CC BY
18
sus Delayed Decompression for Traumatic Cervical Spinal Cord Injury: Results of the Surgical Timing in Acute Spinal Cord Injury Study (STASCIS). PLoS ONE, 7 (2), e32037. doi: 10.1371/jour-nal.pone.0032037
14. Fehlings, M. G., Rabin, D., Sears, W., Cadotte, D. W., Aarabi, B. (2010). Current Practice in the Timing of Surgical Intervention in Spinal Cord Injury. Spine, 35 (S21), 166-173. doi: 10.1097/brs.0b013e3181f386f6
15. Lenehan, B., Dvorak, M. F., Madrazo, I., Yukawa, Y., Fisher, C. G. (2010). Diversity and Commonalities in the Care of Spine Trauma Internationally. Spine, 35 (S21), 174-179. doi: 10.1097/brs.0b013e3181f32c82
16. Levi, L., Wolf, A., Rigamonti, D., Ragheb, J., Mir-vis, S., Robinson, W. L. (1991). Anterior Decompression in Cervical Spine Trauma: Does the Timing of Surgery Affect the Outcome? Neurosurgery, 29 (2), 216-222. doi: 10.1227/00006123199108000-00008
17. McKinley, W., Meade, M. A., Kirshblum, S., Barnard, B. (2004). Outcomes of early surgical management versus late or no surgical intervention after acute spinal cord injury. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation, 85 (11), 18181825. doi: 10.1016/j.apmr.2004.04.032
18. Kobrine, A. I., Evans, D. E., Rizzoli, H. V. (1979). Experimental acute balloon compression of the spinal cord. Journal of Neurosurgery, 51 (6), 841-845. doi: 10.3171/ jns.1979.51.6.0841
19. Dolan, E. J., Tator, C. H., Endrenyi, L. (1980). The value of decompression for acute experimental spinal cord compression injury. Journal of Neurosurgery, 53 (6), 749-755. doi: 10.3171/jns.1980.53.6.0749
20. Guha, A., Tator, C. H., Endrenyi, L., Piper, I. (1987). Decompression of the spinal cord improves recovery after acute
experimental spinal cord compression injury. Paraplegia, 25 (4), 324-339. doi: 10.1038/sc.1987.61
21. Nyström, B., Berglund, J.-E. (1988). Spinal cord restitution following compression injuries in rats. Acta Neurologica Scandinavica, 78 (6), 467-472. doi: 10.1111/j.1600-0404.1988. tb03689.x
22. Zhang, Y., Hillered, L., Olsson, Y., Holtz, A. (1993). Time course of energy perturbation after compression trauma to the spinal cord: An experimental study in the rat using microdi-alysis. Surgical Neurology, 39 (4), 297-304. doi: 10.1016/0090-3019(93)90009-p
23. Delamarter, R. B., Sherman, J., Carr, J. B. (1995). Pathophysiology of spinal cord injury. Recovery after immediate and delayed decompression. J Bone Joint Surg Am., 77 (7), 1042-1049.
24. Carlson, G. D., Minato, Y., Okada, A., Gorden, C. D., Warden, K. E., Barbeau, J. M. et. al. (1997). Early Time-Dependent Decompression for Spinal Cord Injury: Vascular Mechanisms of Recovery. Journal of Neurotrauma, 14 (12), 951-962. doi: 10.1089/neu.1997.14.951
25. Clohisy, J. C., Akbarnia, B. A., Bucholz, R. D., Burkus, J. K., Backer, R. J. (1992). Neurologic Recovery Associated with Anterior Decompression of Spine Fractures at the Thoracolumbar Junction (T12-L1). Spine, 17 (S8), 325-330. doi: 10.1097/00007632-199208001-00019
26. McLain, R. F., Benson, D. R. (1999). Urgent Surgical Stabilization of Spinal Fractures in Polytrauma Patients. Spine, 24 (16), 1646-1654. doi: 10.1097/00007632-199908150-00005
27. Mirza, S. K., Krengel, W. F., Chapman, J. R., Anderson, P. A., Bailey, J. C., Grady, M. S., Yuan, H. A. (1999). Early Versus Delayed Surgery for Acute Cervical Spinal Cord Injury. Clinical Orthopaedics and Related Research, 359, 104-114. doi: 10.1097/00003086-199902000-00011
Рекомендовано до публгкацИ' д-р мед. наук, професор Дзяк Л. А.
