CC BY
11
Л1тература
1. Наказ Мшктерства фiнансiв Украши "Про затвердження типових форм первинного обл^ об'eктiв права ^електуально1 власностi у складi нематерiальних активiв" вiд 22.11.2004 р., № 732. - 232 с.
2. Бигдан И.А. Учет и аудит нематериальных активов : дисс. ... канд канд. экон. наук. -Харьков, 2003. - 236 с^
3. Сажинець С.Й. Облш нематерiальних активiв : навч. поабн. / С.И. Сажинець. -Львiв : Вид-во "Мс", 2003. . - 332 с.
4. Пастушкова В.В. Бухгалтерський учёт основных средств и нематериальных активов : учебн. пособ. / В.В. Пастушкова, Л. А. Крятова. - М. : Изд-во "Маркетинг", 2000. - 142 с.
5. Жураковська I. Документування операцш з об'ектами штелектуально1 власносп / I. Жураковська // Бухгалтерський облш i аудит. - 2008. - № 4. - 422 с.
6. Котенко Л.М. Удосконалення документування операцш з обл^ нематерiальних акти-вiв / Л.М. Котенко, Т.В. Польова // Актуальт проблеми економши. - 2005. - № 5(47). - 422 с.
7. Наказ Мшктерства статистики Украiни "Про затвердження форм первинно1 облшо-во' документацп з облiку об'eктiв права штелектуально1 власностi (винаходiв, корисних моделей, промислових зразкiв, компонувань (топографш) iнтегральних шкросхем i рацiоналiза-торських пропозицiй) та 1нструкцп щодо 1'х застосування" вiд 10.08.2004 р., № 469. - 62 с.
Старко И.Е. Первичный учет нематериальных активов: пути усовершенствования
Рассмотрено действующие типичные формы первичной документации и проведен анализ предложений по совершенствованию документального оформления операций с нематериальными активами в национальной системе учета. Установлено, все участники инновационного процесса должны быть заинтересованы в сочетании их интересов и усилий в создании и применении новых знаний и технологии с целью выхода на внутренней и внешние рынки с высокотехнологической продукцией. В реализации отмеченного взаимодействия и создании таким образом экономики, основанной на знаниях, роль государственной власти является стержневой.
Ключевые слова: объекты нематериальных активов, первичный учет, документация, формы документов.
Starko I.E. Primary accounting of intangible assets: the ways of improvement
The research of the ways to improve documentary arrangement of the ways of intangible assents in national system of accounting is carried out as well as acting typical farms of primary documentation are analyzed. It is set, all participants of innovative process must be interested in combination of their interests and efforts in creation and application of new knowledges and technologies with the purpose of output on internal and oversea markets with highly technological products. In realization of the noted co-operation and creation thus of economy, based on knowledges, a role of state power is cored.
Keywords: objects of intangible assets, primary accounting, documentation, forms of documents.
УДК 330.567.2/4 Доц. В.М. Фомшина, канд. екон. наук - Львiвська КА
стратег1я та регуляторна пол1тика в сфер1 споживання та заощадження
Дослщжено альтернативу мiж споживанням i заощадженням у сучасних еконо-мшах. На основi статистичних даних про розвиток Китаю та США показано, що саме заощадження i нагромадження катталу виршальною мiрою визначають результати функщонування економiчноi системи. Встановлено, що виршення ще'1 альтернативи у св^овш економiчнiй думщ i практищ державного регулювання поступово пов'язу-еться з нащональними заощадженнями, всупереч попереднш полггищ споживання.
Ключовi слова: розвиток, регуляторна поломка, споживання, заощадження, уп-равлiння споживанням i заощадженням, державне регулювання споживання i заощадження.
Постановка проблеми. Проблема споживання 1 заощадження завжди посщала провщне мюце в економ1чнш теори 1 практищ, адже кожен елемент ще! парно! категори виконуе свою особливу мшю в сощально-економ1чному розвитку. Водночас споживання 1 заощадження складають основш пропорци процесу вщтворення !, вщповщно, нишшне буття 1 майбутне нащональних економж. Тому управлшня споживанням 1 заощадженням е одним ¿з прюри-тетних напрямюв державно! економ1чно! политики.
