CC BY
14
Орипнальш доcлiджeння
УДК 616-001.3:616-037
DOI: 10.22141/2224-0586.1.96.2019.158753
Крштафор A.A.
ДЗ «Днпропетровська медична академ1я МОЗ Укра/ни», м. Днпро, Украина
Структура сучасно'1 цившьно!' пол^равми на eтапi надання трeтинноï допомоги у вiддiлeннi iнтeнсивноï тeрапiï обласноï лiкарнi
Резюме. Актуальтсть. Тpавматuчнi пошкодження залишаються однieю з npовiдних npичин смеpтi та iнвалiдизацiï, що зумовлюe високу сощальну й медичну значимсть щeï патологи. Мета: визначення стpуктуpи nолiтpавми, демогpафiчних i rnniтчних особливостей iлетальнос-тi nостpаждалих iз nолiтpавмою на етат надання тpетинноï медичноï допомоги у вiддiленнi iнтенсивноï теpаniï обласноïлiкаpнi. Матерiали та методи. Доведено pетpосnективний ана-лiз 785 iстоpiй хвоpоби nостpаждалих, я^ npотягом nеpшоï доби надшшли до обласноï лiкаpнi в mpM з 2008pоку по 2012 prn. Аналiзувалися дiагнози, стутнь тяжкостi тpавми за шкалою Injury Severity Score (ISS), тяжтсть стану nостpаждалих npи надходжент до лiкаpнi за шкалою Emergency Trauma Score (EmTraS), виживатсть на 28-му добу. Статистична обpобка й аналiз отpиманих даних доводились з викоpистанням LibreOffice та статистичного онлайн-калькулятоpа Social Science Statistics (https://www.socscistatistics.com). Результати. Понад 55 % nостpаждалих були особами вжом < 40pокiв, понад 25 % — вiд 41 до 60 pокiв. Сеpеднiй вж чо-ловШв становив 38,9 ± 13,0pоку, жшок — 41,3 ± 15,6pоку. У вах вжових гpуnах nеpеважали чоловки. Сеpедня летальтсть npотягом до^джуваного nеpiоду становила 17,45 % без вipогiд-mïpiзницi мiж хвоpими за статтю. Статистично вipогiдну значимкть з p < 0,05 щодо prnu-ку летального кшця мали: тpавма оpганiв чеpевноï nоpожнини (вiдносний pизик (BP) = 1,932), тpавма гpудноï клтки (BP = 1,578) i внутpiшньочеpеnний кpововилив (BP = 1,526). Значимкть вiдкpитоï чеpеnно-мозковоï тpавми була меншою й статистично невipогiдною (BP = 1,351, p > 0,05). Найменший pизик летального кшця був у nацieнтiв, ят отpимали скелетно-м'язову тpавму (BP = 1,149), защиту чеpеnно-мозкову тpавму (BP = 0,914) i хpебетно-сnинномоз-кову тpавму (BP = 0,510). Сеpеднe значення вихiдного piвня за ISS у хвоpих, я^ вижили, було 23,47 ± 0,43 бала, у тих, ят nомеpли, — 48,80 ± 0,72 бала (p < 0,00001). За шкалою EmTraS вихiдна тяжтсть стану в тих nостpаждалих, я^ вижили, становила 3,14 ± 0,10 бала, а в тих, ят nомеpли, — 7,50 ± 0,08 бала. Bеличина 50% виживаностi, pозpахована для показника тяжкостi тpавми за шкалою ISS, становила 32,94 бала, а для показника тяжкостi стану за шкалою EmTraS — 5,57бала. Висновки. Найбыьшийpизиклетального кшця npи надходжент до лiкаpнi тpетинногоpiвня надання допомоги мають nотеpniлi з внутpiшньочеpевними й внутpiш-ньотоpакальними тpавмами, а також з внутpiшньочеpеnними кpововиливами. Показник тяж-костi тpавми за шкалою ISS, що доpiвнюe 32,94 бала, i показник тяжкостi вихiдного стану за шкалою EmTraS, що доpiвнюe 5,75бала, e межею виживання й можуть викоpистовуватися як npогностичний маpкеp npи надходжент хвоpого до лiкаpнi тpетинного piвня надання медичноï допомоги в nеpшу добу тсля отpимання тpавми. Rro40BÍ слова: nолiтpавма; летальтсть; етап тpетинноï допомоги
