CC BY
19
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.17
УДК[504.064:338.003.12]:661.66(477.83) Доц. 1.П. Соловш1, канд. с.-г. наук;
астр. Х.1.1лькш2
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА ПРОЦЕСУ ПОГЛИНАННЯ ВУГЛЕЦЮ Л1СОВИМИ ЕКОСИСТЕМАМИ КАРПАТСЬКОГО РЕГ1ОНУ
Розглянуто змiни у землекористуванш Карпатського perioHy, проведено еколо-го-економ1чне оцiнювання процесу поглинання вуглецю лiсовими екосистемами цього регiону на самозалюнених дiлянках сiльськогоспо-дарського призначення.
Ключовг слова: еколого-економiчне оцiнювання, депонування вуглецю, земле-користування, ринки вуглецю, самозалюнення земель.
Вступ. Проведення швентаризацп трансформованих земель внаслщок змши землекористування е важливим та необхщним етапом тд час здшснен-ня оцшки процесу поглинання вуглецю на загальнодержавному р1вш, збор1 даних для формування вщповщного кадастру, участ у торг1вл1 вуглецевими квотами. Особливо! уваги заслуговуе Карпатський регюн, у якому зосередже-но найбшьший люоресурсний потенщал щодо фшсацп вуглецю не тшьки у нашш кра!ш, але й серед окремих краш-сусдав. Оцшка процесу депонування вуглецю регюну стае необхщною складовою у прогнозуванш вуглецевого балансу Укра!ни. З огляду на юнукт проблеми облжу та оцшки вуглецевого балансу актуальним е здшсненя еколого-економ1чно! оцшки змш у депону-ванш вуглецю люовими екосистемами на основ1 анал1зу трансформацп зем-лекористування.
Об'ект досл1дження i його мета. Ми зосередили увагу на самозалю-нених землях, що трансформувалися внаслщок змши системи землекористування у перюд з 1988 р. до 2007 р. Таю земл1 дои не належать до люового фонду Украши, !х вважають ршлею або луками, що ускладнюе здшснення оцшки потоку вуглецю i вуглецевого балансу.
Мета дослiдження полягала у здiйсненнi оцiнки потоку вуглецю в Ук-ра!нських Карпат шляхом дослщження лiсового покриву та тенденцп до змiн у землекористуваннi. Для вивчення змш у землекористуваннi порiвнювали данi з супутникових зображень до офщшних даних облiку лiсових ресуршв i запасiв лiсових масивiв. Для цього використано карту для Укра!нських Карпат в масштабах змш люового покриву iз застосуванням програмного ресурсу Landsat Thematic Mapper (TM) i зображень удосконаленого тематичного картографа Plus (ETM +).
Межi регюну Укра!нських Карпат для спрощення використано, базу-ючись на адмшстративних кордонах областей. Розглядали всi адмшстратив-нi райони, якi були принаймш частково в межах дослiджуваного екорегюну, що охоплюе чотири областi Захщного регiону Украши: Чернiвецьку, 1вано-Франювську, Львiвську i Закарпатську областi. Загалом, об'ект дослiдження охоплюе площу 30890 км2.
1 НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 1ЕК НАН Украши
У дослщжуваному perioHi видiляються чотири природних висотних зони. Передпр'я i прилеглi рiвнини (<300 м) покритi широколистяними люа-ми Í3 дуба звичайного i скельного (Quercus robur, Q. petrea), часто змшаними з буком европейським (Fagus sylvatica), липою дрiбнолистою (Tilia cordata), грабом звичайним (Carpinus betulus) i ясеном звичайним (Fraxinus excelsior). Нижнш пояс (300-1100 м) складаеться з букових лiсiв з ялицею бiлою (Abies alba), ялиною европейською (Picea abies) i кленом-явором (Acer pseudoplata-nus). Верхнш пояс простягаеться до верхньо! межi лiсу (1500 м) i тут перева-жають насадження хвойних порщ, переважно за участi ялини европейсько! i сосни кедрово! (Pinus cembra). Вище верхньо! межi лiсу у складi лiсiв трапля-ються сосна прська (Pinus mugo), вiльха зелена (Alnus viridis) i ялiвець зви-чайний та його рiзновиди (Juniperus communis тдвид. alpina), чагарники та альпшсью луки [27-29].
