CC BY
5Таким образом, повышение качества профессиональной подготовки будущих специалистов обеспечивается реализацией комплекса психолого-педагогических условий, включающих: 1) психологическую поддержку каждого студента; 2) нацеленность на будущее; 3) мотивацию учения; 4) формирование психологической готовности к определенному виду деятельности; 5) интеграцию теоретической и практической подготовки; 6) оптимальный выбор организационных форм обучения: 6) оптимизацию самостоятельной учебной работы.
Список литературы
1. Белкин Е.Л. Основы педагогики высшей школы. Учебное пособие /Под ред. Белкина; МТИПП, - М., 1987 - 124с.
2. Кудаев М.Р. Педагогическая позиция: проблема выбора / Образование города на пути к XXI веку. Проблемы исследования, опыт перспективы. Вы пуск 1. г. Майкоп, - 2000 г.
3. Семенова Р.С. Исследование возможности осуществления индивидуального подхода при самостоятельной работе студентов: Дис. ... канд. пед. наук. - М., 1973. - 192с.
4. Цеева Л. Х., Панеш Б. Х., Симбулетова Р. К. Содержание этнокультурной подготовки бакалавра психолого-педагогического образования. Вестник Майкопского государственного технологического университета. Вып. 3. 2016. Издательство МГТУ. С. 113-118.
5. Tseeva L.Kh., Panesh B.H., Simbuletova R.K. Formation of Ethno-cultural Competence of the Future Teacher in the Educational Environment of the University. Scientific Rewiew. Czech Republic, Karlovi Vari-Russia, Moscow, 29-30 May, 2015.P.428-437.
6. Tseeva L.Kh., Panesh B.H., Simbuletova R.K. Ethno-cultural aspect of the preparation of Bachelor students in the system of higher Education. Colloquium-journal. Warszawa, Poland. №10 (21), 2018.P.22-26.
НАРОДНО-1НСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА, ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-ECTETM4HOÏ КУЛЬТУРИ П1ДЛ1ТК1В В ПОЗАШКШЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Сироежко О.В.
Будинок творчостг дтей та юнацтва завгдуюча художньо-естетичним в1дд1лом здобувач Микола'1вського Нацюнального унгверситету
iM.. В.О. Сухомлинського
FOLK INSTRUMENTAL MUSIC AS A FACTOR IN THE FORMATION OF MUSICAL AND AESTHETIC CULTURE OF ADOLESCENTS IN OUT-OF-SCHOOL EDUCATIONAL
INSTITUTIONS
Syroezhko O.
House of creativity of children and youth head of the artistic and aesthetic department applicant of Mykolaiv National University them .. VO Sukhomlynsky
Анотащя
У стати розглядаеться роль мистецтва, зокрема музичне та народно-шструментальне виконавство, як фактор формування музично-естетично! культури шдлитав. Розглянуто особливосп шдлгткового вшу. Здшснено аналiз педагопчних щей проблеми музично-естетично! культури в цшому та окремих ii аспекпв. Визначена сутнють штересу до народно-шструментального виконавства та оркес^в народних шструме-нпв. Висвгтлено особливосп навчання та виховання в позашшльнш освт. Автор зазначае, що музично-естетична культура е одшею з актуальних проблем сучасно! педагопчно! науки i практики.
Abstract
The article deals with the role of art, in particular musical and folk instrumental performances, as a factor in the formation of the musical and aesthetic culture of adolescents. Features of adolescence are considered. The author analyzes the pedagogical ideas of the problem of musical aesthetic culture in general and its individual aspects. The essence of interest in folk instrumental performances and orchestras of folk instruments is determined. The peculiarities of education and upbringing in extracurricular education are highlighted. The author notes that the musical and aesthetic culture is one of the pressing problems of modern pedagogical science and practice.
Ключовi слова: музично-естетична культура, музичне мистецтв, шдлгтковий вж, народно -шструме-нтальне виконавство, позашшльна освгта.
Keywords: musical aesthetic culture, musical arts, teenage age, folk instrumental performance, extracurricular education.
