CC BY
4- оргашзацп продуктивного дозвшля;
- створення здорового середовища, сприятли-во! атмосфери, як1 сприяють моральному й фiзич-ному оздоровленню дитини;
- виявлення, прийняття й використання тих по-зитивних якостей i цшностей, як1 вже закладенi в дитинг
Для роботи в замiських таборах запрошуються переважно студенти й випускники вищих педагоп-чних навчальних заклащв, в першу чергу, - це май-бутнi психологи, педагоги, сощальт працiвники, представники рiзних кра!н свггу, що мають певний досввд роботи в освгтшх установах iз сощально не-захищеними пiдлiтками [2].
США - одна з найбшьших багатонацюнальних кра!н свiту, тому велике значения надаеться залу-ченню полiетнiчного персоналу до роботи з дпъми групи ризику, що е важливим елементом у загально табiрнiй програмi полiкультурного виховання. Во-жап-шоземщ в перiод взаемоди, спiльного прожи-вання з дiтьми, постiйного спшкування з ними мають можливють розповiсти дiтям про свою крашу, про 11 географiчне положення, полтгачний лад; ознайомити iз традицiями й звичаями, культурними й духовними цшностями свое! нацiй. Усе це сприяе розширенню свiтогляду пiдлiтка, формуванню в нього адекватного ставлення до представнишв ш-ших нацiональностей й розвитку навичок спшку-вання з ними [3].
Устшна органiзацiя дитячого вщпочинку ба-гато в чому залежить вiд якостi роботи педагопч-ного колективу й керiвникiв замiського табору. До них ставляться особливi вимоги. Вожатий повинен
бути високоморальною людиною. Претендент на посаду вожатого не повинен мати в минулому судимостей, здшснених аморальних вчиншв, нахилiв до вживання алкоголю та ш. У бiльшостi випадк1в роль вожатих в замiських таборах виконують студенти, або випускники ушверситепв, головним чином, педагогiчних.
На сьогодшшнш день значною популярнiстю в США користуються замюьш табори «BERNADETTE» (для дiвчат) та «FATIMA» (для хлопщв), в кожному з яких працюють вожатими або волонтерами 10-12 студенпв.
Отже, замiськi лiтнi табори поадають чiльне мiсце в системi безперервно! освiти США. ïх ви-знано однieю з конструктивних форм виршення питань соцiально-педагогiчноï роботи з диъми групи ризику, попередження педагогiчноï занедба-ностi неповнолiтнiх. Досвiд 1х роботи доцiльно впроваджувати в iнших кранах.
Список лiтератури
1. American Camping Association. Camp Standards With Interpretation for the Accreditation of Organized Camps. Martinsville, IN: American Camping Association, 1984. - P. 13.
2. Aidman B.J. How Summer School Can Provide a Jump Start for Students // Educational Leadership. -1997.- Vol. 55.- № 4. - Р. 47 - 50.
3. Mishel L., Wallace S. A consequence of character. How summer camp promotes character and leadership // Camping Magazine. - January/February, 2015.
НАУКОВ1 ЩДХОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ МЕТОДОЛОГ1ЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
Лi Лцюань
астрант кафедри теорИ музики i вокалу Швденноукратсъкого нацюналъного педагогiчного утверситету iMeHi К. Ушинсъкого
SCIENTIFIC APPROACHES OF RESEARCH THE PROBLEM OF METHODOLOGICAL COMPETENCE FORMATION OF FUTURE MUSIC ART TEACHERS
Li Liquan
Aspirant of the theory musical and vocal Faculty of the South Ukrainian National Pedagogic University by K. Ushinskogo
Анотащя
Стаття присвячена виршенню актуального питання мистецько! освгги - формуванню методолопчно! компетентносп майбутшх y4rn^iB музичного мистецтва. Метою статтi е визначення ефективних науко-вих пiдходiв дослщження проблеми формування методологiчноi компетентностi майбутшх yчителiв музичного мистецтва в процес вокальноi' шдготовки. До таких пiдходiв вiднесено: системний пiдхiд, спря-мований на виявлення i створення системно структурних зав'язкiв мiж елементами дослiдження; компете-нтнiсний пiдхiд нацшений на виявлення сyтностi та структури методологiчноi компетентностi; кyльтyрологiчний пiдхiд, направлений на культуролопзащю змiстy методологiчноi шдготовки майбyтнiх yчителiв музичного мистецтва в процес вивчення вокальних дисциплiн
Abstract
The article is about solving an actual problem of art education such as forming of methodological competence of the future teachers in music art. The aim of article is definition of effective science approaches in exploring the problem of the forming methodological competence of the future teachers in musical art in process of the vocal
training. These approaches includes: system approach, directed on finding and creating systematically structure connects between elements of exploration; competence approach directed on revealing the essence and structure of methodological competence; approach of culture study, directed on culture studies of the contest and structure of methodological competence; culture studies approach, directed on of contest of methodological training the future teachers in music art in process of the learning vocal disciplines.