Проблеми споживання та заощадження дослщжувало чимало видат-них заруб1жних дослщниюв - Дж. Гелбрейт, П. Грегор^ Р. Стюарт, М. Мен-доза 1 В. Напол1, П. Семюелсон 1 В. Нордгауз, Дж. Кейнс, Ф. Прайор, К. Мак-Коннелл 1 Стенл1 Брю та ш. Ниш вщбуваеться коригування установлених пе-редкризових наукових шдход!в до прюршелв у стввщношенш споживання 1 заощадження в економ1чному розвитку, що знаходить вщображення в працях Д. Росса, Ф. Закар1я, М. Мандельбаума та ш. Дослщженням поставлено! проблеми придшяють значну увагу в1тчизняш вчеш Г. Башнянш, О. Вербова, Б. Гаврилишин, А. Чухно, Б. Кульчицький, О. Бшорус, В. Базилевич, О. Геець, росшсью вчеш В. 1ноземцев, П. Толмачев, В.Б. Рамзес та ш.
Методика дослвджень. Метою роботи е дослщження стану 1 динамжи споживання та заощадження у сучасних економжах 1 обгрунтування на цш основ! прюритет1в у систем! в!дносин "споживання-заощадження", визначен-ня основних напрямк!в ! специф!ки взаемообумовленост! ! взаемозалежност! державно! регуляторно! пол!тики в сфер! споживання ! заощадження !з швес-тицшною пол!тикою ! пол!тикою економ!чного зростання ! розвитку.
Результати дослiдження. Проблема державного впливу на споживання ! заощадження е складною ! суперечливою, що зумовлено нерозривною ге-нетичною едшстю ! водночас функщональною протилежн!стю цих процес!в. 1хня едшсть зумовлюеться сп!льним джерелом походження - доходом, а !х протилежн!сть - прагненням економ!чних суб'ект!в до одночасного збшьшен-ня обсяг!в обох складових, що неможливо за умови абсолютно! обмеженост! величини доходу.
Мета управлшня споживанням ! заощадженням полягае у спонуканш економ!чних суб'ект!в до прийняття такого ршення щодо використання сво!х доход!в, яке вважаеться найб!льш доцшьним для певного моменту з точки зо-ру економ!чного розвитку. Зважаючи на формування споживчого ! заощаджу-вального ресурсу !з одного джерела - доходу, загальна пол!тика реально мо-же спрямовуватись або на стимулювання споживання, або заохочення до за-ощаджень, а полггика зростання споживання водночас е политикою обмежен-ня заощаджень, ! навпаки. Оптимальний шлях вир!шення проблеми пов'язу-еться !з зростанням доходу ! прогресивним економ!чним розвитком.
Конкретн! завдання ! напрями регулювання можуть ютотно р!знитися, залежно в!д економ!чно! ! сощально-полгтично! ситуац!!, особливостей юто-ричного розвитку, специфжи нац!онально! психолог!! [4, с. 161]. Загалом регулювання мае забезпечити оптимальне сп!вв!дношення м!ж приватними за-ощадженнями, котр! становлять основу поповнення шдприемницьких швес-
тицшних фонд1в 1 суспшьного виробництва, 1 споживчими витратами, що становлять основу добробуту 1 людського розвитку.
1снують р1зш, шод1 д1аметрально протилежш, точки зору на те, якими мають бути загальш напрями державного регулювання, споживання i заоща-дження. Вщповщно до першоi з них, iнвестицii - головний рушш економ1ч-ного зростання: чим бшьше краiна заощаджуе, тим вишд темпи зростання и економжи. Так вважають прихильники монетаристсько!" концепцн державного регулювання. Згiдно з кейнЫанською моделлю, ланцюжок причинно-нас-лщкових зв,язкiв спрямований у протилежний бж: високий споживчий попит сприяе створенню робочих мюць, активiзуе iнвестицiйнi процеси, що, своею чергою, стимулюе виробництво, зростання доходiв i заощаджень, а отже, i нових iнвестицiй.
Ц два пiдходи дiаметрально рiзняться у рекомендащях щодо того, як держава може сприяти економiчному зростанню - через заощадження, нагро-мадження та швестицшну полiтику чи через споживання i соцiальну пол^и-ку. Прихильники першого шдходу стверджують, що потрiбно всiляко стиму-лювати заощадження i обмежувати споживання. Прихильники другого, нав-паки, вважають, що необхiдно всшяко сприяти збiльшенню попиту, зокрема споживчого, який спонукатиме економжу та швестицн.
