CC BY
8
УДК 332.02
СТРАТЕПННИй ИАБ1Р ЯК НЕВ1Д'СМИИй 1НСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКОГООПОДАРОЬКИХ П1ДПРИСМСТВ
® 2017 ЯКУБ1В в. М., БОРИШКЕВИЧ I. I.
УДК 332.02
Якубiв В. М., Боришкевич I. I. Стратегiчний набiр як невщ'емний iHCTpyMeHT розвитку сшьськогосподарських пщприемств
Метою cmammi е визначення сутностi поняття "стратегмний наб'р" через досл'дження nidxodiB р'вних науков^в до цього термна, узагальнення наявних BudiB стратегй i приведення ¡х до особливостей аграрного сектора, а також висвтлення необ^днот формування стратег'того набору для розвитку сльськогосподарських тдприемств. У процес написання статт'> використано так методи наукового тзнання: ндукцИ та дедукци, метод логiчного анал'ву - при об(рунтуванш наявних понять стратег'нного набору та р'вновид'ю стратегш; метод теоретичного моделювання - для розробки поняття стратег'нного набору; метод систематизацИ - при комплексному дотдженш стратегш розвитку тдприемства та ¡х узагальнент. Проаналзовано наявт тдходи до визначення сутност'! поняття "стратегiчнuй наб'р". Дослджено стратегiчнuй набр як ефективний та нев'д'емний 'шструмент забезпечення конкурентоспроможност'> сльськогосподарського тдприемства. Запропоновано нтерпретацю терм'ша "стратег'мний наб'р" а також два нових види стратеги, виходячи з актуальних тенденцш аграрного ринку. Встановлено, що правильно розроблений набр стратегш складае основу стратег'чного планування i е запорукою устху с'шъськогосподарського тдприемства. Наукова новизна одержаних результат'в полягае в узагальнент та поглибленн теоретичних положень щодо стратег'того набору, удосконаленш понятшно-категор'шльного апарату та доповненн наявнихвид'в стратегш новими згiдноз сучасним станом аграрного сектора. Отриманрезультати досл'дження формують тд(рунтя щодо подальшого об(рунтування необхiдностi розробки стратег'того набору, який забезпечуе ефективне досягнення поставлених цлей i сформовано¡' мки.
Ключовi слова: стратегiчнuй наб'р, стратегiя, план, розвиток, сльськогосподарськ тдприемства. Рис.: 1. Б'бл.: 12.
Яку№в Валентина Михайл'юна - доктор економiчнuх наук, професор, зав'дувач кафедри управлшня та бiзнес-адмiнiстрування, Прикарпатський на-цональний утверситет !м. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57, iвано-Франкiвськ, 76018, Украна) E-mail: valentuna_ya@i.ua
Боришкевич 1рина IzopiBHa - астрант кафедри управлшня та бiзнес-адмiнiстрування, Прикарпатський нацональний утверситет !м. В. Стефаника (вул. Шевченка, 57, iвано-Франкiвськ, 76018, Украна) E-mail: ira_boryshkevych@ukr.net
УДК 332.02
Якубив В. М., Боришкевич И. И. Стратегический набор как неотъемлемый инструмент развития сельскохозяйственных предприятий
Целью статьи является определение сущности термина "стратегический набор" через исследования подходов различных ученых к данному понятию, обобщение существующих видов стратегий и приведение их к особенностям аграрного сектора, а также освещение необходимости формирования стратегического набора для развития сельскохозяйственных предприятий. В процессе написания статьи использованы следующие методы научного познания: индукции и дедукции, метод логического анализа - при обосновании существующих понятий стратегического набора и разновидностей стратегий; метод теоретического моделирования - для разработки понятия стратегического набора; метод систематизации - при комплексном исследовании стратегий развития предприятия и их обобщении. Проанализированы существующие подходы к определению сущности понятия "стратегический набор". Исследован стратегический набор как эффективный и неотъемлемый инструмент обеспечения конкурентоспособности сельскохозяйственного предприятия. Предложена интерпретация термина "стратегический набор", а также два новых вида стратегии, исходя из актуальных тенденций аграрного рынка. Установлено, что правильно разработанный набор стратегий составляет основу стратегического планирования и является залогом успеха сельскохозяйственного предприятия. Научная новизна исследования заключается в обобщении и углублении теоретических положений относительно стратегического набора, совершенствовании понятийно-категориального аппарата и дополнении существующих видов стратегий новыми согласно современному состоянию аграрно-
UDC 332.02
