CC BY
76
6. China (Shanghai) Pilot Free Trade Zone: Introduction [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://en.china-shftz.gov.cn/About-FTZ/Introduction/
7. Сюй Люмэй. Стратегия привлечения иностранных инвестиций в экономикуКитая / Сюй Люмэй, Сунь Гоцзе // Банковский вестник. - 2015. - № 6. - С. 29-35.
8. China Overtakes US for Foreign Direct Investment [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://www.bbc.com/news/business-31052566
References
1. International Monetary Fund, World Economic Outlook Database, April 2014 [Electronic source]. - 2014. - Available at: http://www.imf.org/external/data.htm
2. Kurmanova A. B. Mirom budet pravit' Kitay? [Will China Rule the World?] / А. B. Kurmanov // Economic Strategies - Central Asia. - №5 - 2007. - P. 32-41.
3. Lyubomudrov A. V. Pryamye inostrannye investicii v ekonomiku Kitaya [Foreign Direct Investments into the Chinese Economy] [Electronic Source] / А. V. Lyubomudrov. - 2010. - Available at: http://www.finanal.ru/002/pryamye-inostrannye-investitsii-v-ekonomiku-kitaya?page=0,2.
4. Investicyonnye zony i rayony Kitaya [Investment Zones and Regions in China] [Electronic source]. -Available at: http://www.uglc.ru/china-investment/zone.htm
5. China Foreign Direct Investment [Electronic source]. - Available at: http://www.tradingeconomics.com/china/foreign-direct-investment
6. China (Shanghai) Pilot Free Trade Zone: Introduction [Electronic source]. - Available at: http://en.china-shftz.gov.cn/About-FTZ/Introduction/
7. Sui Liumei. Strategiya privlecheniya inostrannyh investiciy v ekonomiku Kitaya [Strategy of attracting foreign derect investemnt into the Chinese economy]/ Sui Liumei, Sun Guoze // Bankovskiy vestnik. - 2015. - № 6. - P. 29-35.
8. China Overtakes US for Foreign Direct Investment [Electronic source]. - Available at: http://www.bbc.com/news/business-31052566
ДАН1 ПРО АВТОРА:
Харина Уляна Ярославiвна, молодший науковий ствроб^ник вщдту eK0H0Mi4H0r0 зростання та структурних змж в економiцi
ДУ «1нститут економки та прогнозування Нацюнально'Т академи наук УкраТни» e-mail: uliana.kharyna@gmail.com
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Харина Ульяна Ярославовна, младший научный сотрудник отдела экономического роста и структурных изменений в экономики
ГУ «Институт экономики и прогнозирования Национальной Академии Наук Украины» e-mail: uliana.kharyna@gmail.com
DATA ABOUT THE AUTHOR
Kharyna U.Y., Junior scientific officer, Department of economic growth and structural changes in the economy Organization «Institute for Economics and Forecasting NAS of Ukraine» e-mail: uliana.kharyna@gmail.com
УДК 338.24/332.05
П1ДХОДИ ТА ПРИНЦИПИ РЕГУЛЮВАННЯ ДИСПРОПОРЦ1Й РЕГЮНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Шевченко О.В.
Предметом дошдження е теоретичн пдходи до структуризацИ '¡нструмент'в регулювання регональних диспропорцй, як склалися в нормативны економiчнiй науц. Метою дошдження е опрацювання та оцнка Пдходв до регулювання регюнальних диспропорцй / формулювання або удосконалення принципв регулювання регональних диспропорцй. Завданнями дошдження е окреслення теоретичних пдходв до регулювання регональноУ диспропорцйност, формулювання принципв регулювання диспропорцйност, надання рекомендацИ щодо використання цих принципiв при виробленн!' полтики впливу на регональну нерiвномiрнiсть. Використано методи теоретичного узагальнення та класифжаци, групувань, абстрактно-логчний. Показано, що подолання кризового стану регонв неможливе без послдового державного регулювання соцально-економ'нно'У сфери, тому узгодження державного та регонального нтересв у теоретичному план реалзуеться через опрацювання принципiв регулювання розвитку регюнiв / регональноУ диспропорцiйностi. Охарактеризовано поняття «регональна згода», яка означае виршення конфлкту /нтерес/'в: у площин просторового розвитку - економ'чних, соцальних та екологiчних ¡'нтереа'в, а також м'ж державою та регонами / мiж органами влади й громадськютю. Результати роботи можуть бути застосовано при розробц теорп регулювання
© Шевченко О.В., 2016
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 29/1
203
регонального розвитку та формуванн державно)' регонально)' полтики. Принципами регулювання регонально)' диспропорцйнот визначено наступн: врахування та узгодження нтересв зацкавлених сторн, самостйностi та незалежнот, досягнення паритетностi методов регулювання, партнерства, самозабезпечення, оптимальности, здатностi сприймати управлнський вплив та обопльнот регулювання, вдповдальност!, винятковост'!, лог'чноУ послдовностi. Показано практичн можливостi застосування принципв регулювання диспропорцй. Доведено, що принципи не мають ieрархiчностi, а вибiр принципу залежить вд мети державно)' регонально)' полтики.
Ключов'1 слова: регональна нер/вном/рн/сть, принципи регулювання диспропорцй, державна регональна политика.
ПОДХОДЫ И ПРИНЦИПЫ РЕГУЛИРОВАНИЯ ДИСПРОПОРЦИЙ РЕГИОНАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ
Шевченко О.В.
Предмет исследования составляют теоретические подходы к структурированию инструментов регулирования региональных диспропорций, сложившиеся в нормативной экономической науке. Цель исследования - разработка и оценка подходов к регулированию региональных диспропорций и формулировка или усовершенствование принципов регулирования региональных диспропорций. Задачами исследования являются определение теоретических подходов к регулированию региональных диспропорции, формулировка принципов регулирования диспропорций, выдвижение рекомендаций по использованию этих принципов при выработке политики влияния на региональную неравномерность. Использованы методы теоретического обобщения и классификации, группировки, абстрактно-логический. Показано, что преодоление кризисного состояния регионов невозможно без последовательного государственного регулирования социально-экономической сферы, поэтому согласование государственного и регионального интересов в теоретическом плане реализуется через разработку принципов регулирования развития регионов и региональных диспропорций. Охарактеризовано понятие «региональное согласие», означающее разрешение конфликта интересов: в плоскости пространственного развития - экономических, социальных и экологических интересов, а также между государством и регионами и между органами власти и общественностью. Результаты работы могут быть применены при разработке теории регулирования регионального развития и формировании государственной региональной политики. Принципами регулирования региональных диспропорций были определены следующие: учета и согласования интересов заинтересованных сторон, самостоятельности и независимости, достижения паритетности методов регулирования, партнерства, самообеспечения, оптимальности, способности воспринимать управляющее воздействие и взаимного управления, ответственности, исключительности, логической последовательности. Показаны практические возможности применения принципов регулирования диспропорций. Доказано, что принципы не имеют иерархичности, а выбор принципа зависит от цели государственной региональной политики.
Ключевые слова: региональная неравномерность, принципы регулирования диспропорций, государственная региональная политика.
