CC BY
26
Леонiдов 1гор Леонiдович, к.е.н., доцент, доцент кафедри полiтичноТ економи Нацюнально!' металурийно!' академи Украши
49600, УкраТна, м. Днiпро, пр. rarapiHa 4, каф. ПолiтичноТ економи e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ПРО АВТОРОВ:
Тарасевич Виктор Николаевич, д.э.н., профессор, заведующий кафедрой политическая экономия Национальной металлургической академии Украины
49600, Украина, г. Днепр, пр. Гагарина 4, каф. Политической экономии e-mail: v [email protected]
Леонидов Игорь Леонидович, к.э.н., доцент, доцент кафедры политическая экономия Национальной металлургической академии Украины
49600, Украина, г. Днепр, пр. Гагарина 4, каф. Политической экономии e-mail: [email protected]
DATA ABOUT AUTHORS:
Tarasevich Victor Nikolaevich, D.S., a professor, head of department of political economy of the National metallurgical academy of Ukraine
49600, Ukraine, Dnepr, av. Gagarin 4, department of Political economy e-mail: v [email protected]
Leonidov Igor Leonidovich, Ph.D., an associate professor, an associate professor of department of political economy of the National metallurgical academy of Ukraine
49600, Ukraine, Dnepr, av. Gagarin 4, department of Political economy e-mail: [email protected]
УДК 332.025:332.05
СТРАТЕГ1ЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕГЮНАЛЬНИХ ДИСПРОПОРЦ1Й ТА МЕТОДИКА ОЦ1НКА ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТ1
Шевченко О.В.
Предметом досл'дження е '¡нструменти оцнки ефективнот заход'т державноУ регональноУ полiтики у систем/ регулювання нерiвномiрностi регонального розвитку. Метою досл'дження е напрацювання методики оцнки ефективностi заход'т державноУ регональноУ полiтики у систем/ регулювання регiонально'l' нерiвномiрностi. Завданнями досл'дження е анал'з нормативно-правового забезпечення системи регулювання регонального розвитку у контекст/ виявлення його спроможност'! регулювати саме регональну нер/'вном/'рн/'сть; означення яксних характеристики регулювання диспропорцйност'! за кожним нормативно-правовим актом - попередне регулювання чи коригування; виявлення об'ект'т, через як регулюеться диспропорцшн'ють. Використано методи едност/ сторичного та логiчного, групувань та класиф'каци, анал'зу та синтезу. У робот/ сформовано систему регулювання диспропорцшност'!, яка включае таку посл'довшсть дш: аналiз нормативно-правового забезпечення впливу орган в державноУ влади та орган в м сцевого самоврядування на розмiри диспропорцй, формування засоб/'в оцнки ефективнот регулювання регональноУ диспропорцйност'!, характеристика змни розмiрiв диспропорцй пд впливом застосовуваних '¡нструмент'в, проведення оцнки ефективнот впливу рiзних регулятивних '¡нструмент'т на розмiри диспропорцй, опрацювання рекомендацш щодо використання найбльш ефективних регулятивних механ1'зм1в та '¡нструмент'в для впливу на регональну диспропорцшн'ють. Показано, що бтьш доцльним е вплив на внутршнш потенцал регюнiв при регулюванн диспропорцй. Визначено об'екти, через як можна впливати на диспропор^йнсть: депресивний розвиток регюнiв, мсцевий бюджет, внутршнЮ потенцал розвитку регюнiв. Результати роботи можуть бути застосован при розробц нструмент в впливу на рег ональну нер вном рн сть та формуванн державноУ регональноУ полiтики. Система регулювання диспропорцiйностi мае базуватися на чткт методиц з метою отримання максимального ефекту в 'д такого регулювання.
Ключов'1 слова: регональна нер/'вном/'рн/'сть, державне регулювання регонального розвитку, внутр шн й потенц ал розвитку рег он в.
СТРАТЕГИЧЕСКОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ РЕГИОНАЛЬНЫХ ДИСПРОПОРЦИЙ И МЕТОДИКА ОЦЕНКИ ЕГО ЭФФЕКТИВНОСТИ
Шевченко О.В.
Предметом исследования являются инструменты оценки эффективности мер государственной региональной политики в системе регулирования неравномерности регионального развития. Целью
248
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 33/1
© Шевченко О.В., 2017
исследования является разработка методики оценки эффективности мер государственной региональной политики в системе регулирования региональной неравномерности. Задачами исследования является анализ нормативно-правового обеспечения системы регулирования регионального развития в контексте выявления его способности регулировать именно региональную неравномерность; определение качественных характеристики регулирования диспропорции в каждом нормативно-правовом акте - предварительное регулирования или корректировка; выявление объектов, через которые регулируются диспропорции. Использованы методы единства исторического и логического, группировок и классификации, анализа и синтеза. В работе сформирована система регулирования диспропорций, включающая следующие действия: анализ нормативно-правового обеспечения влияния органов государственной власти и органов местного самоуправления на размеры диспропорций, формирование средств оценки эффективности регулирования региональных диспропорции, характеристика изменения размеров диспропорций под влиянием применяемых инструментов, оценка эффективности влияния различных регулятивных инструментов на размеры диспропорций, разработка рекомендаций по использованию наиболее эффективных регулятивных механизмов и инструментов для влияния на региональную неравномерность. Показано, что наиболее целесообразным при регулировании диспропорций является воздействие на внутренний потенциал регионов. Определены объекты, через которые можно влиять на диспропорции: депрессивное развитие регионов, местный бюджет, внутренний потенциал развития регионов. Результаты работы могут быть применены при разработке инструментов влияния на региональную неравномерность и формировании государственной региональной политики. Система регулирования диспропорции должно базироваться на четкой методике с целью получения максимального эффекта от такого регулирования.
Ключевые слова: региональная неравномерность, государственное регулирование регионального развития, внутренний потенциал развития регионов.
STRATEGIC ADMINISTRATION OF REGIONAL UNEVENNESS AND ESTIMATION OF ITS EFFECTIVENESS
Shevchenko O.V.
Evaluation of the state regional policy's instruments, regulating the unevenness of regional development is the subject of the study. The goal of the study is to workout the toolbox for evaluation of effectiveness of the state regional policy's instruments in regulation of regional disparities. The tasks of the study are to analyze the legal background for the regional development regulation in the context of its ability to impact precisely regional disparity; define the quality features of disparity regulation in every regulatory act - either preliminary adjustment or postcorrection; identify the objects through which the disparity is regulated. The methods of the historical and logical unity, groupings and classification, analysis and synthesis are used. In the article the system of disparity regulation is formed, and it includes the following steps: analysis of the state and local governments influence on the disparity size, evaluation of effectiveness of regional disparity regulation, characteristic of the disparity changes under the influence of applied instruments, evaluation of the effectiveness of various regulatory instruments on the size of disparity, working out the recommendations on the most effective regulative instruments influencing regional disparity. It is shown that the influence on internal regional potential is more reasonable during the disparity regulation. The objects through which the disparity is influenced are defined as follows: depressed development of regions, the local budget, the internal potential of regions. The results of the study can be used for working out the tools influencing regional unevenness and formation of the state regional policy. Disparities' regulating system should be based on a clear toolbox in order to get the maximum effect from such regulation.
