CC BY
34
detailed description of the methods and timing of vaccine selection and harvesting of grafts. Deals with the results of experiments with heterovegetative reproduction of decorative forms of fir Spanish. The results of these experiments confirmed the feasibility of inoculation and the possibility of vegetative propagation to produce planting material forms of Spanish fir. Keywords: selection, the Spanish fir, introduction, decorative form, inoculation.
УДК 581.[424+524]:630*[43+574] 3aeidyea4 лаб. Н.В. Драган1, канд. бюл. наук
п1дсумки досл1дження в1ково1 д1брови дендролог1чного парку "олександр1я" за 2008-2013 роки
Подано результати дослщження наслiдкiв тривалого антропогенного втручання в цiлiснiсть вшово! дiброви парку "Олексац^я" НАН Укра!ни. Визначено роль антропо-генних факторiв у просторовiй диференщацп дiброви. Розглянуто закономiрностi ос-лаблення та вщпаду дубiв, визначено характер i фиопатолопчну характеристику поточного вiдпаду дубiв. Задано питання про потребу збереження ушкально! вково! дiброви i збереження високохудожшх композицiй, створених в 11 межах. Органiзовано лшопато-логiчний мотторинг стану дiброви.
Ключевi слова: вшова дiброва, антропогенне втручання, диференцiацiя дiброви, екотон, поточний вiдпад, монiторинг.
Вступ. Найбiльшою цiннiстю дендропарку мОлександрiям е природна Bi-кова дiброва (рис. 1). Компактне дубове насадження площею 40,6 га займае центральну частину парку i е його композицшним ядром.
- - ' * ^
• - Г » • . ' •
1
' -Г?
if7M m, :
Рис. 1. Вжова дШрова дендропарку "Олександрiя "
На територй' дiброви зростае близько 2100 ^6ïb bïkom 200-400 роюв, а деякi, за останшми даними, 500-600 рокiв. Нинi дiброва складаеться з дшянок рiзноï ландшафтно'1, ф^оценотично']", просторово-композицшно'1 структури, рiз-но'1 мiри порушеностi. Враховуючи величезну юторичну i наукову цiннiсть, уш-
1 зав. лаб. екологп i захисту рослин Державного дендрологiчного парку "Олександрiя" НАНУ, м. Бша Церква
кальну природну вшову дiброву "Олександрй" внесено в Державний реестр на-укових об'екпв, що становлять нацiональне надбання Украши.
Дiброва постiйно була центральною темою дослщжень наукового колек-тиву дендропарку. Вивчали питання щодо вiдмирання дiброви i розробляли ме-тоди Ii збереження i вiдновлення у ктькох п,ятирiчних наукових темах [17, 18]. Bei подальшi дослiдження стосувалися переважно вивчення фiтоценотичного складу дiброви [6, 7, 23].
Мета дослщжень полягала у вивченнi наслiдкiв тривалого антропогенного втручання в цiлiснiсть дiброви та деяких iнших невивчених аспекпв ii життедiяльностi. Для виконання програми ми вивчали змши структури дiброви, виявлення основних особливостей та закономiрностей ii диференцiацii за перiод господарсько!* дiяльностi, вивчення особливостей ослаблення та вщпаду дyбiв.
Методика дослщжень. Структуру дубових насаджень вивчали за реко-мендац1ями В.В. Мазiнга (1973). При опиа будови дубового фiтоценозy ми кардинально змшили методичний тдхэд до об'екта вивчення - природно'! дiброви. Структурною одиницею дослiджень вибрано квартали, на якi подтено терито-рiю парку, зокрема i дiбровy (на вiдмiнy вiд ландшафтно-таксацiйних видшв, об'екта дослiджень попередникiв [6, 7]). 1дея такого пiдходy полягала в тому, що в юторичному минулому дiброва становила собою бтьш-менш суцтьний масив (рис. 2), за мiрою облаштування парку цiлiснiсть дiброви втрачалася. Величину поточного вiдпадy вираховували як суму всихаючих дерев (IV категорiя життевого стану [19]), свiжого сухостою (дерева, що всохли в поточному i минулому роках), свiжого бурелому i вiтровалy i виражали через вiдсоток вiд загаль-но! кiлькостi дyбiв у дiбровi [11]. Саштарний стан дерев дуба визначали вщпо-вiдно до чинних Саштарних правил у лiсах Украiни [19]. Ураженють дерев хворобами встановлювали вiзyально за наявнiстю плодових тл, ракових ран, дупел, сyховерхiвковостi тощо. Пiд час видалення дерева описували розмiщення гнилi на зрiзi - перифершне (заболонна гниль), серцевинне (внутршня) i змшане.