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденцГГ: Кршафор Артур Анатолшович, кандидат медичних наук, доцент кафедри анестезюлоги та штенсивноГ терапи, ДЗ «Днтропетровська медична академия МОЗ УкраГни», вул. Вернадського, 9, м. Днтро, 49044, УкраГна; e-mail: а.кгерМа)^^!!^^^
For correspondence: Arthur Krishtafor, PhD, Associate Professor at the Department of anesthesiology, intensive care and emergency medicine of faculty of postgraduate education, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: a.krisр[email protected]
Вступ
Незважаючи на сучасний стан медицини, трав-матичнi пошкодження залишаються одшею з про-вщних причин смерт та швалщизацп, що зумовлюе високу соцiальну й медичну значимiсть ще! патологи [1, 2]. Так, бшьше н1ж половина постраждалих при множиннш травмi вмирають на догоспгтально-му етапi [3]. Допомога постраждалим на догост-тальному етапi е дуже важливою, i для розробки ii ефективних схем потрiбнi дослщження структури сучасно! травми. Проте надання невiдкладноi допо-моги на ранньому госштальному етапi також е дуже важливим [4—6]. Для оргашзацп надання допомоги постраждалим 1з полiтравмою потр!бне вивчення ii структури не тшьки в масштабах св1ту або окремо1 краши, але й, у першу чергу, на регiональному р1вн1 [7—9]. Знання структури полiтравми дозволяе роз-робляти кл1н1чн1 протоколи лiкування, адаптоваш до умов конкретного регiону [4, 10, 11].
Мета: визначення структури полиравми, демо-графiчних i клшчних особливостей i летальностi постраждалих 1з полiтравмою на етапi надання тре-тинно! медичноi допомоги у вщдшенш iнтенсивноi терапп обласноi лiкарнi.
Матерiали та методи
Проведено ретроспективний аналiз 785 1стор1й хвороби постраждалих, яю протягом шршо! доби п1сля отримання травми надiйшли до вщдшення iнтенсивноi терапп полiтравми (завiдувач вщдшен-ня — к.м.н. 1.О. Йовенко) КЗ «Дншропетровська обласна клiнiчна лiкарня 1м. I.I. Мечникова» ДОР (головний лжар — проф. С.А. Риженко) у 2008—2012 роках. Анал!зувалися дiагнози, з якими постражда-л1 надходили до обласноi лiкарнi, ступ1нь тяжкост1 травми за шкалою Injury Severity Score (ISS), тяж-юсть стану постраждалих при надходженш до л1-карш за шкалою Emergency Trauma Score (EmTraS), виживанiсть на 28-му добу. Статистична обробка й анал!з отриманих даних проводились за допо-могою табличного процесора програмного комп-
^т
лексу LibreOffice (ver. 6.0.6.2) i з використанням статистичного онлайн-калькулятора Social Science Statistics (https://www.socscistatistics.com).
Результати та обговорення
Усiм постраждалим при надходженш згщно з локальним клтчним протоколом проводилися кль нiчнi, шструментальш й лабораторнi дослщження, якi дозволяють визначити ступiнь ураження всiх систем i оргашв: огляд профiльних спещалюпв (xi-рургiв, нейроxiрургiв, травматологiв, щелепно-ли-цевих xiрургiв, урологiв та шших), ультразвукове дослщження органiв черевно! порожнини i грудно! клiтки, спiральна комп'ютерна томограф1я, рентге-нографiя, загальноклiнiчнi аналiзи кровi й сечi, бю-xiмiчнi аналiзи кровi. За необxiдностi хворим проводилися ургентш оперативнi втручання.