Key words: regional unevenness, public administration of regional development, regional internal potential.
Актуальшсть теми. Соцiально-економiчне становище Укра'ни мае об'ективну характеристику -неоднаковi темпи розвитку IT регюшв, i регюнальна HepiBHOMipHicrb може бути стимулюючим або стримуючим чинником для економiчного розвитку. Вщ шструменпв, як е у розпорядженн оргашв влади при реалiзацiТ державно!' регюнально' пол^ики, залежить спроможнють держави не допустити критичного розростання диспропорцш. У цьому аспект важливо оцшити, насктьки застосовуван шструменти регулювання репонального розвитку - у першу чергу нормативно-правове забезпечення - можуть ефективно впливати на динамку диспропорцшносп та 'ТТ' розмiри. Вищевказаним обумовлена актуальнють розробки методики оцшки ефективност впливу держави на розмiри диспропорцшносп репонального розвитку за допомогою законодавчих ак^в.
Ступнь дослщження дано! проблеми вченими. Питання нерiвномiрностi репонального розвитку в Укра'Тш та краТнах СС i опрацювання шструмен^в вирiвнювання нерiвномiрностi репонального розвитку е предметом дослщження багатьох авторiв, зокрема таких, як Буряченко А.е. [1], 1жа М.М. [2], Мп~юшкша Х.С. [3], Полщук Л.С. [4], Прокопович С.В., Чернова Н.Л. [5], Ярошенко 1.В. [6] та ш. Разом з тим, недостатньо дослщженими е питання методики оцшки ефективност заходiв, здшснюваних задля регулювання регюнальноТ' нерiвномiрностi.
Предметом дослщження е шструменти оцшки ефективност заходiв державно''' регюнальноТ пол^ики у системi регулювання нерiвномiрностi репонального розвитку.
Метою дослiдження е напрацювання методики оцiнки ефективностi заходiв державно!' регюнальноТ пол^ики у системi регулювання HepiBHOMipHOCTi регiонального розвитку.
Завданнями дослщження е наступш: пpоаналiзувати нормативно-правове забезпечення системи регулювання репонального розвитку у контекст виявлення його спроможност регулювати саме нepiвномipнiсть розвитку peгiонiв; означити якюш характеристики регулювання диспpопоpцiйностi за кожним нормативно-правовим актом - попередне регулювання чи коригування; виявити об'екти, через як регулюеться диспpопоpцiйнiсть нормативно-правовими актами.
Методи. У робот використаш методи едностi iстоpичного та лопчного (при аналiзi нормативно-правового забезпечення регулювання репонального розвитку), групувань та класифкаци (при видтенш суттевих ознак регулювання регюнальноТ диспропорцшносп у нормах законодавчих актв), аналiзу та синтезу (при формуванш методики оцiнки ефективност регулювання peгiонального розвитку).
Постановка проблеми. Державне регулювання репонального розвитку, здшснюване в УкраТ'ш, характеризувалось нeсистeмнiстю peалiзацiï, про що свiдчить тривале не виршення питання унормування розвитку регюшв. Зокрема, Концеп^я дepжавноï регюнально! пол^ики була ухвалена лише у 2001 роцк Державна стpатeгiя peгiонального розвитку на перюд до 2015 року - у 2006 pоцi, а Закон Украши «Про засади державно' регюнальноТ' пол^ики» - лише у 2015 роцк Така ситуацiя призводила до того, що регюни були змушеш питання власного розвитку виршувати самостiйно i на власний розсуд, що призвело в тому чи^ i до розростання регюнальноТ' нepiвномipностi. Слабка участь держави у виршенш питань регюнальноТ' нepiвномipностi та вщсутнють монiтоpингу оцiнки eфeктивностi впливу держави на нepiвномipнiсть призвели до засилля поверхневого регулювання диспропорцшносп peгiонального розвитку, до ïï коригування, при цьому сутнiсть явища диспpопоpцiйностi не зачталася, що призводило до розростання нepiвномipностi peгiонального розвитку за окремим показниками (у першу чергу у сфepi будiвництва та залучення прямих шоземних iнвeстицiй). До такого становища призвела i вщсутнють методики оцшки ефективност регулювання нepiвномipностi peгiонального розвитку, що не давало можливост наперед оцшити якють та пepспeктивнiсть регулювання диспропорцш тими чи шшими нормативно-правовими актами. З метою усунення цих недолив у регулюванш диспpопоpцiйностi доцiльно сформувати пропозици для методики оцiнки ефективност регулювання peгiональноТ диспpопоpцiйностi.
Результати дослщження. Регулювання диспропорцш репонального розвитку передбачае розробку методик впливу на регюнальш диспропорци та вироблення низки науково-теоретичних i практичних конструктивних рекомендацш стосовно ефективного використання, зменшення або подолання диспропорцш репонального розвитку. Сукупнють мeтодiв, як використовуються при регулювання диспропорцш, можуть бути покладeнi в основу моделей регулювання диспропорцшностк
Перед здшсненням вибору найбiльш оптимальних мeтодiв та моделей регулювання диспропорцшносп важливо з наукового та практичного погляду оцшити ефективнють впливу на диспропорций яка здшснювалася в УкpаТнi з початку перюду нeзалeжностi - з 1991 року. Для досягнення тако1 мети доцтьно пpоаналiзувати заходи, якими було здшснено вплив на pозмipи диспропорцшносп peгiонального розвитку, сформувати методику оцшки ефективност регулювання диспpопоpцiйностi peгiонального розвитку, пpоаналiзувати змiну паpамeтpiв диспpопоpцiй розвитку регюшв за основними соцiально-eкономiчними показниками, здшснити на основi сфоpмованоТ методики оцшку eфeктивностi впливу на диспропорци репонального розвитку, який здшснювався органами влади та мюцевого самоврядування. Оцшити ефективнють регулювання диспропорцш можна на основi того, як це регулювання впливае на масштаб диспропорцш та його змшу. Послщовнють дш можна зобразити наступним чином: аналiз нормативно-правового забезпечення впливу оргашв державно1 влади та оргашв мюцевого самоврядування на pозмipи диспропорцш; формування засобiв оцшки ефективност регулювання диспpопоpцiйностi peгiонального розвитку; характеристика змши pозмipiв диспpопоpцiй пщ впливом застосовуваних iнстpумeнтiв; проведення оцшки ефективност впливу piзних регулятивних шструментв на pозмipи диспpопоpцiй; опрацювання рекомендацш щодо використання найбтьш ефективних регулятивних мeханiзмiв та iнстpумeнтiв впливу на регюнальну диспpопоpцiйнiсть.
Розглянемо напрями та способи оцшки ефективност регулювання диспропорцш далк Аналiз нормативно-правового забезпечення впливу оргашв державно1 влади та оргашв мюцевого самоврядування на pозмipи диспропорцш.
