CC BY
22
УДК 373:78
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.61042
СПЕЦИФ1КА ВПЛИВУ МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО Ц1НН1СНИХ ОР1€НТАЦ1Й СТУДЕНТ1В МУЗИЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ
© О. С. Плохотнюк
У cmammi розглядаються можливостi впливу музично-виконавсько'1 diMMbnocmi на формування професшно цiннiсних орieнтацiй майбутшх педагогiв-музикантiв. Вирiшення зазначено! проблеми можливе за рахунок: використання у цьому процеа найкращих зразюв ргзних eudie i жанрiв свтового й нацiо-нального музичного мистецтва, посттного вдосконалення музично-виконавсько'1 майстерностi та iн-терпретацИ' творiв, а також включення майбуттх фахiвцiв у концертну практику
Ключовi слова: музично-виконавська di^brn^b, професшно цiннiснi орieнтацiï, студенти музичних спецiальностей
The problem of orientation of students-musicians on the values ofprofessional activity was always in the center of attention of scientists. It is well-known that music plays the specific role in the life activity of individual because of its ability to deep impact on the spiritual world of the person. Analyzing the value orientations of the person in the field of musical performing it is worth to notice that the system of musical value orientations of the youth is formed in the process of musical activity: perception, musical performing, creation, and educational activity.
In the article were considered the possibilities of impact of musical performing activity on formation of the professional-value orientations of the future teachers-musicians. There was carried out an analysis of theoretical statements of the famous scientists and art historians about the essence of musical performing and the regularities of its impact on person. Musical performing activity is considered as a peculiar artistic, esthetic value. In the product of such activity in specific form is fixed the complicate process of creating something new that is creation itself. In its turn the low level of musical education has the negative impact on consciousness of consumers of such art especially those who at this time have not the stable system of art values. Taking into account that the values of musical performing are one of the components of the structure ofprofessional-value orientations of the future teachers-musicians the solution of this problem is possible at the expense of: use in this process the best examples of the different types and styles of international and national musical art, the permanent improvement of musical performing mastery and interpretation of compositions and also including the future specialists to the concert practice
Keywords: musical performing activity, professional-value orientations, students of musical specialties
1. Вступ
У сучасних умовах соцюкультурного розвитку проблема формування професшно цшшсних opieKra-цш студенпв музичних спещальностей стае особливо актуальною. Загально визнаним е той факт, що в життeдiяльнoстi iндивiда особливу роль вщграе му-зика, завдячуючи свош спроможносп здшснювати глибокий вплив на духовний свгг людини. Ця дiя на-багато б№ша, якщо музика впливае не пльки зовш (пасивне або активне ïï сприйняття), а й безпосеред-ньо вщтворюеться виконавцем. В процес виконавсь-ко1 дiяльнoстi тривае бшьш глибоке осмислення музичного твору, в залежносп ввд його когштивно1 складносп йде позитивний або негативний вплив на сформовану на цей час iepаpхiю цшностей особисто-сп. Професшно цшшсш opieнтацiï студенпв у процес музично-виконавсько].' дiяльнoстi виступають передумовою для розкриття естетичних пoтенцiй, корегують не тiльки музично-естетичш iнтеpеси, а й взагалi потреби, смаки, iдеали, погляди мoлoдi тощо. Набуваючи зазначених якостей, iндивiд прилучаеться до накопичених людством спpавжнiх цшностей життя, культури та пpoфесiйнoï дiяльнoстi.
2. Аналiз лiтературних даних i постановка проблеми
Аналiз наукових дослщжень з питань формування професшно цшшсних opieнтацiй студентськoï мoлoдi в галузi музично1 культури дае шдстави вва-жати, що проблему виpiшували переважно у двох аспектах: формування професшно-педагопчних цш-нiсних opieнтацiй майбутшх учителiв в основному вiдбувалoся без застосування в цьому процес такого дieвoгo чинника, як музичне мистецтво, а формування цшшсних opieнтацiй студентсько1 мoлoдi в галузi музично1' культури - без урахування особливостей пpoфесiйнoï дiяльнoстi майбутнiх учителiв, зокрема музичного мистецтва, а також 1'хнього piвня музично1 подготовки. У дослщженнях Б. Асаф'ева, О. Лосева, Д. Кабалевського, А. Сохора, у музикознавчих пра-цях сучасних дослвднишв: М. Лобановой В. Меду-шевського, £. Назайк1нського, А. Соколова, В. Холо-пово1', Ю. Холопова, Т. Чередниченко [1-4] та in розглядаються piзнi аспекти осмислення музики як феномена мистецтва: психолопчш аспекти ïï сприйняття, коло естетичних i аксюлопчних питань, по-в'язаних iз oсoбистiснo-цiннiсним ставленням до не! Однак окремого дoслiдження, спрямованого на ви-значення специфiки впливу музично-виконавсько)!