Yakubiv V. M., Boryshkevych 1.1. A Strategic Set as an Essential Tool for the Development of Agricultural Enterprises
The aim of the article is to define the essence of the term "strategic set" through studying the approaches of various scientists to this concept, generalizing the existing types of strategies and their reducing to the features of the agricultural sector, as well as highlighting the need to form a strategic set for the development of agricultural enterprises. In the process of writing the article the following methods of scientific knowledge were used: the methods of induction and deduction, the method of logical analysis — at substantiating the existing concepts of the strategic set and varieties of strategies; the method of theoretical modeling — to develop the concept of strategic set; the method of systematization — at conducting the comprehensive study of enterprise development strategies and their generalization. The existing approaches to the definition of the essence of the concept "strategic set" are analyzed. The strategic set is studied as an effective and integral tool for ensuring the competitiveness of an agricultural enterprise. Proceeding from the current tendencies in the agrarian market, the interpretation of the term "strategic set" as well as two new types of strategy is proposed. It is established that a correctly developed set of strategies forms the basis of strategic planning and is the key to the success of an agricultural enterprise. The scientific novelty of the study is in the generalization and deepening of the theoretical provisions concerning the strategic set, improvement of the conceptual-categorical apparatus and complementation of the existing types of strategies with new ones according to the current state of the agricultural sector.
Keywords: strategic set, strategy, plan, development, agricultural enterprises.
го сектора. Полученные результаты исследования формируют основу для дальнейшего обоснования необходимости разработки стратегического набора, который обеспечивает эффективное достижение поставленных целей и сложившейся миссии. Ключевые слова: стратегический набор, стратегия, план, развитие, сельскохозяйственные предприятия. Рис.: 1. Библ.: 12.
Якубив Валентина Михайловна - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой управления и бизнес-администрирования, Прикарпатский национальный университет им. В. Стефаника (ул. Шевченко, 57, Ивано-Франковск, 76018, Украина) E-mail: valentuna_ya@i.ua
Боришкевич Ирина Игоревна - аспирант кафедри управления и бизнес-администрирования, Прикарпатский национальный университет им. В. Стефаника (ул. Шевченко, 57, Ивано-Франковск, 76018, Украина) E-mail: ira_boryshkevych@ukr.net
Fig.: 1. Bibl.: 12.
Yakubiv Valentyna M. - Doctor of Science (Economics), Professor, Head of the Department of Management and Business Administration, Precarpathi-an National University named after V. Stefanyk (57 Shevchenka Str., Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine) E-mail: valentuna_ya@i.ua
Boryshkevych Iryna I. - Postgraduate Student of the Department of Management and Business Administration, Precarpathian National University named after V. Stefanyk (57 Shevchenka Str., Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine)
E-mail: ira_boryshkevych@ukr.net
Постановка проблеми. Кожне скьськогосподарське тдприемство у процеа свого розвитку стикаеться з рiз-номаттними завданнями та проблемами, яи полягають у постшнш змш економiчних параметрш, нестабкьноси зовншнього середовища, непередбачуваност поведшки конкуренив та оновлент штересш i потреб кшцевих спо-живачiв. О^м того, сучасний економiчний ринок характеризуемся динамiчнiстю розвитку та потужним впливом науково-техтчного прогресу. Тому з метою ефективного виршення цих питань керiвництву тдприемства необх^-но створювати певний набiр дiевих стратегiй, якi окреслю-ють курс розвитку сiльськогосподарського тдприемства в напрямку успшного досягнення ним поставлених щлей. Саме стратегiчний набiр повинен забезпечувати викорис-тання конкурентних переваг для забезпечення стшкого розвитку тдприемства в умовах мшливого як внутрш-нього, так i зовншнього середовища. Розробка оптимального набору стратегш у довгостроковш перспективi скла-дае основу стратегiчного планування i е запорукою успку скьськогосподарського тдприемства.