Питання диспропорцшносп peгiонального розвитку та вивчення загроз, як вона складае для стабтьного розвитку eкономiки ваеГ краши i добробуту громадян, завжди перебувало на вiстpi дослiджeнь науков^в Украши та iнших кpаïн. ^м того, нeобхiднiсть застосування регулюючого впливу на диспропорци репонального розвитку була унормована у низц нормативно-правових документв щодо питань репонального розвитку. Зокрема, починаючи вщ перших закошв Украши, якi унормовували дiяльнiсть мiсцeвих оргашв виконавчоГ влади та оpганiв мюцевого самоврядування, до низки закошв та пщзаконних актв, що були ухвалеш у 2016 pоцi. Водночас слщ сказати, що питання «регулювання диспропорцш» не складало предмету нормативно-правових актв, натомють розглядались питання впливу на диспропорци та врегульовувалися шструменти 1х зменшення. Упpавлiння peгiональною диспpопоpцiйнiстю розглядалось лише як зменшення диспропорцшносп, особливо и критичних пpоявiв у со^альнш сфepi. Варто зазначити, що у peалiзацiï полiтики зменшення критичних показникв соцiально-eкономiчного розвитку peгiонiв
проявився той факт, що вщвнювання показниш соцiально-економiчного розвитку е основою для порушення усталеноТ системносп розвитку регiонiв, звiдси - це шлях до ново!' якосп регюнального розвитку. На нашу думку, з метою забезпечення якюних перетворень при здшсненш впливу на соцiально-економiчнi показники розвитку регюшв варто говорити про управлшня (регулювання) диспропорцiйностi.
Питання регулювання диспропорцш та впливу на нерiвномiрнiсть соцiально-економiчного розвитку регiонiв не були предметом унормування у законах Украши «Про мюцеве самоврядування в УкраТш» (1997), «Про мiсцевi державнi адмшютрацп» (1999). У Концепцiï державно!' регюнальноТ полiтики (2001 р.) [7] було визначено, що «внаслщок дiï рiзноманiтних iсторичних, природно-географiчних, економiчних факторiв, а також неоднакових темшв проведення реформ, змш у системi господарювання та структурi власностi в регiонах Украши значно збтьшилася територiальна диференцiацiя рiвня економiчного розвитку та можливостей со^ального забезпечення громадян, що призводить до суттевих негативних наслщш». Серед цтей державноУ регiональноï полiтики було означено мету «створення умов для динамiчного, збалансованого соцiально-економiчного розвитку УкраТни та ïï регюшв,... поглиблення процесiв ринковоТ трансформацiï на основi пiдвищення ефективносп використання потенцiалу регiонiв». Одним iз принципiв державноУ регiональноï полiтики визначено «поетапне зменшення рiвня територiальноï диферен^аци' економiчного розвитку регiонiв та со^ального забезпечення громадян». Удосконалення державного регулювання розвитку регюшв у Концепцiï передбачае здшснення системи заходiв iз розбудови шфраструктури регiонального розвитку, стимулювання розвитку регюшв чи Тх частин, у межах яких показники економiчного розвитку та со^ального забезпечення громадян за критерiями, визначеними законодавством, значно нижч^ нiж вiдповiднi середнi показники в державi (депресивнi територп). Було визначено, що державна репональна полiтика спрямовуеться також на забезпечення формування такоТ фшансовоТ спроможностi мiсцевих органiв виконавчоТ влади та органiв мiсцевого самоврядування, яка б створювала можливостi для ефективного розвитку, подолання диспропорцй з урахуванням особливостей регюшв, Тх потен^алу щодо адаптаци до ринкових умов господарювання.
Вочевидь, Концеп^я заклала значне законодавче пщфунтя для розвитку та освоення внутршнього потенцiалу регiонiв. Поступово ус основоположнi принципи Концепцiï були реалiзованi у законодавчих актах. Так само Концеп^я втiлюе принципи попереднього регулювання нерiвномiрностi регiонального розвитку на противагу регулюванню вже складених показниш нерiвномiрностi, оскiльки значна увага в нш придiляеться створенню умов для розкриття та ефективного використання внутршнього потен^алу розвитку регiонiв.
Вагомим внеском у систему впливу на диспропорцшнють став Закон Украши «Про стимулювання розвитку регюшв» (2005 р.) [8]. У ньому зазначено, що «стимулювання розвитку регюшв - комплекс правових, оргашзацшних, наукових, фшансових та шших заходiв, спрямованих на досягнення сталого розвитку регюшв на основi ... максимально ефективного використання потен^алу регюшв в штересах Тх жителiв та держави в цтому». Питання регулювання диспропорцш подано через призму впливу на депресивш територш - за основу такоТ системи регулювання було взято той чинник, що депресивна територiя е причиною зростання диспропорцшносп. Можна сказати, що у такий споаб було унормовано принципи впливу на видиму, осяжну сутнють диспропорцшносп - наявнють територш iз низькими показниками розвитку, як значно вибиваються iз загального контексту рiвнiв розвитку регюшв. Такий пщхщ зробив управлшня диспропорцшнютю регiонiв завданням центральних оргашв влади. Для вирiвнювання соцiально-економiчних показниш розвитку слщ було лише шби «пiдтягнути» рiвнi розвитку депресивних регюшв до рiвнiв розвитку економiчно слабких регюшв i тим самим регюнальну нерiвномiрнiсть буде зменшена. Такий пщхщ на той час був виправданим з огляду на негативш тенденци розвитку визначених депресивних територш. Тим бтьше значення такого пщходу зросло i ниш, коли ми спостер^аемо наявнють постконфлктних територiй - територш, на яких велися военш дм навеснi-восени 2014 року i як тепер потребують вiдбудови i спрямування значного обсягу ресурав на таку вщбудову.
У тому ж Закон УкраТни «Про стимулювання розвитку регюшв» за допомогою стимулювання певних точкових проек^в на депресивних територiях унормовуеться вплив на внутршнш потенцiал розвитку регюшв, тобто здшснюеться попередне регулювання диспропорцшносп.
У Державнiй стратегiï регюнального розвитку на перюд до 2015 року (2006 р., ниш не чинна) [9] питання диспропорцшносп регюнального розвитку та необхщносл ïï регулювання зазначались вже в преамбула «Нерiвномiрнiсть регюнального розвитку i рiвня життя населення створюе передумови для со^альноТ напруги в сусптьств^ загрожуе територiальнiй цiлiсностi краТни, стримуе динамiку со^ально-економiчних показникiв, уповiльнюе ринковi перетворення та знижуе Тх ефективнiсть. У зв'язку з цим державна репональна пол^ика повинна бути спрямована на створення умов для пщвищення конкурентоспроможносп регюшв як основи Тх динамiчного розвитку та усунення значних мiжрегiональних диспропорцш» Диспропорцшнють зазначена серед основних проблем регюнального розвитку: «Ключовою проблемою, що потребуе поетапного розв'язання, е збтьшення диспропорцш соцiально-економiчного розвитку регюшв...»; далi вказано причини диспропорцшносп та окреслено шляхи ïï зменшення. Тим самим було ч^ко означено, що диспропорцшнють е одшею з основних перешкод для системного поступального соцiально-економiчного розвитку регюшв, економiчного зростання регюшв, ефективного освоення внутршнього потен^алу. Даш положення були надалi реалiзованi у низц пiдзаконних актiв. У Державнш
стpатeгiï peгiонального розвитку на перюд до 2015 року було означено «необхщнють впливу на розвиток регюшв», що можна трактувати як започаткування процеав управлшня регюнальною нepiвномipнiстю.
