CC BY
4
УДК 617.55-001-031.81-036
DOI: 10.26565/2313-6693-2021-42-05
СТРУКТУРА АБДОМIНАЛЬНОÏ ТРАВМИ ТА ÏÏ НАСЛ1ДКИ
Гог1я М. О.
Вступ. Мехашчна травма е пров1дною причиною швалщносл та передчасно1 смерт1 працездатного населения у бiльшостi краш свиу. Ушкодження органiв живота та заочеревинного простору (абдомшальна травма) значно обтяжують перебiг травми та е одшею з частих причин смерт1 постраждалих.
Мета дослiдження - проаиалiзyвати структуру та результати лжування постраждалих з абдомшальною травмою.
Матерiали та методи. На базi вiддiления полiтравми Комунального неприбуткового пiдприемства «М1ська клiнiчна л1карня швидко1 та невiдкладноï медично1 допомоги iменi О. I. Мещаншова» Харк1всько1 мiськоï ради здiйснено аналiз структури ушкоджень та результати лiкyвания 240 постраждалих з абдомшальною травмою з визначенням основних причин летальних наслщшв.
Результати. Бiльшiсть постраждалих з абдомшальною травмою були чоловiками (78,7 %) молодого в1ку (в1д 18 до 44 р.) (72,5 %). Причиною травми у 95 (39,6 %) постраждалих були дорожньо-транспортш пригоди, у 58 (24,2 %) - кататравма; у 65 (27,1 %) - побутова травма. В черевнш порожниш найчаспше були yшкодженi селезшка та/або печiнка - 66,7 % постраждалих. У 26,3 % пащенпв виявлено ушкодження тонкоï або товсто1 кишки, в окремих випадках виявлялась травма шлунку та жовчного мiхyра. У 37 (15,4 %) постраждалих виявлялись ушкодження бриж1 та у 32 (13,3 %) - ушкодження сальнику. Серед оргашв заочеревинного простору найчаспше виявлялась травма нирок - 46 (19,2 %), в 27 (11,2 %) випадках виявлено травму шдшлунково1 залози та в 13 (5,4 %) - сечового мiхyра, у 63 (26,7 %) постраждалих виявлено заочеревинну гематому. У 178 (74,2 %) постраждалих дiагностовано поеднану травму: торакальну - у 129 (53,8 %), скелетну - у 96 (40 %), черепно-мозкову - у 84 (35 %) постраждалих. Поеднаш ушкодження одше1 анатомо-функцюнально1 обласп дiагностовано у 80 (33,3 %), двох - у 67 (27,9 %) та трьох - у 31 (12,9 %) постраждалих. Протягом лшування у стацiонарi померли 34 (14,2 %) постраждалих, з них 12 (35 %) протягом першого тижня пiсля травми. Тривалiсть стацiонарного лшування постраждалих, що були виписанi, складала 15,0 [12,0; 25,0] л1жко/дня. Причинами летальносп та тривалоï госпiталiзацiï (бшьш 14 дiб) у бiльшостi випадшв були серцево-сyдиннi, респiраторнi, гнiйно-септичнi та нирковi ускладнення.
Висновок. У 44,5 % постраждалих з абдомшальною травмою виявляються ушкодження двох та бшьше оргашв черевно1 порожнини та/або заочеревинного простору, в 74,2 % випадках виявляються поеднаш ушкодження шших анатомо-функцюнальних областей: торакальну травму виявлено у 53,8 %, скелетну травму - у 40 % та/або черепно-мозкова травму -у 35,0 % постраждалих. Летальшсть при абдомшальнш травмi складае 14,2 %, причому протягом першого тижня шсля травми гине 35 % постраждалих. 3i збшьшенням кiлькостi поеднаних ушкоджень летальнiсть прогресивно зростае - в1д 4,8 % при iзольованiй травмi до 41,9 % при поеднанш торакальнiй, скелетнiй та черепно-мозковш травмi. Вiдносний ризик смертi достовiрно зростае при величинi ISS в1д 30 балiв та бiльше ( RR = 5,011; 95 % Д1 - 2,781-9,029) з найбшьшим впливом важко1' торакально1' травми (RR = 4,884; 95 % Д1 -2,778-8,584) та важко1' черепно-мозково1' травми (RR = 3,032; 95 % Д1 - 1,619-5,677). Переважання поеднаних ушкоджень при абдомiнальнiй травмi та 1'х роль у розвитку фатальних наслiдкiв потребуе мyльтидисциплiнарного шдходу до дiагностики та визначення прюритетних напрямк1в лiкyвання.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: абдомшальна травма, поеднаш ушкодження, ускладнення, летальшсть ШФОРМАЦ1Я ПРО АВТОРА
Гогiя Мадона Отарiвна, асистент кафедри хiрyргiчиих хвороб, оперативно1 хiрyргiï та топографiчиоï анатоми, Харк1вський иацiоиальиий yиiверситет iмеиi В. Н. Каразша, медичний факультет, майдан Свободи, 6, Харкiв, Укра1на, 61022; e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7891-6922
У 2010 рощ Генеральною Асамблеею Орган1зац11 Об'еднаних нац1й розпочалося десятир1ччя д1й забезпечення безпеки дорожнього руху, метою яких було
ВСТУП
скорочення р1вня смертност1 ыд травм на 50 % [1]. На той час у свт щор!чно 78,2 млн ос16 отримували травми та гинули 1,3 млн ос16, середньосв^овий показник смсртност1 в1д дорожньо-транспортних пригод (ДТП) складав
© Гоггя М. 0.2021
18,8 випадюв на 100 000 населення [2, 3]. Останш даш виявились також невтшними. Результати дослiдження глобального тягаря захворювань, травм та факторiв ризику (Global Burden of Diseases, Injuries, and Risk Factors Study) свщчать, що на цей час, як i протягом останшх 30-ти роюв травма пiд час ДТП займае перше мiсце в структурi причин скорочення життя внаслiдок стану здоров'я, швалщносп та передчасно! смертi серед працездатного населення [4].