I м
Рис. 2. Карта "Олександрй " 1858р.
Результати дослщжень та 1х обговорення. Втручання в природну дiб-рову, на основi яко'1 закладено парк "Олександр1я", розпочалося з будiвництва та облаштування парку. Ця дiяльнiсть полягала в утворенш дорiг та алей в межах дiброви, введеннi в дубовi насадження штродуценлв та створення в межах дiброви декоративних ландшафтних композицш, будiвництвi декоративних ар-хiтектурних споруд i житлових примiщень. Сьогоднi територiя дiброви стано-вить собою дуже розчленоване насадження. Навколо дiброви та на Н територн проходить близько 40 алей рiзноí довжини - вщ кiлькох десяткiв до кшькох со-тень метрiв, якi дтять дiброву на 16 кварталiв, а в !х межах - на 32 окремi дь лянки (рис. 3) площею вiд 0,6 до 11,2 га (в межах квартаив площi локального зростання дубiв становлять 0,2-6,3 га).
Рис. 3. Сучасна алейна атка дендропарку "Олександрiя " НАНУ (темним кольором видтено вЫову дiброву)
Вивчення сучасно'1 фггоценотично!* структури дiброви показало, що результатом антропогенного втручання в цшстстъ дiброви "Олександрн" стала значна 'й* диференщащя, яка проявилася у виникненнi дтянок рiзноí фггоценотично!* будови i рiзноí мiри 11 порушеностi:
• зi збереженою лiсовою структурою (площею 21,25 га, або 52,3 %);
• приалейш, штучно перетвореш дшянки зi спрощеною структурою, ландшаф-тними композищями з участю iнтродуцентiв (3,02 га, 7,4 %);
• спонтанно змшеш (деградоваш) приалейнi дiлянки внаслщок змiни осв^ленос-тi (6,33 га, або 15,6 %),
• екотони (перехщш дiлянки мiж екологiчно контрастними насадженнями [1]) -4,5 га (11,1 %).
• значна частина дiброви (5,5 га, або 13,5 %) представлена штучно створеними високодекоративними дшянками паркового типу, яю складаються з деревоста-ну i травостою.
Моза'!чшсть структури дубових насаджень проявляеться як у межах всieí дiброви, так i в межах 11 кварталiв. Структура дтянок дiброви бшьшосл кварта-
лiв представлена концентричними юльцями: приалейними дiлянками зi спро-щеною будовою; вузькими перехiдними полосами - екотонами; внутрiшнiм ядром дшянки зi збереженою лковою структурою. На дшянках зi збереженою ль совою структурою зберiгся двоярусний деревостан з переважанням дуба зви-чайного в 1 ярусi, з супутниками дуба в другому яруа, пiдростом, пiдлiском, трав'яним покривом, представлении дiбровним рiзнотрав'ям. У приалейних да-лянках вiдзначено спрощення структури, цшенаправлене чи природне випадан-ня того чи iншого ярусу, переважно шдросту i пiдлiску. В екотонах, навпаки, ввдбувалося загущення окремих ярус1в, переважно шдросту, або шдросту i другого ярусу.
Одним з результатiв наших дослщжень стало виявлення в межах дiброви особливих дiлянок - екотошв, зосередження iстотного погiршення стану та основного вщпаду дуб1в. Екотон - перехвдна полоса мiж екологiчно контрастни-ми мiсцезростаннями [2, 13, 20, 22]. Вщомо, що екотони вах рiвнiв мають одну загальну рису - наявнкть конкурентних вiдносин мiж рослинними видами i !х формащями [1]. Процеси, що вiдбуваються в екотонах, наскшьки екологiчно ак-тивш, що становлять собою потенцiйну загрозу глибоких i швидких трансфор-мащй природних систем [4, 26].
