CC BY
6
УДК 330.341.2
doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-282-302
Ю. М. Харазiшвiлi,
доктор економтних наук, ORCID 0000-0002-3787-1323, e-mail: yuri_mh@ukr.net,
В. I. Ляшенко,
доктор економтних наук, ORCID 0000-0001-6302-0605, e-mail: slaval.aenu@gmail.com,
1нституту економти промисловостi НАН Украгни, м. Кигв
СТРАТЕГ1ЧН1 СЦЕНАРП СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА 1НСТИТУЩЙШ УМОВИ ДОСЯГНЕННЯ
1. Необхщшсть ново'1 парадигми розвитку сусшльства. На сучасному eTani розвитку людство перебувае на rpe6Hi вибухово1 дeмогрaфiчноl хвилi, однак зростaючi потреби населення не в змозi задо-вольнити нaвiть прискорене eкономiчнe зростання. Така дшсшсть призводить до зубожiння мшьйошв людей i виснаження рeсурсiв планети. Вiдповiддю на це стала нова парадигма соцiaльно-eкономiчного розвитку з урахуванням eкологiчних обмежень, що отримала назву «сталий розвиток» (sustainable development). В li основу було покладено результати aнaлiзу причин кaтaстрофiчноl деградаци навко-лишнього природного середовища в масштабах бю-сфери i пошук шляхiв подолання загроз довкiллю та здоров'ю людини.
Важлива роль нaуково-тeхнологiчному прогре-су та iнновaцiям у промисловост придiляеться у звiтi ООН, без яких процес iндустрiaлiзaцil е немо-жливим, що, у свою чергу, стримуе розвиток1. З одного боку, завдяки тeхнологiям процес виробництва стае бiльш ефективним, тдвищуючи, тим самим, конкурeнтоспроможнiсть кра1н i знижуючи !х ураз-ливiсть через коливання на ринках. З iншого боку, eкономiчнe зростання тягне за собою збшьшення обсягу використаних рeсурсiв, мaтeрiaлiв i викоп-ного палива, що призводить до забруднення i дегра-даци навколишнього середовища, особливо в кра1-нах з низьким рiвнeм доходу.
Виникнення ново1 парадигми розвитку суспшь-ства - сталого розвитку спонукало до активних по-шукiв нaцiонaльних пiдходiв до упрaвлiння сталим розвитком в Укра1ш, результатом чого стало роз-роблення низки проeктiв концeпцiй сталого розвитку2. Тому, якщо кра1ни не будуть робити крошв за вама трьома напрямками - пiдтримувaти еконо-мiчнe зростання, сприяти соцiaльному розвитку та прагнути до еколопчно1 стшкост - i по досягненню компромюних рiшeнь мiж ними, то мaлоймовiрно, що так1 кра1ни далеко просунуться на шляху до ста-
лого розвитку. Така концепщя безпосередньо узгод-жусться з трактуванням eKOHOMi4HOi безпеки.
Нову парадигму сталого розвитку дощльно ро-зумiти не лише в контекст! змши вiдносин людини i природи задля розширення можливостей еконо-мiчного зростання, але i як скоординовану глоба-льну стратегiю виживання людства, орieнтовану на збереження й ввдновлення навколишнього середовища.
Незважаючи на доволi складну внутршню сус-пiльно-полiтичну та економiчну ситуацiю, Украша мае опiкуватися сво!м майбутшм, у тому чи^ на довгострокову перспективу. Це, у свою чергу, пе-редбачае необхвдшсть застосування комплексного тдходу з дотриманням принципiв сталого розвитку, обмежень безпеки та з урахуванням шститущональ-них деформацiй, що несуть небезпеку Украшг
Вищевикладене обумовлюе актуальнють роз-робки сучасно! концепци сталого розвитку з позицш безпеки, методолопчного iнструментарiю визна-чення стану i стратегiчних орiентирiв сталого розвитку, методiв оцiнки тшьово1 економiчноl дiяльно-ст та заходiв щодо дет1шзащ1 як резерву модершза-ци економши й апробаци розроблених пiдходiв на рiзних рiвнях застосування.
Аналiз ввдомих кондепцiй дозволiв дiйти до ви-сновку, що для розроблення дiевоl концепци сталого розвитку недостатньо залучення тiльки полiтикiв, географiв та еколопв. Так проекти концепдiй страждають примiтивiзмом методiв вирiшення проблем сталого розвитку, як наприклад: вiдсутнiсть зрозумших критерив сталого розвитку та методологи штегрального оцiнювання, недосконалий перелш iндикаторiв для окремих складових: економiчноl та сощальноц повне нехтування шдикаторами тшьово1 дiяльностi, без яких ощнка стану сталого розвитку буде неадекватною; ввдсутшсть визначення вектору порогових значень, що обумовлюють безпечнi межi юнування об'екпв захисту; плутанина з поняттям
1 Организация Объединенных Наций по промышленному развитию, 2015. Отчет о промышленном развитии - 2016. Роль технологий и инноваций во всеохваты-
вающем и устойчивом промышленном развитии. Обзор. Вена. 77 с.
2 Мартюшева О.О. Проекти концепцш сталого розвитку Украгни: можливiсть ix вдосконалення та застосування: аналогична записка. Н1СД, 2014. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/1566/.
показнишв, iндикаторiв та lx нормуванням; застосу-вання експертних оцiнок замють потужних форма-лiзованиx методiв, ввдсутшсть наукового обгрунту-вання стратегiчниx орieнтирiв та iн. Основи меха-шзми, що забезпечують стадий розвиток держави -переважно декдарацп, як не дають уявдення дп самого мехашзму.
Отже, так само, як стадий розвиток потребуе уз-годження та збадансованостi його трьох складових, розробдення концепцл стадого розвитку потребуе взаемодп наступних фаxiвцiв: економiчноl шберне-тики, макроекономiстiв, соцiодогiв, природокорис-тування, екодогiв, географiв та, в останню чергу, по-дiтикiв. Без такого поеднання всi закдики в проектах концепцш щодо впровадження, залучення, удоско-налення, посилення тощо, задишаться потряинням повiтря без жодних насдiдкiв.
На основi анадiзу й узагадьнення теоретичних пiдxодiв запропоновано сучасну кондепцiю стадого розвитку з позицш безпеки, що явдяе собою управ-дiнську конструкщю, яка мiстить загадьне системне подання шдяxiв переходу вiд поточного становища об'екта управдшня до бажаного та вкдючае наступи етапи:
- визначення структури сталого розвитку;
- визначення меж безпечного гснування;
- ¡дентифгкацгя р1вня сталого розвитку;
- визначення дисбалансов сталого розвитку;
- обхрунтування стратеггчних ор1ентир1в сталого розвитку;
- визначення впливу загроз та розроблення т-ституцтних заходгв.
Ушверсадьшсть запропоновано! концепцп до-зводяе ii застосовувати не тшьки на рiвнi скдадових стадого розвитку краши, аде i на рiвнi будь-яко! кра-1'ни, видiв економiчноl дiядьностi, регiонiв та тд-приемств.
2. Визначення структури сталого розвитку.
Цей етап передбачае детадiзацiю скдадових та lx ш-дикаторiв, формування динамiки iндикаторiв та 1'х принадежнiсть до стимудяторiв (збiдьшення яких бажано), або дестимудяторiв (зменшення яких ба-жано). З урахуванням викдаденого запропонована структура стадого розвитку регшшв Укра1'ни, яка вкдючае три складовi стадого розвитку: економiчну, соцiадьну та екодопчну, з вiдповiдним iерарxiчним наповненням тдпорядкованих скдадових з урахуванням доступности макропоказнишв в офiцiйниx джередах шформацп та мождивост розрахунку за допомогою макроекономiчниx модедей загадьно! макроекономiчноl рiвноваги1 (рис. 1).
Сталий розвиток регшшв УкраТни
EKOHOMi4Ha безпека
Сощальна безпека
Екологiчнa безпека
- макроеконотчна (структурна, формальна та неформадБиа);
- швестицшно-фшансова;
- iииовацiйиа;
- зовшшньо-внутршня
- рiвеиь життя;
- демографiчна
- атмосферие повiтря, земе-дьш ресурси, дiси, воднi ре-сурси, поводження з вiдxо-дами);
- туристичио-рекреацшиа
Рис. 1. Структура сталого розвитку регшшв УкраТни
Кожна скдадова мае ввдповвдний набiр iндика-торiв2. Визначений передiк скдадових та 1'х iндика-торiв не е догмою i може змiнюватися задежно вiд цшей та гдибини досдiдження (табд. 1, 2, 3). Також тддягають перюдичному перегдяду пороговi значения. 1ндикатори, що вiдображають тiньовi аспекти економiчноl дiядьностi, розраховувадись методом
• 3
«сощальноl справеддивоси»3.
3. Визначення меж безпечного кнування. Системне до^дження пробдеми стадого розвитку з позицш безпеки мае включати визначення меж безпечного юнування системи, тому важливим етапом монiторингу стану системи е визначення вектора по-рогових значень iндикаторiв, що дае змогу шляхом порiвняння iнтеградьниx iндексiв iз пороговими
1 Харазiшвiдi Ю.М. Системне моделювання важедiв регудювання економiчного зростання Украши: дис. .. д-ра екон. наук: 08.00.03. ТНЕУ, 2009. С. 404;
Сухоруков A.I., Харазiшвiдi Ю.М. Моделювання та прогнозування соцгально-економгчного розвитку регготв
УкраХни: монографiя. Ки1в : Н1СД, 2012. 368 с.
2 ХаразшвЫ Ю.М. Системна безпека сталого розвитку: тструментарш оцгнки, резерви та стратег1чт сценари реалгзаци: монографiя / НАН Украши, 1н-т еко-номiки пром-стi. Ки1в, 2019. 304 с.
3 ХаразшвЫ Ю.М. Свило та тшь економiки Укра-1ни: резерви зростання та модершзацп. Економжа УкраХни. 2017. № 4 (665). С. 22-45.
