CC BY
25
Site of the International Energy Agency (IEA). https://www. iea.org/
Site of the World Ocean Review. http://worldoceanreview.
com
"Solar Energy Perspectives" International Energy Agency. https://www.iea.org/publications/freepublications/publication/ solar-energy-perspectives.html
Stevens, P. "An introduction to energy economics". In The Economics of Energy. Vol. 1. Cheltenham: Edward Elgar, 2000.
Yelisieieva, O. K., and Khazan, P. V. "Metodolohichni aspekty statystychnoho analizu vidnovliuvanoi enerhetyky Ukrainy" [Methodological aspects of statistical analysis of renewable energy of Ukraine]. In Upravlinnia enerhozberihaiuchymy tekhnolohiiamy v Ukraini ta sviti, 110-129. Dnipro: Aktsent PP, 2017.
УДК 339.92 (339.727.22)
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ I ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ТРАНСНАЦ1ОНАЛЬНИХ К0МПАН1И
© 2017 КОРОГОДОВА О. О., КУГ1Й А. А.
УДК339.92 (339.727.22)
Корогодова О. О., Купй А. А. Теоретичн засади створення i функцiонування транснацiональних компанiй
У cmammi наведено поняття транснацональних та багатонацональних корпорацй. Визначено та охарактеризовано основт види транснацо-нальних компанш. Проведено ретроспективу розвитку транснацюнальних структур з урахуванням багатонацональноI, глобальноi та специ-ф'то'1 маркетингових стратегш виробничо-комерцйноi дiяльносmi компанш на рiзних етапах формування. Названо основнi переваги глобалiзацii компанш. Наведено р'вень свтових швестицшних потошв. Виокремлено десятку л'дер'в транснацональних компанш за даними Global Fortune 500 та визначено кiлькiснi зрушення у географ'мнш структур лiдерiв для кран базування. Вказано частку впливу транснацональних структур на свтовий р'вень розвиток наукових, технолог'нних розробок i комерцiалiзацiю ринку високотехнолог'нно'1 продукцИ Визначено мету створення стратегчних транснацональних альянав.
Ключов'! слова: mранснацiональнi корпорацИ, маркетинговi стратеги, прямiшоземш твестицн, стратег'мт mранснацiональнiальянси. Рис.: 3. Табл.: 2. Вбл.: 12.
Корогодова Олена Олександрiвна - кандидат економiчних наук, доцент кафедри мiжнародноi економiки, Нацональний техшчний ушверситет Украни «Кшвський полтехшчний 'шститут iменi Iгоря йкорського» (пр. Перемоги, 37, Кш'в, 03056, Украна) E-mail: [email protected]
Кугш Анна АндрПвна - студентка факультету менеджменту та маркетингу, Нацональний техшчний ушверситет Украни «Кшвський полтехшчний 'шститут '¡мен 1горя йкорського» (пр. Перемоги, 37, Кшв, 03056, Украна) E-mail: [email protected]
УДК339.92 (339.727.22) Корогодова Е. А., Кугий А. А. Теоретические основы создания и функционирования транснациональных компаний
В статье приведены понятия транснациональных и многонациональных корпораций. Определены и охарактеризованы основные виды транснациональных компаний. Проведена ретроспектива развития транснациональных структур с учетом многонациональной, глобальной и специфической маркетинговых стратегий производственно-коммерческой деятельности компаний на различных этапах формирования. Названы основные преимущества глобализации компаний. Приведен уровень мировых инвестиционных потоков. Выделена десятка лидеров транснациональных компаний по данным Global Fortune 500 и определены количественные сдвиги в географической структуре лидеров для стран базирования. Определена степень влияния транснациональных структур на мировой уровень развития научных, технологических разработок и на коммерциализацию рынка высокотехнологической продукции. Определены цели создания стратегических транснациональных альянсов.
Ключевые слова: транснациональные корпорации, маркетинговые стратегии, прямые иностранные инвестиции, альянс. Рис.: 3. Табл.: 2. Библ.: 12.
Корогодова Елена Александровна - кандидат экономических наук, доцент кафедры международной экономики, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского» (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) E-mail: [email protected]
Кугий Анна Андреевна - студентка факультета менеджмента и маркетинга, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского» (пр. Победы, 37, Киев, 03056, Украина) E-mail: [email protected]
UDC339.92 (339.727.22) Korogodova O. O., Kuhii A. A. The Theoretical Foundations for Establishment and Functioning of Transnational Companies
The article provides the concepts of both the transnational and the multinational corporations. The main types of transnational companies have been defined and characterized. A retrospective of development of the transnational structures has been carried out considering the multinational, global and specific marketing strategies of the production-commercial activities of companies at different stages of formation. The main benefits for globalization of companies have been defined. The level of the global investment flows has been provided. A top-ten of the leading transnational companies according to the Global Fortune 500 has been allocated, the quantitative changes in the geographical structure of the leaders as to the home countries have been determined. The degree of influence of the transnational structures on the world level of scientific, technological developments, as well as commercializing the market for high-tech products has been defined. The objectives of creating the strategic transnational alliances have been determined. Keywords: transnational corporations, marketing strategies, direct foreign investments, alliance. Fig.: 3. Tbl.: 2. Bibl.: 12.
