CC BY
23
УДК 339.924
СТРАТЕГИ" 1НТЕРНАЦ1ОНАЛ1ЗАЦ11АВТОМОБ1ЛЬНИХ ТНК В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНО! Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНО1 НЕСТАБ1ЛЬНОСТ1
®2018 СЕМЕНЕНКО Т. М.
УДК 339.924
Семененко Т. М. Стратеги штернацiоналiзацм автомобтьних ТНК в умовах глобально!' фшансово-економiчноí нестабiльностi
Метою cmammi е визначення ключових стратегй штернацюнал/зацп автомобтьних транснацональних корпорацй (ТНК) як одша з пров'дних i стратегЫно важливихгалузей свтовоi економ'ши на mmiглобальноi фтнсово-економ'то!нестабшьности Розглянуто ключов'> стратегиштер-нацiоналiзацi¡, ям використовують сучаст ТНК автомобшьноi промисловости Зокрема, придлено увагуугодам злиття та поглинання в автомо-бшьнш галузи Також розглянуто значення та обфунтовано необхiднiсть модуляризацП глобальноi автомоб'шьноi ¡ндустри. Охарактеризовано аутсорсинговий мехашзм, який широко застосовуеться провiдними автовиробниками свту. Сучаснi корпоративнi стратеги автомобтьних ТНК базуються на докор'тнш реоргатзаци географiчно¡ конф'гураци глобального ланцюга створення додано¡ вартот з урахуванням ключових трен-дiв розвитку регюнальних ринмв автомобмьно!' продукци.
Ключов'! слова: автомобшьт транснацюнальм корпорацй, стратегиiнтернацiоналiзацi¡, злиття та поглинання, аутсорсинг, модуляриза^я. Рис.: 3. Табл.: 2. Ббл.: 11.
Семененко Тетяна Михайл'юна-аспiрантка кафедри мiжнародного облкуiаудиту, Кивський нацональний економiчний ушверситет ¡м. В. Геть-мана (просп. Перемоги, 54/1, Кив, 03057, Украна) E-mail: smtatiana88@gmail.com
УДК 339.924
Семененко Т. М. Стратегии интернационализации автомобильных ТНК в условиях глобальной финансово-экономической нестабильности
Целью статьи является определение ключевых стратегий интернационализации автомобильных транснациональных корпораций (ТНК) как одной из ведущих и стратегически важных отраслей мировой экономики на фоне глобальной финансово-экономической нестабильности. Рассмотрены ключевые стратегии интернационализации, которые используют современные ТНК автомобильной промышленности. В частности, уделено внимание соглашениям слияния и поглощения в автомобильной отрасли. Также рассмотрено значение и обоснована необходимость модуляризации глобальной автомобильной индустрии. Охарактеризован аутсорсинговый механизм, который широко применяется ведущими автопроизводителями мира. Современные корпоративные стратегии автомобильных ТНК базируются на коренной реорганизации географической конфигурации глобальной цепи создания добавленной стоимости с учетом ключевых трендов развития региональных рынков автомобильной продукции. Ключевые слова: автомобильные транснациональные корпорации, стратегии интернационализации, слияния и поглощения, аутсорсинг, модуляризация. Рис.: 3. Табл.: 2. Библ.: 11.
Семененко Татьяна Михайловна - аспирантка кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: smtatiana88@gmail.com
UDC 339.924
Semenenko T. M. The Strategies for Internationalization of the Automotive TNCs in the Context of Global Financial-Economic Instability
The article is aimed at identifying key strategies for internationalization of automotive transnational corporations (TNCs) as one of the leading and strategically important sectors of the world economy against the backdrop of global financial and economic instability. The key internationalization strategies used by modern TNCs in the automotive industry are considered. In particular, attention is paid to the merger and acquisition agreements in the automotive industry. Along with substantiation of the need to modularization of the global automotive industry, importance of such process is considered. The outsourcing mechanism which is widely used by leading automakers world-wide is characterized. The modern corporate strategies of automotive TNCs are based on the fundamental reorganization of the geographical configuration of the global value chain, taking into consideration key trends in the development of the regional automotive markets. Keywords: automotive transnational corporations, strategies of internationalization, mergers and acquisitions, outsourcing, modularization. Fig.: 3. Tbl.: 2. Bibl.: 11.