Аналiз останнгх дослiджень i публжацш. Досль дження теоретичних i практичних засад формування стра-тегiчного набору тдприемств висвiтлено у наукових працях багатьох учених, таких як: А. А. Воронкова [1], В. В. Голж [2], В. Л. Дикань [3], Л. А. бвчук [4], Г. I. Юндрацька [5], М. Х. Ко-рецький [6], О. Б. Моргулець [7], Т. I. Шзняк [8], Г. В. Сх^-ницька [9], З. 6. Шершньова [10], В. М. Якубш [11] та ш. Про-те проблеми формування конкурентоспроможних стратегiй для розвитку скьськогосподарських пiдприемств залиша-ються невиршеними. Крiм того, з розвитком вггчизняно! та мгжнародно! економiки щоразу виникають новi умови та фактори подальшого розвитку аграрного сектора. Тому до-слiдження в межах ще! тематики е досить актуальними.
Постановка завдання. Основною метою стати е аналiз поняття «стратепчний набiр» з рiзних точок зору, визначення характерних рис, властивих кожнш стратеги, та висвгглення важливостi формування стратеичного набору для розвитку скьськогосподарських тдприемств. Об'ектом досл^ження е скьськогосподарсьи тдпри-емства, а предметом досл^ження виступае стратегiчний набiр як шструмент реалiзацi¿ наявного потенцiалу таких тдприемств.
Виклад основного матерiалу досмдження. Як в^о-мо, кiнцевою мгаею кожного сiльськогосподарського тд-приемства, як i будь-якого iншого, е отримання прибутку. В iдеалi це досягаеться шляхом забезпечення споживчого ринку яисною продовольчою продукцiею за конкурентоз-датною та доступною цiною. Слабкий фшансовий стан i не-продуманий план розвитку тдприемства робить досягнення ще! мети мало можливим або взагалi неможливим.
В тепершнш практищ бiльшiсть скьськогосподар-ських пiдприемств розробляють ткьки основну стратегiю свого розвитку, яка на практищ не тдкршлюеться в^по-вiдним потенцiалом для и реалiзацГ¿. Це зумовлюе необх^-нiсть формування стратегiчного набору, що е уншальним для кожного окремого агротдприемства, оскiльки i не ю-нуе двох абсолютно однакових тдприемств.
Шд стратепчним набором слiд розумiти iерархiчну систему взаемопов'язаних стратегiй рiзних рiвнiв, якi ви-значають напрямки всебiчного розвитку пiдприемства у певний перюд часу та забезпечують досягнення його стратепчних цкей [12].
За словами З. 6. Шершньово!, стратегiчний набiр - це система стратегiй рiзного типу, що !х розробляе тдприемство на певний вiдрiзок часу, яка в^бивае специфiку функщ-онування та розвитку пiдприемства, а також ршень його пре-тендування на мюце та роль у зовншньому середовищi [10].
В. В. Голж стверджуе, що стратепчний набiр - це система рiзних видш стратегш, що в^ображають напрям розвитку тдприемства й особливост його дiяльностi через комплекс чггко окреслених заходш для досягнення поставлених цкей, що визначае стратегiчну позицiю тдприемства в зовншньому середовищi [2].
Проаналiзувавши вищенаведенi трактування, пiд термшом "стратепчний набiр" ми розумiемо сукуптсть основно! та допомгжних стратегiй, що формуються для кожного окремого скьськогосподарського тдприемства з урахуванням притаманних йому специфiчних та особли-вих рис у напрямку досягнення мети його сталого розви-тку за допомогою чпко окреслених заходш використання та нарощення конкурентних переваг в умовах нестабкь-ностi внутрiшнього та зовншнього середовища.
Слк пам'ятати, що не може бути двох кентичних стратепчних наборш, якими керуються тдприемства, на-
вггь якщо вони належать до однieï й rieï само'1 галузь Це пояснюеться умовами фyнкцiонyвання кожного з тдприемств: особливостями адаптацп внyтрiшнього середовища до вимог зовншнього оточення, а також ступенем активной впливу керiвництва на формування середовища функщонування оргашзацп взагалi. Немае двох однакових тдприемств, тому не може бути двох однакових стратепчних наборiв.