Korogodova Olena O. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of International Economics, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Politechnic Institute» (37 Peremohy Ave., Kyiv, 03056, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Kuhii Anna A. - Student of the Faculty of Management and Marketing, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Politechnic Institute» (37 Peremohy Ave, Kyiv, 03056, Ukraine) E-mail: [email protected]
о о =п Е5
CQ
о
О
Q_ <
<
Si
Ш
За умов штенсивного розвитку шформацшного суспкьства постае проблема швидкостi сприй-няття глобальних перетворень, головним дiючим суб'ектом яких е транснацiональнi структури, що взяли на себе регуляторну роль розвитку свггово! економiки. Актуальнiсть зазначено! проблеми потребуе уточнення ролi транснацюнальних компанiй (ТНК) у глобальнiй економщ та визначення структури 1хньо! дiяльностi.
Поступовий перехiд вiд постiндустрiального суспкьства до шформацшного розвинув i розширив такi категори, як «споживач» i «виробник» та доповнив щ поняття характеристиками трансграничностi, що дшть у рамках свiтового ринку. Вцносини, що обумовлюють дiяльнiсть на световому ринку, об'еднують держави, уряди та структури транснащонального типу шдприемни-цтва. 1сторичний розвиток ТНК i держав мае неодноз-начний взаемовплив. З одного боку, транснацюнальш компани пiдривають суверенiтет управлiнських рiшень кра'ш, що розвиваються, i несуть певну сощальну вцпо-вiдальнiсть за еколопчний негативний вплив для кра!н, де локалiзують промисловi пiдприемства. Але, з шшого боку, вони уособлюють ефективш одиницi шформацш-ного суспкьства, яю здiйснюють перетворення техно-логiчного процесу у великих масштабах iз швидюсною комунiкацiею.
Дослiдженню загально! проблематики ТНК придЬ-лили увагу багато вчених, починаючи вiд становлення транснацiональних компанш та побудови структурова-ного мехашзму !х дiяльностi. Теоретичнi основи функщ-онування ТНК дослiджували В. I. Смагша [1], I. I. Дахно [2]; ТНК у контекст мiжнародних вiдносин розглядали I. В. Амелша, Т. Л. Попова [3], Г. Е. Гронтковська [4]. Аналiзу дшльност ТНК на ринках рiзних галузей при-дкили увагу такi вчеш, як С. В. Войтко, О. А. Гавриш [5]. Зв'язок ТНК i ПН висвiтлено у працях М. В. Омонова [6], С. В. Войтко [7], конкретизувала зазначене питання з огляду глобально! конкуренци Н. А. Навроцька [8].
Мета стати полягае у проведенш комплексного аналiзу глобалiзацiйних перетворень транснацiональних структур у ретроспективi та з урахуванням основних на-прямiв впливу 1хньо'1 дiяльностi на свiтовому ринку. Для досягнення дано'1 мети виокремлено таю завдання: + проведення ретроспективного аналiзу форму-
вання i створення ТНК; + визначення системи органiзацiйних зв'язкiв
компанiй та види ТНК; + аналiз потокiв глобальних iнвестицiй через взаемодiю урядiв кра'1н та ТНК ш визначенням сприятливих регiонiв;
•f дослiдження лiдерiв ТНК за характером базу-
вання та дохiдностi. У стати використано низку загальнонаукових ме-тодiв: ретроспективний аналiз, а також кторично-лопч-ний, статистико-часовий, табличний, графiчний методи для побудови порiвняльноï ккьюсно'1 характеристики ТНК за крашами базування.
Свiтовi фахiвцi придкяють все бкьше уваги мiж-нацiональним i наднацюнальним утворенням [1; 4]. Глобальна економжа розглядаеться системно, де на-цюнальш економiки е не чим шшим, як ïï окремими складовими, що кнують для функцiонування цiлiсноï системи. Серед ще'1 системи окремо видкяються транс-нацiональнi компани.
У зарубiжнiй лiтературi з мiжнародноï економiки прийнято вживати деккька понять, що описують ТНК. Попередньо використовували термiни «багатонацю-нальнi фiрми» (multinational firms - MNF). Осккьки фiрми частше за все е концернами, що функцюнують з урахуванням акцiонерного кашталу, то прийнятим стало використання термша «корпораци». Пiсля чого у 1960 р. найбкьше уживаним стало використання таких понять, як «багатонацюнальна корпорацiя» (multinational corporation or multinational enterprise - MNC) i «транс-нацюнальна корпорацiя» (transnational corporation -TNC) [1, с. 66].
