Трав'яна рослинність діброви дендрологічного парку "Олександрія" Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК581.526.55(477.41) Ст. наук. ствроб. Н.М. Дойко1, канд. бюл. наук

ТРАВ'ЯНА РОСЛИНШСТЬ Д1БРОВИ ДЕНДРОЛОГ1ЧНОГО ПАРКУ "ОЛЕКСАНДР1Я"

Наведено характеристику старовшово! дiброви дендрологiчного парку "Олексан-дрiя" НАН Украши, подано результати швентаршацп (2008-2012 рр.) та систематичний аналiз трав'яного покриву двох рiзиих за структурою частин ("парково!" та "тсово!") дiброви. Розглянуто причини збшьшення лучных видiв. Висвiтлено питания щодо зас-мiчення територи синантропними та адвентивними видами.

Ключовi слова: Дендропарк "Олексаидрiя", старовiкова дiброва, трав'яний покрик, систематична склад, адвентивна рослиншсть.

Упродовж останнього десятилiття, через посилення антропогенного впливу на природш екосистеми, особливо!' важливостi набувають проблеми вивчення i охорони рослинного покриву. Насадження дендрологiчного парку " Олександрiя" зазнають великих рекреацiйних навантажень (щорiчно парк ввд-вiдують бiльше 500 тис. чоловш). Парк "Олександрiя" (засновано у 17841786 рр.), закладено, як i багато iнших старовинних парюв Лкостепово! зони Украши, на базi природного дубового насадження. Але, на ввдшну вiд iнших ландшафтних парюв, в "Олександрй'" Quercus robur L. i дос зберiг функщю до-мiнуючоí паркоутворювально! породи [4].

Вшова даброва парку (вгк окремих дерев перевищуе 300 ротв) скла-даеться з двох роз'еднаних та нерiвноцiнних за розмiром масивiв загальною площею 40,6 га. Бшьша частина територй' дiброви (понад 70 %) зайнята наса-дженнями лкового типу ("лiсова дiброва") з ткю чи iншою мiрою спрощення зi всша властивими компонентами структури - деревостаном, пiдростом, трав'яним покривом та лiсовою пiдстилкою [4]. Насадження двоярусне. У пер-шому ярус Quercus robur, Fraxinus excelsior L., Acer platanoides L., Tilia cordata Mill. Повнота насаджень за зшкнутктю крон - 0,6-0,8. Другий ярус: Acer campestre L., Tilia cordata, Carpinus betulus L., Ulmus scabra Huds. Шдркт рiвномiр-но розмiщений, у задовшьному станi. Шдлкок загалом рiвномiрно розмiщений i складаеться з Sambucus nigra L., Euonymus europaea L., Lonicera xilosteum L., Crataegus L. Загальна зiмкнутiсть шдросту i крон менше 0,2-0,3 та 0,4-0,5 за-лежно вiд дшянки [4].

1нша частина дiброви, площею 5,5 га (13,5 %), поступово була сформована як насадження типово! парково! структури ("паркова, або трав'яна дiброва" за Р. А. Карписоновою [7]), що складаеться тшьки з двох компонента - одноярусного дубового деревостану та добре вираженого широколистяно-злакового трав'яного покриву. У насадженнях, поряд з перестшним Quercus robur, оди-нично представленi старовiковi дерева Tilia cordata, Acer platanoides, Pinus sylvestris L. та Pinus strobus L. (120-160 р.). Повнота насаджень за зiмкнутiстю крон - 0,6. Шдркт рщкий. Шдлкок на бшьший частиш дуже рiдкий, зi загальною зiмкнутiстю крон (разом з шдростом) менше 0,1. Це так званий луголк або трав'яна даброва, що вiдрiзняеться найбшьш високою художньо! виразнктю [2]. Час i спосiб формування насаджень невiдомi. Низькi показники шдльносп наса-

1 Зав. лаб. природно! флори Державного дендролопчного парку "Олександрй" НАН Украши