Зв'язки мистецтва з сустльством полi функць ональш. Мистецтво стимулюе духовний та штелек-туальний розвиток особистосп, змщнюе ïï морально -етичш якосп, гармошзуе сощальт вщносини, розширюе й одухотворяе Всесвiт. Воно мае надзви-
чайно важливе значения у розкритп творчого поте-нщалу й iдеалiв людини, бере участь у формуванш ïï цiлiсного свггогляду: вiд найнижчого - свгтоввд-чуття - до найвищого - свггорозумшня - рiвия. Вплив мистецтва на внутршнш свiт особистостi та на ïï мислення завжди великий, але в кожну епоху
вш набувае своерщно! значущосп. В сучасному свiтi, насиченому комп'ютерно-шформацшними технологiями, товарно-ринковими вiдносинами, за-силлям реклами, мистецтво допомагае подолати вщставаиия духовно-морального розвитку людства вiд науково-техшчного прогресу, протисто!ть тиску прагматично! вдеологп виробництва й ринкових потреб, споживчо-матерiалiзованого ставлення до життя, дае надш досягти iдеалу гармоншно! лю-дини, спонукае И до ютинно!, некон'юнктурно! тво-рчостi [1].
Серед шших рiзновидiв мистецтва музика зай-мае особливе мiсце. Вона спроможна розкривати складнi духовнi процеси свого часу, виконуючи роль найтоншого емоцшно-психолопчного барометра суспiльства. Музичнi образи, позбавлеш зо-бражально! предметностi й словесно! конкретносп, приваблюють i захоплюють своею щирiстю, емо-цiйнiстю, щеальшстю. Без музики неможливо пов-ноцшне виховання людини. "Мелодiя передае най-тоншi вiдтiнки почуттiв, недоступнi слову. Музика починаеться там, де шичаеться слово" [7, С. 25]. Отож не дивно, що вплив музики на становления особистосп, перш за все шдлггково! молодi, вели-чезний. Вона займае значне мiсце в системi загаль-но! та музично-професшно! освiти, единою метою яких е виховання особистостi, що володiе не пльки знаниями та навичками, а й багатим внутршшм свь том [6]. Тому, одним iз завдаиь виховання музично-естетично! культури вважаеться озбро!ти учнiв знаннями та переконаннями, яш б вiдповiдали су-часним вимогам нацюнального виховання i були зорiентоваиi на виховання у дггях загальнолюдсь-ких цiнностей.
На проблему музично-естетичного виховання та культури в цшому i на окремi !! аспекти вказу-вали у сво!х працях Л.Г.Коваль, Г.М.Падалка, О.П.Рудницька, О.Лобова, О.Матюшкш. Музика завжди впливае на людину в едностi змiсту i форми, у !! безпосереднiй цшсносп. Змiна музичного зву-чання викликае у слухача нове переживання, що ви-никае внаслщок сприйняття музичних образiв, створених за допомогою певних засобiв виразностi. Деяш з них вираженi яскравiше i домiнують, але, перебуваючи у рiзномаиiтних гармонiчних комбь нацiях, вони завжди впливають на людину саме в своему комплекса Музика потребуе ввд сприймаю-чого здатностi вiдчувати красу мистецьких образiв i осмислювати сво! переживания. Сприйняття музики псно пов'язане iз завданиям формуваиия музично-естетичного смаку. Проблема виховання ес-тетичного смаку - одна з найважливших сторiн ес-тетичного виховання. Вш рiвия розвитку естетичного смаку залежить повноцiннiсть сприйняття мистецтва, проникнення в його шейно-худо-жню суть.
Але, на жаль, ще не у всiе! нашо! молодi розви-нений естетичний смак. Великою популяршстю у не! користуються так музичнi шлягери, художиi якостi яких знаходяться на досить низькому рiвнi. До них, наприклад, можиа вшнести багато естрад-них пiсень, в яких пануе штамп - текстовий, емо-цiйний та психологiчний, пануе сумна одномашт-нiсть, в цшому - пригшчуючи вiдсутнiсть чуття i смаку.
Gднiсть iнтелекту i душi, думки i почуття, об'ективного i суб'ективного несе в собi музичне мистецтво. Якщо наука дае дитинi знання про свiт,
то музика вчить сприймати i вщчувати красу цього свиу, чуттево його пiзнавати. Саме твори музичного мистецтва дають змогу засво!ти !х змiст шляхом його переживання. А розвинута чутливiсть ди-тини забезпечуе сформовашсть !! морально-естети-чних, гумаиiстичних основ як особистосл [3, С. 258].
В основу музично-педагопчно! науки повинш лягти так1 фiлософсько-методологiчнi принципи, як культуро вiдповiднiсть, природо вiдповiднiсть, д1я-льнiсть, в1дображення i цiлiсний розвиток особис-тостi, оск1льки виховання - це, насамперед, цiлiс-ний процес. "Людина виховуеться як цiльна особи-стiсть. Не можна спочатку формувати музичнi якостi, а потiм привчати до працi, спочатку займа-тися естетичним виховання, а потiм переходити до фiзичного... Особистiсть розвиваеться не части-нами, а цiлiсно" [5, С. 186].