I. I. Дахно визначае ТНК як суб'екти шдприем-ницько'1 дiяльностi, що здшснюють ïï за межами одше'1 краши [2]. У проектi Кодексу поведшки ТНК, що розро-блюе ООН, ТНК визначено як «шдприемство (держав-не, приватне, змiшане), що мае вцдкення у двох крашах або бкьше, незалежно вiд юридично'1 форми i сфери дiяльностi цих вiддiлень, яке функцiонуе вiдповiдно до певно'1 системи прийняття рiшень, що дозволяе прово-дити узгоджену полiтику i загальну стратегiю через один чи бкьше центрiв з прийняття ршень, i в рамках якого вцдкення пов'язанi мiж собою так, що одне з них може надавати (надае) значний вплив на д1яльшсть шших i, зокрема, можуть користуватися спкьними знаннями i ресурсами та роздкяти вцповкальшсть з шшими».
Головною ознакою, а також визначенням трансна-цiональноï корпораци е наявшсть материнсько'1 компани та дочiрнiх шдроздшв. В економiчнiй ль тературi зустрiчаеться визначення, яке описуе ТНК як фiрму з мiжнародною дiяльнiстю та багатонацюналь-ним капiталом.
Мiжнароднi корпораци подкяються вiдповiдно до рис. 1.
Рис. 1. Види мiжнародних корпорацш
У ТНК фки та доч1рш компанп за наявност мате-ринських компанш здшснюють самост1йно дшль-н1сть з виробництва та збуту продукци, нер1дко в доч1рнк компан1ях дють науково-досл1дн1 центри. БНК, своею чергою, е виробничими об'еднаннями, найчаст1ше це трести та концерни, яю об'еднують ккька кра!н, яскра-вим прикладом е британсько-шдерландська компан1я Royal Dutch Shell. У форм1 консорц1ум1в на виробничо-комерцшнш основ1 для вир1шення економ1чних проблем виступають м1жнародн1 корпоративн1 союзи.
З огляду на оргашзацшну структуру ТНК, вона е м1жнародним концерном, де материнська компан1я тримае акцИ групи ф1рм, що називаються доч1рн1ми шд-приемствами. Материнська компан1я контролюе значну частку светового виробництва товар1в, робет, послуг за рахунок отримання випд в1д транснац1онального веден-ня д1яльност1
Вигодами з економ1чного боку, яких набувае ТНК при веденн1 свое! д1яльност1, е так1 [3, с. 216]: f м1жнародний подк прац1; f зменшення виробничих витрат, що продукуе
збкьшення прибутк1в; f отримання доступу до ушкальних ресурс1в; f ефект масштабу;
+ бкьша гнучюсть у порiвняннi з нацiональними шдприемствами (бкьша швидкiсть реакци на змши в нацiональнiй полiтицi); + iнтернацiоналiзацiя виробництва i капiталу; + диверсифiкацiя виробництва для зменшення
ризику та протиди кризовим явищам; + особливкть оргашзацшно! структури, децен-
тралiзацiя певних функцiй; + консолiдацiя фшансово! зветностЬ Доступ до цих вигiд е головною причиною ство-рення ТНК. Основною причиною виникнення структур транснацюнального типу шдприемництва були спроби подолати конкуренцш в мiжнародних масштабах. При вцкрити нових ринкiв збкьшувалася необхiднiсть у розширенш масштабiв виробництва. Мобiльнiсть робо-чо! сили та зростання потоюв мiжнародних iнвестицiй сприяло укрупненню шдприемств. Розвиток логiстики, iнфраструктури, iнформатики та збутових операцш були передумовою транснащонгшзаци фiрм.
Пiк розвитку ТНК пройшов у 50-80-тi роки ХХ ст., шсля чого ТНК почали набувати таких масштабiв, що за обком грошових потокiв можуть конкурувати з певни-ми економiками, що розвиваються.
Iсторично видкяють певнi етапи формування ТНК, кожна з яких стикалася з характерними проблемами (табл. 1).
