Таксономічне різноманіття найважливіших об'єктів озеленення Середнього Подніпров'я Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

На примере основных и второстепенных улиц промышленных районов Белой Церкви охарактеризованы условия развития, состояние и другие таксационные показатели защитных насаждений. Показана зависимость жизнеспособности древесных пород от видового состава и структуры древостоя и места в нем деревьев. Охарактеризовано влияние на состояние древостоев их удаления от проезжей части, степени истаптыва-ния травостоя и почвы, механического повреждения деревьев. Определенное ослабление деревьев дуба обыкновенного, вяза гладкого, липы широколистой и кое-где сердце-листой - следствие конкурентного их угнетения более развитыми спутниками.

Ключевые слова: Белая Церковь, промышленно-транспортная зона города, защитные насаждения улиц, структура древостоев, повреждение древостоев.

Sagdeeva T. Yu. Species Composition and Condition of Protective Plantings of the Streets of Industrial and Transportation Zone in the City of Bila Tserkva

Development conditions, status and other inventory figures of protective plantings are described on the example of major and minor streets of industrial zones of Bila Tserkva. The dependence of the vitality of trees by species composition and structure of the stand and tree place it in is described. The influence of the stands distance from the roadway on their state, the degree of vegetation and soil trampling and also mechanical damage of trees are characterized. Some weakening of oak trees, smooth-leaved elm, small-leaved, and sometimes broad-leaved lime are the result of their competitive inhibition by more advanced satellites.

Keywords: Bila Tserkva, industrial and transportation zone of the city, street protective plantings, stand structure, stand damage.

УДК582:635.(054+925)(477.46+41) Доц. О.В. Спрягайло,

канд. бюл. наук - Черкаський НУ т. Б. Хмельницького

ТАКСОНОМ1ЧНЕ Р1ЗНОМАН1ТТЯ НАЙВАЖЛИВ1ШИХ ОБ'£КТ1В ОЗЕЛЕНЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ПОДНШРОВ'Я

Оцшено таксономiчне рiзноманiття найважливших паркових об'екпв озеленення Середнього Подншров'я. Встановлено, що асортимент видгв, гiбридiв та культиварiв, що використовуються у парках регюну, змшюеться у значних межах - вщ 11-15 до 147172. Видшено чотири групи парюв за показником видово! насиченосп: I група (3 об'екти) - понад 30 видiв i внутршньовидових категорш на 1 га; II (4 об'екти) - 1030 таксошв на 1 га; III - вщ 1 до 10 (25 об'екпв); IV (9 об'екпв) - менше 1. Бiльшiсть найважливших паркових об'екпв озеленення Середнього Подншров'я мають бщний таксономiчний склад i потребують коректування.

Ключовi слова: таксономiчне рiзноманiття, парки, видова насиченiсть, штродуко-ванi види, оптишзацш.

Вступ. Для успiшного забезпечення полiфункцiональностi об'екпв озеленення часто виртальною е наявнiсть асортименту деревних рослин, Bce6i4HO пристосованих до умов регюну, де !х використовують. У процесi iнтродукцií но-вих видав, пбрид1в i культивар1в важливим етапом е оцшювання сучасного стану насаджень i3 врахуванням реакцiй рослин на дда мiсцевих екологiчних факторiв.

Вщомосп про таксономiчний склад культивовано! дендрофлори Украши та Середнього Поднiпров'я зокрема, представлено у роботах О.Л. Липи [10-12], М.А. Кохна [7-9], Ю.О. Клименка [6] та iн. Деят питання використання деревних рослин у насадженнях м. Черкаси висвилено у публiкацiях П.М. Потуль-ницького [13], окремих парках Черкасько! обл. - 1.Г. Дерiя [4-5]. Проте ком-

плекснг дослгдження культивовано! дендрофлори у складi паркових насаджень Середнього Поднiпров,я ранiше не проводили. Необхгднгсть Bce6i4Horo оцгню-вання ii сучасного таксономiчного складу та його коректування зумовили прг-оритетнгсть напряму дослiджень.