Ключевые слова: методолопчна компетентшсть, системний пвдхвд, компетентшсний пвдхвд, культу-ролопчний пвдхвд, майбутнш учитель музичного мистецтва.
Keywords: methodological competence, system approach, competence approach, approach of the culture study, future teacher in musical art.
Сучасним i ефективним методом наукового дослвдження актуальних питань освггаьо! сфери е застосування наукових пiдходiв. 1х реалiзацiя у ви-рiшеннi нагальних проблем мистецько! освiти сприяе глибокому i всебiчному вивченню предмету дослвдження, зокрема - формування методолопч-но! компетентностi майбутнiх учителiв музичного мистецтва
Сучасш вченi поняття розглядають поняття «науковий пвдхвд» як сукупнiсть iдей, принцитв, методiв, якi формують основу виршення проблем; це iдеологiя i методология вирiшення проблеми, яка розкривае основну iдею, соцiально-економiчнi, фь лософськi, психолого-педагопчш передумови, го-ловнi цiлi, принципи, етапи, механiзми досягнення мети [5, с. 19].
Для виршення проблеми формування методо-логiчноi компетентностi майбутшх учителiв музичного мистецтва доцшьним буде застосування системного, компетентшсного, культурологiчного пвд-ходiв.
Системний пiдхiд у працях науковцiв тлума-читься як основа розробки методологii дослвджень рiзних галузей i представляе загальнонауковий рь вень методологii' нашого дослвдження. Так, у педа-гогiчнiй наущ системний пiдхiд став широко засто-совуватися вiтчизняними та зарубiжними вченими для здшснення наукових дослiджень з середини ХХ столггтя (С. Гончаренко, Т. Дерека, Н. Кузьмiна, О. Матвеева, Н. Овчаренко, С. Сисоева, Д. Черншевсь-кий та ш.). Педагогiчна словникова лiтература роз-глядае системний шдхвд як напрям у спещальнш методологii' науки, до завдань якого ввдноситься ро-зробка методiв дослiдження i конструювання скла-дних за оргашзащею об'ектiв як систем (С. У. Гончаренко) [2, с. 305].
Застосування системного пвдходу базуеться на засадах принцишв: цшсносп, структурносп, фун-кцiональностi, детермiнованостi. У нашому досл> дженнi принцип цiлiсностi надае можливiсть т-дiйти до дослвдження проблеми формування мето-долопчно! компетентностi майбутнiх учителiв музичного мистецтва у процеа вокально! пвдгото-вки як до цiлiсноi' системи дослвдження мистецько -педагогiчного процесу; створити цшсну методику формування методологiчноi компетентностi мапс-трiв музичного мистецтва у процеа вокально! пвд-готовки. Принцип структурностi передбачае ство-рення структурних об'еднань, як: структуру мето-дологiчноi д!яльносп вчителя музичного мистецтва; структуру методолопчних компетент-цiй вчителя музичного мистецтва; компонентну структуру методолопчно!' компетентностi мапс^в
музичного мистецтва у процесi вокально! пвдгото-вки та критерпв для перевiрки рiвнiв сформованостi компонентiв тако! структури. Принцип функцiона-льностi сприяе визначенню функцiй методолопчно! дгяльносп вчителя музичного мистецтва, функ-цюнально! дiевостi методики формування методолопчно! компетентностi магiстрiв музичного мистецтва у процеа вокально! пiдготовки. Принцип детермiнованостi надае можливють виявити й обгрунтувати взаемозумовленi зв'язки мiж теоретичною i практичною складовими дослвдження проблеми формування методолопчно! компетентносл майбутнiх учителiв музичного мистецтва у процеа вокально! пiдготовки; видами методолопчно! дгя-льностi i дiяльнiсними функциями вчителя музичного мистецтва; пвдготовки; компонентами структури методолопчно!' компетентносп майбутнiх учителiв музичного мистецтва i критерiями визна-чення рiвня !х сформованостi.