В структурi мехашчно! травми важливе мюце займае абдомiнальна травма, яка е дуже варiабельною за перебiгом посттравматичного перюду та наслiдками. Найбiльш частим мехашзмом абдомi-нальних ушкоджень е ДТП, яка найчастiше е причиною закрито! абдомшально! травми (ЗАТ). [5]. Досить часто у постраждалих з абдомшальною травмою виникають ускладнення, пов'язанi як безпосередньо з травмою, так й з оперативним втручанням [6]. Летальшсть при домшуючий ЗАТ складала 16,7 %, при наявносп конкуруючих домiнуючих ушкоджень -72 % [7].
Вивчення структури ушкоджень та наслщюв травми важливе з точки зору виявлення найбшьш несприятливих прогностичних ознак для планування оптимально! тактики лшування. Цi показники дуже розрiзняються мiж регiонами та лiкарнями, тому подальшi дослiдження в цьому напрямку е актуальними.
МЕТА ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Мета дослщження - проаналiзувати структуру та результати лшування постраждалих з абдомiнальною травмою.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
Дослiдження виконано на базi вiддiлення полiтравми КНП «Мюька клiнiчна лiкарня швидко! та невщкладно! медично! допомоги iменi О. I. Мещаш-нова» Харювсько! мюько! ради та складалося з ретроспективного анатзу iсторiй хвороб та проспективного дослщження постраждалих тд час госттатзаци та протягом стацiонарного лiкування.
У дослщження увшшли 240 постраждалих, що мали наступнi критерп включення:
- вiк постраждалих вiд 18 роюв;
- наявнiсть абдомшально! травми, пщтверджено! клiнiко-iнструментальними даними та/або тд час оперативного втручання;
- у проспективному дослщженш -наявнiсть шформовано! згоди на отримання та обробку персональних даних та ктшчно! шформаци.
Первинний огляд постраждалого, незалежно вщ скарг та механiзму травми, проводився мультидисциплiнарною
бригадою у складi ирурга, що мае досвiд у абдомшальнш та торакальнiй хiрургi!, травматологом та нейрохiрургом.
1нструментальне дослiдження
включало рентгеноскошю та/або рентгенографiю живота, рентгенографiю трудно! кл^ки та сегментiв скелету залежно вiд локалiзацi! травми (хребта, тазу, кшщвок). Бiльшостi постраждалим (218 - 90,8 %) здшснено ультразвукове дослщження (УЗД) оргашв черевно! порожнини за протоколом FAST (Focused assessment with sonography for trauma) (для виявлення вшьно! рщини та/або вшьного пов^ря в черевнiй порожнинi) або за розширеним протоколом з обстеженням оргашв живота та заочеревинного простору. Дослщження виконувалось за допомогою апарату «Sim-5000» («EsaoteBiomedia», Iталiя) та SL-450 («Siemens» Шмеччина). При сумнiвних результатах клшчного та УЗД або при наявносп невелико! кiлькостi вiльно! рщини при УЗД за протоколом FAST постраждалим виконували лапароцентез троакарним методом з шарячим катетером, через який вводили до 1000 мл фiзiологiчного розчину натрда хлориду.
Лабораторне обстеження включало ктшчний аналiз кровi та сечi з розгор-нутою лейкоцитарною формулою та бiохiмiчнi дослiдження з визначенням концентрацi! загального бiлка та альбум> ну, сечовини, креатинiну, бiлiрубiну i його фракцiй, АлТ, АсТ та коагулограми за загальноприйнятими методиками клшчно! лабораторi! «МКЛШНМД iменi проф. О. I. Мещанiнова».
Оцiнку анатомiчно! тяжкостi ушкоджень проводили вiдповiдно до
Injury Severity Score (ISS), також анатзували вщносний ризик (relative risk - RR) смерт шсля абдомшально! травми.
