CC BY
7
10. Bagalej, D. I. (1893-1898). Opyt istorii Har'kovskogo universiteta (po neizdannym materialam). Vol. 1 (1802-1815 gg.). Kharkiv: Tip. i litogr. Zil'berberga, 1204.
11. Gumenjuk, A. I. (1969). Ukrai'ns'ki narodni tanci. Kyiv: Nauk. dumka, 615.
12. Krasyl'nykova, O. V. (1999). Istorija ukrai'ns'kogo teatru HH storichchja. Kyiv: Lybid', 204.
13. Stanishevs'kyj, Ju. O. (1986). Baletnyj teatr Rad-jans'koi' Ukrai'ny 1925-1985. Kyiv: Muzychna Ukrai'-na, 236.
14. Studencheskij hor (1882). Kievskij telegraf, 234, 5.
15. Koncert i tanceval'nyj vecher v pol'zu Obshhestva vzaimnogo vspomozhenija prikazchikov (1888). JuK, 4.
Дата надходження рукопису 21.09.2015
Сулаева Наталiя Б1ктор1вма. доктор педагопчних наук, доцент, кафедра музики, Полтавський нацю-нальний педагогiчний ушверситет iMeHi В. Г. Короленка, вул. Остроградського, 2, м. Полтава, Укра!на, 36000
E-mail: [email protected]
УДК 371.134+378.041
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.51935
АБТОРСЬКА СПРОМОЖН1СТЬ У ТВОРЧО-ВИКОНАВСЬКШ П1ДГОТОБЦ1 МАЙБУТНЬОГО БЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТБА
© Т. Б. Стратан-Артишкова
До^джено meopemu4Hi, методологiчнi i методичн засади творчо-виконавсько'1' пiдготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва в cucmeMi вищо'1' пeдагогiчноi освти. Сформульовано визначення поняття «авторська спроможтсть» майбутнього вчителя музичного мистецтва. Обтрунтовано значення творчо-виконавсько'1' пiдгоmовкu майбутнх фахiвцiв, cхаракmeрuзовано методичну систему вдосконалення творчо-виконавсько'1' пiдгоmовкu, що трунтуеться на впровадженн iнновацiйноi технологи композиторсько-виконавсько'1' дiяльноcmi й спрямовуеться на формування авторсько'1' cпроможноcmi майбутнього фахiвця
Ключовi слова: творчо-виконавська тдготовка, духовний розвиток, композиторсько-виконавська дiяль-нкть, авторська спроможтсть
Theoretical and methodological foundations of creative and performing training of the future music teachers in higher education teaching system are investigated. The notion of "author's ability" of the future music teacher is formulated. It is proved a value of creative and performing training of future professionals. It is determined a methodical system of creative and performing training based on the introduction of innovative technology of composer-performer activities aimed at forming the author's ability of future professionals Keywords: creative and performing training, spiritual development, composer-performer activity, author's ability
1. Вступ
Процеси модершзаци та глобал1зацп, що охо-пили Bei сфери цившзацшного простору, перехвд ввд постшдустр1ального до шформащйного суспшьства, динамiчнi штеграцшш соцiально-економiчнi процеси вимагають розв'язання актуальних завдань, зумовле-них об'ективною потребою сустльства у конкурен-тоспроможних фах1вцях, здатних демонструвати ви-сокий рiвень професiоналiзму, освiченостi й культу-ри, визначати способи особиспсного розвитку й са-морозвитку. У зв'язку з цим перед нацюнальною системою освтти постали важливi завдання: подготовка свщомо! нацюнально! штел^енци, оновлення та зба-гачення iнтелектуального генофонду наци, виховання !! духовно! елiти, примноження культурного потенщ-алу, що мае забезпечити високу ефективнiсть дiяль-ностi майбутнiх фахiвцiв як провiдникiв високо! ху-дожньо! культури, творцiв, активних учасник1в освь тньо-культурного процесу. Цi завдання покликана виконати вища педагогiчна освiта шляхом подготовки учителiв, здатних спрямовувати духовний розвиток тдростаючого поколiння у творче русло, формувати
здатнiсть творити за законами краси, що ввдповвдае потребам сьогодення i майбутнього. З огляду на такi завдання постала потреба реконструкци змiсту профе-сшно! тдготовки майбутнiх фахiвцiв, iнтенсивного впровадження в практику навчання i виховання шно-вацiйних методик, технологiй i шдходав, спрямованих на активiзацiю суб'ектних можливостей кожного майбутнього вчителя, розвиток його культури мислення i почутпв, творчо! iндивiдуальностi i духовностi.