Нинi законодавчу основу державного регулювання розвитку регюшв формуе Державна стратепя репонального розвитку на перюд до 2020 року (2014 р.) [10]. У нш так само значна роль придтяеться питанням диспропорцшносп репонального розвитку. Зазначено, що розроблення Стратеги здмснено з урахуванням piзних змш у соцiально-eкономiчному становищi peгiонiв, у т.ч. тих, що характеризуються «нepiвномipнiстю розвитку територш, зростанням мiжpeгiональних соцiально-eкономiчних диспpопоpцiй, значною дифepeнцiацiею розвитку райошв та мют...». Зазначаючи важливiсть регулювання диспропорцш, вказано, що «Кабшет Мiнiстpiв Украши пiдтpимуе пpинциповi позицiï пщходу ее до peалiзацiï peгiональноï полп"ики, якi базуються на поеднаннi полп"ики щодо пiдвищeння piвня конкуpeнтоспpоможностi територш та полiтики, спрямовано! на недопущення зростання регюнальних диспропорцш...». У такий споаб пiдтвepджeно нeобхiднiсть продовження застосування управлшського впливу на диспpопоpцiï та ефективне упpавлiння ними.
На peалiзацiю Дepжавноï стpатeгiï peгiонального розвитку на перюд до 2020 року було ухвалено Закон Украши «Про засади дepжавноï регюнально1 пол^ики» (2015 р.) [11]. У закон унормовано, що «метою державно1 peгiональноï полiтики е створення умов для динамiчного, збалансованого розвитку Украши та ïï регюшв...», а серед прюритетв державноГ peгiональноï полiтики - «зменшення тepитоpiальноï диферен^аци за iндeксом peгiонального людського розвитку». Тим самим ще раз пщкреслено важливють зменшення диспpопоpцiй соцiального розвитку.
Подiбно до перерахованих нормативно-правових актв, питання регулювання диспpопоpцiй унормоване i в Бюджетному кодека Украши та Податковому кодекс Украши: регулювання диспропорцш пропонуеться здшснювати за рахунок перерозподту доходних джерел на користь бюджетв громад (Бюджетний кодекс Укpаïни (редак^я 2014 р.)) та передання до категорп мiсцeвих податкiв i збоpiв фiскально значимих доходних джерел (Податковий кодекс Украши (редак^я 2014р.)).
Значну увагу питанням активiзацiï внутpiшнього потен^алу розвитку peгiонiв (зокрема, за рахунок прямих мeтодiв регулювання) у нормативно-правових актах можна характеризувати як визнання необхщносп регулювання peгiональноï соцiально-eкономiчноï диспропорцшносп, особливо у соцiальнiй сфepi. Прямими методами впливу на диспропорцмнють е дотацп пiдпpиемствам, субвенцп бюджетам та субсидп громадянам.
Упpавлiнський пiдхiд, згщно якого проводиться фiнансування депресивних територш на основi збiльшeння для них дотацш, що означае пост-регулювання (регулювання результатв, 1х коригування), не може бути винятковим i единим. Для усшшно1 peалiзацiï полiтики регулювання диспропорцшносп доцтьно застосовувати попередне регулювання (регулювання вихщних умов), що означае вплив на ефективне використання внутршнього потен^алу розвитку peгiонiв.
Звiдси, наголошуючи на необхщносп впливу на вихщш умови розвитку регюшв, що означае необхщнють активiзацiï внутршнього потeнцiалу розвитку, ми виходимо з першочергових потреб усувати критичш прояви нepiвномipностi, зокрема, впливати на депресивнють розвитку peгiонiв, у т.ч. депресивнють постконфлiктних тepитоpiй.
Поява нових депресивних територш, що впливають на розростання диспропорцш репонального розвитку, зумовлена веденням военний дш на територи Украши. Наслщками для регюшв вщ ведення военний дш стали наступш:
- поява нового об'екту peгiональноï пол^ики - «нова повоенна депресивна тepитоpiя» та нeобхiднiсть пошуку шструментв упpавлiння нею, i'i юнування та взаемодiï з iншими регюнами;
- нeобхiднiсть пошуку iнстpумeнтiв соцiально-eкономiчноï взаемодiï з тимчасово окупованими тepитоpiями з метою убезпечення 1х соцiально-eкономiчного вiдтоpгнeння;
- порушення единого господарського простору, виключення територш iз господарського обороту та неможливють ïх швидкоï замiни; змiна конфiгуpацiï мiжpeгiональноï взаемоди та нeобхiднiсть побудови нових мiжpeгiональних зв'язкiв в Укpаïнi;
- посилення полп"ичних засад eкономiчноï дiяльностi: неможлив^ь внаслiдок полiтичноï нeдоцiльностi застосовувати принципи eкономiчноï eкстepитоpiальностi при плануваннi виробничо1' та комepцiйноï дiяльностi;
- нeобхiднiсть швидкоï змiни eкспоpтноï оpiентацiï з ринш РФ на ринки шших кра1н;
- наочнiсть наслiдкiв вщ неврахування iнтepeсiв кожного, а не вах разом, peгiонiв у державнш peгiональнiй полiтицi (зокрема, поява вщцентрових тeндeнцiй у peгiонах);
- зростання необхщносп змщнення базових тepитоpiальних громад згщно пpинципiв, визначених лише державою;
- зупинка або й вщмова вiд започаткування проектв у рамках транскордонного ствроб^ництва з Росiйською Фeдepацiею (зокрема, еврорегюшв «Ярославна», «Слобожанщина»), вiдповiдно - зменшення надходжень до мюцевих бюджeтiв цих регюшв та зменшення pолi шструменту «транскордонне спiвpобiтництво» у стимулюваннi репонального розвитку та зовшшнш тоpгiвлi;
- скорочення обсягу швестицш та внаслщок цього - нeобхiднiсть страхування зупинки великих швестицшних пpоeктiв, критично важливих для peгiонiв та швидкоï змши ïх учасникiв;
- проблема внутр^ньо пepeмiщeних осiб та нeобхiднiсть пepeоpiентацiï роботи закладiв соцiальноï iнфpастpуктуpи сусщшх iз тимчасово окупованими тepитоpiями регюшв на бтьшу кiлькiсть громадян, зростання навантажень на вакантш посади внаслщок пошуку роботи внутршньо пepeмiщeними особами [12].