Yci дослiдження вiдбувались вщповщно до Конвенцi! Ради Свропи «Про захист прав людини i людсько! гiдностi в зв'язку з застосуванням досяг-нень бiологi! та медицини: Конвенщя про права людини та бюмедицину (ETS № 164)» вщ 04.04.1997 р., i Гельсiнсько! деклараци Всесвiтньо! медично! асоцiацi! (2008 р.). Yd пащенти або !хнi законш представники пiдписували iнформовану згоду на участь у дослщженш, i вжит всi заходи для забезпечення аношмносп пацiентiв.
Отриманi данi проаналiзовано iз застосуванням методiв описово! статистики за допомогою програми Excel стандартного пакету Microsoft Office (2016). Кшьюсш даш перевiрено на нормальнiсть розподшу за критерiем Колмагорова-Смирнова, при нормальному розподш данi представлено у виглядк середне арифметичне ± стандартне вщхилення (M ± SD); при ненормальному розподш: медiана [25-й квартiль; 75-й
квартшь] (Me [Q25; Q75]). При порiвняння статево! та вiково! структури застосовано критерiй х2.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Найбiльш частим мехашзмом травми були ДТП - 95 (39,6 %), у тому числ^ в 34 (36 %) випадках постраждали водi!, в 31 (33 %) випадку - пасажири, в 28 (29 %) -шшоходи, в 2 (2 %) випадках - мотоцик-люти. Кататравму дiагностовано у 58 (24,2 %) постраждалих. Побутову травму констатовано у 65 (27,1 %) постраждалих, у тому числ^ у 58 (89,2 %) - внаслщок побиття. Y вшх постраждалих внаслщок цих механiзмiв дiагностовано закриту абдомшальну травму. Крiм цього, в 22 (9,2 %) дiагностовано вщкриту абдомiнальну травму, причиною якою були колото^заш поранення.
Серед постраждалих з абдомшальною травмою переважали чоловши - 189 (78,8 %). Середнш вш постраждалих складав (37,1 ± 13,2) р. (вщ 18 до 88 роюв). При цьому спостерiгалась достовiрна рiзниця вiково! структури у чоловшв та жiнок (табл. 1).
Таблиця 1
Статева та вжова характеристика постраждалих з абдомшальною травмою (абс., %)
Ыкова група* Стать Разом
Жшки чолов1ки
Молодий в1к (18-44 р.) 34 (66,7 %) 140 (74,1 %) 174 (72,5 %)
Середнш в1к (45-59 р.) 10 (19,6 %) 44 (23,3 %) 54 (22,5 %)
Похилий в1к (60-74 р.) 5 (9,8 %) 3 (1,6 %) 8 (3,3 %)
Старечш в1к (в1д 75 р. та б1льше) 2 (3,9 %) 2 (1,1 %) 4 (1,7 %)
Разом 51 (100,0 %) 189 (100,0 %) 240 (100,0 %)
Примггки. * - вшов1 групи в1дпов1дно до класифжацп Свропейського регионального бюро Всесвггньо! оргашзаци охорони здоров'я.
Переважали постраждалi молодого вшу (вщ 18 до 44 роюв), якi в загальнiй структурi складали 72,5 %, з перева-жанням в структурi чоловiкiв над жшками (74,1 % проти 66,7 % вщповщно). Пацiенти середнього вiку, що складали
22.5 % в загальнш вибiрцi, також частiше зустрiчались серед чоловшв (23,3 % проти
19.6 % вщповщно). Значно меншу питому вагу складали пащенти похилого та старечого вшу (3,3 % та 1,7 % вщповщно),
причому серед жшок щ групи зустрiчались значно часпше (9,8 % та 3,9 % проти 1,6 % та 1,1 % вщповщно).
В структурi постраждалих переважали пащенти з поеднаною абдомшальною травмою - 178 (74,2 %), iзольовану абдомшальну травму мали 62 (25,9 %) пащента. Поодиною ушкодження оргашв черевно! порожнини або заочеревинного простору виявлено у 133 (55,4 %) постраждалих. Y вшх шших випадках було
дiагностовано множинну абдо-мшальну травму: 2 органи - 69 (28,8 %), 3 органи -30 (12,5 %), 4 та бшьше оргашв - 8 (3,3 %) випадки. Переважна бшьшють постраждалих - 236 (98,3 %) були опероваш з приводу абдомшально! травми, лише в 4 випадках (при забо! нирки) лшування було консервативним.