таблиця 1
Етапи створення транснацюнальних компанш
Етап Перюд Характеристика Проблеми Вигоди Стратег1я виробничо-комерцшно! д1яльносл
1 етап Друга третина Х1Х ст. - перша половина ХХ ст. Колошально-сировинш Розробка сировинних ресурав, слабко диференцiйована nродукцiя Доступ до ресурав у колошях Специфiчнa стрaтегiя освоення iноземних природних ресурсiв
II етап Перюд мм свтовими вшами ТНК типу «трест» Неоргашчне поеднання нацю-нального та зарубiжного виробництва при органiзацií виробни-чого, збутового та пiсляпро-дажного обслуговування Вмськово-техшчний прогрес; iнтегрaцiя виробничихiзбутових операцм Стрaтегiя фокусу-вання, стратепя моноnолiстичноí' конкуренци
III етап 1950-т рр. ТНК масового виробництва Розробка продукци масового попиту; необхiднiсть досягання стандарт переведення праце-мiстких виробництв у кражи, що розвиваються Перерозподiл виробничихпотуж-ностей, зниження собiвaртостi Глобальна стрaтегiя мiнiмiзaцií' витрат
IV етап 1960-1970-т рр. Пщкртлення iмiджу ТНК Створення та шдтвердження сприятливого iмiджу Унiфiкaцiя та стандартиза^я виробництва; iнтегрaцiя структури ТНК з нацюнальними фiрмaми Бaгaтонaцiонaльнa маркетингова страте-гiя; стрaтегiя глобально'' диферен^аци; сnецiaльнa стрaтегiя соцiaльноí' вщповщальносл
V етап З 1980-х рр. -сучасний час Глобальн ТНК Функцюнування у глобальнiй конкуренцГГ Вплив на нацю-нaльнi економiки; мiжнaродний ринок кaпiтaлу та робочо''' сили Глобальна марке-тингова стрaтегiя; глобальна жнова-цша стрaтегiя; сnецiaльнa стрaтегiя мiжнaродного виробництва та матер^ aльно-технiчного забезпечення
О О =П
Е?
CQ
О
О
Q_ <
<
Джерело: складено за [3, с. 217; 4; 5, с. 39].
о о =п
Е?
СО
о
о
о_ <
<
2 ш
Про п1дкршлення 1м1джу та сощально-еколопчно! ор1ентованост1 для досягнення стандарт1в протягом останнк етап1в формування ТНК говорить також при-йняття у 1976 р. Деклараци щодо принцип1в м1жнарод-ного швестування та дiяльностi багатонац1ональних кор-порац1й. Окрiм початково внесених вимог щодо дотри-мання нацiонального законодавства для вiдкритих шд-роздiлiв, морально-правових та антидискримiнацiйних позицiй, було узгоджено редакцю 2000 р. з прийняттям бкьш жорстких принципiв еколопчно! поведшки [4].
Змiна стратег^ транснацiональних структур в1д-буваеться паралельно з етапами розвитку. На по-переднiх етапах стратет розвитку та вiдкриття виробничих потужностей i вiддiлiв була безпосередньо пов'язана з прямим швестуванням. Погалузево перевага надавалася харчовiй промисловост з малодиферен-цiйованою продукцieю, що виробляеться з визначеною маркою. Натомкть у металургiчнiй та обробнiй галузях спостерiгалася менша частка iнвестицiй, через те, що замкть вiдкриття виробництв налагоджувалися збутовi та розподiльчi шдроздки.
Стратегiя наступного етапу включала штегращю виробничих i збутових операцiй. Починаеться процес вцмшност продукци, виробленою материнською та дочiрньою компанiями. Якщо на попередньому еташ стратег^ транснацiональних структур виробництвом найчастше займалися лише материнсью компани, то на даному еташ фш! переквалiфiковуються 1з суто збутових i розподкьчих на виробничь Третiй рiвень змiни стратег^ транснацюнгшзаци включае сучасний етап. 1нвестування вiдбуваеться не лише у виробничi потуж-ностi, а й у створення широкомасштабно! мережi вну-трiшньофiрмових операцш. Окремо придкяеться увага iнвестуванню в розробки, науково-дослцш операцш Окрiм вцкриття виробничих потужностей у зарубiжних крашах, як материнською компанiею, так i дочiрнiми створюються окремi науко-дослiднi вцдки та центри поряд з шдприемствами [1, с. 69].
1нвестицм, млрд дол.
3500
3000
2500
У 2013 р. ООН визначено наявшсть у свт бкьше 82 тисяч материнських ТНК при 800 тисячах фь лiалiв. Доходи провiдних з них можуть за обсяга-ми конкурувати з ВВП певних кра'ш, що розвиваються. 1снуе значний зв'язок ТНК з прямими шоземними ш-вестицiями. Вони керують у загальному обсязi потоком 34,508 трлн дол. США [6]. Сумарна додана варткть уск ТНК сягае 25% свiтового ВВП i становить, за шдрахун-ками иЫСТЛО, 7,492 трлн дол. США. 1нвестицшна дЬ-яльнiсть ТНК у розвинутих краш переважно спрямову-еться в обробну галузь. П11 в крашах, що розвиваються, надходять у видобувну галузь та НДДКР.
