CC BY
29
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
УДК 582.4/.9:502.7 (477.72)
Article info
Received 03.04.2017 р.
Н. О. Гавриленко
Бюсферний заповiдник "Асканiя-Нова" м. Ф. Е. Фальц-Фейна НААН, смт. Аскашя-Нова, Украша
СТАН, ОСОБЛИВОСТ1 РЕПРОДУКЦП ТА МЕТОДИ КУЛЬТИВУВАННЯ РОСЛИН "ЧЕРВОНО1 КНИГИ УКРАШИ"
В ДЕНДРОПАРКУ "АСКАШЯ-НОВА"
Наведено результата вивчення 61 виду рослин "Червоно'1 книги УкраТни", яю утримуються у дендро-логiчному парку "Аскашя-Нова" загальнодержавного значения внаслiдок штучного зрошення. Охарактеризовано життевий стан, ряснють плодоношення деревне, насiннeву продуктивнiсть трав'яних рослин, якiснi показники насшня (доброякюнють, життездатнiсть, лабораторна та грунтова схожють), особливос-тi поновлення на колекцшних дiлянках та за Тх межами, опрацьовано способи розмноження виIцiв. Отри-манi данi дали змогу визначити оптимальш методи Тх культивування у дендропарку. У груш трав'яних рослин переважають там, якi можуть утримуватися у складi самовщновних штродукцшних популяцш пiд наметом деревних масивiв та на галявинах парку чи на колекцшних дшянках. Шiсть виIцiв мають пер-спективи нарощування чисельностi на колекцшних дшянках. Два види доцшьно вирощувати на колек-цiйнiй дшянщ, контролюючи чисельнiсть, ще два - регулярно перешваючи. Серед деревне рослин, ок-рiм таких, якi можуть культивуватися за звичних агротехшчних заходiв, два види потребують створення посадок у бшьш оптимальних еколопчних умовах. Встановлено види, якi потребують поповнення нови-ми особинами iз природних мiсцезростань. Виявлено чинники бiотичного впливу на генеративну сферу дослщних видiв. Означено ризики, якi потрiбно швелювати для збереження деяких видiв у колекцп.
Ключовг слова: якюш показники насiния; розмноження; утримання в культурГ
Вступ. У дендрологiчному парку "Аскашя-Нова" у KynbTypi зберiгаються бшьше 65 вид1в рослин, внесених до "Червоно! книги Укра!ни" (ЧКУ). 1х тривале утри-мання потребуе дослвдження адаптацп рослин поза межами природного ареалу, перманентного мошторингу та виконання певних технологiчних заходiв. Особливк-тю раритетно! компоненти парково! флори е те, що во-на не мае едино! просторово! прив'язки, рослини пере-бувають у piзних, часто невiдповiдних !хн1м екологiч-ним потребам, умовах, тож для них треба визначити оп-тимальш. Початково колекцiя "червонокнижних" видiв формувалася спонтанно, i теpитоpiально була розпоро-шена, переважно, по новому арборетуму, де рослини розмщуються за принципом родових комплексов. Т1ль-ки наприкшщ 1990-х - початку 2000-х розпочато ство-рення експозицi! piдкiсних рослин евразшсько! флори, де пiзнiше було видшено дiлянкy видiв ЧКУ. Трав'яш види були зосеpедженi, головним чином, на дщянщ квiтниково-декоpативних рослин, куди вони залучалися не за созолопчним статусом. 1з появою у планах НДР лаборатори дендpологiчного парку тематики, спрямова-но! на збереження рщюсних рослин, трави намагалися вирощувати в найбшьш сприятливих для них умовах: пpимipом, Allium ursinum L. - тд наметом добре зрошу-ваного старого деревостану (ясенево-кленово! штучно! дiбpови паркового типу) (Rubtsov, 1999), а Paeonia ten-uifolia L. - на вщкритому мкщ, на оброблюванш дщян-nj посеред галявини парку. Переважну ж бiльшiсть но-возалучених видiв тpадицiйно випробовували в штро-дyкцiйномy розсаднику i шзшше вводили до експозицп. При цьому серед визначальних чинникiв !х подальшо! збеpеженостi е правильний пiдбip умов культивування та опрацювання способ1в розмноження.