джень i зiмкнутостi крон, змiна вологостi поверхневого шару грунту, активний вплив прямих сонячних променiв спричинили змiну видового складу трав'яних рослин. П1д пологом зрщжених дерев дубу розростаються злаки, ят створюють потужну дернину, цим самим перешкоджають доступу повiтря та вологи у грунт та призводять до попршення умов зростання дубових насаджень, що мо-же грати значну роль в !х подальшому ослабленнi. Вологiсть грунту (у шарi 00,2 м) у трав'янш дiбровi нижче, нiж у дiбровi лiсового типу на 14,2 %, кислот-нiсть грунту мае слабкокислу реакцда (5,7-5,9 рН) [2].

Проведения до^джень зi збереження та вщновлення даброви дендропар-ку досi стосувалось деревних рослин. Стан трав'яного покриву, як важливо! скла-дово! у функщонуванш i стiйкостi даброви, по-суп, залишалося поза увагою. Ос-танню iнвентаризацiю трав'яно! рослинносп парку проводили у 1977 р. [1]. Кшь-ккть рослин i мiсце !х зростання у парку було вказано в загальному планi.

Мета нашо! роботи - вивчення видового рiзноманiття та сучасного стану трав'яного покриву даброви дендропарку.

Матерiали та методи. Об'ект дослвджень - трав'яний покрив д!6рови дендрологiчного парку "Олександр1я". Визначення видового складу проводили маршрутним методом упродовж вегетацiйних перiодiв 2008-2012 рр. Рясшсть видав визначали у балах за шкалою М.Ф. Комарова [6].

Результати дослвдження. Вивчаючи склад трав'яних рослин у д!6ров! парку, виявлено 161 види, що належать до 108 род!в, 44 родин та 3 класгв (табл. 1).

Табл. 1. Видовий склад трав 'яного покриву дiброви дендропарку "Олександрiя ".

Назва родини

Назва виду

Мюце та щшьшсть зростання, бал

паркова дiброва

люова дiброва

Походження

__POLYPODIOPSIDA

Aspidiaceae \Dryopterisfillix-mas (L.) Schott |

IV I Мюцевий

VI

LILIOPSIDA

Alliaceae

Allium scorodoprasum L.

V

Мюцевий

Convallariaceae

Convallaria majalis L.

V

Мюцевий

Polygonatum latifollium Desf.

V

Мюцевий

Polygonatum multiflorum (L.) Alt.

IV

IV

Мюцевий

Cyperaceae

Carexpilosa Scop.

V

IV

Мюцевий

Carex vesicaria L.

III

Мiсцевий

Hyaceantacaea

Scilla bifolia L.

III

III

Мюцевий

Scilla bifolia 'Alba'

VI

Мюцевий

Liliaceae

Gagea lutea Ker-Gawl.

III

III

Мюцевий

Gagea minima (L.) Ker-Gawl.

III

Мюцевий

Galanthus nivalis L.

V

V

Мюцевий

Poaceae

Agrostis tenuis Sibth.

IV

Мiсцевий

Anthoxathum odoratum L.

IV

Мюцевий

Arrhenatherum elatius (L.) J. et С. Presl

IV

Bromopsis inermis (Leyss.) Holub

III

Европа

Мюцевий

Dastylis glomerata L.

III

Мюцевий

Echinochloa crusgalli (L.) Beauv.