2. Постановка проблеми та анатз мауковоТ лiтератури
Сучасними вiтчизняними науковцями, педагогами-практиками зроблено значний внесок у теорш та практику професшно! освгти. Науковi засади формування творчо! особистосп майбутнього вчителя музичного мистецтва обгрунтовуються в наукових працях А. Авдieвського, А. Болгарського, Б. Брилша, Г. Нiкола!, Н. Гуральник, О. Михайличенка, О. Олек-сюк, В. Орлова, О. Отич, Г. Падалки, Т. Пляченко,
A. Растрипно!, О. Ростовського, О. Рудницько!,
B. Черкасова та ш.
Особливосл впровадження шновацшних методик у навчальний процес вищо! педагопчно! освгти розкриваються в наукових дослгдженпях [1-4] у pi3-них аспектах: шструментально-виконавському, вокально-хоровому, музично-теоретичному.
Значения полГхудожньо! пгдготовки майбут-нього вчителя як одного з прiоритетних напрямшв сучасно! педагопчно! освiти розкриваеться в працях О. Бузово!, С. Коновець, Л. Левчук, Л. Масол, Н. Ми-ропольсько!, Т. Рейзенк1нд, С. Соломахи, Г. Сотсько!, О. Шевнюк, Г. Шевченко, О. Щолоково! та ш.
Водночас аналiз науково-педагогiчних джерел засвгдчуе вiдсутнiсть фундаментальних дослiджень, у яких було би обгрунтовано теоретичш i методичнi основи творчо-виконавсько! подготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва в системi вищо! педагопчно! освгти, зокрема !хнього теоретико-концептуального супроводу, оновлення змiсту про-фесшно! тдготовки, спрямування змГстово-проце-суальних характеристик та перенесення акцентГв ви-вчення фахових предмета з традицiйно-предметно! спрямованост на творчий розвиток i саморозвиток майбутшх учителiв музичного мистецтва.
Окресленi аспекти проблеми творчо-вико-навсько! пiдготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва характеризують И актуальшсть у впчизня-них соцюкультурних та педагогiчних реалiях, обумо-влюють необхiднiсть дослгдженпя зазначено! про-блеми у цьому напрямку.
Мета проведеного дослгдження полягае в об-грунтуваинi методологiчних, теоретичних та методи-чних засад творчо-виконавсько! пiдготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва, розробленш та експериментальнш перевiрцi методично! системи удосконалення творчо-виконавсько! подготовки майбутшх учителiв музичного мистецтва.
Вiдповiдно до мети визначено таю задача сха-рактеризувати концептуальнi основи композиторсь-ко-виконавсько! дiяльностi майбутнього вчителя музичного мистецтва; розробити методичну систему вдосконалення творчо-виконавсько! пiдготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва, що мiстить технологш композиторсько-виконавсько! дiяльностi.
3. Формування авторськоТ спроможностi майбутнього вчителя музичного мистецтва
Розкриваеться значення композиторсько-виконавсько! дiяльностi майбутнього вчителя музичного мистецтва, яка набувае шновацшного характеру в змюп творчо-виконавсько! тдготовки майбутнього фахiвця, оск1льки грунтуеться не пльки на здатностi адекватно сприймати, виконувати й iнтерпретувати музичнi твори (шструментальш, вокальнi, хоровi), а й спроможносп оприлюднювати власнi твори, залуча-ти до спiвтворчостi iншого, спрямовувати компози-торсько-виконавську дiяльнiсть у педагопчне русло, що у пiдсумку дае змогу схарактеризувати майбутнього вчителя музичного мистецтва як цшсну особи-стють, здатну до самовираження й самореалiзацi! в рiзних сферах освгтньо-культурного простору.
Основною метою сучасно! освгти е стаиовления духовних рис особистостг Освiта мае забезпечити
кожному, хто навчаеться, широк! можливостi для здобуття знань про людину, сустльство, формування науково! картини свГту як основи свггогляду, досвгду сустльних i особистюних вгдносин, комунiкативно! i творчо! дГяльносп, що вiдкривае простр для розвитку iндивiдуальних здiбностей особистосп, забезпечуе !! п1дготовку до активно! участi у житп кра!ни.