APPROACHES AND PRINCIPLES OF THE REGIONAL DEVELOPMENT DISPARITIES' REGULATION
Shevchenko O.V.
The subject of research is theoretical approaches to the structuring of instruments regulating regional disparities which prevail in normative economics. The goal of the research is to elaborate and evaluate the approaches to regulation of regional disparities and formation or improving of the principles of regional disparities' regulation. The tasks of the study is to outline the theoretical approaches to the regulation of regional disparities, the formulation of principles of disparities regulation, the recommendations of using these principles during the working out the policy which impacts onto the regional unevenness. Methods of theoretical generalization and classifications, groupings, as well as abstract and logical methods are used in the article. It is shown that overcoming of the crisis in regions is impossible without gradual state regulation of the socio-economic sphere, thus the coordination of the state and regional interests in theoretical terms is realized through the elaboration of principles of regional development and disparities' regulation. The term «regional agreement» is characterized and it means the solving of the conflict of interests as follows: in plane spatial development - economic, social and environmental interests, also between the state and regions, and between the authorities and civil society. The results of the research can be used in the working out of the theory of regional development regulation and the forming of the state regional policy. The principles regulating regional disparities are the following: consideration and coordination of stakeholders interests, of self-reliance and independence, achieving the parity of regulative methods partnership, self-sufficiency, optimality, capability to perceive the management influence and bilateralism of management, responsibility, exclusivity, logic sequence. The practical possibilities of the implementation of the regional regulation' principles are shown. It is proved that the principles have no hierarchic view and the choice of a principle depends on the goal of the state regional policy.
Key words: regional unevenness, principles of disparities regulation, the state regional policy.
Актуапьшсть. У сучасних умовах загострення соцiально-економiчних npoTMpi4 у регюнах постае питання, насктьки нерiвномiрнiсть соцiально-економiчного розвитку впливае на здатнють регюнальноТ господарськоТ
системи до самовщтворення, поступального розвитку i структурних зрушень. Регiональна HepiBHOMipHicTb спроможна як сприяти втьному переливу ресурсiв i тим самим активiзувати окремi точки зростання, так i спричинювати вимивання ресурав i3 окремих територiй та прискорювати ïx перетворення на зони стагнаци' i занепаду. В обох випадках переб^ процесiв диспропорцiйностi вимагае цтеспрямованого впливу, який потребуе розробки теоретичного пщфунтя для такого впливу. Необхщнютю вироблення засадничих принципiв регулювання репональноТ диспропорцiйностi i обумовлена актуальнiсть даного дослщження.
CTyniHb дослiдження дано! проблеми. Питанням оцшки та регулювання диспропорцшносп присвяченi роботi таких дослiдникiв, як Березька К.М., Березький О.М., Маслш В.В. [1, с.106-114], Грига В.Ю. [2, с.134-139], Завадських Г.М. [3, с.76-79] Науменко Ж.Г. [4, с.271-275], Нiколенко Г.О. [5], Романюк С.А. [6, с.132-141], Тищенко О.П. [7, с.55-64] та iн.
У Тх роботах оцiнено соцiально-економiчну нерiвномiрнiсть в Укра'ш, сформульовано математичний апарат для дослщження регюнальноТ нерiвномiрностi, показано тенденци' поширення диспропорцiйностi. Однак у роботах дослщниш недостатня увага придiлена формулюванню теоретичних засад до регулювання диспропорцшностк
Предмет, мета i завдання дослщження. Предметом даного дослщження е теоретичш пщходи до систематизацiï та структуризаци' iнструментiв регулювання регiональниx диспропорцiй, як склалися в нормативнiй економiчнiй науцк Метою даного дослiдження е опрацювання та оцiнка пiдxодiв до регулювання регюнальних диспропорцiй i на цш основi - формулювання або удосконалення принцитв регулювання регiональниx диспропорцiй, як можна застосовувати у сучасний перюд в Украïнi. Досягнення мети базуеться на виконанш завдань: окреслити теоретичш пiдxоди до регулювання регiональноï диспропорцшносп, сформулювати принципи регулювання диспропорцiйностi, надати рекомендацп щодо використання принципiв регулювання диспропорцшносл при виробленнi полiтики впливу на регюнальну нерiвномiрнiсть у сучасних умовах.
Методи. У роботi використовуються методи теоретичного узагальнення та класифкаци' (при аналiзi пiдxодiв до визначення теоретичних основ регулювання диспропорцшносп), групувань (при визначення меxанiзмiв впливу на регюнальну диспропорцшнють) та абстрактно-логiчний (при формулювання принцишв регулювання диспропорцiйностi).
Постановка проблеми. Регюнальна диспропорцiйнiсть за вщсутносп належного регулювання та свiдомого впливу здатна перетворитися на важть прискореного розвитку одних регюшв та причину стагнаци шших. З метою протиди такiй загрозi доцiльно сформувати теоретичну систему (зокрема, основоположш принципи) впливу на регюнальну диспропорцшнють та ïï рамкове регулювання у заданих параметрах.
Результати дослщження. Сучасш макроекономiчнi та регюнальш тенденцiï, такi як децентралiзацiя i деконцентрацiя влади, становлення шституту мiсцевого самоврядування, як зазначають дослщники, не вiдбуваються стиxiйно, а вимагають постшно' уваги i цiлеспрямованого впливу з боку держави. Для державного регулювання актуальним залишаються питання про сутнють такого впливу, його цл методи, правове та шституцшне забезпечення. Для розумшня взаемовiдносин i взаемодоповнюваност державного регулювання розвитку регiону i регюнального управлiння як частини державного управлшня важливим е концептуальне положення про необхщнють поеднання лiнiйно-функцiонального корпоративного управлшня з методами i засобами державного регулювання. Багато авторiв розглядають сучасне регюнальне управлшня як близьке до корпоративного. Управлшня i регулювання регюнального розвитку - напрямки одше''' системи впливу на регюнальний розвиток [8, с. 275-279], у тому чи^ i на його диспропорцшнють.
Комплексний розвиток регюнальних господарських систем е метою стратеги регюнального розвитку. В и основу покладаеться вирiвнювання умов економiчноï' дiяльностi з рацюнальним використанням виробничо-ресурсного потен^алу регюшв. Стратегiя управлiння регiональною суспiльною системою мае на мет забезпечення меxанiзмiв повного та ефективного використання регюнального потен^алу. Ключовими орiентирами стратегiï' розвитку регюнально''' суспiльноï' системи е формування на рiвнi регiону ефективно'' економки, основою яко'' е збалансування використання внутршнього потенцiалу i надходження ресурав iз зовнiшнix джерел [9, с.7-17]. Звiдси випливае, що основне теоретичне пщфунтя для розробки системи управлшня регюнальною диспропорцмнютю -це вирiвнювання саме умов. Тим не менш, вирiвнювання кiнцевиx результатiв також е вагомим чинником при регулюваны диспропорцшносп, особливо коли йдеться про со^альы умови.