Серед хворих iз полiтравмою, яю надiйшли до обласно! лiкарнi, понад 55 % становили молодi люди вжом < 40 рокiв, понад 25 % — вжом вщ 41 до 60 рокiв (табл. 1). Середнш вiк чоловiкiв стано-вив 38,9 ± 13,0 року, жшок — 41,3 ± 15,6 року. За статтю в уах вiковиx групах переважали чоловiки. При аналiзi частоти надходження в рiзнi мiсяцi року визначено, що xворi з полiтравмою до обласно! ль карнi надходили дещо частiше в теплi мiсяцi, а саме з травня по вересень (табл. 2). Переважна бiльшiсть постраждалих отримали травму тд час дорожньо-транспортних аварш, при падiннi з висоти й унасль док нещасних випадкiв на виробництвь
Середня летальнiсть протягом дослщжуваного iнтервалу часу становила 17,45 % без вiроriдно'! рiз-ницi м1ж хворими за статтю (p =0,68 за розрахунком iз застосуванням тесту х2).
При проведеннi аналiзу клтчних дiагнозiв постраждалих при надходженш окремо враховувалась наявнють таких ознак: закрита черепно-мозкова травма (ЗЧМТ), вщкрита черепно-мозкова травма (ВЧМТ), хребетно-спинномозкова травма (ХСМТ), внутршньочерепний крововилив (ВЧК), травма грудно! клгтки (ТГК), травма черевно! порожнини
Таблиця 1. Розподл обстежених постраждалих за bíkom i статтю
Стать Bík Усього
< 21 21-30 31-40 41-50 51-60 61-70 > 70
Чоловки 29 181 149 84 79 36 21 579
ЖЫки 17 54 46 24 27 19 19 206
Загалом 46 235 195 108 106 55 40 785
Частка вщ загальноТ ктькосл, % 5,86 29,94 24,84 13,76 13,50 7,01 5,10
Стать М1сяць Усього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Чоловки 36 34 41 37 53 60 70 57 62 51 39 39 579
Жшки 16 7 15 14 14 20 30 17 25 28 9 11 206
Загалом 52 41 56 51 67 80 100 74 87 79 48 50 785
Частка вщ загальноТ ктькосл, % 6,6 5,2 7,1 6,5 8,5 10,2 12,7 9,4 11,1 10,1 6,1 6,4
Таблиця 2. Розподл хворих за мСяцем отримання травми та статтю
«
30 -| 25 -20 -15 -10 -
Чоловки ■ Жiнки
Рисунок 1. Летальнсть постраждалих i3 полтравмою на етат надання третинно)' медичноУ допомоги
(ТЧП) i скелетно-м'язова травма (СМТ). Наявнють цих ознак за роками та з розподшом серед тих, хто вижив, i тих, хто помер, наведена в табл. 3, 4.
За показником вщносного ризику (ВР) летального кшця за наявност видшених клiнiчних ознак статистично вiрогiдну значимiсть iз p < 0,05 мали: травма органiв черевноï порожнини (ВР = 1,932), травма грудноï клiтки (ВР = 1,578) i внутршньо-черепний крововилив (ВР = 1,526). Значимють вщкршга черепно-мозковоï травми була меншою й статистично невiрогiдною (ВР = 1,351, p > 0,05). Найменший ризик летального кшця був у пащеипв, яю отримали скелетно-м'язову травму (ВР = 1,149), закриту черепно-мозкову травму (ВР = 0,914) й хре-бетно-спинномозкову травму (ВР = 0,510).
Аналiз шдексу тяжкосп травми (ISS) при надхо-дженнi до обласноï лжарш показав, що вихщна тяж-юсть травми бшьшою мiрою залежала вщ ураження
голови й кiнцiвок (у середньому 2,86 i 2,28 бала вщ-повщно), а меншою мiрою — вiд ураження м'яких тканин (0,51 бала). Середне значення вихщного рiв-ня ISS у хворих, яю вижили, було нижчим, нiж у тих, якi померли: 23,47 ± 0,43 бала проти 48,80 ± 0,72 бала вщповщно ^рогщшсть p < 0,00001). Велика дистанцiя мiж довiрчими iнтервалами й висока вь рогiднiсть рiзницi середнiх величин дозволяе вира-хувати межу виживання для показника ISS — зна-чення ISS, при якому вiрогiднiсть летального кiнця становить 50 %. Розрахунок цього показника дозволяе визначати ймовiрнiсть летального кшця за ви-хiдними даними при надходженш постраждалого до лжарш. Для розрахунку меж1 виживання (L50) вико-ристано запропоновану нами формулу [12]:
l50 = (Мг - М)
m,
-2— + М
(mt + m) 2'
де Lso — piBeHb 50%-го виживання; М} — середня величина бшьшого показника; М2 — середня величина меншого показника; mt — помилка середньо! вели-чини бшьшого показника; m2 — помилка середньо! величини меншого показника.