ТНК виступае основним учасником прямого шо-земного швестування, очолюе 70% сумарних обсяпв П11. Серед видiв П11 видкяють два основнi, один з яких включае злиття чи поглинання, за яких швестор купуе кнуючу компанiю i стае власником контрольного пакета акцш. Станом на 2010 р. у свт частка даного способу здшснення П11 складае 30% проти 70% «гршфкд»-швестицш, за яких побудова бiзнесу вiдбуваеться iз самого початку. Збкьшення iнвестування у кра'ши ТНК спричинено бажанням отримати спрощений доступ на новi ринки, до ресурсiв та наближення виробництва до споживачiв.
Свiтовi обсяги П11 до 2007 р. характеризуються позитивною тенденщею, як вказано на рис. 2, причому сягають максимального рiвня у 3,07 трлн дол. США. З наступного року тенденцiя змшюеться, що спричинено несприятливим швестицшним клiматом через гло-бальну кризу. У 2015 р. П11 склали 2,16 трлн дол. США, що на 29,64% менше рiвня 2007 р.
Скорочення обсяпв потоюв П11 вiдбувалося з рiз-ними ознаками у трьох основних регiонах: у розвинених крашах; у тих, що розвиваються; i крашах з перехцною економiкою (СНД i Швшчно-Схцно! бвропи). У розвинених крашах скорочення потоюв настало швидше. Вони збалансували становище до 2010 р. У наступних роках вцбулося скорочення потокiв з часовим лагом на початку 2009 р. Збкьшення обсяпв П11 вiдбувалося в
Прям1 ¡ноземн ¡нвестицп, чистий приплив, дол. США Прям1 ¡ноземн¡ ¡нвестицп, чистий вщт, дол. США
Рис. 2. Свп^ потоки П11 за 2002-2015 рр. [9]
першш половиш 2008 р. у Латинсьюй Америц1, Кариб-ському басейн1 (13%) i в Африц1 (27%). У Азшському ре-г1он1 (переважно Швденна, П1вденно-Сх1дна та Сх1дна Аз1я) обсяг збкьшився на 17%, сягнувши 300 млрд дол. США. З них 62,3% припадало на Китай - 186,8 млрд дол. США. У кра!нах з перехцно! економжою зростання на 26% до 114 млрд дол. США перейшло на початку 2009 р. у суттеве зниження обсяпв на 46% [6, с. 184].
За результатами 2009 р. 58% ТНК зменшили свою швестицшну дшльшсть, вцновивши и ткьки у 2011 р. Як бачимо з рис. 2, найприваблившими кра-'1нами за вкладанням П11 стали Китай, США, Бразилш, Канада, Сiнгапур. В останш 10 рокiв, починаючи з 2004 р., частка П11 у розвинут кра'1ни зменшуеться. У 2012 р. вона склала 62%. У крашах, що розвиваються, зазначена частка зростала з 22% до 38% протягом десятирiччя [7, с. 107]. У розрiзi факторiв у кожно'1 групи кра'1н iснують ключовi, яю визначаються ТНК важливими для ршення iнвестування. У кра'1н G7 вцбуваються змiни в темпах та прискоренш залучення потокiв П11 через технолопчш та економiчнi фактори. Кра'1ни штенсивного розвитку, у тому числi новi iндустрiальнi кра'1ни, за останнi 20 роив вцчули вплив економiчного та соцiального характеру. Для кра'1н, якi розмiщенi на значних територiях, таких як Канада, Австралiя, вагомим впливом на П11 е природш та соцiальнi явища. Група полiтичних факторiв присутня в уси кра'1нах, але найбкьшо! амплiтуди вона набувае у крашах з нестабкьною економжою (напри-клад, Укра'1на), де значну роль вщграе й сощальна група факторiв, та кра'1нах, що рiзко змiнюють курс [7, с. 110].
Зростання швестицш у первинний сектор привiв до контролю ТНК над 90% светового ринку кави, пше-ницi, зал1зно'1 руди, 85% бокситу, 80% олова та чаю, 75% сиро'1 нафти та каучуку [8, с. 43-44]. За галузями ТНК мае значну частку концентраци капеталу в таких сферах: нафтодобувна (41%), виробництво м^дД (51%), збут i реа-лiзацiя електронiки (80%), хiмiчна продукцiя (80%), фармацевтика (90%). У табл. 2 представлено лiдерiв ТНК за щорiчним рейтингом Global Fortune 500.