Дшянки-екотони е в кожному кварталi, найбшьш вираженi вони в кварталах, що зазнали активного втручання людини у свою структуру. В екотонах ввдзначено найгiрший фiтопатологiчний стан дубiв, найбшьшу кiлькiсть цено-тично пригнiчених дубiв та найбшьший !х вiдпад. Загальна площа екотошв в дiбровi становить близько 4,5 га (11,1 % вае1' територп даброви).
Таким чином, антропогенне втручання в цiлiснiсть дiброви при будiв-ництвi парку призвело до iстотних порушень у структурi та життeздатностi ду-бових насаджень. Нарiзання алей в межах дiброви, введения до 11 складу екзо-тiв, позбавлення частини приалейних насаджень шдросту i пiдлiску привели до збшьшення освiтленостi, змiни трав'яного покриву, виникнення узлiсь та пере-хвдних полос (екотонiв) мiж природними деревостанами i антропогенно перет-вореними. У частиш кварталiв спрощення структури приалейних полос ввдбу-лася спонтанно, як реакця на змiну освiтленостi.
В останш роки почало з'являтися багато даних про деградац1ю дiбров шд впливом тривало1 господарсько1 дiяльностi [8, 10]. За результатами досль джень авторiв [12], залучення в культуру деревних екзот1в може призвести до незворотно1 трансформацií корiнноí флори. Деревно-чагарниковi iнтродуценти, впроваджуючись у заповiднi фггоценози, знижують 1х еталонну цiннiсть [21].
1нший показник, який ми вивчали - особливостi ослаблення та вiдпаду дубiв, зокрема i поточний ввдпад дубiв. Поточний вiдпад стовбурiв, тобто кшь-кiсть щорiчно всихаючих i опрацьованих стовбурними шк1дниками дерев, становить собою один iз найважливiших показникiв стану насадження [5, 16].
Вивчення структури дубових насаджень з картуванням всiх збережених пенькiв дуба та вггалггетного складу дуб1в показало, що в межах квартатв роз-ташування всихаючих дубiв було не випадковим, а мало закономiрний характер. Практично ва дуби, що випали за перiод спостережень (до 95 % за окреми-ми кварталами) зростали по межi узлкся i безпосередньо насадженням кварта-
лу, або ж по берегам ставюв, чи по схилам балок рiзноí крутизни (рис. 4). Тоб-то, в першому випадку в умовах екотону узлiсся [3, 13], який утворюеться при переходi вiд узлiсся до люового масиву, в другому випадку - в умовах схилово-го екотону [3, 20]. Цш же закономiрностi пiдлягало i розташування вах виявле-них старих пенькiв дубу.
Аналiз фiтопатологiчного стану дерев, яю випали за перiод спостере-жень показав, що на час видалення 18,5-37,0 % (за роками) дерев не мали зов-нiшнiх ознак ураження, 81,3-96,7 % дубiв були уражеш гнилями, iз них 5073,2 % дубiв мали лише скрип гнилi, серед останнiх у 33,3-67,5 % дубiв була лише перифершна локалiзацiя гнилi - особливо небезпечна для дерева, оскшь-ки вона приводять до вiдмирання провщно1 системи дерева та швидкого його всихання [24], ще 10,8-28,1 % дубiв на поперечному зрiзi мали змшат гнилi. Серед видимих гнилей 8,1-29,6 % дубiв мали кореневi та комлевi гнилi, якi е бтьш небезпечними для дерева, шж стовбуровi [24]. Якщо проаналiзувати змь ну категорiй життевого стану дерев вщ 2008 р. до часу всихання, помггимо, що дерева, що всохли, досить швидко переходили не лише з категорп ослаблених (III категорiя життевого стану) в категорш всихаючих, а й нав^ь з I i II категорп в IV та V. Як показало обслщування спиив дерев, стр1мкий перехiд зовнi благополучних дубiв у стадш всихаючих стосувався дерев, як мали внутрiшнi, периферiйнi гнилг Про швидке всихання свiдчило наростаюче зрщження кро-ни. На зрщження крони, зростання 11 ажурностi, як шдикатора всихання дубiв вказують автори [15, 25].