В структурi абдомшально! травми переважали ушкодження паренхiматозних органiв - 160 (66,7 %) випадюв: травму селезшки виявлено у 102 (42,5 %), ушкодження печшки у 81 (33,8 %) випадку, у 23 (9,6 %) - одночасно травма селезшки та печшки. Менш частими були ушкодження порожнинних оргашв - 63 (26,3 %) випадюв: травму шлунку дiагностовано у 4 (1,7 %) постраждалих, тонко! кишки - в 47 (19,6 %) випадюв, товсто! кишки - в 14 (5,9 %), жовчного мiхура - в 8 (3,3 %). Крiм цього, у 32 (13,3 %) постраждалих було дiагносто-вано ушкодження сальнику та у 37 (15,4 %) ушкодження брижг Менш частими були пошкодження за очеревин-них оргашв, зокрема, травму шдшлунково! залози виявлено в 27 (11,2 %) випадках, нирки - в 46 (19,2 %), сечового мiхура - в 13 (5,4 %) випадках, в одному випадку (0,4 %) було пошкодження шхви. У 230 (95,8 %) постраждалих ушкодження внутршшх оргашв були ускладнеш гемоперито-неумом: малий - 76 (31,7 %) випадюв, середнш - 82 (34,2 %) випадюв; великий - 72 (30 %) випадюв) та/або перитошгом в 31 (12,9 %) випадюв. Заочеревинну гематому виявлено у 63 (26,7 %) постраждалих.
Крiм абдомшальних ушкоджень, у бшьшосп постраждалих виявлялись травми шших локалiзацiй. Поeднанi ушкодження одше! анатомо-
функщонально! областi (АФО) дiагнос-товано у 80 (33,3%), двох АФО - у 67 (27,9%) та трьох АФО - у 31 (12,9%) постраждалих.
Найбшьш частою поеднаною травмою була торакальна - 129 (53,8 %): переломи ребер виявлено у 106 (44,2 %) постраждалих, у 54 (22,6 %) - травма легень (в 9 (3,8%) - забш; в 45 (18,8 %) -розрив легеш). У 54 (22,5 %) постраждалих дiагностовано забо! серця. В 46 (19,2 %) випадках здшснено дренування черевно! порожнини у зв'язку
3 гемотораксом або з гемопневмо-тораксом.
Скелетну травму виявлено у 96 (40 %) постраждалих: у 8 (3,3 %) випадках -ушкодження хребта, в одному випадку нестабшьний перелом, в 7 випадках -стабшьш переломи; травму тазу дiагностовано в 35 (14,6 %) випадках, у тому числ^ в 20 (8,3 %) випадках -стабшьний перелом; 15 (6,3 %) -нестабшьний перелом юсток тазу; в 31 (12,9 %) випадку виявлено перелом стегна, в одному випадку - переломом двох стегон; у 17 (7,1 %) дiагностовано перелом гомшки, у 7 (2,9 %) - перелом двох гомшок. Переломи юсток верхньо! кшщвки виявлено у 25 (10,4 %) постраждалих, у 3 (1,3 %) - переломи двох сегменпв ще! локалiзацiï. З приводу скелетно! трави оперовано 42 (17,5 %) постраждалих, з них в екстреному порядку
- 31 (12,9 %).
Черепно-мозкову травму (ЧМТ) дiагностовано у 84 (35 %) пащенпв: струс головного мозку - у 28 (11,7 %), забш головного мозку - у 26 (10,8 %), внутршньо-черепш гематоми - у 30 (12,5 %), яю в 9 (3,8 %) випадках були показанням до кранютоми. Порушення свщомосп внаслщок ЧМТ дiагностовано у 84 (45 %) постраждалих, у тому числ^ кома (оцшка за шкалою ком Глазго (ШКГ)
- до 8 б.) - 16 (6,7 %), сопор (оцшка за ШКГ - до 9-11 б.) - 36 (15,0 %) випадюв, оглушення (оцшка за ШКГ - до 12-13 б.) -32 (13,3 %) постраждалих.
Оцшка анатомiчноï тяжкосп ушкодження за ISS у всш вибiрцi постраждалих становила 22 [16; 27] б. (вщ
4 до 48 балiв). Вщповщно до величини ISS у 13 (5,4 %) постраждалих травма була легкою, у 120 (50,0 %) - середньо! тяжкосп, у 90 (37,5 %) - тяжкою та у 17 (7,1 %) - вкрай важкою.
Протягом лшування у стацiонарi померли 34 (14,2 %) постраждалих. Протягом першого тижня шсля травми померли 12 (35 %) постраждалих, у тому чи^ в 5 випадках протягом першо! доби. Основною причиною смерт був декомпенсований травматичний шок на фош множинних поеднаних ушкоджень (з пошкодженнями 3-х та бшьше АФО) переважно в результат кататравми (5 випадюв) та ДТП (5 випадюв), в двох
випадках причиною смерт був набряк та дислокащя головного мозку шсля кранютомп з приводу внутршньочерепно! гематоми та забою головного мозку.
Протягом 8-14 доби померли 19 (29,4 %), протягом 15-28 доби - 8 (23,5 %), шсля 28-Ï доби - 4 (11,8 %) постраждалих. Основними причинами смертi в цей термш була полiорганна недостатнють - 8 випадкiв, серцева або серцево-легенева недостатнють - 6 випад-юв, набряк головного мозку - 5 випадюв, респiраторнi ускладнення - 4 випадки, тромбоемболiя легенево! артери - 2 випадки, в 3-х випадках - внутршньоче-ревнi ускладнення (внутршньочеревш абсцеси, кишкова непрохiднiсть, перитошт). Крiм цього, спостерiгались iнфекцiйнi ускладнення (рановi та урологiчнi), якi були фоном розвитку шших ускладнень.