ОбГрунтований i добре сформований стратепчний
набiр:
■ той, що в^бивае досягнутий рiвень розвитку тдприемства;
■ ураховуе особливост й умови функщонування тдприемства, можливост його подальшого руху вiдповiдно до обраних стратегш;
■ в^пов^ае цкям, полiтицi, оточенню цього пiд-приемства;
■ забезпечуе досягнення необх^ного ршня конкурен-тоспроможного ршня в довгостроковiй перспекти-вi за допомогою використання наявного потенщалу та певних зусиль щодо його трансформацп;
■ вiдповiдае прийнятному рiвню ризику, який за-кладений у стратепях;
■ дозволяе забезпечити функщонування усього тдприемства у стратеичному режимi [10].
У сучасних умовах господарювання стратегiчний набiр повинен характеризуватись рiзнобiчнiстю, надшшс-тю, гнyчкiстю, адаптившстю, прогресивнiстю, тобто бути конкурентоспроможним серед наведених стратегш шших пiдприемств. О^м цього, стратеги, що входять до його складу, повинн бути добре продуманими, науково обГрун-тованими та взаемодоповнюючими. В кiнцевомy пiдсyмкy стратепчний набiр повинен заповнити «стратегiчнy прогалину», що являе собою розрив мгж поставленими цкями й кнуючими можливостями в наявному середовищi.
Саме тому для забезпечення успшно'1 дiяльностi тд-приемства необхiдно сформувати конкурентоспроможний стратепчний набiр взаемоузгоджених стратегiй тдприемства, адаптований до зовншшх i внутрштх умов його фyнкцiонyвання та спрямований на досягнення високого ршня конкурентоспроможност пiдприемства як генераль-но'1 цiлi останнього, iз досягненням високого конкурентного статусу на засадах сталого розвитку [2].
При побyдовi таких конкурентних стратегш у аль-ському господарствi необх^но враховувати варiанти прак-тично'1 реалiзацiï yправлiнських ршень для досягнення щлей, що дозволяють тдприемству оптимально викорис-товувати кнуючий конкурентний стратегiчний потенцiал i залишатися у конкурентному середовищi. Це пояснюеться наявшстю специфiчних умов дiяльностi вiтчизняних аграрних пiдприемств [9].
Дославши рiзнi види стратегiй, що подан рiзними авторами у рiзних наукових джерелах, ми узагальнили й ш-тегрували зазначенi стратеги, подiленi за певними класифь кацiйними ознаками, в окремий рис. 1 та доповнили його стратепями, яи актyальнi для сучасного середовища.
Незважаючи на те, що стратеичш набори тдпри-емств, навпь в однiй галyзi, суттево вiдрiзняються мiж собою, в економiчнiй лiтератyрi дотримуються певного алгоритму формування стратепчного набору з урахуванням iерархiчних видш стратегiй. Своею чергою, кожен iз наве-
дених ршнш стратегiчного набору пiдприемства суттево вiдрiзняеться за сво'1м спрямуванням.
Розглянемо бкьш детально кожен iз рiзновидiв стратеги у межах певно'1 класифiкацiйноï ознаки та приведемо ïï до особливостей аграрного пiдприемства.
За першою класифiкацiйною ознакою розрiзняють корпоративн (загальнi), конкyрентнi (дiловi), функщо-нальн й операцiйнi стратеги.
Корпоративна стратепя е загальним планом управлшня для сiльськогосподарського пiдприемства. Вона по-ширюеться на все пiдприемство, охоплюючи ва напрями дiяльностi, якими займаеться. Вона необх^на для досягнення щлей на загально-корпоративному рiвнi.
Конкурентш (дiловi стратеги) - це стратеги для ви-значення кожного окремого виду дiяльностi альськогос-подарського тдприемства.
Можна виокремититаи основнi види конкурентних стратегш: стратепя л^ерства за витратами, стратепя ши-роко'1 диференцiацiï, стратепя оптимальних витрат, страте-гiя ринково'1 нiшi (або сфокусована стратегiя) та стратепя упередження.