Таблиця 1
Склaдoвi Ta iндикaтopи eкoнoмiчнo'l cклaдoвo'l cтaлoгo poзвиткy periomB y^airn_
Cклaдовi Iндикaтоpи
Мaкpoeкoнoмiчнa бeзпeкa: 1.1. Cmpукmуpнa cmm-дoвa - ВВП нa одну оаэбу, гpн I чол. (S); - питомa вaгa додaноï вapтоcтi y ciльcькомy гоcподapcтвi y ВВП, % (S); - питомa вaгa додaноï вapтоcтi y пpомиcловоcтi до ВВП, % (S); - питомa вaгa додaноï вapтоcтi y cфеpi поcлyг до ВВП, % (S); - питомa вaгa зaйнятиx y ^ль^кому гоcподapcтвi до зaгaльноï зaйнятоcтi, % (S); - питомa вaгa зaйнятиx y пpомиcловоcтi до зaгaльноï зaйнятоcтi, % (S); - питомa вaгa зaйнятиx y cфеpi постуг до зaгaльноï зaйнятоcтi, % (S)
1.2. Фopмaльнa та ne-фopмaльнa cклaдoвi - piвень теxнологiï виpобництвa ^acrea ВВП y випycкy) (S); - p^rn тiнiзaцiï економiки, % ввд офiцiйного ВВП (D); - p^rn викоpиcтaння потенцiйниx можливоcтей (потенцiйного ВВП повного зaвaнтaження мa-кpофaктоpiв) (S); - коефщент тiньового зaвaнтaження гаш^у (D); - piвень тiньового пpомiжного cпоживaння, % до офiцiйного (D)
1.3. Inфpacтpуктуpna cклaдoвa - тpaнcпоpтоeмнicть ВРП по зaлiзничномy тpaнcпоpтy, пpив. т-км/$, D); - тpaнcпоpтоeмнicть ВРП по aвтомобiльномy тpaнcпоpтy, пpив. т-км/$, D); - щшьшсгь зaлiзничниx колш зaгaльного коpиcтyвaння, 11км (S); - щшьшсгь aвтомобiльниx доpiг зaгaльного коpиcтyвaння, 11км (S); - iнтенcивнicть пеpевезення вaнтaжiв aвтомобiльним тpaнcпоpтом, т/км (S); - iнтенcивнicть пеpевезення пacaжиpiв aвтомобiльним тpaнcпоpтом, оciбIкм (S); - iнтенcивнicть пеpевезення пacaжиpiв зaлiзничним тpaнcпоpтом, оciбIкм (S); - iнтенcивнicть пеpевезення вaнтaжiв зaлiзничним гpaнcпоpтом, т!км (S)
coBa безш^ - piвень iнвеcтyвaння (вщношення кaпiтaльниx iнвеcтицiй до ВРП), % (S); - чacткa пpиpоcтy ^ямж iноземниx iнвеcтицiй (aкцiонеpний кaпiтaл) щодо ВРП,%^); - piвень оновлення оотовнж зacобiв, % (S). - p^rn пеpеpозподiлy ВРП чеpез зведений бюджет (вщношення доxодiв зведеного бюджету до ВРП), % (S); - p^rn дефщиту бюджету, % до ВРП, (D); - p^rn гpaнcфеpтiв з деpжaвного бюджету, % до ВРП, (D); - p^rn втpaт доxодiв зведеного бюджету внacлiдок тiнiзaцiï, % до офщшного бюджету, (D); - шфляцш (ICЦ), пpиpicт зa pix, % (D); - вapтicть бaнкiвcькиx кpедитiв, % зa piк, (D)
Iннoвaцiйнa безпега - piвень видaткiв нa нayково-теxнiчнi pоботи, % вiд ВРП (S); - темп нayково-теxнологiчного пpогpеcy, % зa pis (S); - p^rn фiнaнcyвaння iнновaцiйноï дiяльноcтi, % вщ ВРП (S); - питомa вaгa pеaлiзовaноï iнновaцiйноï пpодyкцiï y зaгaльномy обcязi pеaлiзовaноï пpомиcловоï пpодyкцiï, % (S): - p^rn винaxiдницькоï a^mmc!! (кiлькicть отpимaниx оxоpонниx документв - штен™ нa 1 млн оиб нacелення), (S)
Зoвнiшньo-внyт-piiinm бeзпeкa - коефiцieнт по^итта екcпоpтом iмпоpтy (S); - piвень екcпоpтноï зaлежноcтi, % до ВРП (S); - p^rn iмпоpтноï зaлежноcтi, % до ВРП (D); - p^rn iнновaцiйноï пpодyкцiï y товapномy екcпоpтi, % (S); - чacткa iмпоpтy товapiв y внyтpiшньомy шожившш, % (D); - piвень економiчноï незaлежноcтi (мiжpегiонaльнi. пеpетоки додaткового чистого е^и^ту, % до ВРП (S); - piвень тшьового чиcтого екcпоpтy, % до ВРП (D)
Таблиця 2 Склaдoвi Ta iндикaтopи coцiaльнoï cклaдoвoï cтaлoгo poзвиткy peгioнiв Укpaïни
Cклaдовi Iндикaтоpи
Рiвeнь життя - piвень викоpиcтaння пpaцi (вiдношення оптимaльного попиту m ^auKi до ïï пpопозицiï) (S); - p^rn оплaти пpaцi y випужу (S); - piвень ВВП, cтвоpеного тшьовою оплaтою пpaцi, % ВВП (D); - p^rn видaткiв нa оcвiтy до випycкy, % (S); - p^rn видaткiв m оxоpонy здоpов'я до випycкy, % (S); - вщношення cеpедньоï зapобiтноï плaти до пpожиткового мiнiмyмy (S); - питомa вaгa зapобiтноï mam y cтpyктypi доxодiв нacелення, % (S); - piвень cyкyпниx ви^т домогоcподapcтв нa пpодовольчi товapи, % (D)
Дeмoгpaфiчнa без-пега - очiкyвaнa тpивaлicть життя иpи нapодженнi, poтв (S); - умовний коефiцieнт депопyляцiï (вщношення чиcлa помеpлиx до чиcлa нapоджениx)(D); - зaгaльний коефiцieнт cмеpтноcтi (чисто помеpлиx нa 1000 оciб нaявного нacелення), (D); - cмеpтнicть немовлят (чисто дiтей, помеpлиx y вщ до 1 pокy, нa 1000 нapоджениx живими), (D); - cyмapний коефiцieнт нapоджyвaноcтi (дiтей нa 1 жинку pепpодyктивного вжу), (S); - коефщент демогpaфiчного нaвaнтaження (оciб пешИного вiкy до ефективноï чиcельноcтi rna-тникiв cтpaxовиx внеcкiв), % (D)
Таблиця 3
Складовi 1ндикатори
Еколопчна безпека - рiвень виквдв забруднюючих речовин в атмосферне повпря у розрахунку на 1 км2, т (Б); - рiвень використання свiжоl води на 1 ос., м3 (Б); - рiвень обсягу оборотно! та послщовно (повторно) використано! води на 1 ос., м3 (Б); - рiвень скидання забруднених зворотних вод у поверхневi воднi об'екти на 1 ос., м3 (Б); - потужшсть очисних споруд за рiк, млн. м3 (Б); - рiвень ввдтворення лес1в, тис. га / млн. ос.(Б)
Туристично-рекреацшна безпека - питома вага курортно-рекреацшно1 територи у загальний територи регюну, % (Б); - частка мюць санаторно-курортних закладiв до 1000 населення, (Б); - рiвень використання мюткосл готелiв, (Б); - частка культурних закладiв на 1 особу (Б)
значеннями визначити потенщйш «зони небез-пеки», а також умови для посилення економiчного iмунiтету до^джувано1 системи.
Визначення порогових значень досить тiсно пов'язане з поняттям динамiчноl стiйкостi еконо-мiчноl системи та окремих 11 складових або з меха-нiзмом гомеостазу1. Без такого порiвняння мати-мемо динамшу iнтегральних iндексiв сталого розвитку, як визначатимуть 1х збiльшення / зменшення
в окремi перiоди, що може призвести до помилко-вого висновку щодо максишзаци iнтегрального ш-дексу.
Отже, для кожного iндикатора сталого розвитку задаеться вектор порогових значень, а саме: нижне критичне (х нкр ), нижнш порiг (хнпор), нижне
оптимальне (Х1о)т), верхне оптимальне (хвопт), верх-нiй порiг (х" ), верхне критичне (хвр ) (рис. 2).
0 п
1
Р
с и с т е м I
к
е р
У в а н н я
Рис. 2. Гомеостатичне плато динам1чнот системи
Оптимальш значення iндикаторiв характеризуют допустимий iнтервал величин, у межах якого створюються найсприятливiшi умови для функщо-нування системи. Зазвичай для бiльшостi дослiд-жень достатньо порогових та оптимальних значень, а для бшьш глибоких дослiджень доцшьно розши-рити вектор порогових значень додаванням ще двох
порогових значень: нижне критичне (х нкр ), верхне критичне (х вр ), порушення яких може призвести до
руйнування системи. З урахуванням визначення вектора порогових значень пропонуеться розши-рити «гомеостатичне плато», запропоноване Ван Гь гом2, яке вiдрiзняеться додаванням дiапазону поро-
1 Качинський А.Б. Засади системного аналiзу безпеки складних систем. Ки1в: ДП «НВЦ «Свроатлантик-ш-форм», 2006. 336 с.
2 Ван Гиг Дж. Прикладная общая теория систем. В 2-х томах. Москва: Мир, 1981. Т. 2. 730 с.
гових та критичних значень з областю нейтрального оберненого зв'язку.
Кожна динамiчна система мае запас стшкосп, тому перетинання критичних точок не визначае ввд-разу змiну типу оберненого зв'язку: спочатку обер-нений зв'язок зменшуеться за експонентою, а потгм наростае iнший тип зв'язку також за експонентою. Серед низки методiв визначення вектору порогових значень найбшьш адекватними та доступними е ме-тоди макроекономiчних моделей, ям адекватно вiдображають наслiдки впливу дестабшзуючих факторiв для умов конкретно! кра!ни в поточний пе-рiод часу; функцюнальних залежностей (макро-/ мiкроекономiчнi аналгтичш або статистичнi рiв-няння; Ахiезера-Гольца; теори шформаци; «золо-
Використовуючи вищевикладене, отримаемо вектори порогових значень iндикаторiв сталого роз-витку регiонiв Укра!ни (табл. 4, 5, 6).