Тривалють стацiонарного лiкування у постраждалих, що були виписаш, складала 15,0 [12,0; 25,0] лiжко/дня, у тому чист - в 98 (46,6 %) випадюв вiд 8 до 14 дiб, у 65 (31,6 %) - вiд 15 до 28 даб, у 45 (21,8 %) випадкiв - бiльш 28 дiб. Причинами тривало! госпiталiзацiï (бiльш 14 дiб) були серцево-судиннi (12 випадюв), рестра-торнi (24 випадки), гншно-септичш (18 випадкiв), та нирковi (7 випадюв) ускладнення. У 85 (77,3 %) випадюв у постраждалих з тривалим стащонарним лiкуванням дiагностовано поеднану травму, у тому числi, у 55 (50 %) -скелетну, у 59 (53,6 %) - торакальну та у 35 (31,8 %) - черепно-мозкову.
За результатами анашзу вщносного ризику (RR) смерт шсля абдомiнальноï травми встановлено, що вш значно зростав при величиш ISS вщ 30 балiв та бшьше (RR = 5,011; 95 % Д1 - 2,781-9,029), причому найбiльший вплив мала важка торакальна травма (RR = 4,884; 95 % Д1 -2,778-8,584) та важка ЧМТ (RR = 3,032; 95 % Д1 - 1,619-5,677), у меншому ступет ризик смерт зростав при наявносп важкоï скелетноï травми (RR = 2,656; 95 % Д1 -1,448-4,870). Цшаво вiдмiтити, що зростання вiдносного ризику смерт при важкiй абдомiнальнiй травмi було меншим та не достовiрним (RR = 1,696; 95 % Д1 -0,829-3,471). Додатковим достовiрним фактором ризику також був вш
постраждалих вiд 60 роюв та бшьше (RR = 2,147; 95 % Д1 - 1,118-4,127).
Отримаш даш свщчать про необхiднiсть удосконалення дiагностичноï та лiкувальноï тактики для своечасного виявлення та корекцiï поеднаних ушкоджень та попередження розвитку ускладнень шсля травми.
Результати клшшо-статистичного ана-лiзу структури абдомiнальних ушкоджень в щлому збiгаються з результатами шших дослщниюв, згiдно яких серед цих постраждалих переважають чоловiки молодого та середнього вшу, яю отримали травму в результат ДТП [5]. Менш частим, але дуже важким мехашзмом ЗАТ е падшня з висоти (кататравма) [8]. Як й в шших дослщженнях [7], майже у двох третин постраждалих виявлялись поеднаш ушкодження, у тому числ^ у 42,5 % випадках - торакальна травма, у 40 % -скелетна травма та у 35 % черепно-мозкова травма.
У нашому дослщженш летальнють при iзольованiй абдомшальнш травмi складала 4,8 %, зi значним збiльшенням у випадках поеднаноï травми, сягаючи 41,9 % при додатковому пошкодженш трьох АФО, протягом перших 3 дiб померли 24 % постраждалих, що збтаеться з даними шших дослщниюв [7; 9]. Як й в шших дослщниюв найбшьша летальнiсть спостерiгалась у постраждалих з ЧМТ [9].
Результати бшьшост дослщжень причин смерт травмованих схожi, але також е вщмшносп. Так основною причиною смерт при травмi селезiнки була масивна крововтрата - 75%, рщше шфекцшш ускладнення - 16% та полюрганна недостатнiсть (ПОН) - 9%
[10]. За шшими даними, основними причинами смерт при ЗАТ внаслiдок ДТП була масивна крововтрата та набряк головного мозку, рщше травматичний шок
[11]. J.A. Harvin та сшвавт. (2017) встановили, що летальнi випадки при ЗАТ в 60% обумовлеш крововтратою [12]. Причини смертi розрiзняються залежно вiд термiну посттравматичного перюду. У найближчий термiн пiсля травми причиною смерт найчастiше е шок, крововтрата, набряк та дислокащя головного мозку, в ранньому та шзньому шсляоперацшному перiодi - набряк головного або спинного мозку, ПОН,
шфекцшш ускладнення (пневмошя, сепсис, перитонiт) та гострий рестраторний дистрес-синдром (ГРДС) [7]. Це цшком вiдповiдаe отриманим нами результатам.
ВИСНОВКИ
У 44,5 % постраждалих з абдомшаль-ною травмою виявляються ушкодження двох та бшьше органiв черевно! порожнини та/або заочеревинного простору, в 74,2 % випадках виявляються поеднаш ушкодження iнших анатомо-функцiональних областей: торакальну травму виявлено у 53,8 %, скелетну травму - у 40 % та/або черепно-мозкова травму -у 35,0 % постраждалих.