Державне регулювання економiчного розвитку регюшв реалiзуеться через систему взаемоузгоджених елеметчв, таких як нормативно-правова база, бюджетно-фшансове регулювання та вибiркова пщтримка окремих регiонiв, пряме державне швестування, державнi регiональнi програми соцiально-економiчного розвитку, функцюнування спецiальниx (вiльниx) економiчниx зон, розвиток мiжрегiонального та прикордонного ствробпшицтва. Комплексне управлiння регiоном передбачае активiзацiю внутрiшнix зусиль кожного регiону для досягнення власних цтей розвитку [10, с. 79-88]. Система регулювання соцiально-економiчного розвитку регюшв полягае у взаемному узгодженш державних та регюнальних штереав на основi регулювання мiжрегiональноï' диспропорцшносп та ефективного використання внутрiшнього потен^алу розвитку регiонiв.
Розробляючи питання побудови шституцшних основ для державного регулювання розвитку регюшв, слщ звернути увагу на необxiднiсть формування методологiï', на яш можливо об^рунтувати модель державного регулювання розвитку регюшв. Державне регулювання розвитку регюшв важко здшснювати на монетаристсьш основi, оскiльки вона передбачае залучення заxодiв, якими можливо регулювати ситуацiю у короткостроковому перiодi, i використання важелiв, можливостi впливу яких на мезорiвнi (рiвнi регiонiв) е обмеженими. Серед
важелiв державно!' полп"ики, побудовано''' на кейнсiанськiй методологiï, варто розглянути шструменти впливу на сукупний попит. На рiвнi регiонiв такими шструментами розширення сукупного попиту е збiльшення платоспроможного попиту населення, зростання виробничих потужностей пiдприемств та обсяпв iнвестицiйних ресурсiв, а також посилення експортно''' орiентацiï пiдприемств (за умови насичення внутршнього ринку).
Вироблення основ регулювання регюнальноТ диспропорцiйностi передбачае висв^лення пiдходiв до питання, що собою являе процес регiоналiзацiï i як його прояви. 1снування регiонального рiвня господарювання та управлiння змiнюе юнуючу структуру влади, що проявляеться у наступному: регiоналiзацiя означае введення в економiчну полiтику i ринкове регулювання дектькох центрiв прийняття рiшень i концентраци' ресурсiв (органи державно!' влади, центральш та мiсцевi органи виконавчо''' влади). Виникае проблема полiцентризму, тобто розвитку взаемозв'язш органiв влади, побудови iерархiï управлiння, дотримання самостiйностi центрiв влади [11, с.111-112].
Регiоналiзацiя як явище, яке постшно тривае, як процес, що мае рiзну штенсивнють, вимагае вироблення i висвiтлення рiзних пiдходiв i принципiв до аналiзу свое' сутностi. Саме через поняття регiоналiзацiï окреслюються принципи впливу диспропорцш на параметри соцiально-економiчного розвитку i виникае необхщнють у регулюваннi ^еТ диспропорцiйностi.
Стратегiчне регулювання диспропорцiйностi регюнального розвитку е реальним лише при опрацюванш методологiчних пiдходiв до оцшки та вимiрювання цiеï диспропорцiйностi i розробки системи заходiв та шструмен^в по застосуванню управлiнського впливу на не!'. Опрацювання методологiчних пiдходiв передбачае вироблення низки основоположних принцишв, на яких буде конструюватися система регулювання диспропорцш.
Основоположш принципи регулювання диспропорцшносл регiонального розвитку формувалися i викристалiзовувалися упродовж всiеï iсторiï розвитку репональноТ науки та реалiзацiï регiональноï пол^ики i навiть ранiше - у регюнальнш практицi, при формуваннi регюнального рiвня господарювання i мiсцевих оргашв влади та органiв мiсцевого самоврядування.
Принципами регулювання диспропорцшносл можуть бути принцип максимiзацiï результату (за П. Самуельсоном), максимiзацiï прибутку, мiнiмiзацiï витрат. З метою розширення основ для побудови системи регулювання диспропорцшносл до цих принцишв варто додати шшк
При регулюванш релонально''' диспропорцiйностi необхщним е вироблення такого iнструментарiю регулювання диспропорцш, за якого штереси окремих релошв та громад i держави щонайменше не перебувають у конфлкт одне з одним; вiн означае оцшку ступеня задоволення iнтересiв сторш i висвiтлюеться у досягненнi ними намiрiв, сформованих до початку реалiзацiï полiтики регулювання диспропорцiй. Такий принцип можна назвати «принцип врахування та узгодження нтересв сторн». Тобто, злдно цього принципу, штереси сторш щонайменше не перебувають у конфлкт одне з одним; необхщною е оцшка ступеня задоволення штереав сторш; необхщною е ступшь досягнення намiрiв, як були зазначенi сторонами до початку регулювання диспропорцш.
Конфлкт iнтересiв у процес регулювання диспропорцiйностi може появлятися: у небажанш перераховувати понадплановi надходження вщ податкiв i зборiв до державного бюджету, закритл внутрiшнiх ринш для окремих виробникiв i вщповщнш монополiзацiï ринкiв, позбавленнi впливу на структуры змши в економiцi, промислове виробництво, розподт ресурсiв.
Конфлiкт штереав може вщбутися: по-перше, у площин просторового розвитку (конфлiкт економiчних, со^альних та екологiчних iнтересiв); по-друге, мiж державою та регiонами; по-трете, мiж органами влади й громадськiстю. Виршення конфлкту можемо назвати «регiональною згодою».
Допустимi показники регiональноï згоди можна зобразити на основi використання моделi Парето. Згiдно цiеï моделi, на кривш знаходяться точки, у яких досягаеться регюнальна згода. Якщо вщбуваеться зсув вiд криво!' влiво/вниз, це означатиме конфл^ iнтересiв, а якщо вправо/вверх - це означатиме задоволення штересу якогось одного суб'екту - у даному випадку регюну. Обидва зсуви означають порушення регiональноï згоди, однак зона справа/вгорi означае слабку взаемодю або ïï вiдсутнiсть, зона злiва/внизу - наявнiсть конфлiкту. Вщповдно, для цiлей регулювання диспропорцiйностi пдходять управлiнськi рiшення, якi гiпотетично/орiентовно знаходяться на кривш, а також окремi з тих точок-рiшень, що перебувають у зоы «справа/вверху». Прикладами таких ршень ми можемо назвати: ршення щодо фiнансового вирiвнювання податковоТ спроможносп громад (у результатi якого обсяги доходiв мiсцевих бюджетiв з урахуванням трансфертiв у розрахунку на одну особу стають рiвномiрними), надання птьг i субсидiй на сплату житлово-комунальних послуг. Цi рiшення можна назвати «вирiвнювання результату». Прикладами протилежних ршень, тобто тих, що ведуть до збтьшення диспропорцiйностi, е невтручання держави у розподл капiтальних iнвестицiй, формування норми прибутку, концентрацю ресурсiв (основних фондiв, нематерiальних активiв, людського капралу) в якомусь одному мiсцi, найшвидше - в столичному регiонi, швестування якихось одних проектiв у регюнах, що дае лише слабкий стимул для розвитку вае'|' краТни.
На цш же кривiй знаходять точки, яю характеризують найменше задоволення штереав сторш, яю тiею чи шшою мiрою зазнають впливу системи регулювання диспропорцшносп, i також найменший ступшь досягнення намiрiв сторiн.