1снування тiсного причинно-наслiдкового зв'язку мiж споживанням та економiчним розвитком, з одного боку, i заощадженням i економiчним роз-витком, з шшого загальновизнане, проте в наукових дискуЫях кiнця ХХ -початку ХХ1 ст. щодо прiоритетностi заощадження чи споживання в поступаль-ному розвитку акценти поступово стали змщуватись в бж споживання [1, с. 225; 2, с. 37-38; 6, с. 42-43]. Висхщною тезою прихильниюв ще1* точки зору стало розумiння сутност суспiльного прогресу через призму критернв людського розвитку, шдгрунтя якого становить споживання. Практика засто-сування шструменпв державно!" полiтики бiльшостi розвинених краш у цей перiод орiентувалась на споживчу сферу. Шдсумкову рису в теоретичних дискуЫях i практичнiй реалiзацii основних положень щодо джерел розвитку i мiсця споживання i заощадження в економiчному розвитку певною мiрою пiдвела сучасна рецесiя.
Так, постiндустрiальна економiка США, яка стала взiрцем для насль дування як для розвинених краш Заходу, так i для постсощалютичних краш, протягом останшх трьох десятилiть нарощувала споживання. У 1950-х роках частка споживчих витрат в ВВП США складала 60-65 %. Проте з початку 80-х, в умовах сповшьнення темшв економiчного зростання, економiчна пол^и-ка була зорiентована на зростання обсяпв споживання як стимул економiчноi активность До початку 2000-х роюв частка споживання у ВВП зросла до 70 %, i вiдтодi залишаеться на цьому рiвнi, становлячи у II кв. 2010 р. 70,28 % вщ ВВП (рис. 1).
—----8
Рис. 1. Структура ВВП США (у трлн дол.), II кв. 2010 р. [3]
1787,0 Е Особист! видатки
□ 1нвести цп
□ Торговельний баланс
На жаль, економiчних передумов для ефективност тако! полiтики не було, оскiльки зростання середньодушового доходу не спостерiгалось i заро-бiтнi плати загалом не збшьшувались. 1й сприяло насамперед зростання кре-дитування; нинi американська Ым'я мае у середньому 13 кредитних карток. 1з 1984 по 2008 рр. заборговашсть домогосподарств збшьшилась вiд 680 млрд до 14 трлн дол. Така ж модель була репродуктована i на державному рiвнi -тшьки в незмiрно бiльших масштабах. Протягом кiлькох десятилггь еконо-мiчне зростання пiдтримувалось зростанням запозичень [7].
Лопчним наслiдком тако! пол^ики, зважаючи на суперечливу еднють споживання i заощадження, стало скорочення нащональних фiнансових ре-сурсiв нагромадження кашталу. У зв'язку з цим Д. Росс, аналiзуючи структуру ВВП США в рамках нишшнього економiчного спаду (рис. 2), i порiвнюючи !! з тенденцiями перiоду "велико! депреси", вказуе на схожiсть динамжи складо-вих внутрiшнього продукту, насамперед - падшня рiвня iнвестицiй. Вчений доходить висновку, що "вiд,емна динамжа економiки загалом визначаеться величезним падшням обсягiв iнвестицiй. Падiння не таке велике, як в " низина тiе!' депресi!' (80 %), проте воно досить значне - близько 35 % ВВП. Зрозу-мшо, що саме падшня рiвня швестицш е рушiйною силою цiе! рецеси [5].
ЮТ-
0
о
«-10
К
•1-15
со
-20 -25 -30
-35J-—
Рис. 2. Динамка складових ВВП США (змти в %, до IVкв. 2006р.) [5]
У грошовому вимiрi за швтора року економгчного спаду - з III кв. 2008 р. до IV кв. 2009 р. ВВП США скоротився в поточних цшах на 82 млрд дол. При цьому особисте споживання зросло на 14 млрд, державш витрати - на 19 млрд, чистий експорт - на 308 млрд дол., а обсяг вкладень в основний каштал скоротився на 448 дол. Таким чином, саме скорочення вкладень в основний каштал виступае головним i единим фактором еконо-мiчного спаду в США. Аналопчна динамжа кашталовкладень спостерь гаеться в шших розвинених крашах. В Япони спостершаеться серйозна еко-номiчна криза - падшня спостер^аеться за вЫма складовими ВВП, а головною причиною скорочення японського ВВП (майже на двi третини) виступае фактор скорочення кашталовкладень. У Шмеччиш в ходi рецеси фактично навггь виросло, але i в цш краiнi головним фактором кризи стало саме падшня рiвня швестицш. Провщш капiталiстичнi економiки не створюють кашта-лу, направляючи невиправдано велику частку ВВП на споживання на збитки заощадженям i iнвестицiям.
