CC BY
97
ня таких пшьг головним чином зумовлюеться принципами сощально1 спра-ведливостi оподаткування - малозабезпечеш громадяни, соцiальнi трансферта й гаранта, реальш швестицп тощо.
Друга група пiльг характеризуеться короткостроковим характером що-до конкретних об'еклв оподаткування. У трансформацiйних економшах, коли податкова система перебувае тшьки на стади формування, швидкоплинно змь нюеться полiтична i економiчна ситуащя, вказанiй групi податкових пiльг притаманна велика 1х кiлькiсть та постшна плиннiсть, що зумовлено вирь шенням низки тактичних питань фшансово1 полггики. На наш погляд, голов-ний податковий закон (у найближчш перспективi цiлком можливо - Податко-вий кодекс) переважно мае передбачати першу групу пшьг, окреслюючи кон -тури друго!, яка буде деташзуватися у процес встановлення механiзму справ-ляння окремих податкiв, зборiв, шших обов'язкових платежiв.
Iнтеграцiйнi процеси в Свропейську спiльноту ставлять перед Укра-!ною ще одне важливе завдання - законодавче регламентування норми оподаткування, яка залежить вiд обраного державою курсу соцiально-економiчного розвитку. Досвщ кра!н з соцiально орiентованою ринковою економiкою перед-бачае встановлення тако! квоти на рiвнi 40 % податкових надходжень у ВВП.
Отже, проведений анашз засвщчив, що елементи оподаткування е суб'ективним явищем об'ективно! економiчноl категори - податку. 1х формування, законодавче регламентування, стввщношення мае враховувати прюри-тетнi суспшьш iнтереси, гармонiзуватися у контекстi ушфжаци податкових систем в умовах збшьшення масштабiв мiждержавного переливу капiталiв i ресурсiв. Захiдна фiнансова думка прогнозуе у XXI ст. таю тенденци в опо-даткуваннi: подальший розвиток оподаткування доходiв фiзичних осiб, скоро-чення корпоративного прибуткового податку, розширення та удосконалення податкiв на споживання, зростання податюв на заробiтну плату, скорочення податюв на капiтал. Предметом подальших дослiджень можуть виступити ш-ституцiйнi аспекти реформування податково1 системи Украши.
Л1тература
1. Крисоватий А.1., Десятнюк О.М. Податкова система: Навчальний поабник. - Тер-нопшь: Карт-бланш, 2004. - 331 с.
2. Опарш В.М. Фшанси (Загальна теор1я): Навч. поЫбник 2-ге вид., доп. 1 пе-рероб. - К.: КНЕУ, 2002-240 с.
3. Кучерявенко Н.П. Основы налогового права. - Харьков: Издательство "Константа", 1996. - 320 с.
4. Василик О.Д. Податкова система Украши: Навчальний поабник. - К.: ВАТ "Пол1граф-книга". - 2004. - 478 с.
5. Перов А.В., Толкушкин А.В. Налоги и налогообложение: Учеб. пособие. - М.: Юрайт-М, 2002. - 555 с. _
УДК 339.9.339.94 Доц. I. Ф. Коломкць - канд. екон. наук - НЛТУ Украши СТРАТЕГ1Я 1НТЕРНАЦЮНАЛВАЦ11 В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЦ11
Подальший розвиток економ1ки Украши невщривно пов'язаний з необхщшстю поширення м1жнародно'х' ствпращ з Свропейським союзом та шшими крашами. У
цьому контекст зростае значення CTpaTerÍ4Horo управлiння на píbhí пiдприeмств у сферi зовшшиьоекоиомiчиоi дiяльностi. Трансформацiйнi перетворення в економщ створили необхiднiсть використання низки нових оргашзацшних форм i методiв стратепчного управлiння; методичний iнструментарiй неперервно поповнюеться нетрадицiйними пiдходами, розробками i рекомендащями, використання яких вима-гае розробки единого теоретичного базису. Стае дедалi гостршою i нагальною необ-хщшсть визначення та дослiдження поняття "стратепчне управлiнням, що дало змогу б вийти на його сутшсш характеристики.
Doc. I.F. Kolomiyec - NUFWT of Ukraine Internationalization strategy in the conditions of globalizing
Further development of the Ukrainian economy is firmly connected with the activation of the international cooperation with the European Union and other countries. In this contest the importance of the strategic management in the external economic activity on the enterprise level is increasing. The transformational changes in the economy have caused the necessity of the application of the wide range of new operational forms and methods of strategic management. Besides, the methodological instruments widen due to the extraordinary approaches and recommendations. The application of the latter foresees the establishment of unified theoretical basis. The necessity of defining and examination of the notion "strategic management" becomes more evident and essential. In-depth analysis will reveal the main features of the notion.