Мета дослщження - вивчення особливостей репро-дуктивно! бiологi!, визначення оптимальних способ1в розмноження та методiв культивування видгв ЧКУ у
дендропарку "Аскашя-Нова".
Матерiали та методи дослiдження. nepe6ir життевого циклу та pяснiсть плодоношення дослщних видiв встановлювали за фенолопчними дослiдженнями вiдповiдних фаз сезонного розвитку (Rubcov, 1975). На-сiнневу продуктившсть вивчали за I. В. Вайнапем (Vaj-nagij, 1974); якiснi показники насшня: добpоякiснiсть -за ГОСТ 13056.8-97 (GOST 13056.8-97, 1999) та життездатшсть - для берези за патентом 2062024 (Dista-nov, 1996), шших - за ГОСТ 12039-82 (GOST 12039-82, 2010) (за швидюстю набубнявшня). Лабораторну схо-жiсть насшня визначали за piзних умов проростання -на свiтлi й у темряв^ виходячи з того, що не для вах видiв рщюсно! флори прийнятне використання стандар-тних методик дослiдження (Cherepanyn & Kyiak, 2008). Пiд час визначення енерги проростання насiння вико-ристовували розробки I.B. Вайнагiя (Vainahii, 1971; Vajnagij, 1974). Пiд час дослiджень вегетативного розмноження використовували рекомендацп З. Я. 1ваново! (Ivanova, 1982) та А.Ф. Рубцова (Rubtsov, 2012).
Результати дослвдження та ix обговорення. Уза-гальнеш результати дослiдження особливостей репро-дукци культивованих у дендропарку 26 вид1в "червонокнижних" деревних рослин наведено у табл. 1. З'ясо-вано, що тшьки у трьох вид1в плодоношення було дуже рясним, у двох - рясним, iще у двох - середнш.
Частка добpоякiсного насiння була великою (83100 %) у Euonymus nana, Lonicera caerulea, Spiraea po-lonica, Syringa josikaea; Taxus baccata; середньою (56-60 %) - у Cerasus klokovii, Rhamnus tinctoria; малою (24 %) - у Betula obscura. Шюдниками (комахами) вра-жалося насiння Cerasus klokovii, Rhamnus tinctoria та Syringa josikaea. Р1вень життездатносп насiння збер^ав-ся на piвнi його добpоякiсностi у Euonymus nana та Taxus baccata, був досить високим у Syringa josikaea i по-мiтно знижувався у Betula obscura та Lonicera caerulea.
Цитування за ДСТУ: Гавриленко Н. О. Стан, особливост репродукцп та методи культивування рослин "ЧервоноТ книги УкраТни" в
дендропарку "Аскашя-Нова" / Н. О. Гавриленко // Науковий вюник НЛТУ УкраТни. - 2017. - Вип. 27(3). - С. 30-33 Citation APA: Havrylenko, N. O. (2017). State, Peculiarities of Reproduction and Methods of Plant Cultivation of the Red Book of Ukraine in Askania-Nova Dendrological Park. Scientific Bulletin of UNFU, 27(3), 30-33. Retrieved from:
http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/382_
Табл. 1. Оcобливоcтi репродукцп деревних рослин "Червоно'1 книги Украши", _якi культивуютьcя в дендропарку "Аcканiя-Нова"_
Онтогенетичний стан та ок^лтои^ репродукцп' Вид
Плодон^жь задовiльно, pозмножyютьcя наанням Lonicera caerulea L.
Плодоноcять задовiльно чи pяcно, утворюють життездатне наciння, яке в грунп проростае погано Betula obscura A. Kotula, Euonymus nana Bieb., Rhamnus tinctoria Waldst. et Kit., Spiraea polonica Blocki
Плодоноcять нерегулярно i переважно етабко, утворюють життездатне нашння, яке в rpyнтi проро^ тае погано Betula borysthenica Klok., Cerasus klokovii Sobko, Fraxinus ornus L., Larix polonica Racib., Pinus cembra L., P. cretacea (Kalenicz.) Kondr., P. stanke-wiczii (Sukacz.) Fomin, Sorbus torminalis (L.) Crantz, Syringa josikaea Jacq.