Величезну роль у вихованш пiдростаючо! мо-лодi вщграе народно-iнструментальна творчiсть. Народна музика грае особливу роль, тому, що вона доступна i близька кожному, починаючи iз самого раннього дитинства. Крiм цього, народна музика розвивае ва види художнього iнтересу засобами iм-провiзацiйностi, творчого характеру, рiзноманiтно-сп колективного виконавства, використання фольклорного матерiалу, який зрозумiлий та доступний дням. "Як комплексне етнiчне i соцiально-демогра-фiчне поняття, тобто традицшно iснуюче в даному етнiчному i соцiокультурному середовищi, адресо-ване широким масам i придатне для виршення най-важливiших задач розвитку духовно! культури сус-пiльства - народний шструмент е невiд'емним еле-ментом вае! народно! творчостi. А вона включае не тiльки фольклор - мистецтво усно! природи, але i всю сферу аматорства (як неоргашзованого, так i органiзованого в художню самодiяльнiсть)" [4, С. 76]. Народно-шструментальне мистецтво служить своерiдним зв'язком мiж минулим i сучасним, воно виховуе здатшсть не тiльки до сприйняття нових творiв, але й до сприйняття та усвщомлення iстори-чного минулого свого народу, його звича!в, тради-цш тощо. Виступаючи основою духовного життя сустльства, нацiональне мистецтво е виразником потреби духовного виробництва, полiтики, науки, релт! цього суспiльства. Воно входить до таких виховних та навчальних завдань:
- виховання вторично! пам'ятц
- знання про культуру народу, побут, народну педагопку;
- формування нацiональних iдеалiв та 1дей;
- патрютизму й любовi до Укра!ни;
- любовi й пошани до батьшв, роду, народу;
- людяносп, працьовитостi.
Стосовно пiдлiткiв, варто зазначити, що саме в цьому вщ вiдбуваеться активне формування музичних смашв та iитересiв. На це вказують у сво!х працях А.Г.Болгарський, Л.Г.Коваль, О.Сапожиiк. Пiдлiтковий вiк - це перюд, коли в1дбуваеться усвь домления загально! картини свiту та себе, як розу-мно! та дшчо! особистостi. Зростаиия допитливо-сп, розвиток свiтогляду, самосвiдомостi, цiннiсних орiентацiй, емоцiйного сприйняття, створюють пе-редумови для формувания основ нацiонального виховання. Врахування психологiчних закономiрнос-тей розвитку гадлита - важлива передумова успiш-ного навчання й виховання дней [6]. Характер же
штересш i потреб сьогодшшньо! молодi обмежу-еться, як правило, легкою, естрадною музикою. Вона простiша для сприйняття i не вимагае серйоз-них роздумiв i тому не здатна сприяти повноцш-ному естетичному розвитку. У процесi пiзнання свпу крiзь призму мистецтва, у пвдлтгка розвива-еться оцiнювальне свiтосприймання, уявлення, фо-рмуються естетичнi почуття. Музична культура -iнструменг у формуванш естетичних iдеалiв i цш-ностей майбутшх громадян суспiльства, !хнього ху-дожнього мислення, системи спецiальних знань i поглядiв. Саме у гадлигсовому вiцi потрiбно форму-вати свггоглядт принципи особистостi й визначати ii культурний рiвень, тому що тдттки - це "благо-датний грунт" для засвоення духовних надбань су-спiльства. "Идлигсовий вiк - це один iз найяскравь ших перiодiв життя, i неправильна спрямованiсть його - непоправна втрата для сустльства"[2, C. 123].
Важлива роль формування музично-естетично! культури належить ансамблевш грi на народних iнструментах. Виконавство на народних шструмен-тах спрямоване на збереження нацiонального музи-чного фольклору, засвоення i вiдтворення музич-ного досвiду людства й тим самим - на розвиток на-цюнально! самосвiдомостi учнiв. Завдяки тембровому багатству та виражальним можливос-тям народних шструменпв, спроможностi легко об'еднувати виконавцiв у ансамблi, цей вид музич-но! дiяльностi мобiлiзуе !хш творчi здiбностi i роз-вивае музичш смаки. У цьому контексп особливо! актуальностi набувае формування у щдлитав ште-ресу до народно -шструментального виконавства, що стимулюе потребу учшв в самореалiзацii.
Формування творчо! особистостi засобами iнновацiйних технологiй, диференцшований пiдхiд - все це включае до себе позашк1льна виховна дiя-льнiсть iз залученням музичного мистецтва, що вь дкривае перед учнем можливосп для творчостi, ро-звивае сприйняття, формуе цiннiснi орiентацi!.
