CC BY
19
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
9. Рекомендацп з ведення лiсового господарства в умовах радюактивного забруднення. -К. : Вид-во "Держкомлiсгосп Укра1ни", 1998. - 86 с.
Вишневский А.В. Лесовосстановление и трансформация природных фитоценозов на сельскохозяйственных территориях
Рассмотрены особенности формирования лесной растительности и трансформация природных фитоценозов на загрязненных радионуклидами сельскохозяйственных территориях в ГП "Народицкий спецлесхоз" Житомирской области. Указана динамика лесовосстановительных процессов на сельскохозяйственных территориях.
На участках, изъятых из сельскохозяйственного использования, в зоне радиоактивного загрязнения, проходят динамические изменения растительности, которые обусловлены действиями внешних факторов и не связаны с общими тенденциями развития ландшафта. На этих территориях после снятия антропогенного пресса проходит развитие других видов растительности. Для перспективных целей ведения лесного хозяйства в будущем необходимо знать процессы, которые проходят при трансформировании природных фитоценозов на загрязненных радионуклидами территориях, изменении луговой растительности на лесную, которая обладает высокой радиорезистентностью.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, лесные культуры, лесовосстановление, радиационное загрязнение, сельскохозяйственные территории.
VishnevskyA.V. Reforestation and Transformation of Natural Vegetation on the Areas Withdrawn from Agricultural Use
The peculiarities of the forming forest vegetation and transforming of natural vegetation on the areas that are withdrawn from agricultural use due to nuclear contamination in Na-rodytskiy Special Forestry of Zhytomyr Region are considered. The dynamics of reforestation processes on the areas withdrawn from agricultural use is shown. The process of trees and shrubs reforestation is continuing at a satisfactory rate on the contaminated areas withdrawn from agricultural use. Dynamic changes in vegetation caused by external factors and that are not associated with the general trends of the landscape are estimated to take place. The other types of vegetation are developing on these areas after removal of anthropogenic pressure. It is important to know the processes that take place during transformation of natural plant communities in contaminated areas, changing meadow vegetation on the forest one that has a high radioactive resistance in order to achieve long-term objectives of forest management in the future.
Key words: Pinus sylvestris, forest cultures, reforestation, nuclear contamination, agricultural areas, former agricultural lands.
УДК 581.[424+524]:630.43 Директор С.1. Галкн, канд. бюл. наук,
ст. наук. cniepo6.; зав. лаб. Н.В. Драган, канд. бюл. наук; гол. тж. Ю.В. Пидорич - Державний дендролойчний парк "Олександрш " НАН Украти, м. Бта Церква
СТРАТЕГ1Я ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИРОДНИХ НАСАДЖЕНЬ У СТАРОВИННИХ ПАРКАХ
Порушено питання щодо збереження старовжових дубових насаджень у старо-винних парках. Господарська дiяльнiсть шд час облаштування парку, дроблення тери-тори, створення ландшафтних композицш в межах насаджень призводить до зниження еталонно! щнноси коршних деревосташв, спрощення природно! структури i форми, зниження !х стшкосп i резистентности Зрщження дубових насаджень та видалення його супутнигав на окремих територiях, введення у сформоване насадження екзотсв спричиняють виникнення чисельних перехщних дшянок - екотошв, мюць основного ослаблення та вщпаду дубiв.
Ключовг слова: старовинш парки, природш насадження, природна спадщина, дiб-рови, господарська дiяльнiсть, антропогенна трансформащя, диференщащя дiброви.
Питання охорони [1, 6] та вщновлення старовинних парюв [5] постшно порушують науковцi та природоохороннi органи. З метою захисту юторичних садiв i ландшафтiв 21 травня 1981 р. у Флоренцп Мiжнародним Комiтетом по юторичним садам (International Committee for Historic Gardens) було прийнято Флорентшську хартiю (Charter of historic gardens and landscapes (Florence charter) [10]. Характер старовинних парюв великою мiрою визначаеться станом природних насаджень, розташованих на 1х територii. Дослщження стану при-родних насаджень (зокрема дiбров) старовинних паркiв повинно враховувати вс cтруктурнi змiни, що вщбулися в наcадженнi пiд впливом людини, рiзнома-нiтнi техногеннi впливи, а також загальш тенденцii доcлiдження проблем збере-ження дубових насаджень у свт.
