CC BY
23
Науковий вкник Н. 1ТУ Укра'1'ни. - 2014. - Вип. 24.4
Ключевые слова: аркто-монтанные ивы, стелющиеся кустарники и кустарнички, хорология, ксероморфизация, альпинарий, рокарий, Красная книга Украины.
Ishchuk L.P. Assortment, Peculiarities of Growth and Perspectives of Using the Arctic Mountain Species of the genus Salix L.
On the territory of Ukraine nine arctic mountain species of the genus Salix in vivo grow: S. reticulate L., S. herbaceae L., S. retusa L. = S. Ktaibeliana Willd., S. myrtilloides L., S. alpine Scop. = S. jacquinii Host., S. hastate L., S. starkeana Willd. = S. livida Wahlend., S. phylicifoliaL., S. lapponum L. Six of them are included into the latest edition of the Red Book of Ukraine: S. alpina belongs to the category of endangered species, S. lapponum, S. myrtillo-ides, S. Starkeana are classified as vulnerable species, and S. herbacea, S. retusa belong to the category of rare species. The assortment of arctic mountain willows as a plant is limited. The variety of ecological conditions in which the arctic mountain willows are widespread, is defined either as the variety of life forms, or as the peculiarities of morphological structure of their body. Variable and plastic by their nature arctic mountain willows quickly adapt for life in different ecosystems, and as plants are perfect for creating rock gardens.
Key words: arctic mountain willows, creeping shrub and bushes, chorology, xero-morphism, rock garden, rockery, The Red Book of Ukraine.
УДК 630*23:504.73.05 Доц. А.В. Вишневський, канд. с.-г. наук -
Житомирський нащональний агроеколойчний утверситет
Л1СОВ1ДНОВЛЕННЯ ТА ТРАНСФОРМАЦ1Я ПРИРОДНИХ Ф1ТОЦЕНОЗ1В НА Д1ЛЯНКАХ, ЩО ВИЙШЛИ 13 СЫЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО КОРИСТУВАННЯ
Розглянуто особливост формування люово! рослинност та трансформащю при-родних фiтоценозiв на забруднених радюнуклщами сшьськогосподарських землях у ДП "Народицький спецлюгосп" Житомирсько! областг Показано динамжу люовщнов-них процешв на дшянках, що вийшли iз сiльськогосподарського користування.
На дшянках, що вийшли iз сшьськогосподарського користування, в зонi радюак-тивного забруднення, вщбуваеться задовiльний процес заростання деревно-чагарнико-вою рослиннiстю i динамiчнi змiни рослинностi, якi обумовленi дiями зовнiшнiх факто-рiв i не зв'язаш з загальними тенденцiями розвитку ландшафту.
Ключовг слова: сосна звичайна, лiсовi культури, люовщновлення, радiоактивне забруднення, сшьськогосподарсью землi.
Вступ. Внаслщок аварп на Чорнобильськш АЕС практично вся площа соснових насаджень Полюся забруднена радюнуклщами, що позначилося на ль сокультурнш i люогосподарськш д1яльносп шдприемств регюну. Результати проведеного тут дослщження [3, 7, 8] св1дчать, що радюактивне забруднення деревосташв практично не зменшують енерпю росту основних люоутворю-ючих порщ (зокрема й сосни звичайно!), яким притаманш висок адаптивш властивосп.
Проте вся система формування високопродуктивних та бюлопчно стшких штучних соснових деревосташв у цих умовах повинна враховувати не-обхвдшсть посилення !х захисно! рол1 проти виносу радюактивного пилу, змен-шення часу перебування на забруднених площах пращвниюв люу, можливють отримання деревини й недеревно! продукцп люу, придатно! за чинними нормативами до вживання [9].
1. Лкове та садово-паркове господарство
35
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Ще недостатньо дослщжеш важливi аспекти формування високопродук-тивних штучних та природних насаджень сосни звичайно!, особливо в сучасних умовах негативних змш навколишнього середовища i зростання антропогенного впливу, тому необхщно проводити системнi дослщження, щоб лiквiдувати прогалини й невщповщносл в наявних технологiях створення i вирощування стiйких насаджень, а також природного вщновлення iз врахуванням впливу комплексу шкодочинних факторiв [1].