Плодоноcять cлабко, нашння не утворюють Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm., Ch. blockianus (Pawl.) Klásková, Ch. graniticus (Rehm.) Rothm., Ch. paczoskii (V. Krecz.) Klaskova, Ch. podoli-cus (Blocki) Klásková, Ch. rochelii (Wierzb.) Rothm.
Цвiтyть, не плодоноcять Pistacia mutica Fisch. et Mey.
Не цвiтyть i не плодоноcять Betula humilis Schrank, Ruscus hypoglossum L., Staphyleapinnata L., Tamarix gracilis Willd.
Задовiльно pозмножyютьcя живцюванням Euonymus nana Bieb., Syringa josikaea J. Jacq. ex Rchb., Taxus baccata L.
Розмножyютьcя кореневими паростками, подiлом кореневища Cerasus klokovii Sobko, Ruscus hypoglossum L.
Табл. 2. Наыннева продуктивнicть трав'яних рщ-лин ЧКУ, культивованих у дендропарку
Фактична нашннева продуктивнють Вид
Дуже низька (0,3-9 нашнин на пагш) Adonis vernalis L., Asphodeline lutea (L.) Rchb., Cerastium biebersteinii DC., Eremu-rus tauricus Steven, Galanthus nivalis L., Galanthusplicatus M. Bieb., Irispontica Za-pal., Iris sibirica L.,Muscari botryoides (L.) Mill., Paeonia daurica Andrews, Stipa ca-pillata L., Tulipa quercetorum Klokov et Zoz, Viola alba Besser
Низька (10-30 намнин на пагш) Centaurea taliewii Kleopow, Crocus angustifolius Weston, Dictamnus albus L., Iris fur-cata M. Bieb., Ornithogalum boucheanum (Kunth) Asch., Paeonia tenuifolia L., Stipa lessingiana Trin. et Rupr., Stipa ucrainica P. Smirn.
Середня (50-100 намнин на пагш) Allium ursinum L., Carlina circioides Klokov, Carlina onopordifolia Besser ex Szafer, Kulcz. et Pawl., Fritillaria ruthenica Wikstr., Lunaria rediviva L., Pulsatilla grandis Wender., Tulipa biflora Pall.,
Вжока (150-170 намнин на пагш) Allium regelianum A. Becker ex Iljin, Tulipa scythica Klokov et Zoz
Дуже витка (261 та 367 намнин на папн) Tulipa schrenkii Regel, Glaucium flavum Crantz
Найвищу лабораторну схожiсть мало насшня Spiraea polonica шд час пророщування у TeMpKBÍ (100 %) та Lonicera caerulea - на свглш (72 %), середню (64 %) -Spiraea polonica пiд час пророщування на CBÍrai, мш-мальну (1-5 %) - Betula obscura та Larix polonica; вс вони належать до видгв з коротким пеpiодом проростання. Збер^ала життeздатнiсть, але не проросла впродовж 252 днiв майже половина насшня Rhamnus tinctoria та 280 дшв - 80 % насiння Taxus baccata. Ймовipно, воно характеризуеться довгим пеpiодом проростання, або ж не проростае в лабораторних умовах через фiзичнi влас-тивостi насiнних оболонок. Загалом вплив фоторежиму на лабораторну схожкть насiння е piзноспpямованим: у Spiraea polonica та Larix polonica вона вища тд час пророщування у темряв^ у Betula obscura насшня проросло тшьки на свил^ Енеpгiя проростання була ви-щою за пророщування в темряв^ Рiзницi у теpмiнах проростання насшня залежно вiд свiтлового режиму не виявлено.
Шд час поpiвняльних осiннiх та весняних пос1в1в на-сiння зазначених видiв отримано тiльки сходи Lonicera caerulea з осшнього посiву. Один вид - Cerasus kloko-vii - штенсивно поновлюеться кореневими паростками. Для трьох видiв (Euonymus nana, Syringa josikaea, Taxus baccata) встановлено можливкть розмноження живцю-ванням, для одного (Ruscus hypoglossum) - подшом ко-реневища.