На збереження природних дiбров, площi яких нинi iнтенcивно зменшу-ються, cпрямованi зусилля наукових колективiв i практикiв-лiciвникiв. В 2000 р. Люовою компанiею МСоЕС була шщшована програма Дуби Свразп, ос-новним напрямом роботи я^ стало збереження вщносно малопорушених дшя-нок широколистяних лiciв [9]. В Украiнi в жовтш 1996 р. рiшенням тодшнього Мiнicтерcтва лicового господарства (нинi Державного комиету лicового госпо-дарства) започатковано цшьову програму "Дiброва".
Питання стану та збереження природних насаджень старовинних парюв, головним чином щодо постшного антропогенного втручання в iх щлюнють, не достатньо виcвiтлено у науковш лiтературi, лише в оcтаннi роки почали з'явля-тися данi про деградащю дiбров пiд впливом господарсь^ дiяльноcтi [3, 4] i про незворотну транcформацiю корiнних насаджень при залученш до iх складу екзопв [8]. Саме цi насадження е природною i культурною спадщиною [7] i потребують ретельного вивчення з метою iх збереження та тдвищення життездатноcтi.
Метою наших доcлiджень було вивчення впливу тривалого антропогенного втручання в щлюнють вiковоi дiброви дендропарку " Олекcандрiя" на стан та життездатнють дубового насадження, виявлення чинниюв, що призвели до деградацii дiброви, розроблення заходiв з оптимiзацii стану дiброви.
У рамках виконання ^ei програми ми вивчали фiтоценотичну будову дубового насадження, основш оcобливоcтi та закономiрноcтi диференцiацii дiб-рови за перюд гоcподарcькоi дiяльноcтi, життевий стан та вщпад дубiв. При опиш будови дубового фiтоценозу ми кардинально змшили методичний пiдхiд до об'екта вивчення - природноi дiброви. Структурною одиницею доcлiджень вибрано квартали, на яю подiлено територiю парку, зокрема i дiброву (на вiдмi-ну вiд ландшафтно-такcацiйних видiлiв, об'екта дослщжень попередникiв та традицiйного об'екта дослщжень у фiтоценологii. 1дея такого тдходу полягала в тому, що в юторичному минулому дiброва становила собою бшьш-менш су-цiльний масив, по мiрi облаштування парку цiлicнicть дiброви втрачалася.
Вже з початку заснування парку графами Браницькими (кiнець Х1Х ст.) вiдбувалоcя функцiональне зонування територп парку на житлову, господарсь-ку зони, плодовi сади, городи та безпосередньо декоративний парк. Найбшьш помггно втручання проявилися в дiбровi, яка до цього становила собою бшьш-менш суцшьний масив - в ii межах створювалися алеi та дороги (рис. 1), деко-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
ративнi ландшафтш композицп, насаджувалися аде! з екзо™, будувалися архь тектурнi споруди, житловi примiщення.
Рис. 1. Алв1 в межах старовжовоХ дiброви
Впритул до природно! дiброви створювали дiлянки дiброви "паркового" типу, представленi лише деревостаном та травостоем (рис. 2). По межi дiброви закладалися розсадники. Шляхом пдротехшчних заходiв облаштовувалися ставки в межах природних балок (по схилам яких зростали дуби). Шсля переда-чi парку в вiдання Академи наук у 1946 р. розпочалися роботи з вiдновлення парку, розчищення територп, створення нових алей.
Рис. 2. Трав'яна дiброва дендропарку "'Олександрiя"
Сьогодш дубовий масив площею 40,6 га, на якому зростае бшьше 2000 дубiв вiком 200-400 (окремi близько 500 рокiв), становить собою дуже
розчленоване насадження. Навколо та по територп дiброви проходить близько 40 алей рiзноi довжини, як дiлять дiброву на 16 кварт^в, а в i'x межах - на 32 окремi дiлянки площею 0,6-11,2 га (рис. 3).