Об'екти 1 методика досл1джень. Об'ектом дослщжень були лiсовi куль-тури, створеш у 1988-1993 рр. на землях, що вийшли з сiльськогосподарського використання. Обстеження проведено вщповщно до загальноприйнятих у лiсiв-ництвi та люовш таксацп методик [2, 4, 5]. Лiсiвничо-таксацiйнi показники де-ревостанiв визначено за нормативно-довщковими матерiалами [6].
Результати дослвджень та Ух анал1з. Внаслщок аварп на Чорнобильсь-кiй АЕС значна частина територп, що забруднена радюнукшдами, була вилуче-на iз сiльськогосподарського виробництва i передана люогосподарським тд-приемствам пiд залiсення (табл. 1). Так, оргашзованому в 1993 р. Овруцько-На-родицькому держспецлiсгоспу було передано близько 14,0 тис. га земель.
За 10 роюв тсля аварп на ЧАЕС площа сшьськогосподарських угiдь, за даними люовпорядкування 1995-1996 рр., зменшилась на 2491,3 га (31 %) внас-лiдок 1х залiсення шляхом посадки i пошву лiсових культур, а також природного поновлення. Склад культур представлений переважно сосною звичайною, березою повислою та вшьхою шрою. Густота садшня лiсових культур змiнюеться у межах 4000-7200 шт/га. Усi закультивованi площi забрудненi радiонуклiдами. Величина забруднення дшянок Радчанського i Ситовецького лiсництв не пере-вищуе 3,0 Кi/км2, Клвдвського - в межах 20-35 Ю/км2 Особливо висока радю-забрудненiсть в межах 70-90 Ю/км2 на дшянках Залiського лiсництва.
Збереженiсть культур, створених посадкою шянщв сосни звичайно1, бе-рези повисло!, вшьхи шро!, в першi 6-10 рокiв пiсля створення змшювалася в межах 25-98 %. Причому краща збереженiсть культур була вщзначена на старо-орних землях, i значення 1! на вшх обстежених дiлянках становило бiльше 50 %. Низьку збереженiсть i незадовшьний стан обстежених культур вiдзначено на дь лянках, яю створенi на староорних землях, пасовищах i сшокосах. Найвища збереженiсть сiянцiв на окремих дшянках не перевищувала 38 %, причому на всiх дiлянках спостережено нерiвномiрне розмiщення сiянцiв по площь
У Клiщiвському, Залiському i Радчанському лiсництвах у 1988-1992 рр. по тдготовленому Грунту створювались культури, шляхом аерошву насiння сосни звичайно!. Результати аерошву насiння сосни звичайно! на закультивова-них площах були незадовшьними. На дiлянках трапляються поодинокi екзем-пляри сосни звичайно!, якi за вжом збiгаються з часом вишву насiння. Проте на невеликих площах вщбуваеться, хоча не завжди задовшьно, природне заростан-ня угiдь. Природне заростання на сшьськогосподарських землях краще вщбу-ваеться на площах, яю примикають до стiни лiсу, а на вщсташ 50-70 м - майже вщсутне, за винятком самошву верби ламко! та берези повисло! (табл. 2).
На обстежених площах, юльюсть тдросту не перевищуе на окремих дь лянках 2000 шт./га, переважно за рахунок значно! густоти сходiв (до 10-15 тис. шт./га) на стрiчках шириною до 50 м, яю прилягають до стши лiсу.