Матерiали та методи. Оцгнювання видового та внутрiшньовидового складу культивовано! дендрофлори регiону проводили на основi обстеження семи паркгв-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, 33 паркгв-пам'яток садово-паркового мистецтва мiсцевого значення, трьох запо-вiдних урочищ та 31 паркгв i скверiв, що не мають режиму охорони (разом 75 паркових об'ектгв). Аналiз таксономiчного рiзноманiття у цiй публiкацГí проводили для 41 об'екта, де трапляеться найбгльша видова та внутргшньовидова рг-зномангтнгсть. 1нвентаризацГю наявних насаджень проводили методом маршрут-них обстежень. Латинськг назви та номенклатуру таксонгв приймали зггдно з роботами С.Л. Мосякгна та М.М. Федорончука [14] з урахуванням матергалгв до-вгдникгв "Дендрофлора Украши. Дикорослг та культивованг дерева й кущг" [1-3].

Результати дослщження та Тх обговорення. Асортимент видгв, ггбри-дгв та культиваргв, що використовуються у паркових об'ектах Середнього Под-нгпров'я, змгнюеться у значних межах - вгд 11-15 до 147-172 (рис. 1). 180

Рис. 1. Таксономiчне рiзноманimmя (виЫв, гiбрuдiв i кульmuварiв) найважливШих об'eкmiв озеленення Середнього Поднтров'я: 1) Боташчний сад Черкаського национального ушверситету 1м. Б. Хмельницького; 2) сшьський парк с. Васютинцг; 3) парк "Ювглейний", м. Черкаси; 4) Лозуватський дендропарк; 5) парк Перемоги, м. Черкаси; 6) парк санаторт "Мошноггр'я"; 7) парк МлПвського тституту помологи; 8) парк Зо-лотонгсько! санаторно! школи; 9) Васютинський шкшьний парк; 10) Кагарлицький парк; 11) парк 3-1 мгсько!лгкарш; 12) Корсунь-Шевченкгвський парк; 13) Соборний парк, м. Черкаси; 14) парк Маслгвського аграрного техшкуму; 15) парк хгмшв, м. Черкаси; 16) Черкаський дитячий парк; 17) Шевчентвський нацюнальний запов1дник "Тарасова гора, м. Кан1в"; 18) Ташанський парк; 19) Кашвський меморгальний парк;

20) "Михайлова гора", с. Прохор1вкаКашвськогорайону; 21) паркДекабристгв, м. Кам'янка; 22) парк першо! м1сько1 л1карн1, м. Черкаси; 23) Золототськиймеморгаль-ний парк; 24) Долина троянд, м. Черкаси; 25) парк Переяслав-Хмельницького музею ар-

хтектури та побуту; 26) Смглянський мгський парк; 27) парк Слави, м. Шпола; 28) парк обласно!лжарш, м. Черкаси; 29) "Замкова гора", м. Чигирин; 30) парк с. Малг КашвцI Чорноба!вськогорайону; 31) природно-гсторичний комплекс Г.С. Сковороди, с. Каврай Золотошського району; 32) Звенигородський мгський парк ¡м. Т. Шевченка; 33) Козачанський парк; 34) ДарПвський парк, м. Шпола; 35) Великобургмський парк;

36) Переяслав-Хмельницькиймгський парк; 37) парк "Сосшвський", м. Черкаси;

38) парк 1м. Шевченка, м. Чигирин; 39) парк "Перемога"м. Звенигородка;

