CC BY
14
2. Порадник Карпатського лiсiвника / за ред. М.В. Чернявського, В.1. Парпана. - 1вано-Франкiвськ : Вид-во "Фолiант", 2008. - 368 с.
3. Рекомендаци з ведення лiсового господарства в похщних ялинниках Украшських Карпат / кер. В.1. Парпан. - 1вано-Франювськ : Вид-во УкрНДIгiрлiс, 2013. - 33 с.
4. Свириденко В.£. Лiсiвництво. пщручник / В.£. Свириденко, О.Г. Бабiч, Л.С. Киричок. -К. : Вид-во "Арютей", 2005. - 544 с.
5. Чернявський М.В. Наближене до природи ведення лiсового господарства в Укра1ш / М.В. Чернявський, Г.Т. Криницький, В.1. Парпан // Науковi пращ Лiсiвничоí академй' наук Укра-1ни : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украни. - 2011. - Вип. 9. - С. 29-35.
Надшшла до редакцп 04.04.2016 р.
Запоточный М.М. Возобновление коренных древостоев как основа применения избирательной системы хозяйствования
Формирование устойчивых древостоев, которые соответствуют требованиям экологически ориентированного лесоводства, является главной задачей ведения лесного хозяйства в современных условиях при интенсивном антропогенном (в частности и рекреационном) воздействии. При этом применяют индивидуальные и дифференцированные подходы к ведению лесного хозяйства, одним из которых является восстановление коренных древостоев. Эти принципы могут быть реализованы на практике при избирательной системе хозяйствования, применяя непрерывные рубки лесовосстановле-ния и переформирования, что обеспечит эволюционную динамику типов леса.
Ключевые слова: производные насаждения, коренные насаждения, рекреационный потенциал, биологическая стойкость.
Zapotochnyi M.M. Restoration of Native Stands as the Basis of a Selective Economic System
Formation of sustainable forest stands that meet environmentally oriented forestry is the main task of forestry management in modern terms under intense anthropogenic and recreational effects. Individual and differentiated approaches to forest management, one of which is the restoration of native stands, are applied. These principles can be implemented in a selective economic system, applying continuous felling of forest regeneration and reorganization, which will provide the evolutionary dynamics of forest types.
Keywords: derivative planting, native planting, recreation potential, biological firmness.
УДК 502.7:631.524:581.55:58.006(477.41)
МОН1ТОРИНГОВ1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ 1НТРОДУКЦ1ЙНО1 ПОПУЛЯЦ11 STAPHYLEA PINNATA L. У Ф1ТОЦЕНОТИЧНИХ УМОВАХ ДЕНДРОПАРКУ "ОЛЕКСАНДР1Я"
Л.В. Калашткова1
Наведено шформащю про довготривалi монiторинговi дослщження (20042014 рр.) штродукцшно!' популяци релжтового виду, занесеного до Червоно! книги Ук-ра1ни, Staphylea pinnata L., яка формувалася в екосистемах дендропарку "Олександрiя" iз 1971 р. Наведено даш, яю вщображають змши площ^ чисельност особин, вжово! ди-ференцiацií в межах локуав популяцп упродовж дослiджень. Надано опис фггоцено-тичних та еколопчних умов iснування та кiлькiсну оцшку морфометричних параметрiв генеративних особин, яю вiдображають 1х життeздатнiсть у локусах з рiзними екологiч-ними умовами.
1 Зав. лаб. природно' флори Л.В. Калашткова, канд. бюл. наук - Державний дендролопчний парк "Олексан-др1я" НАН УкраТни, м. Бша Церква
Ключов1 слова: мониторинг, штродукцшна популящя, 81арку1ва р1ппМа Ь., еколо-гiчний оптимум, морфометричш параметри.