36
Збiрник науково-технiчних праць
Табл. 1. Характеристика лкових культур, створ ей их на дтянках, що вийшли Ь стьськогосподарського користування
№ з/п .Шсництво Квартал/ видш Категор1я земель Деревний склад Схема змь щування Роз-мщення Густота посадки, шт./га Площа, га Збережешсть Забрудне-нють, ю/км2
шт/га %
1 Залгське 63/9 староорш С, Б 8рС2рБ 2,5x1,0 4000 17,5 3070 76,7 90,9
2 Зшпське 62/2 староорш С, Б 4рС1рБ 2,5x1,0 4000 10,5 3280 82,0 78,2
3 Залюьке 62/2 староорш С, Б 8рС2рБ 2,5x1,0 4000 103,5 2210 52,3 71,0
4 Залюьке 66/3 пасовисько С,.Б 6рС4рБ 2,5x1,0 4000 35,0 1508 37,7 43,3
5 Сгговецьке 81/15 староорш СБ, 7рС1рБ 2,0x0,7 6800 4,2 6712 98,0 1,2
6 Сгговецьке 81/42 пасовисько С, Б 4рС1рБ 2,5x1,0 4000 20,0 1016 25,4 1,79
7 Сгговецьке 82/6 староорш С, Б 4рС2рБ 2,5x1,0 4000 32, 3340 83,4 0,94
8 Кшпцвське 149/4 староорш С, Б ЗрС1рБ 2,0x0,7 6100 79,0 4100 62,7
9 Кшпцвське 148/2 староорш С, Б ЗрС1рБ 2,0x0,7 6100 50,0 4320 70,8
10 Кшпцвське 129/2 пасовисько Б, Вл. 6рБ2рВл 2,0x0,7 5710 21,0 2200 38,5 18,44
11 Кшпцвське 129/7 староорш Б, С ЗрС1рБ 2,0x0,7 7140 7,4 4100 57,4
12 Кшпцвське 75/11 староорш С ЮС 2,0x0,7 7140 10,5 4100 57,4
13 Кшпцвське 79/1 староорш С ЮС 2,0x0,7 7140 27,0 3900 54,62
14 Кшпцвське 130/1 староорш Б 10Б 4,0x0,5 5000 59,05 3600 72,0 32,38
15 Сгговецьке 80/35 староорш С, Б 6рС2рБ 2,5x1,0 4000 31,0 1600 40,0 1,15
16 Борутшське 26/2 староорш С, Б 4рС1рБ 2,0x0,7 7200 4,50 4480 62,2 2,94
К ультури, створен1 аерос1вом
17 Кшпцвське 150/1 староорш С ЮС аерос!в - 54,0 2050 - -
18 Кшпцвське 153/3 староорш С ЮС аерос1в - 72,0 2040 - -
19 Кппцвське 128/1 староорш С юс аерос1в - 78,0 1300 - -
20 Кшпцвське 149/1 староорш С юс аерос1в - 86,0 800 - -
21 Кшпцвське 26/1 староорш С юс аерос1в - 97,0 950 - -
22 Кшпцвське 19/6 староорш С юс аерос!в - 32,0 1150 - -
23 Кшпцвське 20/1 староорш С юс аерос!в - 62,0 1000 - -
24 Залюьке 64/3 староорш С юс аерос1в - 54,0 1500 43,3 -
25 Радчавське 66/4 староорш С юс аерос1в - 36,0 2070 2,50 -
26 Радчавське 20/2 староорш С юс аерос1в - 20,8 630 2,10 -
и) 00
Табл. 2. Природне поновлення на дтянках, що вийиши Ь сшьськогосподарсъкого користування
№ з/п
Люництво
Квартал/ видш
Площа, га
Категорш земель
Забруд-ненють, Вл/км2
сосна
береза
Кллыасть шдросту, шт./га
осика
крушина
горобина
верба
груша
всього
Радчанське
66/23
7,7
староорш
2,56
4751
1594
31
63
6439
Радчанське
66/3
9,1
староорш
1,63
3737
552
53
105
26
262
4736
Радчанське
20/13
33,5
староорш
1,86
2618
715
238
278
3849
Радчанське
47/11
18,0
староорш
5,86
1499
672
69
516
138
137
17
3048
Ж
_П
11 13_ 14_
11. 16
Виступовицьке
21/6
5,6
староорш
11,1
5924
8478
6304
20706
Виступовицьке
21/1
6,7
С1НОК1С
9,4
212
105
330
647
Виступовицьке Ктанцвське Ктццвське Ктнцвське Юнпцвське ЬОнпцвське Кл1щ1вське Кл1щ1вське Народицьке Народицьке Всього
20/1 20/1 140/1 5/5 132/1 127/1 131/1 139/1 141/1 138/4
19,6 62,0 36,0 48,0 92,0 57,0 84,4 41,0 102,0 64,3 686,9
пасовисько староорш староорш староорш староорш староорш староорш староорш староорш староорш
9.15 17,28 3,78 7,13 42,61 6,35 49,16 73,84
8.16 7,16
248 426
524
136 123 32
18
318
169
56
42
142
553 549
60
990
Науковий вкник Н. 1ТУ Укра'1'ни. - 2014. - Вип. 24.4
Найкраще вщновилася сосна звичайна на дшянках, що вийшли i3 сшьсь-когосподарського користування в Радчанському лiсництвi (4751 шт./га), а найгiрше осика 6 шт./га в Клiщiвському лiсництвi. Природне поновлення було облжовано на площi 686,9 га. Найкраще процес природного люопоновлення проходив на площi 5,6 га, у квартат 21, видЫ 6 Виступовицького лiсництва (20706 шт./га), а найпрше в кварталi 121 на староорних землях в Клвдвському лгснищга - 60 шт./га.