C^^rami Грунтово-кшматичш умови регiону зумовили формування лiсiв найрiзноманiтнiшого породного складу. Тут зростае понад 20 видiв лис-тяних i хвойних порщ, якi пею чи iншою мiрою переважають у насадженнях. Найпоширенiшими е такi деревш породи, як сосна звичайна, смерека зви-чайна, дуб звичайний, бук люовий, граб звичайний, береза повисла i вшьха чорна. Насадження з переважанням цих порщ у складi займають 93,0 % пло-щi вкритих лiсовою рослиннiстю земель. Насадження з переважанням шших деревних порщ становлять лише 7 % [5, 7].
Методика i результати дослщжень. На основi даних про розподш площ вкритих лiсовою рослиннiстю земель державного люового фонду Кар-патського регюну за панiвними породами (тис. га) [5, 7] ми уклали таблицю вщсоткового розподiлу площi вкритих люовою рослиннiстю земель за основ-ними панiвними породами у дослщжуваних областях Карпатського регiону (табл. 1), а на основi отриманих даних перейшли до обчислення переважа-ючого складу деревосташв для всього дослщжуваного регiону.
Табл. 1. Розподт площ вкритих лгсовою рослинтстю земель державного
тсового фонду Карпатського регюну за переважаючими породами (%)
Областi Деревш породи
ялина бук ялиця дуб сосна граб вшьха чорна
Чернiвецька 31,59 26,19 19,1 18,49 0,54 2,06 0,12
1вано-Франювська 59,75 19,95 5,19 9,57 2,55 1,78 0,22
Закарпатська 30,4 58,06 1,84 7,82 0,2 0,88 0,02
Львiвська 14,94 17,50 8,099 22,87 23,79 3,26 5,9
Карпатський регiон 34,9 32,45 6,38 13,56 7,32 1,92 1,71
Здшснеш розрахунки дали такий усереднений породний склад наса-джень за областями: Чершвецька: 3Ял3Бк2Яц2Дз + Гз, Кл; 1вано-Франювсь-ка: 6Ял2Бк1Дз1Яц + Сз, Гз; Закарпатська: 6Бк3Ял1 Дз(с) + Яц, Гз; Львiвська: 2Сз2Дз2Бк2Ял1Яц1Влх; Карпатський репон загалом: 4Ял3Бк1 Дз1Сз1Яц.
Ймовiрно, що лiсовiдновлення на занедбаних сшьськогосподарських угiддях приблизно зайняло близько шести рокiв, оскiльки садшня лiсу практично було припинено тсля змiни полiтичного устрою в кра!ш [26, 28]. Ви-ведення сшьськогосподарських упдь з обiгу не практикували назагал до
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.17
1988 р., i воно не мало значного поширення впродовж 1988-1994 роюв. Тому люовщновлення на таких землях практично не могло вщбутися впродовж 1994-2000 роюв [26]. Загалом за вказаний перюд люовий покрив збiльшився на 1,29 % у Львiвськiй (88 км2 = 8 800 га), на 0,83 % (23 км2 = 2 300 га) у Чер-швецькш, на 1,26 % (151 км2 = 15 100 га) у Закарпатсьюй, i на 0,14 % (12 км2 = 1 200 га) в 1вано-Франювськш областях. Для подальшо1 зручносп викорис-тання даних за площами змш у землекористуванш ми ix перевели у га.
Висою темпи люовщновлення, зазвичай, пов'язаш з периферiйними районами, i, як наслiдок, у перифершних районах переважно збiльшився ль совий покрив, тодi як майже у вих центральних районах Карпат з 1988 по 2007 люовий покрив зазнав втрат [17, 27].
Впродовж згаданого перюду вщбулося масштабне розселення м'яких листяних деревних порщ (Betula sp., Alnus incana та шш^ i кущiв (Salix) на дшянках, не зайнятих активно у с.-г. виробництв^ насамперед - на сшокосах i пасовищах. Молодi насадження вщзначаються високою енергieю росту i е високопродуктивними, рано змикаються кронами i, починаючи вже з 3-5^ч-ного вiку, активно беруть участь у поглинанш вуглекислого газу з атмосфе-ри. Через 20-30 роюв стане необxiдною реконструкщiя таких деревосташв, що може бути досягнуто за рахунок садшня i посiву в прорубаних коридорах ря-дiв тшьовитривалих та щiнниx порiд (ялина звичайна, дуб звичайний), або шляхом перепрофшювання (насамперед березняюв) до рiвня продуктивних лiсiв [9, 14].