Величина 50% виживаносп, розрахована для показника тяжкосп травми за шкалою ISS, становила 32,94 бала. Ця межа виживання може використову-ватися для визначення ефективностi нових методiв штенсивно! терат!. На ефектившсть нового методу або ново! стратеги штенсивно! терат! буде вказувати збшьшения цього показника, адже це буде свщчити, що виживають бшьш тяжи за вихщним рiвнем хворi.
При аналiзi вихвдно! тяжкостi стану травмованих за шкалою EmTraS визначено, що при загальнш ве-личинi цього показника 3,90 ± 0,15 бала е суттева
Таблиця 3. Наявнють окремих кл'н'чних ознак травми в досл'1джених хворих, як вижили, n (%)
х
PiK Видшеш кл^чш ознаки Усього хворих, як вижили
ЗЧМТ ВЧМТ ХСМТ ВЧК ТГК ТЧП СМТ
2008 57 (46,72) 50 (40,98) 11 (9,02) 27 (22,13) 56 (45,90) 39 (31,97) 93 (76,23) 122
2009 49 (42,24) 58 (50,00) 13 (11,21) 24 (20,69) 72 (62,07) 41 (35,34) 95 (81,90) 116
2010 57 (47,50) 50 (41,67) 13 (10,83) 22 (18,33) 78 (65,00) 45 (37,50) 83 (69,17) 120
2011 56 (47,06) 45 (37,82) 16 (13,45) 27 (22,69) 70 (58,82) 26 (1,85) 97 (81,51) 119
2012 63 (36,84) 51 (29,82) 15 (8,77) 27 (15,79) 75 (43,86) 38 (22,22) 93 (54,39) 171
Загалом 282 (43,52) 254 (39,20) 68 (10,49) 127 (19,60) 351 (54,17) 189 (29,17) 461 (71,14) 648
Примтка: у дужках подано вдсоток вд загального числа тих, хто вижив.
Таблиця 4. Наявшсть окремих кл'/шчних ознак травми в дослщжених хворих, як померли, n (%)
PiK Видшеш кл^чш ознаки Усього хворих, як померли
ЗЧМТ ВЧМТ ХСМТ ВЧК ТГК ТЧП СМТ
2008 18 (54,55) 13 (39,39) 0 (0) 10 (30,30) 20 (60,61) 17 (51,52) 25 (75,76) 33
2009 10 (37,04) 17 (62,96) 1 (3,70) 11 (40,74) 17 (62,96) 13 (48,15) 22 (81,48) 27
2010 9 (39,13) 13 (56,52) 2 (8,70) 7 (30,43) 18 (78,26) 13 (56,52) 18 (78,26) 23
2011 11 (45,83) 10 (41,67) 3 (12,50) 7 (29,17) 21 (87,50) 13 (54,17) 19 (79,17) 24
2012 8 (26,67) 13 (43,33) 1 (3,33) 5 (16,67) 16 (53,33) 10 (33,33) 18 (60,00) 30
Загалом 56 (40,88) 66 (48,18) 7 (5,11) 40 (29,20) 92 (67,15) 66 (48,18) 102 (74,45) 137
Примтка: у дужках подано в 'щсоток вщ загального числа тих, хто помер.
рiзниця м1ж його величинами в тих постраждалих, як1 вижили, i тих, яю померли (3,14 ± 0,10 бала i 7,50 ± 0,08 бала вщповщно). Це дозволило визна-чити межу виживання i для цього показника. Вона становила 5,57 бала.