У робот! використано масив статистичних да-них та iндикаторiв (iз нащональних - Держстат Ук-
того перетину»); стохастичн (t-критерiю; дiагносту-вання: кластерний аналiз, нечiтких множин; лопсти-чно! регреси);
Найбiльш доступним з них е метод <й-крите-рiю», якш полягае у побудовi для задано! вибiрки функцi! щiльностi ймовiрностi та розрахунку статистичних характеристик: математичного очшу-вання, середньоквадратичного вiдхилення та коефь цiента асиметрi!. З усього розма!ття видiв функцi! щiльностi ймовiрностi для всiх iндикаторiв можна видшити типи з характерним законом розподiлу: нормальным (рис. 3, а), лог-нормальним (рис.3, б) та експоненцгальным (рис. 3, в), для яких визначено формули розрахунку вектора порогових значень (рис. 3, г).
ра!ни (по регюнах), та мiжнародних джерел - Офь цiйний сайт Свростату (2017), що характеризують рiвень та структуру сталого розвитку за останн 5 рокiв.
0,3
0,25
0,2
0,15
0,1
0,05
Функщя щшьност ймовiрностi
1 1 то=77,15;
\ к "а5=1,642;' 1=2,6.
73 74 75 76 77 78 79 80 81
а
0,4 0,35 0,3 0,25 0,2 0,15 0,1 0,05
Функщя щшьносп ймовiрностi
0
Л
Г то=2 0,54
\ э|дта к_аэ= =3,88 1,844
/ 1=2,58 82.
/ {
1 V
ч
10
15
20
25
30
б
35
Функщя щшьносп ймовiрностi
0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
в
то=1,472; в1дта=0,5279;
1=2,5882.
1,5
2,5
3,5
нормальный:
нижнш пори = /Л— •О; верхнш порiг = /+1 •О.
- нижне оптимальне = /Л О;
- верхне оптимальне = /Л + О; лог-нормальный:
- нижнш пори = /Л — / • О / ка:!;
- верхнш пори = /Л+^ •О.
- нижне оптимальне = /Л — О / ках;
- верхне оптимальне = /Л + О;
експоненщальный:
- нижнш пори = /Л — О / ка:!;
- верхнш пори = /Л+^ •О.
- нижне оптимальне = /Л;
- верхне оптимальне = /Л + О, г
Рис. 3. Характерш типи функцш щшьносп ймовiрностi iндикаторiв
0
Таблиця 4
Вектори порогових значень шдикаторiв eKOHOMÏ4HOÏ складово'1__
1ндикатори Нижтй Нижне Верхне Верхтй
порк опт. опт. порк
Структурна складова
- ВВП на одну особу, тис. грн / чол. (S); 100 300 480 680
- питома вага додаил вартост у сшьському господарстш у ВВП, % (S); 4,3 6 10 16
- питома вага додаил вартосп у промисловост до ВВП, % (S); 35 45 55 60
- питома вага доданл вартосп у сфер1 послуг до ВВП, % (S); 45 60 70 85
- питома вага зайнятих у сшьському господарстт до загальноï зайня-
тосп, % (S); 5,5 11 20 34
- питома вага зайнятих у промисловосп до загальноï зайнятосп, % (S); 20 25,5 33 40
- питома вага зайнятих у сфер1 послуг до загальноï зайнятосп, % (S) 44 54 68 83
Формальна та неформальна складова
- р1вень технологи виробництва (частка ВВП у випуску) (S); 0,4 0,45 0,55 0,65
- р1вень тiнiзацiï економжи, % вщ офгцгйного ВВП (D); 25 15 10 5
- ршень використання потенцшних можливостей (потенцшного ВВП
повного завантаження макрофакторш) (S); 0,5 0,6 0,8 0,9
- коефщент тшьового завантаження кашталу (D); 0,14 0,095 0,055 0,02
- рiвень тшьового пром1жного споживання, % до офщшного (D) 23 14 6,5 3
1нфраструктурна складова
- транспортоемшсть ВРП по залiзничному транспорту, прив. т-км/$,
D); 4,6 2,3 1,27 0,38
- транспортоeмнiсть ВРП по автомобшьному транспорту, прив. т-км/$,
D); 1 0,63 0,52 0,4
- щiльнiсть залiзничних колiй загального користування, 1/км (S); 48 52 60 73
- щшьшсть автомобiльних дорiг загального користування, 1/км (S); 300 550 1300 1500
- штенсившсть перевезення вантажiв автомоб1льним транспортом,
т/км (S); 330 464 733 1200
- штенсившсть перевезення пасажирiв автомобшьним транспортом,
осiб/км (S); 510 635 800 1130
- штенсившсть перевезення пасажирiв залiзничним транспортом,
оаб/км (S); 0,92 1,34 1,785 2,7
- iнтенсивнiсть перевезення вантажш залiзничним транспортом, т/км
(S) 10 12,5 16,5 23
Инвестицшно-фшансова безпека
- рiвень iнвестування (вщношення капiтальних iнвестицiй до ВРП), %
(S); 18,5 21 25 30
- частка приросту прямих шоземних iнвестицiй (акцiонерний капiтал)
щодо ВРП,%(S); (+12)* 17 23 37 52
- рiвень оновлення основних засоб1в, % (S); 2,9 4,5 7,7 13
- рiвень перерозподiлу ВРП через зведений бюджет (вiдношення дохо-
д1в звед. бюджету до ВРП),% (S); 15 20 25 35
- рiвень дефiциту бюджету, % до ВРП, (D); (+1,7)* 6,7 4,7 3,7 2,7
- рiвень трансферов з державного бюджету, % до ВРП, (D); 15 9,6 5,8 1
- ршень втрат доходш зведеного бюджету внаслвдок тiнiзацiï, % до офi-
цшного бюджету, (D); 25 15 10 5
- iнфляцiя (1СЦ), прирiст за р1к, % (D); 12 10 4 2
- вартють банкiвських кредит1в, % за рж, (D) 10 5 3 2
1нновац1йна безпека
- рiвень видатк1в на науково-техшчш роботи, % вiд ВРП (S); 1 2 4 5
- темп науково-технолопчного прогресу, % за рж (S); (+ 10)*; 10,2 10,5 12 15
- рiвень фгнансування iнновацiйноï дiяльностi, % вiд ВРП (S); 2,1 2,5 3 4,2
- питома вага реатзоваил iнновацiйноï продукци у загальному обсязi
реалiзованоï промисловоï продукцiï, % (S): 10 15 30 40
- рiвень винахiдницькоï активностi (кiлькiсть отриманих охоронних
документ1в - патент1в на 1 млн оиб населення), (S) 60 100 190 325
Зовшшньо-внутр1шня безпека
- коефiцieнт покриття експортом iмпорту (S); 2,75 3 3,5 4,2
- рiвень шновацшил продукцiï у товарному експортi, % (S); 15 18 35 50
- рiвень експортноï залежноси, % до ВРП (S); 36 48,5 70 102
- рiвень iмпортноï залежностi, % до ВРП (D); 77 44 24 14
- частка iмпорту товарiв у внутргшньому споживаннi, % (D); 40 30 20 15
- рiвень економiчноï незалежносп (мiжрегiональнi. перетоки додатко-
вого чистого експорту, % до ВРП (S); 70 82,7 135 205
- рiвень тiньового чистого експорту, % до ВРП (D) 61 37.7 23 18
ЕКОНОМ1ЧНА СКЛАДОВА 0,3363 0,5083 0,7175 0,9368
* Динамiчний ряд змщуетъся вправо по числовш oci на величину, быъшу максимального eid 'емного значення з наступним поверненням при зворотному нормуванш iндикаторiв.
Таблиця 5
Вектори порогових значень iндикаторiв соцiально'l' складово'1'__
1ндикатори Нижнш Нижне Верхне Верхнш
поргг опт. опт. поргг
Р1вень життя
- р1вень використання пращ (вщношення оптимального попиту на
працю до 11 пропозицп) (Б); 0,8 0,9 0,98 1
- р1вень оплати пращ у випуску (Б); 0,2 0,26 0,32 0,382
- р1вень ВВП, створеного тшьовою оплатою пращ, % ВВП (Б); 15 8 5 3
- р1вень видаткв на освпу до випуску, % (Б); 2,5 2,8 3,9 6
- р1вень видаткв на охорону здоров'я, % випуску (Б); 4 4,9 6,3 7,4
- вщношення середньо! заробгшо! плати до прожиткового мшмуму
(Б); 3 4 6 7
- питома вага заробгшо! плати у структур! доходав населення, % (Б); 40 60 80 90
- р1вень сукупних витрат домогосподарств на продовольч1 товари, %
(Б) 56 30 18 10
Демограф1чна безпека
- очжувана тривалгсть життя при народженщ рокгв (Б); 76 78,4 81,2 83,6
- умовний коефщент депопуляци (Б); 1,1 1.05 0,95 0,9
- загальний коефщент смертности (Б); 9,1 8,1 6,8 4,7
- смерттсть немовлят (Б); 5,53 4,4 3,34 2,6
- сумарний коефщент народжуваноста (Б); 8 10 12 15
- коефщент демограф1чного навантаження % (Б) 83 47 26,6 18,3
СОЩАЛЬНА СКЛАДОВА 0,5386 0,6865 0.8111 0,9121
Вектори порогових значень шдикато
Таблиця 6
ив екологiчноl складово1
1ндикатори Нижнш Нижне Верхне Верхнш
поргг опт. опт. поргг
Еколопя
- р1вень викид1в забруднюючих речовин в атмосферне повпря у розра- 38 19 7 3,1
хунку на 1 км2, т (Б);
- р1вень використання св1жо! води на 1 ос., м3 (Б); 220 120 80 55
- р1вень обсягу оборотно! та послвдовно (повторно) використано! води
на 1 ос., м3 (Б); 625 1380 2820 5200
- р1вень скидання забруднених зворотних вод у поверхнев1 водщ
об'екти на 1 ос., м3 (Б); 43 22 10 2,7
- потужшсть очисних споруд за рш, млн м3 (Б); 680 1030 1600 2160
- р1вень вщтворення леав, тис. га / млн ос.(Б) 0,6 1,33 2,75 5
Тур рекреац1я
- питома вага курортно-рекреацшно! територп у загальний територп
регюну, % (Б); 1 3 6,5 12
- частка мюць санаторно-курортних заклад1в до 1000 населення, (Б); 2 3,5 6 10
- р1вень використання мгсткостг готел1в, (Б); 0,25 0,33 0,46 0,94
- частка культурних заклад1в на 1 особу (Б) 650 940 1340 2100
ЕКОЛОГ1ЧНА СКЛАДОВА 0,2740 0,4440 0.6592 0,9566
Для конкретних iндикаторiв обиралися кра1ни або регюни (переважно Укра1ни), що мають най-кращi значення вiдповiдних iндикаторiв, порiвняно з Донецькою областю на даний час, якi можуть бути взiрцем на майбутню перспективу. Аналопчну думку висловлюе Е.М. Лiбанова1: «... При выработке гипотезы нужно учитывать не только текущие тенденции в своей стране, но и параметры их развития в других странах, особенно в тех, которые можно считать эталонными для Украины». Отже, визначення вектору порогових значень аналопчно конст-руюванню гшотетично! кра1ни (регiону) з найкра-щим рiвнем сталого розвитку за всiма iндикаторами.