Рис. 4. Сумарний вiдпад дубу в старовЫовш дiбровi за 2008-2012 рр.
Проведет нами дослщження показали, що деградац1я вшово1 дiброви дендролоичного парку мОлександрiям повтстю вкладаеться у спiральну модель деградацп дiбров Манiона [Мап1оп, 1991, цит. по 9]. У рамках ще! моделi видi-
лено три групи факторiв, що спричиняють деградащю дабров, якi дають пара-лельно-послщовно (тобто можливе значне перекривання 1х до). Спочатку на на-садження дуба впливають сприяючi фактори, яш дають тривалий час, поступово ослаблюючи дерева, симптоми деградацл при цьому довго не проявляються (в нашому випадку, це антропогенне втручання в цшсшсть дiброви). Пiсля цього починае д1яти друга група стресових факторiв, 1х д1я епiзодична, але вони е справжшми iнiцiюючими факторами (це перюдичш засухи). I, врештi, дерева шдпадають пiд вплив третьо1, шдсилюючо1' групи факторiв, зазвичай бiотичних за походженням, якi врештi ослаблюють дерева i призводять до 1х вщмирання (шкiдники та хвороби).
Враховуючи щннкть вiковоí даброви i дiючi ниш для не1 ризики, ми ор-ганiзували лiсопатологiчний монiторинг 11 стану. Внаслщок проведення попе-реднього лкопатолопчного обстеження стану дiброви встановлено перелш по-казниюв, необхвдних для контролю за станом дубових насаджень дендропарку "Олександр1я" та перiодичнiсть контролю цих показниюв: оперативный контроль (стеження за виникненням осередюв хвороб та спалах1в розмноження шкiдникiв) - постшно; регулярный контроль: а. - визначення вологостi грунту в дiбровi - 1 раз у мкяць протягом вегетацiйного сезону, б. - визначення поточного ввдпаду дуб1в (1 раз у рш); перюдичний контроль - раз у 5 роюв (сашгарне та фiтопатологiчне обстеження дiброви, уточнення 11 площi, плошд екотошв, юль-костi дуб1в, густоти зростання дубiв, аналiз осередюв погiршения стану та збшь-шеного вiдпаду дубiв, аналiз динамiки та структури поточного вiдпаду дуб1в).
Висновки. Таким чином, активне втручання у цiлiснiсть дiброви ще при закладаннi парку привело до спрощення природно1 структури i форми, порушило стiйкiсть i резистентнiсть дубових деревостанiв. Зрiджения дубових насаджень та видалення його супутнитв на окремих територ1ях призвели до форму-вання структур i насаджень, що не вiдповiдаe еколопчним вимогам дубу. Нега-тивнi змши в станi дiброви е платою за перетворення даброви в ландшафтний парк з закладанням нових високодекоративних композицiй, введенням екзотiв у сформоване природне насадження. Разом з тим, цiннiсть "Олександрií" визна-чаеться i унiкальною природною дiбровою, i високохудожнши довершеними ландшафтними композищями, i неповторними рослинно-архиектурними комплексами та алеями. Завдання наукового колективу парку повинно полягати в тому, щоб зберегти, ввдтворити, забезпечити максимальну життeздатнiсть та довговiчнiсть " Олександрií" в тому вигляд^ в якому 11 створили кращд паркобу-д1вники того часу, зберегти ту вдею, яку вони вклали в це творiния.
Лггература
1. Арманд А. Д. Гомеостазис экосистем / А. Д. Арманд // Экосистемы в критических состояниях. - М. : Изд-во "Наука", 1989. - С. 10-23.
2. Берест В.Г. Овражно-балочные парагенетические комплексы, их структура, динамика и развитие / В.Г. Берест // Вопросы структуры и динамики ландшафтных комплексов. - Воронеж. - 1977. - С. 157-167.
3. Бобра Т В. Экотоны - объект изучения ландшафтоведения ХХ1 века / Т.В. Бобра // Записки общества экологов. - Симферополь. - 2000. - Вып. 3. - С. 48-50.