Виб1р способу д1яльност1 шдприемства в м1жнародному оточенш при формулюванш та адаптацп його зв'язюв до цього оточення та формування внутрiшньоi структури i процешв вщображають стратегда штернацюнашза-цп. Причому, варто мати на уваз1, що взаемопроникнення кашташв може зу-мовити штернацюнаизацшну д1яльшсть шдприемства не тшьки на ринку ш-ших кра'н, чи заснування своiх фшашв за кордоном, в тому числ1 за рахунок каштальних вкладень, чи шляхом придбання шдприемства в шших кра'нах, але i в результат! злиття чи поглинання даного шдприемства на територп кра-ши шоземним швестором. Така д1яльшсть у можливих складових штернаць онашзацп е елементами процеЫв глобал1зац^' економжи св1ту i мае розгляда-тися в умовах штеграцп чи транс iнтернацiоналiзацii як вщповщна стратегiя розвитку [1].
Концепщя формування стратеги iнтернацiоналiзацii може бути штер-претована також на основ! шдсумюв стратегiчного аналiзу М. Портера. Варто вщзначити, що зпдно з концепщею М. Портера, виршальними чинниками усшху реалiзацii стратегii е, передушм, конфiгурацiя та координацiя д!яльнос-т пiдприемства, в зв'язку з чим можна видшити дв! форми конф^урацп - кон -центрацii i розпорошення [2-3].
Стратепя концентрацii полягае у зосередженш уваги на найважливь ших ланках ланцюга варто ст на територii однiеi чи кшькох кра'н - у випадку, коли шдприемство займаеться виробництвом товару на територп своеi кра'ни, а пот!м експортуе цей товар, використовуючи розгалужену мережу дистрибу-цп. Концентрацiя дае змогу досягнути значно' переваги на основ! використання позитивних ефекпв масштабу. Основними критерiями стратеги концен-траци виступають:
• позитивт ефекти масштабу в датй ланщ ланцюга вартост!: критична маса,
продуктивтсть, зниження питомих витрат;
• ефект досв1ду в межах дано1 функци;
• лопстичт переваги, джерелом яких е координация двох ланок у ланцюжку вартосп: зниження затрат 1 скорочення часу доставки товар1в.
Стратегiя розпорошення передбачае територiальну децентрашзащю дiяльностi. Однак така конфiгурацiя передбачае здшснення значних швести-цiй поза межами свое1 краши. Такий тип стратеги використовуеться в тих га-лузях, де транспорты та складськ витати е досить значними. Головними критерiями стратеги розпорошення е:
• висою транспорты витрати чи трудношд в транспортувант;
• необхвдтсть застосування продукпв чи послуг до мюцевих потреб;
• значення державних оргатв влади 1 важел1в державного регулювання: поза-тарифт бар'ери, держзамовлення, субвенцл.
Крiм обраних пiдприемством стратегiй, для устшно1 штернацюналь заци велике значення мають три додатковi чинники:
• управлшня ключовими компетенциями (технолопчними, виробничими, орга-тзащйними 1 менеджерськими);
• швидшсть входження на ринок;
• конкуренцшна позищя стосовно лщер1в ринку.
У науковш лiтературi досить часто згадуеться класифiкацiя стратегiй iнтернацiоналiзацil, яку запропонував Дж. Леонтiадiс [4]. Ц стратеги вiдрiзня-ються цшями, величиною необхiдних iнвестицiй, органiзацiйних витрат i вико-ристовуваними iнструментами - сюммшг, дампiнг) експлорацiя та пенетращя.
Скммшг передбачае входження на окремi вибранi сегменти iноземних ринкiв при низьких витратах, значних оргашзацшних зусиллях шдприемства i помiрному ризику. Асортимент i якiсть товарiв залишаються такими, яю пiд-приемство пропонуе на в^чизняному ринку. 1нструментами реалiзацil ще1 стратегil е непрямий експорт через агента i лiцензування.
Дамптг передбачае мшмальш органiзацiйнi та iнвестицiйнi витрати i мiнiмальний ризик. Продаж товарiв за низькими цiнами дае змогу збшьшити обiг (суму грошових надходжень з продажу). 1нструментами реалiзацil тако1 стратегil е непрямий експорт через агенлв i дистрибуторiв. Хоч ця стратепя та характеризуеться малим ризиком, И можливос^ досить обмеженi через присутшсть таких чинникiв:
• антидемтнгов1 обмеження кра1ни-1мпортера;
• можлив1сть д1яти т1льки на "нижньому" сегмент! цшово1 структури ринку;
• можлив1сть реал1зувати т1льки певн1 групи товар1в (найчастше - товари пов-сякденного попиту або сировина чи продукти первинно1 переробки).