V

Азш

Elytrigia repens (L.) Nevski

IV

Мюцевий

2

З

4

5

1 2 3 4 5

Festuca gigantea (L.) Vill. IV III Mic^BHH

Festuca pratensis Huds. II II Mic^BHH

Festuka ovina L. V - Mic^BHH

Melica altissima L. V - Mic^BHH

Poa annua L. IV IV Mic^BHH

Poa nemoralis L. IV III Mic^BHH

Poa pratensis L. II - Mic^BHH

Trisetum flavescens (L.) Beauv. Ill - Mic^BHH

MAGNOLIOPSIDA

Adoxaceae Adoxa moschateliana L. - III Mic^BHH

Aegopodium podagraria L. II II Mic^BHH

Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm. IV III Mic^BHH

Chaerophyllum aromaticum L. - IV Mic^BHH

Apiaceae Chaerophylum temulum L. - IV B ripchKHx jiicax. Ha 3aKapnaTTi

Heracbeum sibiricum L. III IV MÍC^BHH

Torilis japonica (Houtt.) DC. V - Mic^BHH

Apocynaceae Vinca minor L. II II Cepeg3eMHo-Mop'a

Vinca minor f. semiplenum - III KyjbTHBap

A ristolochiaceae Asarum europaeum L. - III Mic^BHH

Asclepiadaceae Vincetoxicum hirundinaria Medic. - V Mic^BHH

Achillea submillefolium Klok. et Krytzka III II-IV Mic^BHH

Arctium lappa L. V IV Mic^BHH

Arctium minus Bernk. IV Mic^BHH

Arctium tomentosum Mill. IV V Mic^BHH

Artemisia vulgaris L. IV IV Mic^BHH

Centaurea jacea L. V Mic^BHH

Cirsium arvense (L.) Scop. IV Mic^BHH

Cirsium vulgare (Savi) Ten. IV IV Mic^BHH

Asteraceae Erigeron canadensis L. III IV niBH. AM.

Hieracium cymosum L. III - MÍC^BHH

Hieracium pilosella L. IV - Mic^BHH

Hieracium umbellatum L. III - Mic^BHH

Lactuca serriola Torner - V IpaHo-Ty-paH.oSa.

Leucanthemum vulgare Lam. III III Mic^BHH

Pyretrhum corymbosum (L.) Scop. III Mic^BHH

Stenactis annua (L.) Nees II II niBH. AM.

Taraxacum officinale Webb. et Wigg. III III Mic^BHH

Telekia speciosa (Schreb.) Baumg. - IV KapnaTH

Balsaminaceae Impatiensparviflora DC. IV I Cep. A3ia

Myosotis micrantha Pall. ex Lehm. - IV Mic^BHH

Myosotis silvatica Ehrh. ex Hoffm. II III Mic^BHH

Boraginaceae Pulmoraria mollis Wulf. ex Harhem. V IV Mic^BHH

Pulmanaria obscura Dumort. III III Mic^BHH

Pulmoraria officinalis L. - V Mic^BHH

Alliaria patiolata (Bieb). Cavara et Grande IV III Mic^BHH

Brassicaceae Rorippa sylvestris (L.) Bess. - V Mic^BHH

Thlaspi arvense L. IV - IpaHo-TypaH. o6a

1. .icoKe Ta ca«0K0-napK0Ke rocnoaapcrao

41

1 2 3 4 5

Campanulaceae Campanulla latifolia L. II IV Mic^BHH

Campanulla patula L. IV IV Mic^BHH

Campanula glomerata L. V V Mic^BHH

Campanula persicifolia L. V - Mic^BHH

Campanula trachelium L. - V Mic^BHH

Caprifoliaceae Sambucus ebulus L. III _ Cepeg3eMH0M0-po- IpaHo-Ty-paH. o6n.

Caryophyllaceae Cucubalus baccifer L. V IV Mic^BHH

Dianthus barbatus L. - VI Mic^BHH

Melandrium album (Mill.) Garcke V V Mic^BHH

Saponaria officinalis L. IV - Cepeg3eMHo-Mop'a

Stelaria graminea L. III V Mic^BHH

Stelaria holostea L. II II Mic^BHH

Stelaria media (L.) Vill. IV IV Mic^BHH

Stelaria nemorum L. - V Mic^BHH

Viscaria vulgaris Bernh. IV - Mic^BHH

Chenopodiaceae Atriplex patula L. - IV Mic^BHH

Convolvulaceae Convolvulus arvensis L. III III Mic^BHH

Crassulaceae Sedum ruprechtii (Jalas) Omelcz. III V Mic^BHH

Dipsacaceae Knautia arvensis (L.) Coult. IV - Mic^BHH

Euphorbiaceae Euphorbia cyparissias L. V III 3ax. CBpona

Mercurialis perennis L. IV III Mic^BHH

Fabaceae Astragulus glycyphyllos L. V - Mic^BHH

Lathyrus sylvestris L. - VI Mic^BHH

Lotus arvensis Perl. V IV Mic^BHH

Lupinus perennis L. V - niBH. AM.