Оскiльки виявлено значну кiлькiсть земель, що е потенцшним об'ектом самозалiснення у дослщжуваному регiонi, зроблено спробу ощiнити зм^ потоку вуглецю у самостiйно сформованих в такий спошб насадженнях за участ панiвниx порiд щих областей на трансформованих через зм^ зем-лекористування землях.
Ми використали методику шформацшно-аналггично1 оцшювання бюджету вуглецю лiсовиx насаджень на локальному рiвнi, яка призначена для оцшки поглинання вуглецю для дiяльностi зi залiснення земель, на яких люу не було впродовж певного часу. Вщповщно до мiжнародниx клiматичниx нор-мативiв [33], люовщновленням вважають формування лiсiв на землях, безль сих станом на 1 шчня 1990 р., тодi як залюнення признаеться дiяльнiстю на землях, безлюих впродовж не менше 50-ти попередшх рокiв. Типовим прикладом дiяльностi, до якого належить запропонована методика, е поява люових насаджень на землях, що вийшли iз сiльськогосподарського користування.
Методика облiку поглинання вуглецю люовими насадженнями на локальному рiвнi базуеться на попередшх наукових розробленнях та досль дженнях мiжнародниx наукових груп [16]. Нагромадження вуглецю, вщпо-вiдно до методичних рекомендацш Мiжурядовоl групи експертiв зi змiни кль мату (МГЕЗК) [16], враховують за чотирма пулами вуглецю: живою бюма-сою, мертвою деревиною, тдстилкою i Грунтом. Ощiнки нагромадження вуглецю пулами фиомаси i мертвою деревиною базуються на методi рiзнищi за-пасiв. Основою для розрахунюв слугують данi щодо динамжи об'емних запа-сiв насаджень, як ощiнюють внаслiдок люово1 швентаризацп. В прогнозному
режимi дат щодо динамiки запасiв отримано з таблиць ходу росту люових насаджень [13, 24]. Для розрахунку запашв вуглецю фiтомаси використано об'eмно-конверсiйний метод.
Щодо насаджень згаданих областей зiбрано таку iнформацiю: площа (га), склад деревних порщ, вiк деревостану (роки); для кожно! породи - дат про середню висоту (м), середнш дiаметр (см), об'емному запасi деревини (м3/га-1). Пiд час створення люових насаджень на колишшх орних землях сшьськогосподарського призначення для облiку поглинання вуглецю пулом Грунту необхвдна шформащя про тип Грунту i час, що пройшов з моменту припинення орного обробггку Грунту (рокiв). Шд час створення насаджень на колишшх пасовищах i землях iнших категорш, не використовуваних для орного обробггку, нагромадження вуглецю пулом Грунту не розглядають, тому що вони е незначними.
Методика дае змогу проводити розрахунки в прогнозному режимг 1н-формацiю про динамiку таксацшних показникiв деревостанiв в цьому випад-ку вибирють iз таблиць ходу росту люових насаджень. Перед проведенням розрахунюв варто привести динашку таксацшних показниюв насадження до кроку за один рж [14, 30]. Використовуючи таблицi ходу росту та попередньо виведений склад деревостану для кожно! iз областей, ми розрахували нагромадження вуглецю у вшх пулах на один гектар за 21-й рж юнування насадження (табл. 2).
Табл. 2. Бюджет вуглецю за пулом фтомаси насаджень в областях
Карпатського регочу
Область Бюджет вуглецю за вама пулами насадження за рж 21, т С га-1 рж-1
жива фгтомаса мертва деревина тдстилка Грунт сума
Чершвецька 4,588 0,511 0 0,647 5,746
1вано-Франювська 4,373 0,51 0 0,647 5,530
Закарпатська 12,516 0,492 0 0,604 13,612
Льв1вська 4,1411 0,471 0 0,604 5,216
Дат ми розрахували поглинання вуглецю 21^чними насадженнями для вше! трансформовано! територп за один рж i отримали таю результати (рис.).