Так, до збтьшення диспропорцшносп призводить невтручання держави у розподт каттальних iнвестицiй та прямих шоземних iнвестицiй; внаслiдок такого невтручання диспропорци за вказаними показниками, за даними Держстату УкраТни, становили 43,9 раз (з урахуванням м. Киева) та 13,3 раз (без урахування м. Киева) за
показником капiтальниx швестицш у 2015 роцi, i 451,1 раз (з урахуванням м. Киева) та 143,4 раз (без урахування м. Киева) за показником прямих шоземних швестицш станом на 31 грудня 2015 року. Господарська система окремих регюшв залишаеться непривабливою для iнвесторiв, про що можуть свщчити обсяги iнвестицiйниx ресурсiв (як внутршшх, так i прямих iноземниx швестицш), залучених у регюни. Так, у 2015 р. 59,6 % обсягу каштальних iнвестицiй було освоено у 5 регюнах Укра'ни: у м. Киевi (31,9%), Днiпропетровськiй (9,7%), Ки'вськш (9,1%), Львiвськiй (4,7%), Харкiвськiй (4,2%) областях. Станом на 31 грудня 2015 р. 80,3% прямих шоземних швестицш було сконцентровано у п'яти регюнах - м. Киевi (52,1%), Дшпропетровськш (16,6%), Донецькй (4,2%), Ки'вськй (3,8%) та Харквськш (3,6%) областях [12]. Такий стан зумовлений недостатньою клькстю об'ектв капiталовкладень та несприятливим швестицшним клiматом у регiонаx.
Показовим е приклад швестування у точковi проекти окремих регiонiв, що не надае стимулу для зростання в шших регюнах. Зокрема, як зазначають дослщники [13, с.80-92], «криза (2008-2009 рр.) заохотила швестицшний попит, посиливши надп регюнально' влади реалiзувати значш iнвестицiйнi проекти, залучаючи значнi кошти державного бюджету, однак криза також i зменшила готовнiсть державно'' влади передавати швестицшш кошти на нижчi щаблi бюджетно' вертикалi. Скорочений обсяг ресурав доводиться передавати на шщшоваш самою владою iмiджевi суперпроекти, регюни охопила «лихоманка швестицшних форумiв». Участь у таких проектах держави призводить до економп на масштабах, але потрiбно також коректно оцшювати вплив великих проек^в на розвиток нацюнально' та регiональноï економiки, оскiльки у загальному випадку так проекти здатш генерувати значне економiчне зростання, але воно не обов'язково буде вигщне кра'ш або регiону, тому що саме по собi не забезпечуе збалансованого розвитку».
Звщси, мiсцева влада мае довести важливють формування i реалiзацiï власних iнвестицiйниx стратегiй з метою досягнення економiчноï ефективностi вщ ïx впровадження, i завдяки цьому зберегти тенденцiï економiчного зростання в регюнах [14, с.175-181]. В Укра'ш те саме можна сказати про побудову стадюшв, готелiв i транспортно' iнфраструктури до спортивно' мега-подп - бвро-2012. Вкладенi кошти у реалiзацiю цих проектiв не надали достатнього стимулу для розвитку сусщшх регюшв.
Забезпечення ресурсно'' та оргашзацшно' спроможност органiв державно' влади i мюцевих органiв регулювати диспропорцiйнiсть означае володшня необxiдною кiлькiстю фiнансовиx, органiзацiйниx та кадрових ресурав для забезпечення регулювання диспропорцшносп. Такий принцип можна назвати «принцип самост'1йност'1 та незалежностi».
Оргашзацшна спроможнють регулювати диспропорцшнють вттюеться у наявност нормативно-правового забезпечення цього процесу. В Укра'ш нормативно-правовим актом, який врегульовуе диспропорцшнють, е Закон Укра'ни «Про стимулювання розвитку регюшв» (2005 р.). Про необхщнють регюнального вирiвнювання йдеться i в Державнш стратеги регюнального розвитку на перюд до 2020 року (ДСРР). Також, юнуе низка фшансових шструмен^в, як можна застосовувати до регулювання регюнально' диспропорцiйностi - зокрема, це мiжбюджетнi трансферти та Державний фонд регюнального розвитку, дiя яких унормована Бюджетним кодексом Укра'ни (редак^я 2014 року). Так само, необхщнють впливу на регюнальш диспропорцп означена у Закон Укра'ни «Про засади державно'' регюнально'' пол^ики» (2015 р.).
Ресурсна спроможнють регулювати диспропорцп полягае у наявност кош^в у держави для проведення регулювання; кошти на регулювання видтяються на виконання згаданих вище нормативно-правових ак^в i зi згаданих бюджетних джерел ^жбюджетних трансфертiв та кош^в Державного фонду регiонального розвитку). Ресурсна спроможнють - це обсяг доxодiв мюцевих бюдже^в i його достатнють для виконання покладених повноважень, а також можливють залучати кошти з шших джерел. Такими фшансовими ресурсами пщтримки регiонiв е наступш: кошти Державного фонду регiонального розвитку, швестици, трансферти з державного бюджету (дота^я вирiвнювання), субвенцi'' на соцiально-економiчний розвиток, кредитнi ресурси (у т.ч. запозичення мюьких рад) та кошти мiжнародниx фiнансовиx органiзацiй, наданi у рамках реалiзацi'' рiзниx проектiв. За допомогою фшансових ресурав пщтримки держава регулюе диспропорцшнють прямо, а за допомогою визначення обсяпв мюцевих бюдже^в - опосередковано.
Ресурсне забезпечення розвитку регюшв та громад в Укра'ш е проблемою, яка з рiзним устхом, проте лише частково вир^увалася упродовж тривалого часу. Система надання фшансово'' пщтримки територiям завжди перебувала у значнш залежносп вiд ршень вищих органiв влади, що не залишало мюцевим органам влади та органам мюцевого самоврядування простору для дш та прояву iнiцiативностi у пошуку ресурав. Поеднання дозвiльниx та рестриктивних шструмен^в при формуваннi пол^ики фiнансовоï пiдтримки регiонiв призводить до подальшого розростання масштабiв залежностi мюцевих оргашв влади та самоврядування вщ рiшень центральних органiв влади. А пошук мюцевою владою ресурсiв для розвитку полягае на даний час у намаганнях балансувати мiж необхщнютю фшансового забезпечення захищених статей видаткв i акумулюванням кош^в для розбудови господарства та шфраструктури [15].
Недостатнють фiнансовиx ресурсiв для розвитку регюшв зумовлена низкою чинникв: бiльшiсть регюшв не мають достатньо'' податково'' бази, е непривабливими для iнвесторiв, мають недостатньо потенцшних можливостей та об'ек^в для залучення коштiв мiжнародниx оргашзацш на реалiзацiю рiзниx проектiв. Вщповщно, такi регiони бiльше за шших потерпають вщ нестачi ресурсiв i тому потребують використання рiзноманiтниx меxанiзмiв та iнструментiв фiнансовоï пiдтримки свого розвитку.