Semenenko Tetyana M. - Postgraduate Student of the Department of International Accounting and Auditing, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave., Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: smtatiana88@gmail.com
Глобальш умови функщонування автомобме-будiвноï шдустри суттево загострюють конкуренту боротьбу мiж ïï операторами, детермшу-ючи яюсно MBi вимоги до забезпечення ïx конкурен-тоспроможност на основi критерив високо'1 якост продукци, ïï надшност й шновацшно'1 мшткосп, а також конкурентного щноутворення та неухиль-но'1 продуктово'1 диверсифшаци модельного ряду. В основi цих процеав лежить не пльки закономiрний результат ди' загальносвиових трендiв системно!' ль бералiзацiï торговельно'1, швестицшно-виробничо'1 та фшансово-кредитно'1 дiяльностi, але й об'ективна
необх^дшсть розширення автомобмьними продуцентами кнуючих та пошуку яшсно нових ринкових сегменпв збуту свое'1 продукци з метою максимiзацiï прибутку та шдвищення результативност фшансово-господарсько'1 дiяльностi.
Досл^дженню ключових стратегш та меxанiзмiв iнтернацiоналiзацiï ТНК автомобкьно'1 промисло-восп присвячеш пращ таких зарубiжниx i вичизня-них учених-економшпв, як Онищенко В. П., Шапуро-во'1 О. О., Денисово'1 6. Ю., Глешевсько'1 А. С., Понте С., Кляера Т., Фригант В. та ш.
Метою статп е визначення ключових страте-г1й iнтернацiоналiзацГi автомоб1льних ТНК як одше! з провiдних i стратепчно важливих галузей свiтовоi економiки на тл1 глобально! фiнансово-економiчноi нестабiльностi.
На ™ пiслякризовоi стагнаци споживчих риншв розвинутих краш, зниження обсягiв продажiв автомоб1льно! продукци на !х внутрштх ринках, посилення iндивiдуалiзацii попиту, тдвищення вимог щодо екологiчностi дшльносп й iнвестицiйноi привабливостi свiтових автовиробниюв переважна !х бiльшiсть докорiнно переглядають дiючу парадигму сво1х бiзнес-моделей. Йдеться про те, що на тл1 зламу пануючих у минулi десятилитя трендiв щодо «слду-вання» споживчого попиту за пропонованими ринком технологиями i ринковою абсорбцiею практично всьо-го обсягу автомоб1льного виробництва на сучасному етапi свiтогосподарського розвитку дедалi б1льша кiлькiсть автомоб1льних ТНК усе активнше перехо-дять до реалiзацii корпоративних стратегiй диверси-фiкацii фшансово-господарсько'1 дiяльностi та штер-нацiоналiзацii бiзнесу як головних рушив розбудови лопчних i надорганiзованих м1жнародних ланцюгiв генерування додано'1 вартостi та посилення внутрш-ньокорпоративних функцiональних зв'язкiв.
Це знаходить свое концентроване вираження насамперед в активiзацii процеав консолiдацii ка-шталу автомобiлебудiвних корпорацiй, формуваннi 1'х стратепчних альянсiв, прискоренiй ушфшаци та стандартизаци виробничих процесiв i переходi то-варовиробникiв до iмплементацii единих платформ виробництва автомобшв з динамiчним масштабу-ванням 1'х продажiв на глобальних ринках. Достатньо
сказати, що ильки в перюд 2010-2017 рр. щорiчна вартiсть угод злиттiв i поглинань автомобкьних ком-панiй зросла з 24,9 до 48,1 млрд дол. США, а 1'х загаль-на юльйсть - з 520 до 883 в^ддов^дно (рис. 1), що дало !м змогу суттево розширити сво'1 закордоннi фшаль-нi мережi [1, р. 2; 2, р. 2].
Подiбна динамiка свiдчить насамперед про зна-чне посилення глобального тренду монополiзацii капiталу свiтовоi автомобкьно1 промисловостi як головного драйвера процеав концентраци та централь заци капiталу автомобiльних ТНК.