Ощнюючи життевий стан деревних рослин, заува-жимо, що Betula humilis, Pinus cretacea, Pistacia mutica представлен у парку молодими особинами, як добре розвиваються; перша не досягла генеративного вжу, ш-шi е молодими генеративними рослинами. Betula borysthenica, Ruscus hypoglossum, Tamarix gracilis вияв-ляють ознаки пригшчення; при цьому кшматичш умови
пiвденного степу не ввдповвдають оптимальним для Ruscus hypoglossum та Tamarix gracilis, а бютоп Betula borysthenica було обрано невдало, на вщкритому сухому мкщ. Окр1м того, два остант види - це рослини шс-к1в, i мicцевi Грунти для них не пiдходять. Рослини ш-ших видiв, представлених життевою формою "дерево", перебувають у доброму чи задовшьному cтанi. Стосов-но представниюв роду Chamaecytisus Link, то, за винят -ком Chamaecytisus blockianus, який досить сильно шд-мерзае у cуворi зими, але надалi швидко вiдновлюетьcя, вони виявляють достатню зимо- та поcухоcтiйкicть, добре розвинет та повiльно розростаються.
1з 35 видiв трав'яних рослин "Червоно! книги Украши", якi культивуються у дендропарку, Colchicum au-tumnale L. та Sternbergia colchiciflora Waldst. et Kit. характеризуются неповним онтогенетичним циклом, цвь туть, але плодгв не утворюють. Рослини Lilium martagon L. перебувають у пригшченому сташ, у перiод дос-лвджень не цвiли. Помiж тих, що плодоносили, 13 видгв мають дуже низьку фактичну наciнневу продуктив-нicть, 8 - низьку, 7 - середню, 2 - високу, 2 - дуже ви-соку (табл. 2).
Виявлено чинники бютичного впливу на генератив-ну сферу дослвдних видiв. Регулярно по!дають слимаки незрш плоди пiдcнiжникiв та Ornithogalum bouche-anum. Бшьше половини насшня Centaurea taliewii та близько 30 % - Carlina circioides - 2015 р. було ураже-но соняшниковою вогшвкою Homocosoma nebulella Hb.
Життездатшсть наciння доcлiдних вид1в, переважно, висока, найменшими величинами (10-30 %) характери-зувалися Cerastium biebersteinii, Fritillaria ruthenica та Tulipa schrenkii.
Лабораторна схожкть наciння бiльшоcтi доcлiдних видiв була дуже низькою: у Crocus angustifolius, Eremu-
rus tauricus, Fritillaria ruthenica, Tulipa biflora та T. schrenkii вона становила 0 %, Allium regelianum, Iris si-birica та Centaurea taliewii - менше 10 %. Найвищими показниками лабораторно! схожостi насiння вирiзняли-ся Asphodeline lutea (93 %) та Glaucium flavum (100 % при пророщуванш на cBÍrai та 37 % - в темряш).
У ввдкритому rрунтi не проростало ш при осшньо-му, нi при весняному посiвi насiння Adonis vernalis, Ce-rastium biebersteinii, Fritillaria ruthenica, Eremurus tauricus, Pulsatilla grandis, Tulipa quercetorum та T. schrenkii. Не дали сходiв також Crocus angustifolius та Viola alba; втш, зважаючи на те, що вони утворюють самосгв, можна говорити про дуже швидку втрату схожосп !х-нiм насiнням, тож виавати його потрiбно вiдразу пiсля збирання. Не зберiгаe схожостi до весни Allium regelianum, шд час осшнього посiву вона проростае не зав-жди, у дуже малш кiлькостi (до 6 %), с1янщ збер^ають-ся погано навiть до кшця першого сезону вегетацп. Аналопчш властивостi мае насiння Tulipa scythica, але, на противагу попередньому виду, показники його схо-жостi сягають 50 % i сiянцi збергаються практично повнiстю. Asphodeline lutea мае кращi показники пiд час пос1ву навеснi. Грунтова схожiсть насiння Centaurea ta-liewii, Glaucium flavum, Iris sibirica, Ornithogalum bouc-heanum, Stipa capillata, S. lessingiana та S. ucrainica не мае великих ввдмшностей залежно вщ термш1в пос1ву; серед перелiчених видiв у Centaurea taliewii вiдзначено погану збереженiсть сiянцiв.