Отже, з одного боку, необхщною е цiлеспрямована протидiя появi нових депресивних територiй та подолання депресивност на iснуючих територiях, а з шшого, необхiдно активiзовувати внутршш резерви регiонiв задля активiзацN ними структурних перетворень в регюнальнш економщк
Такi проблеми значною мiрою посилюють загрози появи депресивних територiй i зумовлюють необхiднiсть оновлення iнструментiв впливу на регюнальну диспропорцiйнiсть. Аналiз наукових дослщжень доводить, що подолання депресивност територiй можна розглядати як основу для управлшня диспропорцiйнiстю.
Формування засобiв оцiнки ефективностi регулювання диспропорцiйностi регюнального розвитку.
Оцiнити вагомiсть i значимють регулювання диспропорцiй можливо на основi опрацювання засобiв такоТ оцiнки. Для бтьш точно! оцiнки вагомостi застосовуваних засобiв варто наперед визначити пороговi значення максимального та мiнiмального граничного показника (параметра), проаналiзувати, якими вони були до застосування регулюючого впливу i якими стали пiсля того. 1нший спосiб - варто визначити гранично допустимi вiдхилення мiж показниками i проаналiзувати, якi вони змшилися пiсля застосування регулюючого впливу. Для бтьшо'Т достовiрностi висновкiв слiд скористатися обома засобами. Варто враховувати, що з 1991 по 2016 роки розвиток регюшв характеризувався перюдично шерцшнютю, нестабтьнютю, стабiльнiстю, кризами, зростанням i т.п., що впливало на розмiри диспропорцiйностi.
Параметри диспропорцiйностi можна визначити, проаналiзувавши данi за декiлька роюв. Для достовiрностi результатiв доцiльно провести два види аналiзу: iз включенням мiста Киева i без мюта Киева, оскiльки як столичний мегаполю i згiдно теорп «ядро-периферiя» м^о КиТв «перетягуе» на себе значну частку ресурав.
Характеристика змiни розмiрiв диспропорцiй пiд впливом iнструментiв державноТ регюнальноТ' полiтики.
При допущеннi, що вказаш вище нормативно-правовi акти мали змшити динамiку диспропорцiйностi та розмiри диспропорцiй, проаналiзуемо нерiвномiрнiсть за показниками соцiально-економiчного розвитку регiонiв у 2008-2016 роках (табл.1).
Таблиця 1. Сшввщношення мiж максимальним та мiнiмальним показником соцiально-економiчного розвитку регiонiв Украши__
Показники Нерiвномiрнiсть, разiв
2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
ВРП на одну особу 3,2 3,0 3,0 2,96 3,2 3,1 3,8 - -
Обсяг реалiзованоТ промисловоТ продукци 52,8 44,1 63,8 65,8 59,2 53,8 53,9 42,9 38,1
Обсяг реалiзованоТ сiльськогосподарськоТ продукцiТ 3,4 3,3 3,2 3,7 3,5 4,1 4,6 4,5 4,9*
Обсяг веденого в експлуатацш житла 14,2 19,4 12,1 16,9 9,7 13,9 30,0 18,4 38,4
Експорт товарiв 99,9 77,9 99,8 125,9 113,1 99,0 70,8 61,1 55,4
1мпорт товарiв 28,4 34,4 47,6 41,2 37,4 34,6 40,5 39,8 38,1
lнвестицiТ в основний каштал 7,9 8,4 9,4 14,9 14,2 13,9 12,5 13,2 12,7
Прямi iноземнi швестицп 116,6 106,1 125,4 132,6 129,3 131,9 131,6 136,9 145,4*
Середньомiсячна заробiтна плата 1,7 1,5 1,6 1,7 1,6 1,5 1,5 1,5 1,4
Кiлькiсть безроб^них 3,7 5,3 5,2 5,2 5,1 3,8 3,8 4,2 4,4*
Кiлькiсть населення 5,0 4,9 4,9 4,9 4,8 3,1 3,2 3,2 3,2
Джерело: складено автором на основ! даних ДержавноУ служби статистики УкраУни «-»- дан в 'дсутн'!
2014-2016 роки - без урахування АР Крим, м. Севастополя, непiдконтрольних територiй ДонецькоУ та ЛуганськоУ областей * за счень-вересень
Аналiз диспропорцш продемонстрував наступну тенденцш - рiвень диспропорцшносп значною мiрою коливався, значно зросли розмiри диспропорцш за показниками прямих шоземних швестицш та введеного в експлуатацш житла. Бтьш глибокий аналiз спiввiдношень мiнiмальних i максимальних значень показникiв показав, що зменшення розмiру диспропорцiй вiдбулося не за рахунок збтьшення показникiв слабких регюшв, а за рахунок зменшення показниш сильних регюшв, i особливо це було пом^но у 2008-2010 роках, коли економка УкраТни зазнала впливу св^овоТ фiнансовоТ кризи. Звщси можна зробити такi висновки. У загальному контекст зменшення диспропорцiйностi стало позитивним чинником для оцшки усшшносп полiтики регулювання диспропорцiйностi, однак виявилися негативш сторони такоТ змiни диспропорцшносп для загального соцiально-економiчного розвитку краТни та ТТ регiонiв, зокрема через те, що господарство регюшв iз вищими показниками розвитку показало свою бтьшу вразливють до змiни соцiально-економiчноТ кон'юнктури. Особливо це помiтно за показниками бу^вництва - обсягами введеного в експлуатацш житла: рiзке зменшення обсяпв введення житла у Донецькш та Луганськiй областях призвели до рiзкого збiльшення диспропорцiТ за цим показником. З шшого боку, аналiз м^мальних та максимальних значень показниш дозволяе одразу виявити «критичш моменти господарського розвитку» - галузi та сфери дiяльностi, якi потребують стимулювання. Такий стан ще раз пщкреслив необхщнють придiлення бiльшоТ уваги вихщним умовам розвитку регiонiв - тш же самiй активiзацiТ внутрiшнього потен^алу розвитку регiонiв, анiж пост-регулюванню та вирiвнюванню показникiв.
Для визначення впливу шструменлв державного регулювання на pозмipи диспропорцшносп варто використати метод структурних зрушень (для поглибленого аналiзу структури змши показникiв). Як наголошують дослiдники, «такий метод може бути вдало використаний для аналiзу даних по регюнах, якi характеризують випуск продукций piвeнь зайнятостi, а також iншi регюнальш показники. Даний метод характеризуе вплив нацюнальних та peгiональних фактоpiв на змшу peгiональних показникiв, тобто оцшюеться piзниця мiж показниками дiйсного та потенцшного зростання в peгiонi, який м^ би бути в регюш, якби peгiон мав структуру виробництва, щентичну потeнцiйнiй, що дае можливють визначити внесок в розвиток регюну його спeцифiчноï структури.
Загальне зрушення репонального шдикатора, що розглядаеться, показуе piзницю мiж дiйсною peгiональною змшою i тiею змiною, яка б вщбулася, якби peгiон розвивався середшми по кpаïнi темпами. Тобто показник, що характеризуе структуры зрушення, складаеться з двох частин: пропорцшного та диференцшного зрушень.