Змши у сфер1 електропостачання, електрон1ки та шформацшного забезпечення мають бкьшу ампл1туду 10-20% у пор1внянш з основними галузями промисло-вост1 машинобудування та енергетики, що встановле-на в межах до 10%. Таким чином, у найближчому май-бутньому можлива швидка змша структури пров1дних ТНК. 2015 р був в1дзначений оптим1стичними прогнозами щодо сприятливого для швестування року, н1ж по-передн1й 2014 р. (54% оптимктичних оц1нок проти 40%), при тому, що у цей рж в1дбувались економ1чн1 струк-турн1 зрушення [11, с. 87]. Найбкьша частка шдроздшв ТНК припадае на таю кра!ни: США, ФРН, Япон1я, Вели-кобритан1я, Франц1я, яю в1дзначилися не лише у десятщ л1дер1в, а й серед найбкьшого базування ТНК (рис. 3). При цьому за останш два роки в рейтингу збкьшила-ся ккьюсть представниюв компан1й з Китайсько! Народно! Республжи як кра!ни базування (збкьшення на 8 компан1й), США (на 6), у той час як за шшими кра!нами в1дбуваеться зменшення в середньому на 3-4 компани.
Л1дерами ТНК е компани, що спещал1зуються на енергетиц1, електропостачанш, машинобудуван-н1 (State Grid; China National Petroleum; Sinopec Group; Royal Dutch Shell; Exxon Mobil; Volkswagen; Toyota Motor). За ними у наступних шкалах рейтингу додаеться сфера електрошки та шформацшного забезпечення (Apple). Найбкьша швестицшна привабливкть у кра!нах, представлених у табл. 2: США, Китай, Японгя, Нiмеччина, Шдерланди, Великобритангя. Вiдбуваеться переорiентацiя таким чином, що Китай збкьшуе шве-стицшш обороти, у той час як США характеризуеться в останш роки зниженням прискорення доходно! бази. Якщо розглянути змшу доходу до попереднього року у вцсотках згiдно з табл. 2, то бачимо, що кра!ни - осе-редки постiндустрiального суспкьства втрачають по-зици на користь Швденно! бвропи та Китаю. О^м того, у 2016 р. вцбуваеться зниження дохiдних потокiв та прибуткових грошових потокiв у вск лiдерiв 10 най-сильнiших ТНК, о^м State Grid. Окремо слд видкити в рейтингу Global Fortune 500 компанш Gilead Sciences,
Таблиця 2
Десятка лiдерiв ТНК за доходами (за даними Global Fortune 500) у 2016 р.
№ з/п Ha3Ba Домд (млн дол. США) Змша до попереднього року Активи (млн дол. США) КраТна розташування
1 Walmart 482,13 -0,7% 199,581 США
2 State Grid 329,601 -2,9% 478,539 Китай
3 China National Petroleum 299,271 -30,2% 621,242 Китай
4 Sinopec Group 294,344 -34,1% 317,006 Китай
5 Royal Dutch Shell 272,156 -36,9% 340,157 Ыдерланди
6 Exxon Mobil 246,204 -35,6% 336,758 США
7 Volkswagen 236,6 -11,9% 414,858 Ымеччина
8 Toyota Motor 236,592 -4,5% 422,029 Япоыя
9 Apple 233,715 27,9% 290,479 США
10 BP 225,982 -37,0% 261,832 Великобриташя
О О =П
Е?
CQ
О
О
Q_ <
<
Джерело: складено за [10].
134
Позищя
160 140 120 100 80 60 40 20 0
103
52
-25-
20
20
15
15
12
11
<
3
и
о с
CÇ
Œ Ю
О ^
s с; ш m
Œ ©
Œ О
I
та с; Œ ш
Кража
Рис. 3. Географiчна структура лiдерiв ТНК (за даними Global Fortune 500) [10]
яка в1дзначилася наишвидшими темпами зростання та шднялася за останн1И piK на 162 позици, заИнявши 316 позиц1ю у 2016 р. Компанiя спецiалiзуeться на фарма-цевтицi та, на вцмшу вiд енергетично'1 галузi, подiбно до сектора електрошки, мае позитивниИ приркт доходу, якиИ склав 49,6%.
Вцбуваеться конкуpенцiя за просування товаpiв на ринки цих краш. Утримання позицш та просування характеризуеться в тому числ злиттям, чи спгвп-рацею. Так наприклад, у 2011 р. HSBC Holdings PLC's US Card and Retail Services Business була куплена Capital One Financial Corporation (США) за заявлену варткть 32700 млн дол. Стосовно сшвпращ видкяють стратепчш транс-нацiональнi альянси, що представляють собою угоди про сшвробп'ництво мiж фipмами на тимчасовш основу що не призводить до злиття фipм або поглинання з витра-тами на покупку активiв, проте з доступом до конку-рентних переваг в1д спiвpобiтництва стоpiн. НаИчастше створення альянсiв в1дбуваеться мiж трьома полюсами: США, Захцна бвропа та деяю краши Пiвденно-Cхiдноï Ази [5, с. 20]. Основш можливостi, яю спонукають piв-носильнi компани не до конкуренци, а спiвpобiтництва, включають у себе такi складовi [12, с. 161]:
f можливiсть створення та використання стш-ких каналiв збуту зi спрощеним процесом ïx освоення;
f зменшення лiмiтiв мiж галузями та синтез
науково-теxнологiчниx можливостеИ; f розподк pизикiв iнновацiИного характеру; f ефективне введення нових стандарпв за раху-
нок сумiщення зусиль; f розподк витрат на значш дослiдження у НДДКР.