Що ж стосуеться стратепчних альянав, то !х створення у глобальнiй автошдустри продиктоване, головним чином, потребами й мотивами щодо роз-ширення асортименту продукци та кл!ентсько1 бази, об'еднання корпоративних зусиль у царит проведен-ня сп1льних маркетингових досл^жень та викорис-тання загальних збутових канал!в, а також диверси-фiкацii джерел ринково1 iнформацii та тдвищення ефективностi рекламних заходiв. Як приклад мож-на навести альянс американського автовиробника «Форд» з японським «Мазда», в рамках якого на япон-ських заводах «Мазда» збираються кiлька моделей марки «Форд», а на европейських заводах «Форд» -моделi «Мазда» [3, с. 23].
Реал!зацш вищезазначених напрямш стратегiчного розвитку автомобiльних ТНК у глобальних умо-вах стае можливою лише на основ1 iмплементацii в !х фiнансово-господарськiй д1яльност1 стратегiй регю-нально1 iнтернацiоналiзацii, «сфокусовано1 глобалiза-ци» та вертикально: iнтеграцii з динам!чним поглиблен-ням транскордонно1 виробничо1 спецiалiзацii та гло-бальним пошуком ресурав конкурентного розвитку.
70 60 50 40 30 20 -10 -0
62,1
850
883
1000 900 800 700 600 500 400 300 217 200 100 0
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
2018* Р1к
Загальна варткть угод злигпв \ поглинань, млрд дол. США (л1ва шкала) —■— Загальна кшьккть угод злигпв \ поглинань (права шкала)
Примггка: * - дат за перший квартал 2018 р.
Рис. 1. Динамта вартост1 та кшькосп угод злигпв I поглинань автомобтьних компан1й протягом 2010-2018 рр. Джерело: побудовано за [1; 2].
о
ш т
о
о о_
<
со <
иэ о
<
2 ш
Cтратегiя регюнальноИ штернацюнал1заци включае комплекс ушкальних для кожного регюну iнструментальних заходiв корпораци щодо виходу на регюнальш ринки збуту з охопленням механiзмiв й важелiв виробничо!, маркетингово! та фiнансовоi дiяльностi. Своею чергою, стратегiя «сфокусова-но1 глобалiзацu» спрямована на нарощування кон-курентних позицш фiрми на ринках бкьшосп кра-!н свiту та вах регiонiв iз застосуванням при цьому единого ушфкованого пiдходу щодо розмщення рiз-них ланцюгiв додано! вартость I, нарештi, стратегiя вертикальноI штеграци у фiнансово-господарськiй дiяльностi автомобкьних концернiв мае за мету роз-ширення сфери !х дiяльностi на основi приеднання збутових компанiй та компанш - постачальникiв си-ровини, матерiалiв i напiвфабрикатiв з формуванням вертикально штегровано! системи.
Такi мехашзми дають змогу автомоб1льним ТНК не ткьки нарощувати обсяги виробництва продукций але й досягати значно! економи фiнансових ресурсiв на масштабах виробництва й шновацшних розробках, значно скорочуючи при цьому часовий лаг на досмдження та розробки, штенсивнше викорис-товуючи основну сферу свое! спещалiзащ! та змен-шуючи бар'ери входу на новi сегменти нацюнальних i регiональних ринкiв. Яскравим шдтвердженням цих тенденцiй е данi, подаш на рис. 2, якi свкчать про те, що у перюд 1900-2016 рр. свiтовий обсяг виробництва автомобкьно! промисловостi (автобусiв, легко-вих i вантажних автомобiлiв) зрш з практично нуля
Виробництво, млн од.
90
до 90 млн одиниць, а з 1997 р. вш майже подво!вся шсля шдписання кра!нами Кiотського протоколу [4].
