CC BY
53. Буриев К.С. Роль дистанционного обучения в современном образовании // Образование и воспитание. 2016. №4. URL: https://moluch.ru/th/4/arcЫve/39/1045/(дата обращения: 30.03.2020).
4. Голодок Д.А., Алексеев А.М. Преимущества дистанционного обучения // Международный научный журнал «Инновационная наука». -2016. -№11-2. - С. 168-169.
5. Киян И.В. Тест как инструмент управления качеством педагогических технологий в системе дистанционного обучения // Вестник Костромского государственного университета. - №4. -2010.- URL: https://cyberleninka.ru/article/n/test-kak-instrument-upravleniya-kachestvom-pedagogicheskih-tehnologiy-v-sisteme-distantsionnogo-obucheniya (дата обращения: 30.03.2020).
6. Организация дистанционного обучения с помощью современных ИКТ: Методические рекомендации для педагогов образовательных учреждений. Новокуйбышевск, 2009. - URL: https://uo-
tashtagol.3 dn. ru/doc/PDF/Dist_Obuch/metodicheskie_ rekomendacii_dlja_pedagogov_obrazova.pdf (дата обращения: 30.03.2020).
7. Распоряжение Правительства Российской Федерации от 29 декабря 2014 года № 2765-р. Москва. - URL: http://government.ru/media/files/mlorxfXbbCk.pdf (дата обращения: 19.04.2020).
8. Тимофеева Г.А. Технология разработки курса дистанционного обучения // Муниципальное образование: инновации и эксперимент. - 2012. №5. - URL: file:///C:/Users/Acer1/Downloads/tehnologiya-razrabotki-kursa-distantsionnogo-obucheniya.pdf (дата обращения: 30.03.2020).
9. Халиков А.А., Мусамедова К.А., Ибрагимова О.А. Анализ методов дистанционного обучения и внедрения дистанционного обучения в образовательных учреждениях // Вестник научных конференций. -2017. -№3-6. -С. 171-173.
СТРУКТУРА ТЕХНОЛОГ1ЧНО1 КУЛЬТУРИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В МУЗИЧНОГО
МИСТЕЦТВА
Москва О.М.
астрантка кафедри методики музичного виховання, cniey та хорового диригування Кривор1зького державного педагогiчного унiверситету
STRUCTURE OF TECHNOLOGICAL CULTURE OF FUTURE MUSIC ART TEACHERS
Moscow E.
Postgraduate student of the Department of Methods of Music Education, Singing and Choral Conducting of
Kryvyi Rih State Pedagogical University
Анотащя
Стаття присвячена виршенню актуального питання мистецько! освгти - формуванню технолопчно! культури майбутшх y4HreniB музичного мистецтва в процеа вокально! шдготовки. Метою статп е теоре-тичне обгрунтування структури технолопчно! культури майбутшх учителiв музичного мистецтва. До ос-новних компоненпв структури технолопчно! культури майбутшх учителiв музичного мистецтва в процеа вокально! шдготовки вщнесено: аксюлопчно-культуролопчний, гносеолопчно-емоцшний, вокально-тех-нологчний, творчо-професшний. Кожен компонент включае три показники, що надають мотивацшно!', професшно!', особиспсно! характеристики означеного явища.
Abstract
The article deals with the pressing issue of art education - the formation of technological culture of future music teachers in the process of vocal training. The purpose of the article is to theoretically substantiate the structure of technological culture of future teachers of music art. The main components of the structure of technological culture of future teachers of musical art in the process of vocal training include: axiological, cultural, epistemo-logical, emotional, vocal, technological, creative and professional. Each component includes three indicators that provide a motivational, professional, and personal characteristic of the phenomenon.
Ключевые слова: технолопчна культура, структура, аксюлопчно-культуролопчний, гносеолопчно-емоцшний, вокально-технолоИчний, творчо-професшний, майбутнш учитель музичного мистецтва.
Keywords: technological culture, structure, axiological-cultural, epistemological-emotional, vocal-technological, creative-professional, future teacher of musical art.
В умовах техногенно! цившзацп особливо ва-гомого значения набувае технолопчна щдготовка сучасного вчителя, спрямованого на вдосконалення освггаього процесу засобами шновацшних техно-логш. Тому, формування технолопчно! культури
майбутшх учителiв музичного мистецтва, визна-чення структурних компоненпв означеного явища е одним iз найважливiших завдань свiтово! мистецько! освiти.