Отже, третинно! медично! допомоги серед по-терпiлих вщ цившьних, тобто побутових, виробни-чих i дорожшх травм потребують перш за все люди працездатного вжу (до 80 % уах травмованих, яю надiйшли до обласно! лiкарнi). Серед травмованих переважали чоловжи, проте в1рогщно! рiзницi за середнiм вiком у постраждалих р1зно! статi не було. Найбшьший ризик летального кiнця мали потерпш з внутрiшньочеревними й внутршньоторакальни-ми травмами, а також ri, хто мав внутршньочереп-ний крововилив. За тяжшстю пошкоджень, визна-ченою за допомогою шкали ISS, найбшьший ризик летального кшця мали потерпш з травмами голови й кшщвок. Середне значення показника тяжкостi вихщного стану потерпiлих, якi вижили, за шкалою ISS було вдвiчi меншим вщ середнього значення цього показника в потерпших, якi померли, що до-зволяе використовувати показник 50% летальност (меж1 виживання, L50) для прогнозування ймов1р-ностi летального кшця. Щею межею е значення, що дор!внюе 32,94 бала. Показних вихщного стану за шкалою EmTraSу потертлих, як1 вижили, також був вдв1ч1 нижчим, н1ж у тих, як1 померли, тому значення цього показника, що вщповщае 50% ле-тальност i дорiвнюе 5,75 бала, може також бути ви-користано як прогностичний критерiй виживання при надходженш потерпiлих у лiкарню третинного р1вня надання медично! допомоги протягом першо! доби п1сля отримання полiтравми.
Висновки
1. Полиравма е патологiчним станом, що мае високе медико-сощальне й економ!чне значення з огляду на те, що до 80 % потерпших е працездатни-ми людьми допенсшного в1ку.
2. Найбiльший ризик летального кшця при надходженш до лжарш третинного р!вня надання допомоги мають потерпш з внутршньочеревними й внутршньоторакальними травмами, а також 1з вну-трiшньочерепними крововиливами.
3. Величина тяжкост1 травми за шкалою ISS, що дор!внюе 32,94 бала, е межею виживання, тобто вщповщае 50% летальностi, i може використовуватися як прогностичний маркер при надходженш до л1-карш третинного р!вня надання медично! допомоги в першу добу тсля отримання травми.
4. Тяжшсть вих1дного стану при надходженш до лжарш третинного р!вня надання медично! допомоги в першу добу, визначена за шкалою EmTraS, яка дор!внюе 5,75 бала, також може бути прогнос-тичним маркером 50% летальностi.
Конфлжт ÏHTepecÏB. Автори заявляють про вщ-сутн1сть конФл1кту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
^т
Список лператури
1. World Health Organization. Global burden of disease, 2004 update. — Geneva: WHO Press, 2008.
2. World Health Organization. Global status report on road safety 2013: supporting a decade of action. — Geneva: WHO Press, 2013.
3. Pfeifer R Mortality Patterns in Patients with Multiple Trauma: A Systematic Review of Autopsy Studies / R.. Pfeifer, M. Teuben, H. Andruszkow, B.M. Barkatali, H.-C. Pape//PloS ONE. — 2016. — Vol. 11, Iss. 2. — e0148844. doi: 10.1371/jour-nal.pone.0148844.
4. Lefering R.. Epidemiology of in-hospital deaths / R.. Lefe-ring, T. Paffrath, O. Bouamra, T.J. Coats, M. Woodford, T. Jenks,
A. Wafaisade, U. Nienaber, F. Lecky // European journal of trauma and emergency surgery. — 2012. — Vol. 38, № 1. — Р. 3-9.
5. Evans J.A. Epidemiology of traumatic deaths: comprehensive population-based assessment/ J.A. Evans, K.J.P. van Wes-sem, D. McDougall, K..A. Lee, T. Lyons, Z.J. Balogh // World Journal of Surgery. — 2010. — Vol. 34. — P. 158-163. doi: 10.1007/s00268-009-0266-1.