Отже, реалiзацiя системного пвдходу в форму-ваннi методолопчно!' культури майбутшх учителiв музичного мистецтва в процеа вокально! пвдготовки е ефективною для окреслення системи наукових методiв дослвдження, як: наукового тезаурусу, наукових пiдходiв дослвдження та ввдповвдних !м принципiв; визначення структури методолопчно! дiяльностi вчителя музичного мистецтва; структури методолопчних компетентцш вчителя музичного мистецтва; структури компоненпв методолопчно!' компетентностi майбутнiх учителiв музичного мистецтва в процеа вокально! пвдготовки та критерпв для перевiрки рiвнiв сформованостi ком-поненпв означено! структури; створення системи методичного забезпечення такого формування.
Компетентнкний пiдхiд знайшов широке застосування в украшськш освiтi та педагопчнш на-уцi в другiй половиш ХХ столiття (I. Зимня, Т. Коваль). Його введення у вггчизняний освггаьо-науко-вий обiг було пов'язано з новими вимогами сучасного суспвдьства до модершзацп системи освгги на основi формування, розвитку i вдоскона-лення комплексу особистiсних i соцiальних, профе-сiйних компетентностей людини в перiод навчання. У нормативних документах вiдмiчаеться значенне-вiсть реалiзацii компетентнiсного пiдходу у вичиз-нянш системi освiти. У Законi Укра!ни «Про освиу» (2017) зазначаеться, що досягнення мети повно! загально! середньо! освiти забезпечуеться шляхом формування ключових компетентностей, необхвдних кожнiй сучаснш людиш для успiшно!' життедiяльностi (ст. 12), а метою вищо! освгги е здобуття особою високого рiвня наукових та/або
творчих мистецьких, професшних i загальних ком-петентностей, необхвдних для дшльносп за певною спецiальнiстю чи в певнш галузi знань (ст. 17 [3]).
Ми вважаемо, що компетентшсний пiдхiд е на-уковим методом дослвдження процесу i результату формування компетентностi особистостi в освгт-ньому процесi, що вiдображае 11 здатшсть оперу-вати системою компетенцiй в професи та повсяк-денному житп. Доцiльною е думка С. Сисоево1, яка видiляе сукупнiсть компетенцiй в полiфункцiональ-нiй структурi професшно1' компетентносп вчителя як iнтегрованих показник1в сформованосп i класи-фiкуе компетенцп наступним чином: загальнг. соць ально-полiтична, загальнокультурна, самоосвiтня, iнформацiйна, дослiдницька; .загальнопрофеайт: психолого-педагопчш, управлiнськi; професшно-предметнг: фаховi з основно! спецiальностi, фаховi з подвшного квалiфiкацiйного профiлю вчителя [6, а 12].
Зпдно освiтньо-професiйно! програми тдго-товки здобувачiв вищо! освiти за спещальшстю 014 Середня освiта (Музичне мистецтво), компетентно-стi випускника подiляються на загальнг, як1 вклю-чають: соцiально-особистiснi, загальнонауковi, ш-струментальнi та фахов1, до яких входять: загально-професiйнi i спецiалiзовано-професiйнi. Методологiчна компетентшсть майбутнiх учителiв музичного повинна формуватися як в складi загальних, так i в складi фахових компетентностей, оскь льки дiапазон сфери методологи охвачуе вiд фшо-софського й загальнонаукового рiвня до кокретно-наукового i технологiчного рiвня.
Реалiзацiя компетентнiсного подходу в форму-ванш методолопчно1' культури майбутнiх учителiв музичного мистецтва в процеа вокально1 тдгото-вки передбачае дотримання визначених вимог, якими е принципи: методолог1чно1 вмотивовано-стг, науково-досл1днщько'1 реалгзацИ.
До найважливших принципiв компетентшс-ного пiдходу вщносимо принцип методолог1чно1 вмотивованостI майбутшх учителiв музичного мистецтва, якому притаманно наявнiсть цiлей та мо-тивiв студентiв на усвiдомления й опанування нау-ковими методами тзнання в процесi вивчення во-кальних дисциплiн «Вокальний клас», «Методика постановки голосу», «Методика викладання вокалу» та здатшсть 1х застосовувати. Отже, важли-вим е врахування в змюп означених дисциплiн на-вчального матерiалу, спрямованого на формування штересу та потреби майбутнiх учителiв музичного мистецтва аналiзувати, синтезувати, узагальнювати шформацш з теорil та методики вокалу або знахо-дити i застосовувати iншi доцiльнi методи дослi-дження актуального питання; здiйснювати дiагнос-тику вокальних знань, умшь, здiбностей учшв; про-водити формувальний експеримент для п1двищення якостi вокально1 освгга та iнтерпрету-вати його результати.