Питання виявлення сутносп технолопчно! ку-льтури грунтовно дослiджено в наукових працях за-руб1жних i укра!нських вчених, як: В. Ашськина, В. Лола, В. Пацули, I. Середи, В. Сластьонп та ш., ви-значення компонентного складу структури технолопчно! культури вчителя розкрито в роботах нау-ковцiв, а саме: А. Дяченка, £. Рубцове!, М. Рога-нова, В. Симоненка та ш. Разом з тим, структура технолопчно! культури майбутшх учителiв музич-ного мистецтва е недостатньо дослвдженою в сучас-нiй музично-педагопчнш теорi!.
Метою статтi е теоретичне обгрунтування структури технологiчно! культури майбутшх учи-телiв музичного мистецтва.
На початку XXI столитя ву дослвдженш В. Си-моненко обгрунтовано структуру технолопчно! культури людини, яка включае такi особистiснi прояви, як: технолопчш знання, умiння, технолопчш якостi людини; технологiчний свiтогляд, технолоп-чне мислення, технологiчну етику, технолопчну ес-тетику (дизайн) [6, с. 68 - 73]. Розглядаючи особли-востi функцiонування технологiчно! культури в пе-дагогiчнiй освiтi, £. Рубцова визначае функцп технологiчно! культури педагога: штегративну, яка поеднуе в одне структурно-системне утворення цiннiсно-смислову, мотивацiйно-цiльову та емо-цiйно-вольову сфери; координацiйну, яка ввдобра-жаеться в дiяльнiсних проявах педагога; проекти-вну, яка спрямована на створення моделей майбут-ньо! реалiзацi! наявних потреб; регулятивно!, яка забезпечуе ефективнiсть процесу саморозвитку вчителя на вах його рiвнях (самоусвщомлення, са-мореалiзацiя, самоактуалiзацiя) [5, с. 36]. Визнача-ючи поняття «технолопчна культура» М. Роганов вирiзняе в !! структурi морально-цiннiсний аспект; алгорштшчний стиль мислення; технологiчнi знання, умшня та навички, що забезпечують проек-тувальну, конструктивну та органiзаторську дiяль-ностi [с. 249].
Теоретичний аналiз щодо структури техноло-гiчно! культури в наукових дослщженнях дав змогу нам узагальнити, що основними компонентами структури технолопчно! культури майбутшх учи-телiв музичного мистецтва в процеа вокально! шд-готовки е: аксюлопчно-культуролопчний, гносео-логiчно-емоцiйний, технологiчно-дiяльнiсний, тво-рчо-професшний. Кожен компонент включае три показники, що мютять мотивацiйну, професiйну, особиспсну характеристики означеного явища.
Щодо аксiологiчно-культурологiчного компоненту, то у фаховш шдготовщ майбутнього вчителя музичного мистецтва аксюлопчно-культуро-логiчне спрямування освггнього процесу вiдiграе визначальну роль, оскшьки воно пов'язано з усвь домленням цiнностi свое! майбутньо! мистецько-педагопчно! дiяльностi, розумiнням та опануван-ням цiнностей свiтово! музично! та технолопчно! культури.
Усвщомлення майбутнiми вчителями музичного мистецтва цшностей технологiчно! культури починатися з розумшня, що саме е щнтстю означеного явища. До цiнностей технологiчноi культури особистосл вчителями ми ввдносимо: позитивну
мотивацiю, а саме: смисл i цiлеспрямування до технолопчно! д1яльносп вчителя, тзнавальний ште-рес та потребу; технолопчну компетентшсть, що включае: технологiчнi знання, вмшня, здатностi; технологiчно важливi професшно-особиспсш риси, зокрема: здатнiсть до самоактуалiзацi! в т-знаннi iнновацiйних технологш, критичнiсть, само-стiйнiсть i гнучшсть мислення, розвиненiсть емо-цiйно-вольово! сфери, професшну i особистiсну мо-б№нють, технологiчну творчiсть; спрямованiсть на саморозвиток та самовдосконалення.
Усшшшсть професiйно! дiяльностi вчителя музичного мистецтва в значнш мiрi залежить вщ стiйкого i глибокого iнтересу до власно! професi!. Саме професiйний штерес вчителя спрямовуе його на пошук найбiльш ефективних форм, методiв, за-собiв вокального навчання; опанування свгговим вокальним досввдом та iнновацiйними технолопч-ними знаннями та вмiннями; реалiзацiю технолоп-чно! творчостi в мистецькому навчаннi дiтей; на са-мовдосконалення пвд час оволодiння традицiйними та шновацшними вокально-виконавськими i вокально-педагопчними технологiями. Тож, наявнiсть професiйного штересу майбутнiх учителiв музичного мистецтва в оволодшш цiнностями технолоп-чно! культури е одним iз найважливших показни-к1в сформованостi означеного явища.