4. Iдентифiкацiя рпяш сталого розвитку. Пе-
редбачае iнтегральне оцiнювання рiвня сталого розвитку порiвняно з штегральними пороговими зна-ченнями та включае: вибiр форми iнтегрального ш-дексу, нормування iндикаторiв та порогових значень, визначення вагових коефщентгв2. Таким чином, визначення штегральних iндексiв економiчноl системи та 1х порiвняння з iнтегральними пороговими значениями переводить поняття «розвиток» в поняття «безпека». З урахуванням виявлених недо-лiкiв юнуючих пiдходiв запропоновано методологiю iнтегрального ощнення рiвня економiчноl безпеки (держави, регюну, тдприемства), яка характеризу-еться наступним:
1 Либанова Э.М. Демографические сдвиги в контексте социального развития. Демографiя та сощальна економжа. 2014. 1(21). С. 4.
2 ХаразшвЫ Ю.М., Дронь С.В. Проблеми штегра-льного ощнювання рiвня економiчноl безпеки держави. Бантвська справа. 2015. № 1 (133). С. 3-21.
форма iнтегрального iндексу - мультиплгка-тывна:
-П Ъ; Е - 1; ^ > о,
(1)
де I - iнтегральний iндекс; 7 - нормований шдика-тор; а - ваговий коефщент.
Метод нормування - комбгнований:
(2)
9 : 7 - Х П : 7 - кнорм Х к > Г
^ : = к , П : 7 = к , кнорм > ХтаХ,
норм норм
де Х - значення iндикатора; к - нормувальний коефщент.
Ваговi коефiцiенти - динамгчнг: на основi засто-сування методу «Головных компонент» та методу «Ковзног матриц» (Ю.М. Харазiшвiлi);
С,, х В, -
'й1с11 + й2с12 +... + й.с1. ^ d1c21 + й2 с22 + ... + й.с2.
й,с., + й2с.2 + ... + й с
V 1 .1 2 .2 1 .
\ 1У
' Е1
(3)
де С - матриця абсолютних величин факторних на-вантажень; В - вектор-матриця дисперсiй.
Суттевi змши в полiтичнiй та зовшшньоеконо-мiчнiй ситуацi! приводять через деякiй час до ради-кальних змiн емтричних оцiнок економетричних взаемозв'язкiв, а це, у свою чергу, спричиняе змiни вагових коефiцiентiв. Метод «ковзног матриц!»1, за-снований на застосуваннi методу «головних компонент» та полягае у послвдовному зсувi матрицi мшь мально необхiдного розмiру вздовж перюду часу та визначення вагових коефщенпв за даний часовий перiод.
Застосовуючи зазначенi пiдходи, отримаемо динамiку штегральних iндексiв складових сталого розвитку Донецько! област порiвняно з штеграль-ними пороговими значеннями (рис. 4-7).
Результати розрахуншв засвiдчують нахо-дження трьох складових сталого розвитку нижче нижнього порогового значення та, як наслвдок, най-гiрший рiвень безпеки сталого розвитку Донецько! област за остання 17 рокiв. Це обумовлено незадо-вiльним станом кожно! пiдпорядковано! складово! трьох складових сталого розвитку: економiчно!, со-цiально!, екологiчно!.
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2
Структурна складова
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017
1нтегральний Ыдекс Нижне оптимальне Верхнй порг_
Нижнй порiг Верхне оптимальне
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2
Формальна та неформальна складова
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017
в 1нтегральний iндекс □ Нижнiй пор iг
А НИжне оптимальне Верхне оптимальне
Верхнй пор^
1,1
0,9
0,7
0,5
1нфраструктурна складова
0,3
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 -I
Макроекономiчна безпека
1нтегральний Ыдекс Нижне оптимальне Верхнй пор^_
Нижн й пор iг Верхне оптимальне
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017
^^^~1нтеграпьний iндекс ^ Нижн i й порi г
А Нижне оптимальне Верхне оптимальне
Верхнй пор^
б
а
в
г
1 ХаразшвЫ Ю.М. Системна безпека сталого роз-
витку: тструментарш оцтки, резерви та стратег1чт сценаргг реалгзаци: монографiя / НАН Укра!ни, 1н-т еко-номжи пром-стi. Кшв, 2019. С.79-80.
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1
1нвестищйно-фшансова безпека
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017
■ 1нт. Ыдекс
■ Верхне опт.
Нижнй порг Верхнiй пор^
Нижне опт.
д
1,2 1
0,8 0,6 0,4 0,2
1нновацшна безпека
0
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017
1нг. i ндекс □ Нижнй пор iг
А Нижне опт. Верхне опт.
Верхнй порi г
0 9 Зовншньо-внутршня безпека
0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1
Економмчна складова
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017
1нт. Ыдекс □ Нижнй пор iг
Нижне опт. Верхне опт.
Верхн й пор iг
о 1нтегральний iндекс о Нижнй порi г
а НИжне оптимальне Верхне оптимальне
Верхн й пор iг
Рис. 4. Тнтегральш шдекси економiчноТ складово'1 сталого розвитку
Рiвень життя
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017
¡ндекс iжн.пор i г » Н i жне опт.
Верх опт. Верх.порi г
Демографiчна безпека
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3
0,2
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017
Инг. Ыдекс Верхне опт.
Нижнй порг Верхнй пор^
Нижне опт.
б
1
Сощальна складова
0,8
0,6
0,4
0,2
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017
■ 1нт. i ндекс Верхне опт.
Нижнй пор iг Верхнiй порi г
Нижне опт.
Рис. 5. Тнтегральш шдекси сощальноТ складово'1 сталого розвитку.
е
з
а
в
Екологiчна безпека
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017
1нт. i ндекс о Нижнй пop¡ г
» Нижне опт. Верхне опт.
Верхн й пop¡ г
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
Туристично-рекреацшна безпека
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 201
• 1нт. Ыдекс ■ Нижне опт. Верхн й пор ir
Нижнй nopi г Верхне опт.
б
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
Еколопчна складова
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017
1нтегральний i ндекс о Нижнй nopi г
а Нижне оптимальне Верхне оптимальне
Верхн й пop¡ г
1
Рис. 6. 1нтегральш шдекси еколопчноТ складово'1 сталого розвитку Сталий розвiиток
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1
1 1 1 1 1 1 1 1 :- —.
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
1нт. ¡ндекс
Нижн ¡й nopir
Нижне опт.
Верхне опт.
Верхн i й reipi г
Рис. 7. 1нтегральний шдекс сталого розвитку Донецько'1 областi
5. Визначення дисбаланйв сталого розвитку.
Використовуючи отриману динамшу iHTerpa-льних iндексiв складових сталого розвитку та ime-грaльнi пороговi значення, можна обчислити вщхи-лення iнтeгрaльних iндeксiв вiд ïx середшх опти-мальних значень, як можна вважати критерiями досягнення сталого розвитку, що зaсвiдчуe диспро-порцiйнiсть ïxнього розвитку (рис. 8, б).
Саме одночасне нормування та iнтeгрaльнa згортка iндикaторiв та ïxнix порогових значень до-зволяе порiвнювaти в одному мaсштaбi вiдxилeння iнтeгрaльниx iндeксiв ввд вiдповiдниx середшх оп-тимальних порогових значень (критерпв сталого розвитку). За розрахунками найбшьш вiдстaють вiд рiвня сталого розвитку на шнець 2017 р. сощальна
а
в
0,6
Дисбаланси складових сталого розвитку
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017 2019 2021 2023 2025 2027
Економ i чна
Соцальна
Еколопчна
Рис. 8. Дисбаланси складових сталого розвитку Донецько'' област
i економiчна складов^ пот1м - еколопчна. Головне завдання сталого розвитку - лiквiдувати дисбаланси, тобто зменшити до нуля вiдхилення кожно! складово! сталого розвитку. Бiльш зрозумшу картину дисбалансiв можна отримати за тдпорядкова-ними складовими (рис. 9), а потгм за ввдповщними iндикаторами кожно! складово!.
Найбiльш ввддаленими вiд рiвня сталого розвитку е там складов^
- iнновацiйна (економiчних вимiр);
- рiвень життя (сощальний вимiр);
- демографiчна (сощальний вишр). Наступний кластер становлять так складовi:
- екологiчна (екологiчний вимiр);
- макроекономiчна (економiчний вимiр);
- швестицшно-фшансова (економiчний вимiр);
- туристично-рекреащйна (екологiчний вимiр). Найменш вiддаленою ввд сталого розвитку у
порiвняннi з iншими складовими е зовшшньо-внут-ршня безпека.
В1дхилення
003 20
0
о Макроеконом i чна □ lнвестицiйно-ф iнансова Д lнновацiйна
Зовн шньо-внутр iшня Р i вень життя —о— Демограф i чна
Еколотна Туристично-рекреац i йна
Рис. 9. Динамжа дисбалансiв складових сталого розвитку Донецько'' областi
6. Обгрунтування стратегiчних орieнтирiв сталого розвитку. Стратегiчне бачення сталого розвитку передбачае спочатку визначення: на якш ввдсташ вiд сталого розвитку знаходиться iнтеграль-
ний iндекс сталого розвитку Донецько! областi, а та-кож його складовi: економiчна, сощальна та еколо-гiчна, визначити стратепчш цiлi, якi обумовлюють бажанi сценарп сталого розвитку, а поттм - засто-
совувати теоретичнi пiдходи до обгрунтування стра-тегiчних орieнтирiв досягнення сценарпв сталого розвитку. Отже, у кожному рощ ми знаемо бажанi значення штегрального iндексу (рис. 10).
Отже, з рис. 10 випливають три сценарп розвитку:
1. Реалгстичний - досягнення рiвня нижнього порогового значення (такш рiвень iснував у 2009 рощ).