Дата надходження рукопису 15.03.2015
Sal'kov Nikolai, PhD, Assistant, Department of Nervous Diseases and Neurosurgery, Dnipropetrovsk Medical Academy, str. Dzerzhinsky, 9, Dnepropetrovsk, Ukraine, 49044 E-mail: [email protected]
УДК 617.55-001-036.227.616-001.18 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.41729
ЗАСТОСУВАННЯ НЕПАРАМЕТРИЧНОГО МЕТОДУ АНАЛ1ЗУ ВИЖИВАННЯ У ПОСТРАЖДАЛИХ 13 ЗАКРИТОЮ ПО6ДНАНОЮ АБДОМ1НАЛЬНОЮ ТРАВМОЮ НА ФОН1 ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ
© Г. Г. Рощш, О. О. Пенкальский, В. I. 1ванов
Проведено багатофакторний аналгз 180 постраждалих, яю отримали закриту поеднану абдомтальну травму на фот переохолодження. В рандом1зованих групах постраждалих, з метою прогнозування переб1-гу травматичного процесу, застосовано непараметричний метод анализу виживання по Каплану-Мейеру. Встановлено, що г1потерм1я при поеднанш травмi е одним 1з фактор1в, як негативно впливають на ви-живатсть постраждалих, що потребуе застосування комплексного л^вання гiпотермiï, особливо на до-госптальному та ранньому госттальному етапах
Ключовi слова: поеднана абдомiнальна травма, гiпотермiя, анализ по Каплану-Мейеру
Hypothermia is the cause of elevated levels of systemic complications and mortality in patients with combined trauma. The development of systemic complications of hypothermia involves a violation of blood coagulation, metabolic acidosis, tissue hypoperfusion, hemodynamic instability. Hypothermia, acidosis and coagulopathy considered "lethal triad" in patients with combined trauma.
Methods. A multivariate analysis of 180 patients with combined closed abdominal trauma and hypothermia. In our studies it was formed the group with hypothermia victims who used the method of heating the abdominal cavity (n=53), and a group of victims with hypothermia (control group) which do not apply this method (n=127). Analysis of survival in representative groups was determined by nonparametric method of Kaplan-Meier, with a certain level of survival percentage.
Results. In the study group the chance occurrence of deaths is 1.6 times less than in the controls (OR 0,62; 95 % CI 0,31-1,24). Also, in the study group the risk offatalities by 1.4 times less than in the control (RR 0,74; 95 % CI 0,37-1,46).
As a result, mortality in the control group affected was 40.9 %, and in the study group was 30.2 %, indicating a decrease in mortality in the application of complex treatment of hypothermia of 10.7 %.
Conclusions. It is established that hypothermia when combined with abdominal trauma is one of the factors that negatively affect the survival ofpatients. The use of combined treatment of hypothermia, which is complemented by the use developed device for heating the abdominal cavity, indicates a positive impact on the trauma process in victims who received closed combined abdominal trauma against the background of hypothermia Keywords: concomitant abdominal trauma, hypothermia, analysis Kaplan - Meier analysis
1. Вступ
За даними свггово! та впчизняно! статистики, в струкIурi первинно! швалвдносп населення, - травми посвдають III мюце, поступаючись лише серцево-су-динним захворюванням та онколопчнш патологи. Ле-тальшсть при поеднанш травмi (ПТ) залишаеться висо-кою (ввд 10,2 до 30,4 %) [1]. Постраждалих iз загальною холодовою та поеднаною травмою, яка пов'язана з пе-реохолодженням (гiпотермiею) зуст^чаеться до 9 %, але летальшсть може досягае 20 % [2, 3]. В той же час, спостерпаеться збшьшення ввдсотку госпiталiзованих в лшувальт заклади постраждалих з гiпотермiею. Так, у 2010 рощ в Укра!щ вш становив 65 %, а у 2011 рощ вже 73 %. А взимку 2012 - в ачш-лютому i грудш - в Укра!ш ввд переохолодження загинуло близько 200 людей, що е найбшьшим показником серед кра!н £вропи. Слад також зазнати, що до 30 % смертей у ще! категори постраждалих можливо попередити [8].
У бшьшосл постраждалих з поеднаною абдомь нальною травмою (ПАТ) розвиток гшотермп обумов-лений не лише обставинами травми, а й вщсутшстю единого шдходу до надання екстрено! медично! допо-моги (ЕМД) ще! категори постраждалих на догосш-тальному та ранньому госпiтальному етапах
Мета. Вивчити вплив комплексного л^вання гшотермп на перебп травматичного процесу у постраждалих, як отримали закриту поеднану абдомь нальну травму (ЗПАТ) на основi аналiзу виживання, додобово!та загально! летальностi.