Мета сучасно! вищо! освгти, наголошуе укра!нський вчений I. Зязюн - «людина у постшному розвитку, !! духовне становлення, гармошзащя !! вГдносин з собою, та шшими людьми, зГ свгтом. Тому знайти, пгдтримати людину в людиш, закласти в нш мехашзм самореалГзацп особистосп [5], вгдродити духовшсть в освт - це та першооснова, на як1й тшьки й можлива !! подальша розбудова. Шлях до цього - гумашзащя освгти, суть яко! в забезпеченш грунтовного загальнокультурного розвитку, форму-вання гармоншно!, цшсно! особистосп; така освГта е передумовою i суттевим чинником професшного становлення i самореалГзацп людини [6] i потребуе насамперед вщ педагога переорГентаци свщомосп на гумашстичш цшносп, зростання рол! духовносп, адекватно! характеру його професшно! дГяльносп, оск1льки вчитель як суб'ект педагопчного процесу е головною дшчою особою будь-яких перетворень у систем! освгти.
Близьким до поняття «духовшсть» е поняття «духовш щнносп», що трактуються як «витвори людського духу, зафжсоваш в здобутках науки, мистецтва, моралГ, культури [7], як властивосп душГ, коли морально-штелектуальш штереси превалюють над матерГальними, побутовими й виявляються в прагненш людини сГяти розумне, добре, вГчне, твори-ти прекрасне.
Духовна культура викладача мистецьких дис-циплш, зазначае Г. Падалка, - це особиспсно-професшне утворення, сутшстю якого виступае здат-шсть до усвщомленпя й творення мистецтва з пози-цш гумашзму, а також поширення цього тдходу в учшвському середовищГ [8]. шдкреслюючи, у такий споаб, значущють авторства як сутшсно-змютового компонента професшно! тдготовки майбутшх учите-лГв музичного мистецтва, цшностей людства як уш-версальних у розвитку духовно! культури особистостг
Все велике i священне, зазначае Е. 1льенков, походить Гз середини - вГд серцевого споглядання, з глибини - вГд любовГ, таемно! духовносп шстинкту, вГд волГ, вгд розуму, вГд чистоти уяви [9]. Ц якосп формуються через мистецтво. Творча глибина мистецьких творГв, зазначае О. Рудницька, криеться в здат-носп осмислювати людський досвгд на такому рГвш, на якому вш водночас виявляеться i як ушверсальна загальшсть, i як неповторна тдивадуальшсть, завдя-ки чому стае можливим залучити до свГту художньо! реальносп кожну людину. ПГд впливом художшх образГв безпосередш почуття переходять в естетичш, духовш, етичш уявлення суб'екта як цшшсний акт осягнення свГту та самотзнання власно! Гндивгдуаль-но! сутностГ [10].
Як своергдна «фшософГя серця», що поеднуе мудрГсть розуму та мудрГсть серця силою уяви, фан-тазй' художника, мистецтво, в якому закладеш Где!
високого гумашзму i живе краса людського духу, найвищою мiрою здатне не лише сприяти пробу-дженню та поглибленню людських почуттiв, а й спо-нукае працювати думку, формуе моральнi принципи, розширюе свггогляд, породжуе iдеали.
Духовнiсть, творчiсть i креативтсть як взаемо-збагачуванi й взаемозумовлеш поняття особливо зна-чущого сенсу набувають у композиторсько-вико-навськш дiяльностi майбутнього вчителя музичного мистецтва. Саме в нiй духовно-творчий потенщал е джерелом творчо! самореалiзацiï, постае як штеграль-не явище, оргатчний взаемозв'язок вищих духовних ц1нностей та сутшсних сил особистостi майбутнього вчителя музичного мистецтва, яш актуалiзуються у творчо-виконавсьшй дiяльностi, в ïï особиспсному, педагогiчному i загальнолюдському значеннi.
Психолого-педагопчний аналiз процесу ком-позиторсько-виконавсько! дiяльностi, його внутрш-нiх механiзмiв дае можливють констатувати, що у процес цiеï дiяльностi виявляються й формуються унiверсальнi особистiснi й професiйно значущi якостi (художне мислення, творча уява, креатившсть, здат-нiсть до емпатп i рефлексiï тощо), удосконалюються художньо-штерпретацшш компетенцiï (музично-тео-ретичнi, вокальнi, шструментальш), здiйснюеться органiчний взаемозв'язок вищих духовних цшностей та сутнiсних сил особистосп, котрi актуалiзуються у композиторсько-виконавськiй дiяльностi i становлять авторську спроможнiсть майбутнього вчителя музичного мистецтва. Саме у складному процеа компози-торсько-виконавсько1 дiяльностi, що грунтуеться на художному сприйняттi-iнтерпретацiï, проектуваннi художнього образу, музичного твору - до його творчо!' презентацп здшснюеться самовираження i самоа-ктуалiзацiя майбутнiх фахiвцiв. Цей процес передба-чае самореалiзацiю власних сил, здiбностей, обдаро-вань, можливостей, розкриття всiх резервiв творчо1' активносп особистостi, всього комплексу шдиввдуа-льно-особиспсних якостей, опредметнення сутнiсних сил у власнш продукци, рiзноманiтнiй соцiальнiй дiяльностi, що приводить до перетворення особистосп на суб'екта власного життя i професiï. Так вияв-ляеться дiалектичнiсть розвитку особистостi педаго-га-музиканта, оск1льки вiддаючи себе, сво1' сутшсш сили i здiбностi дiяльностi, особиспсть водночас здобувае 1'х, але вже у новш якостi. Ця яшсть - авторська спроможнiсть, яка набувае штегративного характеру, осшльки мiстить внутрiшнi шдиввдуально-особистiснi характеристики, здатносл, якостi i влас-тивосп, що виявляються у композиторсько-виконавсьшй дiяльностi майбутнього вчителя музич-ного мистецтва.