Для формування цiнностей важливим е здат-нiсть особистостi до самоактуалiзацi! [1, с. 110]. Люди здiбнi до самоактуалiзацi! у формуваннi ви-щих цiнностей (iстини, краси, любов^ простоти, до-вершеностi) спрямованi на !х реалiзацiю [2, с. 63]). Тому, здатшсть студентiв до самоактуалiзацi! в опа-нуваннi цiнностями технолопчно! культури в процеа вокально! подготовки сввдчить про !х позити-вне ставлення до вокально-технологiчно! д1яльно-стi та високий рiвень духовних потреб.
Отже, аксiологiчно-культурологiчний компонент структури технолопчно! культури майбутнього вчителя музичного мистецтва включае показники: усвщомлення цшносп формування технолопчно! культури; наявшсть професшного штересу в оволодшш цшностями технологiчно! культури вчителя музичного мистецтва; здатшсть до самоактуа-лiзацi! в опануванш цiнностями технологiчно! культури в процеа вокально! шдготовки.
Серед особливо значенневих компонента структури технологiчно! культури майбутнього вчителя музичного мистецтва е гносеологiчно-емо-цтний компонент, який вщображае сформовашсть мотивацi! до пiзнання, технолопчну обiзнанiсть студентiв, спрямованiсть на когштивно-емоцшний саморозвиток.
Вагоме значення в теорi! шзнання мають шзна-вальний iнтерес i потреба, як1 лежать в основi формування технологiчно! культури майбутшх учите-лiв музичного мистецтва в процеа вокально! подготовки. Л. Жабицька зазначае, що потреба до шзнання мотивуе дiяльнiсть в проблемнш ситуаци, при зiткненнi художника з новим явищем узагаль-нено! та шдиввдуально! психологi!, що потребуе цшшсного ставлення. Учена доцiльно вважае важливим мотивом i емоцiйну спрямовашсть як рису
особистосл, що стимулюе устремлiння до повторного переживання емоцш» в процеа пiзнання, тво-рчосп». На наш погляд, пiзнавальний iнтерес i потреба е емоцiйно-когнiтивним комплексом, у якому поеднуються рiзнi установки на процес шзнання та задоволення й позитивнi емоци, отриманi вщ такого процесу.
Основу технолопчно! культури майбутшх учителiв музичного мистецтва, яка формуеться в процесi вокально! пiдготовки складають технолоп-чнi знання, як1 базуються на усвщомлент студентами базових понять технолопчно! дiяльностi, як: технолопя, методика, освiтня технологiя, педагоп-чна технолопя, технолопчш знання i вмшня, техно-логiчна компетентнiсть, вокальна методика, вокально-виконавська i вокально-педагогiчна технолопя та ш. Майбутнi вчителi повиннi знати: схожесть i рiзницю м1ж методикою та технологiею навчання спiву; традицiйнi та iнновацiйнi методики навчання ству за рiзними манерами ству; вокально-вико-навськi та вокально-педагопчш технологi!; специ-фiку застосування технологш навчання спiву в про-фесшнш дiяльностi.
Важливим показником технологiчно! культури особистосл майбутнього вчителя музичного мистецтва е його здатшсть до постшно! роботи над собою через шзнання шновацшних вокально-виконавсь-ких i вокально-педагогiчних технологiй. У процесi ознайомлення i опанування новими технологiями навчання сшву в студентiв iнтенсивно розвиваеться когштивна й емоцiйна сфери, осшльки оволодiння такими технологiями базуеться на когштивному та емоцiйному сприйманнi музичного мистецтва i по-требуе усвщомленого включения розумових та емоцiйно-вольових зусиль майбутшх учител1в. По-стiйна робота студенпв над поповненням свого те-хнологiчного арсеналу надае можливiсть сформу-вати здатнiсть до когнiтивного й емоцшного зрос-тання пвд час вокально! тдготовки.
Отже, гносеологгчно-емоцтний компонент структури технологiчно! культури майбутнього вчителя музичного мистецтва включае показники: наявнють пiзнавального iнтересу, потреби та емо-цiйно! спрямованостi на пiзнання вокально-вико-навських i вокально-педагогiчних технологiй; знання базових вокально-технолопчних понять та традицшних й iнновацiйних вокально-виконавсь-ких i вокально-педагогiчних технологiй за рiзними манерами ству; здатшсть до когнитивного й емоцшного зростання в процеа опанування технолоп-ями вокального навчання.