Пiдприемство, яке використовуе стратегш експлораци, зацiкавлене, передусiм, отримати шформацш про iноземнi ринки з метою оцшки можли-востей здiйснення значних прямих швестицш за кордоном. Пщприемство встановлюе такi торгiвельнi зв'язки, якi характеризуються низькими витрата-ми i обмеженим органiзацiйним задiянням. При цьому не визначаються по-точш цiлi на короткий часовий промiжок, наприклад, рiвень прибутку чи пи-тома вага на ринку. Пщприемство аналiзуе поведiнку потенцiйних покупцiв, постачальниюв, представникiв мiсцевоl влади. Найчастiше при цьому вико-ристовують такi шструменти як експорт, лiцензування дiяльностi та створен-ня дочiрнiх пiдприемств.
Стратегiя пенетраци вимагае вiд шдприемства максимального задiян-ня фiнансових i органiзацiйних ресурЫв за кордоном, а його метою е макси-малiзацiя питомо! ваги на ринку в тривалому часовому горизонтг Рiвень ри-зиюв при цьому е досить високим, безпосередшм iнструментом реалiзацп ще1 стратеги виступають прямi швестици за кордоном. Ресурси розмщують-ся за кордоном не тшьки для досягнення комерцшних цшей, але й для полег-шення перемiщення фаз виробництва.
Вибiр концепци стратепчно1 орiентацп штернацюналiзацп можна виз-начити як комплексний процес прийняття ршень, який характеризуемся взаемовпливом мiж його змiнними. Взаемодiя чинникiв зовнiшнього оточен-ня та особливостей самого шдприемства в кожному конкретному випадку е основою прийняття ршень, як б вiдповiдали критерiям узгодження можли-востей пiдприемства i обраною ним стратегiчною орiентацiею. Тип обрано1 стратепчно1 орiентацп буде мати ютотний вплив на iншi елементи стратеги iнтернацiоналiзацil.
Х. Ансофф пропонуе класичний на сьогоднi подiл стратеги штернащ-оналiзацil пiдприемства, залежно вщ напрямiв змiни структури портфеля за-лежно вiд продуктiв i ринюв [5]. Цей пiдхiд можна видшити як ще одну кон -цепщю формування стратеги iнтернацiоналiзацil. Залежно вщ того, на якому ринку (юнуючому чи новому) пiдприемство мае намiр здiйснювати свою дiяль-шсть в стратегiчному часовому горизонтi та з яким продуктом (iснуючим чи новим) воно передбачае це робити, можна видшити чотири основш стратеги:
• стратепя оборони - шдприемство мае нам1р продовжувати продаж тих самих продуктов на тих самих ринках;
• розвиток риншв - шдприемство входить на нов1 для себе ринки з тими самими продуктами;
• розвиток продукту - шдприемство пропонуе новий продукт на тих самих ринках;
• стратепя диверсифшацй - шдприемство входить на нов1 для себе ринки з но-вими продуктами.
Матриця Х. Ансоффа мае ушверсальний характер i широк можливос-т використання. У зв'язку з цим вона може використовуватись i для вибору стратеги iнтернацiоналiзацil.
Залежно вiд вибрано1 таким чином стратеги, яка е, по сут^ основною стратегiею, шдприемство розробляе вщповщш функцiональнi стратеги -стратегш маркетингу, стратегiю iнвестицiй, стратегш iнновацiй, стратегiю розвитку персоналу, кожна з яких, своею чергою дшиться на частковi страте-г11. Так, стратепя маркетингу передбачае розробку стратеги певних елемент1в маркетингу - мжс, наприклад, стратеги дистрибуци. Таким способом бу-дуеться певна система взаемопов'язаних мiж собою часткових стратегiй, схему формування яких подано на рис 1. вщповщно нацшених на реалiзацiю ос-новно1 стратеги, визначено1 матрицею Х. Ансоффа.
Серед функцюнальних стратегiй особливе мiсце займають стратеги маркетингу, оскшьки саме за допомогою маркетингових iнструментiв здiйснюеться вплив на ринкове оточення пiдприемства i реалiзуються його стратегiчнi цiлi.
Маркетинговi стратеги. Маркетинг, який застосовуе шдприемство, що штернащоналiзуе свою дiяльнiсть, можна визначити як сукупшсть захо-дiв, якi охоплюють аналiз, планування, оргашзащю, мотивацiю i контроль, спрямованих на споживачiв його товарiв i по слуг в окремих кра!нах або ж у цшому свiтi.