Trifolium hybridum L. III III Mic^BHH

Trifolium pratense L. III - Mic^BHH

Trifolium repens L. III III niBH. AM.

Vicia sepium L. V IV Mic^BHH

Fumariaceae Corydalis cava Schweigg. et Koerte - V Mic^BHH

Corydalis solida (L.) Clairv. IV II Mic^BHH

Geraniaceae Geranium pratense L. V III Mic^BHH

Geranium robertianum L. V III Mic^BHH

Geranium sibiricum L. IV I A3ia

Geranium palustre L V - Mic^BHH

Hypericaceae Hypericum perforatum L. III IV Mic^BHH

Lamiaceae Ajuga genevensis L. - V Mic^BHH

Ajuga reptans L. - V Mic^BHH

Betonika officinalis L. V V Mic^BHH

Galeobdolon luteum Huds. III III Mic^BHH

Glechoma hederacea L. - III Mic^BHH

Glechoma hirsute Waldst. et Kit. - III Mic^BHH

Lamium album L. V - IpaHo-Ty-paH.oön.

Lamium maculatum (L.) L. II II Mic^BHH

Lamium purpureum L. III II Cepeg3eMHo-Mop'a

Leonurus quinquelobatus Gilib. V V Mic^BHH

Phlomis tuberosa L. V - Mic^BHH

Prunella vulgaris L. III III Mic^BHH

Scutelaria altissima L. - V Mic^BHH

42

36ipHHK HayKOBO-TexHi^HHX npaub

1 2 3 4 5

Scutelaria galericulata L. - III Mic^BHH

Stachys sylvatica L. V V Mic^BHH

Teucrinum chamardris L. III V Mic^BHH

Malvaceae Malva syilvestris L. V V Cepeg3eMHo-Mop'a

Onagraceae Chamaenerion angustifolium (L.) Holub V - Mic^BHH

Oxalidaceae Xanthoxalis dillenii (Jacq.) Golub V IV niBH.AM.

Papaveraceae Chelidonium majus L. IV III Mic^BHH

Plantago lanceolata L. IV IV Mic^BHH

Plantoginaceae Plantago major L. III III Mic^BHH

Plantago media L. V IV Mic^BHH

Polygonum aviculare L. - IV Mic^BHH

Polygonum convolvulus L. IV IV Mic^BHH

Polygonaceae Polygonum scabrum Moench IV IV Mic^BHH

Rumex acetosa L. V V Mic^BHH

Rumex confertus Willd. V IV Mic^BHH

Rumex sylvestris (Lam.) Wallr. - V Mic^BHH

Primulaceae Lysimachia nummularia L. II III Mic^BHH

Primula elatior (L.) Hill V - KapnaTH, 3ax. .HC

Aquilegia vulgaris L. - V 3ax. EBp.