Як показують даш табл. 1, найбкьший внесок у нацiональний економiчний розвиток здшснюе нинi автомоб1льна iндустрiя Япони та США, де вона забез-печуе вiдповiдно 432,6 i 425,1 млрд евро загального обороту; 66,4 i 64,3 млрд евро доходiв державного бюджету; а також 725 i 954,2 тис. зайнятих. Автомо-бкебудування забезпечуе близько 70% генеровано! промисловим сектором додано! вартостi, формуе попит на товари та послуги пов'язаних галузей i сек-торiв нацiональних економiк, а також мультиплшуе зайнятiсть, оскiльки один працiвник даного сектора створюе шкть робочих мкць у сумiжних [5, с. 174].
Загострення конкурентно! боротьби мiж автови-робниками за джерела сировини та ринки збуту породило такий глобальний тренд модершзаци корпоративних стратегш штернацюналiзацí! !х дiяль-ностi, як модуляризащя бiзнес-дiяльностi. Вона ле-жить в основi потужно! мотивацГ! мегапостачальникiв автомобкьних корпорацш до нарощування рiвня !х вертикально! iнтеграцГi з метою тдвищення ефектив-ностi функцiонування загального ланцюга розробки, виробництва та реалiзацíi макрокомпонентш [6, р. 422]. Йдеться насамперед про !х орiентацiю на виробництво компоненпв у структурi вироблених ними ж макрокомпоненйв, а також заснування у сво!й оргаш-зацшнш структурi виробничих пiдроздiлiв, що спеща-лiзуються на виробництвi мезокомпонентiв.
80
70 60 50
40 30 20 10
Китай Югослав1я Венесуела Великобритаыя Туреччина ТаТланд
Тайвань Швец1я 1спаыя
Республ1ка Корея П1вденна Африка Словаччина Росшська Федера^я Румун ¡я Португал1я Польща Hiдерланди Мексика Mалайзiя Японiя lталiя 1ран lндiя
Угорщина Сxiдна Hiмеччина Hiмеччина Францiя Ф¡нляндiя Данiя
Чеська Республiка Канада Бразилiя Бельпя Австрiя Австралiя Аргентина США
1900 1910 1920 1930 1940 1950 1960 1970 1980 1990 2000 2010 2016
Р\к
Рис. 2. Динамка глобального автомобшьного виробництва (автобуси, (легковi та вантажн автомобiлi)
протягом 1900-2016 рр., млн од.
Таблиця 1
Головы показники внеску автомобшьно!' шдустрп у нацюнальний економiчний розвиток за окремими кра'нами у
2015 р. [5, о 175]
Кра!'на Загальний оборот, млн евро Прямi швестицп, млн евро Доходи державного бюджету, млн евро Зайняткть, тис. оаб
Япошя 435610 6450 66444 725,0
США 425106 30416 64289 954,2
Ымеччина 227666 11900 44314 773,2
Франтя 111901 4196 34000 304,0
Китай 86984 5330 н/Д 1605,0
У даному контекст принапдно особливо в^дзна-чити, що застосування модульних систем управлшня автомоб1льною промисловiстю передбачае в^дповь дальнiсть мегапостачальникiв за цiлi групи (модуле) компонентiв i вузлiв, об'еднаних у своер^дш «пакети» [7, р. 197]. Подiбнi модулi мiстять важко кодифко-вану (неявну) iнформацiю, що суттево зменшуе рь вень ушкальност активiв автомобiльноi корпораци, а отже - швелюе необхiднiсть и прямого контролю над постачальниками. Як показують даш, поданi на рис. 3, у глобальнш автошдустри на сьогодш представлено чотири модулi великих субконтрактних постачань.
Це - постачальники власне елементарних ком-понентiв (металевi детал^ кузовнi елементи, елек-тричнi роз'еми, оббивка сидшня, спiнювачi та ш), ме-зокомпонентiв (допомiжнi двигуни, колiнчатi вали, радiатори, рама сидiння, компресори, амортизатори, центральна шдвшка, компоненти мехашки й електро-нiки, кабелi електричних систем, автошструменти тощо), макрокомпонентiв (металiчнi корпуси, двигу-
ни, трансмiсii, гальмшш та запiрнi системи, освгглю-вальш прилади та iн.) та штегрованих систем авто-моб1ля. 1х об'еднана система формуе ушверсальну ба-гаторiвневу iерархiчну структуру постачань товарiв виробничого призначення в рамках загальнокорпо-ративних систем управлшня глобальними ланцюга-ми додано! вартосй, що лежать в основi технолопч-ного подiлу пращ в автомобкьному секторi з читам розпод1лом виробничих функцiй i компетенцш мiж його агентами.