40) Будищанський парк; 41) Дитячий парк, м. Шпола

Найбiльшим TaKCOHOMÍ4HKM рiзноманiттям у perioHi вiдзначаються два об'екти, створет у ХХ ст. - Ботатчний сад Черкаського нацюнального ушвер-ситету ím. Богдана Хмельницького i Васютинський сiльський дендропарк (с. Васютинщ Чорнобашського р-ну Черкасько!' обл.). На 1хшх незначних тери-торiях (близько 4,5 га кожна) зiбрано колекцп деревних рослин, що н^чують вiдповiдно 172 та 147 видiв та внyтрiшньовидових категорiй. Обидва об'екти створювали i3 науковою та шзнавальною метою та часто використовують для проведения навчальних екскyрсiй yчнiв i студештв. У списку iнтродyкованих видав зазначених осередкiв культивовано!' дендрофлори е таксони, представни-ки яких не трапляються бiльше в жодному з об'ектш озеленення Середнього Подиiпров'я. Це зокрема: Abies fraseri (Pursh.) Poir., Pterocarya pterocarpa (Michx.) Kunth., Securinega suffruticosa (Pall.) Rehder (Боташчний сад ЧНУ), Ko-elreuteria paniculata Laxm., Pentaphylloides fruticosa (L.) O. Schwarz., Halimo-dendron halodendron (Pall.) Voss., Paulownia tomentosa (Thunb.) Steud. (Васю-тинський дендропарк).

Частину видав з колекцш обох об'екпв за час 'хнього кнування було втрачено. Осиовиi втрати таксономiчноí рiзиомаиiтиостi Ботаиiчиого саду ЧНУ пов'язаш iз зменшенням майже втричi його територц - вiд 11,6 га до 4,58 га. Окрш цього, частина видiв обох колекцiй загинула вiд до несприятливих еко-лопчних факторiв - весняних i осшшх заморозкiв, критичних зимових температур, посухи, вiтроламiв та iи. Це зокрема: Ephedra equisetina Bunge, Buddleia da-vidii Franch., Wisteria sinensis (Sims) Sweet, кшька видiв роду Magnolia L. та ш

За останш кiлька рокiв зусиллями викладачiв НН1 природничих наук Черкаського нацюнального ушверситету колекцiйие багатство дендрофлори Боташчного саду ЧНУ поповнилося кiлькома видами природно!' флори Укра-!'ни, привезеними iз Карпат (Abies alba Mill., Rhododendron myrtifolium Schott and Kotschy), Холодного Яру (Euonymus nana Bieb., Daphne cneorum L.), а та-кож - штродукованими видами i культиварами роду Picea A. Dietr. (P. abies (L.) H. Karst. 'Nidiformis', 'Viminalis', 'Boberskii', 'Virgata', 'Reflexa', P. obovata Ledeb. 'Densifolia', Picea mariana (Miller) Britt. 'Doumetii' та 'Glauca', Picea schrenkiana Fisch., P. Jesoensis Carriere, P. Engelmanii Engelm. та ш), переданими спiвробiт-никами НБС ím. ММ. Гришка НАН Укра'ни.

Значним таксоиомiчиим рiзиомаиiттям вданачаються кíлька iиших об'-ектíв, створених у середииi ХХ ст. - парки "Перемоги" у м. Черкаси та сшьсь-кий дендропарк у с. Лозуватка Шполянського р-ну. У 'хнх насадженнях трапляються вiдповiдно 82 та 103 видíв, гiбридiв та кyльтиварíв деревних рослин.

Основою насаджень парку "Перемога" е Acer platanoides L., Populus nigra L., P. italica (Du Roi) Moench, Salix alba L., Tilia cordata Mill., хоча тут та-кож широко використано цiииi декоративиi штродуковаш види та виyтрiшиьо-видовi категорц - Tamarix ramosissima Ledeb., Spiraea x bumalda Burv., Picea abies 'Viminalis', Thuja occidentalis L. 'Ericoides', Salix matsudana Koidz. 'Tortuosa', Philadelphus x lemoinei Lemoine, Weigela florida (Bunge) A.DC. тощо.

Значну кiлькiсть таксоиíв декоративних дерев, кушдв i лiаи залучено шд час створення сiльського парку у с. Лозуватка. Тут, зокрема, зростають: Metasequoia glyptostroboides Hu et W.C. Cheng, Thuja plicata D. Don 'Zebrina',

Pyrus ussuriensis Maxim., Quercus castaneifolia C.A. Mey., Syringa josikae J. Jack. ex Rchb., Staphylea pinnata L., Sambucus nigra L. 'Laciniata', Fraxinus excelsior L. 'Diversifolia Pendula', Acer platanoides 'Dissectum'. OKpiM цього, у парку e алейнi посадки з Thuja occidentalis 'Columna' i Quercus robur L. 'Fastigiata', якi створю-ють своeрiдний колорит.