Iнтродукцiйну популяцiю розглянуто як сукупшсть особин релiктового виду 81арку1еа ртпа1а Ь., якi займають невелику дшянку однорвдно! площi у фь тоценозах дендропарку "Олександрiя". Популяцiя характеризуемся за вiковим принципом i життевiстю виду. Дослiдження багатьох авторiв засввдчили, що еколопчна, морфологiчна i фiзiологiчна диференцiацii рослин у межах популяци мають адаптивний характер i досягаються внаслiдок змiн у динамщ росту особин, характеру морфологiчних структур надземно! i тдземно! частин, рiзни-цi розмiрiв структур у генеративному сташ [2, 3, 5-7, 12]. З'ясування в межах ценопопуляци яюсно! неоднорiдностi особин дае змогу видшяти у !х складi пев-ш групи, якi е пiдсистемами популяци: статевi, що включають особини одше! статi, вiковi - одного вжового стану, вiталiтетнi - однакового життевого стану. Оцiнювання життевого стану особин пов'язане з використанням показниюв, яю вiдображають мiцнiсть розвитку вегетативних i генеративних органiв та ступiнь пристосування !х до умов iснування, яю нiколи не бувають iдентичними за еко-логiею. Особливу увагу придшено збереженню релiктових видiв у культур^ як хоча i адаптованi до нових умов навколишнього середовища, але за своею природою е дуже консервативними.
Одним iз найпоширенiших методiв детального вивчення популяцш е аналiз особин, якi И утворюють. Мета монiторингових дослiджень штродук-цшно! популяци релiктового виду клокички перисто! у дендропарку "Олексан-дрiя" передбачала довготривалi спостереження за змшами чисельностi, вiкового стану та життездатноси особин у локусах з рiзними ценотичними умовами ю-нування. Така дiагностика стану популяци дала змогу прогнозувати подальший и розвиток.
Деяю ознаки е ключовими для оцшювання стану особин i популяцiй, тому до програми наших дослвджень входили питання вивчення онтоморфогене-тичного стану рослин, тдрахунку кiлькостi особин та встановлення 1хньо1 життевостi за морфометричними параметрами. Онтоморфогенез клокички перисто! супроводжуеться змшою вiкових сташв вiд проростка до сеншьно! особини. У юльюснш оцiнцi рослин у популяци чисельшсть особин мае основне значення, особливо юльюсть генеративних рослин, яю визначають здатнiсть популяци до самотдтримання. Вiкову структуру штродукцшних популяцiй вивчено за методом порiвняння темпiв розвитку, за яким про швидкий розвиток популяци свiдчить швидкий перехвд рослин вiд ювенiльного до дорослого стану [13]. Кшьюсть генеративних особин е одшею iз найхарактершших ознак, яка вiдрiзняе популяци одну ввд одше! за життевим станом i дае змогу класифжува-ти популяци за !х якостями за трьома основними типами: процвггаюч^ рiвно-важнi та депресивнi [11, 12].
Об'ективну юльюсну iнформацiю про рослини отримано за морфомет-ричними методами, в яких всяка ознака е параметром, а особина загалом харак-теризуеться сукупшстю таких параметрiв. Оцiнено життевий стан рослин за морфологiчними показниками, що вщображають потужнiсть розвитку вегета-
тивних та генеративних оргашв i стутнь ix пристосування до екологiчних умов зростання з штенсившстю освiтлення 10-15 %, 35 i 55 %. Вимiрювання проведено за такими ознаками: 1 - параметри, як оцшюють стутнь розвитку вегета-тивних оргашв (середня кшьюсть вегетативних пагошв, середня кшьюсть веге-тативних пагонiв на однш гшщ); 2 - параметри, як оцiнюють ступiнь розвитку генеративних оргашв (середня кшьюсть генеративних пагошв, середня юль-кiсть генеративних пагошв на однш гшщ, середня кшьюсть плодiв на гiлцi, середня кшьюсть насшня у плод^; 3 - параметри, яю показують адаптацшш мож-ливостi рослини залежно ввд екологiчного режиму (середня кiлькiсть скелетних гшок, середнiй рiчний прирiст головноi осi, середнiй рiчний прирiст бокових пагошв, середнш розмiр листкiв). Кожен морфометричний параметр характеризуемся середньою величиною, дисперсiею, рiвнем варiацii\
1нтродукцшна популяцiя Staphylea pinnata L. формувалася в умовах ден-дропарку "Олександрiя" з 1971 р. i представлена двома локалггетами або локу-сами, що знаходяться у середньовiковiй (кв. 24) та старовшовш (кв. 27) дiбро-вах на вiдстанi 700 м одна ввд одно'! Еколопчш параметри локалiтетiв зб^ають-ся iз характеристикою типових мiсцезростань Staphylea pinnata [10], але вiдрiз-няються мiж собою за ценотичними умовами, яю залежать вiд iнтенсивностi ос-вилення.