2. Лiтературний огляд
Гiпотермiя е причиною пiдвищеного рiвня роз-витку системних ускладнень i смертностi у постраждалих з поеднаною травмою, що пов'язано з рiзким зниженням температури ядра гшоталамуса (нижче +34 °С), який здшснюе нейрогуморальну регуляцiю теплообмiну [1-3]. Також розвиток системних ускладнень пов'язано з порушенням системи згортання кро-вi, метаболiчним ацидозом, гiпоперфузiею тканин, ге-модинамiчноюнестабiльнiстю, ураженням дихальних шляхiв та iнфекцiею. Гiпотермiя, ацидоз i коагулопап-явважаеться «смертельною трiадою» у постраждалих з поеднаною травмою [4-6].
Нами застосована класифтащя, запропонована Gregory J. S. (1991), за якою видiляють гшотермш у постраждалих з поеднаною травмою [7]: легка ста-дiя - 35-34 °C, середня - 34-32 °C, тяжка -<32 °C.
В патогенезi розвитку гшотермп у постраждалих ввдшчають двi основнi групи факторiв. Перша група, яш впливають на зменшення продукцп те-пла:травма, ушкодження центрально! нервово! системи, шок (тканинна гшокая), вiк (>60 рок1в), супут-ш захворювання (цукровий дiабет, серцева недостат-нiсть та iн.), вживання психоактивних речовин (наркотики, алкоголь, антидепресанти). Друга група, якi пвдвищують втрату тепла: тривалiсть перебування в холодному середовищ^ переливання холодних шфу-зшних розчинiв та кровозамiнникiв, загальна i регю-нальна анестезiя, тривала передоперацшна подготовка та саме оперативне втручання [7-11]. 1нтраоперацш-на гiпотермiя збшьшуе частоту виникнення серцевих аритмiй, шеми мiокарда, нестабiльно! стенокардi! та шших порушень роботи серцево-судинно! системи, та системи коагуляцп кровi [12].
3. Матерiали i методи дослiдженння
Проведено багатофакторний аналiз 180 постраждалих з ЗПАТ на фош переохолодження, яш знаходились на лiкуваннi у ввддшенш полiтравми КМКЛ ШМД (м. Ки!в), за перiод з 2008 по 2013 рр.
Було розроблено алгоритм комплексного т-кування постраждалих з ЗПАТ на фош гшотермп, який включае пщ^в iнфузiйних розчишв, пiдiгрiв середовища навколо постраждалого, та використання пристрою для пiдiгрiву черевно! порожнини (патент №UA 2014 02079).
В нашому дослiдженiсформовано групу постраждалих на фош переохолодження, яким засто-совано методпiдiгрiву органiв черевно! порожнини (основна група) (n=53), та групу постраждалих с пе-реохолодженням (контрольна група) яким, не застосо-вано даний метод (n=127). В свою чергу обидвi групи розподшено на пiдгрупи постраждалих, що померли та одужали (табл. 1).
За мехашзмом травми епiдемiологiчна характеристика постраждалих складае: внаслвдок дорожньо-
транспортно! пригоди - 157 (87,2 %), 21 (11,7 %) -падшня з висоти та 2 (1,1 %) - за шшим мехашзмом травми.
Таблиця 1
Пор1вняльна характеристика постраждалих з закритою поеднаною абдомшальною травмою на
ют переохолодження (n=180)
Групи Основна (n=53) Контрольна(n=127)
Абс. (%) в групi Абс. (%) в групi
Померли 16 30,2 52 40,9
Одужали 37 69,8 75 59,1
Серед постраждалих в контрольнш груш чоловшв було - 80 (63 %), жшок ввдповщно 47 (37 %). Середня температура тша постраждалих при поступленш склала 34,2±0,7 °С, при чому, в гшотерми легко! стадй' знаходилось 87 (68,5 %) постраждалих, середньо!' стадп - 40 (31,5 %).За клшко-нозолопч-ною характеристикою переважаекраню-торако-абдо-мшо-скелетна травма(КТАС), що складае 89 (70,1 %) постраждалих, КТА - 16 (12,6 %), ТАС - 8 (6,3 %), шш1 - 14 (11 %).