1ншу пол^ику в сферi споживання i заощадження демонструе КНР, вибравши прiоритетом заощадження та швестицй. Нинi економiка Китаю створюе найбiльше капiталу. Економiка КНР усшшно зростае, незважаючи на кризу. У цш кра!ш, на вщмшу вiд США й iнших розвинених кра!н, не тiльки не вщбулося падiння швестицшно! активностi; навпаки, вкладення в основ-ний капiтал у мютах Китаю зросли за рж (2008-2009 рр.) бiльш нiж на 30 %.
40
Рис. 3. Ывестицшш тренди в США i Китаг (у США - сукупш
швестицй в основний каштал, Китаю - дат по мютах) [5] Зазначеш протилежно спрямоваш iнвестицiйнi тренди мали наслiдком бурхливе зростання ВВП Китаю i рiзке скорочення ВВП США (рис. 4).
Рис. 4. Змша рiчного ВВП Китаю i США (%), II кв. 2009 р. [5]
Лопчна причина, що достатньо пояснюе таю вщмшносл в економь ках - роль держави i державного управлшня. Державний сектор у Кита! е достатньо могутшм, щоб забезпечити необхiдний рiвень сукупних швести-цiй: високий рiвень кашталовкладень Китаю, який оцiнюеться в 40 % ВВП, на 45 % було забезпечено швестищями. За таких умов держава здатна визна-чати загальний рiвень iнвестицiйноi активностi. О^м цього, могутнiсть держави посилюеться внаслщок того, що !й належать головш банки кра!ни.
Зрозумiло, що приклад Китаю не е однозначним приводом для одер-жавлення економж, проте вш свiдчить про прогресивну роль нащональних заощаджень i нагромадження кашталу, а також про можливост й ефектив-нiсть цiлеспрямованоi регуляторно! полiтики в цiй сферi. Ниш серед захщних вчених i анал^июв поступово стае усталеною думка, що саме падшня заоща-
джень - фшансових ресурЫв iнвестування, а не криза споживання - стало головною причиною сучасно! рецеси [3, 5, 7, 8].
Вщповщно змшюються прюритети державно! полiтики в сферi споживання i заощадження. Якщо ще на початку кризи багато кра!н застосовували так звану полггику "розкидання грошей з гвинтокрила", то ниш усвщом-люеться, що споживанням i кредитами можна забезпечити економiчний доб-робут у короткотермiновiй перспектив^ але не довготривалий поступальний економiчний розвиток.
Отже, вибiр стратегiчних напрямiв державно! полiтики у сферi споживання i заощадження мае грунтуватись на положеннях, пiдтверджених ни-шшньою практикою господарювання: довготермiновою метою економiчного зростання е забезпечення максимально високого рiвня споживання для насе-лення кра!ни. Цього можна добитися лише шляхом прискореного економiч-ного зростання i зростання обсягiв доходiв, а не штучним перекосом в бш споживання, який неминуче зменшить частку заощадження, що становлять фiнансовi ресурси iнвестування i таким чином загальмуе економiчний розвиток. Тому експерт iз зовнiшньо! пол^ики США М. Мандельбаум, формулюе три пропозицп для здiйснення економiчно! полггики США в нових умовах: по-перше, необхiдно повернутись на шлях стшкого економiчного зростання i реiндустрiалiзацi!, яких зусиль, втрат i компромiсiв це не потребувало б; подруге, обрати систему прюрите^в, i нарешт^ збiльшити власнi доходи i змен-шити доходи кра!н-конкурентiв [8].
Водночас, економiчна полiтика трансформацiйних i пост-трансформа-цiйних економiк, i Укра!ни зокрема, у дослщжуванш сферi мае свою специфь ку, зумовлену низьким рiвнем споживання i добробуту населення порiвняно з промисловими кра!нами. З огляду на малу абсолютну величину доходу, i вщ-повiдно недостатнi частки, що спрямовуються як на споживання, так i на заощадження, завдання розвитку е надзвичайно складним.