Пропорцшне зрушення визначае вплив нацiональноï виpобничоï структури, який виникае тому, що окpeмi галузi на нацiональному piвнi розвиваються швидше за шшк Так, peгiон, що включае в свою eкономiчну структуру галуз^ якi розвиваються повiльно, будуть вiдобpажати структурне зрушення вниз, а регюн з високою часткою швидко зростаючих галузей - пропорцшне зрушення вгору. Диференцшне зрушення характеризуе вплив регюнальних структурних особливостей. Це вщбуваеться тому, що в peгiонi е галуз^ якi зростають темпами бтьш швидкими, нiж на нацiональному piвнi. Рeгiон, що характеризуеться чистим диферен^альним зсувом вгору, е peгiоном, де наявш мiсцeвi переваги окремих видiв eкономiчноï активностi. Сума пpопоpцiйного та диференцшного зсувiв е загальним зсувом. G=R+S, де G - загальний зсув, R - пропорцшний, S - структурний. Кожен з даних компонент, у т.ч. i загальний зсув, може бути як вщ'емним, так i додатшм.
Цей метод може використовуватися для оцшки piзних регюнальних iндикатоpiв.
Диференцшний зсув е вщхилення, яке виникае тому, що показник у кожнш галузi в регюш змшюеться темпами, вiдмiнними вщ нацiональних. Пpопоpцiйний зсув показуе прирют показника, який виникае тому, що на територи peгiону pозташованi пщприемства галузей, якi розвиваються переважаючими темпами (або вщносне його скорочення, якщо галузi спeцiалiзацiï peгiону не вщносяться до числа тих, що розвиваються динамiчно). Пpопоpцiйнi та дифepeнцiйнi зсуви pозpiзняються за своею природою. Для пропорцшних визначальними чинниками е змши у продуктивности вони вiдобpажають впливи таких чинникв, як тeхнологiчнi змши, освоення нових видiв продукций тобто загальш чинники. Дифepeнцiйнi зсуви, навпаки, вщображають iнтeнсивнiсть використання внутpiшнiх регюнальних чинникв.
Такий пiдхiд дозволяе оцшити Ытенсивнють використання внутpiшнiх peсуpсiв регюну у подоланн вiдсталостi та зробити висновок про успшнють peалiзацiï програми стимулювання депресивних peгiонiв» [13].
Для оцшки ефективност упpавлiнських piшeнь щодо впливу на розвиток регюну, зокрема на активiзацiю його внутршнього потен^алу задля упpавлiння диспpопоpцiйнiстю, можна використовувати методи експертних оцшок та його модифкацш - метод аналiзу iеpаpхiй. На думку дослiдникiв, «такий метод варто використати для стратепчного планування шновацш та прогнозування соцiально-eкономiчного стану. Метод полягае у тому, що з множини альтернатив обираеться найкраща для прийняття управлшського ршення з конкретное проблеми. Поpiвняння дeкiлькох напpямiв стpуктуpноï перебудови eкономiки peгiону, як мають однакове призначення, складно здшснити через велику кiлькiсть часткових показникв переваг, кожен з яких характеризуе окремий аспект, утруднюе оцшювання i видтення суттевих i несуттевих моментв. У випадках, коли дeякi з фактоpiв не можна вимipяти, а ï^^ розрахунок пов'язаний з великими труднощами, використовують найpiзноманiтнiшi методи. Суть ïх полягае в опpацюваннi вхiдноï iнфоpмацiï, яка надходить вiд спе^алюлв у виглядi деяких суджень, i наданш вихiдноï iнфоpмацiï через приписання експертом кожнш дм певного числа. Така процедура приводить до створення так званоï системи переваг. Новий пщхщ до управлшня економкою регюну, головна щея якого полягае у створенш внутpiшнього товарного конкурентоспроможного ринку, потребуе новоï структури упpавлiння. Найбтьш прийнятною у цьому випадку е кластерна форма оргашзаци виробництва: таке виpобничо-тepитоpiальнe утворення, що складаеться з виробництв, об'еднаних технолопчними зв'язками, i спeцiалiзуеться на випуску певних видiв пpодукцiï при повному викоpистаннi ресурав, важливих для формування i функцюнування господаpськоï системи» [14].
Отже, авторами ще раз пщкреслено, що подолання депресивносл е основою для регулятивного впливу на диспропорцшнють репонального розвитку.
Значна увага у наукових роботах, що стосуються регулювання диспропорцшносп, придтяеться питанням фшансового виpiвнювання. Як зазначае Буряченко А.1., «вп"чизняш автори у переважнш бтьшосп вiддають перевагу методу мiжбюджeтних тpансфepтiв вертикального стилю, при цьому майже недослщженими у практичному плаы залишаються питання використання мiжбюджeтних тpансфepтiв горизонтального стилю та репонального податкового регулювання. Горизонтальне виpiвнювання полягае у створены системи справляння у державний бюджет piвновeликих доходiв з регюшв, як мають однакову платоспроможнсть. Воно спрямоване на усунення диспропорцш у податкоспроможносп. Що вища мipа горизонтального виpiвнювання, або що бтьша частина зiбpаних у peгiонах податкв надходитиме до державного бюджету, то нижчою буде частка доходiв мюцевих бюджeтiв у зведеному бюджeтi, або piвeнь peгiональноï фiскальноï автономiï».
Далi автор говорить, що «мeтодологiчний пщхщ до фшансового виpiвнювання, визначений у теори суспiльного вибору, базуеться на пpавилi гоpизонтальноï piвностi (piвного ставлення до iндивiдуумiв, що
перебувають у pîbhmx eK0H0MÎ4HMx умовах) функцiонування фiнансово-бюджетних систем мунщипал^етв та юрисдикцiй. На думку автора, система фшансового вирiвнювання мае багато недолив, у першу чергу мотивацшних. Горизонтальне вирiвнювання поеднуеться i3 централiзованим перерозподiлом ресурсiв з метою реалiзацiï принципу вертикально!' справедливостi, тобто вирiвнювання добробуту, та з адресною пщтримкою регiонiв, i фактично е рушiем економiчного зростання. Цей принцип реалiзуеться через механiзм вертикального вирiвнювання - досягнення збалансованосп мiж величиною державних зобов'язань перед населенням репону (або окремо!' адмiнiстративно-територiальноï одиницi) i його ресурсним потен^алом, включаючи потенцiал податкових надходжень. Аналiз досвiду iнших кра!'н дае можливiсть видiлити кiлька моделей бюджетного вирiвнювання, застосування яких залежить вщ рiвня адмiнiстративноï децентралiзацiï, обсягу наданих повноважень оргашв мiсцевого самоврядування, економiчних диспропорцiй мiж регiонами та населеними пунктами» [15].
Таким чином, цим автором доведено, що важливим для управлшня диспропорцшнютю е вирiвнювання вихщних умов - податково!' спроможносп регiонiв, яка складае вагому частину внутршнього потенцiалу розвитку регiону, а також адресна пщтримка регiонiв, що сприятиме економiчному зростанню.
Пiсля характеристики змши розмiрiв диспропорцiй пiд впливом застосовуваних шструментв варто проводити оцшку ефективностi впливу рiзних регулятивних шструментв на розмiри диспропорцiй, i далi -опрацьовувати рекомендацiï щодо використання найбтьш ефективних регулятивних механiзмiв та шструменлв впливу на регiональну диспропорцшнють.