Серед постраждалих в основнш груш чоловЫв було 34 (64,2 %), ж1нок -19 (35,8 %). Середня температура тша постраждалих при поступленш склала 33,7±0,9 °С, при чому, в гшотерми легко! стади знаходилось 18 (34 %), середньо! стади - 35 (66 %). Так само, важку КТАС травму отримали 35 постраждалих, що склало 66,1 %, КТА - 6 (11,3 %), ТАС - 4 (7,5 %), шш1 - 8 (15,1 %).
Середнш вгк в обох групах складав 39,5±1,5 рок1в.
Методологiя mani3y фактичного Mcmepiany до-cmíдження.За характеристику груп для ознак з розпо-дшом, вщповвдним до закону Гауса, визначали середне арифметичне значения та стандартну похибку (M±m).
Анал1з виживання (surviva lanalysis) в репре-зентативних групах визначався непараметричним моментним методом Каплана-Мейера, з визначен-ням р1вня виживання у вщсотках. Результати обчис-лення виживання представлено у вигляд1 «таблиць життя» (lifetables) i граф1чно ввдображено за допомо-гою графiкiв - кривих виживання. Порiвняння гра-фiкiв виживання виконано за допомогою iндексу ¥ («пси») - показника ввдношення летальностi, який дозволяе довести, що двi крит виживання вiдрiзня-ються одна ввд шшо!'. Для оцiнки точностi наближення виживання обчислювали: стандартну помилку (SE§(t)), за формулою Грiнвуда та 95 % - довiрливий iнтервал виживання (Д195 % S(t)) у момент часу t. Достовiрнiсть виявлених ввдмшностей виживання пвдтверджували за допомогою логрангового (log-rank) критерш (Z). Для порiвняння було застосовано F-крiтерiй Коксу, який потужшше за Z-крiтерiй при об'ему групи менш 50 осiб та вщсутносп цензурiрованих спостережень.
Для встановлення рiзницi мiж розподiлом но-мшальних даних постраждалих в даному дослщжен-нi, нами було застосовано х2- критерiй Пiрсона. Для встановлення сили зв'язку м1ж змiнними застосовано полiхоричний коефiцiент зв'язку - (С Шрсона. При
виявленнi статистично значимо! рiзницi в подальшо-му проведено стратифжацшний аналiз с визначенням 95 % Д1 вщношення шансiв (OR) (методом Клоп-пера-Пiрсона) й ввдношення ризикiв (RR).
Отриманi данi перевiрено с застосуванням пакета прикладно! програми MedCalc 11.6 for Windows.
4. Результати дослщження та Тх обговорення
При зютавлеш контрольно! та основно! групи встановлено статистично достовiрний показник (Х2=31,9*) рiзницi мiж розподiлом номшальних даних постраждалих в даному дослщженш.При чому, поль хоричний коефiцieнт зв'язку встановив (С) - 0,388, що вказуе на помiрний зв>язок патогенетичного впли-ву показника гшотерми на виживання (табл.1). При чому, в основнш груш шанс виникнення летального випадку в 1,6 разiв менше, нiж в контрольнiй (OR 0,62; 95 % Д1 0,31-1,24). Також, в основнiй групi ризик виникнення летального випадку в 1,4 разiв менше, н1ж в контрольнш (RR 0,74; 95 % Д 0,37-1,46).
На основi принципiв рандомiзацi!порiвняльних груп постраждалих в залежностi вщ строк1в летально-стi або одужання, результати обчислення виживання представлено у виглядi «таблиць життя» (табл. 2-5).
Таблиця 2
«Таблиця життя» основно! групи постраждалих, що одужали (n=37)
№ п/п t(доба) nt dt ft S(t) SES(t) (min-max)
1 1 37 1 0,973 0,973 0,027 0,921 1
2 4 36 1 0,972 0,946 0,037 0,873 1
3 5 35 1 0,971 0,919 0,045 0,831 1
4 7 34 2 0,941 0,865 0,056 0,755 0,975
5 9 32 5 0,844 0,730 0,073 0,587 0,873
6 10 27 3 0,889 0,649 0,078 0,495 0,802
7 11 24 2 0,917 0,595 0,081 0,436 0,753
8 12 22 3 0,864 0,514 0,082 0,352 0,675
9 13 19 2 0,895 0,459 0,082 0,299 0,620
10 19 17 4 0,765 0,351 0,078 0,198 0,505
11 23 13 2 0,846 0,297 0,075 0,150 0,445
12 25 11 1 0,909 0,270 0,073 0,127 0,413
13 32 10 2 0,800 0,216 0,068 0,084 0,349
14 41 8 3 0,625 0,135 0,056 0,025 0,245
15 44 5 2 0,600 0,081 0,045 0 0,169
16 52 3 2 0,333 0,027 0,027 0 0,079
17 59 1 1 0 0 - - -
В табл. 2 №п/п - етап дослiдження; t - доба, в яку виписано хоч би одного хворого; nt - число тих, що спостерталися до дано! доби t; dt - число тих, що одужали (виписано) на дану добу t; ft - доля тих, що
пережили дану добу t (^=1^/^); - у момент дано! доби ^ де §(£)= ^х^*
f,.