Функщональш стратеги належать до управлшня по-точною основною дiяльнiстю пiдроздiлiв (вiддiл маркетингу, в^д1л фiнансiв, виробничий вiддiл тощо). В^пов^аль-нiсть за формування фyнкцiональноï стратеги лежить на керiвниках вiддiлiв (тдроздшв). Основними функщональ-ними стратегiями е стратепя маркетингу, стратепя наукових досл^жень i проектно-конструкторських розробок, фшансова стратепя, стратепя управлшня персоналом, ви-робнича стратепя та комплексш стратеги.
Операцшш стратеги е своерiдною основою реалiзацiï всiх iнших, бо навггь загальна стратегiя пiдприемства нео-дмшно конкретизуеться у певних дiях i заходах. Бкьшкть масштабних стратегiчних ршень пов'язаш з використанням ресyрсiв тдприемства, що зумовлюе необхiднiсть мати до-сить конкретнi стратеги на ршш пiдроздiлiв, робочих мiсць, де створюються стши конкyрентнi переваги. Операцiйна стратепя тдприемства - це система заходш, що забезпечуе досягнення мети в основнш та шших видах дiяльностi тдприемства, ^м швестищйно'1 i фшансово'1 [3].
Вiдповiдно до друго'1 класифiкацiйноï ознаки у свпо-вш практицi виокремлюють три основних види стратегш розвитку тдприемства залежно в^ стади життевого циклу бiзнесy, кожний з яких повшстю обГрунтований специфь кою виробництва:
■ стратегiя зростання (розвитку) в^ображае намiр пiдприемства збiльшyвати обсяги продажу, при-бутку, капiталовкладень, закрiпити та утримувати позици лiдера, мати сво'1 yнiкальнi конкyрентнi переваги;
■ стратегiя стабшзаци (сталостi) характеризуе прагнення пiдприемства зберегти досягнул обсяги виробництва в умовах суттево'1 нестабiльностi обсягш продажу та прибутку, досягти ринково'1 ршноваги, збкьшити ринкову частку, максимiзy-вати прибуток;
■ стратепя виживання - оборонна стратепя в умовах глибоко'1 кризи дiяльностi тдприемства. Основна цкь ще'1 стратеги - уникнення ймовiр-ност банкрутства, забезпечення беззбитковостi виробництва.
Джерело: сформовано авторами на основ1 [1; 3-8], частково - власна розробка автор1в
Для бкьшост1 скьськогосподарських тдприемств Укра!ни бажано застосувати стратегию зростання, хоча бкь-шють тдприемств використовують стратегш виживання [1].
Стратеичне зростання тдприемств в1дбуваеться шляхом концентрацп, штеграцй та диверсифкаци. Своею чергою, диверсифжащя може здшснюватись за допомогою трьох вид1в стратегш: стратеги центровано! диверсифжа-цЦ, стратегй горизонтально! диверсифжацй, стратегй кон-гломератно! диверсифкаци.
Концентроване зростання в скьському господарств1 частше вкбуваеться шляхом розширення виробничих по-тужностей, тобто укрупнення скьськогосподарських тд-приемств. При цьому виникае ризик створення надлишку перших. Стратегй концентрацп у скьському господарств1 (в окремих випадках) мають об'ективт обмеження розм1ру галуз1 площею земель скьськогосподарського використан-ня. Багато господарств, маючи бажання обробляти бкьшу ккьисть земель, що п1двищить !х ефективтсть, не мають для цього можливост через вксуттсть вкьних земель: власники земельних па!в передали !х у користування шшим господарни-кам (часто др1бнотоварним фермерам) або сам1 займаються !х обробкою. За словами практиюв, найбкьш оптимальним для забезпечення ефективно! роботи в скьському господарств1 е тдприемство 1з земельною площею у 3,5-4,5 тис. га.