2. Оптимгстичний - досягнення рiвня нижнього оптимального значення (входження в оптима-льну зону кра!н GC).
Сталий розвиток
1нт. iндекс □ Нижнiй nopir Д Нижне опт. Верхне опт. Ж Верхнм nopir
3. Збалансований сталий розвиток - досягнення повнощнного рiвня сталого розвитку (крите-рiю сталого розвитку).
Обгрунтування стратепчних орiентирiв перед-бачае виршення задачi послщовно! декомпозицп ш-тегральних iндексiв, тобто завдання синтезу необ-хiдних значень складових та !х iндикаторiв для зна-ходження штегрального iндексу у заданих межах шляхом виршення зворотно! задачi.
Рис. 10. Динамжа iнтегрального iндексу ДонецькоТ облает
(пунктиром - стратегiчнi сценарп розвитку)
Вiдомi пiдходи класичного прогнозування ди-намiки iнтегральних iндексiв за допомогою полшо-мiв дискредитують взагалi економшо-математичне моделювання та вихолощують складшсть такого ба-гатовимiрного поняття як сталий розвиток або еко-номiчна безпека. Цшком очевидно, що класичнi ме-тоди прогнозування тут недоречш. По-перше, прогнозування дае продовження юнуючих тендендiй на майбутне, по-друге, прогнозування завжди мютить помилку. По-трете, нам необхщно знати, як повиннi змiнюватись складовi та iндикатори сталого розвитку для досягнення бажаного стану розвитку? Пот-рiбнi iншi тдходи.
Вирiшення тако! задачi для кожно! складово! сталого розвитку, коли вщомо (або задано) його не-обхвдне значення, дозволяе з урахуванням чутливо-ст складових або iндикаторiв, вагових коефiцiентiв
впливу та адаптивних методiв регулювання з теорi! управлiння1 (рис. 11) визначити необхвдш значення складових та !х iндикаторiв впродовж перюду прогнозування у кожному рощ, ям задовольняють ви-значеним щлям. Така процедура виконуеться споча-тку на рiвнi складових, а потгм на рiвнi iндикаторiв сталого розвитку.
Узагальнена схема адаптивно! системи регулювання реалiзована на мовi програмування "C++" як стандартна процедура "Strategy" та може бути вико-ристана для рiзних застосувань. Виконуючи вщповь дн розрахунки та формули нормування в зворот-ному порядку, отримаемо стратегiчнi значення складових та iндикаторiв на задану перспективу для еко-номiчно! (табл. 7), соцiально! (табл. 8) та еколопчно! (табл. 9) складових:
1 Современная теория систем управления / под ред. К.Т. Леондеса; Главная редакция физико-математической литературы. Москва: Наука, 1970. 512 с.
-293
Економiчний вюник Донбасу № 3(57), 2019
Ю. M. Хapaзiшвiлi, В. I. Ляшeнко
Вeктоp бaжaниx знaчeнь склaдовиx (iндикaтоpiв) eкономiчноï бeзпeки
Стaтистичнi покaзники
Iндикaтоpи
Iдeнтифiкaцiя piвня pозвитку (ЕкБ)
Етадонно модeль (бaжaнi xapa^ тepистики)
Уpaxувaння обмeжeнь
F, ={I, -Iff
\
<8Н
Hi
Обчислювaч кpитepiю
Обчислювaч мexaнiзму rn-лaштувaння
Риc. 11. Узaгaльненa cхемa aдaптивнoï cиcтеми регyлювaння
Таблиця 7
Cтрaтегiчнi знaчення cклaдoвих тa iндикaтoрiв екoнoмiчнoï cклaдoвo'l lia кшець 2027 р.
1ндикатори Сщнарт 1 Сщнарш 2 Сщнарш 3
1 2 3 4
Структура cклaдoвa 0,3835 0,5152 0,6218
- ВВП m одну особу, тис. грн. / чол.. (S); 85,088 215,15 390,0
- питомо вaгa додaноï вapтостi у сшьському господapствi у ВВП, % (S); 5,878 7,475 8,0
- питомо вaгa додaноï вapтостi у пpомисловостi до ВВП, % (S); 38,908 40,661 50,0
- питомо вaгa додaноï вapтостi у сфepi послуг до ВВП, % (S); 33,289 41,278 65,0
- питомо вога зaйнятиx у сiльському господapствi до зaгaльноï зaйнятостi, % (S); 9,541 14,315 15,5
- питомо вога зaйнятиx у ^о^^овоси до зaгaльноï зaйнятостi, % (S); 27,787 30,369 29,25
- питомо вога з^нятю у сфepi послуг до зaгaльноï зaйнятостi, % (S) 60,453 63,466 61,0
Фoрмaльнa тa нефoрмaльнa cклaдoвa 0,3126 0,5451 0,7329
- piвeнь тexнологiï виpобництвa ^acirca ВВП у випуску) (S); 0,386 0,4482 0,5
- piвeнь тiнiзaцiï eкономiки, % вiд офiцiйного ВВП (D); 46,031 32,74 12,5
- piвeнь викоpистaння потeнцiйниx можливостeй (потeнцiйного ВВП повного
зaвaнтaжeння мaкpофaктоpiв) (S); 0,2522 0,4074 0,7
- к^ф^ент тiньового зaвaнтaжeння кaпiтaлу (D); 0,0604 0,0502 0,075
- piвeнь тшьового пpомiжного споживоння, % до офщшного (D) 34,723 21,289 10,25
Iнфрacтрyктyрнa cклaдoвa 0,4174 0,5978 0,6744
- тpaнспоpтоeмнiсть ВРП по зонзничному тpaнспоpту, nprn. т-км/$, D); 1,7916 0,0589 1,785
- тpaнспоpтоeмнiсть ВРП по овтомобшьному тpaнспоpту, пpив. т-км/$, D); 0,3459 0,2089 0,337
- щiльнiсть зaлiзничниx колш зогольного коpистувaння, 1/км (S); 60,549 66,873 66,5
- щшьшсть aвтомобiльниx доpiг зогольного коpистувaння, 1/км (S); 336,63 461,02 925,0
- iнтeнсивнiсть пepeвeзeння вaнтaжiв aвтомобiльним тpaнспоpтом, т/км (S); 356,93 566,0 598,5
- iнтeнсивнiсть пepeвeзeння пaсaжиpiв овтомобшьним тpaнспоpтом, осiб/км (S); 270,249 542,28 717,5
- iнтeнсивнiсть пepeвeзeння пaсaжиpiв з^зничним тpaнспоpтом, оаб/км (S); 0,5858 1,0915 1,5625
- iнтeнсивнiсть пepeвeзeння вaнтaжiв зaлiзничним тpaнспоpтом, т/км (S) 9,8534 13,25 14,5
Мaкрoекoнoмiчнa cклaдoвa 0,3671 0,5564 0,6716
Iнвеcтицiйнo-фiнaнcoвa безпекa 0,3311 0,4513 0,6637
- piвeнь iнвeстувaння (вiдношeння кaпiтaльниx iнвeстицiй до ВРП), % (S); - чостко ^^осту пpямиx iнозeмниx iнвeстицiй (aкцiонepний кaпiтaл) щодо ВРП,%(S); - piвeнь оновлeння основниx зaсобiв, % (S). - piвeнь пepepозподiлу ВРП чepeз звeдeний бюджeт (вiдношeння доxодiв звeдe-ного бюджeту до ВРП), % (S); - piвeнь дeфiциту бюджкту, % до ВРП, (D); - piвeнь тpaнсфepтiв з дepжaвного бюджЕту, % до ВРП, (D); 10,794 0,3364 1,529 15,497 1,5755 8,168 13,168 4,978 3,887 17,303 1,3787 7,0948 23,0 18,0 6,1 22,5 1,5 7,7
Зактчення табл. 7
1 2 3 4
1нновацшна безпека 0,2600 0,5195 0,5933
- р1вень втрат доход1в зведеного бюджету внаслщок тттзаци, % до офгцгйного бюджету, (Б); - шфлящя (1СЦ), приргст за рж, % (Б); - вартгсть банювських кредитв, % за рж, (Б) 61,569 15,642 15,035 51,919 14,05 14,02 12,5 7,0 4,0
- р1вень видаткв на науково-техшчш роботи, % ввд ВРП (Б); - темп науково-технолопчного прогресу, % за рж (Б); (+ 10)*; - р1вень фшансування шновацшно1 д1яльност1, % ввд ВРП (Б); - питома вага реал1зовано1 шновацшно1 продукци у загальному обсяз1 реатзова-но1 промислово1 продукци, % (Б): - р1вень винаыдницьюл активност (кшьюсть отриманих охоронних документа - патенпв на 1 млн оиб населення),(Б). 1,024 1,1755 0,7828 7,89 105,84 2,532 1,961 1,741 19,671 172,96 3,0 1,25 2,75 22,5 145,0
Зовнiшньо-внутрiшня безпека 0,4216 0,5362 0,5526
- коефщент покриття експортом 1мпорту (Б); - р1вень шновацшно1 продукци у товарному експортг, % (Б); - р1вень експортно1 залежноси, % до ВРП (Б); - р1вень 1мпортно1 залежносп, % до ВРП (Б); - частка 1миорту товар1в у внутршньому споживанш, % (Б); - р1вень економ1чно1 незалежност (м1жрегюнальш. перетоки додаткового чистого експорту, % до ВРП (Б); - р1вень тшьового чистого експорту, % до ВРП (Б); 2,1693 6,1318 74,087 34,102 52,987 5,093 -0,4413 2,6775 13,907 79,425 27,382 41,987 21,042 -3,54 3,25 26,5 59,25 34,0 25,0 8,85 0,35
ЕКОНОМ1ЧНА СКЛАДОВА 0,3337 0,5213 0,6196
Таблиця 8 Стратепчш значення складових та шдикатор1в сошальноТ складовоТ на к1нець 2027 р.