Принцип самостшносп та незалежносп напряму пов'язаний iз децентралiзацiею влади та управлшня регюнальним розвитком. Необхщна кiлькiсть матерiально-фiнансовиx ресурсiв, достатня кльксть правових
важелiв, повноважень, функцш та вiдповiдальностi, а також високий рiвень кадрового потенцiалу фахiвцiв iз питань управлiння територiями - це е складовi регулювання регiонального розвитку i диспропорцшносл регiонального розвитку. Питання досягнення вщповщного рiвня децентралiзацiï означае передання на низовий рiвень - рiвень громад - повноважень щодо самоврядного розвитку територи i, вщповщно, закрiплення за ним певного обсягу ресурсiв. Питання кадрового забезпечення реформ на регюнальному та мюцевому рiвнi е дотичним до питання змши системи регулювання регюнального та мюцевого розвитку, появи об'еднаних громад, формування виконавчих оргашв у районних та обласних рад, створення шституту префеклв як виразникв влади держави на рiвнi релошв та райошв. На практицi, в аспект кадрового питання, це означае змшу пiдходiв до управлiння територiями, формування почуття вiдповiдальностi за розвиток пщпорядковано''' територiï, господарностi. Такi риси мають вттитися i в систему здшснення регiональноï полiтики на мюцях.
Здатнiсть використання мiсцевих ресурсiв повною мiрою, так само як i здатнють використання небюджетних коштiв, залучення кредилв, мiжнародноï технiчноï та дослщницько' допомоги, можна назвати «принцип самозабезпечення». Самозабезпечення як основа розвитку релону означае реальну здатнють мюцево''' влади вишукувати й мобiлiзувати ресурси для власного самоврядного розвитку. Самозабезпечення мае три складовк використання ресурав, переданих з державного бюджету, використання шших залучених ресурав - кредитiв, гранив, мiжнародноï технiчноï та дослiдницькоï допомоги, розкриття внутршнього потенцiалу. Детально розглянемо 'х далi.
Нинi спостерiгаеться скорочення частки кош^в, переданих з Державного бюджету (субвенцш на соцiально-економiчний розвиток) у доходах мюцевих бюджетiв, та 'х обсягу. Зокрема, у ачш-вересш 2015 року частка мiжбюджетних трансферов у структурi доходiв мiсцевих бюдже^в зросла до 57,4 %, однак при цьому ус трансферти спрямовувалися переважно на со^ально-культурну сферу (субвенцп iз соцiального захисту населення - 42,0 %, iншi субвенцiï - 8,1 %). Проблемою у сферi субвенцiй було те, що мехашзм 'х розподiлу на соцiально-економiчний розвиток засновувався на суб'ективних ршеннях вищих оргашв влади, що ускладнюе реалiзацiю принципу самостшносл мiсцевих бюджетiв у частиш мобiлiзацiï доходiв та 'х витрачання. 1з 2015 року Бюджетним кодексом Укра'ни запроваджено новi види субвенцш: осв^ня, медична, субвенцiя на подготовку робiтничих кадрiв, субвенцiя на забезпечення медичних заходiв окремих державних програм та комплексних заходiв програмного характеру, базова дота^я i реверсна дота^я. Очiкуеться, що у такий споаб вiдбудеться зменшення ступеня суб'ективного впливу на систему субвенцш та 'х розподт.
Додатковим джерелом видаткв на капiтальнi цiлi е бюджет розвитку, осктьки саме з ^е'' частини бюджету здiйснюються капiтальнi видатки, тривалють яких перевищуе один бюджетний (згщно законодавства -календарний) рк. Проте його обсяги i частка у доходах мюцевих бюдже^в е незначними (у ачш-вересш 2014 р. -4,5 млрд. грн. i 10,2% вщ доходiв мюцевих бюдже^в без урахування мiжбюджетних трансфертiв, у ачш-вересш 2015 р. - 12,1 млрд. грн. i 14,2% вщповщно) [16, С.52-53, 59-62], що не дозволяе фшансувати масштабш каштальш видатки. ^м того, новацiя Бюджетного кодексу Укра'ни - вiдсутнiсть норм про необхщнють формування бюджету розвитку - ще бтьше ставить пщ загрозу саму систему бюдже^в розвитку.
Низьким е i рiвень залучення регюшв до мiжнародних фiнансових проектiв. На рiвнi регiонiв в Укра'ш реалiзуються рiзнi проекти за рахунок фшансових iнструментiв GC. У 2007-2013 рр. допомога надавалася з дектькох джерел, найперше - з кош^в Нацюнально''' шдикативно''' програми для Укра'ни бвропейського iнструменту сусiдства та партнерства (бюджет на перюд 2011 - 2013 рр. становив 470,1 млн. евро) [17]. У цш програмi брали участь Волинська, Закарпатська, 1вано-Франквська, Одеська, Львiвська, Рiвненська, Тернопiльська та Чершвецька областi. lншi регiони незначною мiрою охопленi проектами мiжнародноï техшчно''' та фшансово''' допомоги i тому позбавлеш великого обсягу ресурсiв. Нинi реалiзуеться низка iнших проектiв.
Участь мюцево''' влади у проектах, як фшансуються за кошти фондiв та програм рiзних кра'н, зокрема кра'н GC, могла б стати вагомим фшансовим додатком до вирiшення мiсцевих питань. Проте на завадi цьому стоять вщсутнють доступно'' iнформацiï щодо проеклв: часто мiсцевi ради не володшть iнформацiею про iснування проектiв взагал^ або не знають, де потрiбно знаходити iнформацiю про них. Спостер^аеться технiчна складнiсть подання заявки на участь у проекту необхiднiсть у стислий строк пщготувати великий за обсягом, розгорнутий, економiчно об^рунтований та достовiрний бiзнес-план проекту, економiчна потреба у якому ще мае бути пщтверджена фахiвцями i який мае бути представлений одшею з мов кра'н 6С [18].
На даному еташ можна говорити про недосконалють iнструментiв розкриття внутрiшнього потенцiалу регюшв. 1нституцшним iнструментом розкриття внутрiшнього потен^алу регiону е регiональнi стратегiï. У чинних стрателях регiонального розвитку вщсутш системний i всебiчний аналiз внутршнього потенцiалу регiону та визначення способiв його використання. У регiональних стрателях присутнш аналiз окремих галузей та сфер дiяльностi, якi становлять господарську основу для даного релону, проте вш не мае стрателчно''' спрямованосл як загалом, так i в контексл пiдвищення iнвестицiйноï привабливостi релошв зокрема. З тексту стратеги швестору важко дшти висновкiв про можливють здiйснення капiталовкладень. Вiдповiдно, проведений у такий споаб aнaлiз стану розвитку окремих галузей та сфер дiяльностi не сприяе розкриттю внутр^нього потен^алу регiону [19].
Використання зовнiшнiх ресурав у загальнодержавному контекстi дозволить досягти бiльш ефективного регулювання диспропорцiй. Однак, лише за умов розкриття внутршнього потен^алу можливе «пiдтягнення» соцiaльно-економiчного й екололчного стану регiону до бтьш високого рiвня розвитку; тим самим можна зменшити необхщнють у видтенш додаткових коштiв на соцiaльно-економiчне забезпечення
регiону, а звщси знизиться потреба у коштах на проведення вирiвнювання у рамках регулювання диспропорцшносп - на видтення кош^в на соцiальнi й екологiчнi потреби.