Сформоваиiсть мотивацil майбутшх учителiв музичного мистецтва до формування методолопч-но1 компетентностi в процеа вокально1 пiдготовки е основою для наступно1 вимоги компетентнiсного
тдходу - принципу науково-до^днщькоХ peani3a-цИ. Такий принцип передбачае сформованiсть здат-ностей студентiв до самостiйного теоретичного ми-слення, дослiдницького пошуку i науково! творчо-стi; обгрунтування концепцп дослiдження та здiйснення самого дослщження в сферi вокального мистецтва або вокально! педагопки, виконання рiз-них видiв науково! або науково-методично! роботи для виршення актуальних вокально-виконавських чи вокально-педагопчних проблем.
Застосування компетентнiсного шдходу в дос-лiдженнi проблеми формування методолопчно! культури майбутнiх учителiв музичного мистецтва в процесi вокально! тдготовки надае змогу визна-чити й обгрунтувати змiст методологiчних компе-тенцiй майбутнiх педагогiв-музикантiв, як1 штегру-ються в системне утворення - методолопчну ком-петентнiсть, сформувати означену компетентнiсть, а також перевiрити рiвень сформованостi компоне-нтiв структури методолопчно! компетентносп майбутшх учителiв музичного мистецтва в процеа вокально! тдготовки. Компетентшсний шдхщ сприяе формуванню в студентiв здатностi самостiйно на-бувати i творчо використовувати набуп науковi знання i вмiння не тшьки в практичнiй вокально-ви-конавськш та вокально-педагогiчнiй дiяльностi, але i в iнших мистецьких сферах та в рiзних життевих умовах.
Реалiзацiя компетентшсного пiдходу в форму-ваннi методолопчно! компетентносп мапс^в музичного мистецтва в процеа вокально! подготовки системно пов'язано iз впровадженням культуроло-пчного пiдходу, який спрямований на вдоскона-лення вокально-виконавсько! та вокально-педагогi-чно! дiяльностi майбутнiх учителiв музичного мистецтва в контексп свiтового культурного досвщу.
У науковiй педагогiчнiй лiтературi культуро-логiчний п1дх1д розглядаеться як методолопчна по-зицiя гуманiстичного спрямування, що розкривае еднiсть аксiологiчного, д1яльшсного та iндивiдуа-льно-творчого аспектiв культури i розглядае лю-дину як !! суб'екта, головно! д1ючо! особи. Обгрун-товуючи культурологiчний пiдхiд як фундамента-льний метод наукового тзнання, К. Богачов доречно звертае увагу, що вiн е сукупнiстю методо-логiчних прийомiв, як1 забезпечують аналiз будь-яко! сфери освiти через призму культуролопчних понять [1].
У такому контексп, Г. Падалка зазначае, що профане мистецьке навчання повинно оргашчно спiввiдноситись iз полiхудожнiм, що передбачае усвщомлення не тiльки специфiчних ознак, а i того спшьного в рiзних видах мистецтва та забезпечу-еться його художньо-виражальною сутшстю, а ми-стецько-освiтнi програми сьогодення повиннi вра-ховувати використання рiзних видiв мистецтва та широко! палири художнiх образiв. Мистецька освiта, зпдно думки вчено!, повинна здiйснюватися iз врахуванням принципу культуровiдповiдностi, який полягае в ефективнш реалiзацi! культурологi-чного впливу мистецько! дiяльностi [4, с. 13]. Отже до базових принцитв культуролопчного пiдходу
The scientific heritage No 37 (2019) вщносимо принцип культуровiдповiдностi, спря-мованого на воображения особливостей нацюна-льного культурного досвiду в мистецьк1й дгяльно-CTi, а також - полiхудожньостi, спрямованого на врахування й усввдомлення спiльного та вiдмiнного в рiзних видах мистецтва;.