д1яльност1 на формування професшно щншсних ор1ентац1й майбутшх педагопв -музиканлв не проводилось.
3. Мета дослвдження
Визначити специфжу впливу музично-вико-навсько! даяльносп на формування професшно щншсних ор1енгацш студенпв музичних спецальностей.
4. AHa4i3 специфiки впливу музично-виконавськот д1яльмост1 на формування професшно цiммiсми\ орieнтацiй студентiв музичних спещальностей
Розумшня щншсних характеристик педагопч-них явищ склалося шд впливом загально! аксюлогп. Специфша педагопчно! аксюлогп визначаеться особ-ливостями педагопчно! д1яльност1, И сощальною ро-ллю та можливостями особистосп. В основ1 педагопчно! аксюлогп лежить розумшня i утвердження щнносп людського життя, навчання i виховання, освiти в цшому i педагопчно! дiяльностi. Найважли-вiшою щншстю е iдея всебiчно i гармошчно розви-нено! особистостi, що пов'язана з вдеею справедливого суспшьства, здатного реально забезпечити кожнiй людиш умови для максимально! самореалiзацi!. Ця iдея е основою щншсно-свггоглядно! системи гумаш-стичного типу. Вона визначае щншсш орiентацi! ку-льтури та допомагае особистостi орiентуватися в ю-тори, суспiльствi, дiяльностi [5]. Розглядаючи щншс-нi орiентацi! особи в галузi музичного виконавства варто шдкреслити, що система музичних цiннiсних орiентацiй молодi формуеться у процесi музично! дiяльностi: сприйняттi, музикуванш, творчостi, музи-чно-освiтнiй i просвiтницькiй дiяльностi.
Вчений М. Каган видме п'ять форм дiяльнос-тi людини: пiзнавальну, цiннiсно-орiентацiйну, твор-чу, комушкативну i художню [6]. Загальну психоло-гiчну структуру будь-яко! дiяльностi характеризують !! засоби, серед яких вирiзняють:
а) суб'ект дiяльностi;
б) процес дiяльностi;
в) предмет дiяльностi;
г) умови дiяльностi;
д) продукт дiяльностi.
Традицiйно розрiзняють три основнi види дiя-льносп - гру, навчання та працю. Виконавська дiяль-нiсть являе собою особливий вид психiчно! дiяльнос-ri i регулюеться системою активного внутршнього ставлення суб'екта до предмету чи явища.
Виходячи з того, що професшне виховання -це виховання творчо! особистостi, здатно! до творчо! дiяльностi, В. Захаров розрiзняе три рiвнi тако! дiяль-ностi: стимулюючо-продуктивний (ввдносно прос-тий), евристичний (знаходження та узагальнення за-кономiрностi однотипних явищ), креативний (здшс-нення глибших узагальнень, синтезування загальних закономiрностей, створення принципово нових рь шень). Вiн наголошуе на тому, що так1 якосп творчо! особистостi як оригiнальнiсть, гнучшсть, парадокса-льнiсть, здатнiсть передбачати, розвинешсть iнту!цi! та уяви, легкость генерування вдей можуть бути сформован за певних умов [7].
Музично-виконавська дiяльнiсть е мистецтвом втiлення художньо-музичного задуму композитора, яке з допомогою техшчних засобiв дозволяе озвучу-вати музичш твори на високому рiвнi досконалостi. Остання тiсно пов'язана з музично-педагопчною дiя-льнiстю. Як зазначав Д. Ойстрах „Педагопчна дiяль-шсть е органiчним продовженням виконавсько!, бо щшьно пов'язана з нею. Педагопка е унiкальною творчою лабораторiею, де вдивщуальний досввд артиста набувае найбтш узагальненого характеру, де на складш питання iнтерпретацi!, виразностi, технологи знаходяться у спшьному пошуку необхiднi, часто незвiданi, орипнальш вщповщ" [8].