Наступним, базовим компонентом структури технологiчно! культури е технолог1чно-д1яльн1сний компонент, який ввдображае сформовашсть моти-вацi! та мети студенпв до практичного застосування технологш вокального навчання, умшня ви-користовувати вокально-виконавсьш i вокально-педагогiчнi технологи в освгтньому процесi, особи-спсна готовнiсть до iнновацiйно! технологiчно! дь яльностi в процесi вокально! тдготовки.
Проектуючи науковi напрадювання психоло-пв з проблеми дiяльностi людини на технологгчну
д1яльтсть учителя музичного мистецтва зазна-чимо, що така дiяльнiсть е видом професiйно! дiя-льносл вчителя музичного мистецтва, спрямовано! на формування музичних знань i вмшь учнiв засо-бами музично-освiтнiх технологш Технолопчна дiяльнiсть майбутнiх учител1в музичного мистецтва в процеа вокально! тдготовки передбачае не пльки опанування студентами сучасними техноло-пями навчання сшву, але i технологiчними знан-нями, умiннями, здатностями вокального навчання учшв.
Згвдно теорi! дiяльностi, опанування техноло-гiчною дiяльнiстю розпочинаеться з !! найвищого рiвня - усввдомлення майбутнiми вчителями музичного мистецтва власно! мотивадi! та мети. Наяв-нiсть смислу в оволодiннi технолопями навчання спiву в процесi вокальних занять для майбутньо! професiйно! дiяльностi, особистiсного зростання стимулюе i актуалiзуе появу установок, потреби, ш-тересу, а попм, i мети в досягненш результату такого навчання. Наступний рiвень технологiчно! дь яльносп - це рiвень дiй та операцш в опануваннi вмiннями оволодiвати технологiями навчання спiву, вiдбирати найб№ш доцiльнi технологi! та за-стосовувати !х на практицi у власнш вокально-ви-конавськiй та вокально-педагогiчнiй дiяльностi. Психофiзiологiчний рiвень технологiчно! дiяльно-сл полягае в проявi особистiсно! гнучкосп, психо-фiзiологiчно! здатностi студентiв сприймати шно-вадiйнi технологi! у вокальному навчанш та засто-совувати !х на практицi.
Отже, технолог1чно-д1яльн1сний компонент структури технолопчно! культури майбутнього вчителя музичного мистецтва включае показники: наявнють мотиваци, мети до опанування технолоп-чною дiяльнiстю вчителя в практищ вокального навчання; умiння оволодiвати та застосовувати оптимально ефективш вокально-виконавськ1 i вокально-педагогiчнi технологи в освгтньому процесi; здатшсть до особистiсно-дiяльнiсно! мобiльностi у сприйманш й використаннi технологiй вокального навчання.
У структурi технологiчно! культури майбутшх учител1в музичного мистецтва творчо-професшний компонент ввдображае здобутки студентiв у опану-ваинi технологiчно-професiйною творчiстю.
Глибокий професшний iнтерес i духовна потреба вчителя в наповненш свое! музично-педагоп-чно! дiяльностi творчiстю, що проявляеться в твор-чому пiдходi до вибору та впровадженш освiтнiх технологш. Саме тому майбутш вчителi повинш усввдомити значення власно! мотивадi! до прояву технолопчно! творчостц самоактуал1зувати твор-чий iнтерес до використаиия шновацшних технологш навчання ству, щоб з часом це переросло в гли-боку потребу в креативнш музично-технологiчнiй дiяльностi.
Наступним показником творчо-професшного компоненту е здатнiсть iнтегрувати елементи традицшних технологш, створювати новi технологи вокального навчання. У дослвдженш мехашзму тво-рчостi завжди повстае питання про мiсце логiки при
виршенш творчого завдання. Я. Пономарьов стве-рджуе, що «будь-яке вирiшення дiйсно творчо! про-блеми завжди виходить за рамки лопки, але як тiльки рiшення прийнято, воно може бути логiчно осмисленим. Тож, п задачi, як1 до того були твор-чими, перестають бути такими, вони стають задачами лопчними. Це е одним iз необхвдних умов ро-звитку творчих можливостей» [3, с. 290]. Тобто, спираючись на досягнення логiки, сфера творчосп перемiщуеться й знову лишаеться за рамками можливостей лопки. Ввдповвдно, майбутшм учителям музичного мистецтва необхвдно в застосуваннi во-кально-виконавських i вокально-педагогiчних тех-нологiй навчатися використовувати нетрадицшш, креативнi подходи.