6. Kleber C. Overall distribution of trauma-related deaths in berlin 2010: The weakest links of the chain of survival are emergency medicine and critical care: reply / Christian Kleber, Moritz Gie-secke, Claas Buschmann // World Journal of Surgery. — 2013. — Vol. 37, Iss. 2. — P. 475-475. doi: 10.1007/s00268-012-1828-1.
7. Агаджанян В.В. Госпитальная летальность при политравме и основные направления ее снижения / В.В. Агаджанян, С.А. Кравцов, А.В. Шаталин, Т.В. Левченко//Политравма. — 2015. — № 1. — https://cyberleninka.ru/article/n/ gospitalnaya-letalnost-pri-politravme-i-osnovnye-napravleniya-ee-snizheniya.
8. Бондаренко А.В., Герасимова О.А., Лукьянов В.В., Тимофеев В.В., Круглыхин И.В. Состав, структура повреждений, летальность и особенности оказания помощи у пострадавших на этапах лечения политравы // Политравма. — 2014. — № 1. — https://cyberleninka.ru/article/n/sostav-struktura-povrezhdeniy-letalnost-i-osobennosti-okazaniya-po-moschi-u-postradavshih-na-etapah-lecheniya-politravy.
9. Агаджанян В.В. Организация медицинской помощи при множественной и сочетанной травме (политравме). Клинические рекомендации (протокол лечения) (проект) /
B.В. Агаджанян // Политравма. — 2015. — № 4. — https:// cyberleninka.ru/article/n/organizatsiya-meditsinskoy-pomoschi-pri-mnozhestvennoy-i-sochetannoy-travme-politravme-klin-icheskie-rekomendatsii-protokol-lecheniya.
10. Stocker R Contemporary intensive care treatment for patients with severe multiple trauma / R. Stocker, P.M. Lenzlinger, J.F. Stover // General Trauma Care and Related Aspects. European Manual of Medicine. — Springer, Berlin, Heidelberg, 2013. — P. 95-109.
11. Pfeifer R. Diagnostics and treatment strategies for multiple trauma patients / Roman Pfeifer, Hans-Christof Pape // Der Chirurg; Zeitschrift fur Alle Gebiete der Operativen Medizen. — 2016. — Vol. 87, Iss. 2. — P. 165-173. doi: 10.1007/s00104-015-0139-0. — https://europepmc.org/abstract/med/26830303.
12. Криштафор А.А. Возможность прогнозирования выживания больных после клинической смерти по исходным данным и влияние на прогноз выбора интенсивной терапии//Украгнський медичний альманах. — 1999. — Т. 2, № 3. — С. 80-83.
Отримано 12.12.2018 ■
«
Криштафор А.А.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
Структура современной гражданской политравмы на этапе оказания третичной помощи в отделении интенсивной терапии областной больницы
Резюме. Актуальность. Травматические повреждения остаются одной из ведущих причин смерти и инвалиди-зации, что обусловливает высокую социальную и медицинскую значимость этой патологии. Цель: определение структуры политравмы, демографических и клинических особенностей и летальности пострадавших с политравмой на этапе оказания третичной медицинской помощи в отделении интенсивной терапии областной больницы. Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ 785 историй болезни пострадавших, в течение первых суток поступивших в областную больницу в период с 2008 года по 2012 год. Анализировались диагнозы, степень тяжести травмы по шкале ISS, тяжесть состояния пострадавших при поступлении в больницу по шкале Emergency Trauma Score (EmTraS), выживаемость на 28-е сутки. Статистическая обработка и анализ полученных данных проводились с использованием LibreOffice и статистического онлайн-калькулятора Social Science Statistics (https://www. socscistatistics.com). Результаты. Более 55 % пострадавших были людьми в возрасте < 40 лет, свыше 25 % — от 41 до 60 лет. Средний возраст мужчин составлял 38,9 ± 13,0 года, женщин — 41,3 ± 15,6 года. Во всех возрастных группах преобладали мужчины. Средняя летальность в течение исследуемого периода составила 17,45 % без достоверной разницы между больными по полу. Статистически достоверную значимость с p < 0,05 относительно риска летального исхода имели: травма органов брюшной полости (относительный риск (ОР) = 1,932), травма грудной