tn
Таблиця 3
«Таблиця життя» контрольно! групи постраждалих, що одужалих (n=75)
№ п/п t (доба) nt dt ft S(t) SES(t)
1 1 75 3 0,960 0,960 0,023 0,916 1
2 2 72 3 0,958 0,920 0,031 0,859 0,981
3 4 69 3 0,957 0,880 0,038 0,806 0,954
4 5 66 1 0,985 0,867 0,039 0,790 0,944
5 7 65 3 0,954 0,827 0,044 0,741 0,912
6 8 62 2 0,968 0,800 0,046 0,709 0,891
7 9 60 2 0,967 0,773 0,048 0,679 0,868
8 10 58 3 0,948 0,733 0,048 0,639 0,828
9 12 55 1 0,982 0,720 0,046 0,630 0,810
10 13 54 4 0,926 0,667 0,046 0,576 0,758
11 14 50 2 0,960 0,640 0,047 0,547 0,733
12 17 48 3 0,938 0,600 0,047 0,508 0,692
13 19 45 2 0,956 0,573 0,047 0,482 0,665
14 21 43 4 0,907 0,520 0,048 0,427 0,613
15 25 39 3 0,923 0,480 0,047 0,388 0,572
16 27 36 4 0,889 0,427 0,048 0,332 0,521
17 30 32 4 0,875 0,373 0,047 0,282 0,465
18 36 28 6 0,786 0,293 0,046 0,203 0,384
19 43 22 5 0,773 0,227 0,043 0,142 0,312
20 47 17 7 0,588 0,133 0,037 0,061 0,206
21 56 10 6 0,400 0,053 0,025 0,004 0,103
22 65 4 1 0,750 0,040 0,022 0 0,083
23 75 3 1 0,667 0,027 0,018 0 0,062
24 81 2 1 0,500 0,013 0,013 0 0,039
25 92 1 1 0 0 - - -
Медiану виживання для кожно! групи вста-новлено при §(^~0,5. Як бачимо, близько 50 % пащенлв контрольно! групи виписано тшьки до 21 доби, а близько 50 % пащенлв основно! групи виписано вже до 12 доби. Додобова летальшсть в основнш групi склала 35,5 % та в контрольнш -50,0 %. Також, в основнш груш 3-х денна летальшсть (в продовж шокового перюду) склала 56,3 % та в контрольнш - 61,5 %.
Показник вщношення оздоровлення ¥ = =1п0,079/1п0,039=0,78 (при ¥ <1), що шдтверджуе виявлену рiзницю виживання мiж двома групами та спрямованiсть ще! рiзницi: пiзнiше настае одужан-ня в груш тих постраждалих, яким не застосовували метод пда^ву оргашв черевно! порожнини. Од-нак, ця рiзниця мiж розподiлом частот померлих е статистично недовiрливо (2=1,210 при р=0,283 або Б=1,2488 при р=0,2638), (рис. 1).
В табл. 4 №п/п - етап дослiдження; t - доба, в яку помер хоч би один хворий; ц - число тих, що спостерталися до часу ^ dt - число тих, що померли в час ^ ^ - доля тих, що пережили час t §0) - у момент часу ^ де §©= ^х^х.. .х^.
сс
I I
I
си X
100
80
60
40
20
T 1остражд — Без з — С зас ani, що op астосува тосуванн ужали ння грш№ ям 1 pi: 1к и (п=75) ("-37)
\
~..................'it ГЦ 1
Ч L. ................................I ..................1.............,
0 20 40 60 80 100 Доба виписки
Рис. 1. Функщя виживання по Каплан-Мейеру(п=112) 100
сс I I <13 ш S
X
S m
0) I л с;
(О <13
со
80
60
40
20
Пс мерли - Без за - С заст стосуван осування ня гртки и гртки ( п=52) п=16)
hl
■и
--Ч Ч-
Рис.