На сьогодш стае очевидним, що формування конку-рентоспроможного великотоварного агропромислового виробництва неможливе без налагодження тшних мижгос-подарських зв'язюв. Формування агрохолдингш забезпечуе зростання скьськогосподарського виробництва через ште-грацш. В украшськш економ1чнш лггератур1 штегращя, зо-крема агропромислова, розглядаеться як спшпраця партнерш на догов1рних умовах, а також на засадах едино! власность
Зростання скьськогосподарського тдприемства може здшснюватись 1 за рахунок диверсифкаци. Вчет провели до-сл1дження великих стар1ших 1 кращих компанш бвропи для виявлення причин !х довготривалого усп1ху та виявили голо-вн1 його принципи. До його складових елементш належить диверсиф1кац1я б1знес-портфеля. Хорош1 компанй зосеред-жуються на сво!х ключових б1знесах, тод1 як велии знають, коли доц1льно диверсифжуватися. Вони також п1дтримують розгалужену мережу постачальникш 1 кл1ент1в [4].
Стратепя стаб1л1зацй (сталост1) - це наступально-захисна стратег1я. Вона характеризуеться ршнем таких по-казник1в, як дох1д в1д продажу, дох1д в1д актив1в, дох1д в1д акц1й, швидк1сть оновлення продукци тощо. Стратег1я ста-бшзацп застосовуеться, коли передбачаеться спад виробництва та розпочинаеться раптове падшня обсягу продажу та прибутку. Р1зновидами стратегй стабшзацп е стратег1я рев1зй витрат, консол1дацй та стратег1я пожвавлення [6].
З метою виживання в умовах св1тово! фшансово-економ1чно! кризи й оптим1зацй д1яльност1 с1льськогос-подарських тдприемств, на думку Т. I. Шзняк, основни-ми стратег1ями «виживання» можуть бути таи: стратепя скорочення витрат, стратепя в1дмови в1д усього зайвого, стратепя «бойово! готовност1», стратепя заробггку на кри-з1, стратепя спшпращ з колективом 1 стратепя сприйняття реальноси [8].
Зг1дно з третьою класифжацшною ознакою розр1з-няють стратегй л1дера, стратегй претендента, стратегй по-сл1довника та стратег1ю новачка.
Л1дером е таке с1льськогосподарське тдприемство, яке займае домшуюч1 позицй на ринку. В1дпов1дно страте-г1я л1дера передбачае п1дтримання становища на ринку та змщнення конкурентних позиц1й. Оргашзащя-л1дер може застосовувати дек1лька р1зновид1в стратегш: стратег1ю розширення первинного попиту, оборонну стратегш, на-ступальну стратег1ю або стратегш демаркетингу.
Стратегш претендента використовують скьськогос-подарсьи п1дприемства, як1 успшно розвиваються, вбача-ють свое основне призначення у досягненш ринково! пер-шост1 шляхом розширення частки ринку. Розр1зняють три види стратег1й претендента: стратепя фронтально! атаки, стратепя флангово! атаки, стратепя обх1дного наступу.
Стратегш посл1довника вибирае аграрне п1дприем-ство, яке утримуе невелику частку ринку, а тому адапту-еться до основних конкуренив. Залежно в1д обсяг1в коп1ю-вання стратег1ю посл1довника под1ляють на три р1зновиди: компкяцй, 1м1тацй й адаптацй.
Стратег1ю новачка обирають скьськогосподарсьи п1дприемства, як1 намагаються увшти у новий б1знес. Якщо тдприемство-новачок мае значн1 ф1нансов1 ресурси, воно може реал1зувати стратег1ю наступу, концентруючись на певних сегментах ринку та цкеспрямовано добиваючись зниження витрат або диференщацй продукци.
Четверта класифжацшна ознака передбачае подк стратегй на активну та пасивну. Активна (наступальна, екс-пансивна) стратег1я характеризуеться:
■ диверсифшащею - пост1йним розширенням д1-яльност1 п1дприемства;
■ технолог1чною ор1ентащею - п1дприемство роз-робляе нову продукцш, а пот1м оц1нюе можли-вост1 ринку;
■ наступальн1стю - бажанням випередити конку-рент1в у випуску та продажу ново! продукцй.