1ндикатори Сценарш 1 Сценарш 2 Сценарш 3
Рiвень життя 0,4274 0,5883 0,7582
- р1вень використання пращ (вщиошення оптимального попиту на працю до 11 пропозицп) (Б); - р1вень оплати пращ у випуску (Б); - р1вень ВВП, створеного тшьовою оплатою пращ % ВВП (Б); - р1вень видаткв на освпу до випуску, % (Б); - р1вень видаткв на охорону здоров'я до випуску, % (Б); - в1дношення середньо1 заробпно1 плати до прожиткового мшмуму (Б); - питома вага заробгтно! плати у структур! доходав населення, % (Б); - р1вень сукупних витрат домогосподарств на продовольч1 товари, % (Б) 0,4529 0,1736 33,569 1,9611 1,777 5,179 58,325 47,718 0,6026 0,2305 23,017 2,7429 2,7444 5,8392 66,057 33,121 0,94 0,29 6.5 3,35 5.6 5,0 70,0 24,0
Демографiчна безпека 0,3709 0,4802 0,7383
- очжувана тривалгсть життя при народженщ ротв (Б); - умовний коефщент депопуляци (Б); - загальний коефщент смертности (Б); - смерттсть немовлят (Б); - сумарний коефщент народжуваноста (Б); - коефщент демограф1чного навантаження % (Б) 66,738 2,05 8,6237 7,987 4,55 151,97 69,777 1,808 7,66 7,105 5,866 122,87 79,8 1,0 7,45 3,87 11,0 36,8
СОЦ1АЛЬНА СКЛАДОВА 0,4055 0,5454 0,7488
Таблиця 9 Стратепчш значення складових та шдикатор1в еколопчноТ складово! на кшець 2027 р.
1ндикатори Сценарш 1 Сценарш 2 Сценарш 3
Еколопя 0,3828 0,5536 0,6512
- р1вень викид1в забруднюючих речовин в атмосферне повпря у розрахунку на 1 км2, т (Б); - р1вень використання св1жо1 води на 1 ос., м3 (Б); - р1вень обсягу оборотно1 та послщовно (повторно) використано1 води на 1 ос., м3 (Б); - р1вень скидання забруднених зворотних вод у поверхиев1 водщ об'екти на 1 ос., м3 (Б); - потужшсть очисних споруд за рж, млн. м3 (Б); - р1вень вщтворення леав, тис. га / млн. ос.(Б) 28,584 207,58 876,33 44,279 740,22 0,9123 23,426 164,22 1867,0 28,146 981,18 2,337 13,0 100,0 2100,0 16,0 1315 2,04
Тур рекреацiя 0,3002 0,4830 0,4487
- питома вага курортно-рекреацшно! територи у загальний територи репону, % (Б); - частка м1сць санаторно-курортних заклад1в до 1000 населення, (Б); - р1вень використання мгсткосп готел1в, (Б); - частка культурних заклад1в на 1 особу (Б) 3,9437 2,8911 0,3035 592,29 6,0803 5,0109 0,3944 1023,9 4,75 4,75 0,395 1140
ЕКОЛОГ1ЧНА СКЛАДОВА 0,3437 0,5211 0,5516
Цiлком очевидно, що розрахованi стратепчш значения iндикаторiв (це вiдноснi величини), як ви-значаються вiдношенням макропоказнишв, можна отримати за безлiччю !х значень, тому необхiдно прив'язатися до стратепчних значень якогось най-важлившого макропоказника, вiдносно якого можна обчислити в« iншi макропоказники. Таким мак-ропоказником може бути «ВВП на одну особу».
Тод^ виконуючи прогнознi розрахунки цього показ-ника для порiвняльних кра!н (Польщi, Грузи) з ура-хуванням середнiх темтв зростання, динамiки дефлятора ВВП за 10 рошв та девальваци обмiиного курсу на 1,8% за рш, можна обрати стратегiчиу цшь для Донецько! област на середньострокову перспективу - до 2027 року для рiзних сценарпв (рис. 12, 13).
25
20
15
10
ВРП 1 ос., тис. дол. США
2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024 2025 2026 2027
Сцен.-3
Сцен.-г i потетичний
Сцен.-2
Сцен.-1
Грузiя
Польща
Рис. 12. Динамжа стратепчних сценарпв розвитку ДонецькоТ област
250
230
210
ВРП за сценарiями у цшах 2010 року, млрд грн
90 70
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017 2019 2021 2023 2025 2027
Сценар й -3
Сценар й-г потетичний
Сценар й-2
Сценар й-1
Рис. 13. Динамжа стратепчних сценарпв розвитку ДонецькоТ област у цшах 2010 р.
Ввдповвдним стратепчним сценарiям розвитку Донецько! област для ВРП на 1 особу в тис. дол. США та реального ВРП у цшах 2010 р. ввдповвда-ють наступн темпи приросту та дефлятора ВРП (табл. 10).
За визначеними сценарiями Донецька область при 5% зростання на кшець 2027 р. за критерieм
«ВРП на 1 особу в тис. дол. США» не наздоганяе на-вгть Грузто; за 7% зростанням - наздоганяе Грузто; за 10% зростанням - суттево випереджае Грузiю; за гшотетичним сценарiем - 15% зростанням впритул наближаеться до рiвня Польщi (див. рис. 12).
Якщо аналiзувати динамiку ВРП Донецько! области у порiвняльних цiнах 2010 р., навгть збалансо-
5
0
ваний стадий розвиток (10% зростання) не виводить траекторiю реального ВРП у 2027 р. на рiвень 2007 та 2011 рр., що пояснюеться вiдсутнiстю окуповано! РФ частини Донецько! областi.
Використовуючи вiдповiднi формули обчис-лення iндикаторiв кожно! складово! сталого розвитку, отримаемо стратепчш орiентири ключових макропоказникiв, як сумюно з стратегiчними зна-ченнями iндикаторiв е кiнцевою метою регулю-вання сталого розвитку, за якими можна слвдкувати через монiторинг для контролю виконання Стратегi! розвитку та ощнювати полiтику уряду (табл. 11).
Визначеш стратегiчнi орiентири сталого розвитку на рiвнi iндикаторiв та макропоказнишв е не-обхiдними для порiвняння з фактичними значен-нями для визначення ступеня наближеност до сталого розвитку та ефективност заходiв макроеконо-мiчно! полiтики.
Таблиця 11
Стратепчш орieнтири ключових макромоказнишв сталого розвитку ДонецькоТ област на кшець 2027* р.__
Показник 2017 Сценарш 1 Сценарш 2 Сценарш 3
1. Номшальний ВРП, млрд грн 166,4 1051,9 1270,4 1675,0
2. Ивень тттзаци, % ВРП 47,5 46,0 32,7 12,5
3. Каштальш швестицп, млрд грн 17,27 113,5 167,3 385,3
4. Р1вень швестування, % ВРП 10,4 10,8 13,2 23,0
5. Доходи зведеного бюджету, млрд грн 25,28 163,0 219,8 376,9
6. Номшальна заробггна плата, грн 7764 68343,0 70970,6 67634
7. Зайнятгсть, млн оаб 0,7343 0,86 1,145 1,786
8. Частка оплати пращ у випуску 0,14 0,1736 0,2305 0,29
9. Р1вень ВРП, створеного ТОП, % ВРП 41,3 33,6 23,0 6,5
10. Демограф1чне навантаження, % 167,8 151,9 122,8 36,8
11. ВДВ сшьського гос-ва, млрд грн 9,29 61,8 94,9 134,0
12. ВДВ промисловосл, млрд грн 64,26 409,3 516,5 837,5
13. ВДВ сфери послуг, млрд грн 52,97 350,2 524,4 1088,8
14. Прирют П I I, млрд дол. США -0,0336 0,104 1,859 8,861
15. Обмшний курс, грн /дол. США (припущ.) 26,59 34,025 34,025 34,025
16. Обсяг видатшв на освпу, млрд грн 6,5 20,63 34,85 56,1
17. Обсяг видатшв на ох. здор., млрд грн 4,9 18,69 34,86 93,8
18. Р1вень фшансування НТР, % ВРП 0,008 1,024 2,53 3,0
19. Р1вень ф1нансування шнов. д1ял-т1, % ВРП 0,436 0,783 1,74 2,75
20. йтенсившсть перев. вантаж1в ЗТ, млн т.км 8,92 9,85 13,25 14,5
21. йтенсившсть перев. вантаж1в АТ, тис. т.км 292,26 356,93 565,9 598,5
22. йтенсившсть перев. пасс. ЗТ, млн пас. км 0,4054 0,5858 1,0915 1,5625
23. йтенсившсть перев. пасс. АТ, тис. пас. км 165,4 270,25 542,28 717,5
24. Обсяг викпд1в забр. речовин, тис. т 784,8 757,9 621,2 344,7
25. Обсяг викор. св1жо! води, млн м3 912,0 795,7 629,5 383,3
26. Обсяг оборотно! води, млн м3 2353,0 3359,1 7156,5 8049,7
27. Обсяг скидання забруд. вод,, млн м3 200,0 169,7 107,9 61,3
28. Обсяг в1дтворення лес1в, тис. га 0,4 3,497 8,958 7,819
* Розраховано авторами.
7. Визначення вмливу загроз та розроблення шституцшних заходiв. Визначення перелшу загроз здiйснюеться за критерiем вiддаденостi вiд точки сталого розвитку - середнього оптимального зна-чення вектору порогових значень (див. рис. 9).
Для визначення впливу загроз обчислюються коефщенти еластичносп кожно! складово! та шди-каторiв, ям пояснюють мiру впливу окремих скла-дових та iндикаторiв на рiвень сталого розвитку (на скшьки ввдсотшв змiниться вихiдна величина У
Таблиця 10
Стратепчш темми приросту реального ВРП _ДонецькоТ областГ_
Р1к Дефлятор ВРП Темпи приросту реального ВРП, %
Сценарш 1 Сценарш 2 Сценарш 3 Ппоте-тичний
2017 1,2586 -4,8 -4,8 -4,8 -4,8
2018 1,17 5 7 10 15
2019 1,16 5 7 10 15
2020 1,1563 5 7 10 15
2021 1,1517 5 7 10 15
2022 1,1472 5 7 10 15
2023 1,1426 5 7 10 15
2024 1,1381 5 7 10 15
2025 1,1335 5 7 10 15
2026 1,1290 5 7 10 15
2027 1,1245 5 7 10 15
Складено авторами.
при змш на 1% вхщно! величини х), та е необхвд-ною шформащею для розроблення прiоритетних за-ходiв впливу (табл. 12).
Е = (4)
Ах у
де: х - будь-якш iндикатор сталого розвитку; у -штегральний показник; Ах - прирют вiдповiдного iндикатора; Ау - прирют iитегрального показника.