Авторську спроможнiсть визначаемо як штег-ровану професiйно значущу особистiсну як1сть, що констатуе яшсне перетворення майбутнiм учителем свого внутршнього свiту й приводить до принципово нового його стану, спонукае до творчого самовияву i самореалiзацiï, внаслiдок чого студент виступае як творець нових художшх цiнностей, як композитор, як виконавець, як артист, як режисер, як майбутнш учитель, спроможний реалiзуватися у рiзних галузях со-цiального середовища.
Методична система формування авторсько1' спроможностi майбутнього вчителя музичного мистецтва - цшсне утворення, що мае упорядковану сукупнiсть взаемопов'язаних i взаемозумовлених компонентiв, характеризуеться цшсшстю й iнтегра-тивнiстю й тдпорядковуеться метi - формуванню авторсько1' спроможносп майбутнього вчителя музичного мистецтва i е запорукою успiху в досягненш мети й виконаннi поставлених завдань творчо-вико-навсько1' пiдготовки майбутшх фахiвцiв. Ця система зумовлюе стшш взаемозв'язки внутрiшнiх структур-них i функцюнальних компонентiв, що вiдповiдають конвергентним блокам, яш створюють основу для ïï оргашзаци та впровадження:
- цше-мотивацшний функцiональний компонент (сощальне замовлення, мета, завдання);
- методолопчно-концептуальний (полiпаради-гмальний пiдхiд), принципи утворення методичноï' системи (цiлiсностi, неперервностi, iндивiдуалiзацiï, диференцiйованостi, варiативностi, культуровiдповi-дностi, нацiональноï спрямованостi, дiалогiчностi, креативностi, рефлексивностi, шновацшносп);
- функцiï методичноï системи (цшшсно-орiентацiйна, виховна, пiзнавальна, комунiкативна, творчо-спонукальна, гедонiстична);
- процесуально-змiстовий (змiст напрямiв композиторсько-виконавськоï' дiяльностi - музично-теоретичний, музично-виконавський, практично-методичний, науково-дослiдний, самоспйно-пошуко-вий) та дiяльностi (навчальна та позанавчальна -творчо-проектувальна), коригувально-дiяльнiс-ний (форми - традицшш i нетрадицiйнi;
- методи (традицшш, штерактивш, художньо-педагопчш, проблемно-пошуковi), результативно-контрольний функцiональний компонент (оч^ваний результат формувально-педагогiчноï роботи, яким мае стати сформованiсть авторськоï спроможносп як професiйно-особистiсноï якостi майбутнього вчителя музичного мистецтва).