Едифiкатором середньовiковоi дiброви е Quercus robur L. 60-80^чного вiку. I ярус формують Acer platanoides L., Tilia cordata Mill., Fraxinus excelsior L., II ярус - Acer campestre L., Acer tataricum L., Crataegus monogyna Jacq., Tilia plathyphyllos Scop., Pyrus communis L., рвдко трапляеться Carpinus betulus L. Зiмкненiсть крон становить 0,30. У густому шдлюку переважають: Rhamnus cat-hartica L., Euonymus europaea L., E. verrucosa Scop., самомв кленiв, а Rubus ca-esius L. формуе заростi. У трав'яному покривi, проективне покриття якого становить 90-100 %, домшують: Festuca tenuifolia Sibth., Agrostis tenuis Sibth., Dactylis glomerata L., Poa angustifolia L., Poa annua L., Phleum pratense L., Elytrigia repens (L.) Nenski. Навеснi аспект створюють Lamium purpureum L., Viola odorata L., Pulmonaria obscura Dumort. 1нтенсившсть освiтлення упродовж вегетацiйного сезону становить 10-15 %. Шар опаду незначний. Густий шдлюок та розростання влику мезофшьних злакiв негативно впливають на насшневе та вегетативне вiдновлення Staphylea pinnata. Розчищення локусу вiд заростей та самоиву кленiв проводили починаючи з 2004 р. i е регулярним кожш 3 роки. Ц заходи зменшили конкурентний вплив на рослини клокички перисто'].', що приз-вело до незначного збшьшення площi локусу i загально'1' кiлькостi особин, про-ростання насiння та росту рослин вегетативного походження, розвитку особин уих вшових станiв.
Едифiкатором старовiковоi дiброви е Quercus robur 250-300-рiчного вь ку. Другий ярус формують: Acer platanoides, A. campestre, Tilia cordata, Fraxinus excelsior. У шдлюку домшують: Sambucus nigra L., Lonicera tatarica L., Euonymus europaea, Staphylea pinnata. Трав'яний покрив мае проективне покриття 25 % i складаеться з неморальних видiв: Aegopodium podograria L., Stellaria holostea L., Glechoma hederacea L. Весняний аспект створюють Anemona ra-
nunculoides L., Corydalis solida (L.) Clairv, Ficaria verna Huds., Gagea lutea Ker-Gawl., Gagea minima (L.) Ker-Gawl., Pulmoraria obscura. Добре виражений лис-товий опад затримуе вологу на поверхт Грунту. Старовжова дiброва е типовим рослинним угрупованням Quercetum (roboris) aegopodiosum 3ÍMKHeHÍCTb крон становить 0,5-0,6, штенсившсть освiтлення - 35 %. Шдвищення iнтенсивностi освiтлення, завдяки розчищенню вiд самосiву, вiд 10-15 до 35 % сприяло збшь-шенню площi локусу, чисельностi особин та змшам у вiковiй структурi [8, 9].
Монiторинговi дослiдження показали, що площа локалiтету штродук-цшно!' популяцй клокички перисто!' у середньовшовш дiбровi за 10 рокiв збшь-шилася на 10 м2, а кшьюсть - на 49 особин, середня щшьшсть збiльшилася з 3 особин на 4 м2 до 5 i залишаеться постiйною, а вжова структура - неповноста-новою (сенiльних особин немае), 60 % рослин - це особини iматурного вжу. Огриманi показники характеризують локус як швазшний, процвiтаючий, але з повшьним темпом розвитку. Площа локусу у старовжовш дiбровi збiльшилася на 1250 м2, а кiлькiсть особин в рiзнi роки становила ввд 312 до 470, рослини iматурного та вiргiнiльного станiв становлять 53 %. Отримаш показники характеризують локус як центричний, а за вггалггетною структурою збалансований, з позитивним i швидким розвитком (табл. 1). Ознакою життевого стану рослини е темпи ïï розвитку. Умови, в яких рослини швидко розвиваються, близью до еколопчного оптимуму [1, 4, 14].