Таблиця 12 Коефiцieнти еластичностi складових _сталого розвитку* _
Складовi сталого розвитку E
ЕКОНОМ1ЧНА 0,3391
СОЦ1АЛЬНА 0,3204
ЕКОЛОГ1ЧНА 0,3373
Макроекономiчна: 0,1056
Структурна 0,02643
Формальна та неформальна 0,03915
1нфраструктурна 0,04
1нвестицшно-фшансова 0,0588
Iнновацiйна 0,1042
Зовнiшньо-внутрiшня 0,0699
Рiвень життя 0,201
Демографiчна 0,1191
Екологiя 0,1541
Тур.-рекреацiя 0,1494
* Розраховано авторами
Серед трьох складових сталого розвитку Доне-цько! област маемо приблизно рiвний вплив на ш-тегральний iндекс сталого розвитку з незначним пе-реважанням складових у такш послiдовностi: еконо-мiчна, екологiчна, соцiальна.
Серед iнших тдпорядкованих складових маемо таке ранжування за вагомiстю впливу:
- рiвень життя;
- екологiя;
- тур.-рекреащя;
- демографiчна;
- iнновацiйна.
Змша цих складових дуже сильно впливае на рiвень сталого розвитку, тож вони мають бути в полi особливо! уваги при здiйсненнi реформ. Аналопчш данi можна отримати за кожною складовою на рiвнi iндикаторiв.
Розроблення iнституцiйних заходiв передбачае розроблення та врахування iндикаторiв шституцш-них аспектов сталого розвитку: програмування i пла-нування полiтики, науковi розробки, мiжнароднi правовi iнструменти, iнформацiйне забезпечення, посилення ролi основних груп населення та iн.
Як свiдчить досввд детiнiзацi! економiки Гру-зi!1, необхщними i достатнiми виявилися три одно-часнi складовi успiху:
1) знищення корупцi! у фiскальних органах;
2) значне зниження податшв;
3) жорстке адмiнiстрування податшв.
Для Укра!ни слад додати таи складов^
4) деолiгархiзацiя;
5) демонополiзацiя;
6) деофшоризацiя;
1 Голубов А. Куда уходят деньги. Корреспондент. 2012. № 46 (534). 23 ноября.
2 Приходько А. После шторма: перспективы украин-
ской экономики в 2017 году. URL : http://finance.liga.net/
economics/2016/12/28/opinion/51262.htm.
7) детшзащя;
8) децентралiзацiя економши;
9) вщновлення рiвноваги мiж злочином та по-каранням;
10) вiдновлення довiри до влади;
11) доступне кредитування реального сектору економiки;
12) фшансова пiдтримка наукового потенцiалу, без якого iнновацiйний розвиток е неможливим.
Виконання цих заходiв дозволить забезпечити не «догоняючу», а випереджальну, iнновацiйну стратепю розвитку, гiдний рiвень життя населення, високий рiвень конкурентоспроможност та, як на-слiдок, вiдновлення довiри до вах гилок державно! влади.
8. Шлях дет1шзацп та антикорупц1йн1 заходи. Тшьова економiка - наслiдок i головний еко-номiчний базис корупцп, з одного боку, а з шшого -якийсь компенсатор економiчних i фiнансових шо-шв, особливо для малого i середнього бiзнесу2. Ко-жен новий уряд, що приходить до влади, iнiцiюе програму детiнiзацi! економiки. Однак, як то ка-жуть, вiз i ниш там. Для того, щоб реформи детш-зацi! були успiшними, необхвдно чiтко уявляти, як утворюеться тшьовий ВВП.
Не викликае сумнiвiв, що тшьова економiка мае як негативш, так i позитивнi риси. Не можна також не погодитись з тим, що пньова та офщйна еконо-мiки не iснують як двi паралельнi реальностi, тобто юнуе частина тшьового ВВП, яка е додатком до офь цiйного, а також офщйний ВВП включае деяку частину ВВП, яка створена тшьовою економiчною дiяльнiстю. Сдиним методом, що може розрахову-вати цi частини ВВП, е метод «соцiально! справед-
• 3 •
ливоси»3, за яким запропонована iнтерпретацiя по-казника тшьово! економiки констатуе той факт, що юнують двi частини тшьового ВВП (ВДВ, ВРП) -перша, яка не враховуеться Держстатом Укра!ни та е додатком до офщйного ВВП через штучне збшь-шення пром1жного споживання (32,3% у 2018 р.); друга - створена -пньовою оплатою пращ та через мультиплшатор споживання е частиною офщйного ВВП (39,4% у 2018 р.)4.
З вщомо! макроекономiчно! тотожност^ випли-вае, що випуск (V) доргвнюе сум1 пром1жного споживання (ПС) та ВВП. Тобто кожного року випуск в економщ зумовлений юнуючими фшансовими, матерiальними та людськими ресурсами та дорiв-нюе двом сво!м складовим: промiжному спожи-ванню i ВВП. Якщо обсяги промiжного споживання штучно збшьшуються, то це автоматично зменшуе величину ВВП.
3 ХаразшвЫ Ю.М. Свiтло i пнь економiки Укра!ни: резерви зростання та модершзацп. Економжа Украти. 2017. № 4(665). С. 22-45.
4 ХаразшвЫ Ю.М. Системна безпека сталого розвитку: шструментарш ощнки, резерви та стратепчш сцена-р^ реалiзацii: монографiя / НАН Укра!ни, 1н-т економжи пром-стi. Киiв, 2019. 304 с.
Власники великих пiдприeмств (переважно промислових та будiвельних), використовуючи фш-тивш статтi витрат i завищуючи реальш витрати через «фгрми-прокладки», а також використовуючи iншi механiзми, домагаються пiдвищення тарифiв,
що призводить до збшьшення собiвартостi продук-щ! (не доведена до покарання або незавершена справа «Свiнарчукiв» яскраво тдтверджуе таку схему розкрадання державних кошт^в) (рис. 14).
Рис. 14. Функщональна схема збшьшення собiвартостi виробництва
За юнуючою реальнiстю виникае негативний кумулятивний ефект - дут тарифи пiдвищують со-бiвартiсть всiх iнших виробникiв в економщ, реально збiльшуючи !х статтi витрат, при цьому, ви-
смоктуючи кошти, як могли б тти на пiдвищення зарплат, сощальне забезпечення й iнвестицi! в еко-номiку, яш так необхiднi Укра!ш. Завдяки цьому за-безпечуеться юнуючш рiвень тшзацл (рис. 15).
Рiвень лызацм економiки УкраТни, % ВВП
Загальний р I вень т 1н I зацм
Зовн I шн I й р I вень т ш I зацм п I сля сплати т шьово'Т ЗП Р1вень оф1 цйного ВВП, створеного т1ньовою оплатою прац
Рис. 15. Фактичнi р1вм1 ^шзацп економiки УкраТни: загальний, до сплати тшьових заробiтних плат (крива 1); зовншнш р1всч1ь тiмiзащТ пiсля сплати ^ньових заробiтмих плат (крива 2)
Приклад «Оборонпрому» засвiдчуе, що <^р-ми-прокладки» можуть збiльшувати собiвартiсть то-варiв в дешлька разiв (3-5). Таких «ф1рм-прокладок» може бути декшька. Як правило, «^рми-проклад-ки» створюються власниками виробникiв, а «зароб-леш» грошi виводяться через офшори, або витрача-ються на розкiш: колекцл вин, картин, автомобiлiв, лiтакiв, човшв та iнше.
Якщо законодавчо заборонити пiдвищення цiни постачальника товару для «^рм-прокладок» не бiльше, наприклад, 5-15% (не може така фiрма, що немае шяких основних засобiв для перероблення
продукцп та створення додано! вартост!, тдвищу-вати цiну у рази), тобто забезпечити зовнiшнiй рь вень тiнiзацi! економiки на рiвнi 15% ВВП, отрима-емо обсяги та перевищення промiжного споживання до i тсля вiдповiдних заходiв (рис. 16).
Характерним iндикатором перевищення про-мiжного споживання та, як наслщок, вiдповiдного заниження офiцiйного ВВП, е коефщент техноло-гiчностi виробництва (вщношення ВВП до ви-пуску), який за iснуючих реалiй знаходиться у дiа-пазонi 0,41-0,45 (рис. 17, крива 1).
Промйжне споживання, млрд грн
Фактичне пром iжне споживання — — Перевищення пром iжного споживання
Пром iжне споживання п iсля заход i в Д Перевищення пром iжного споживання пiсля заход i в
Рис. 16. Динам1ка обсяпв та перевищення пром1жного споживання до 1 шсля в1дпов1дних заход1в
0,54 0,52 0,5 0,48 0,46 0,44 0,42
Коефщieнт технолопчност виробництва
0,4
2 ] ^
1
1999
2001
2003
2005
2007
2009
2011
2013
2015
2017
2019
Фактичний
П сля заход i в
Рис. 17. Динамжа коеф1ц1ента технолог1чност1 виробництва до (крива 1) 1 шсля (крива 2) вщповщних заход1в
У той же час для економiчно розвинених кра!н СС вiн становить 0,5-0,65, де рiвень тiнiзацi! еконо-мiки не перевищуе в середньому 15%. Отже, рiзниця мiж фактичним перевищенням та перевищенням пiсля ввдповвдних заходiв промiжного споживання буде визначати додатковий резерв офiцiйного ВВП (табл. 13), якш може бути спрямований на iнвести-цi!, соцiальне забезпечення, тдвищення заробiтних плат та ш.
Аналогiчнi розрахунки можна отримати за видами економiчно! дiяльностi Укра!ни (табл. 14).
Проведенi розрахунки шюструють розподiл ть нiзацi! економiки Укра!ни, якш засвiдчуе лiдерство зловживань, переважно в промисловосп та будiвни-цт, що е наслiдком принизливо низькою часткою валово! додано! вартостi у випуску. Запровадження заходiв обмеження нащнки фiрм-прокладок приводить до значень коефiцiента технологiчностi виробництва до рiвня економiчно розвинених кра!ни СС з
вiдповiдним рiвнем тшзащ! економiки. Загальний ефект у 2019 р. запровадження обмежень нацiнки складае 746 млрд грн.
Вочевидь, аналогiчнi розрахунки можна провести по кожному регюну та видах економiчно! дiяль-ност в регiонах, що дае загальну картину обсягiв ре-зервiв для модершзацп економiк регiонiв.