Упровадження методичноï системи вщбува-еться шляхом реалiзацiï' композиторсько-вико-навськоï технологiï', передбачае органiзацiю безпере-рвного, поступового й поетапного процеав залучен-ня студентiв у композиторсько-виконавську дiяль-нiсть, дотримання визначених педагопчних умов; здшснення мiжпредметних зв'язк1в iз дисциплiнами соцiально-гуманiтарного, психолого-педагогiчного, фундаментального циктв, оновлення змiсту фахових дисциплiн через упровадження модуля композитор-сько-виконавськоï дiяльностi; рацiональний добiр вiдповiдних форм i методiв навчання; упровадження в навчальний процес авторського курсу «Музичне мистецтво в контексп художньоï культури», змют якого спрямовуеться на розвиток цшшсно-осо-бистiсноï сфери, набуття полiхудожнiх знань, розвиток художньо-образного мислення майбутшх учите-лiв музичного мистецтва, використання рiзних видiв художньоï творчостi в самостшнш творчо-проек-тувальнiй дiяльностi студенпв як важливих складо-вих у формуванш авторськоï спроможностi майбут-нього вчителя; впровадження авторського курсу «Основи композиторськоï майстерностi», метою яко-
ro e тpaнc$opмaцia HaöyToro MaMyraiMH BHrnegaMH хygo®нb0-iнтepпpeтaцiннoro gocBigy b K0Mn03HT0p-CbKO-BHKOHaBCbKiH giagbrocri, хyg0®нb0-пegar0riн-нoмy cпigкyвaннi, твopнo-пpoeктyвagbнiн giagbrocri, oпpнgrogнeннi Bga^rn твoрiв, кoмпoзнцiн, прoeктiв, l^e ^garon^e cпpaмyвaннa; пoзaaygнтopнa рo6oтa 3 $opмyвaннa aBTOpcbKoi' cпpoмo®нocтi MaMyraboro BHrnega oрieнтoвaнa ra aктнвнy caмocтiннy твopнo-nomyKoBy, твopнo-пpoeктyвagbнy, твopнo-peпeтн-^fey, твopнo-пpeзeнтaцiннy рo6oтy cтygeнтiв; m-Bnagbra, ^garen^a тa a^OTem^^ прaктнкн; ynaCTb y myKoBo-gocgigmä po6ori (cтygeнтcbкi Korn $epeнцii, нaпнcaннa pe^epariB, квagi$iкaцiнннх po-6iт): ynaCTb y $ecтнвagaх-кoнкypcaх, MHCTe^Ko-пegaгoriнннх зaхogaх i ^oera^.
Кoмпoзнтopcbкo-внкoнaвcbкa giagbmCTb, ^o yннкae тpagнцiннoro paцioнagbнo-iн$opмaтнвнoro внкgageннa ^B^gb^™ Marepiagy h rpyrnuyeraca нa acoцiaтнвнo-o6paзнoмy мнcgeннi, eMo^feoMy пpoнн-кнeннi, iнтylтнвнo-cнмygbтaннoмy «cхoпgeннi» хy-go®moro cMucgy h nepeg6anae, racamrepeg, Bogogrn-нa мaн6yтнiмн BHrnegaMn $yнgaмeнтagbннмн знaн-нaмн h вмiннaмн 3 мyзнннo-тeopeтннннх тa мyзнннo-внкoнaвcbкнх gu^^gm, зyмoвнga nomyK BignoBig-ннх $opM i MerogiB нaвнaннa, go6ip aKrn зyмoвgro-eraca Meroro i $yнкцiaмн твopнo-внкoнaвcbкol mgro-тoвкн Ma^yraboro BHmega мyзнннoro мнcтeцтвa. Цi $opMH h Merogn внкopнcтoвyroтbca нe iз0gb0вaн0, a y ^Bran cнcтeмi h ^gicrncn.
KpiM cпeцн$iнннх i тpagнцiнннх MerogiB (3a dwepenaMu nepedani, нopмamueнo-peгуmmueнi), oco-6gHBy rpyпy b gocgig®eннi dropreren. mmepaxmuem eepucmunno-nomyKoei Memodu, cпpaмoвaнi нa poзвн-тoк a$eктнвнo-iнтegeктyagbннх i твopннх cug Man6y-тнiх ywregiB: пpo6geмннн BHKgag знaнb, cтвopeннa
,ga apryмeнтoвaнoro пigтвepg®eннa тoro, ^0 peзygbтaтн ^garan^ora eкcпepнмeнтy e нe Bmag-kobhmh, a зa6eзпeнeнi caMe pea^a^ero зaпpoпoнoвa-MeTOg^^! cнcтeмн, зgiнcнeнo l^ro cтaтнcтнннy пepeвipкy. OcKigbKH Kr тa Er e ogнopigннмн зa хapa-ктepнcтнкaмн, тoмy o6гpyнтoвaннм e внкopнcтaннa MeTOgnKH oцiнкн вigмiннocтeн cepegнiх пoкaзннкiв y gocgig®yвaннх rpyпaх iз внкopнcтaннaм t-KpOTepiro Cт'rogeнтa зa oцiнкaмн внзнaнeннх кpнтepiiв aBTOp-cbKol c^omo^^ch мaн6yтнiх ynrnegiB мyзнннoro мнcтeцтвa.
пpo6geмннх crnyaum, пpoвegeннa gncKycin, giagoriB; cтвopeннa пogiхygo®нboro кoнтeкcтy; cннecтeзia (cmB^yr™); iM^a^rae мogegroвaннa (pogboBa igern ra^iKa^a); «мoзкoвa aтaкa» (6peннcтopмiнr); Morna® (хygo®нe cннтeзyвaннa, Koga®); Memodu iгpоeого mo-denmeamn (pogboBi irpu, MiKpoypoKH, мiнi-пpoeктн); Memodu eмnamiüнoгo mpeuiuey (iнcцeнiзaцia, тeaтpa-giзaцia, c^m^e пepeвтigeннa, впpaвн-eтrogн) aK Me-тogн CTHMyga^l aктнвнocтi,твopнocтi, poзвнткy yaBH, acoцiaтнвнo-o6paзнoro мнcgeннн, iнтylцil, cпpннннa внннкнeннro хygo®нiх igen, пpogyктнвнocтi кoмпoзн-тopcbкo-внкoнaвcbкol giagbнocтi, aктнвiзaцil caMoc-тiннo-пomyкoвol giagbrocri cтygeнтa.