Загалом, аналiз репродуктивно! здатностi рослин свiдчить, що прямо! залежносп мiж насiнневою продуктивною й успiшнiстю iнтродукцi! та, зрештою, ста-бiльнiстю виду в колекцп немае.
З'ясовано, що самос1в утворювали Allium ursinum, Carlina circioides, Centaurea taliewii, Crocus angustifoli-us, Glaucium flavum, Ornithogalum boucheanum, Paeonia tenuifolia, Stipa capillata, S. lessingiana, S. ucrainica, Tulipa biflora, T. scythica, Viola alba; Allium ursinum, Crocus angustifolius, Ornithogalum boucheanum, Tulipa biflora, T. scythica поновлюються також вегетативними дiаспора-ми. Eremurus tauricus також можна розмножувати подь лом кореневища, яке розростаеться повшьно. Тшьки ве-гетативне поновлення властиве Cerastium biebersteinii, Galanthus nivalis, G. plicatus, Tulipa quercetorum та T. schrenkii.
Шдсумовуючи даш натурних спостережень та лабо-раторних експериментiв, оптимальними способами роз-множення "червонокнижних" трав визнано: на-сшневий - для Carlina circioides, C. onopordifolia, Centaurea taliewii (осшнш поав), Glaucium flavum, Iris sibi-rica, Lunaria rediviva, Stipa capillata, S. lessingiana, S. ucrainica (осшнш чи весняний пос1в); вегетативний а) ци-булинами - Colchicum autumnale, Galanthus nivalis, G. plicatus, Muscari botryoides, Sternbergia colchiciflora, Tulipa quercetorum; б) подшом рослини - Cerastium biebersteinii, Iris pontica, I. furcata, Paeonia daurica; змь шаний - для Asphodeline lutea (весняний поав та подь лом кореневища), Ornithogalum boucheanum (весняний пос1в та цибулинами), Allium ursinum, A. regelianum та Tulipa scythica (осшнш пос1в та цибулинами).
Виходячи з особливостей проходження онтогенезу та репродукци, визначено оптимальш способи культи-вування у дендропарку " Аскан1я-Нова":
• для деревних рослин:
■ культивування за звичних агротехшчннх заходiв - Betula humilis, Cerasus klokovii, Chamaecytisus albus, Ch. blocki-anus, Ch. graniticus, Ch. paczoskii, Ch. podolicus, Ch. roche-lii, Euonymus nana, Fraxinus ornus, Lonicera caerulea, Pinus cretacea, Pistacia mutica, Rhamnus tinctoria, Sorbus torminalis, Spiraea polonica, Syringa josikaea, Taxus baccata;
■ утримання в наявних умовах зростання, контролюючи пе-pe6ir життевого циклу рослин - Betula obscura, Larix polo-nica, Pinus stankewiczii;
■ створення посадок у бшьш оптимальних еколопчних умовах - Betula borysthenica, Pinus cembra;
■ з укриттям на зиму - Ruscus hypoglossum;
■ потрiбне поповнення новими особинами - Staphylea pin-nata, Tamarix gracilis.