Регулювання диспропорцшносп можливе на основi дiï вiдповiдно'' нормативно-правово'' бази, а також задiяння достатньо'' кiлькостi ринкових регуляторiв. За вiдсутностi норм, як регулюють розподiл ресурсiв за окремими адмiнiстративно-територiальними одиницями та територiй, ринковi регулятори чинять надмiрний вплив на диспропорцшнють, провокуючи ïï розростання. Адмшютративш регулятори повиннi забезпечити рiвномiрнiсть ресурав та вихщних умов. У цьому аспект Закон Укра'ни «Про стимулювання розвитку регюшв» спрямований на регулювання диспропорцшносп пост-фактум. Натомють, бiльшоï ваги повинш мати нормативно-правовi акти, як спрямованi на регулювання виxiдниx умов. Це може бути ДСРР, заходи щодо проведення структурних реформ, вирiвнювання податкового потен^алу, сприяння ефективнш та рiвномiрнiй зайнятостi. Такий принцип регулювання регюнально' диспропорцшносп можна назвати «принцип досягнення паритетностi метод'в регулювання». Уа методи регулювання диспропорцшносп, що випливають iз цього принципу, можна подтити на стимулюючi та рестиктивш (обмежуючi). Вiд того, як досягаеться баланс у ïx застосуванш, залежить устшнють регулювання диспропорцiйностi.
Здiйснюючи регюнальну пол^ику на мiсцяx, мiсцева влада та органи мюцевого самоврядування повинш всебiчно взаемодiяти iз iншими сторонами, як мають вплив на регюнальний розвиток та зацiкавленi у ньому. Такий принцип можна назвати «принцип партнерства». Вш полягае у взаемоди вах зaцiкaвлениx сторiн та тих, хто вiдповiдaльний за регiонaльний розвиток i регулювання регюнально' диспропорцшносп.
На практик це реaлiзуеться в учасп усix сторiн в уxвaленнi основних пaрaметрiв бюджетно'' полiтики на мюцях, стрaтегiй регiонaльного розвитку, iнвестицiйниx стратепй та iншиx iнституцiйниx документiв розвитку регюну. Також, цей принцип означае активну участь громадян у здшсненш регiонaльно'' полiтики. З метою сприяння учасп громадян у реaлiзaцi'' вказаного принципу вже ухвалено низку нормативно-правових акпв та розроблено проекти шших. Серед них слщ назвати: Закони Укра'ни «Про мюцеве самоврядування в Укра'ш», «Про асо^ацп оргашв мюцевого самоврядування», «Про ствробп"ництво територiaльниx громад», «Про органи самооргашзаци населення», «Про добровтьне об'еднання територiaльниx громад». Сусптьний консенсус у реaлiзaцi'' державно'' регюнально' полп"ики, досягнутий у межах одше' територ", сприяе ''' узгодженому й ефективному розвитку, i якщо цей принцип буде застосовуватися у вах регюнах, то можливо досягнути загально' ефективносп та справедливости у межах кра'ни при здiйсненнi регулювання диспропорцш.
Регулювання регюнально' диспропорцiйностi повинне здшснюватися з метою досягнення результату, встановленого у чинних нормативно-правових документах - у тому ж Закош Укра'ни «Про стимулювання регюнального розвитку», ДСРР, регюнальних стратепях, планах зaxодiв з ïx реaлiзaцi'' i щорiчниx програмах соцiaльно-економiчного та культурного розвитку регюшв. Якщо у третьому за перелком документ параметри досягнення рiвномiрностi у диспропорцшносп можуть бути вкaзaнi абстрактно, лише загальними фразами -«досягнути рiвномiрнiсть», «усунути нaдмiрну диспропорцiйнiсть», «вирiвняти показники», то у двох остатшх оптимaльнiсть у регулювaннi диспропорцiйностi мае бути визначена конкретно, iз зазначенням межових показникв рiвномiрностi або й конкретних цифр. Тут мова йде про внутршню регюнальну диспропорцшнють. Тому наступний принцип - «<принцип оптимальностi» - реaлiзовуеться у забезпеченш результату, визначеного регулятивними документами по регюнальнш пол^и^ як найкращий (оптимальний). У Закош Укра'ни «Про стимулювання розвитку регюшв» та ДСРР пщ оптимальнютю маеться на увaзi перелк конкретних меxaнiзмiв i дiй, як призведуть до досягнення бажаних показникв у регулюванш диспропорцiйностi.
За основу досягнення оптимальносл можна взяти згадане положення про мaксимiзaцiю результату, вказане П. Самуельсоном, коли пропонуеться одночасно досягати максимального результату при витрачанш мУмальних ресурсiв. Це положення використовуеться при формувaннi Державного фонду регюнального розвитку як основи фЫансового забезпечення регонального розвитку та при формуванн мiсцевиx бюджетiв (унормовано у Бюджетному та Податковому кодексах Укра'ни). Бльшою мiрою це положення стосуеться регулювання економiчниx покaзникiв, aнiж соцiaльниx. lнодi допускаеться вживання мiкроекономiчниx моделей досягнення ефективносл окремо (або мiнiмiзaцiя витрат, або ж мaксимiзaцiя прибутку). Наприклад, при втручaннi держави у розподт капгтальних вкладень за основу береться принцип мaксимiзaцí' прибутку, а при використанн меxaнiзму державно-приватного партнерства у реaлiзaцi'' окремих проектiв - принцип мiнiмiзaцi'' витрат. При нaдaннi населенню субсидiй та здiйсненнi фiнaнсового вирiвнювaння iз державного бюджету на со^альн цiлi використовуеться принцип мiнiмiзaцiï витрат на найнеобхщнш цiлi, якi (витрати) могли б бути у добробуп громадян, якщо б така фшансова допомога не надавалася. При розпод^ швестицшних ресурсiв (здiйснення прямого державного Ывестування) використовуеться принцип мaксимiзaцiï результату - або в межах одного регюну, або ж у межах групи репошв чи кра'ни.
Регулювання регюнальних диспропорцш - це управлшська дiяльнiсть, результативнють та ефективнють яко' залежить вiд якостi проходження управлшського сигналу. Результaтивнiсть залежиться вiд того, як ч^ко й зрозумiло будуть сформульоваш основи регулювання диспропорцiй. Трансформуючись в засоби управлшського впливу, мехашзми регулювання диспропорцш мають бути зрозумтими й реалютичними для виконання. Наявнють зворотнього зв'язку мiж тими, хто приймае р^ення, та тими, хто ïx реaлiзовуе, i нaявнiсть кaнaлiв такого зв'язку, втiлюеться у «<принципi здатностi сприймати управлнський вплив та обопmьностi (двосторонньост'1) регулювання».