Особливiсть виконавсько! дiяльностi полягае у тому, що виконавець не просто уявляе модель ство-рюваного ним виконавського образу, а порiвнюе свое суб'ективне сприйняття iз загальноприйнятою сощальною нормою, ввдображаючи свое ставлення до ньо-го. Виконавство - глибоко особистiсний, творчий процес вщтворення живо! чуттево! душi твору, втра-чено! пiд час фiксацi! його композитором на нотному паперi [9]. Варто зазначити, що виконавська дiяль-шсть виступае в якостi особливо! художньо!, естети-чно! цiнностi. У продукп тако! дiяльностi у специфь чнiй формi закрiплюеться складний процес творення нового, незвичайного, що i е саме по собi творчютю.
Специфiка виконавства як самостiйного виду художньо-творчо! дiяльностi у психолого-педаго-пчному аспектi висвiтленi В. Медушевським, Г. Коганом, В. Ражшковим та ш.. Обгрунтовуючи умови досягнення устху у виконавськiй дiяльностi Г. Коган визначив наступш: бажання та зосереджешсть, вибiр правильно! психологiчно! позици, спрямовашсть на досягнення мети [10]. Виконавська дiяльнiсть щiльно пов'язана з шструментальними вмiннями, котрi не-обхiднi педагогу-музиканту у процесi практично! дiяльностi.
Характеризуючи специф^ виконавсько! дiя-льностi вчителя, Н. Мозгальова зазначае, що в l! основу покладено штерпретування музичних творiв. Серед особистiсно-психологiчних та професшно-педагогiчних якостей та здiбностей виконавця вона виокремила такi, як: висока обдаровашсть, глибок1 знання, великий запас виконавських та слухових вражень, сформоваш вмiння та навички [11].
У процеа виконавсько! дiяльностi необх1дно володгти цiлим комплексом фахово! майстерностi. За визначенням Ю. Цагареллi це, перш за все: любов до музичного мистецтва та потреба сценiчного самови-раження; глибок1 загальнi та фаховi знання; музичш здiбностi; особистiсно-психологiчнi та професшно-педагогiчнi якостi; загальнi та спещальш вмiння та навички. А тдпорядкований весь процес виконавсько! дiяльностi, перш за все, формуванням необхвдних технiчних й загально виконавських навичок, спрямо-ваних на розучування та iнтерпретаторське тракту-вання рiзноманiтних музичних творiв [12].
Оск1льки виконавська дiяльнiсть щiльно пов'язана з вщтворенням звучання музичного твору, кот-рий зафiксовано засобом нотного тексту, бо вш являе собою лише потенцшне звучання, то його реал1защя потребуе майстерностi виконання. Тому виконавська
майстершсть завжди 1ндив1дуальна та неповторна як i сама особистють. Якщо в процеа виконавсько1 д1я-льносп можна виокремити такi основнi складовi як:
а) сприйняття;
б) художньо-образну iнтерпретацiю;
в) технiку виконання.
В якосп характеристик виконавсъко1 майстер-носп видiляeмо наступнi:
а) професiйне володшня музичним iнстру-ментом;
б) постiйне вдосконалення виконавських умiнъ i навичок;
в) розвиток особистюних i професшно-педа-гопчних якостей, котрi сприяють розвитку основ майстерносп.
Майстернiстъ музичного виконавства тракту-еться як досконале iнтонацiйно-технiчне володшня уйма засобами вираження змiсту музичного твору на р1вш естетики емощйно-художнього мислення ввдпо-в1дно1 епохи [13]. Специфша виконавсъко1 майстерно-стi як цшсного явища передбачае глибок1 фаховi знання та розумiння закономiрностей композиторсько-го створення музичного твору i особливостей сприй-няття слухачiв. Отже, виконавську майстершстъ можна визначити як вираження власного творчого „Я" у процес музично-виконавсько1 даяльносп через комплекс особистюних та професшних якостей шдиввда, котрий забезпечуе високий рiвенъ музикування.
Характерною особливiстю музично-виконав-сько1 дiяльностi е безпосередне створення (мистецтво iмпровiзацiï) або ввдтворення (виконання творiв мис-тецтва) цiнностей музичного мистецтва. „Викона-вець, незалежно ввд свого бажання, е тлумачем твору i вллюе його, пропустивши крiзъ призму свого „Я" [14]. Якщо музикант поставиться до цього процесу зверхньо, то вш може перетворити виконання навгть шедевру музичного мистецтва на звукову послщов-нiстъ, яка не становить шяко1' цiнностi. Це, у свою чергу, негативно впливатиме на сввдомють спожива-чiв такого мистецтва, особливо тих, у яких на цей час ще не сформовано систему цшностей останнього. Адже, як шдкреслював Г. Рождественський, музичне виконання реалiзуеться за принципом дiалогу мiж виконавцем та слухачами, за схемою: "пропозищя -сприйняття - узагальнення" [9].