Оборона ринку
Диверсифкацш
Стратегш розвитку (основна стратепя)
Розвиток продукту
Розвиток ринку
стратеги
Стратегш маркетингу
Стратепя швестування
Стратегш розвитку кадр1в
... 1шш
стратеги
цши продукту дистрибуцп промування Рис. 1. Схема формування системи стратегш на основь стратеги розвитку
На вибiр виду маркетингу впливають, о^м iнших чинникiв, страте-гiчнi орiентащ! шдприемства. Якщо воно обирае мiжнародну орiентащю, то використовуваш у вiтчизняних умовах маркетинговi стратеги будуть перенесет на шоземт ринки. При полщентричнш орiентацil буде домшувати тен-денцiя появи розбiжностей у маркетингових схемах i пристосування !х до ви-мог нових ринюв, залежно вiд кра!ни, де шдприемство плануе розпочати свою дiяльнiсть. Глобальна орiентацiя, своею чергою, буде зумовлювати ви-користання однотипно! стратеги шдприемства в цiлому свiтi. Так само, як ю-нуе дуальна стратепчна орiентацiя, так само можливим е iснування дуально! маркетингово! стратеги.
Маркетинговi стратегi! пiдприемства, своею чергою, можна подшити на багато груп, виходячи з шструменлв, якi воно використовуе. У лiтературi з ще! проблеми [6-7] найчастiше зазначено подш на три чи чотири групи, у межах яких вщбуваеться подальший подiл. Якщо виходити з того, що подш на три групи е бшьш узагальнюючим, то можна видшити стратегi! пропозицi!, дистрибуцп i комунiкативну.
Стратегiя пропозицi! складаеться зi стратегiй виробу i контракту, охоп-люючи стратегiю формування щни. Стратегiя виробу передбачае три способи впровадження його на шоземний ринок:
• просте розширення, яке означае впровадження виробу на шоземний ринок без будь-яких iстотних змiн;
• адаптацию виробу, яка полягае у пристосувант його до мюцевих умов i прюритетш;
• винайдення виробу; воно може набувати форми "винаходу назад", тобто впровадження на шоземт ринки товару, який ранiше набув поширення в вичизня-них умовах (у цьому випадку використовуеться рiзниця в стадиях життевого циклу даного виробу в краш його походження та даному iноземному ринку) або винайдення абсолютно нового виробу, пристосованого до даних потреб.
Якщо йдеться про цшу, то шдприемство також може вибрати один з трьох способ1в. Може встановити:
• однакову щну на вшх ринках (цiну за каталогом);
• рiзнi цiни, виходячи з особливостей окремих ринк1в (наприклад, беручи до уваги доходи населення);
• цши на основi витрат, пов'язаних з виробництвом i продажем виробу в окремих крашах.
Дв1 останш стратеги враховують специф1ку шоземних ринюв, однак е вразливими на можливий потж товар1в з краш, де вони дешевш^ до краш, де ix цша е вищою.
У науковш л1тератур1 з цшовою стратепею м1жнародних шдприемств часто пов'язуеться проблема трансфертних цш, тобто цш внутршнього об1гу м1ж го-ловним тдприемством i фшями, доч1рн1ми i спшьними шдприемствами Метою ще1 стратеги е отримання прибутюв там, де юнують найнижч1 податки, в той час як основы затрати здшснюються в крашах з високим оподаткуванням. Однак встановлення головним тдприемством надто низьких цш на вироби, яю експорту-ються до закордонних шдроздшв, може призвести до звинувачення в демшнгу. З шшого боку, продаж продукци з "податкового оазису" зменшить величину податку на дохщ, але призведе до оплати вищого мита 1мпортуючим шдроздшом. З метою протиди можливим зловживанням шляхом використання трансфертних цш уряди багатьох краш зобов'язують м1жнародн1 шдприемства встановлювати цши на р1вн1 1х конкурентов i здшснюють в1дпов1дний контроль за 1х дотриманням.
Головними елементами стратеги дистрибуци е стратепя збуту i стратепя маркетингово1 лопстики. Ршення, яю приймаються в межах цих стратегш, стосуються канал1в дистрибуци м1ж крашами i в межах кожно1 краши, де д1е мiжнародне пiдприемство, вибору посередникiв, засобiв транспорту, скла-дiв, способiв фiнансування, ризику, вiдповiдальностi та т.п.
Глобальний маркетинг передбачае використання стандартизаци стратеги збуту. У практищ можливою е стандартизащя тiльки окремих елеменпв цiеï стратеги або стосовно груп краш, яю мають подiбнi риси i умови господарювання.