Пасивна (реактивна) стратепя характеризуеться:
■ концентращею д1яльноси п1дприемства на визна-чен1й сфер1;
■ ринковою ор1ентащею - п1дприемство спочатку вивчае запити споживачш, а пот1м визначае тех-нолог1чн1 можливост1 для розробки товару, який може задовкьнити ц1 запити;
■ обороною - тдприемство захищае свою частку ринку шляхом оновлення продукцй у в1дпов1дь на дй конкуренив.
Пасивний вид стратег1й може набувати двох форм: рецептивно! та адаптивно!. Для рецептивно! стратегй характерно обмеження шновацш, використання вже перев1рених управлшських р1шень 1 метод1в. Адаптивна стратег1я мае на меи утриматися серед новаторських п1дприемств шляхом негайного використання нових ршень, зразив тощо [7].
Досл1дивши ус1 в1дом1 стратегй та спираючись на ак-туальн1 тенденцй аграрного ринку, ми пропонуемо два нов1 види стратегй залежно в1д статусу с1льськогосподарського тдприемства, що виходить на ринок, а саме:
■ стратепя фоловера;
■ стратепя шноватора.
Стратепя фоловера - це стратегш скьськогосподарського тдприемства, яке виводить на ринок уже в1домий продукт. Формування тако! стратегй здшснюеться на приклад1 моделей уже створених стратегш тдприемств-конкурентш.
Своею чергою, стратегш фоловера можна подiли-
ти на:
■ стратегш монополкта окремо'1 територп, яка характерна для скьськогосподарського тдприем-ства, що виводить на ринок продукт - новий для окремо'1 територи: регiонy, мiста чи села;
■ загальнотипову стратегiю, яка характерна для скьськогосподарського тдприемства, що виводить на ринок уже вкомий продукт для ще'1 мюцевость
Стратепя шноватора - передбачае створення скь-ськогосподарським пiдприемством нового шноващйного продукту з використанням новiтнiх технолоий.
Можна виокремити два рiзновиди стратеги шноватора:
■ уншальна власна стратепя - це стратепя скьськогосподарського тдприемства, яка виводить на ринок власний ушкальний продукт, аналоив якого немае у свт;
■ стратепя запозичення шоземного досвку - це стратепя скьськогосподарського тдприемства, яка виводить на ринок Украши продукт, створе-ний з використанням шоземного досвку, аналоив якого немае в УкраМ.
Висновки та подальш1 дослiдження. Проаналiзy-вавши поняття «стратегiчний набiр» та його сутшсть, а та-кож види стратегш та 1хне значення, ми дшшли висновку, що в умовах високого рiвня нестабiльностi зовншнього середовища, штеграцшних процесiв, якi вкбуваються, гло-балiзацiï бiзнесy стратегiя для аграрного сектору вкнрае неабияку роль i забезпечуе ршень конкурентоспроможнос-ri галyзi, а отже, краши в цкому. Вiдсyтнiсть стратегiчного набору та комплексу заходiв iз його реалiзацiï в теперiшнiх умовах гальмуе розвиток скьськогосподарських тдпри-емств або взагалi призводить до кризи, що в кшцевому пiдсyмкy може призвести до зникнення таких тдприемств з ринку. Щ фактори тдтверджують необхiднiсть розробки стратепчного набору для кожного окремого скьськогосподарського тдприемства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Воронкова А. А., Воронкова А. В. Обфунтування стратеги розвитку аграрних тдприемств в сучасних умовах господарювання. Вкник Харквського нацюнального технч-ного унверситету сльського господарства. Серiя: Eкономiч-ш науки. 2013. № 137. URL: http://khntusg.com.ua/files/sbornik/ vestnik_137/12.pdf
2. Голт В. В. Стратегiчний набiр як ефективний шстру-мент забезпечення конкурентоспроможност стьськогоспо-дарських пiдпри£мств. Актуальн проблеми економiки. 2015. № 2. С. 15-24.
3. Дикань В. Л., Зубенко В. О., Маковоз О. В., Токмакова I. В., Шраменко О. В. Стратепчне управлшня: навч. поаб. Кшв: Центр учб. лп\, 2013. 272 с.
4. ёвчук Л. А. Роль стрaтегiй зростання в забезпеченш конкурентоспроможностi сiльськогосподaрських тдприемств. Економ'ст. 2011. № 9. С. 14-17.