Як показуе свiтовий досв^д, в останнi десяти-лiття, за умов розгортання техноглобал1зац1й-них процесш, саме кра!ни, що розвиваються, активно залучаються як локальш зони аутсорсингу й офшорингу захiдних ТНК, котрi працюють в авто-мобiлебудуваннi. Як результат - поява мiжнародних компанш якiсно нового типу, а саме тих, що спеща-лiзуються на обслуговуванш великих автомобiльних концернiв у формат спiвпрацi виробникш-тдряд-
1нтегрован системи автомобшя
Макрокомпоненти (сидшня, кабша, заднш модуль, осв^люваы прилади, гальмты та зашры системи та ¡н.)
Мезокомпоненти (допом^ы двигуни,
кол¡нчат¡ вали, центральна пщвкка, рад¡атори, компресори, амортизатори, кабел¡ електричних систем, ато¡нструменти та ¡н.)
->• М¡жкорпоративн¡ потоки
Внутршньокорпоративы потоки
Eлементарн¡ компоненти (металев¡
детал^ кузовн¡ елементи, електричн¡ роз'еми, оббивка сидшня, спинювач¡ та ¡н.
Рис. 3. Схематична модель модуляризацп глобально!' автомобшьно!' шдустрп Джерело: складено за [8, р. 11].
нишв з формуванням власних, доволi розгалужених, мереж зарубiжних фiлiй i шдроздшв.
Що стосуеться аутсорсингових механiзмiв у свь товому автомобiлебудуваннi, то безумовними лидерами нинi е шмецьй ТНК, що виробляють продукцiю, у якш майже половина комплектувальних шоземного виробництва (табл. 2).
Натомiсть централiзованими залишаються, як правило, економiчнi функцГ!, пов'язанi з розробкою нових видiв продукци модельного ряду, розвитком продуктових стратегш для регiональних ринкiв, удо-сконаленням функцiональних характеристик i дизай-нерських рiшень, виробництвом експериментальних зразшв технiки.
Таблиця 2
Cy4acHi масштаби аутсорсингу в автомобiльнiй промисловостi Ымеччини [9, с. 117]
Модель 36ipKa автомобЫв Двигун Частка шмецьких деталей, %
Mercedes E - Klass Ымеччина Нiмеччина 65,0
Porsche 911 Ымеччина Нiмеччина 65,0
VW Passat Ымеччина Нiмеччина, Угорщина 60,0
Audi 4 Ымеччина Угорщина 55,0
Audi 6 Ымеччина Угорщина 55,0
BMW 5er Нiмеччина Ымеччина, Австрiя, Великобриташя 55,0
VW Golf Ымеччина, Бельпя, Словаччина Нiмеччина, Угорщина, Польща 50,0
Ford Fiesta Ымеччина, lспанiя Великобританiя 45,0
Ford Foens Ымеччина, lспанiя Великобриташя 40,0
Opel Corsa Ымеччина, lспанiя Ымеччина, Австрiя, Угорщина, Польща 35,0
Porsche Cayenne Ымеччина, Словаччина Ымеччина 35,0
VW Polo Словаччина, 1спашя Ымеччина, Чехiя 35,0
Audi TT Угорщина Угорщина 30,0
Audi 07 Словаччина Угорщина 30,0
BMW X3 Австрiя Австрiя, Великобританiя, Нiмеччина 30,0
Opel Astra Нiмеччина, Бельгiя, Великобри-танiя, Польща Австрiя, Угорщина, Ымеччина, Польща 30,0
О
ш m
О
о
Q_
<
СО <
LQ
О
< £
ш
Уже у 2010 р. вперше в iсторii' нiмецьких ТНК виробництво автомобшв на !х зарубiжних шдроздГ-лах перевищило внутрiшне виробництво (5,6 млн од.), досягнувши рекордно'i вГдмГтки у 6 млн од. транспортних засобiв [10, с. 180]. Якщо ж характеризува-ти варйсш вимiри продажiв нiмецькоi автомобiльно'i шдустрГ!, то в перiод 2005-2017 рр. вони зросли з 286,7 до 425,9 млрд евро, у тому числГ на внутршньо-му ринку - з 119,2 до 152,3 млрд, а на мшнародних -з 167,5 до 273,6 млрд вГдповГдно.
