CC BY
42
munity landscape objects around them. A list of plants is recommended to create and optimize the greenery.
Keywords: hydrological net, greenery, cultivar kinds, sedimentation, ecological style, reconstruction, landscape building, park, pool, river, biological purification of water, intro-ductive optimization of plants.
УДК630*16/47:58:712.4 Ст. викл. О.В. Свистун;
доц. М.1. Парубок, канд. бюл. наук - Уманський НУС
КЛОКИЧКА ПЕРИСТА (STAPHYLEA PINNATA L.) -ПЕРСПЕКТИВНИЙ ВИД ДЛЯ ДЕКОРАТИВНОГО ОЗЕЛЕНЕННЯ
Розглянуто можливють використання клокички перисто! (Staphylea pinnata L.) в озелененш. Охарактеризовано диз'юнктивний ареал виду, описано ценопопуляци, яга утворюе клокичка периста на Придшпровсьгай височиш, а також вивчено фшоге-шю виду та 11 систематичне положення. Вегетативне та насшневе розмноження е ефективним для масового прискореного впровадження цих рослин у практику озеле-нення. Наведено повний морфолопчний опис рослини та визначено цшш декоратив-ш ознаки, яга роблять Staphylea pinnata високодекоративною та перспективною для декоративного озеленення.
Ключовг слова: Staphylea pinnata, ареал, ценопопулящя, розмноження, штро-дукщя, озеленення.
Вступ. Проблема охорони бюр1зномашття рослин е такою актуальною, що ландшафтним архитекторам рекомендовано ширше використовувати асортимент дикорослих вид1в у зеленому буд1вництв1 [5]. Одшею 1з форм збереження рщюсних i зникаючих вид1в рослин е введення !х у первинну культуру. Цей метод е охороною рщюсних видiв ex situ. Головне завдання цього методу полягае в тому, що в умовах культури дослщжують онтогенез певного виду i розробляють способи його прискореного розмноження. Отри-мавши велику кiлькiсть посiвного матерiалу, його передають у промислову культуру або ж репатржтать у природу. Ще бшьшо! актуальностi це набувае у тому випадку, коли йдеться про види, як е рiдкiсними. В умовах хаотично!, а вщ того небезпечно! для флористично! рiзноманiтностi iнтродукцi! важливо зосередити увагу на необхiдностi широкого використання у мюькому та приватному озелененш тих видiв, яю у природних умовах знаходяться тд загро-зою зникнення та занесет до Червоно! книги Укра!ни [7].
В асортимент рослин для озеленення використовують велику юль-кiсть декоративних кущiв. При цьому бiльшiсть ландшафтних дизайнерiв ко-ристуються обмеженим асортиментом поширених видiв кущiв - таволги, гор-тензi!, форзицi!, дейцi!, кизильника та ш. Деякi фахiвцi вводять в асортимент озеленення оригшальш види, яю поки що рiдко використовують у цш галузi. Саме таким видом е Staphylea pinnata L. Це високодекоративна рослина, про-те не набула значного використання в озелененш, хоча в культурi вщома з 1596 р. Зрщка вона культивуеться в парках, а на твдш - в люосмугах.
Метою досл1джень було розширення можливостей практичного використання Staphylea pinnata L. у декоративному садiвництвi й озелененш. Для розробки наукових основ вирощування цього виду вивчали особливосп реп-родуктивно! стадi! розвитку в умовах культури.
Об'ектами дослвджень були мiсцезростання та популяцп Staphylea pinnata L. в люах Придншровсько! височини. Польовi дослiдження проводили в дендропарку "Софпвка" НАН Укра1ни та на боташчному розсаднику Уманського нацюнального yнiверситетy садiвництва (кафедра садово-паркового господарства). Розвиток рослин визначали шляхом регулярних феноло-гiчних спостережень [2]. Щд час вивчення схожост насiння i ^сш^во! про-дуктивност використовували загальноприйнятi методики [3]. Географiчне поширення виду Staphylea pinnata L. вивчали за матерiалами гербарiю Нащ-онального ботанiчного саду iM. М.М. Гришка НАН Украши, Уманського нацюнального ушверситету садiвництва (кафедра садово-паркового господарства) та лггературними даними.
Результати дослвджень. Загальний ареал Staphylea pinnata L. у Свро-m диз'юнктивний i складаеться з двох частин: Свропейсько! (Iталiя, Швейца-рiя, схiд Францп, пiвдень Шмеччини, Авс^я, Македошя, Словешя, Хорва-тш, Сербiя i Чорногорiя, Боснiя та Герцеговина, Болгарiя, Чехiя, Словаччина, Польща, Молдова й Укра1на) та Кавказько-Малоазiйськоl (Мала Азiя, твшч-ний схiд Сирп, Пiвнiчний 1ран, Вiрменiя, Грyзiя).