В умовах дендропарку генеративш рослини в обох локусах становлять 28 % i вiдрiзняються за життездатшстю. Контрольним екземпляром у вимiрю-ванш вважали генеративну особину, яка зростае у старовжовш дiбровi (кв. 20) в умовах близьких до фиоценотичного оптимуму за штенсивноси освилення 55 %. Дослiдження морфологiчних параметрiв генеративних особин клокички перисто!', яю визначають ix життевiсть, показали, що рiчний прирiст у висоту та розмiри листкiв майже не змшюються в екологiчниx умовах з рiзною штенсив-нiстю освiтлення (табл. 2).
Вiдрiзняються рослини за кiлькiстю вегетативних i генеративних пагонiв i репродуктивною здатнiстю. У репродуктивний перiод на перше мюце у рослин виходить бюмаса генеративних органiв, що позначаеться як репродуктивне зусилля рослин i найбшьше для них показове. Рослини з високим рiвнем життездатносп (кв. 20, 27) мають тдвищену продуктивнiсть, бiльш стiйкi до еколопчних впливiв, здатнi до ефективного розмноження. Генеративш особини локусу кв. 24 мають резерв у розвитку генеративно!' сфери.
Довготривалi монiторинговi дослвдження штродукцшно!' популяцй' Staphylea pinnata L. у фиоценолопчних та екологiчниx умовах дендропарку "Олександрiя" засвiдчили, що екологiчнi параметри локусу старовшово!' дiбро-ви з штенсившстю освiтлення 35-55 % наближеш до екологiчного оптимуму ре-лштового виду, в яких розвиток особин е позитивним та швидким. Генеративш особини вiдрiзняються юльюстю генеративних пагошв, пiдвищеною продук-тивнiстю i здатшстю до ефективного розмноження. В умовах середньовшово!' дiброви з iнтенсивнiстю освилення 10-15 % темп розвитку особин е повшьним, а продуктившсть генеративних особин менша у 2-3 рази.
Табл. 1. Чисельтсть та онтогенетична у дендропарку
структура ттродукцтноХ популяци БШркука ртпаШ Ь. "ОлександрЬя " у 2004-2014 рр._
Рк дос-лцщень
2004 2007 2009 2011 2014 2004 2007 2009 2011 2014
Мюцез-ростання у парку (кв.) 27 27 27 27 27 24 24 24 24 24
Площа популяци, м2
610 1300 1600 1480 1860 50 50 50 60 60
Кшыасть особин
312 387 300 300 470 16 60 56 56 75
Проростки, р
18 11 12 12
63
"24" 12 12
Ювеншьна група, 1
%
13
40
21 21 9,3
40 34 40 40 81 2 16 19 19
1матурна гру-па,
%
13 9 13 13 17 12 27 34 34 9,3
204 184 54 54 119
12 12 45
ЕИргшшьна група, у
%
~65~
47 18 18 25 19 10 22 21 60
42 124
123 123 133
Генеративна _гРУпа, я
% ~
32 41 41
28 25
9,3
10 34 71 71 74
%
24 24 16 44
15
16 16 12
Щшьнють популяци, шт. на 4 м2
Табл. 2. Морфологгчт параметры генеративнихрослин клокички перистоХ в локусах ттродукцтног популяци дендропарку _"Олександр1я"_
Мюцез-нахо-дження (кв.) Вкова група Середнш р1чний приркт Г0Л0ВН01 ос1, см Середнш р1чний приркт б1чних пагошв, см Середня кшыасть скелетных гшок, шт. Середня кшь-юсть вегетативных пагошв на гшщ, шт. Середня кшыасть генеративних пагошв на гшщ, шт. Середнш розм1р ЛИСТК1В Середня кшыасть вегетативных пагошв, шт. Середня кшыасть генеративних пагошв, шт. Середня кшькють плод1в на гшщ, шт. Середня кшыасть насшня у плод1, шт.