Результатом антропогенного втручання у цшсшсть д1б-рови "Олександрп" стала значна и' диференшашя, яка проявилася у виникненш дшянок pi3H01 (})iTO-ценотично! будови i pi3HOi Mipn и' деградацн: 3i збереженою лiсовою структурою (площею 21,25 га, або 52,3%); приалейш, штучно перетвореш дшянки 3i спрощеною структурою, лан-дшафтними композищями з учас- рис. 3. Сучасна алейна с'тгка дендропарку тю iнтродуцентiв (3,02 га, 7,4 %); "Олексaндpiя" НАН Украти
спонтанно змшеш (деградоваш) (темним кшмром шШта duma Ыброва)
приалейш дшянки внаслщок змiни освiтленостi (6,33 га, або 15,6 %), екотони (перехiднi дшянки мiж екологiчно контрастними насадженнями - 4,5 га (11,1 %). Значна частина дiброви (5,5 га, або 13,5 %) представлена штучно ство-реними високодекоративними дiлянками паркового типу, яю складаються з де-ревостану (дубу) i травостою. На окремих дшянках дiброви вщбуваеться вилс-нення природно'' породи введеними екзотами (зокрема вилснення дуба липою серцелистою 3i сторони Липово'' але').
Моза'чшсть структури дубових насаджень проявляеться як у межах вЫе'' дiброви, так i в межах l'i кварталiв. Структура дшянок дiброви бiльшостi кварта-лiв представлена концентричними кiльцями: приалейними дшянками 3i спрощеною будовою; вузькими перехщними полосами - екотонами; внутршшм ядром дiлянки 3i збереженою лковою структурою.
Одним iз найбшьш негативних наслiдкiв антропогенного втручання в дiброву стало виникнення перехiдних дшянок - екотошв, граничних дiлянок мiж природними й антропогенними ландшафтами [2]. В екотонах i приалейних дiлянках вiдзначаеться iстотне погiршення фггосаштарного стану головно!' породи - дуба звичайного та його основний вщпад (рис. 4).
Рис. 4. Bidnad дуба в екотонах ernoeoi di6poeu дендропарку "Олексaндрiя "
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет Укршми
Дiлянки-екотони е в кожному квартал^ найбiльш виражеш вони в кварталах, що зазнали активного втручання людини у свою структуру. В екотонах вщзначаеться найпрший фiтопатологiчний стан дубiв, найбшьша кiлькiсть ду-бiв з ютотними патологiями та ценотично пригнiчених дубiв. Найбiльш оптимальна структура вщзначаеться у внутрiшнiх частинах великих кварталiв дiбро-ви. На цих дшянках вiдпад дубiв вiдбуваеться переважно в екотонах, з тенден-цiею захвачувати прилягаючi територи на глибину 40-60 м (рис. 5).
Рис. 5. Ыдпад дуба у великих за розмЬрами кварталах дiброви
Отже, господарська дiяльнiсть у першi роки заснування парку та антро-погенне втручання в послiдуючi часи спровокували негативш змши в станi дiб-рови на вс наступнi часи. Активне втручання у цшсшсть дiброви ще при зак-ладаннi парку привело до спрощення природно! структури i форми, пiдiрвали стiйкiсть i резистентшсть дубових деревостанiв. Зрiдження дубових насаджень та видалення його супутникiв на окремих територiях призвели до формування структур i насаджень, що не вiдповiдае екологiчним вимогам дубу. Тобто негативш змши е платою за перетворення дiброви в ландшафтний парк iз закладан-ням нових високодекоративних композицш, введенням екзотiв у сформоване природне насадження. На прикладi вжово! дiброви дендропарку "Олександрiя" бачимо, до яких негативних наслщюв призводить активне втручання в цшсшсть природних насаджень та господарська дiяльнiсть в !х межах
Разом з тим, описана нами ситуащя е не шдкресленням помилок в вторичному розрiзi вiдносно природно! вшово! дiброви, а е ключем до розумшня сутi i напряму змш у станi дiброви, е базовим матерiалом для вироблення стратеги з оптимiзацil И структури, збшьшення життездатностi дiброви, мiнiмiзацil негативного впливу екотошв. Адже цiннiсть "Олександри" визначаеться i уш-кальною природною дiбровою, i високохудожнiми довершеними ландшафтни-ми композищями, i абсолютно неповторними рослинно-архггектурними комплексами та алеями. Завдання наукового колективу парку повинно полягати в тому, щоб зберегти, вщтворити, забезпечити максимальну життездатнiсть та довговiчнiсть "Олександри" в тому виглядi, в якому И створили кращi паркобу-дiвники того часу, зберегти ту щею, яку вони вклали в це творшня.