В Укра!ш ареал виду поширений: на Закарпатп, на Волино-Подшьсь-кiй та Придншровськш височинах. Острiвнi, природнi мюцезнаходження Staphylea pinnata L. в Укра!ш - це релiктовi залишки з тих доюторичних ча-шв, коли ктмат тут був значно теплшим. I зосереджена вона переважно на Подiллi - Розточчя, Вороняки, Гологори, Кременецький кряж; долини Дшс-тра i його притокiв; басейн Швденного Бугу. Трапляеться зрiдка в Закарпатп та в Захiдномy i Правобережному Люостепу.
В Украш зростае три ll види: клокичка трилиста - S. trifolia L.; кло-кичка колхщська - S. colchica Stev. та клокичка периста - S. pinnata L. При-роднi мюцезнаходження Staphylea pinnata L. вiдомi i в Черкаськш обл. - в околицях с. 1вашвка в Синицьких люах Уманського району й околицях м. Смши. Росте в свилих широколистяних люах, по yзлiссях люових масивiв, на лiсових галявинах, обабiч дорщ в екотонах мiж люовими та степовими або лучними угрупованнями, на сухих кам'янистих схилах, iнодi серед чагарни-юв, уникае зiмкнених лiсових угруповань. Здебiльшого у складi угруповань кл. Querco-Fagetea. У мюцях, де ця рослина трапляеться в дикому сташ, вона потребуе охорони, тому ll занесено до Червоно! книги Укра1ни [7].
Клокичка периста (Staphylea pinnata L.) належить до роду клокичка (Staphylea L.), родини Клокичковi (Staphyleaceae). Свою назву цей рщ отри-мав вiд грецького 'staphyle' - кисть, що вказуе на будову суцвтя i означае "виноградне гроно". Американська назва клокички - здутий горiх (Bladder-nut), що пов'язано з будовою ll плоду. Рщ Клокичка (Staphylea L.) нараховуе 10 видiв, якi трапляються в природних умовах Пiвденно-Схiдноl Азп, на Кав-казi, Швшчно! Америки та Середньоl Свропи. Пониклi мгтелчасп сyцвiття рожевyвато-бiлих квiток та оригшальш своерiднi плоди, пyхирчастоздyтi коробочки, роблять рослину дуже декоративною.
Staphylea pinnata L. - листопадний кущ або невелике дерево до 5-7 м заввишки, мезофгт, ентомофш, автохор i ендозоохор. Кора стовбура шрувата,
236
Збiрник науково-технiчних праць
пагона - жовто-бура, молодих пагошв - зелена. Листки супротивш, складш непарноперистi складаються з 5-7 довгасто-яйцеподiбно-ланцетних сидячих листочюв, на верхiвцi коротко загостреш, по краях дрiбно- та гостропилчасп, зверху яскраво зелеш, знизу шро-зелеш, 50-90 мм довжини та 25-40 мм шири-ни, довжина листового черешка 100-200 мм. В умовах Укра!ни квиуе в трав-га, рщше на початку червня. Квiтки мають подвiйну оцвггану, актиноморфш, бiло-рожевi. Чашолистики зовнi рожевувап, пелюстки бiлi. Довжина пелюс-ток i чашолистикiв однакова. Зiбранi в продовгувап, малорозгалуженi суцвгг-тя - пониклу волоть до 15 см довжини, яка може мати до 40 квиок. Квпуван-ня розпочинаеться пiсля розпускання листюв протягом 20-25 днiв. У них слабкий, але приемний запах. Плоди повисл^ тонкостiннi здутi коробочки, 2-3-гнiзднi, якi дозрiвають в липш-серпш Розмножуеться насiнням. Насiнини 10-12 мм дiаметром. Коренева система поверхнева, основна маса коршня зо-середжена на глибиш до 30-50 см, поодиною коренi заглиблюються до 1 м.