250000
СО _
2 й
£ &
¡3 и
г I
II
200000 150000 100000 50000
о С
| Поглинання вуглецю насадженнями
п
Черн!вецька
Закарпатська Лыи вська Обласп
1вано-Франьмвська
Рис. Поглинання вуглецю насадженнями на трансформованш територи областей Карпатського регюну
Для ан^зу участ насаджень на трансформованих землях у загально-му поглинаннi вуглецю лiсами Карпатського регiону переведемо дат у вщ-сотки i порiвняeмо 1х i3 даними проведених оцшок за областями (за даними Буня Р.А., [3]) (табл. 3).
Табл. 3. Пормняння поглинань вуглецю насадженнями мж загальним тсовим фондом областей та достджуваних територш (за рж)
Обласл
Поглинання вуглецю на те-риторп окре-мо! обл. (т С)
Поглинання вуг-лецю новоутво-реними наса-дженнями (т С)
Частка поглинання вуг-лецю новоутвореними насадженнями у спшввд-ношеннi до областi, (%)
Чертвецька
553520
13215,8
2,38
Iвано-Франкiвська
760640
6636
0,87
Закарпатська
1948450
205541,2
10,54
Л^вська
1413420
45901,68
3,24
Карпатський регiон (сума)
4676030
271294,68
5,80
1з наведених у табл. 3 даних видно, що у Карпатському регiонi ново-утвореш насадження вже у 21-рiчному вщ продукують близько 6 % вщ усьо-го поглинутого вуглецю люовими екосистемами, що характеризуються се-редшм вiком 62 роки [3].
Економiчну оцiнку процесу поглинання вуглецю насадженнями на са-мозалiснениx дiлянкаx виконано за методикою, запропонованою О.В. Вруб-левською та О.П. Павлiщук [15]. Для дослщжуваних насаджень у 21^чному вiцi, за нашими розрахунками, сумарний рiчний показник Усо2 е- 995651,475 т СО2/рж. У дослiджуваниx областях цей показник становитиме: Чертвецька область - 48501,986 т СО2/рж; 1вано-Франювська область - 24354,12 т СО2/рж; Закарпатська область - 754336,204 т СО2/рж; Львiвська область -168459,165 т СО2/рж. Цiна тонни вуглецю може становити вщ 1 до 60G [1, 12], тому для подальших розраxункiв ми обрали щ цiни як мiнiмальне та мак-симальне значення на ринку квот.
Економiчна оцiнка рiчноl вигоди вщ депонування вуглецю одним гектаром люових насаджень на трансформованих територiяx Карпатського регь ону становить в межах вщ 422,16 грн. до 25329,37 грн. (залежно вiд цши на свiтовому ринку) (табл. 4). Якщо припустити, що граничнi вигоди вщ надан-ня лiсовими екосистемами послуги з депонування вуглецю дорiвнюють се-реднiм вигодам, то зменшення або збшьшення площi лiсiв в регюш на 1 га означае вiдповiдну величину рiчниx втрат або вигод.
Табл. 4. Результаты економiчноí оцтки поглинання вуглецю дослгджуваними насадженнями Карпатського регюну
Область За цшою 10,6 грн./т За цшою 636 грн./т
ЕОзаг (млн грн./рiк) ЕОсер (грн./га) ЕОзаг (млн грн./рж) ЕОсер (грн./га)
Чертвецька 0,51 223,53 30,85 13411,85
1в.Франкшська 0,26 215,12 15,49 12907,68
Закарпатська 7,99 529,53 479,75 31772,04
Л^вська 1,79 202,91 107,14 12175,00
Карпатський регюн 10,55 422,16 633,23 25329,37
Пiд час здшснення прогностичноï оцiнки вважали, що територи зарос-татимуть деревами з характерним для цього регюну видовим складом (тобто досягнуть початкового до коршних насаджень стану). Зауважимо, що така оцшка неоднозначна, оскшьки у кожноï дшянки е своï особливост (наприк-лад: розташування змiнених земель у пониженш рельефу чи у вологих, зап-лавних мiсцях спричинятиме заростання з переважанням вшьхи та верби, вщ-повiдно до цього й змшюватиметься оцiнка).