У свитому розвитку науки окpемi ТНК, а особливо стратепчш альянси, вщграють базову роль, осккьки саме структури транснацюнального типу пiдпpиемни-цтва забезпечують покриття 46% сукупних витрат на НДДКР i 70°% «бiзнес-НДДКР».
НаИпершим вiдомим транснацюнальним альянсом у сфеpi автомобкебудування був альянс Ford Motor Company (США) та Mazda Motor Corporation (Японiя),
що об'еднав збутовi зусилля в одноpiднiИ галузi. Вдалi приклади створення стратепчних альянсiв базуються на сумщенш pесуpсiв для створення пpоpивiв у на-укових розробках. До них включаються переважно компани машинобудування, електрошки та програм-ного забезпечення. Створено альянс з розробки нашв-провцниюв: «Siemens» (Нiмеччина) та «ATT», «IBM», «Apple» (США); з розробки мшросхем, вартютю 1 млрд дол. США - IBM (США), Toshiba (Япошя), Thompson (Фpанцiя), Siemens (Нiмеччина); з розробки програмних пpодуктiв - «Apple» (США), «Toshiba» (Японiя); з обслу-говування телефонного зв'язку American Telephone and Telegraph «ATT» (США) та British Telecom (Великобри-танiя) [4 с. 141].
ВИСНОВКИ
Отже, ТНК виконують ключову функцию в розвитку свиово"! економiки. НаИбкьшим проявом впливу ви-значаеться пряме iнвестування, особливо швестицш виду «гpiнфiлд», якi заИмають 70% у стpуктуpi способiв проведення прямого iнвестування та використовуються переважно на ринках краш, що розвиваються. У пpоцесi зазначеного типу швестування вiдбуваеться вплив ТНК на стратепчниИ розвиток краши, що може бути зютавним або pозбiжним зi стратепею, розробленою урядом кра'1-ни перебування. Питання екологiчного впливу на краши перебування виробничих потужностеИ ТНК постало в xодi процесу тpанснацiоналiзацiï на етапах масштабного виробництва та з переходом до етапу шдтримки iмiджу компанш. Зазначене питання поклало основу останньо-му етапу розвитку ТНК, що просувае ца сталого розвитку для швелювання негативного впливу власних вироб-ництв на екологш приИмаючих краш.
У xодi досл1дження виявлено суттевиИ вплив структур транснацюнального типу шдприемництва на створення та просування нових технологш. Конкуpенцiя ТНК на ринку високотехнолопчно'1 продукци привела до скорочення ширини iнновацiИниx хвиль та максимально зменшила часовиИ лаг мiж виробництвом i налагоджен-ням збутово'1 системи продукци. Проведення спкьних розробок у НДДКР е одним з ключових факторш фор-мування стратепчних транснацюнальних альянсгв, що,
своею чергою, забезпечують 70% «бiзнес-НДДКР». 1н-вестицiйне сприяння ТНК дае можливкть iHTeHCMBHoro розвитку технопаркш у ключових центрах свггу. Основ-ними регюнами, що концентрують ТНК, залишаються США, Пштчно-Захцна бвропа та Сходна Азш.
Втiм, вiдбyваеться стрiмка галузева переорiента-цiя ТНК-лiдерiв. Вiд фiнансових послуг провцт позици перейшли до сфери енергетики та машинобудування, а за виявленими темпами зростання компанiй наступ-ними динамiчними перетвореннями будуть вцзнача-тися сфери фармацевтики, електронiки та програмного забезпечення.
Наукова новизна cmammi простежуеться в син-тезi стратегiчного спрямування дшльност ТНК за кто-ричними етапами розвитку та систематизаци сучасних передових компанiй з вiдзначенням сфер розвитку ком-панiй у перспективi за характеристикою дохiдностi.
Практичне значення полягае у виявленш провц-них галузей ТНК для визначення основних напрямiв динамiчного розвитку в передових крашах свiтy, що дае «каскадний» ефект для краш, що розвиваються.
Перспектива подальших наукових розробок полягае у визначенш критерив встановлення рiвня транс-нащонгшзаци компани за рiзними методологiями та в дослцженш впливу ТНК на окремi перспективы галyзi економiки Украши. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Смагина В. И. Понятие и сущность ТНК. Вестник ТГУ. Сер.: Гуманитарные науки. Экономика. 2007. № 8 (52). С. 66-71.