Також, канали проходження управлшського сигналу повинш бути постшними й дшчими. Зокрема, реалютичносп й реaлiзовaностi управлшського впливу по регулюванню диспропорцш може допомогти ч^ка
iерaрхiя документiв, ям стосуються питань регулювання диспропорцiй - тобто пщпорядкованють усiх нормативно-правових акОв цiй темi, напрямку i одне одному. Так, ДСРР повинна бути пщпорядкована Закону Укра'ни «Про стимулювання розвитку регюшв» та Закону Укра'ни «Про засади державно'' регюнально''' пол^ики». На основi ДСРР формуються релональш стрaтегiï. Нормaтивно-прaвовi документи центрального рiвня, якi стосуються питань регiонaльного розвитку, повинш бути iмплементовaнi у систему докумешлв стосовно реaлiзaцiï всiеï соцiaльно-економiчноï, а також i гумaнiтaрноï, пол^ики. Зокрема, це стосуеться вiдповiдностi ДСРР Програмам дiяльностi Уряду Укра'ни.
У свою чергу, плани зaходiв з реaлiзaцiï ДСРР мають корелюватися з планами зaходiв з реaлiзaцiï регюнальних стратегш, а щорiчнi програми розвитку регюшв - формуватися на основi регюнально''' стратеги та плану зaходiв з реaлiзaцiï регюнально''' стратеги'. У такий споаб мехашзми регулювання диспропорцшносл, сформовaнi у ДСРР та згаданих законах, матимуть конкретнi вираження для регюшв в аспект надання регюнами вiдповiдi на питання, «до яких значень мають бути доведен зазначеш показники». Тим самим вiдбудеться регулювання регюнальних показниюв i «знизу», на основi розкриття внутрiшнього потенцiaлу розвитку регону. Також, з метою надання вщповд на питання, нaскiльки ефективними та успiшними е ди' центральних оргашв щодо регулювання диспропорцшносл, доцтьно апробувати та нaдaлi використовувати мехашзми монгторингу й контролю за реaлiзaцiею зaходiв, використовувати мехaнiзми громадсько'' учасл у виконaннi тих чи ¡нших рiшень, програм i т.п., що i забезпечить встановлення мехaнiзму зворотнього зв'язку мГж тими, хто приймае ршення та тими, хто 'х реaлiзовуе.
Тaкi заходи призведуть до посилення ефективносл вщ здiйснення регулювання регюнальних диспропорцш, дозволять сформувати струнку й гнучку систему регулювання показниш соцiaльно-економiчного й екологiчного розвитку регюшв з метою недопущення появи нaдмiрних диспропорцш [20, с.130-138].
Ус ди' по регулюванню регюнально''' диспропорцшносл мають здшснюватися свщомо, з урахуванням майбутньо''' вiдповiдaльностi за 'х нaслiдки. При ухваленш рiшень щодо введення в систему регулювання диспропорцшносл тих чи ¡нших шструмешлв варто наперед прораховувати 'х соцiaльну сприйнятливють, економiчну ефективнють та, не в останню чергу, еколопчну безпеку. Розбудова мехaнiзму забезпечення невщворотносл настання вiдповiдaльностi за ухвалеш рiшення щодо регулювання регiонaльного розвитку i також забезпечення ^^ально''' прийнятносл, економiчноï ефективностi та екололчно''' безпеки при використанш мехaнiзмiв та шструмешлв регулювання диспропорцшносл означатиме дю «принципу вдповдальност». Так, ршення про реaлiзaцiю iнвестицiйних проектiв в якомусь окремому релош i надання фiнaнсувaння з державного бюджету буде вигщним для даного релону, однак необов'язково для ¡нших, навпъ сусщшх, як зазначалось вище. Тому на фшансування окремих точкових проеклв не можуть видтятися кошти з програм по регулюванню соцiaльно-економiчного розвитку регiонiв. Тaкi шструменти, як державне замовлення та державно-приватне партнерство, е бтьш вигщними, осктьки вони впливають на мiжрегiонaльнi зв'язки i через них можна впливати на показники диспропорцшносл. Надання субсидш е вигщним у плаш подолання нерiвномiрностi у доходах. Видтення трансферов ¡з Державного бюджету мiсцевим на вирiвнювaння фшансово''' спроможносл е вигщним й ефективним у плаш регулювання диспропорцшносл. Кошти, видтеш з Державного бюджету на регулювання диспропорцшносл, повинш витрачатися ефективно i за цтьовим призначенням. Контроль за ефективнiстю державно'' регюнально''' пол1тики у сферi регулювання диспропорцшносл повинен бути як державним, так i громадським. Зaдiяння кожного ¡з зазначених шструменОв мае вщбуватися за дотримання пaрaметрiв екологiчноï безпеки, з урахуванням екололчних норм та стандарОв. Лише в такому випадку можна говорити про ефективнють i стратепчний характер регулювання регюнальних диспропорцш.
Формування сучасно''' системи регулювання регюнального розвитку, здатно' бути адаптивною до змш соцiaльно-економiчноï та суспГльно-полГтично'' ситуаци, передбачае проведення структурно'' перебудови в економТ^ регiонiв, зменшення aсиметрiï регюнального розвитку. Така система мае будуватися на принципах винятковосл i лолчно''' послщовносл. «Принцип винятковост'!» означае, що держава впливае лише на О процеси (явища), ям не можуть перебувати пщ впливом приватного сектора або громадських оргашзацш внаслщок важливосл таких процесiв (явищ) для забезпечення функцюнування всiеï системи або внаслщок неодержання при6уткГв вГд цих процеав (явищ). «Принцип лог'чно)' посл'довност'!» полягае у поступовГй зaмiнi aдмiнiстрaтивних та прямих методТв регулювання економiки релону на економТчш, пропaгaндистськi та непрямТ методи регулювання, а також у замшТ директивного планування на переважно шдикативне чи регулятивне в результат створення для цього вГдповГдних соцiaльно-економiчних передумов (формування виробничо'', фiнaнсовоï та ^^ально'' iнфрaструктури, iснувaння рiзномaнiтних форм власносл господарюючих суб'ектiв) та вщповщного врегулювання ситуаци у правовому полк
Варто додати, що уа принципи взаемодшть в единому пол^ е рiвнознaчними, i на 'х основГ мае реaлiзувaтися державна полiтикa регюнального розвитку. Сптьним пГдходом до визначення основного на даному еташ принципу може бути необхщнють дотримання пaрaметрiв сталого розвитку - тобто кожен принцип мае певною м1рою дотримуватись балансу економТчних, со^альних та екололчних штереав.
Висновки. Таким чином, нами було показано, що в умовах нестабтьносл господарського розвитку держава набувае рол1 вагомого суб'екта регюнально''' пол1тики, вплив якого простягаеться за меж1 суто внутршшх регiонaльних питань i торкаеться мТжрегюнальних оцГнок соцiaльно-економiчного розвитку. Подолання кризового стану розвитку регюшв неможливе без послщового державного регулювання соцiaльно-економiчноï сфери регiонiв, а надання регюнам бiльше прав у рамках децентрaлiзaцiï повинне супроводжуватися контролем над загрозами появи вщцентрових тенденцiй. Тому конструкт узгодження державного та регюнального штереав у
теоретичному плaнi реaлiзуеться через опрацювання принципiв регулювання розвитку регюшв, i в першу чергу для регулювання регюнально'' диспропорцшносп. Було охарактеризовано поняття «регюнальна згода», яка означае виршення конфл^у iнтересiв: конфл^у економiчниx, соцiaльниx та екологiчниx штереав; мiж державою та регiонaми; мiж органами влади й громaдськiстю. Методолопя регулювання диспропорцiйностi полягае, зокрема, в опрацюванш принципiв регулювання диспропорцiй. До принцитв регулювання регiонaльно'' диспропорцiйностi автором пропонуеться вщнести десять наступних: врахування та узгодження iнтересiв зaцiкaвлениx сторш, сaмостiйностi та незaлежностi, досягнення паритетносп методiв регулювання, партнерства, самозабезпечення, оптимальносл, здатносп сприймати упрaвлiнський вплив та обоптьносп регулювання, вiдповiдaльностi, винятковостi, лопчно'' послiдовностi. У загальному теоретичному плат принципи не мають iерaрxiчностi, вони взаемодшть в единому полi i на ïx основi мае реaлiзувaтися державна полiтикa регiонaльного розвитку. Однак вщ того, якими е цл державно'' регiонaльно'' полiтики на даному етап розвитку кра'ни, залежатиме те, який принцип покладаеться в основу регулювання диспропорцш.