Вщповщно, музично-виконавська дiялънiстъ впливае не лише на формування цшнюних орiентацiй суб'екта цього процесу, а також i на споживачiв продукту дiяльностi останнього. Тому до музичного виконавства потрiбно ставитися професшно, ураховую-чи всi закономiрностi та особливостi цього процесу. I ильки тодi продуктом тако1 дiяльностi зможуть стати справжнi зразки свгтового мистецтва. Цiннiстъ музи-чно-виконавсъкоï дiяльностi полягае й у тому, що тд час роботи над твором мистецтва „шод^ i навiтъ ду-же часто, iнтерпретацiя може бути вища за сам твiр" [14]. 1накше кажучи, у процесi виконання твору мистецтва його цшшсть залежить не лише вiд творчого задуму композитора, але й ввд виконавсько1 майстер-ностi та штерпретацп ввдтворювача зазначеноï цшно-стi музичного мистецтва.
5. Результати дослвдження
Узагальнюючи вищевикладене, зауважимо, що музично-виконавська дiяльнiсть, котра е одним iз компоненлв структури професiйно цiннiсних орiентацiй студенлв музичних спецiалъностей, мае можливiстъ впливати на формування зазначеноï якостi особистосп за рахунок: використання у цьому процесi найкращих зразкiв рiзних видiв i жанрiв свiтового й нацюнального музичного мистецтва, постiйного вдосконалення музично-вико-навсько1 майстерностi та штерпретацп творiв, а також включення майбутшх фахiвцiв у концертну практику.
6. Висновки
Таким чином, використання в процесi музич-но-виконавсько1 дiяльностi найкращих зразкiв рiз-них видiв i жанрiв свiтового й нацюнального музи-чного мистецтва безпосередньо сприяе засвоенню студентом знань у галузi музичного мистецтва, i, зокрема розумшню його видiв, стилiв i жанрiв. Окрiм того, вiдбуваетъся засвоення виконавського репертуару з фахових дисциплш. Постшне вдосконалення виконавсько1 майстерностi та штерпретацп творiв сприяе не тшьки опануванню на високому рiвнi технолопчних аспектiв виконавсъкоï пiдготов-ки, але й глибокому розумiнню концепцiï музичних творiв (1'х цiнностi).
Удосконалення оргашзацп концертно1' практики сприяе творчому розвитку майбутнього педагога-музиканта: професiйнi знання та вмшня студента, здобутi тд час репетицiйноï дiялъностi, на концертному вистуш мобiлiзуютъся й виявляються в техно-логiï виконання та штерпретацп музичного твору. О^м того, яшсть виконання музичного твору в кла-сi, зазвичай, вища, шж пiд час концертного виступу. Це пов'язано, перш за все, з недостатшм досввдом концертно1' практики.
Тому набувае актуальносп розробка експери-ментальних методик, як1 б сприяли глибшому засво-енню студентами цiнностей музично1' культури, му-зично-педагогiчних знань шляхом комплексного ви-вчення свiтових зразшв у процесi навчання, а також практичного його використання.
Лггература
1. Лосев, I. В. 1сторш i теор1я свiтовоï культури. £в-ропейський контекст [Текст] / I. В. Лосев. - К.: Либщь, 1995. - 224 с.
2. Сохор, А. Н. Вопросы социологии и эстетики музыки. Ч. 1 [Текст] / А. Н. Сохор. - Л.: Сов. композитор, 1980. - 295 с.
3. Назайкинский, Е. В. Стиль и жанр в музыке [Текст]: уч. пос. / Е. Н. Назайкинский. - М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2003. - 248 с.
4. Чередниченко, Т. В. Современная эстетика музыкального искусства [Текст] / Т. В. Чередниченко. - М.: Сов. композитор, 1988. - 320 с.
5. Lee, C. Structure of Foreign Musical Students Professional and Value Orientation [Text] / C. Lee // European Researcher. - 2012. - Vol. 37, Issue 12. - Р. 2231-2238.
6. Каган, М. С. Человеческая деятельность [Текст] / М. С. Каган. - М.: Политиздат, 1974. - 328 с.
7. Захаров, В. К. Шляхи екон^чного виховання спещалютав у цЫсному процес !х тдготовки у By3i куль-тури [Текст] / В. К. Захаров; ред. кол. О. Г. Миронюк, О. Д. Глушич та iH. // Питання культурологи. - 1997. -Вип. 15. - С. 50-58.