Стратегiю комунiкацiï становлять таю субсистеми, як реклама, стиму-лювання продажу, public relatios, corporate identity. Вони визначають ринковий профшь виробу на шоземних ринках, його популяршсть i, врештi, рiшення про його кушвлю. Вони можуть бути адаптованими до мюцевих умов або ж мати стандартний характер, а це означае, що вирiб можна вiдрiзнити вщ ш-ших в будь-яюй краïнi, де вiн продаеться (напр., Кока-кола, МакДональдс) [8].
Варто вщзначити, що маркетинговi ршення, як у стосунку до ринюв окремих краïн, так i глобальному масштаб^ тяжiють не до оптимiзацiï вико-
ристання окремих часткових стратегш, а до !х оптимально! комбшаци (marketing-mix). Це зумовлене припущенням, що !х комбiнацiя приносить бiльшi ефекти, шж сума окремих стратегiй (синергiчний ефект).
Розроблення marketing-mix для шоземного середовища здшснюеться в результатi багатоетапного процесу: окремо для конкретних товарiв на конкрет-них ринках, пiзнiше стосовно груп кра!н, на кiнець, в глобальному масштаб^
Створення глобально! маркетингово! стратегi!, з погляду на досягнен-ня маркетингово! переваги, вимагае формування певного профшю маркетин-гових дш, диференцiацi! !х по окремих кра!нах. Багато з них просторово зв'язаш зi споживачами. Еластична реакцiя на !х потреби вимагае, щоб вони здшснювались на мiсцi, а не на головному шдприемствь
Необхiдно здшснювати також вiдповiдну координацiю дiй, наприклад, шляхом використання подiбних маркетингових заходiв в окремих кра!нах, пе-редачi мiж ними маркетингового know-how або здшснення узгоджень у сферi планування маркетингово! програми.
Глобальний маркетинг поеднаний з шшими дiями в ланцюжку вартос-тi шляхом профiлювання та координацп. Його вплив мае особливе значення для виробництва i розвитку, оскшьки може зумовити зниження витрат i швид-кий процес набуття досвiду шляхом передачi iнформацi! про ушверсальш ви-роби, шляхом формування попиту на них i створення можливостей !х збуту, шляхом спещального обслуговування клiентiв, вибору вiдповiдних характеристик товарiв з метою шдивщуального пристосування !х до мiсцевих умов.
Розроблення i реалiзацiя функцiональних стратегш дае змогу здшснюва-ти стратегш iнтернацiоналiзацi!, по сутi, визначати спошб дiяльностi тд-приемства в мiжнародному оточеннi, але це стосуеться в основному аспекпв за-безпечення його жи"тдояльноеп в поточному планi. Поряд з цим, у мiжнародно-му середовишд не можливо мати довгостроковий усшх, якщо пiдприемство пос-тшно не дбае про його конкурентноспроможнють на ринках. Саме тому особли-ву i навiть визначальну роль в iнтернацiоналiзацi! вiдiграе стратегiя змщнення конкурентноспроможностi пiдприемства на ринках, i особливо на iноземних.
Л1тература
1. Пономаренко В.С. Стратепчне управлшня оргашзацшними перетвореннями на про-мислових тдприемствах/ В.С. Пономаренко, А.М. Золотарьов, О.М. Ястремська, i ш. - Хар-кiв: Вид. ХНУ, 2005. - 452 с.
2. Портер М. Стратегия конкуренции. Методы анализа секторов и конкурентов. - М.: Наувка, 1992. - 365 с.
3. Globaler Wettbewerb. Strategien der neuen Internationalizierung. Ed M. Porter, Gabler Wiebaden 1989. - 246 с.
4. Leontiades J.C. Multinational Corporate Strategy, D.C. Health, Lexington, 1985. - 412 с.
5. Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пе. с англ. - М.: Экономика, 1989. - 520 с.
6. Завьялов П.С. Формула успеха: маркетинг (сто вопросов - сто ответов о том, как эффективно действовать на внешнем рынке)/ П.С. Завьялов, В.Е. Демидов. - 2-е изд., перераб. И доп. - М. Междунар. отношения, 1991. - 416 с.
7. Вайсман А. Стратегия маркетинга 10 шагов к успеху, стратегия менеджмента: 5 чин-ников успеха. - М.: АО Интерэксперт, Экономика, 1995. - 344 с.
8. Евенко Л.И. Организационные структуры управления промышленными корпорациями США: Теория и практика формирования. - М.: Наука, 1983. - 332 с.