Anemona ranunculoides L. II I Mic^BHH

Ficaria verna Huds. III I Mic^BHH

Ranunculaceae Isopyrum thalictroides L. - IV Mic^BHH

Ranunculus acris L. III III Mic^BHH

Ranunculus polyanthemos L. - V Mic^BHH

Ranunculus repens L. IV III Mic^BHH

Agrimonia eupatoria L. IV IV Mic^BHH

Fragaria vesca L. I II Mic^BHH

Rosaceae Geum urbanum L. III III Mic^BHH

Potentilla alba L. VI VI Mic^BHH

Potentilla argentea L. IV III Mic^BHH

Potentilla reptans L. III III Mic^BHH

Cruciata glabra (L.) Ehrend. II IV Mic^BHH

Galuim aparine L. I I Mic^BHH

Rubiaceae Galium boreale L. V - Mic^BHH

Galuim odoratum (L.) Scor. IV - Mic^BHH

Galium verum L. IV - Mic^BHH

Linaria vulgaris Mill. III - Mic^BHH

Scrophulariaceae Scrophularia nodosa L. - V Mic^BHH

Veronica chamaedrys L. V III Mic^BHH

Veronica hederifolia L. IV - Mic^BHH

Solanaceae Physalis alkekengi Jacq. V IV Cepeg3eMHo-Mop'a

Urticaceae Urtica dioica L. I I Mic^BHH

Valerianaceae Valeriana stolonifira Czern. V - Mic^BHH

Viola arvensis Murr. V - Cepeg3eMHo-Mop'a

Violaceae Viola mirabilis L. - III Mic^BHH

Viola odorata L. III II niBg. GBpona

Viola suavis Bieb. - IV Mic^BHH

Bchoro

44 |161 125 129

1. .icoKe Ta caa0K0-napK0Ke rocnoaapcTKo

43

У дiбровi лiсового типу виявлено 129 видiв, якi належать до 3 класш: Polypodiopsida (1 родина, 1 рвд, 1 вид), Liliopsida (6 родин, 13 родiв, 18 видш), Magnoliopsida (32 родини, 76 родш, 110 видiв). Найбiльш представленi родини Asteraceae - 13 видiв та Lamiaceae — 14. Трав'яний покрив середньо) щiльностi, нерiвномiрний. З характерних для дiбров видiв переважають у верхшм пiдярусi (Aegopodium podagraria, Festuca gigantea, Urtica dioica), у нижньому (Asarum europaeum, Glechoma hederacea, Stellaria holostea). Наявшсть або ввдсутшсть ранньовесняних ефемеро)дав у дiбровах е одним i3 показникiв ступеня деграда-цй' [7]. На дослвдженш територп виявлено 8 видiв ранньовесняних ефемеро)дав (Anemona ranunculoides (рясшсть I бал), Corydalis cava — II, Corydalis solida — V, Ficaria verna — II, Gagea lutea — III, Gagea minima — III, Scilla bifolia — III), зокре-ма 1 вид (Galanthus nivalis — V), занесений до Червоно) книги Украши [9], що е ознакою малопорушенносп дiброви. Папороп (Dryopteris fillix-mas — IV) трап-ляються поодиноко, можливо це пов'язано з регулярним скошуванням трави.

Незважаючи на те, що площа дiброви "паркового типу" становить п'яту частину вiд загально) плошд дослiджуваноí територй' у видовому рiзноманiттi, вона майже не поступаеться дiбровi з лiсовою структурою (табл. 2). У дiбровi паркового типу виявлено 125 видав, що належать до 3 класш: Polypodiopsida (1 родина, 1 рвд, 1 вид), Liliopsida (5 родин, 15 родш, 20 видiв), Magnoliopsida (32 родини, 77 родш, 104 види). Травостiй густий, високий. Переважають види з родин Asteraceae - 14 видав, Poaceae — 13, Lamiaceae — 10, Caryophyllaceae — 7, Ranunculaceae - 7.

У "трав'янш" дiбровi вщсутш характерш для дiбров види (Convallaria majalis, Adoxa moschateliana, Asarum europaeum). !з ранньовесняних ефемеро-)дав виявлено 7 видiв (Anemona ranunculoides (рясшсть II бал), Ficaria verna — III, Gagea lutea — III, Gagea minima — II, Scilla bifolia — III (знайдено один екзем-пляр з бшосшжними квитками), Corydalis solida — V (зростае тшьки зi сторони дiброви з лковою структурою). У "парковiй" дiбровi виявлено невелику куртину Galanthus nivalis (V). У 50-60-х роках у дiбровi парково)' структури розс1яно зростали Lilium martagon L., Neottia nidus-avis (L.) Pich. та Viola alba Bess. [8]. На сьогодш ми цих видав у дiбровi не виявили. Папоротi (Dryopteris fillix-mas) ввдзначено у виглядi невелико)' куртини.