8. Григорьев, В. Некоторые черты педагогической системы Д. Ойстраха [Текст] / В. Григорьев // Музыкальное исполнительство и педагогика. - М.: Музыка, 1991. -С. 5-35.
9. Ержемский, Г. Л. Закономерности и парадоксы дирижирования [Текст] / Г. Л. Ержемский. - СПб.: Деан, 1993. - 263 с.
10. Коган, Г. М. У врат мастерства [Текст] / Г. М. Коган. - М.: Сов. композитор, 1977. - 176 с.
11. Мозгальова, Н. Г. До питання про мотиващю музичного мислення майбутшх учителгв музики [Текст] / Н. Г. Мозгальова // Творча особиспсть учителя: пробле-ми теорп i практики. - 2003. - Вип. 10. - С. 196-201.
12. Цагарелли, Ю. А. Психология музыкально -исполнительской деятельности [Текст]: автореф. дис. ... д-ра психол. наук / Ю. А. Цагарелли. - Л., 1989. - 31 с.
13. Давидов, М. А. До словника музично! педагопки [Текст] / М. А. Давидов // Музичне виконавство. - 2000. -Вип. 14. - С. 144-155.
14. Корредор, Х. М. Беседы с Пабло Казальсом [Текст] / Х. М. Корредор. - Л.: Музыка, 1960. - С. 105-258.
References
1. Losev, I. V. (1995). Istoriya i teoriya svitovoy kul-tury. Evropeyskiy kontekst [History and theory of world culture. The European context]. Kyiv: Libid', 224.
2. Sohor, A. N. (1980). Voprosy sociologyi i estetiki musiki. Chep. 1 [Issues of sociology and aesthetics of music. Chep. 1]. Leningrad: Soviet Composer, 295.
3. Nazaykinskiy, Y. V. (2003). Stil I zhanr v musike [Style and genre in music]. Moscow: VLADOS, 248.
4. Cherednichenko, T. V. (1988). Sovremennaya esteti-ka musikalnogo iskusstva [The modern aesthetics of musical art]. Moscow: Soviet Composer, 320.
5. Lee, C. (2012). Structure of Foreign Musical Students Professional and Value Orientation. European Researcher, 37 (12), 2231-2238.
6. Kagan, M. S. (1974). Chelovecheskaya deyatelnost' [Human activity]. Moscow: Politizdat, 328.
7. Zakharov, V. K.; Myronjuk, O. G., Glushych, O. D. et. al (1997). Shlyahi ekonovichnogo vyhovannya specialistiv u cilisnomu procesi ih pidgotovky u vuzi kultury [The economic education specialists in the holistic process of their preparation in the University culture]. Questions Of Cultural Studies, 15, 50-58.
8. Grigoriev, V. (1991). Nekotorie cherty pedagog-icheskoy sistemy D. Oystraha [Some features of the pedagogical system of D. Oistrakh]. Music Performance and Pedagogy. Moscow: Musica, 5-35.
9. Erjemsky, G. L. (1993). Zakonomernosti i paradoksy dirizhirovaniya [The patterns and paradoxes of conducting]. Sankt-Peterburg: Dean, 263.
10. Kogan, G. M. (1977). U vrat masterstva [At the gate of mastery]. Moscow: Soviet Composer, 176.
11. Mozgalyova, N. G. (2003). Do pytannya pro motivaciu muzichnogo mislennya maybutnih uchiteliv muziki [To the question about the motivation of musical thinking of the future teachers of music]. Creative personality of the teacher: problems of theory and practice, 10, 196-201.
12. Cagarelli, U. A. (1989). Psihologiya musikalno-ispo-lnitelskoy deyatelnosti [Psychology of musical performance]. Leningrad, 31.
13. Davidov, N. A. (2000). Do slovnyka muzichnoyi pedagogiki [In the dictionary of music education]. Music Art, 14, 144-155.
14. Korredor, H. M. (1960). Besedy s Pablo Kalzasom [Conversations with Pablo Casals]. Leningrad: Music, 105-258.
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук, професор Прошкт В. В.
Дата надходження рукопису 19.01.2016.
Плохотнюк Олександр Сергшович, кандидат педагопчних наук, доцент, кафедра шструментально-виконавсько1 майстерносп, Кшвський ушверситет 1меш Бориса Гр1нченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Кшв, Украша, 04053 E-mail: alexandr.plokhotnuk@yandex.ua