Подiбна ситуащяхарактерна i для автомобкьних концернiв Франци, якi в останне десятилГття з метою скорочення операцiйниx витрат та-кож масово виводять за кордон виробничi потуж-ностi. Уже сьогоднi загальний обсяг виробництва ix заруб1жних пiдроздiлiв значно перевищуе масштаби «домашнього виробництва». Як результат - до 60% вироблених заруб1жними пiдроздiлами французь-ких компанш автомобiлiв iмпортуються нинi в саму Франщю [11, с. 7].
ВИСНОВКИ
Шдбиваючи пiдсумок, вiдзначимо, що сучасш корпоративнi стратеги автомоб1льних ТНК базуються на докоршнш реорганiзацii географiчноi конфиура-цГ! глобального ланцюга створення додано! вартост з урахуванням ключових трендiв розвитку регюналь-них ринюв автомобкьно! продукцГ!. Значне загострен-ня конкурентно! боротьби мГж провГдними ТНК за пе-рерозпод1л свГтово! економiчно! влади дедалi 6Гльшою мГрою спонукае !х до зниження трансакцiйниx витрат виробництва за одночасного тдвищення якосп, ш-новацiйно! мГсткостГ й еколопчносй автопродукцГ!. Це мае сво!м закономГрним наслГдком докорГнну ре-органГзацГю внутршньо! виробничо! органГзацГ! автомобкьних ТНК, насамперед у частиш розбудови ними сво!х м1жнародних виробничих мереж. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Global Automotive Deals Insights Q1 2018 - In the driver's seat: Automotive M&A pushes forward in 2018. PwC, 2018. P. 2. URL: https://www.pwc.com/us/en/industrialprod-
ucts/publications/assets/pwc-automotive-industry-mergers-acquisitions-q2-2018.pdf
2. Global Automotive M&A Deals Insights Year-end 2016. PwC, 2017. P. 2. URL: https://www.pwc.com/gx/en/automotive/ publications/assets/auto-deals-insights-2016.pdf
3. Онищенко В. П. Cy4acHi органiзацiйнi форми та мо-делi мiжнародного 6i3Hecy. Зовнiшня торгiвля: економка, фiнанси, право. Серiя «EKOHOMi4Hiнауки». 2015. № 3. С. 20-31.
4. Qualman D. Happy motoring: Global automobile production 1900 to 2016. June 13, 2017. URL: https://www.damn-qualman.com/global-automobile-production/
5. Шапурова О. О. EKOHOMi4Hi аспекти корпорацм автомобшьно! шдустрп: виробництво, збут, фшансова стм-KicTb. Науковий BicHUK Ужгородського нацюнального yHiBep-ситету. Сeрiя «Мiжнароднi eKOHOMi4Hi BidHocuHU i свтове господарство». 2017. Вип. 11. С. 174-180.
6. Klier T., Rubenstein J. Who really made your car? Restructuring and geographic change in the autoindustry. Kalamazoo : WE Upjohn Institute for Employment Research, 2008.
7. Ponte S., Sturgeon T. Explaining governance in global value chains: A modular theory building effort. Review of International Political Economy. 2014. Vol. 21. No. 1. P. 195-223.