Летальшсть при абдомшальнш травмi складае 14,2 %, причому протягом першого тижня пiсля травми гине 35 %
постраждалих. 3i збiльшенням кiлькостi поеднаних ушкоджень летальнiсть прогресивно зростае - вщ 4,8 % при iзольованiй травмi до 41,9 % при поеднанш торакальнiй, скелетнiй та черепно-мозковш травмi.
Вiдносний ризик смертi достовiрно зростае при величинi ISS вщ 30 балiв та бiльше (RR = 5,011; 95 % Д1 - 2,781-9,029) з найбiльшим впливом важко! торакально! травми (RR = 4,884; 95 % Д1 - 2,778-8,584) та важко! ЧМТ (RR = 3,032; 95 % Д1 -1,619-5,677).
Переважання поеднаних ушкоджень при абдомшальнш травмi та !х роль у розвитку фатальних наслщюв потребуе мультидисциплшарного тдходу до дiагностики та визначення прiоритетних напрямкiв лшування.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Global Plan for the Decade of Action for Road Safety 2011-2020. World Health Organization. Available on: http://www.who.int/roadsafety/ decade_of_action/plan/plan_english.pdf
2. Paniker J., Graham S. M., Harrison J. W. Global trauma: The great divide. SICOT J. 2015; 1: 19. https://doi.org/10.1051/sicotj/2015019
3. Global Health Estimates 2016: Deaths by Cause, Age, Sex, by Country and by Region, 2000-2016. Geneva, World Health Organization; 2018
4. Global burden of 369 diseases and injuries in 204 countries and territories, 1990-2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet 2020; 396: 1204-22
5. Alqarafi A. M., Alhazmi A. M., Alawfi A. M., Alruhaili EMS, Alebrahaimi F. A., Sebeih S. H. The patterns of abdominal trauma and factors associated with ICU admission following abdominal trauma in a major trauma center in Medina. AMJ 2019; 12 (3): 71-80. https://doi.org/10.21767/AMJ.2018.3554
6. van Gool M. H., Giannakopoulos G. F., Geeraedts L. M., Jr, de Lange-de KES, Zuidema WP. Complications after laparotomy for trauma: a retrospective analysis in a level I trauma centre. Langenbecks Arch Surg. 2015; 400 (1): 83-90
7. Агаджанян В. В., Кравцов С. А., Шаталин А. В., Левченко Т. В. Госпитальная летальность при политравме и основные направления ее снижения. Политравма. 2015, 1: 6-15
8. Хаджибаев А. М., Султанов П. К. Абдоминальные кровотечения при кататравме. Вестник хирургии. 2016; 175 (2): 43-48
9. Hietbrink F., Smeeing D., Karhof S., Jonkers H. F., Houwert M., van Wessem K. et al. Outcome of trauma-related emergency laparotomies, in an era of far-reaching specialization. World J Emerg Surg. 2019 Aug 14; 14: 40. https://doi.org/10.1186/s13017-019-0257-y
10. Заруцький Я. Л., Коваленко В. М., Лакша А. М., Савка I. С., Клшевич Б. А. Аналiз летальносл серед постраждалих iз закритою поеднаною абдомшальною травмою з ушкодженням селезшки. Проблеми вшськово! охорони здоров'я. 2013; 38 (1): 108-114. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2013_38%281%29__19
11. Гур'ев С. О., Чундак С. С., Сацик С. П. Аналiз причин летальносп у постраждалих з абдомшальною травмою внаслвдок ДТП. Проблеми вшськово! охорони здоров'я. 2013; 38 (2): 3541. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2013_38%282%29__8
12. Harvin J. ДЮ, Maxim T., Inaba K., Martinez-Aguilar M. A., King D. R., Choudhry A. J. et al. Mortality after emergent trauma laparotomy: a multicenter, retrospective study. J Trauma Acute Care Surg. 2017; 83 (3): 464-468
REFERENCES
1. Global Plan for the Decade of Action for Road Safety 2011-2020. World Health Organization. Available on: http://www.who.int/roadsafety/ decade_of_action/plan/plan_english.pdf
2. Paniker J., Graham S. M., Harrison J. W. Global trauma: The great divide. SICOT J. 2015; 1: 19. https://doi.org/10.1051/sicotj/2015019
3. Global Health Estimates 2016: Deaths by Cause, Age, Sex, by Country and by Region, 2000-2016. Geneva, World Health Organization; 2018
4. Global burden of 369 diseases and injuries in 204 countries and territories, 1990-2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet 2020; 396: 1204-22
5. Alqarafi A. M., Alhazmi A. M., Alawfi A. M., Alruhaili EMS, Alebrahaimi F. A., Sebeih SH. The patterns of abdominal trauma and factors associated with ICU admission following abdominal trauma in a major trauma center in Medina. AMJ 2019; 12 (3): 71-80. http s://doi.org/10.21767/AMJ.2018.3554