Видове багатство парюв, створених у XVIII-XIX ст. (парк санаторда "Мошногiр'я", парк Мливського шституту помологи, Кагарлицький парк, Кор-сунь-Шевчентвський парк, Ташанський парк, парк Декабриспв у м. Кам'янка, Смiлянський мкький парк), формувалося i3 рiзноманiття деревних рослин, ви-саджених понад 100 ротв тому, та таксошв, залучених у пiзнiшi перiоди (пере-важно в середиш ХХ ст.). Залежно вiд розмiщення, задiяностi у сустльному життi, iсторичних особливостей, адмiнiстративноí приналежносп, а отже - i ступеня обслуговуваностi, такi об'екти озеленения ниш мктять 31 -78 видiв, пб-ридш i культиварiв. Яскравою ознакою цих паркiв e наявшсть в основi наса-джень аборигенних видш дерев: Pinus sylvestris L., Acer platanoides, A. campestre L., Tilia cordata, Fraxinus excelsior. З-помiж iитродуцентiв тут часто трапляються вiковi екземпляри Pinus nigra J.F. Arnold, Celtis occidentalis L., Morus alba L., Aesculus hippocastanum L. та ш.

Парк санаторiю "Мошногiр'я" (залишки колишнього Мошно-Городи-щенського парку М.С. Воронцова) оновлено на початку 80-х рошв ХХ ст. для потреб вщпочивальнитв. Тут було висаджено рослини ряду iитродукованих ви-дiв, пбридш i культиварш, зокрема: Cercidiphyllum japonicum Siebold et Zucc., Yuccafilamentosa L., Tamarix ramosissima, Robinia viscosa Vent., Campsis radicans (L.) Seem., Spiraea x vanhouttei (Briot) Zabel, Thuja occidentalis 'Ericoides' та ш.

У ХХ ст. вiдчутно змшився таксономiчний склад й iнших старовинних паркiв. У íхиiх насадженнях з'явилися Picea abies 'Nidiformis', Picea glauca (Mo-ench) Voss 'Conica', Fraxinus excelsior 'Pendula' (с. Млйв), Symphoricarpos albus (L.) Schott, Ptelea trifoliata L., Acer platanoides 'Schwedlerii' (м. Кагарлик), Thuja occidentalis 'Fastigiata', Juniperus communis L. 'Hybernica' (м. Корсунь-Шевчен-кiвський), Physocarpus opulifolius (L.) Maxim., Gleditchia triacanthos L. 'Inermis' (м. Кам'янка) тощо.

Частина старовинних паркiв перебувають у стадц занепаду i втратила свое початкове рiзноманiття. Такими e Козачанський парк (с. Козацьке Звениго-родського р-ну), Будищанський парк (с. Будище Звенигородського р-ну), Дарь 1вський парк (м. Шпола), Великобурiмський парк (с. Велика Буршка Чорноба-1вського р-ну), "Михайлова гора" (с. Прохорiвка Канiвського р-ну). На територп зазначених об'eктiв збереглися вiковi дерева Picea abies, Fraxinus excelsior (с. Козацьке), Aesculus hippocastanum, Quercus robur, Pinus sylvestris (с. Буди-ще), Fagus sylvatica L., Carpinus betulus L., Quercus robur 'Fastigiata' (м. Шпола), Populus alba, Populus nigra (с. Велика Бурiмка), Gleditchia triacanthos, Tilia cordata (с. Прохорiвка).