8. Frigant V., Zumpe M. Are automotive global production networks becoming more global? Comparison of regional and global integration processes based on auto parts trade data. MPRA Paper. No. 55727, 5 May 2014. URL: https:// www.researchgate.net/publication/262921406_Are_automo-tive_Global_Production_Networks_becoming_more_global_ Comparison_of_regional_and_global_integration_processes_ based_on_auto_parts_trade_data
9. Денисова Е. Ю. Прикладной аспект инвестиционной политики современных ТНК. Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ : сб. науч. тр. Донецк : Албена, 2012. С. 116-118. URL: http://jbsec.donnu.edu.ua/article/viewFile/489/506
10. Глущевська А. С. Вплив ТНК автомобшьно! галyзi ФРН на економiчне зростання кра!н, що приймають (на ма-терiалах Volkswagen Group та Мексики). Наука й eкономiка. 2013. № 2. С. 177-184.
11. Egert B., Kierzenkowski R. Export and Property Prices in France: Are They Connected? Economics Department Working Papers. No. 759. ECO/WKP (2015).
Науковий KepiB^K - Галенко О. М., доктор економiчних наук, професор, завщувачка кафедри мiжнародного обл^у i аудиту, Ки!вський нацюнальний економiчний ушверситет iм. Вадима Гетьмана
REFERENCES
Denisova, Ye. Yu. "Prikladnoy aspekt investitsionnoy poli-tiki sovremennykh TNK" [Applied aspect of the investment policy of modern TNCs]. Problemy i perspektivy sotrudnichestva mezhdu stranami Yugo-Vostochnoy Yevropy v ramkakh Cher-nomorskogo ekonomicheskogo sotrudnichestva i GUAM. 2012. http://jbsec.donnu.edu.ua/article/viewFile/489/506
Egert, B., and Kierzenkowski, R. "Export and Property Prices in France: Are They Connected?". Economics Department Working Papers, no. 759. ECO/WKP (2015).
Frigant, V., and Zumpe, M. "Are automotive global production networks becoming more global? Comparison of regional and global integration processes based on auto parts
trade data" MPRA Paper No. 55727, 5 May 2014. https://www. researchgate.net/publication/262921406_Are_automotive_ Global_Production_Networks_becoming_more_global_Com-parison_of_regional_and_global_integration_processes_ based_on_auto_parts_trade_data
"Global Automotive Deals Insights Q1 2018 - In the driver's seat: Automotive M&A pushes forward in 2018" PwC, 2018. https://www.pwc.com/us/en/industrialproducts/pub-lications/assets/pwc-automotive-industry-mergers-acquisi-tions-q2-2018.pdf
"Global Automotive M&A Deals Insights Year-end 2016" PwC, 2017. https://www.pwc.com/gx/en/automotive/publica-tions/assets/auto-deals-insights-2016.pdf
Hlushchevska, A. S. "Vplyv TNK avtomobilnoi haluzi FRN na ekonomichne zrostannia krain, shcho pryimaiut (na materi-alakh Volkswagen Group ta Meksyky)" [Influence of the automotive industry of Germany on the economic growth of the receiving countries (on the materials of the Volkswagen Group and Mexico)]. Nauka iekonomika, no. 2 (2013): 177-184.
Klier, T., and Rubenstein, J. Who really made your car? Restructuring and geographic change in the autoindustry. Kalamazoo: WE Upjohn Institute for Employment Research, 2008.
Onyshchenko, V. P. "Suchasni orhanizatsiini formy ta modeli mizhnarodnoho biznesu" [Modern organizational forms and models of international business]. Zovnishnia torhiv-lia: ekonomika, finansy, pravo. Seriia «Ekonomichni nauky», no. 3 (2015): 20-31.
Ponte, S., and Sturgeon, T. "Explaining governance in global value chains: A modular theory building effort". Review of International Political Economy. Vol. 21, no. 1 (2014): 195-223.
Qualman, D. "Happy motoring: Global automobile production 1900 to 2016" June 13, 2017. https://www.darrinqual-man.com/global-automobile-production/
Shapurova, O. O. "Ekonomichni aspekty korporatsii avtomobilnoi industrii: vyrobnytstvo, zbut, finansova stiikist" [Economic aspects of the automotive industry corporations: production, sales, financial sustainability]. Naukovyi visnyk Uzh-horodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia «Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny i svitove hospodarstvo», no. 11 (2017): 174-180.
О ^
ш
О
О CL
<C
£2
<C
LQ
О
< £
О ш