Iз пiдвищенням освiтленостi з рiзних причин (санiтарнi рубки, усихання вшових дубiв, зрiдження крон [2-4] кшьккть чисто лучних виддв зросла. У кшь-кiсному вiдношеннi переважають види з родини Poaceae (Arrhenatherum elatius, Dastylis glomerata, Festuca pratensis, Poa nemoralis), рясшсть зростання II. З'яви-лися рослини, що не властивi дiбровам, зокрема види-штродуценти (Erigeron canadensis, Stenactis annua та ш.).

В останш роки спостерiгаеться збiльшення кшькосп Urtica dioica, Herac-beum sibiricum та Anthriscus sylvestris. Можливо, розростання цих рослин частко-во також пов'язано зi збiльшенням освiтленостi [7]. Папороп в обох частинах дiброви трапляються поодиноко, iмовiрно, це пов'язано з регулярним скошуванням трави. Уздовж алей зростають рудеральш види: Centaurea jacea, Polygonum aviculare, Lotus arvensis, Potentilla reptans, Poa annua та iнш. Як i по всш Укра-)'ш, у дендропарку "Олександр1я" в останнi роки зростае роль адвентивних вид1в.

Табл. 2. Таксономiчний склад трав'яноЧрослинностi дiброви дендропарку "Олександрiя "

Родина Кшьюсть таксошв

Загальна кшьюсть Паркова дiброва Лкова дiброва

родiв видiв родiв видiв родiв видiв

Aspidiacвaв 1 1 1 1 1 1

АШасвав 1 1 - - 1 1

СопуаНапасвав 2 3 1 1 2 3

Сурегасеае 1 2 1 1 1 2

НуасваМасава 1 2 1 2 1 1

ЬШасвав 2 3 2 3 2 3

Роасвав 10 15 10 13 6 8

Adoxaceae 1 1 - - 1 1

Apiacвaв 5 6 4 4 4 5

Аросупасвав 1 2 1 1 1 2

АпзШосЫасвав 1 1 - - 1 1

Asclвpiadacвaв 1 1 - - 1 1

Аз1вгасвав 13 18 11 14 9 13

БаЬаттасвав 1 1 1 1 1 1

Богаятасвав 2 5 2 3 2 5

Бгаззкасвав 3 3 2 2 2 2

Сатрапи1асвав 1 5 1 4 1 4

Capгifoliacвaв 1 1 1 1 - -

СагуоркуНасвав 6 9 5 7 5 7

Chвnopodiacвaв 1 1 - - 1 1

Сопуо1уи1асвав 1 1 1 1 1 1

СгаззиЬсвав 1 1 1 1 1 1

Dipsacacвaв 1 1 1 1 - -

Еир^гЫасвав 2 2 2 2 2 2

ЕаЬасвав 6 8 5 7 4 5

¥итапасвав 1 2 1 1 1 2

Овгатасвав 1 4 1 4 1 3

Hypвгicacвaв 1 1 1 1 1 1

Lamiacвaв 11 16 9 10 10 14

МаЬасвав 1 1 1 1 1 1

Опа%гасвав 1 1 1 1 - -

ОхаШасвав 1 1 1 1 1 1

Papavвгacвaв 1 1 1 1 1 1

Р1ап1о%тасвав 1 3 1 3 1 3

Ро1уяопасвав 2 6 2 4 2 6

Ргти1асвав 2 2 2 2 1 1

Капипси1асвав 5 7 3 4 5 7

Козасвав 4 6 7 9 7 9

КиЫасвав 2 5 2 5 2 2

Scгophulariacвaв 3 4 2 3 2 2

Solanacвaв 1 1 1 1 1 1

игНсасвав 1 1 1 1 1 1

Уакпапасвав 1 1 1 1 - -

Violacвaв 1 4 1 2 1 3

Всього: 44 108 161 93 125 90 129

За час спостережень у дабров1 виявлено 25 вид1в (у "трав'янш д1бров1" -20 видк, у "лковш" - 17). П'ять видк були введет у парк цшеспрямовано, зок-рема Aquilegia vulgaris, Vinca minor, Viola odorata ще у XIX ст. [5]. Telekia speci-osa була висаджена на квиники у 1986 р., а зввдти розповсюдилась по дабров^