Студенти мають вмгга вiдбирати iнновацiйнi технологи, штегрувати !х елементи, намагатися створювати сво! для майбутньо! професшно! дОяль-носп. Тому пошук шляхОв активОзацп О управлшня творчою технолопчною дОяльшстю майбутшх учи-телОв музичного мистецтва в сучаснш мистецькш освт е саме таким, що потребуе нагального вирь шення. За доречною думкою Я. Пономарьова «одну з тенденцш у пошуш шляхОв управлшня творчою д1яльшстю пов'язують з можливютю управлшня творчютю з алгоритмОзащею творчою дОяльнютю, з розробкою «техшчних прийомОв», використання яких вело б до вщкриття нового. Ввдповвдно, ство-рення системи методОв, спрямованих на алгоритмь зацш творчо! технолопчно! д1яльносп студенпв, сприятиме штенсифжаци формування О само! технолопчно! культури майбутшх учителОв.
Найвищим проявом технолопчно! культури майбутшх учителОв музичного мистецтва в процеа вокально! тдготовки е !х творча актившсть О пози-тивне ставлення до креативно! технолопчно! д1яль-носп та спрямовашсть на вокально-педагопчну са-моосвиу. Якщо студенти проявляють постшну тво-рчу активнОсть в штегруванш елеменпв рОзних музично-освпшх технологш, знаходять задово-
лення в творчому пошукi iнновацiйних форм, мето-дiв, засобiв навчання ству, мають вдалi спроби в створенш власного технологiчного продукту, то все це сввдчить про технологiчну культуру особистостг
Отже, творчо-професшний компонент струк-тури технологiчноi культури майбутнього вчителя музичного мистецтва включае показники: наяв-нiсть iнтересу й потреби в професшнш творчостi; здатнiсть iнтегрувати елементи традицшних техно-логiй, створювати новi технологи вокального навчання; творча актившсть i позитивне ставлення до технологiчноi дiяльностi та спрямованiсть на вока-льно-педагогiчну самоосвiту.
Таким чином, теоретичне дослiдження струк-тури технологiчноi культури майбутнього вчителя музичного мистецтва дало змогу окреслити ii базовi компоненти, як: аксiологiчно-культурологiчний, гносеологiчно-емоцiйний, технологiчно-дiяльнiс-ний, творчо-професiйний. У подальших наукових розввдках ми будемо дослвджувати методику формування технологiчноi культури майбутнього вчителя музичного мистецтва в процеа вокально!' тд-готовки.
Список лггератури
1. Маслоу А. Самоактуализация. Психология личности: Тексты. Москва: МГУ, 1990, С. 108-117.
2. Немов Р.С. Психология. Москва: Просвещение, 1990, 301 с.
3. Пономарев Я.А. Психология творчества и педагогика. Москва, 1976.
4. Роганов М. (2015). Технолопчна культура в педагопчнш освт. Витоки педагогiчно!' майстер-ностг 2015. Вип. 16, 244-250.
5. Рубцова £.Т. Технологическая культура в педагогическом образовании. Известия РГПУ им. А.И. Герцена. 2009, № 83, С. 28 - 39.
6. Симоненко В.Д. Технологическая культура и образование (культурно-технологическая концепция развития общества и образования). Брянск: Издательство БГПУ, 2001, 214 с.
П1ДГОТОВКА СТУДЕНТ1В ДО ЛЩЕНЗШНОГО 1НТЕГРОВАНОГО 1СПИТУ
"КРОК-2.СТОМАТОЛОГШ"
Паям С.Ю.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Буковинський державний медичний утверситет» Асистент кафедри х1рург1чно1 стоматологИ' та щелепно-лицево'1 хгрурги,
Кандидат медичних наук
TRAINING OF STUDENTS FOR LICENSED INTEGRAL EXAMINATION
"KROK - 2. DENTISTRY
Palis S.
Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University» Assistant of surgical dentistry and maxillo-facial surgery department,
Candidate of Medical Sciences
Анотащя
У статп проведено анатз ефективносп застосування системи дистанцшного навчання для самотдго-товки студенпв до складання лщензшного штегрованого iспиту "Крок 2.Стомaтологiя". Анaлiз прово-