0 10 20 30 40 50 Строки летальности (д1б) 2. Функщя виживання по Каплан-Мейеру (n=68)
Таблиця 4
«Таблиця життя» контрольно! групи постраждалих, що померли (n=52)
№ п/п t (доба) nt dt ft S(t) SES(t) ,3I95%S(t) (min-max)
1 1 52 26 0,500 0,500 0,069 0,364 0,636
2 2 26 3 0,885 0,442 0,069 0,307 0,577
3 3 23 3 0,870 0,385 0,067 0,252 0,517
4 4 20 2 0,900 0,346 0,066 0,217 0,475
5 5 18 1 0,944 0,327 0,065 0,199 0,454
6 6 17 1 0,941 0,308 0,064 0,182 0,433
7 7 16 1 0,938 0,288 0,063 0,165 0,412
8 8 15 3 0,800 0,231 0,058 0,116 0,345
9 9 12 1 0,917 0,212 0,057 0,101 0,323
10 12 11 1 0,909 0,192 0,055 0,085 0,299
11 14 10 2 0,800 0,154 0,050 0,056 0,252
12 17 8 1 0,875 0,135 0,047 0,042 0,227
13 18 7 2 0,714 0,096 0,041 0,016 0,176
14 21 5 2 0,600 0,058 0,032 0 0,121
15 22 3 1 0,667 0,038 0,027 0 0,091
16 24 2 1 0,500 0,019 0,019 0 0,057
17 43 1 1 0 0 - - -
Таблиця 5
«Таблиця життя» основно! групи постраждалих, що померли(n=16)
№ п/п t (доба) nt dt ft S(t) SES(t) Д!95%ад (min-max)
1 1 16 6 0,625 0,625 0,121 0,388 0,862
2 2 10 3 0,700 0,438 0,124 0,194 0,681
3 4 7 1 0,857 0,375 0,121 0,138 0,612
4 5 6 1 0,833 0,313 0,116 0,085 0,540
5 7 5 2 0,600 0,188 0,098 0 0,379
6 10 3 1 0,667 0,125 0,083 0 0,287
7 18 2 1 0,500 0,063 0,061 0 0,181
8 24 1 1 0 0 - - -
Показник вадношення смертносл (¥емп.= =ln0,181/ln0,057=0,59; ¥кр.<1) пвдтверджуе виявлену р1зницю виживання м1ж двома групами та спрямова-шсть ща р1знищ: рашше вмирають хвор1 в груш тих, яким не застосованометод пщгр1ву оргашв черевно! порожнини. Однак, ця р1зниця м1ж розподшом частот померлих е статистично недов1рливо (Z=0,048 при p=0,495 або F=0,062 при p=0,479), (рис. 2).
Летальшсть в контрольнш груш постраждалих склала 40,9 %, а в основнш груш склала 30,2 %, що вказуе на зменшення летальносп при застосуванш комплексного л1кування ппотерми на 10,7 %.
5. Висновки
Встановлено, що ппотерм1я при поеднанш трав-м1 е одним 1з фактор1в, як1 негативно впливають на ви-живашсть постраждалих. Застосування комплексного л1кування ппотерми, яке доповнено використанням, розробленого нами та впровадженого, пристрою для пщгр1ву черевно! порожнини, вказуе на позитивний вплив на переб1г травматичного процесу у постраждалих, яш отримали закриту поеднану абдомшальну травму на фош переохолодження. При чому, в1дм1ча-еться зменшення летальносп на 10,7 % та шанс ви-никнення летального випадку стае в 1,6 раз1в менше, а ризик - в 1,4 раз1в.
Для подальшого дослщження летальносп постраждалих необхщно застосовувати параметричш методи статистичного анал1зу даних штегральних прогностичних шкал в1ропдносп виживання, на основ! анатомо-функцюнально! оцшки тяжкосп стану постраждалих, якими е - TRISS та ASCOT шкали.
Лiтература
1. Jurkovich, G. J. Hypothermia in trauma victims: anominous predictor of survival [Text] / G. J. Jurkovich, W. B. Greiser, A. Luterman, P. W. Curreri // The Journal of Trauma: Injury, Infection, and Critical Care. - 1997. - Vol. 27, Issue 9. -Р. 1019-1024. doi: 10.1097/00005373-198709000-00011
2. Luna, G. K. Incidence and effect of hypothermia in seriously injured patients [Text] / G. K. Luna, R. V. Maier, E. G. Pavlin, D. Anardi, M. K. Copass, M. R. Oreskovich // J. Trauma. - 2003. - Vol. 27, Issue 1014. - Р. 8-19.