6. van Gool MH, Giannakopoulos GF, Geeraedts LM, Jr, de Lange-de KES, Zuidema WP. Complications after laparotomy for trauma: a retrospective analysis in a level I trauma centre. Langenbecks Arch Surg. 2015; 400 (1): 83-90
7. Agadzhanjan V. V., Kravcov S. A., Shatalin A. V., Levchenko T. V. Gospital'naja letal'nost' pri politravme i osnovnye napravlenija ee snizhenija. Politravma. 2015, 1: 6-15
8. Hadzhibaev A. M., Sultanov P. K. Abdominal'nye krovotechenija pri katatravme. Vestnik hirurgii. 2016; 175 (2) :43-48
9. Hietbrink F., Smeeing D., Karhof S., Jonkers H.F., Houwert M., van Wessem K. et al. Outcome of trauma-related emergency laparotomies, in an era of far-reaching specialization. World J Emerg Surg. 2019 Aug 14; 14: 40. https://doi.org/10.1186/s13017-019-0257-y
10. Zaruc'kij JaL, Kovalenko V. M., Laksha A. M., Savka I. S., Klishevich B. A. Analiz letal'nosti sered postrazhdalih iz zakritoju poednanoju abdominal'noju travmoju z ushkodzhennjam selezinki. Problemi vijs'kovoi ohoroni zdorovja. 2013; 38 (1): 108-114. Rezhim dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2013_38%281%29__19
11. Gur'ev S. O., Chundak S. S., Sacik S. P. Analiz prichin letal'nosti u postrazhdalih z abdominal'noju travmoju vnaslidok DTP. Problemi vijs'kovoi' ohoroni zdorovja. 2013; 38 (2): 35-41. - Rezhim dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2013_3 8%282%29__8
12. Harvin J. A., Maxim T., Inaba K., Martinez-Aguilar M. A., King D. R., Choudhry A. J. et al. Mortality after emergent trauma laparotomy: a multicenter, retrospective study. J Trauma Acute Care Surg. 2017; 83 (3): 464-468
STRUCTURE OF ABDOMINAL INJURY AND ITS CONSEQUENCES Gogiya Madona
Introduction. Mechanical injuries are a leading cause of disability and premature death among the working-age population in most countries worldwide. Injuries to the abdominal and retroperitoneal organs (abdominal trauma) significantly aggravate the course of trauma and are a frequent cause of death.
The aim of the study was to analyse the structure and outcome of the treatment of abdominal trauma victims.
Materials and methods. On the basis of the polytrauma department of the municipal non-profit enterprise «Municipal clinical hospital of emergency and urgent medical care named after A. I. Meshchaninov» of Kharkiv City Council councilanalysis damage structure and the results of treatment of 240 patients with abdominal trauma were carried out, the main causes of lethal outcomes were determined.
Results. Most of the patients with abdominal trauma were male (78,7%), and they were young (18 to 44 years old) (72,5 %). The cause of injury in 95 (39.6 %) victims was road traffic accident, in 58 (24.2 %) -catatrauma; in 65 (27.1 %) - domestic injury. In the abdominal cavity, parenchymatous organs (spleen and/or liver) were injured most frequently, identified in 66.7 % of victims. In 26.3 % of patients revealed damage to the small or large intestine, in some cases, trauma to the stomach and gallbladder was detected. In 37 (15.4 %), mesenteric injury was detected, and in 32 (13.3 %), omental injury was detected. Among retroperitoneal organs the renal trauma was frequent - 46 (19.2 %), pancreatic and urinary bladder injuries were revealed in 27 (11.2%) and in 13 (5.4%) cases, retroperitoneal haematoma was revealed in 63 (26.7 % ) victims. In 178 (74.2 %) victims a combined trauma was diagnosed: thoracic in 129 (53.8%) cases, skeletal in 96 (40 %), craniocerebral in 84 (35 %). Combined injuries of one anatomofunctional region were diagnosed in 80 (33.3 %), two in 67 (27.9 %), and three in 31 (12.9 %) victims. During in-hospital treatment, 34 (14.2 %) victims died, of which 12 (35 %) during the first week after injury. The duration of inpatient treatment for the victims who were discharged was 15.0 [12.0; 25.0] beds/day. The causes of mortality and
prolonged hospitalization (more than 14 days) in most cases were cardiovascular, respiratory, purulent-septic and renal complications.
Conclusion. Abdominal parenchymal injuries predominate in the structure of abdominal trauma, occurring in 66.7 % of victims. Combined (thoracic, skeletal and/or craniocerebral) trauma occurs in 74.2 % of victims. The fatality rate for isolated abdominal trauma was 4.8 %, with a significant increase in cases of combined trauma, up to 41.9 % for combined thoracic, skeletal and craniocerebral trauma.