РекомендащУ. Затвердити законодавчо обме-ження нацiнки для будь-яких фiрм-прокладок на рiвнi 5-15% залежно вiд обсягу перероблення (5% при ввдсутносп будь-якого перероблення; 6-15% залежно ввд обсягу перероблення та наявносп основ-них засобiв).
Кiлькiсть фiрм-прокладок може бути необме-женою, але розподiл !хнього прибутку повинен дь литися в заданих межах (5-15%) незалежно вiд !х кшькосп.
Не виключено, що промисловi виробники само-стiйно або через фiрми-прокладки буду домовля-тися з постачальником про завищення ввдпускно! щни з наступним вiдкатом, тому треба передбачити перевiрки завищення щн у постачальника порiвняно зi свiтовим.
Висновки. 1. Розроблено сучасну концепщю сталого розвитку з позицiй безпеки, яка представляе управлiнську конструкцiю, що мютить загальне си-стемне уявлення про шляхи переходу ввд поточного становища об'екта управлiння до бажаного та вклю-чае так1 етапи: визначення структури сталого розвитку; визначення меж безпечного iснування; вден-тифшащя рiвня сталого розвитку; визначення дисба-лансiв сталого розвитку; наукове обгрунтування стратегiчних орiентирiв сталого розвитку; визначення впливу загроз; розробка шститущйних захо-дiв.
2. Актуальнiсть ново! парадигми розвитку -сталого розвитку, яка вимагае досягнення компро-мюних рiшень мiж економiчним зростанням, соща-льним розвитком та екологiчною спйшстю, приводить до вимоги тдтримання життедiяльностi тепе-рiшнiх та майбутшх поколiнь. Саме ця вимога - до-тримання меж безпечного юнування динамiчних систем - безперечно пов'язуе проблему сталого розвитку з проблемою економiчноl безпеки, головним
Таблиця 13
Ефект вщ обмежень нащнки фiрм-прокладок _ по Укра'шГ__
Фактич- ВВП тсля Додатковий
Рж ний ВВП, заходiв, ВВП,
млрд грн млрд грн млрд грн
2010 1079,35 1269,21 189,86
2011 1299,99 1540,23 240,24
2012 1404,67 1644,45 239,78
2013 1465,10 1686,77 221,67
2014 1586,91 1849,38 262,47
2015 1988,54 2366,16 377,62
2016 2385,36 2842,16 456,79
2017 2983,88 3513,82 529,94
2018 3558,71 4170,09 611,39
2019 (прогноз) 4233,84 4980,27 746,43
* Розрахунок авmорiв.
завданням яко! е порiвняння стану складових розвитку з пороговими значениями, що переводить по-няття «розвиток» у поняття «безпека».
3. Розроблення науково обгрунтованих страте-пчних сценарпв сталого розвитку базуеться на новш методологи вдентифшацп та стратегування: обгрунтування вектору порогових значень iндикаторiв з урахуванням поняття гомеостазу та «гомеостатич-ного плато», яке набуло розширення включенням окрiм «зелено!» зони (оптимальних значень), «пома-ранчево!» (пороговi значення) та «червоно!» (кри-тичнi значення) зон. Унiверсальне тдгрунтя визна-чення вектору порогових значень: побудова для задано! вибiрки функцiй щшьносп ймовiрностi та метод «t-критерiю»; модифшований метод норму-вання; новий метод визначення динамiчних вагових коефiцiеитiв - метод «ковзног матриц» у поеднанш з методом «головних компонент»; застосування методу декомпозицп iитегральних iндексiв пiсля вден-тифiкацi! та зазначення цiлей сталого розвитку шляхом виршення зворотно! задачi методом адаптивного регулювання з теорi! управлшня.
4. Як критерiй досягнення сталого розвитку за-пропоновано середне арифметичне верхнього та нижнього оптимальних значень вектора порогових значень - гомеостатичного плато, на якому iснуе не-гативний зворотний зв'язок та найкращi умови
Таблиця 14
Ефект вщ обмежень нащнки фiрм-прокладок за видами економiчноY дшлыюсп*
ВЕД ВДВ млрд грн ПС млрд грн К-т технол. Тть, % ВДВ млрд грн ПС млрд грн К-т технол. Тть, % А ВДВ млрд грн
До заходгв Пгсля заходгв
Промисловгсть 746,07 2497,7 0,23 87,4 1286,4 1957,4 0,3965 15 540,3
Добувна 213,26 196,85 0,52 39,5 265,4 144,91 0,6471 15 52,1
Переробна 409,86 1770,2 0,188 110 799,4 1380,7 0,3666 15 389,5
Газ.ел.вода 122,95 284,2 0,302 49,3 165,1 242,0 0,4055 15 42,1
С. гос-во 360,76 478,2 0,43 38,2 444,5 394,5 0,5298 15 83,7
Буд-тво 82,92 331,7 0,2 104,4 157,1 257,5 0,3787 15 74,1
Трансп. зв'язки 225,99 267,4 0,458 34,3 269,6 223,8 0,5464 15 43,6
* Розрахунок авторiв.
фyнкцiонyвaння cиcтеми. Викоpиcтовyючи одеp-жaнy динaмiкy iнтегpaльних iндекciв cклaдових стылого pозвиткy й iнтегpaльнi поpоговi знaчення, об-чиcлюютьcя вiдхилення iнтегpaльних iндекciв вiд ïx cеpеднix оптимaльниx знaчень (кpитеpiïв доcяг-нення стылого pозвиткy), що зacвiдчye диcпpопоp-щйнють ïx pозвиткy, пеpелiк головних зaгpоз тa вa-гомicть 1'хнього впливу чеpез обчиcлення коефщен-■пв елacтичноcтi.
5. Розpоблено 3 cценapiï стылого pозвиткy До-нецько1' облacтi до 2027 p.:
реалiстичний - доcягнення piвня нижнього по-pогового зшчення (пеpеxiд з «чеpвоноï» до «помa-paнчевоï» зони безпеки), що зaбезпечyeтьcя щоpiч-ним 5% зpоcтaння pеaльного ВРП з вiдcтaвaнням вiд ^узп нa 0,8б тa вiд Польщi нa 0,3б зa кpитеpieм «ВРП m 1 отобу в toc. дол. США». ^и цьому, pеa-льний ВРП у цiнax 2010 p. у 2027 p. ст^новить 58,8% вад piвня ВРП 2011 p.;
onmuMicmu4Huü - доcягнення piвня нижнього оптимaльного знaчення (пеpеxiд з «помapaнчевоï» до почaткy «зелено"» зони безпеки), що зaбезпечy-eтьcя 7% щоpiчним зpоcтaнням з пеpевaжaнням Tpy-з^' в 1,043 paзa тa вiдcтaвaнням вiд Польщi нa 0,43 зa кpитеpieм «ВРП нa 1 отобу в тиc. дол. США». ^и цьому, pеaльний ВРП у щшх 2010 p. у 2027 p. CTa-новить 71,0% ввд piвня ВРП 2011 p.;
збалансований стадий розвиток - доcягнення piвня cеpеднього оптимaльного знaчення iнтегpaль-ного iндекcy, вcix cклaдовиx тa iндикaтоpiв ^asprn-лення у зеленiй зон безпеки), що зaбезпечyeтьcя 10% щоpiчним зpоcтaнням з пеpевaжaнням Гpyзiï в 1,375 paea тa вiдcтaвaнням ввд Польщi нa 0,5б7 зa ^ш^ем «ВРП нa 1 оcобy в toc. дол. США». ^и цьому, pеaльний ВРП у цiнax 2010 p. у 2027 p. CTa-новить 93,7% ввд piвня ВРП 2011 p.
OipHnam cтpaтегiчнi оpieнтиpи ключових мaк-pопокaзникiв, як cyмicно з cтpaтегiчними зшчен-нями iндикaтоpiв е концевою метою pегyлювaння cтaлого pозвиткy, зa якими можнa cлiдкyвaти чеpез монiтоpинг для контpолю викошння Стpaтегiï pоз-витку тa оцiнювaти полiтикy ypядy.
6. Визнaчено головш зaгpози cтaлого pозвиткy Донецькоï облacтi зa двомa пiдxодaми: зa вiддaленi-cтю вiд кpитеpiю cтaлого pозвиткy тa зa вaгомicтю впливу. ^йбшьш вiддaленими вiд piвня cтaлого pозвиткy е тaкi cклaдовi: iнновaцiйнa (економiчний вимip), piвень життя (cоцiaльний вимip), демогpa-фiчнa (cоцiaльний вимip). 3a вaгомicтю впливу мaeмо тaке paнжyвaння: piвень життя (cоцiaльнa cклaдовa), еколопя (екологiчнa cклaдовa), тyp.-pек-pеaцiя (еколопчта cклaдовa). Змiнa цих cклaдовиx дуже cильно впливae нa piвень стадого pозвиткy, тож вони мaють бути в полi оcобливоï yвaги ^и здiйcненнi pефоpм.
7. Oкpеcлено оотовш iнcтитyцiйнi зaxоди, що пеpедбaчaють pозpоблення тa вpaxyвaння iндикaто-piв шститущйних acпектiв cтaлого pозвиткy: пpо-гpaмyвaння i плaнyвaння полiтики, нayковi pоз-pобки, мiжнapоднi пpaвовi iнcтpyменти, iнфоpмa-цiйне зaбезпечення, поcилення pолi оотовних гpyп нacелення тa iн. Розглянуто один iз шляxiв детiнiзa-цл тa зaпобiгaння коpyпдiï чеpез зaконодaвче обме-ження нaцiнки для будь-яких фipм-пpоклaдок нa piвнi 5-15% зaлежно вiд обcягy пеpеpоблення (5% ^и вiдcyтноcтi будь-якого пеpеpоблення; б-15% зa-лежно вiд обcягy пеpеpоблення тa нaявноcтi оотов-них зacобiв). 3aпpовaдження зaxодiв обмеження ш-цiнки фipм-пpоклaдок пpиводить до знaчень коефь ujema теxнологiчноcтi виpобництвa до piвня еконо-мiчно pозвинениx кpaïни СС з ввдповвдним piвнем тiнiзaцiï економiки. Зaгaльний ефект у 2019 p. зaпpо-вaдження обмежень нaцiнки cклaдae 74б млpд гpн.
Стaття нaдiйшлa до pедaкцiï 19.08.2019
Пpийнято до доуку 10.09.2019