Онтоморфогенез та структура популяцш Б(арку1еа ртпМа Ь. формуе стабiльнi повночленш популяцп з переважанням вегетативних особин. За нашими спостереженнями, проростки (р1) мають по два шм'ядольних листочки, довжиною до 3 см. У перший рж з'являються два справжшх простих листки, якi за формою нагадують листки доросло1 рослини (]:). Ювенiльнi рослини другого року життя (]2) вже мають по два складних листки, кожен з яких складаеться з трьох листкових пластинок, довжиною 5-6 см, шириною - 34 см. На третьому рощ життя ювеншьних рослин 1х листки складаються з 57 листкових пластинок. На 3-4 рощ життя починаеться галуження, тобто вер-гiнiльний перiод (у), здерев'яншня рослини. А з 5-6-рiчного вжу сповшь-нюеться рiст головно1 ош, розвиваються бiчнi. У цей перюд розпочинаеться плодоношення, тобто рослина вступае в генеративну стадiю (g). Таким чином життевий цикл 8(арку1еа ртпа1а Ь. е повночленним, тобто склалися сприят-ливi умови для насшневого розмноження виду. Але спостерiгаеться також ш-тенсивна iнвазiя насiння граба та штенсивний розвиток його шдросту, що ставить пiд загрозу виживання молодих генерацш 8(арку1еа ртпа1а Ь. Крiм цього, в мiсцях, де ведеться штенсивне лiсове господарство, стан популяцш стае критичним. Ще П.С. Погребняк [4] зазначав, що змши чисельностi цього виду е сущльш вирубування лiсiв, екологiчно необrрунтованi рубки догляду, внаслщок чого вiдбуваеться штенсивне заростання мюцезнаходжень 8(арку1еа ртпа1а Ь. кленом i грабом, що спричиняе всихання кущiв клокич-ки. Тому цей вид потребуе люогосподарського догляду, а також введення його в культуру, де вш, як показали дослщження, добре росте, регулярно цвь те та плодоносить.
8(арку1еартпа1а Ь. - морозостшкий вид, непогано переносить посуху. Розмножуеться переважно насшневим способом. У цього виду можна спосте-ршати втрату насшням сво1х тропiкогенних властивостей i перехiд до пророс-тання за голарктичним способом. Насiння дозрiвае у третю декаду липня i повнютю опадае на землю до друго! декади жовтня. Якщо восени достатньо вологи i тепла, що школи спостерiгають пiд час потеплiння, або одразу тсля опадання в кшщ серпня, то насiння клокички перисто! ще в плодах розтрю-куеться i проростае (1-2 %). Внаслщок посiву в холодний парник воно утво-
рюе зародковi коршщ, i в такому стан перезимовуе. Наприкiнцi весни з цього насшня розвиваються нормальнi (типовi) проростки. У лютому-берез-ш, в перюд вщлиг, спостерiгаемо початок проростання насшня на Грунт пiд шаром опалого листя. Частина проростюв гине вщ наступних морозiв, а час-тину по!дають тварини. Вилучене з плодiв насiння i висаджене в тепличн умови продовжуе формувати кореневу систему i проростки. Ювенiльнi осо-бини, порiвнюючи з такими, що виросли у вщкритому Грунтi, мають вигляд карликових.
За даними Ботанiчного саду Чершвецького державного унiверситету, де Staphylea pinnata L. зростае вже понад 80 роюв, бшьшють колекцiйних ек-земплярiв регулярно цвiте i плодоносить. А шянщ починають плодоносити на 10-11 рж життя, утворюючи поодинокi плоди на гшках верхньо! частини крони [1]. У дендропарку "Софпвка" НАН Укра!ни Staphylea pinnata L. виро-щують як компонент штучно створених дшянок, якi моделюють природнi по-пуляцп лiсiв Лiсостепу. Генеративнi особини з колекцп належать до двох вь кових груп, якi ми видшили згiдно iз загальноприйнятими шдексами вiкових станiв [6]. Результати плодоношення вiдображено у табл.
Табл. Порiвняльнi показники плодоношення Staphylea pinnata L. у дендрари
дендропарку " Софивка" НД1 НАН УкраТни
Вжова група Рясшсть плодоношення, бали (1-5) Ki-сть наа-нин у коро-бочщ, шт. Розм1ри коробочки, см Розм1ри насшня, см Маса 1000 шт. насшин, г
довжина д1аметр довжина ширина
g1 2 1,98±0-48 2,62±и-и6 3,08±и'°8 1,10±U-U1 0,99±U-U1 304,4
g2 4 1,86±0-2и 3,02±и-и6 3,56™'"° 0,99±U-U1 1,09±U-U1 340,5
За звичайних умов насшня перебувае у спокою i потребуе комбшова-но1 стратифжацп. Насшня вишвають навеснi. За умови посiвi свiжозiбраного насiння до початку зими Staphylea pinnata L. формуе зародковий коршець, i в такому сташ перезимовуе. Проростае дуже повiльно i, зважаючи на вiдносно великi розмiри, зростае лише тодi, коли пошяне на глибину 4-5 мм, якщо ж глибше, то проростки гинуть. Такий спошб проростання зумовлений природ-ними факторами i насамперед - проростання його шд листяним покровом ль сiв. Поодинокi сходи з'являються в першу декаду червня; масовi сходи - у третю. Грунтова схожiсть свiжозiбраного насiння досягае майже 85 %. Внас-лiдок осшнього висiвання схожiсть нижча, до того ж велика кшьюсть горш-юв пошкоджуються шкiдниками та мишами.