Висновки. Нормативно-правовi акти УкраТни починаючи з 1991 року унормовували питання щодо необхщносп застосування управлiнського впливу на диспропорци' розвитку регiонiв. Вщ Концепцiï державно!' регiональноï полiтики, у якш унормовувалась необхiднiсть подолати диспропорци' за рахунок ефективного використання внутршнього потен^алу регiонального розвитку, надалi у Закош УкраТни «Про стимулювання розвитку регюшв» та у Державнш стратеги' регюнального розвитку на перюд до 2015 року унормовувались питання подолання депресивносп територш як основи вирiвнювання показникiв розвитку регiонiв, необхiднiсть якого значно зросла i в наш час пюля появи депресивних постконфлктних територш. У Державнш стратеги' регюнального розвитку на перюд до 2020 року та у Закош УкраТни «Про засади державно!' регюнальноТ пол^ики» унормовувалися питання регюнального вирiвнювання та подолання диспропорцшносп у першу чергу у со^альних показниках, так само унормовувалась необхщнють ефективно використовувати внутршнш потен^ал розвитку регюшв задля покращення показниш репону i тим самим -зменшення розмiрiв диспропорцшносп. У нормативно-правових актах наголошуеться на необхщносп «регулювання диспропорцшносп», а поняття «зменшення диспропорцшносп» застосовуеться до показниш со^ального розвитку. Аналiз диспропорцiйностi у 2008-2010 роках показав, що диспропорцшнють зменшилась за рахунок попршення показникiв розвитку економiчно сильних регiонiв, що так само вказуе на необхщнють ефективного використання внутршнього потен^алу регiонiв.
Диспропорцшнють регулюеться через депресивний розвиток регюшв, у тому чи^ спричинений постконфлктним становищем окремих територш Донбасу, мюцевий бюджет та внутршнш потенцiал розвитку регюшв. Виводити регюни з депресивного стану пропонуеться за допомогою стимулюючих механiзмiв, зокрема надання субсидш системоформуючим пщприемствам та створення на таких територiях точок зростання. Мiсцевий бюджет пропонуеться використовувати як шструмент регулювання диспропорцшносп через застосування фiнансового вирiвнювання - як вертикального, так i горизонтального. Активiзовувати внутрiшнiй потенцiал регюшв пропонуеться за допомогою рiзних шструменлв - створення тих самих точок зростання, надання шльгових умов господарювання. Регулювання диспропорцшносп через ц об'екти означае регулювання бтьшою мiрою вихщних умов економiчного розвитку, натомiсть зменшення диспропорцшносп варто застосовувати до показниш со^ально!' сфери - через пщвищення рiвнiв середньо!' заробiтноï плати, дотримання со^альних стандартiв, проведення доплат у сферi соцiального захисту i со^ального забезпечення за рахунок коштiв з мюцевих бюджетiв.
Список використаних джерел
1. Буряченко A.C. Фнансове eupieHKisaH^ у згладжуванн диспропорцй розвитку peaiOHÏe. УмонографУУ: Буряченко A.C. Фнансовий потенцал регюнального розвитку/A.C. Буряченко. - К. : КНЕУ, 2013. - С.174-185.
2. 1жа М.М. Трансформаця регональноУ полimuкu СС: висновки для УкраУни /М.М. 1жа // Теоpетuчнi та прикладн!' питання державотворення. - 2013. - Вип. 12 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tppd_2013_ 12_3.
3. М'¡тюшюна Х.С. Конкурентоспроможнсть pегiонis УкраУни на мкро- та мезор'внях /Х.С.Мтюшкна // Вюник Мapiупольського державного унверситету. Сеpiя: Економка, 2013, вип. 6.-С.31-42.
4. Полщук Л. С. Регональн асиметр'УУ в СС та нов iнструменти полiтuкu supisнюsaння / Л.С. Полщук//Актуальн проблеми м/'жнародних в'дносин.- 2015.-Випуск 126 (частина 11)-с.116-124.
5. Prokopovych S., Chernova N. The regional unevenness of economic development in Ukraine and the EU: models of analysis / S. Prokopovych, N. Chernova // Економка розвитку (Economics of Development).-2016.-№ 4 (80).-С.94-103.
6. Ярошенко I. В. Анал'з соцально-економ'чного розвитку проблемних pегiонis кра'Ун Свропейського Союзу /1.В. Ярошенко // Проблеми економ/'ки. - 2014. - №3. - С.45-53.
7. Про Концепцю державноУ регюнальноТ полiтики. Указ Президента УкраУни в'д 25 травня 2001 року № 341/2001 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/341/2001
8. Про стимулювання розвитку регонв. Закон УкраУни eid 08 вересня 2005 року № 2850-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2850-15/print1452601635405265
9. Про затвердження ДержавноУ стратеги регонального розвитку на перод до 2015 року. Постанова Кабнету Мiнiстрiв УкраУни в'д 21 липня 2006 р. N 1001 (втратила чиннсть на пдставi Постанови КМУ N 385 ( 385-2014-п) в'д 06 серпня 2014 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1001-2006-%D0%BF.
10. Про затвердження ДержавноУ стратегу регонального розвитку на перод до 2020 року. Постанова Кабнету Мiнiстрiв УкраУни в'д 6 серпня 2014 р. №385 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-%D0%BF.
11.Про засади державноУ регональноУ полтики. Закон УкраУни в'д 05 лютого 2015 року № 156-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/156-19.
12.Дв'гун А.О., Шевченко О.В., Бондаренко О.О. Регулювання соцально-економ'чного розвитку Донбасу за умов гбридноУ вiйни. Аналтична записка. Грудень 2016 року [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/2459/.
13.Регион в условиях роста открытости национальной экономики: моногр. / Н.Г. Чумаченко, Л.Г. Червова, Л.М. Кузьменко и др. /НАН Украины. Ин-т экономки пром. - Донецк, 2010.-349 с.
14.Ткачук 1.Г. Моделювання розвитку економки регюну на основi аналзу 1'ерарх1'й / 1.Г. Ткачук, С. О. Кропельницька // Економка УкраУни. - 2007. - №5. - С.79-83.
15.Ф'1нансово-монетарн'1 важелi економ'чного розвитку: В 3 т. / За ред. чл.-кор. НАН УкраУни А.1. Даниленка. Т.1: Фнансова полтика та податково-бюджетн важел'1 УУ реал'зацУУ. - К. : Фенкс, 2008. -468 с.
References
1. Buryachenko A.Ye. Finansove vyrivnyuvannya u zgladzhuvanni dysproportsiy rozvytku regioniv[Financial equalization in surfacing of the disparities of regional development]. U monografiyi: Buryachenko A.Ye. Finansovyi porentsial regional'nogo rozvytku. K. : KNEU, 2013. C.174-185.