• для трав'яних рослин:
■ у складi самовiдновниx iнтродукцiйниx популяцiй у деревних масивах та на галявинах парку - Allium ursinum, Centaurea taliewii, Galanthus nivalis, G. plicatus, Ornithogalum boucheanum, Paeonia tenuifolia, Stipa capillata, S. lessingiana, S. ucrainica, Tulipa biflora, T. quercetorum, T. scythi-ca, T. schrenkii;
■ у складi самоввдновних угруповань на колекцшних донках та, за змоги, створення штродукцшних популяцш поза ними - Asphodeline lutea, Carlina circioides, Cerastium biebersteinii, Crocus angustifolius, Glaucium flavum, Muscari botryoides, Viola alba;
■ у складi самоввдновних угруповань на колекцшнш дмн-ц - Colchicum autumnale, Sternbergia colchiciflora;
■ на колекцшнш дшянпд, нарощуючи чисельнiсть - Dictam-nus albus, Eremurus tauricus, Fritillaria ruthenica, Iris pontica, Iris furcata, Paeonia daurica;
■ на колекцшнш дшянпд, контролюючи чисельнють - Alli-um regelianum, Iris sibirica;
■ на колекцшнш дшянпд, регулярно переаваючи - Carlina onopordifolia, Lunaria rediviva;
■ пот^бне поповнення новими особинами - Adonis vernalis, Lilium martagon L., Pulsatilla grandis.
Висновки. З'ясовано, що бшьшгёть дослiджених ви-дiв рослин ЧКУ, наявних у колекцп дендропарку " Аска-нiя-Нова", е достатньо адаптованими до умов швденно-степового регюну Укра!ни. У rpyni трав'яних рослин переважають такi, як1 можуть утримуватися у складi са-мовiдновних штродукцшних популяцш у деревних масивах та на галявинах парку чи на колекцшних дшян-ках. Шкть вид1в мають перспективи нарощування чи-сельностi на колекцiйних дiлянках. Два види дощльно вирощувати на колекцшних дшянках, контролюючи чи-сельнiсть, а ще два - регулярно переаваючи. Для трьох видiв потpiбне поповнення новими особинами. Серед деревних, о^м таких, як можуть культивуватися за звичних агротехшчних заходiв, два види потребують створення посадок в бшьш оптимальних еколопчних умовах, один - укриття взимку, два - поповнення нови-ми особинами з природних мкцезростань.
Перелiк використаних джерел
Cherepanyn, R., & Kyiak, V. (2008). Skhozhist i zhyttiezdatnist na-sinnia ridkisnykh vydiv roslyn vysokohiria Ukrainskykh Karpat. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia biolohichna, 48, 49-58. [in Ukrainian].
Distanov, Yu. Ya. (1996). Pat. 2062024. Rossijskaja Federacija, MPK A01G23. Sposob vyrashhivanija sejancev berezy borodavchatoj; zajavitel i patentoobladatel Bashkirskij regionalnyj centr Mezhdu-narodnogo instituía lesa. № 93027769/15: zajavl. 12.05.93; opubl. 20.06.96, Bjul. № 17. [in Russian].
GOST 12039-82. (2010). Semena selskohozjajstvennyh kultur. Meto- Rubtsov, A. F. (2012). Metodychni rekomendatsii z ahrotekhniky dy opredelenija zhiznesposobnosti. Moscow: Mezhgosudarstvennyj pryskorenoho rozmnozhennia novykh maloposhyrenykh derevnykh sovet po standartizacii, metrologii i sertifikacii, 40 p. [in Russian]. ekzotiv i vysokodekoratyvnykh kultyvariv ta yikh vykorystannia v
GOST 13056.8-97. (1999). Semena derevev i kustarnikov. Metod op- ozelenenni pivdennoho stepu Ukrainy. Askaniia-Nova : Shyrokyi redelenija dobrokachestvennosti. Minsk: Mezhgosudarstvennyj so- step, 88 p. [in Ukrainian].
vet po standartizacii, metrologii i sertifikacii, 15 p. [in Russian]. Vainahii, I. V. (1971). Dynamika skhozhosti i zhyttiezdatnosti nasin-
Ivanova, Z. Ya. (1982). Biologicheskie osnovy i priemy vegetativno- nia deiakykh travianykh roslyn Karpat. Ukrainskyi botanichnyi go razmnozhenija drevesnyh rastenij steblevymi cherenkami. Kyiv: zhurnal, XXVII(4), 449-455. [in Ukrainian]. Naukova dumka, 288 p. [in Russian]. Vajnagij, I. V. (1974). Semennaja produktivnost i vshozhest semjan
Rubcov, A. F. (1975). Metodika fenologicheskih nabljudenij v botani- nekotoryh vysokogornyh rastenij Karpat. Botanicheskij zhurnal,
cheskih sadah SSSR. Moscow: GBS AN SSSR, 27 p. [in Russian]. 5P(10), 1439-1451. [in Russian]. Rubtsov, A. F. (1999). Zberezhennia ta vidnovlennia nasadzhen der-zhavnoho dendrolohichnoho parku "Askaniia-Nova": Metodychni rekomendatsii. Askaniia-Nova : Shyrokyi step, 49 p. [in Ukrainian].