4. Бондаренко В.В. Узлюся. Екологш, функци та формування / В.В. Бондаренко, О.1. Фур-дичко. - Львш : Вид-во "Аста", 1993. - 64 с.
5. Воронцов А.И. Патология леса / А.И. Воронцов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1978. -
270 с.
6. Гайдамак В.М. Дубрава дендропарка "Александрия": современная структура и состояние, способы оптимизации / В.М. Гайдамак // Будшництво та реконструкцш боташчних садш в Укрщш. - С]мферополь, 2006. - С. 31-33.
7. Гайдамак В.М. Изучение дубравы дендропарка с целью ее оптимизации и последующего восстановления / В.М. Гайдамак // Отчет о научно-исследовательской работе по теме "Разработка научных основ оптимизации структуры парковых композиций дендрозаповедника "Александрия" АН УССР. - К., 1987. - С. 10-43.
8. Давиденко Т.Н. Современные тенденции изменения структурного разнообразия лесов южной части Приволжской возвышенности в ходе трансформации коренных сообществ / Т.Н. Давиденко, В.В. Пискунов // Известия Самарского научного центра Российской академии наук. - Самара, 2010. - Т. 12, № 1. - С. 80-83.
9. Дубравы среднего Поволжья (история, причины деградации и современное состояние. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.oaks.forest.ru/region/sredvolga/index.html.
10. Золотухин А.И. Факторы и уровни антропогенной трансформации Пойменных дубрав Прихоперья / А.И. Золотухин, А.А. Овчаренко // Состояние антропогенно нарушенных экосистем Прихоперья. - Балашов : Изд-во "Николаев", 2009. - С. 37-42.
11. Инструкция по экспедиционному лесопатологическому обследованию лесов СССР. -М. : ЦБНТИлесхоза, 1983. - 180 с.
12. Козловский Б.П. Древесные эргазиофиты урбанофлоры города Ростов-на-Дону / Б.П. Козловский, М.В. Куропятников, О.И. Федоринова // Проблемы современной дендрологии. - М. : Товарищество научных изданий МКМ, 2009. - С. 170-173.
13. Кучерова С.В. О методах анализа опушечных экотонов / С.В. Кучерова, Б.М. Миркин // Экология. 2001. - № 5. - С. 339-342.
14. Мазинг В.В. Что такое структура биогеоценоза / В.В. Мазинг // Проблемы биогеоцено-логии. - М. : Изд-во "Наука", 1973. - С. 148-156.
15. Мешкова Т.С. Прогнозування життездатност дерев дуба звичайного Quercus robur L. за показниками стану крон на дшянках мошторингу II р]вня / Т.С. Мешкова // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Живництво. - К. : Вид-во НАУ. - 2006. - Вип. 1. - С. 64-68.
16. Мозолевская Е.Г. Методы лесопатологического обследования очагов стволовых вредителей и болезней леса / Е.Г. Мозолевская, О. А. Катаев, Э.С. Соколов. - М., 1984. - 125 с.
17. Отчет о научно-исследовательской работе по теме "Разработка научных основ оптимизации структуры парковых композиций дендрозаповедника "Александрия" АН УССР. - Киев -1987. - С. 10-43.
18. Отчет / заключительный этап / по теме № 16-0 "Изучение дендрофлоры и разработка методики её обогащения в условиях Лесостепи Украины" / 1969-1973 рр. - Белая Церковь, 1973. 212 с.).
19. Саштарш правила в люах Укрщ'ни. - К. : Изд-во "Либщь", 1995. - 19 с.
20. Склоновая микрозональность ландшафтов. - Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1974. -
116 с.
21. Стародубцева Е.А. Чужеродные виды растений в заповедных фитоценозах / Е.А. Стародубцева // Роль особо охраняемых территорий в решении экологических проблем. - Йошкар-Ола, 2008. - С. 104-107.
22. Сырова В.В. Экотонный эффект лесных опушек в различных природных комплексах Нижегородской области / В.В. Сырова // Вопросы общей ботаники: традиции и перспективы. -Казань. - 2006. - С. 260-261.