довжина ширина
20 генеративш 32.0Ч1 6,0^'! 35,О*0-1 8,0±х'° 19,0*3,7 28,0'1-3 19,О*1-3 28045 665±1>1 52*0,9 2±0,2
24 генеративш 35,0±4'2 14,0±3>4 15,0±3>9 11,0±2'8 19,0*3,6 27,0±0>9 19*0,5 165±1>9 285±1-7 1943 1,4*0,1
27 генеративш 25,042 7,046 6,0±0'8 10,0±0'8 18,С1«2 30,048 20,0 ±0'7 65±2>° Ш±1,9 4141
Лiтература
1. ЦарикЙ. Генеративне розмноження популяцiй рослин високопр'я Карпат як ознака життездатност / Й. Царик, В. Кияк, Р. Дмитрах, В. Бiлонога // Вюник Львiвського нацiонального унiверситету îm. 1вана Франка. - Сер. : Бюлопчна. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iM. 1вана Франка. -2004. - № 36. - С. 50-56.
2. Ермакова И.М. Жизненность ценопопуляций и методы ее определения / И.М. Ермакова // Ценопопуляции растений : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "Наука", 1976. - С. 92.
3. Жиляев Г.Г. Жизнеспособность популяций растений / Г.Г. Жиляев. - Львов, 2005. -
304 с.
4. Жиляев Г.Г. Структурно-функцюнальна оргатзацш фiтоценозiв Карпат / Г.Г. Жиляев, Й.В. Царик // Структура високопрних фiтоценозiв Украшських Карпат : зб. наук. праць. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1993. - С. 33-49.
5. Заугольнова Л. Б. Типы функционирования популяций редких видов растений / Л. Б За-угольнова, С.В Никитина., Л.В. Денисова // Бюллетень МОИП. Отделение: биология. - 1992. - Т. 97, вып. 3. - С. 80-90.
6. Злобин Ю.А. Принципы и методы изучения ценотических популяций растений / Ю.А. Злобин. - Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1989. - 146 с.
7. Злобин Ю.А. Популяции редких видов растений: теоретические основы и методика изучения / Ю.А. Злобин, В.Г Скляр, А.А. Клименко. - Суми : Вид-во "Ушвер. книга", 2013. - 439 с.
8. Калашшкова Л.В. Основш риси розвитку та вжова структура штучно'1 популяцн Staphylea pinnata L. в культурфиюценозах дендропарку "Олександдя" / Л.В. Калашшкова // На-
записки. - Сер.: Бюлопя. - Тернопшь : Вид-во "Тернопшь. педун-тет", 2007. - № 4 (34). -С. 38-41.
9. Калашникова Л.В. Структура интродукционных популяций редких древесных растений в дендропарке "Александрия" / Л.В. Калашникова // 1нтродукщя рослин : зб. наук. праць. - 2011. - № 3. - С. 43-48.
10. Клеопов Ю.Д. Анализ флоры широколиственных лесов европейской части СССР / Ю.Д. Клеопов. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1990. - 352 с.
11. РаботновТ.А. Значение отдельных групп особей для характеристики популяций / Т.А. Работнов // Труды БИН АН СССР. - Сер.: 3. - М.-Л. : Изд-во АН СССР. - 1950. - Вып. 6. -С. 115-120.
12. Работнов Т.А. Вопросы изучения состава популяций для целей фитоценологии / Т.А. Работнов // Проблемы ботаники : сб. науч. тр. - М.-Л. : Изд-во АН СССР. - 1950. - Вып. 1. -С. 465.
13. Работнов Т.А. Методы определения возраста и длительности жизни у травянистых растений / Т.А. Работнов // Полевая геоботаника : сб. науч. тр. - М.-Л. : Изд-во АН СССР. - 1960. -Т. 2. - С. 249-278.
14. Работнов Т.А. Изучение ценотических популяций в целях выяснения "стратегии жизни" видов растений / Т.А. Работнов // Бюллетень МОИП. Отделение: биология. - 1975. - Т. LXXX (2). - С. 5-17.