3. Tsuei, B. J. Hypothermia in thetrauma patient [Text] / B. J. Tsuei, P. A. Kearney // Injury. - 2004. - Vol. 35, Issue 1. -Р. 7-15. doi: 10.1016/s0020-1383(03)00309-7
4. Бггудяк, В. В. Вщмороження та замерзания [Текст] / В. В. Бпудяк. - Вшськова х1рургш з х1рурпею над-звичайних ситуацш. Роздш 7. Тернопшь «Укрмедкнига», 2004. - С. 130-139.
5. Oung, C. M. Effects of hypothermia on hemodynamic responses to dopamine and dobutamine [Text] / C. M. Oung, M. English, R. C. Chiu, E. J. Hinchey // The Journal of Trauma: Injury, Infection, and Critical Care. - 1992. - Vol. 33. - Р. 671678. doi: 10.1097/00005373-199211000-00013
6. Tipton, M. Environmental Factors. Chapterin: ABC of Sports Medicine [Text] / M. Tipton. - Oxford University, 2005.
7. Gregory, J. S. Incidence and timing of hypothermia in trauma patients undergoing operations [Text] / J. S. Gregory, L. Flancbaum, M. C. Townsend, T. C. Cloutier, O. Jonasson // The Journal of Trauma: Injury, Infection, and Critical Care. -1991. - Vol. 31, Issue 6. - Р. 795-800. doi: 10.1097/00005373199106000-00009
8. Рощш, Г. Г. Медико-сощальш проблеми холодо-во! травми серед населення Укра!ни [Текст] / Г Г. Рощш, Я. С. Кукуруз, I. Й. Сличко. - Полггравма. Сучасна концеп-цш надання медично! допомоги. Кшв, 2006. - С. 20-21.
9. Helm, M. Accidental hypothermia in trauma patients. Is it relevant to preclinical emergency treatment? [Text] / M. Helm, L. Lampl, J. Hauke, K. H. Bock // Anaesthesist. -1995. - Vol. 44. - Р. 101-107.
10. Sessler, D. I. Consequences and treatment of perioperative hypothermia [Text] / D. I. Sessler // Anesthesiol Clin North Am. - 1994. - Vol. 12. - Р. 425-456.
11. McIntosh, S. E. Wilderness Medical Society practice guide lines for the prevention and treatment of frostbite [Text] / S. E. McIntosh, M. Hamonko, L. Freer // Wilderness & Environmental Medicine. - 2011. - Vol. 22, Issue 2 - Р. 156-166. doi: 10.1016/m.2011.03.003
12. Frank, S. M. Perioperative maintenance of nor-mothermia reduces the incidence of morbid cardiac events. A randomized clinical trial [Text] / S. M. Frank, L. A. Fleisher, M. J. Breslow // JAMA. - 1997. - Vol. 227, Issue 14. - Р. 11271134. doi: 10.1001/jama.1997.03540380041029
13. Nathens, A. B. A resource-based assessment of trauma care in the United States [Text] / A. B. Nathens // The Journal of Trauma: Injury, Infection, and Critical Care. - 2004. - Vol. 56, Issue 1. - Р. 173-178. doi: 10.1097/01.ta.0000056159.65396.7c
References
1. Jurkovich, G. J., Greiser, W. B., Luterman, A., Curreri, P. W. (1987). Hypothermia in Trauma Victims. The Journal of Trauma: Injury, Infection, and Critical Care, 27 (9), 1019-1024. doi: 10.1097/00005373-198709000-00011
2. Luna, G. K., Maier, R. V., Pavlin, E. G., Anardi, D., Copass, M. K., Oreskovich, M. R. (2003). Incidence and effect of hypothermia in seriously injured patients. The Journal of Trauma: Injury, Infection, and Critical Care, 27 (1014), 8-19.
3. Tsuei, B. J., Kearney, P. A. (2004). Hypothermia in the trauma patient. Injury, 35 (1), 7-15. doi: 10.1016/s0020-1383(03)00309-7
4. Bihudiak, V. V. (2004). Vidmorozhennia ta zamerzan-nia.Viiskovakhirurhiia z khirurhiieiunadzvychainykhsytuatsii [Military surgery with emergencies surgery]. Rozdil 7. Ternopil «Ukrmedknyha», 130-139.