Економiчна оцшка поглинання вуглецю прямо пропорцiйно залежить вiд попередньоï екологiчноï оцiнки насадження та його бю-, едафо- та кшма-топу. Вона може зростати чи знижуватись залежно вiд змши цiни на ринку вуглецевих квот. Можливим е регулювання величини вигоди вщ функцiï де-понування вуглецю насадженнями шляхом впорядкування процесу залюнен-ня i контролю використання ресурсного потенщалу таких земель.
Змiни у землекористуванш е питаннями державного характеру, оскшьки землевласник, який не мае змоги використовувати за призначенням сшьськогосподарського упддя, у прогнозованому майбутньому не зможе здшснити i перепрофшювання земель до лiсового фонду. З економiчних м!р-кувань вiдновлення самозалюнених земель до рiллi, де вже зростають насадження, яким понад 10 роюв, е надмiрно збитковим для перешчного власника дiлянки земель у сшьськш мiсцевостi регiону. Еколого-економiчну ефектив-нiсть землекористування таких територш можна збiльшити у разi використання таких земель тд вирощування енергетичних плантацiй шляхом оргаш-зованого державою перепрофшювання земель.
Л1тература
1. Авдеева Т. Киотский протокол: за и против / Т.Авдеева // Международная экономика и международные отношения. - 2004. - № 11. - С. 99-105.
2. Букша 1.Ф. 1нвентаризащя парникових газ1в у сектор! землекористування та люового господарства : монография / 1.Ф. Букша, О.В. Бутрим, В.П. Пастернак. - Харгав : Вид-во ХНАУ, 2008. - 232 с.
3. Бунь Р. А. 1нформацшш технологи швентаризаци парникових газ1в та прогнозування вуглецевого балансу Украши / Р.А. Бунь, М.1. Гусп, В.С. Дачук, Л.1. Кужш, Б.Я. Олекав, Г.В. Стрямець, С.П. Стрямець, О.С. Токар, Я.Б. Цибр1вський / за ред. Р.А. Буня. - Льв1в : Вид-во Укр. акад. друкарства, 2004. - 379 с.
4. Генарук С.А. Люи Захiдного регюну Украши / С.А. Генарук, М.С. Нижник, Л.1. Ко-пш / вщп. ред. С.А. Генарук. - Льв1в : Вид-во НАУк. Тов. ¡м. Шевченка, МО Украши, УкрДЛТУ, 1998. - 407 с.
5. Голубець М.А. Украинские Карпаты: Природа / М.А. Голубець, А.Н. Гаврусевич, И.К. Загайкевич и др. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1988. - 208 с.
6. Замолодчиков Д.Г. Углерод в лесном фонде и сельскохозяйственных угодьях Росии / Д.Г. Замолодчиков, Г.Н. Коровин, А.И. Уткин, О.В. Честных, Б. Сонген. - М. : Тов. научн. зданий КМК, 2005. - 200 с.
7. Лакида П.1. Бюпродуктившсть лгав Льв1вщини та ïï динамжа : монограф1я / П.1. Ла-кида, Г.С. Домашовець. - Корсунь-Шевченгавський : ФОП 1.С. Майдаченко, 2009. - 235 с.
8. Лисенко А.К. Таблицы хода роста и товарности насаждений древесных пород Украины / А.К. Лисенко. - К. : Вид-во "Урожай", 1969. - 110 с.
9. Люри Д.И. Состояние селськохозяйственных земель в России и мире и процессы пос-тагрогенного развития залежей / Д.И. Люри, С.В. Горячкин, Н.Л. Караваева, Т.Г. Нефедова, Е.А. Денисенко // Материалы Всероссийской научной конференции 13-14 мая 2008 г. - М. : Изд-во "Просо", 2007. - С. 123-129.
10. Павлiщук О.П. Екож^чне оцiнювання функци депонування вуглецю лiсовими еко-системами / О.П. Павлiщук, О.В. Врублевська // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. -Сер.: Лгавництво. - К. : Вид-во НАУ, 2008. - Вип. 122. - 354 с. - С. 108-116.
