (Picea excelsa Link)
Любешiвський 12,00 1972 Кипарисовик горiхоплодий (Chamaecyparis pisifera v. squarrosa Endl.)
Першотравневий 10,60 1977 Дуглашя тисолиста (Pseudotsuga menziesii Mirb.)
Берестечшвський 4,50 1994 Ввдсутт
Слов'янський 27,50 1997 Туя захвдна (Thuja occidentalis L.) Ялiвець козацький (Juniperus sabina L.)
Макаревичiвський 0,90 1983 Ввдсутт
Високобонiтетна ялина звичайна природного походження збереглася у таких заповщних об'ектах як "Карпишвський", "Богуславський ялинник", "Мозирський", "Карасинський", "Богуславський ялинник" вжом 60-70 рокiв. Насадження ялини зростають у заказниках "Павлiвський", "Рись", "Мане-вицький". Природнi пам'ятки "Гiрницький", "Доманiвський", "Кортелшсь-кий" охоплюють ялини 1, 1А бонiтету, вжом близько 70 рокiв, якi входять до генофонду Волинсько! областi. Еталонш ялини вiком 70-80 рокiв, 1, 1А бош-тету зростають у "Городоцькому", "Оконському" та "Чорторийському ялин-нику", що охороняються як пам'ятки природи. У селi Добре юнуе пам'ятка природи "Смерека" - щнне одиноке дерево, вiком 125 роюв.
Рiдкiсною у Волинськiй областi е модрина европейська. Зростае мю-цями у заказниках "Бужашвська дача", "Павлiвський". У Рожищенському районi iснуе "Алея модрини", яка охороняеться як пам'ятка природи з 1982 р. Також як пам'ятка природи зростае "Модриновий лю" площею 1,60 га з 1972 року. У Старовижiвському райош е пам'ятка природи "Модрина", яка охоплюе 9 модрин европейських вжом 65 рокiв, висота яких сягае 25 м, а дь аметр стовбура 24 см.
Рiзноманiття хвойних рослин збагачуеться в основному за рахунок на-явних парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва, яких нашчуеться 11 об'егав, загальною площею 107,5 га (табл. 2). Найстарiшi парки-пам'ятки Любешiвський (12,0 га), Горохiвський (12,0 га) та Л^инський (8,4 га) було створено у 1972 р. На двох останшх об'ектах було виявлено вiковi дерева модрини европейсько! (Larix decidua Mill.) та ялини звичайно! (Picea excelsa Link) вщповщно, якi становлять значну наукову та культурну щншсть.
Видовий склад хвойних рослин у парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва представлений трьома провщними родинами - Тисов^ Соснов^ Кипарисовi та шiстьма родами [4, 5] (табл. 2).
Висновки. 1. На територи Волинсько! областi розташовано 348 об'екти природно-заповiдного фонду, що становлять площу у 155456,5 га. Серед категорш природно-заповiдного фонду переважають заказники та пам'ятки природи, що становлять 89,7 %, заповщш урочища - 7,8 %, парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва менше - лише 3,2 %.
2. Серед хвойних рослин природно-заповщного фонду Волинсько! об-ластi переважають таю види: сосна звичайна - Pinus sylvestris L., яка висту-пае едифжатором, ялина звичайна - Picea excelsa Link., рщко зростае модрина европейська - Larix decidua Mill.
3. Видовий склад хвойних рослин збагачуеться здебшьшого за рахунок наявних парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва i представлений трьома провщними родинами - Тисов^ Соснов^ Кипарисовi та шютьма родами.
Л1тература
1. Крюссман Г. Хвойне породы / Г. Крюссман. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1986. -
256 с.
2. Бродович Т.М. Деревья и кустарники запада УССР. Атлас / Бродович Т.М., Бродович М.М. - Львiв : Вид-во "Вища шк."", 1979. - 251 с.
3. Химин М. Природно-заповщний фонд Волинсько! област / Химин М., Тутейко В. та ш. - Луцьк : Вид-во "Ыщал", 1999. - 48 с.
4. Коцун Л.О. Видовий склад i композицшна побудова дендропарку "Байрак" // Молодiжний науковий вiсник ВДУ. - Сер. Бюлопчш науки. - 1997. - № 2. - С. 20-25.
5. Коцун Л.О. Стан i перспективи реконструкцп "Садиби Липинського" // Проблеми ландшафтно'1 архiтектури, урбоекологп та озеленення населених мiсць : матер. Перш. М1жн. семiнару. - Львiв, 1997. - С. 36-39.
Кучерявый В.П., Цихоцкая В.-В.В. Хвойные растения в заповедных объектах Волынской области
Приведено короткое описание природно-заповедного фонда Волынской области. Осуществлен обзор распространения основных видов хвойных растений по заповедным объектам. Представлено многообразие хвойных растений парков-достопримечательностей садово-паркового искусства. Обнаружены сохранившиеся вековые хвойные деревья.
Ключевые слова: хвойные растения, заповедные объекты.
Kucheriavyi V.P., Tsikhotska V.-V.V. Conifers within protected territories of Volyn region
A brief description of the Volyn region protected territories is given. We made a survey of the main widely - distributed species of coniferous plants within protected territories. We present structure of conifers diversity in parks-monuments of landscape art. We found remained venerable coniferous trees.
Keyworlds: conifers, protected territories.
УДК 504.06; 330.341.1 Доц. О.А. Кйко, д-р техн. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ШВЕСТИЩЙНА ПРИВАБЛИВ1СТЬ Л1СОПРОМИСЛОВОГО СЕКТОРУ ЗАКАРПАТСЬКО1 ОБЛАСТ1
Здшснено комплексну ощнку швестицшно! привабливосп люопромислового комплексу Закарпатсько! област на основi сорока показниюв, яю комплексно характеризуют розвиток люового господарства, виробництва виробiв з деревини, мебле-вого та целюлозно-паперового виробництва.
Стан питання. Покращення конкурентоспроможносл шдприемств ль сопромислового комплексу можна здшснити, комплексно вирiшуючи низку таких проблем: забезпечення високо! якост продукцй; ютотне тдвищення продуктивност пращ; зменшення собiвартостi продукцй.
Вагому частку перелiчених вище завдань вирiшують упровадженням у технолопчний процес виробництва новiтнiх технологiй, що базуються на ви-користаннi сучасного обладнання, шструменпв та матерiалiв.
Дефщит внутрiшнiх iнвестицiй, спричинений багатьма чинниками, зу-мовлюе надзвичайну актуальнiсть штенсивного залучення, власне, iноземних iнвестицiй.
Методика дослвджень. Комплексне оцiнювання швестицшно! привабливосп лiсопромислового комплексу Закарпатсько! обласп здiйснювали на основi сорока показниюв, якi комплексно характеризують розвиток люо-вого господарства, виробництва виробiв з деревини, меблевого та целюлоз-но-паперового виробництва (табл. 1).