До переваг культуролопчного пiдходу С. Си-соева ввдносить нaявнiсть в ньому iнтегрaцiйного потенщалу, що виявляеться в змiстовному i формальному сенсах: змiстовий штеграцшний сенс пов'я-заний i3 здатнютю через кaтегорiю «культура» роз-глянути практично всю проблематику дослвдження людини, суспiльствa, пiзнaния i дiяльностi; форма-льний iнтегрaцiйний сенс культурологiчного тд-ходу полягае в можливостi виконувати вiдповiднi функцп в м1ждисципл1нарних синтезах, тобто об'еднувати навколо себе значну к1льк1сть предме-тiв дослвдження [7, с. 297]. Тобто, культуролопч-ний шдхвд проявляе себе i в реал1зацй' принципу iH-тегративностi, що спрямований на врахування i синтезування свiтового культурного досвiду
Застосування культуролопчного тдходу в до-слiдженнi проблеми формування методолопчно! компетентностi мaйбутнiх учител1в музичного мистецтва в процеа вокально! пiдготовки надае мож-ливють врахувати в змiстi тако! подготовки основ методологи вокального мистецтва i вокально! педа-гогiки; виявити спшьне i вiдмiнне у вiтчизиянiй та заруб1жнш методологй' вокального виконавства i педaгогiки; опанувати мaйбутнiми вчителями музичного мистецтва в процеа вокально! подготовки на-уковими методами дослвдження методологи вокально-виконавсько! та вокально-педагопчно! дгяль-ностi в контекстi свггового культурного досвiду.
Таким чином, використання наукових пiдходiв дослвдження актуальних проблем мистецько! освiти сприяе !х цшсному дослвдженню. До най-бiльш значенневих пвдходОв дослвдження проблеми
формування методолопчно! KOMneTeHTHOCTi майбу-тшх учитeлiв музичного мистецтва в процeсi вокально! подготовки ввдносимо системний пвдхвд, спря-мований на виявлення i створення системно струк-турних зав'язк1в мОж елементами дослвдження; компетентнюний пвдхвд, нацшений на виявлення сутносп та структури методолопчно! компетентности культуролопчний пвдхвд, направлений на куль-туролопчзацш змюту методолопчно! пвдготовки майбутнОх учителОв музичного мистецтва в процесО вокально-освггньо! дгяльностг
Список лггератури
1. Богачев К. Ю. (2006). Становление и развитие культурологического подхода в российской педагогике. (Дисертащя канд. пед. наук). Ростов-на-Дону.
2. Гончаренко С. У. (1997). Укра!нський пе-дагопчний словник. Ки!в, Либвдь.
3. Закон Укра!ни «Про освггу». (.2017). http ://3. rada.gov.ua/laws/show/2145-19/page7
4. Падалка Г.М. (2010). Педагопка мистецтва (Теоргя О методика викладання мистецьких дисцип-лш). Ки!в: Освгга Укра!ни.
5. Сазоненко Г. С. (2013). Компетентють у си-стемО непервно! освгга: акмеолопчна модель: нау-ково-методичний посОбник. МакарОв: СофОя.
6. Сисоева С. О., Козак Л. В. (2016). Розвиток дослвдницько! компетентносп викладачОв вищо! школи: навчальний поабник. Ки!в: ТОВ «Видавниче пвдприемство «ЕДЕЛЬВЕЙС».
7. Сисоева С. О. (2012). ФвдософОя формування тезаурусу наукових дослвджень з освггологи. Освгголопя: витоки наукового напряму: монографОя. Ки!в : ВП «Едельвейс», 278 -304.
EDUCATIONAL DISCIPLINE «UKRAINIAN LANGUAGE FOR PROFESSIONAL USE»: HISTORICAL AND METHODOLOGICAL APPROACH
Navchuk H.,
«Bukovinian State Medical University», (Ukraine)
Shutak L.,
«Bukovinian State Medical University», (Ukraine)
Navchuk I.
«Bukovinian State Medical University», (Ukraine)
Abstract
The article deals with the period of origin and development of one of the most important humanitarian section educational disciplines «Ukrainian language for professional use». The modern vision of the educational process changes its vector from «education as teaching» to the prospect of «education as study», where the main role is given to the student. In this context, there is observed the modern issue of educational tasks and objectives, the structure of each individual discipline, in particular, the Ukrainian language by professional use, the unification of its content (from the transformation of the discipline «Business Ukrainian language» (from 1993 to 2009) to the introduction of a new discipline «Ukrainian language for professional use»(from 2009 to this day). Therefore, it appears the great necessity getting new textbooks, educational and teaching manuals and especially the publication of national textbooks for medical students.
Keywords: Ukrainian language for professional use, business Ukrainian language, textbooks, national textbook.