клетки (ОР) = 1,578) и внутричерепное кровоизлияние (ОР) = 1,526). Значимость открытой черепно-мозговой травмы была меньшей и статистически недостоверной (ОР = 1,351, p > 0,05). Наименьший риск летального исхода был у пациентов, получивших скелетно-мышечную травму (ОР = 1,149), закрытую черепно-мозговую травму (ОР = 0,914) и позвоночно-спинномозговую травму (ОР = 0,510). Среднее значение исходного уровня по ISS у выживших больных — 23,47 ± 0,43 балла, у умерших — 48,80 ± 0,72 балла (p < 0,00001). По шкале EmTraS исходная тяжесть состояния у выживших составляла 3,14 ± 0,10 балла, у умерших — 7,50 ± 0,08 балла. Уровень 50% выживаемости, рассчитанный для показателя тяжести травмы по шкале ISS, составил 32,94 балла, а для показателя тяжести состояния по шкале EmTraS — 5,57 балла. Выводы. Наибольший риск летального исхода при поступлении в больницу третичного уровня оказания помощи имеют пострадавшие с внутрибрюшными и внутриторакальными травмами, а также с внутричерепными кровоизлияниями. Показатель тяжести травмы по шкале ISS, равный 32,94 балла, и показатель тяжести исходного состояния по шкале EmTraS, равный 5,75 балла, являются границей выживания и могут использоваться в качестве прогностического маркера при поступлении больного в больницу третичного уровня оказания медицинской помощи в первые сутки после получения травмы.
Ключевые слова: политравма; летальность; этап третичной помощи
A.A. Krishtafor
State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
The structure of modern civilian multiple trauma at the stage of providing tertiary care in the intensive care unit of regional hospital
Abstract. Background. Traumatic injuries remain one of the leading causes of death and disability, which grounds a high social and medical significance of this pathology. Objective: to determine the structure of multiple trauma, demographic and clinical features and mortality of victims with multiple trauma at the stage of providing tertiary medical care in the intensive care unit of the regional hospital. Materials and methods. A retrospective analysis of 785 case histories of victims who were admitted to the regional hospital from 2008 to 2012 was carried out. We have analyzed diagnoses, severity of the injury according to the Injury Severity Score (ISS), severity of the patients' state upon admission to the hospital on the Emergency Trauma Score (EmTraS), and the survival rate for 28 days. Statistical processing and analysis of the obtained data were performed using LibreOffice and the Social Science Statistics online statistical calculator (https:// www.socscistatistics.com). Results. More than 55 % of victims were people under the age of 40 years, over 25 % were 41—60 years old. The average age of men was 38.9 ± 13.0 years, women — 41.3 ± 15.6 years. In all age groups, men prevailed. The average mortality during the studied time interval was 17.45 % without a significant difference between patients by gender.
Given the risk of death with p < 0.05, abdominal trauma (risk ratio (RR) = 1.932), chest trauma (RR = 1.578) and intracranial hemorrhage (RR = 1.526) were statistically significant. The significance of open brain injury was less and statistically unreliable (RR = 1.351, p > 0.05). The lowest risk of death was in patients with musculoskeletal injury (RR = 1.149), closed head injury (RR = 0.914) and spinal injury (RR = 0.510). The average initial ISS in patients who survived was 23.47 ± 0.43 points, in the dead — 48.80 ± 0.72 points (p < 0.00001). On the EmTraS, the initial severity of the condition among the survivors was 3.14 ± 0.10 points, and in the dead — 7.50 ± 0.08 points. The 50% survival rate calculated for the severity of injury on the ISS was 32.94 points, and on the EmTraS — 5.57 points. Conclusions. The victims with intraabdominal and intrathoracic injuries, as well as intracranial hemorrhages have the greatest risk of death after admission to the tertiary hospital. The severity of injury on the ISS of 32.94 points and the severity of the initial state on the EmTraS of 5.75 points are the limit of survival, and can be used as a prognostic marker when patients are admitted to tertiary hospital on the first day after injury. Keywords: multiple trauma; mortality; tertiary care