Минуло бшьше 20 рокiв з часу створення люових культур на забрудне-них радiонуклiдами дiлянках, що вийшли i3 сiльськогосподарського користування. За щей перюд на радiоактивно забруднених дшянках сформувалася люо-ва рослиншсть, яка пiзнiше трансформувалася у природш фiтоценози з утво-ренням вихщного лугового фiтоценозу. Вихiдний луговий фггоценоз сформу-вався на торф'яних та мшеральних Грунтах. На торф'яних Грунтах внаслщок трансформацп сформувався деревний фггоценоз iз переважанням верби ламко!. А на мшеральних Грунтах, внаслщок трансформацп лугового фiтоценозу утво-рився осиково-березово-сосновий фггоценоз.
Висновки. На колишнiх сшьськогосподарських землях, якi розташованi в середин лiсових масивiв, особливо на невеликих площах вiдбуваeться задо-вiльний процес заростання деревно-чагарниковою рослиннiстю. На землях, ви-лучених iз сiльськогосподарського використання, в зош радiоактивного забруд-нення, вщбуваються динамiчнi змiни рослинностi, яю обумовленi дiями зовшш-нiх факторiв i не зв'язанi з загальними тенденцiями розвитку ландшафту. На цих територiях пiсля зняття антропогенного навантаження розвиваються iншi види рослинностi. Для перспективних цшей ведення лiсового господарства в майбутньому необхiдно знати процеси, яю вiдбуваються пiд час трансформу-вання природних фiтоценозiв на забруднених радюнукшдами територiях, змiни лугово! рослинност на лiсову, яка мае високу радiорезистентнiсть.
Л1тература
1. Вишневський А.В. Люовщновлення соснових деревосташв у борах Р1вненського Полю-ся / А.В. Вишневський // Люова типолопя в Укра1ш: сучасний стан, перспективи розвитку : матер. XI Погребнягавських читань (10-12 жовтня 2007 р. м. Харгав) : тези доп. - Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2007. - С. 113-115.
2. Гордиенко М.И. Методические указания по изучению иисследованию лесных культур / М.И. Гордиенко. - К. : Вид-во УСХА, 1979. - 90 с.
3. Гордиенко М.И. Культуры сосны обыкновенной и радиоактивное загрязнение / М.И. Гордиенко, Е.А. Савицкий, С.Б. Ковалевский. - К. : Вид-во "Либра", 1996. - 198 с.
4. ГОСТ 16128-70. Площади пробные лесоустроительные. Метод закладки. - М. : Изд-во 1971. - 25 с.
5. ОСТ 56-92-87. Культуры лесные. Оценка качества. - М. : Изд-во ЦБНТИ; Лесн. хоз-во, 1987. - 33 с.
6. Швиденко А.З. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / А.З. Швиденко, Ю.Н. Савич, А.А. Строгинский и др. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 559 с.