Н. А Гавриленко
СОСТОЯНИЕ, ОСОБЕННОСТИ РЕПРОДУКЦИИ И МЕТОДЫ КУЛЬТИВИРОВАНИЯ РАСТЕНИЙ
"КРАСНОЙ КНИГИ УКРАИНЫ" В ДЕНДРОПАРКЕ "АСКАНИЯ-НОВА"
Приведены результаты изучения 61 вица растений "Красной книги Украины", содержащихся в дендрологическом парке "Аскания-Нова" общегосударственного значения при искусственном орошении. Охарактеризованы жизненное состояние, обилие плодоношения древесных, семенная продуктивность травянистых растений, качественные показатели семян (доброкачественность, жизнеспособность, лабораторная и грунтовая всхожесть), особенности возобновления на коллекционных участках и за их пределами, отработаны способы размножения видов. Полученные данные позволили определить оптимальные методы их культивирования. Среди трав преобладают те, которые могут содержаться в составе самовозобновляемых интродукционных популяций в древесных массивах и на полянах парка, на коллекционных участках. Шесть видов имеют перспективы наращивания численности на коллекционных участках. Два вида целесообразно выращивать на коллекционном участке, контролируя численность, два - регулярно пересевая. Среди древесных, кроме тех, которые могут культивироваться при обычной агротехнике, два вида нуждаются в более оптимальных экологических условиях. Определены виды, требующие пополнения новыми особями из природных местообитаний. Установлены факторы биотического влияния на генеративную сферу опытных видов. Выявлены риски, которые необходимо нивелировать для сохранения отдельных видов в коллекции.
Ключевые слова: качественные показатели семян; размножение; содержание в культуре.
N. O. Havrylenko
STATE, PECULIARITIES OF REPRODUCTION AND METHODS OF PLANT CULTIVATION OF THE RED BOOK OF UKRAINE IN ASKANIA-NOVA DENDROLOGICAL PARK
Sixty one plant species of the Red Book of Ukraine contained in Dendrological Park "Askania-Nova" are of the state importance with artificial irrigation. The research presents some results of the study of these species. The authors have described state of life, the abundance of fruiting of arboreal species, the seed productivity of herbaceous species, the qualitative indicators of seeds (good quality, viability, laboratory and soil germinating capacity), influence of a photoregime on seed germinating, the features of renewal at collection sites and outside of them. The reproduction peculiarities of cultivating plants are generalized. Optimal reproduction ways of tested species are developed: the seed way in autumn or spring sowing; the vegetative one is by bulbs, the division of rhizome, root soboles, the cutting; and mixed. The obtained data allow determining the optimal methods of their cultivation. In the herbaceous group, there are those that can be contained in the composition of self-renewed introductory populations in tree massifs and park glades or on collection sites. Six species have been evaluated to have prospects for the increasing of populations on collection sites. Two species are advisable to grow on collection areas, controlling the number, two more - regularly reseed. Among arboreal species, except those that can be cultivated with conventional agrotechnics, two species have need in creating plantings into more optimal ecological conditions. The authors have defined the species that require replenishment by new individuals from natural habitats. The factors of biotic influence on the generative area of the tested species were also defined. Risks that need to be leveled to preserve individual species in the collections of the Dendropark were denoted.
Keywords: the qualitative indicators of seeds; reproduction; maintenance in culture. 1нформащя про автора:
Гавриленко Нша Олексац^вна, канд. бюл. наук, ст. наук. ствробггник, Бюсферний заповедник "Аскашя-Нова", смт. Аскашя-Нова, Укра'ша. Email: askania.park@gmail.com