KEY WORDS: abdominal trauma, combined injuries, complications, mortality INFORMATION ABOUT AUTHOR
Gogiya Madona, Assistant Department of Surgical Diseases, Operative Surgery and Topographic Anatomy, V. N. Karazin Kharkiv National University, School of Medicine, room 689, 6, Svobody Square Kharkiv, Ukraine, 61022, e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7891-6922
СТРУКТУРА АБДОМИНАЛЬНОЙ ТРАВМЫ И ЕЕ ПОСЛЕДСТВИЯ
Гогия Мадона Отаровна
Введение. Механическая травма является ведущей причиной инвалидности и преждевременной смерти трудоспособного населения в большинстве стран мира. Повреждения органов живота и забрюшинного пространства (абдоминальная травма) значительно отягощают течение травмы и являются одной из частых причин смерти пострадавших.
Цель исследования - проанализировать структуру и результаты лечения пострадавших с абдоминальной травмой.
Материалы и методы. На базе отделения политравмы Коммунального Некоммерческого Предприятия «Городская клиническая больница скорой и неотложной медицинской помощи имени А. И. Мещанинова» Харьковского городского совета проведен анализ структуры повреждений и результаты лечения 240 пострадавших с абдоминальной травмой с определением основных причин летальных исходов.
Результаты. Большинство пострадавших с абдоминальной травмой были мужчинами (78,7 %) молодого возраста (от 18 до 44 лет) (72,5 %). Причиной травмы в 95 (39,6 %) пострадавших были дорожно-транспортные происшествия, в 58 (24,2 %) - кататравме; в 65 (27,1 %) - бытовая травма. В брюшной полости чаще всего были повреждены селезенка и/или печень - 66,7 % пострадавших. В 26,3 % пациентов выявлены повреждения тонкой или толстой кишки, в отдельных случаях выявлялась травма желудка или желчного пузыря. У 37 (15,4 %) пострадавших выявлялись повреждения брыжейки и у 32 (13,3 %) - повреждения сальника. Среди органов забрюшинного пространства наиболее часто выявлялась травма почек - 46 (19,2 %) пострадавших, в 27 (11,2 %) случаях выявлены травмы поджелудочной железы, в 13 (5,4 %) - мочевого пузыря; у 63 (26,7 %) пострадавших выявлена забрюшинная гематома. У 178 (74,2 %) пострадавших диагностирована сочетанная травма: торакальная - в 129 (53,8%), скелетная - в 96 (40%), черепно-мозговая - в 84 (35 %) случаях. Сочетанные повреждения одной анатомо-функциональной области диагностированы у 80 (33,3 %), двух - у 67 (27,9 %) и трех - у 31 (12,9 %) пострадавших. Во время лечения в стационаре умерли 34 (14,2 %) пострадавших, из них 12 (35 %) в течение первой недели после травмы. Продолжительность стационарного лечения у пострадавших, которые были выписаны, составляла 15,0 [12,0; 25,0] койко/дней. Причинами летальности и длительной госпитализации (более 14 суток) в большинстве случаев были сердечно-сосудистые, респираторные, гнойно-септические и почечные осложнения.
Выводы. У 44,5 % пострадавших с абдоминальной травмой выявляются повреждения двух и более органов брюшной полости и/или забрюшинного пространства, в 74,2 % случаях выявляются сочетанные повреждения других анатомо-функциональных областей: торакальную травму выявлено у 53,8 %, скелетную травму - в 40 %, черепно-мозговую травму - у 35,0 % пострадавших. Летальность при абдоминальной травме составляет 14,2%, причем в течение первой недели после травмы погибает 35 % пострадавших. С увеличением количества сочетанных повреждений летальность прогрессивно возрастает - от 4,8 % при изолированной травме до 41,9 % при сочетанной торакальной, скелетной и черепно-мозговой травме. Относительный риск смерти достоверно возрастает при величине ISS от 30 баллов и больше (ЯЯ = 5,011; 95 % ДИ - 2,781-9,029) с наибольшим влиянием тяжелой торакальной травмы (ЯЯ = 4,884; 95% ДИ - 2,778-8,584) и тяжелой черепно-мозговой травмы (ЯЯ = 3,032; 95 % ДИ - 1,619-5,677). Преобладание сочетанных повреждений при абдоминальной травме и их роль в развитии фатальных последствий требует мультидисциплинарного подхода к диагностике и определения приоритетных направлений лечения.
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: абдоминальная травма, сочетанные повреждения, осложнения, летальность ИНФОРМАЦИЯ ОБ АВТОРЕ
Гогия Мадона Отаровна, ассистент кафедры хирургических болезней, оперативной хирургии и топографической анатомии, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, медицинский факультет, комната 689, площадь Свободы, 6, Харьков, Украина, 61022, e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/QQQ0-QQQ1-7891-6922
Conflicts of interest: author has no conflict of interest to declare. Конфлжт mmepecie: eidcymniu. Конфликт интересов: отсутствует.
Отримано: 12.04.2021 року. Прийнято до друку: 17.05.2021 року