Найбшьшу небезпеку серед адвентивних вид1в становлять 7 видав (Impatiens parviflora, Chaerophylum temulum, Physalis alkekengi та шш!), як1 утворю-ють щiльнi сущльш масиви i цим самим виткняють види аборигенно!' флори. Для запобiгання збшьшенню чисельностi небажаних видiв, якi становлять по-тенцiйну небезпеку для аборигенно!' флори в парку, посилено контроль за ïx розповсюдженням, проводять профшактичш заходи (знищення небажаних рос-лин, шдсадка рослин мiсцевоï флори).

Висновки. Вивчення видового складу трав'яних рослин показало, що на дослiдженiй територц зростае 160 видiв трав'яних рослин. У "трав'янш дiбро-вi" - 122 види, у "лковш" - 126 видав. Найбшьш представленi родини Astera-ceae - 18 видш (у "парковш дiбровi" - 14, у "лковш" - 13 видк), Poaceae - 15 (13 i 9 видк ввдповвдно), Lamiaceae - 16 видк (10 i 14 видiв вiдповiдно), Car-yophyllaceae - 9 видiв (по 7 видк) та Fabaceae - 8 видiв (7 i 5 видiв вiдповiдно).

Досить велика кiлькiсть видав гелюфтв у трав'яному покривi у трав'янш дiбровi парку пояснюеться меншою зшкнутктю деревостану (0,6). Але незва-жаючи на збiльшення лучних видiв, тут наразi продовжують домiнувати типовi дiбровнi види. Тому, поки цей процес не став незворотшм, ми розробили i здшснюемо заходи з оптишзацп трав'яного покриву старовiковоï дiброви.

Виявлено, що шд впливом рекреацiйного навантаження в дубових маси-вах в трав'яному ro^mi поширюються адвентивнi та синантропш види. На дослiджуванiй територп виявлено 25 адвентивних видк. У трав'янш дiбровi ïx бшьше на 5 видiв, здебiльшого це луговi трави. Для запобiгання проникненню в парк неаборигенних видiв та збереження й вiдтворення природного видового складу фiтоценозiв проводять профiлактичнi заходи.

Лггература

1. Акт про взяття на швентаризацшний облж трав'яних рослин дендрозаповщника "Олек-сандрш" АН УРСР. - Бша Церква : Вид-во Дендрозаповщника "Олександрш", 1978. - 25 с.

2. Гайдамак В.М. Травянистая дубрава дендропарка "Александрия": фитоценотическая и ландшафтная структура, состояние, проблемы оптимизации / В.М. Гайдамак, С.1. Галкн // Наутек записки. - Сер.: Бюлопчна. - 2007. - № 3 (33). - С. 153-156.

3. Гайдамак В.М. Д1брова дендропарку "Олександрш": стан, проблеми оптишзаци i вщнов-лення / В.М. Гайдамак, Л.П. Мордатенко, G.A. Головко. - Бша Церква, 1994. - 42 с.

4. Галкн С.1. Вжова дiброва дендропарку "Олександрiя" НАНУ: iсторiя, сучасний стан, оп-тишзацш / С.1. Галкш // 1нтродукщя рослин. - К., 2011. - № 1. - С. 94-102.

5. Галкш С.1. Адвентивна фракцш трав'яно'1 рослинностi дендропарку "Олександрш" НАН Украши. Динамика змш / С.1. Галкш, Н.М. Дойко // 1нтродукцш рослин. - К., 2012. - № 1. - С. 94-104.