Оcнoвннм y $opмyвaннi aBTOpcbKoi' c^omo®-нocтi мaн6yтнiх $aхiвцiв BBa®aeM0 iнтerpoвaннн Me-тog твopннх пpoeктiв, a caMe: хyg0®нb0-cтнgb0B0r0 aнagiзy, хygo®нiх aнagoriн з внкopнcтaнннм мygbтн-Megim^ тeхнogoriн, кoмпoзнцil, хyg0®нb0l кpнтнкн, TOM^ro'ep^™ apaн®yвaннa тa звyкoзaпнcy, Bigeo Mom,a®y. TBopni пpoeктн agaптyroтbca вigпoвigнo go cпeцн$iкн, мeтн h зaвgaнb з вigпoвigнol $aхoвol gnc-цнпgiнн.
4. Pe3ymTaTH goc^ig^eHt
^ga внзнaнeннн e^e^nB^cn eкcпepнмeнтagb-нol мeтogнкн 6yB пpoвegeннн пopiвннgbннн aнagiз peзygbтaтiв кoнcтaтyвagbнoro тa $opмyвagbнoro goc-gig®eннн, кoнтpogbннн зpiз piвнiв c$opмoвaнocтi aB-тopcbкol cпpoмo®нocтi мaн6yтнiх yннтegiв мyзнннoro мнcтeцтвa. ^,iaгнocтнкa c$opмoвaнocтi aвтopcbкol cпpoмo®нocтi мaн6yтнboro BHrnega мyзнннoro мнcтe-цrвa пpoвogнgaca зa oзнaнeннмн кpнтepiaмн тa пoкaз-ннкaмн. Внкopнcтaнa cнcтeмa мaтeмaтнннo-cтaтнc-тнннol o6po6Kn gaga змory пpocтe®нтн gннaмiкy $op-мyвaннн gocgig®yвaнoro нaмн $eнoмeнa (ra6g. 1).
Оgep®aнi знaнeннн t-кpнтepiro garora змory зpo6нтн внcнoвoк, ^0 вigмiннocтi cepegнiх oцiнoк пoкaзннкiв cтygeнтiв Kr тa Er вiporigнi. Мo®нa cтвepg®yвaтн, ^0 змiнн b piвннх c$opмoвaнocтi kom-пoнeнтiв кoмпoзнтopcbкo-внкoнaвcbкol giagbнocтi мaн6yтнiх yннтegiв мyзнннoro мнcтeцтвa зa6eзпeнeнi peagiзaцiero poзpo6geннх пegaroriнннх yM0B, a зaпpo-пoнoвaнa aвтopcbкa мeтogнкa, впpoвag®eнa b Er, e gieBoro h o6гpyнтoвaнoro.
Kigbкicннн тa aкicннн aнagiз peзygbтaтiв eKc-пepнмeнтagbннх тa кoнтpogbннх rpyп зacвigннв goцi-
Ta6gnua 1
^maMma ^opMy BaKKa piвнiв aвтopcbкoí cпpoмo®нocтi мaн6yтнboro вннтega мy знннoгo мнcтeцтвa
rpyrn PiBm c^opмoвaнocтi aвтopctкoí cпpoмo®нocтi Cepegrne apn^Me-mrae (6agn) Megiam (6agn) Moga (6agn) ^a^ap- тнe Big- хнgeннa (6agn)
Ннзtкнн Cepegmft ,Цocтaтнm Bhcokhh
oco 6h % oco-6h % oco6n % oco6n %
Koнcтaтyвagtннн eкcпepнмeнт
Kr 88 33,33 107 40,53 53 20,08 16 6,06 5,308 6,5 3,5 14,30
Er 92 33,82 108 39,71 54 19,85 18 6,62 5,305 6,5 3,5 14,34
Oopмyвagtннн eкcпepнмeнт
Kr 66 24,75 91 34,64 73 27,66 34 12,9 7 5,875 5,824 6,32 8,58
Er 40 14,80 59 21,59 96 35,28 77 28,3 3 9,437 7,942 8,67 10,02
льнють yпpoвaджeныя мeтoдoлoгiчнo-кoнцeптyaль-ниx зacaд та мeтoдичнoï cиcтeми, що гpyнтyeтьcя на впpoвaджeннi кoмпoзитopcькo-викoнaвcькoï тexнoлo-riï y змicт пpoфeciйнoï пiдгoтoвки мaйбyтнix yчитeлiв музичного миcтeцтвa в пeдaгoгiчниx yнiвepcитeтax. Екcпepимeнтaльнa пepeвipкa пiдтвepдилa eфeктив-нicть зaпpoпoнoвaыoï мeтoдичнoï cиcтeми удоотона-лeныя твopчo-викoнaвcькoï подготовки мaйбyтнix yчитeлiв музичного миcтeцтвa, npo що nepera^rno cвiдчaть пopiвыяныя дiaгнocтичниx дaыиx до i пюля фopмyвaльнoгo eкcпepимeнтy.