Важливим питанням сучасностi е розробка та-ко! системи позашк1льного навчання i виховання, яка б вiдповiдала запитам розвиненого суспiльства. Позашкiльна освiта i виховання здiйснюеться дифе-ренцiйовано вщповвдно до iндивiдуальних можли-востей, штересш, нахилiв, здiбностей вихованцiв з урахуванням !хнього вiку, психофiзичних особли-востей, стану здоров'я у рiзноманiтних оргашзацш-них формах: гурткових та iндивiдуальних занять. Здобуття позашк1льно! освiти i виховання грунту-еться на принцип добровiльностi вибору дiяльно-стi.
Позашшльна освiта створюе комфортнi умови для самореалiзацi! й самоствердження особистостi, задоволення !! iнтелектуальних i духовних потреб та особисто! свободи, захисту прав дитини, поваги до не! та визнання !! гiдностi, що е реалiзацiею гу-манiстичних функцiй виховання.
Позашк1льний навчальний заклад, як не який шший, навiть за складних умов фшансового, мате-рiально-технiчного забезпечення, е широкодоступ-ним закладом освiти, який забезпечуе умови для здобуття дiтьми i учнiвською молоддю додаткових знань, умшь та навичок за iнтересами; сприяе роз-
витку, стимулюванню та реалiзацi! !хнього духовного i творчого потенщалу, професiйному самовиз-наченню та допрофесшнш, i навiть у деяких випад-ках професiйнiй пiдготовцi особистосп.
Саме багатограннiсть музично-естетично! дiя-льносп пiдлiткiв та рiзномаиiтнi форми роботи у гуртках виступають домiнантою в музично-вихов-ному процесi i стимулюють розвиток творчо! осо-бистостi. Свобода вибору дiяльностi та форм спш-куваиия пвд час занять у гуртках забезпечують сприятливi можливостi для задоволення штереав, потреб, нахилiв вихованщв, виявлення iндивiдуаль-ностi. Тому при педагопчно доцiльнiй оргаиiзацi! та оптимальному доборi методiв впливу, заияття у гуртку може стати дiйовим чинником формування музично-естетично! культури шдлитав.
Культурно-освп'ня соцiалiзацiя особистостi передбачае таке «вростання» особистостi в куль-туру,освiту, науку, мистецтво, щоб задовольнити !! потреби в гармони зi спiльними штересами свого народу, всього цивiлiзованого свиу, щоб навчитися пiдкоряти сво! ди, вчинки, намiри моральним, ду-ховним вимогам культурного цившзованого сере-довища.
Становлення духовно! особистосп передбачае соцiокультурний процес впливу суспiльства на лю-дину; з iншого боку, це i форма духовно-iнтелекту-ально! активностi особистосп, яка виборчо, критично, творчо-перетворювально освоюе новi суст-льнi рол^ цiнностi, осмислюе духовно-iнтелектуальний досвщ попереднiх поколiнь у но-вих соцiально-економiчних, духовно-iнтелектуаль-них умовах.
Гармонiйний розвиток творчо! особистосп в процесi музично-виконавсько! тдготовки е одним iз найважливiших завдань музично! педагогiки сьо-годения, осшльки сучасна освiта орiентуеться на гумашзацш, на в1дроджения нацiонально-iсторич-них традицш, на формування людини з високим рi-внем духовностi, здатно! збертати й приумножу-вати культурнi надбання нацi!.
Список лiтератури
1. Бггаев В. А. Мистецтво як ушверсальний фактор формування естетично! сввдомосп. Молодь у сучасному свгтг: морально-естетичт та культу-рологгчт вимгри: матерiали всеукр наук.-практ. конф., м. Ки!в, 4 жовт. 2001 р. Ки!в, 2001. С. 211214.
2. Бех I. Д. Особистюно зорiентоване виховання: навч-метод. поаб. Ки!в,1998. 204 с.
3. Виготський Л. С. Психолопя мистецтва: пiд-ручник. Москва, 1986. 465 с.
4. Кондратенко Г. П. Сутнють та структура ес-тетичного свiтосприйияття особистостi у психо-лого-педагогiчному аспектi: навч-метод. поаб. Лу-ганськ, 2003. 184 с.
5. Теплов Б. М. Психолопя музичних здiбнос-тей: навч.-метод. поаб. Москва, 1961. 367 с.
6. Терещенко А. П. Музичний розвиток тдль тка. Сгм'я I школа. 1989. №1. С. 23.
7. Сухомлинський В. О. Як виховати справжню людину: в 5 т. Ки!в: Радянська школа, 1976. Т. 5: Щоб душа не була пустою. 473 с.