Поршняно рiзноманiтними e насадження у деяких спецiалiзованих парках, закладених з навчально-виховною метою (парк Золотонiськоí санаторно1 школи - 63 вид1в i внутрiшньовидових категорiй деревних рослин, Васютинсь-кий шк1льний парк - 62, парк Маслшського аграрного техиiкуму - 54), для озе-

ленення лкарень (парк Черкасько! мюько! лiкарнi № 3-56, Черкасько! мюько! лiкарнi № 1-35). Тут, зокрема, використано: Swida alba (L.) Opiz 'Albo-margina-ta', Rhodotypos kerrioides Ziebold et Zucc., Cotinus coggygria Scop. (м. Золотоно-ша), Metasequoia glyptostroboides, Juniperus sabina L. 'Variegata', Maclurapomife-ra (Raf.) Schneid. (с. Васютинцi), Taxus baccata L., Acer ginnala Maxim., Tiliape-tiolaris D.C. (с. Маошвка), Populus bolleana Lauche, Styphnolobium japonicum (L.) Schott., Spiraea salicifolia L. (м. Черкаси).

У межах 29-56 видiв дерев, кущдв та лiан зафiксовано таксономiчне рiз-номашття досить вiдвiдуваних об'екпв - меморiальних (Соборний парк м. Черкаси, Кашвський меморiальний парк, Шевченкiвський нащональний заповщник "Тарасова гора", Золотонiський меморiальний парк, "Замкова гора", м. Чиги-рин) та мiських (парк Хiмiкiв, "Долина троянд" - м. Черкаси, Черкаський дитя-чий парк) парив. Серед !хшх насаджень трапляються Thuja occidentalis 'Ellwan-geriana Aurea', Sorbus aucuparia L. 'Pendula', Viburnum x carlesii Hemsl. (м. Черкаси), Picea schrenkiana, Betula pendula Roth 'Youngii', Sorbus intermedia (Ehrh.) Pers. (м. Кашв), Prunus pissardii Carriere, Juglans cinerea L., Padus virginiana (L.) Mill. (м. Золотоноша), Pinus banksiana Lamb. (м. Чигирин).

Частина парив Середнього Поднiпров'я (Переяслав-Хмельницький мюь-кий, "Соснiвський" - м. Черкаси, iм. Шевченка - м. Чигирин, "Перемога" -м. Звенигородка, дитячий парк - м. Шпола) мають дуже бiдний видовий склад, обмежений 11-18 видами й культиварами. Частково це пояснюеться незначни-ми площами, що займають зазначенi об'екти (вщ 2 до 6,65 га). Насадження цих паркiв сформованi з Acer platanoides, A. saccharinum L., Aesculus hippocastanum, Robinia pseudoacacia L., хоча тут також трапляються окремi екземпляри Juniperus squamata Buch.-Ham.ex D. Don 'Meyeri', Fraxinus lanceolata Borkh. (м. Переяслав-Хмельницький), Gymnocladus dioicus (L.) K. Koch (м. Чигирин), Quercus robur 'Fastigiata' (м. Звенигородка).

Для ощнювання участi видiв у формуваннi паркового ландшафту можна використовувати показник видово! насиченосп, який демонструе, скiльки видiв (внутрiшньовидових категорiй) припадае на одиницю площi об'екта озеленення. Парки, що мають високий показник видово! насиченосп, зручно використовувати для проведения навчальних екскурсiй.

40 -,............I...............................Н......................................................................................................................................Ш................................................................................................................1..........................................IV

1 2 3 4 5 6 7 8 91011121314151617181920212223242526272829303132333435363738394041 Рис. 2. Видова та внутрШньовидова насичетсть деревнихрослин в основних об'ектах озеленення Середнього Поднтров'я (пояснения див. у рис. 1)

За зазначеним показником об'екти озеленения Середнього Подшпров'я можна подшити на 4 групи: I - понад 30 видш i виутрiшньовидових категорiй на 1 га (Боташчний сад Черкаського нащонального унiверситету ím. Богдана Хмельницького; сшьський парк с. Васютинцi та Васютинський шкшьний парк); II - 10-30 таксошв на 1 га (Черкаський дитячий парк, парк 3-1 мкько! лiкарнi м. Черкаси, парк Маслíвського аграрного техиiкуму, парк с. Малi Канiвцi); III -вiд 1 до 10 (25 об'ектав, переважно тськ парки); IV - менше 1 (9 об'ектав, пере-важно старовинш парки - Смшянський мкький, Мливського iнституту помологи, Будищанський, Корсунь-Шевченювський, Козачанський, "Замкова гора" м. Чигирин, Дарй'вський, Ташанський, Великобурiмський) (рис. 2).