Пpoвeдeнe дocлiджeныя уможливило cфopмy-лювати виетовки вщповщно до пocтaвлeниx завдань.
5. Biiciioiikii
Teopeтикo-мeтoдoлoгiчний аналОз та eranep^ мeнтaльнe poзв'язaння пpoблeми твopчo-викoнaв-^rai' подготовки мaйбyтнix yчитeлiв музичного мж-тeцтвa дали змогу вcтaнoвити, що в yмoвax perara^ pyкцiï змюту мyзичнo-пeдaгoгiчнoï ocвiти компози-тopcькo-викoнaвcькa дОяльшсть набувае ocoбливoгo знaчeныя. Упpoвaджeныя ïï в cиcтeмy вищо1' ждаши-чно1' ocвiти cпpияe дyxoвнo-твopчoмy poзвиткy oco-биcтocтi, позитивно впливае на вдocкoнaлeння npo-фeciйнo вaгoмиx ocoбиcтicниx якocтeй, cпpияe фop-муванню aвтopcькoï cпpoмoжнocтi майбутнього вчи-тeля музичного миcтeцтвa.
У кoмпoзитopcькo-викoнaвcькiй дiяльнocтi я^ ^аво виявляeтьcя шиpoкий дОапазон iндивiдyaльнoc-п як пeдaгoгa, так i cтyдeнтa, його cyб'eктнicть, що пов'язана Оз cвiдoмим i пiдcвiдoмим дocвiдoм aвтopa-виконавця, його внyтpiшнiми ввдчуттями, ocoбиcтic-ною cвiтoгляднoю кoнцeпцieю, глибиною xyдoжыьoï думки, змicтoвнicтю xyдoжыьoгo oбpaзy, культ^ою xyдoжыьoгo cпpийыяття, здaтнicтю до eмoцiйниx ne-peживaыь i cпiвчyттeвoï дентифОкаци, poзвинeнicтю xyдoжыьo-oбpaзнoгo миcлeныя, здaтнicтю втшити opигiнaльний xyдoжыiй задум у вщповщну звукову фopмy, пошуком ceнcy caмoвиpaжeння, що кoнцeнт-pye твopчi стли, е iмпyльcoм до caмoзмiнeныя, caмo-вдocкoнaлeння, c^opyxy, тpaыcцeндeнцiï. C^e у кoмпoзитopcькo-викoнaвcькiй дiяльнocтi cтyдeнтiв щ якоап е нe пльки можливими, а й peaльнo дшчими.
Автopcькy cпpoмoжыicть майбутнього вчитeля музичного миcтeцтвa визначаемо як шгегральну пpoфeciйнo-ocoбиcтicнy якicть, що фopмyeтьcя й ви-являeтьcя у кoмпoзитopcькo-викoнaвcькiй дiяльнocтi. Ця cклaднa дОяльшсть кoнcтaтye вищий piвeнь ^xo-внo-твopчoгo poзвиткy пeдaгoгa-мyзикaнтa, дае мож-ливють ocoбиcтocтi poзкpити ceбe у миагецькому пpocтopi, caмocфopмyвaтиcь як caмoдocтaтня, мобь льна i кoмпeтeнтнa ocoбиcтicть, здатна плщно i твop-чо дОяти в cycпiльcтвi, ycвiдoмлювaти cвoe ждатои-чнe i людcькe «Я». ^Ом poзкpиття iндивiдyaльнocтi й cyб'eктнocтi, aвтopcькa cпpoмoжнicть виявляе cвoю
yнiвepcaльнicть, яка виявляeтьcя в тому, що npmo-дить у pyx цiлicнy стогему пpoфeciйнoï тдготовки мaйбyтнix yчитeлiв, його cyб'eктiв (пeдaтoгiв i cтyдeн-т1в), виxoдить за ïï мeжi й дocягae yнiвepcaльнocтi.