6. Григора 1.М. Основи фiтоценологiï / 1.М. Григора, В.А. Соломаха. - К. : Вид-во "Фтосо-щоцентр", 2000. - 240 с.

7. Карписонова Р.А. Дубравы лесопарковой зоны Москвы / Р.А. Карписонова. - М., 1967. -

104 с.

8. Научный отчет дендрологического парка "Александрия" АН УССР за 1956-1960 гг. - Белая Церковь, 1960. - 175 с.

9. Полякова Г.А. Флора и растительность старых парков Подмосковья / Г.А. Полякова. -М., 1992. - 236 с.

10. Червона книга Украши. Рослинний cbît / за ред. Я.П. Дщуха. - К. : Глобалконсалтинг, 2009. - 900 с.

Дойко Н.М Травянистая растительность дубравы дендрологического парка "Александрия

Приведена характеристика старовековой дубравы дендрологического парка "Александрия" НАН Украины, изложены результаты инвентаризации (2008-2012 гг.) и систематический анализ травянистого покрова двух разных по структуре частей ("парковой" та "лесной") дубравы. Рассмотрены причины увеличения количества луговых видов. Освещены вопросы относительно засорения территории синантропными и адвентивными видами.

Ключевые слова: Дендропарк "Александрия", старовековая дубрава, травянистый покров, систематический состав, адвентивная растительность.

Doiko N.M. Herbage oak dendrological park "Alexandria"

In this article are given the characteristic of the oak centuries-old dendrological park "Alexandria" NASU, the results of the inventary period (2008-2012) and the systematic analysis of the grass cover of two parts different in structure (''of the park one'' and ''of the forest one'') oak wood. Also there were considered the causes of increasing number of meadow species, and the contamination problems of the area by commensal and alien species.

Keywords: dendrological park "Alexandria", centuries-old oak forest, grass cover, taxo-nomic composition, adventive vegetation.

УДК[630*1:9+582.361/.99(23)] Асист. I.I. Делеган1;

доц. В.е. Астафееа2, канд. с.-г. наук; студ. Т.М. Сахно2

Л1С1ВНИЧО-ЕКОЛОПЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЧЕРВОНОКНИЖНИХ ВИД1В ФАНЕРО- I ХАМЕФ1Т1В У ЯЛТИНСЬКОМУ Г1РСЬКО-Л1СОВОМУ ПРИРОДНОМУ ЗАПОВ1ДНИКУ

На 0CH0Bi узагальнення лтературних даних, рекогносцирувальних обстежень, ре-зультайв польових дослщженъ i зашр1в з'ясовано видовий склад, поширення червонок-нижних видiв фанероф^гв i хамефтв, описано i'x бюлопчш та лiсiвничо-екологiчнi особливосй, визначено бюметричш характеристики дерев окремих видiв.

Ключовi слова: червонокнижш види, фанероф™, хемофгги.

Ялтинський прсько-лковий природний заповiдник розташований у шв-денно-захвднш частинi Криму, у 30Hi засушливого субтротчного клiмату [7,11]. У флорi заповiдника нараховують 108 рщккних видш рослин, занесених до Червоно)' книги Укра)ни, 24 - до бвропейського червоного списку, 8 - до До-датку 1 Бернсько)' конвенцií [3,7,9-11]. Найменше вивченими серед них е черво-нокнижнi види фанеро- i хамефiтiв - деревш i чагарниковi рослини.

Мета нашо)' роботи - на основi узагальнення лггературних даних [1,311], результатов польових дослiджень з'ясувати видовий склад, поширення рщ-кiсних видав фанеро- i хамефiтiв, описати )х лiсiвничо-бiологiчнi та екологiчнi особливостi, визначити бюметричш характеристики дерев окремих видш, пе-редбачити заходи з )х охорони на територц Ялтинського гiрсько-лiсового природного заповедника.

1 НЛТУ Украши, м. Львгв;

2 НУБ1П Украши, ПФ "КАТУ"