Висновки. Асортимент видíв, гiбридiв та культиварiв, що використову-ються у паркових об'ектах Середнього Подшпров'я, змшюеться у значних межах - вщ 11-15 до 147-172. Бшьшкть найважливiших паркових об'eктiв озеле-нення Середнього Поднiпров'я мають бщний таксономiчний склад i потребують оптишзацп та коректування.

Лiтература

1. Кохно М.А. Дендрофлора Украши. Дпкорооп та культивованi дерева й кущ. Голонасiннi : довiдник / М.А. Кохно, В.1. ГордГенко, Г.С. Захаренко та íh. / за ред. М.А. Кохна, С.1. Кузнецова; НАН Украши, Нац. бот. сад ím. М.М. Гришка. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2001. - 207 с.

2. Кохно М.А. Дендрофлора Украши. Дикороап та культивоваш дерева й кущi. Покрито-насшш. - Ч. I. Довiдник / М.А. Кохно, Л.1. Пархоменко, А.У. Зарубенко та íh. / за ред. М.А. Кохна. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2002. - 448 с.

3. Кохно М.А. Дендрофлора Украши. Дикороап та культивоваш дерева й кущг Покрито-насшш. - Ч. II. Довщник / М.А. Кохно, Н.М. Трофименко, Л.1. Пархоменко та íh. / за ред. М.А. Кохна та Н.М. Трофименко. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2005. - 716 с.

4. Дерий И.Г. Ценные растения охранного дендрогенофонда садово-парковых экосистем Приднепровской возвышенности с повышенным уровнем естественной радиоактивности и их рациональное использование при создании и обогащении ландшафтов / И.Г. Дерий // Охрана, изучение и обогащение растительного мира : межвед. науч. сб. - К. : Изд-во "Вища шк." - 1980. - Вып. 7. - С. 18-36.

5. Дерш 1.Г. Дендрофлора мгста Черкас та його околиць i деяю наслГдки штродукци / 1.Г. Дерш // Ьтродукщя та аюлматизащя рослин на Украгш : респ. мГжвщ. наук. зб. - К. : Вид-во "Наук. думка". - 1975. - Вип. 7. - С. 18-27.

6. Клименко Ю.О. 1сторичний розвиток, сучасний стан та проблема вщродження старо-винних парюв правобережного Люостепу Украши / Ю.О. Клименко // Ьтродукщя рослин : зб. наук. праць. - 1999. - № 1. - С. 85-89.

7. Кохно М.А. 1сторш штродукцц деревних рослин в Укрщ'ш (короткий нарис) / М.А Кохно. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2007. - 67 с.

8. Кохно М.А. Каталог дендрофлори Украши / М.А. Кохно. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2001. - 72 с.

9. Кохно Н.А. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине / Н.А. Кохно, А.Н. Курдюк. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1994. - 188 с.

10. Липа О.Л. Визначш сади i парки Украши та !х охорона / О.Л. Липа. - К. : Вид-во Кшв-ського ун-ту, 1960. - 176 с.

11. Липа О.Л. До вивчення фондГв декоративних деревних i чагарникових екзотв Украши / О.Л. Липа // Вюй АН УРСР : зб. наук. праць. - К. : Вид-во АН УРСР. - 1937. - № 4-5. - С. 74-94.

12. Липа О.Л. Заповедники та пам'ятки природи Украши: реестр-довщник / О.Л. Липа, А.П. Федоренко. - К. : Вид-во "Урожай", 1969. - 185 с.

13. Потульницький П.М. Структура декоративних зелених насаджень мГста Черкас / П.М. Потульницький // НауковГ записки Черкаського пединституту. - Черкаси. - 1957. - Т. XI. -С. 205-215.