2. Izha M.M. Transformatsiya regional'noyi polityky YeS: vysnovky dlya Ukrayiny [Transformation of the regional policy of the EU: summary for Ukraine] // Teoretychni ta prykladni pytannya derzhavotvorennya. 2013. Vyp. 12. : http://nbuv.gov.ua/UJRN/tppd_2013_12_3.
3. Mityushkina Kh.S. Konkurentospromozhnist' regioniv Ukrayiny na mikro- ta mezorivnyakh [The competitiveness of Ukrainian regions on the micro-and mesolevels] / Kh.S.Mityushkina // Visnyk Mariupol's'kogo derzhavnogo universytetu. Seriya: Ekonomika, 2013, vyp.6. S.31-42.
4. 4.Polishchuk L.S. Regional'ni asymetriyi v YeS ta novi instrumenty polityky vyrivnyuvannya [Regional asymmetry in the EU and new instruments of the alignment policy] // Aktual'ni problemy mizhnarodnykh vidnosyn. 2015. Vypusk 126 (chastyna 2). S.116-124.
5. Prokopovych S., Chernova N. The regional unevenness of economic development in Ukraine and the EU: models of analysis //Ekonomika rorvytku (Economics of Development). 2016. №4 (80). S.94-103.
6. Yaroshenko I.V. Analiz sotsial'no-ekonomichnogo rozvytky problemnykh regioniv krayin Yevropeys'kogo Soyuzu [Analysis of socio-economic development of problem regions in the European Union countries // Problemy ekonomiky. 2014. №3. S.45-53.
7. On the Concept of the state regional policy. The Decree of the President of Ukraine, 25 May 2001, №341/2001: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/341/2001.
8. On the stimulation of regions' development. The Law of Ukraine, 8 September 2005, № 2850-IV : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2850-15/print1452601635405265.
9. On acceptance of the State strategy for regional development for the period till 2015. The Act of the Cabinet of Ministers of Ukraine, 21 July 2014 № 1001 (the regulation repealed according to the Act of the Cabinet of Ministers of Ukraine N 385 ( 385-2014-п), 06 August 2014) : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-%D0%BF.
10. On acceptance of the State strategy for regional development for the period till 2020. The Act of the Cabinet of Ministers of Ukraine, 6 Aug 2014, № 385: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-%D0%BF.
11.On the background of the state regional policy. The Law of Ukraine, 5 February 2015, № 156-VIII : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/156-19.
12.Dvigun A.O., Shevchenko O.V., Bondarenko O.O. Regulyuvannya sotsial'no-ekonomichnogo rozvytku Donbasu za umov gibrydnoyi viyny [Regulation of the socio-economic development of region during the hybrid war]. Analitychna zapyska. Gruden' 2016.: http://www.niss.gov.ua/articles/2459/.
13.Chumachenko N.G., Chervova L.G., Kuz'menko L.M. i dr. Region v usloviyah rosta otkrytosti natsional'noi ekonomiki [A region in conditions of the growth of the national economy openness]: monogr. / NAN Ukrainy. In-t ekonomiki prom. Donetsk, 2010. 349s.
14.Tkachuk I.G., Kropel'nyts'ka S.O. Modelyuvannya rozvytku ekonomiky regionu na osnovi analizy iyerarkhiy [Modeling of the regional economy development on the base of the hierarchies analysis] // Ekonomika Ukrayiny. 2007. №5. S.79-83.
15.Finansovo-monetarni vazheli ekonomichnogo rozvytku [Financial and monetary levers of economic development]: V 3t. /Za red. ch.-kor.NAN Ukrayiny A.I.Danylenka. T.1: Finansova polityka ta podatkovo-budzhetni vazheli yiyi realizatsiyi. K. : Feniks, 2008. 468s.
ДАН! ПРО АВТОРА
Шевченко Ольга Валерпвна, кандидат економiчних наук, старший науковий ствроб^ник; завщувач сектору вирiвнювання регюнального розвитку вщдту регюнальноТ полiтики Нацiонального шституту стратегiчних дослiджень,
вул. Пирогова, 7-А, м. КиТв, УкраТна, 01030, e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Шевченко Ольга Валериевна, кандидат экономических наук, старший научный сотрудник; заведующая сектором выравнивания регионального развития отдела региональной политики Национального института стратегических исследований, ул. Пирогова, 7-А, г. Киев, Украина, 01030, e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Shevchenko Olga Valeriyivna, PhD in economic sciences, Senior researcher; Head of Sector of Regional Development Alignment in Regional Policy Department of the National Institute for Strategic Studies, Pirogova str., 7-А, Kyiv city, Ukraine, 01030, e-mail: [email protected]
УДК: 339.54
ТОРГ1ВЕЛЬНА ДИПЛОМАТ1Я ЯК ФОРМА ЗОВН1ШНЬОТОРГОВЕЛЬНО1 ПОЛ1ТИКИ ДЕРЖАВИ
Шкутько О.М.
Ключов'1 слова: торгова дипломат'я, зовншньоторговельна полтика, нетарифне регулювання, тарифне регулювання, мiжнародне спiвробiтництво, багатостороння угода, регональноУ торговоУ угоди, Свтова органзаця торгiвлi.
ТОРГОВАЯ ДИПЛОМАТИЯ КАК ФОРМА ВНЕШНЕТОРГОВОЙ ПОЛИТИКИ ГОСУДАРСТВА
Шкутько О.Н.
Актуальность темы определяется необходимостью определения роли торговой дипломатии в эффективности реализации внешнеторговой политики государства. Особое значение эта проблема приобрела в свете перспектив экономического участия Республики Беларусь в современной мировой экономике.
Предмет исследования - торговая дипломатия в современной мировой экономике.
Цель исследования - выявление теоретических основ использования торговой дипломатии в системе международных экономических отношений как формы эффективной реализации внешнеторговой политики и преимуществ на мировом рынке, для поиска взаимоприемлемых решений, расширения и углубления международного сотрудничества.
Методологическая основа исследования - системный подход, методы анализа и синтеза, субъектно-объектного, количественного и качественного, исторического и логического анализа.
Результаты исследования - на основе выявления тенденций развития мировой экономики, определены возможности и перспективы использования торговой дипломатии как формы внешнеторговой политики на двусторонней, региональной и многосторонней основе, для содействия развитию национальной экономики и обеспечения внешнеторговых интересов в рамках общей внешнеэкономической политики государства с целью повышения его международной конкурентоспособности.
Область применения результатов: разработка стратегических инструментов эффективной реализации внешнеторговой политики государства и преимуществ на мировом рынке, что может быть достигнуто средствами торговой дипломатии.
Выводы: 1. Очевидно, что торговая дипломатия находится в области пересечения внешнеторговой политики, внешнеэкономического курса и внешнеэкономической деятельности государства и является формой реализации внешней политики государства, обеспечивая благоприятные условия для национальных субъектов путем формирования рациональных торговых режимов в отношениях с торговыми блоками, отдельными государствами и корпорациями.
2. В настоящее время торговая дипломатия, учитывая процессы интернационализации и усиления взаимозависимости мировой экономической системы, может осуществлять влияние в двух плоскостях -
© Шкутько О.М., 2017
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 33/1
257