2. Дахно I. I. Мiжнародна економка: навч. поаб. 2-ге вид., випр. i доп. КиТв: МАУП, 2006. 248 с.
3. Амелша I. В., Попова Т. Л., Владимиров С. В. Мiжна-родн економiчнi вiдносини: навч. посiб. КиТв: Центр навчальноТ лiтератури, 2013. 256 с.
4. Гронтковска Г. Е., Ряба О. I., Венцурик А. М., Крас-новська О. I. Мiжнародна економiка: навч. посiб. КиТв: Центр навчальноТ лiтератури, 2014. 384 с.
5. Войтко С. В., Гавриш О. А., Корогодова О. О., Моке-енко Т. €. Транснацюнальы корпорацГТ: навч. посiб. КиТв: НТУУ «КП1», 2016. 208 с.
6. Сiмонова М. В. Тенденцп та перспективи розвитку свн тових потоюв прямих iноземних iнвестицiй. В'сник Запор'зького национальногоунверситету. 2010. № 1 (5). С. 183-187.
7. Войтко С. В., Купй А. А. Взасмозв'язок прямих шозем-них швестицш та кризових явищ в економках краТн свггу. Bic-ник Днпропетровського унверситету. Сер.: Економка. 2016. Вип. 10 (1). С. 104-111.
8. Навроцька Н. А. Розвиток швестицшних процеав в умовах глобально!' конкуренцГТ. Свтове господарство i м'жна-родн'1 економ'>чт тдносини. 2014. № 6. С. 40-48.
9. Офщшний веб-сайт Свггового банку. URL: http:// databank.worldbank.org/data/reports.aspx?source=2&series=BX. KLT.DINV.CD.WD&country=#
10. Official Site Global 500. URL: http://beta.fortune.com/ global500/
11. Купй А. А. 1нвестицшний шмат лiдерiв промислових транснацiональних корпорацiй в шформацшному суспiльствi // Збiрник тез науково-практичноТ конференцГТ МНТС (м. КиТв, 11 вересня 2015 р.). КиТв: КП1 iм. 1горя Сiкорського, 2015. С. 87.
12. Зубенко В. В., Игнатова О. В., Орлова Н. Л., Зубен-ко В. А. Мировая экономика и международные экономические
отношения: учебник и практикум. М.: Издательство «Юрайт», 2016. 409 с.
REFERENCES
Amelina, I. V., Popova, T. L., and Vladymyrov, S. V. Mizhnaro-dni ekonomichni vidnosyny [International economic relations]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2013.
Dakhno, I. I. Mizhnarodna ekonomika [International Economics]. Kyiv: MAUP, 2006.
Hrontkovska, H. E. et al. Mizhnarodna ekonomika [International Economics]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2014.
Kuhii, A. A. "Investytsiinyi klimat lideriv promyslovykh trans-natsionalnykh korporatsii v informatsiinomu suspilstvi" [Investment climate leaders industrial multinational corporations in the information society]. Naukovo-praktychnakonferentsiiaMNTS. Kyiv: KPI im. Ihoria Sikorskoho, 2015. 87-.
Navrotska, N. A. "Rozvytok investytsiinykh protsesiv v umo-vakh hlobalnoi konkurentsii" [The development of investment processes in conditions of global competition]. Svitove hospodarstvo i mizhnarodni ekonomichni vidnosyny, no. 6 (2014): 40-48.
Ofitsiinyi veb-sait Svitovoho banku. http://databank. worldbank.org/data/reports.aspx?source=2&series=BX.KLT. DINV.CD.WD&country=
Official Site Global 500. http://beta.fortune.com/global500/
Simonova, M. V. "Tendentsii ta perspektyvy rozvytku svi-tovykh potokiv priamykh inozemnykh investytsii" [Trends and prospects global foreign direct investment flows]. Visnyk Zaporiz-koho natsionalnoho universytetu, no. 1 (5) (2010): 183-187.
Smagina, V. I. "Ponyatiye i sushchnost TNK" [The concept and essence of TNCs]. Vestnik TGU. Ser.: Gumanitarnyye nauki. Ekonomika, no. 8 (52) (2007): 66-71.
Voitko, S. V., and Kuhii, A. A. "Vzaiemozviazok priamykh inozemnykh investytsii ta kryzovykh yavyshch v ekonomikakh krain svitu" [The relationship of foreign direct investment and the crisis phenomena in the economies of the countries of the world]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Ser.: Ekonomika, no. 10 (1) (2016): 104-111.
Voitko, S. V. Transnatsionalni korporatsii [Transnational corporations]. Kyiv: NTUU «KPI», 2016.
Zubenko, V. V. et al. Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnyye ekonomicheskiye otnosheniya [World economy and international economic relations]. Moscow: Yurayt, 2016.
О О =п E?
OQ
О
О
Q_ <
<