11. Пенман Дж. Руководящие указания по ефективной практике для землепользования, изменений в землепользовании и лесного хозяйства / Дж. Пенман, М. Гитарский, Т. Хираиши и др. // МГСИК, Всемирная метеорологическая организация. - Швейцария, 2003. - С. 649. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.ipcc-nggip.iges.orjp/public/gpglulucl7 gpglu-lucfrussian/full.pdf.
12. Соловш 1.П. Землекористування: еколого-екож^чш проблеми, конфлжти, плану-вання : навч. поабн. / 1.П. Соловш, О.Т. 1ванишин, В.В. Лавний, Ю.1. Турчин, О.Г. Часковсь-кий. - Львiв : Вид-во "Афша". - 2005. - 400 с.
13. Соловш I. Альтернативш сценари використання самозалiснених земель у Карпатсь-кому регонi. Еколого-економiчнi та сощальш проблеми, зумовленi неефективним i несталим веденням лiсового господарства та незаконними люозагсшвлями в Украiнi : зб. матер. Мiж-нар. наук.-практ. конф., 2-3 груд. 2010 р., м. Львiв / за ред. I. Соловiя, М. Чернявського, Я. Ге-ника. - Львiв : Тов. "Зелений Хрест", Лiга-Прес. 2011. - С. 224-228.
14. Швиденко А.З. Нормативно справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / А.З. Швиденко. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 600 с.
15. Buksha I. Forest and Forest Products Country Profile Ukraine / I. Buksha, V. Pasternak, & V. Romanovsky // UN-ECE/FAO Timber and Forest Discussion Papers. - Geneva UN-ECE/FAO. 2003.
16. Kuemmerle, T. Forest cover change and illegal logging in the Ukrainian Carpathians in the transition period from 1988 to 2007 / T. Kuemmerle, O. Chaskovskyy, J. Knorn, V.C. Radeloff, I. Kruhlov, W.S. Keeton, and P. Hostert // Remote Sensing of Environment. - 2009. - Vol. 113. - Pp. 1194-1207.
17. Kuemmerle T. Cross-border comparison of post-socialist farmland abandonment in the Carpathians / T. Kuemmerle, P. Hostert, V.C. Radeloff S. van der Linden, K. Perzanowski, & I. Kruhlov // Ecosystems. - 2008. - Vol. 11. - Pp. 614-628.
18. Kuemmerle T. Post-Soviet farmland abandonment, forest recovery, and carbon sequestration in western Ukraine / T. Kuemmerle, P. Olofsson, O. Chaskovskyy, M. Baumann, K. Ostapowicz, C. Woodcock, R.A. Hougton, P. Hostert, W. Keeton, and V.C. Radeloff // Global Change Biology. -2011. - Vol. 17(3). - Pp. 1335-1349.
19. Kurganova I.N. Assessment of changes in soil organic carbon storage in soils of Russia, 1990-2020 / I.N.Kurganova, V.O. Lopes de Gerenyu // Eurasian Soil Sci. Supplement. - 2008. -Vol. 41, № 13. - Pp. 1371-1378. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.cepl.rssi.ru/ carbondoc/local/local1.doc.
20. Документи IPCC. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ru.documents-download.com/ebook/IPCC+1997.
Соловий И.П., Илькив Х.И. Эколого-экономическая оценка процесса поглощения углерода лесными экосистемами Карпатского региона
Рассмотрены изменения в структуре землепользования Карпатского региона за последние два десятилетия, а также проведена эколого-экономическая оценка процесса поглощения углерода лесными экосистемами региона на заросших лесом участках сельскохозяйственного пользования.
Ключевые слова: эколого-экономическая оценка, депонирование углерода, землепользование, рынки углерода, самооблесение земель.
Soloviy I.P., Ilkiv Kh.I. Ecological and economic assessment of the carbon sequestration process in forest ecosystems of the Carpathian region
In the article changes in land use in the Carpathian region analyzed during last two decades. The environmental and economic assessment of the process of carbon absorption in forest ecosystems have been done for naturally afforested abandoned agricultural areas of the region.
Keywords: ecological and economic assessment, carbon deposition, land use, carbon markets, reforestation of abandoned lands.