14. Mosyakin S.L. Vascular plants of Ukraine / S.L. Mosyakin, M.M. Fedoronchuk // Nomencla-tural checklist. - Kiev, 1999. - 345 p.

Спрягайло А.В. Таксономическое разнообразие важнейших объектов озеленения Среднего Поднепровья

Оценено таксономическое разнообразие важнейших парковых объектов озеленения Среднего Поднепровья. Установлено, что ассортимент видов, гибридов и культива-ров, используемых в парках региона, колеблется в значительных пределах - от 11-15 до 147-172. Выделено четыре группы парков по показателю видовой насыщенности: I группа (3 объекта) - более 30 видов и внутривидовых категорий на 1 га; II (4 объекта) -10-30 таксонов на 1 га; III - от 1 до 10 (25 объектов); IV (9 объектов) - менее 1. Большинство важнейших парковых объектов озеленения Среднего Поднепровья имеют бедный таксономический состав и нуждаются в коррекции.

Ключевые слова: таксономическое разнообразие, парки, видовая насыщенность, интродуцированные виды, оптимизация.

Spriahailo O. V. The Taxonomic Variety of Major Greenery Sites of the Middle Dnieper Area

The taxonomic variety of major park greenery sites of the Middle Dnieper area is reviewed. It was established that the range of species, hybrids and cultivars, used in the region's parks varies greatly - from 11-15 to 147-172. Four groups of parks were established based on the species saturation: I group (3 sites) - more than 30 species and intraspecific categories on 1 ha.; II group (4 sites) - 10-30 taxons on 1 ha; III group - from 1 to 10 (25 sites); IV (9 sites) - less than 1. The majority of parks of Middle Dnieper area are proved to have poor taxo-nomic composition and need correction.

Keywords: taxonomic variety, parks, species saturation, introduced species, optimization.

УДК 630*164 Здобувач 1.Я. Тимочко; доц. Ю.А. Мельник, канд. с.-г. наук -

НЛТУ Украти, м. Львiв

ФЛОРИСТИЧНИЙ СКЛАД ЦЕНОПОПУЛЯЦ1Й ЗА УЧАСТЮ ALLIUM URSINUM L.

Розглянуто флористичний склад ценопопуляцш за участю Allium ursinum залежно вщ тишв люорослинних умов i тишв л1су. Виявлено с1мнадцять мюць зростання Allium ursinum у рiзних типах люорослинних умов i типах люу, де закладено пробш площ^ Встановлено, що цибуля ведмежа надае перевагу свiжим i вологим евтрофним (сугру-довим i грудовим) люорослинним умовам. Загальне вкриття травостою на пробних пло-щах змшюеться в межах 60-100 %. Встановлено, що на ПП-2Тр цибуля ведмежа та бь лоцвгг весняний утворюють стовщсоткове трав'яне вкриття, решта видгв - поодиноко.

Ключовi слова: Allium ursinum, ценопопулящя, флористичний склад, типи люо-рослинних умов, типи люу.

Вступ. Знання бюлоги, екологи i, що особливо важливо, стратеги виду, лежить в основi актуального на цей час завдання збереження популяцiй рщкк-них видiв рослин. Упродовж останнього десятирiччя, у зв'язку 3i втратою 6i-отичного рiзноманiття й загальною деградащею довкiлля, дослiдження i збереження популяцш таких видав набувають особливо!' актуальности Прикладом може слугувати рвдккний вид - цибуля ведмежа, черемша з родини Alliaceae. Allium ursinum - кавказько-европейський лковий вид, шзньовесняний ефемеро-!д, геофiт, кальцiефiл, тшьовитривалий евтрофний мезофiт, який в УкраМ спорадично трапляеться на Полка, у Лкостепу, у Карпатах. Вид внесено до Чер-воно! книги Укра!ни [6].

Рiд Allium L. (Alliaceae), що нараховуе близько 780 видш (Friesen et al., 2006), е одним з найбшьших родiв свiтовоí флори [10]. Вш входить до числа