7. Пастернак П.С. Досвщ наукового забезпечення ведення люового господарства в умовах радюактивного забруднення / П.С. Пастернак, Р.Г. Юселевський, М.М. Калетник, В.П. Ландш // Лгавни цтво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 1994. - № 88. - С. 3-5.
8. Пастернак П.С. Влияние ионизирующего излучения на состояние сосновых насаждений / П.С. Пастернак, Н.Д. Кучма, Г.А. Шлончак и др. // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". - 1990. - Вып. 80. - С. 50-53.
1. .¡сове та садово-паркове господарство
39
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
9. Рекомендацп з ведення лiсового господарства в умовах радюактивного забруднення. -К. : Вид-во "Держкомлiсгосп Укра1ни", 1998. - 86 с.
Вишневский А.В. Лесовосстановление и трансформация природных фитоценозов на сельскохозяйственных территориях
Рассмотрены особенности формирования лесной растительности и трансформация природных фитоценозов на загрязненных радионуклидами сельскохозяйственных территориях в ГП "Народицкий спецлесхоз" Житомирской области. Указана динамика лесовосстановительных процессов на сельскохозяйственных территориях.
На участках, изъятых из сельскохозяйственного использования, в зоне радиоактивного загрязнения, проходят динамические изменения растительности, которые обусловлены действиями внешних факторов и не связаны с общими тенденциями развития ландшафта. На этих территориях после снятия антропогенного пресса проходит развитие других видов растительности. Для перспективных целей ведения лесного хозяйства в будущем необходимо знать процессы, которые проходят при трансформировании природных фитоценозов на загрязненных радионуклидами территориях, изменении луговой растительности на лесную, которая обладает высокой радиорезистентностью.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, лесные культуры, лесовосстановление, радиационное загрязнение, сельскохозяйственные территории.
VishnevskyA.V. Reforestation and Transformation of Natural Vegetation on the Areas Withdrawn from Agricultural Use
The peculiarities of the forming forest vegetation and transforming of natural vegetation on the areas that are withdrawn from agricultural use due to nuclear contamination in Na-rodytskiy Special Forestry of Zhytomyr Region are considered. The dynamics of reforestation processes on the areas withdrawn from agricultural use is shown. The process of trees and shrubs reforestation is continuing at a satisfactory rate on the contaminated areas withdrawn from agricultural use. Dynamic changes in vegetation caused by external factors and that are not associated with the general trends of the landscape are estimated to take place. The other types of vegetation are developing on these areas after removal of anthropogenic pressure. It is important to know the processes that take place during transformation of natural plant communities in contaminated areas, changing meadow vegetation on the forest one that has a high radioactive resistance in order to achieve long-term objectives of forest management in the future.
Key words: Pinus sylvestris, forest cultures, reforestation, nuclear contamination, agricultural areas, former agricultural lands.
УДК 581.[424+524]:630.43 Директор С.1. Галкн, канд. бюл. наук,
ст. наук. cniepo6.; зав. лаб. Н.В. Драган, канд. бюл. наук; гол. тж. Ю.В. Пидорич - Державний дендролойчний парк "Олександрш " НАН Украти, м. Бта Церква
СТРАТЕГ1Я ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИРОДНИХ НАСАДЖЕНЬ У СТАРОВИННИХ ПАРКАХ
Порушено питання щодо збереження старовжових дубових насаджень у старо-винних парках. Господарська дiяльнiсть шд час облаштування парку, дроблення тери-тори, створення ландшафтних композицш в межах насаджень призводить до зниження еталонно! щнноси коршних деревосташв, спрощення природно! структури i форми, зниження !х стшкосп i резистентности Зрщження дубових насаджень та видалення його супутнигав на окремих територiях, введення у сформоване насадження екзотсв спричиняють виникнення чисельних перехщних дшянок - екотошв, мюць основного ослаблення та вщпаду дубiв.
Ключовг слова: старовинш парки, природш насадження, природна спадщина, дiб-рови, господарська дiяльнiсть, антропогенна трансформащя, диференщащя дiброви.
40
Збiрник науково-техшчних праць