Лiтеpaтypa
1. Гopбeыкo, О. Б. Myзичыo-викoыaвcькa тдаотовка майбутнього вчигеля музичного миcтeцтвa [Teкcт]: навч.-мeтoд. hocí6. / О. Б. Гopбeнкo. - Кipoвoгpaд, 2012. - 84 c.
2. £peмeыкo, О. В. Шдготовка мaгicтpiв музичного миcтeцтвa : xeopÍM i мeтoдикa навчання [Teкcт]: моно-гpaфiя / О. В. £peмeнкo. - К.: БПУ iмeыi M. П. Дpaгo-манова, 2009. - 434 c.
3. Завалко, К. В. ^даточна шноватика в xeopiï та ^акти^ музично1 оавОти [Teкcт]: мoыoгpaфiя / К. В. Завалко. - 4epracH: Чepкacький ЦЫП, 2013. - 520 c.
4. Ceгeдa, H. А. Пpoфeciйний poзвитoк викладача музичного миcтeцтвa : icxopÍM, мeтoдoлoгiя, xeopÍM [Te^x] : мoыoгpaфiя / А. H. Ceгeдa. - К. : ШУ, 2011. - 273 c.
5. Зязюн, I. А. Кpaca пeдaгoгiчнoï дл [Teкcx] / I. А. Зя-зюн, Г. M. Caгaч. - К.: Укpaïыcькo-фiнcький iыcxиxyx мeыe-джмeыxy i бiзыecy, 1997. - 302 c.
6. Гoычapeыкo, C. У. Coцiaльнo-пeдaгoгiчнi пpoблeми poзбyдoви yкpaïнcькoï школи [Teкcx] / C. У. Гoнчapeыкo, Ю. I. Maльoвaыий // Рщна школа. - 1993. - № 4. - C. 51-56.
7. Войтко, В. I. Пcиxoлoгiчний отовник [Teкcx] / I. В. Войтко. - К.: Вища школа, 1982. - 215 c.
8. Падалка, Г. M. ^датонка миcтeцтвa: xeopiя i мexoдикa миcxeцькиx диcциплiн [Teкcx]: навч. hocí6. / Г. M. Падалка. - К.: ОавОта У^аши, 2008. - 274 c.
9. Ильeнкoв, Э. В. Филоаофия и кyльxypa [Teкcx] / Э. В. Ильeнкoв. - M.: Политиздат, 1991. - 494 c.
10. Рудницька, О. П. Пeдaгoгiкa загальна та миcxe-цька [Teкcx]: навч. hocí6. / О. Рудницька. - Tepыoнiль: Ha-вчальна книга - Богдан, 2005. - 358 c.
References
1. Gorbenko, O. B. (2012). Music and performing training future teachers of music. Guidances. Kirovograd, 84.
2. Yeremenko, O. V. (2009). Masters of music: theory and methodology. Kyiv: NEA Dragomanov, 434.
3. Zavalko, K. V. (2013). Educational Innovation in theory and practice of music education. Cherkasy: Cherkasy TSNP, 520.
4. Segeda, N. A. (2011). Professional development of the teacher of music: history, methodology, theory. Kyiv: NEA, 273.
5. Zyazyun, I. A., Sagach, G. M. (1997). Beauty pedagogical action. Kyiv: Ukrainian-Finnish Institute of Management and Business, 302.
6. Goncharenko, U. S., Malovany, Y. I. (1993). Socio-pedagogical problems of development of Ukrainian school. Mother School, 4, 51-56.
7. Voitko, V. I. (1982). Psychological dictionary. Kyiv: High School, 215.
8. Padalka, G. M. (2008). Pedagogy Art: Theory and methods of artistic disciplines. Kyiv: Education of Ukraine, 274.
9. Ilyenkov, E. V. (1991). Philosophy and culture. Moscow: Politizdat, 494.
10. Rudnytska, O. P. (2005). Pedagogy general and artistic. Ternopol: Educational book - Bogdan, 358.
Дата надходження рукопжу 21.09.2015
Стpaтaн-Apтишкoвa Тетям Бopиciвнa, докг^ пeдaгoгiчниx наук, дoцeнт, кaфeдpa музично-тeopeтичниx та iнcтpyмeнтaльниx диодиплш, Кipoвoгpaдcький дepжaвний пeдaгoгiчний yнiвepcитeт Ом. Вoлoдимиpa Винничeнкa, вул. Шeвчeнкa, 1, м. Кipoвoгpaд, У^аша, 25006 E-mail: [email protected]