5. Кшдрацька Г. I. Стратепчний менеджмент: навч. поаб. КиГв: Знання, 2010. 406 с.
6. Корецький М. Х., Дацш О. I., Дегтяр А. О. Стратепчне управлшня: навч. поаб. Кшв: Центр учб. лгг., 2007. 240 с.
7. Моргулець О. Б. Менеджмент у сферi послуг: навч. поаб. КиТв: КНУУТД, 2009. 335 с.
8. ^зняк T. I. Стратепчы прюритети розвитку стьсько-господарських тдприемств в умовах свгговоТ фшансово-еконо-MÎ4HOÏ кризи. BicHUK Сумського нацюнального аграрногоунвер-ситету. Серiя: Eкономiка i менеджмент. 2012. Вип. 3. С. 23-28.
9. Схщницька Г. В. Теоретичт основи формування сис-теми стратепчного управлшня у дiяльностi стьськогосподар-ських пiдпри£мств. Молодий вчений. 2016. № 3. С. 212-216.
10. Шершньова З. £. Стратегiчне управлшня: тдручник. КиГв: КНЕУ, 2004. 699 с.
11. Yakubiv V. M. Accounting and analytical methods of diagnostics improvement for enterprises' organizational development. Economic Annals-XXI. 2015. № 3-4 (1). P. 68-71.
12. Стратепчний набiр: поняття, склад, особливосп. URL: http://studopedia.org/4-190246.html
REFERENCES
Dykan, V. L. et al. Stratehichne upravlinnia [Strategic management]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury, 2013.
Holik, V. V. "Stratehichnyi nabir yak efektyvnyi instrument zabezpechennia konkurentospromozhnosti silskohospodarskykh pidpryiemstv" [Strategic recruitment as an effective instrument for ensuring the competitiveness of agricultural enterprises]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 2 (2015): 15-24.
Kindratska, H. I. Stratehichnyi menedzhment [Strategic management]. Kyiv: Znannia, 2010.
Koretskyi, M. Kh., Datsii, O. I., and Dehtiar, A. O. Stratehichne upravlinnia [Strategic management]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury, 2007.
Morhulets, O. B. Menedzhment u sferi posluh [Management in the service sector]. Kyiv: KNUUTD, 2009.
Pizniak, T. I. "Stratehichni priorytety rozvytku silskohospo-darskykh pidpryiemstv v umovakh svitovoi finansovo-ekonomich-noi kryzy" [Strategic priorities of development of agricultural enterprises in the conditions of world financial-economic crisis]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia: Ekonomika i menedzhment, no. 3 (2012): 23-28.
Skhidnytska, H. V. "Teoretychni osnovy formuvannia sys-temy stratehichnoho upravlinnia u diialnosti silskohospodarskykh pidpryiemstv" [Theoretical bases of formation of system of strategic management in activity of agricultural enterprises]. Molodyi vchenyi, no. 3 (2016): 212-216.
Shershnyova, Z. Ye. Stratehichne upravlinnia [Strategic management]. Kyiv: KNEU, 2004.
"Stratehichnyi nabir: poniattia, sklad, osoblyvosti" [Strategic recruitment: concept, structure, features]. http://studopedia.org/4-190246.html
Voronkova, A. A., and Voronkova, A. V. "Obgruntuvannia stratehii rozvytku ahrarnykh pidpryiemstv v suchasnykh umovakh hospodariuvannia" [Justification of strategy of development of agricultural enterprises in modern conditions of managing]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu silskoho hospodarstva. Seriia: Ekonomichni nauky. http://khntusg.com.ua/ files/sbornik/vestnik_137/12.pdf
Yakubiv, V. M. "Accounting and analytical methods of diagnostics improvement for enterprises' organizational development". Economic Annals-XXI, no. 3-4 (1) (2015): 68-71.
Yevchuk, L. A. "Rol stratehii zrostannia v zabezpechenni konkurentospromozhnosti silskohospodarskykh pidpryiemstv" [Role of growth strategies in ensuring the competitiveness of agricultural enterprises]. Ekonomist, no. 9 (2011): 14-17.