5. Oung, C. M., English, M., Chiu, R. C., Hinchey, E. J. (1992). Effects of hypothermia on hemodynamic responses to dopamine and dobutamine. The Journal of Trauma: Injury, Infection, and Critical Care, 33 (5), 671-678. doi: 10.1097/00005373-199211000-00013
6. Tipton, M. (2005). EnvironmentalFactors. Chapterin: ABC of Sports Medicine. Oxford University.
7. Gregory, J. S., Flancbaum, L., Townsend, M. C., Cloutier, C. T., Jonasson, O. (1991). Incidence and Timing of Hypothermia in Trauma Patients Undergoing Operations. The Journal of Trauma: Injury, Infection, and Critical Care, 31 (6), 795-800. doi: 10.1097/00005373-199106000-00009
8. Roshchin, H. H., Kukuruz, Ya. S., Slychko, I. Y. (2006). Medyko-sotsialni problemy kholodovoi travmy sered naselennia Ukrainy [Medical and social problems of cold injury among the population of Ukraine]. Polytrauma. The modern concept of medical care]. Kyiv, Ukraine. 20-21.
9. Helm, M., Lampl, L., Hauke, J., Bock, K. H. (1995). Accidental hypothermia in trauma patients. Is it relevant to preclinical emergency treatment? Anaesthesist, 44, 101-107.
10. Sessler, D. I. (1994). Consequences and treatment of perioperative hypothermia. Anesthesiol Clin North Am, 12, 425-456.
11. Mcintosh, S. E., Hamonko, M., Freer, L. (2011). Wilderness Medical Society practice guide lines for the prevention and treatment of frostbite. Wilderness & Environmental Medicine, 22 (2), 156-166. doi: 10.1016/j.wem.2011.03.003
12. Frank, S. M., Fleisher, L. A., Breslow, M. J. (1997). Perioperative maintenance ofnormothermia reduces the incidence of morbid cardiac events. A randomized clinical trial. JAMA, 227 (14), 1127-1134. doi: 10.1001/jama.1997.03540380041029
13. Nathens, A. B. (2004). A resource-based assessment of trauma care in theUnited States. The Journal of Trauma: Injury, Infection, and Critical Care, 56 (1), 173-178.
Дата надходження рукопису 16.03.2015
Рощш Георги Геогргшович, доктор медичних наук, професор, заввдувач кафедри, кафедра медицины катастроф, Нацюнальна Медична Академ1я Шслядепломно! Освгги iM. П. Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. Ки!в, Украша, 04112 E-mail: [email protected]
Пенкальский Олег Олександрович, астрант, ДЗ «Украшський науково-практичний центр екстрено! ме-дично! допомоги та медицини катастроф Мшютерства охорони Укра!ни», вул. Братиславська, 3, м. Ки!в, Украша, 02166
E-mail: [email protected]
1ванов Володимир 1горович, лтар^рург, ввддш бригад швидкого реагування, ДЗ «Укра!нський науко-во-практичний центр екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф Мшютерства охорони Укра!-ни», вул. Братиславська, 3, м. Кшв, Украша, 02166 E-mail: [email protected]
УДК: 616.831-008:616.24-08-039.35:616.16 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.41481
ТОНУС И РЕАКТИВНОСТЬ ВЕГЕТАТИВНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ У БОЛЬНЫХ С НАРУШЕННОЙ ПРОНИЦАЕМОСТЬЮ АЛЬВЕОЛО-КАПИЛЛЯРНОЙ МЕМБРАНЫ ПОД ВЛИЯНИЕМ ИВЛ
© Н. А. Решетняк, И. А. Хрипаченко
В данной работе установлены различия в тонусе и реактивности вегетативной нервной системы у больных с различной степенью проницаемости альвеоло-капиллярной мембраны под влиянием ИВЛ. Отмечена целесообразность использования оценки вариабельности сердечного ритма, как дополнительного неинвазивного метода диагностики и прогнозирования вентилятор - ассоциированного повреждения легких
Ключевые слова: проницаемость альвеоло-капиллярной мембраны, вариабельность сердечного ритма, механическая вентиляция легких
Aim: Determine heart rate variability features in patients with alveolar - capillary membrane permeability damage.
Material and methods: We study geometric pattern of sample density distribution of NN interval durations in patients with alveolar - capillary membrane permeability damage who undergo mechanical ventilation (29 patients). We perform comparison in two groups of patients with (14 patients) and without alveolar - capillary damage. Results: Patients with alveolar - capillary damage have greater extent of regulatory stress and prevalence of sympathetic influences. In respond to head-up tilt test, there was decreasing of regulatory stress and reduction of sympathetic influences.
Conclusions: Our findings seem to be perspective for alveolar - capillary membrane permeability damage non-invasive diagnostics
Keywords: alveolar-capillary membrane permeability, heart rate variability, mechanical ventilation