Крiм насiнневого розмноження, рослини Staphylea pinnata L. здатш до вегетативного розмноження шляхом живцювання зелених пагошв, як заго-товляють в II-III декадi червня. У холодних парниках укоршюеться близько 90 % живцiв. Непогано розмножуеться i прикопаними в Грунт багаторiчними пагонами. Поеднання вегетативного та насшневого розмноження е доволi ефективним для масового прискореного впровадження цих рослин у практику озеленення.
Висновки. Таким чином, вивчення особливостей репродуктивно! ста-ди розвитку мае не тшьки теоретичне, але й практичне значення. Дослщжеш рослини в умовах культури послiдовно проходять всi етапи сезонного роз-
238
Збiрник науково-техшчних праць
витку, характеризуются стабшьнютю у строках цвiтiння, мають високi деко-ративнi властивостi, здатш до насiннeвого розмноження. Отриманi дат свщ-чать про високi адаптивш якостi й доцiльнiсть використання рослин цього виду в декоративному садiвництвi та озелененш.
Виходячи з ан^зу наведених даних, Staphylea pinnata L. належить до перспективних видiв для декоративного озеленення, i може бути використана у приватному i спещальному озелененнi. Крiм цього, нiяких утруднень введен-ня в культуру не юнуе, як i не спостер^аються морфологiчнi змiни в особин, mi були штродуковаш на ботанiчний розсадник Уманського нацiонального унiверситету садiвництва. Цей вид можна використовуватись в насадженнях для затримування схилiв вщ зсуву Грунту, в групових посадках i як солiтер. Яскраво-зеленi листки, грона бiлих квiтiв, оригiнальнi пухирчастоздутi лопата плодiв роблять кущ декоративним вщ ранньо! весни до тзньо1 осеш.
Л1тература
1. Костевич З.К. Деревья и кустарными Черновицкого Ботанического сада / З.К. Косте-вич // Бюллетень Главного ботанического сада АН СССР. - 1960. - Вып. 36. - С. 18-26.
2. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М. : Изд-во Гл. ботан. сад АН СССР, 1975. - 27 с.
3. Методические указания по семеноведению интродуцентов. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 64 с.
4. Погребняк П.С. Нове природне мюцезнаходження клокички (Staphylea pinnata L.) в басейш Швденного Бугу / П.С. Погребняк // Доповщь Академи Наук Укра1нсько1 РСР, 1951. -№ 2. - С. 93-94.
5. Стратегия ботанических садов по охране растения : пер. с англ. / ВФОП. МСОП. МСБСОР. - М. : Вид-во КМК. Scientific Press LTD., 1994. - 63 с.
6. Ценопопуляции растения. - М. : Изд-во "Наука", 1976. - 236 с.
7. Червона книга Украши. Рослинний свт - К. : Вид-во Укр. енцикл., 1996. - 608 с.
Свистун О.В., Парубок М.И. Клекачка перистая (Staphylea pinnata L.) - перспективный вид для декоративного озеленения
Рассмотрена возможность использования клекачки перистой (Staphylea pinnata L.) в озеленении. Охарактеризован дизъюнктивный ареал вида, описаны ценопопуляции с участием клекачки перистой на Приднепровской возвышенности, а также изучена филогения вида и ее систематическое положение. Вегетативное и семенное размножение является эффективным для массового ускоренного внедрения этих растений в практику озеленения. Дано полное морфологическое описание растения и определены ценные декоративные качества, которые делают Staphylea pinnata высокодекоративным и перспективным видом с целью декоративного садоводства.
Ключевые слова: Staphylea pinnata, ареал, ценопопуляция, розмножение, интродукция, озеленение.
Svystun O.V., Parubok M.I. Staphylea pinnata L. is a perspective species for ornamental planting of greenery
The using of Staphylea pinnata L. for planting of greenery is studied. The disjunctive species is characterized. The Staphylea pinnata L. forms the groups on the Predniprovska hill are described. The phylogeny of species and its systematic position are studied. The vegetative and seed reproduction is effective for mass speed introduction of these plants into planting of greenery. The full morphological description of plants is given. The valuable decorative peculiarities which make Staphylea pinnata L. the most decorative and perspective for ornamental planting of greenery are determined.
Keywords: Staphylea pinnata L., area, groups, reproduction, introduction, planting of greenery.