Надшшла до редакцн 12.04.2016 р.
Калашникова Л.В. Мониторинговые исследования интродукционной популяции Staphylea pinnata L. в фитоценотических условиях дендропарка "Александрия"
Представлена информация о продолжительных мониторинговых исследованиях (2004-2014 гг.) интродукционной популяции реликтового вида, включенного в Красную книгу Украины, Staphylea pinnata L., которая формировалась в экосистемах ден-дропарка "Александрия" с 1971 г. Представлены данные, которые отображают изменения площади, численности особей, возрастной дифференциации в границах локусов популяции на протяжении исследований. Приведено описание фитоценотических и экологических условий существования и количественную оценку морфометрических параметров генеративных особей, которые отображают их жизнеспособность в локусах с разными экологическими условиями.
Ключевые слова: мониторинг, интродукционная популяция, Staphylea pinnata L., экологический оптимум, морфометрические параметры.
KalashnikovaL.V. Monitoring Studies of Introduction of Staphylea Pin-nata L. Population in Phytocoenotic Conditions in Alexandria Dendropark
The information on long-term monitoring studies (2004-2014) of introduced population of relict species of Staphylea pinnata L., included to the Red Book of Ukraine that was formed in ecosystems of Alexandria dendropark since 1971 is given. The data that shows changes in the area, number of individuals, and age differentiation within loci of population during monitoring is provided. Phytocoenotic and environmental conditions, quantitative assessment of morphometric parameters of generative individuals that reflect their viability in loci with various coenotic conditions are described.
Keywords: monitoring, introduced population, Staphylea pinnata L., phytocoenotic optimum, morphometric parameters.
УДК [582.788.1:635.925]:[58:069.029](477-25)
ЭКСПОЗИЦИЯ ДЕКОРАТИВНЫХ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ СЕМЕЙСТВА CORNACEAE (DUMORT.) DUMORT. В НАЦИОНАЛЬНОМ БОТАНИЧЕСКОМ САДУ ИМ. Н.Н. ГРИШКО НАН УКРАИНЫ
А.В. Клименко1
Подобран и обоснован ассортимент древесных растений для создания экспозиции "Декоративные представители семейства Cornaceae (Dumort.) Dumort." в Национальном ботаническом саду им. Н.Н. Гришко НАН Украины (НБС) согласно таксономии этого семейства. Проведен сравнительный анализ по категориям внутривидовой изменчивости растений, используемых в экспозиции. Показано многофункциональное значение экспозиции, её ценность для специалистов в области биологии, учащихся и амато-ров, которые могут свободно ознакомиться с новыми садовыми формами и сортами семейства Cornaceae, а также с примерами их использования в озеленении.
Ключевые слова: ассортимент, экспозиция, функциональное значение, перспективные сорта, биоморфологические типы.
Вступление. Экспозиция "Декоративные представители семейства Cornaceae" создается с 2005 г. по распоряжению Президиума Национальной академии наук, администрации и Ученого совета НБС. Задание предусматривает создание экспозиции из наиболее перспективных для озеленения видов, форм и сортов этого семейства. Для выполнения поставленной задачи был выделен участок между аллеей дуба красного и рядовой посадкой лиственницы европейской. Экспозиция находится в открытом доступе, граничит с участками пряно-ароматических и лекарственных растений и состоит из декоративных и декоративно-плодовых низкорослых, средних, крупных кустарников и низкорослых деревьев семейства Cornaceae, являясь, по сути, вместе с лекарственными и пряно-ароматическими травами территорией полезных растений.
Объекты и методы. Объекты - перспективная группа декоративных растений семейства Cornaceae, подобранная для экспозиции. Методы включают: изучение роста, развития, цветения, плодоношения, декоративных особенностей подобранного ассортимента растений.
Методики. Для выполнения поставленного задания использованы: 1) систематика семейства Cornaceae А.В. Кустовской [2]; 2) методика внутри-
1 мл. науч. сотр. А.В. Клименко - Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришка НАН Украины, г. Киев