Висиовки. Проблема оптимального сшввщношення мiж споживанням i заощадженням нинi залишаеться невирiшеною для бiльшостi кра!н. Завдання його оптимiзацi! е рiзними для рiзних економiк. Так, для передових кра!н на даному етат назрiла необхiднiсть перерозподiлу ВВП на користь заоща-джень i нагромадження кашталу. У трансформацшних економiках загальний вектор регуляторно! полiтики мае бути спрямований на зростання доходу, а за теоретичну основу державного впливу на споживання i заощадження може бути прийнята кейнЫанська теза для депресивних економж про те, що чим вищий рiвень споживання, тим бшьший мультиплжатор, тобто тим бшьше зростання нацiонального доходу забезпечуеться первинним зростанням ш-вестицiй. Тому поступальний економiчний розвиток на цьому еташ розвитку потребуе зростання споживання, адже зростаючий споживчий попит генеруе зростання сукупного попиту, враховуючи швестицшний. Пiсля вирiшення проблем перехщного перiоду i встановлення достатнiх темшв економiчного зростання актуальнiшою стае монетаристська модель.
Лггература
1. Вербова О.С. Економ1чна теор1я та шформацшне суспшьство // Економ1чш системи : монограф1я, Т.1. / за ред. Г.1. Башнянша - Льв1в : Вид-во Льв1всько! КА, 2006. - 484 с.
2. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы : учебн. пособ. [для студ. ВНЗ] / В.Л. Иноземцев. - М. : Изд-во "Логос", 2000. - 304 с.
3. Подробный анализ динамики и структуры ВВП США. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.spydell.livejournal.com/247304.html.
4. Рамзес В.Б. Личное потребление в Японии / В.Б. Рамзес. - М. : Гл. ред. вост. лит-ры изд-ва "Наука". - 1985. - 287 с.
5. Стенограмма заседания клуба "Содержательное единство" Международный финансовый кризис и экономический рост Китая. Доклад Д. Росса. - Ч. 2. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.kurginyan.ru/clubs.shtml? cat=41&id=510
6. Толмачев П.И. Экономический рост как основа устойчивого развития национальных экономик : дисс. ... д-ра экон. наук / Дипломатическая академия МИД России. - 2005. - 326 с.
7. Фарид Закария. Как нам вернуть американскую мечту ("Time", США). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rus.ruvr.ru/2010/l0/26/28530951. html
8. Michael Mandelbaum. The Frugal Superpower: America's Global Leadership in a Cash-Strapped Era. - New-York, 2010. - 234 p.
Фомишина В.М. Стратегия и регуляторная политика в сфере потребления и сбережения
Исследована альтернатива между потреблением и сбережением в современных экономиках. На основе статистических данных о развитии Китая и США показано, что именно сбережение и накопление капитала в решающей мере определяют результаты функционирования экономической системы. Установлено, что решение этой альтернативы в мировой экономической мысли и практике государственной регуляции постепенно связывается с национальными сбережениями, вопреки предыдущей политике потребления.
Ключевые слова: развитие, регуляторная политика, потребление, сбережение, управление потреблением и сбережением, государственная регуляция потребления и сбережения.
Fomishina V.M. Strategy and regulator policy is in the sphere of consumption and economy
Investigational alternative between a consumption and economy in modern economies. On the basis of statistical information it is rotined about development of China and USA, that exactly the results of functioning of the economic system determine an economy and piling up of capital a decision measure. It is set that the decision of this alternative in a world economic idea and practice of government control gradually contacts with national economies, despite the previous policy of consumption.
Keywords: development, regulator policy, consumption, economy, management, government control of consumption and economy, a consumption and economy.
УДК657.6:658.14/.17:338.45. Доц. О.М. Чабанюк, канд. екон. наук;
магктр Х.Б. Турчиняк - Львiвська КА
особливост1 аудиту ф1нансово1 зв1тност1
промислових п1дприемств
Дослщжено особливосп аудиту фшансово! зв1тносп промислових тдприемств. Обгрунтовано етапи здшснення перев1рки у промисловосп. Узагальнено основн процедури здшснення аудиту фшансово! зв1тносп промислових тдприемств. Вста-новлено, що основною передумовою аудиту е взаемна защкавлешсть промислового тдприемства в особ1 його власниюв, держави в особ1 податково! адмшстрацп 1 самого аудитора в забезпеченн реальносп та достов1рносп обл1ку 1 звггносп.
Ключов1 слова: фшансова зв1тнють, промислове тдприемство, прибуток, пла-тоспроможшсть, аудиторська перев1рка, аудиторський висновок.