23. Успенская Н.Д. Биологические основы создания парковых насаждений дубравного типа в условиях Украинского Полесья и Лесостепи : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук / Н.Д. Успенская. - К., 1985. - 22 с.
24. Шевченко В.С. Лесная фитопатология / В.С. Шевченко, А.В. Цилюрик. - К. : Изд-во "Вища шк.", Головное изд-во. - 1986. - 384 с.
25. Царалунга В.В. Внешние признаки патологии дуба / В.В. Царалунга, Е.С. Кагармано-ва // Актуальные проблемы лесного комплекса : сб. матер. по итогам Междунар. науч.-техн. ин-тернет-конф. - Брянск : Изд-во БГИТА, 2006. - С. 250-256.
26. Экотоны в биосфере / под редакцией д-р географ. наук, проф. В.С. Залетаева. - М. : Изд-во РАСХН. 1997. - 329 с.
Драган Н.В. Итоги исследования вековой дубравы дендрологического парка "Александрия" за 2008-2012 года
Поданы результаты исследования последствий длительного антропогенного вмешательства в целостность вековой дубравы парка "Александрия" НАН Украины. Определена роль антропогенных факторов в пространственной дифференциации дубравы. Показаны закономерности ослабления и отпада дубов, определен характер и фитопато-логическая характеристика текущего отпада дубов. Ставится вопрос о необходимости сохранения уникальной вековой дубравы и сохранении высокохудожественных композиций, созданных в её границах. Организован лесопатологический мониторинг состояния дубравы.
Ключевые слова: вековая дубрава, антропогенное вмешательство, дифференциация дубравы, экотон, поточный отпад, мониторинг.
Dragan N. V. Results of the study of century-old oak forests of the arboretums "Alexander" for the year 2008-2012
Submitted the results of studies on the effects of human intervention in the long-term integrity of the century-old oaks of the park "Alexandria" NASU. The role of the human factors in the spatial differentiation of oak. Showing the laws of weakening and perishing oaks, define the nature and characteristics of the current apostasy phytopathologic oaks. The question of the need to preserve the unique century-old oaks and preservation of highly artistic compositions created within its borders. Organized forest pest monitoring oaks.
Keywords: century-old oaks, human intervention, differentiation groves, ecotone, and stream losses that monitoring.
УДК582:582.475 3aeidyea4 Н.С. Бойко1 -
Державний дендропарк "Олександрiя " НАН Украти
АНАЛ1З систематично! СТРУКТУРИ РОДУ TAXUS L. У ЗВ'ЯЗКУ З 1НТРОДУКЦ1еЮ У Л1СОСТЕП укра'ши
Проаналiзовано результати дослщжень стосовно систематичного положения та обсягу роду Taxus L. у системах вищих рослин. Висв^лено особливост класифжацн вищв всередиш роду, виконаш рiзними авторами впродовж 1909-2008 рр. Запропонова-но вважати обгрунтованим поди роду Taxus, виконаний A. Farjon - 10 видiв, 3 рiзнови-ди та 2 пбриди. З'ясовано, що в Люостеп Укра'ши штродуковано 3 види тисгв - Taxus baccata L., Taxus canadensis Marshall, Taxus cuspidata Siebold & Zucc. та 1 пбрид Taxus x media Rehder
Ключовi слова: Taxus, систематичне положення, структура роду, види, рiзновиди, пбриди.
Постановка проблеми. Проан^зувавши втизняш та закордонш лгге-ратурш джерела, ми з'ясували, що немае одностайно! думки стосовно систематичного положення та кшькосп видiв роду Taxus. Тому виникла потреба детально вивчити це питания та визначити положення роду Taxus i кшьккть його видав i гiбридiв у сучасних системах вищих рослин.
Анамз останнгх дослщжень i результа^в. Було розглянуто описи систематично! структури роду Taxus, mi виконали R. Pilger, A. Rehder, В.В. Уха-нов, А.Л. Тахтаджян, 1.О. Ругузов, E. Cope, R.W. Spjut, A. Farjon.
Мета дослщження - на пiдставi вивчення та анатзу лиературних да-них, з'ясувати положення роду Taxus у сучасних системах вищих рослин.
1 Завщуюча лабораторieю насшництва та первинного випробування