Виявленi та описаш процеси екотошзаци, що вiдбуваються в дiбровi пiд впливом дроблення И територи та введення до И складу екзо^в, можуть бути враховаш пiд час вiдновлення i зонування старовинних парюв, створених на ос-новi природних насаджень, при !х вiдбудовi або реконструкци.
Л1тература
1. Агальцова В.А. Сохранение мемориальных лесопарков / В.А. Агальцова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1980. - 250 с.
2. Бобра Т.В. Содержание понятие граница в современной физической географии / Т.В. Бобра, А.И. Лычак // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 1998. - Вып. - 2. -С. 48-52.
3. Емельяненко Е.П. Деградация насаждений в заповедной дубраве ГБС РАН, её причины и перспективы сохранения / Е.П. Емельяненко // Город. Лес. Отдых. Рекреационное использование лесов на урбанизованных территориях. - М. : Изд-во Тов. науч. изданий КМК. - 2009. -С. 24-25.
4. Золотухин А.И. Факторы и уровни антропогенной трансформации пойменных дубрав Прихоперья / А.И. Золотухин, А.А. Овчаренко // Состояние антропогенно нарушенных экосистем Прихоперья. - Балашов : Изд-во "Николаев", 2009. - С. 37-42.
5. Ильинская Н.А. Восстановление исторических объектов ландшафтной архитектуры. - Л. : Изд-во "Стройиздат", Ленинградское отделение, 1984. - 151 с.
6. Липа О.Л. Визначш парки Укра1ни та 1х охорона / О.Л. Липа. - К. : Вид-во Кшвського ун-ту, 1960. - 176 с.
7. Олексшченко Н.О. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Центральноприднш-ровсько! височинно! обласп / Н.О. Олексшченко, Н.В. Гатальська. - Ч. I. - К. : ЦП "КОМ-ПРИНТ", 2012. - 146 с.
8. Стародубцева Е.А. Чужеродные виды растений в заповедных фитоценозах / Е.А. Стародубцева // Роль особо охраняемых территорий в решении экологических проблем. - Йошкар-Ола, 2008. - С. 104-107.
9. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://oaks.forest.ru.
10. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.international.icomos.org/e_floren.htm.
Галкин С.И., Драган Н.В., Пидорич Ю.В. Стратегия сохранения природных насаждений в старинных парках
Подняты вопросы сохранения старовозрастных дубовых насаждений в старинных парках. Хозяйственная деятельность при обустройстве парка, дробление территории, создание ландшафтных композиций в границах насаждений приводят к снижению эталонной ценности коренных древостоев, упрощению природной структуры и формы, снижению их стойкости и резистентности.
Изреживание дубовых насаждений и удаление их спутников на отдельных территориях, введение в сформированное насаждение экзотов провоцируют образование многочисленных переходных участков - экотонов, мест основного ослабления и отпада дубов.
Ключевые слова: старинные парки, природные насаждения, природное наследие, дубравы, хозяйственная деятельность, антропогенная трансформация, дифференциация дубравы, экотон.
Galkin S.I, Dragan N. V, Pidorich Yu. V. Strategy for the Conservation of Natural Spaces in the Ancient Parks
Some problems of the conservation of old-growth oak forests in ancient parks are discussed. Economic activity towards the park regeneration, crushing territory, and creating landscape compositions within the plantation boundaries causes the reduction of the reference values of indigenous stands, simplification of the natural structure and shape, reducing their strength and resistance. Thinning of oak plantations and removing their satellites on certain territories, the introduction of formed exotic plantation provoke the formation of numerous transition sections - ecotones, places of primary attenuation and oak perishing.
Key words: ancient parks, natural spaces, natural heritage, oak, economic activity, anthropogenic transformation, oak grove differentiation, ecotone.