Список використаних джерел
1. Березька К.М. Оц/'нювання диспропорцй регюнального розподлу iноземних нвестицй в Укра'Уш / К.М. Березька, О.М. Березький, В.В. Масл'/й//Актуальн'/ проблеми економки.-2013.-№ 12 (150).
2. Грига В.Ю. Економ'/чна динамiка регонального розвитку в Укра'Уш /В.Ю. Грига // Науковий В/сник Ужгородського ун''верситету.-2013.-Сер''я Економка.-Випуск 4 (41).
3. Завадських Г.М. Диспропорцп соцально-економ/чного розвитку регон'в УкраУни та шляхи Ух зниження /Г.М. Завадських // Зб/'рник наукових праць Тавр'йського державного агротехнолог'/чного ун'/верситету (економ'чн науки).-2014.-№2(26).
4. Науменко Ж. Г. Методичнi основи оцнки диспропорцй регонального розвитку /Ж. Г. Науменко // В/сник соцально-економ/чних досл'/джень.-2013.- Випуск 1 (48).
5. Нiколенко Г. О. Диспропорцп соцально-економ/чного розвитку регон'в УкраУни та шляхи Ух зниження /Г. Нколенко / Допов'/дь: Modern problems and ways of their solution in science, transport, production and education [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://www.sworld.com.ua/konfer31/973.pdf, http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives- of - individual -conferences/ June - 2013, 18 - 29 June 2013.
6. Романюк С.А. Анал'/з мiжрегiональних диспропорцй в умовах економ'/чно'У концентрацп / С. А. Романюк // Науковий всник Академп мун'/ципального управл'/ння. Серiя: Економ/'ка. - 2012. - Вип. 12 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvamu_ekon_2012_12_18.
7. Тищенко О. П. Регональн диспропорцп: сутн'/сть, методолог/я, оцнка /О. П. Тищенко // Економiчна теор'/я. - 2011. - №4.
8. Нижник Н. Сп/вв/дношення державного регулювання регонального розвитку та регонального управлння / Н. Нижник, В. Керецман, В. Саенко // Вюник НАДУ.-2004.-№1.
9. Дол/'шнш М.1, Мошенець О. С. Ринковi механiзми регонального управл'/ння /М.1. Долiшнiй, О. С. Мошенець // Регональна економ'/ка.-2001.-№1.
10. Шевченко О.В., Жук В.1. Економ'/ка регiонiв як об'ект державно)' регонально)' полiтики рнструменти, механiзми, завдання) / О. В. Шевченко, В.1. Жук / Державне управл'/ння регональним розвитком УкраУни: монограф'/я. П.2.1 /за заг. ред. В.С.Воротна, Я.А. Жал'/ла. - К.: Н1СД, 2010.
11. Olga Shevchenko. Optimization of Authority Coordination Among Administration Tiers (Оптим/зац/я сп/вв/дношень владних повноважень м'/ж рiвнями управл'/ння) /O.Shevchenko // Reinvention Regions in the Global Economy. Conference Abstract Volume.- Pisa (Italy).-April 2003.
12. Капiтальнi нвестицп в Укра'Ун i у сiчнi-груднi 2015 року. Експрес-випуск Держстату УкраУни в'/д 24.02.2016 № 71/0/03.4вн-16 [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua; 1нвестицп зовшшньоеконом'чно'У д'/яльност'/ УкраУни у 2015 роц. Експрес-випуск Держстату УкраУни в'/д 17.02.2016 № 59/0/03.5вн-16 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
13. Лившиц В., Швецов А. Каких ошибок следует избегать при оценке инвестиционных проектов с участием государства /В. Лившиц, А. Швецов // Вопросы экономики.-2011.-№9.
14. Шевченко О. В. 1нвестицйна активнсть регiонiв УкраУни: вплив на економ'/чне зростання / О.В. Шевченко // Стратегiчнi проритети.-2009.-№1(10).-С.175-181.
15. Шевченко О.В. Напрями оптим/'зацУУ фнансових механ/зм/'в пдтримки регонв УкраУни. Анал'/тична записка.-2014.-Березень [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1499/.
16. Бюджетний монiторинг: Аналiз виконання бюджету за с'/чень-вересень 2015 року /[Зубенко В.В., Самчинська 1.В., Рудик А.Ю. та н.]; 1БСЕД, Проект «Змцнення мюцево'У фнансово)' '/нцативи (ЗМФ1-11) впровадження», USAID.-К., 2015.-72 с.
17. Шевченко О.В. Напрями оптим/'зацУУ фнансових механ/'зм'в п iдтримки регон'/в УкраУни. Анал'/тична записка.-2014.-Березень [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1499/.
18. Данi з оф'цйного сайту Каб'/нету М нютр'в УкраУни: www.kmu.gov.ua.
19. Шевченко О.В. 1нструменти п'/двищення нвестиц/йно)' спроможностi регон'в в контекстi розкриття внутр'/шнього потенцалу розвитку. Анал'/тична записка №20, Сер/я «<Регональний розвиток».-2014.-Листопад [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1658/.
20. Шевченко О. В. Формал'заця критерив розробки та оцнки стратегш регюнального розвитку /О. В. Шевченко // Зб1'рник наукових праць Черкаського державного технолог'чного ушверситету. Серiя: Економ/'чн/' науки. Випуск 36: У 4-х частинах / МОН УкраУни, ЧДТУ. - Черкаси: ЧДТУ, 2014. - Частина Ill.
References
1. Berezska K.M., Berezsky O.M., Masliy V.V. Otsinyuvannya dysproportsiy regional'nogo rozpodilu inozemnykh investytsiy v Ukrayini [Assessment of regional disparities of foreign investments' allocation in Ukraine] //Aktual'ni problemy ekonomiky.-2013.-№ 12 (150).
2. Gryga V.Yu. Ekonomichna dynamika regional'nogo rozvytku v Ukrayini [Economic dynamic of regional development in Ukraine] // Naukovy Visnyk Uzhgorods'kogo natsional'nogo universytetu.-2013.-Seriya Ekonomika.-Vypusk 4 (41).
3. Zavads'kykh G.M. Dysproportsii sotsial'no-ekonomishnogo rozvytku regioniv Ukrayiny ta shlyakhy yikh znyzhennya [Disparities of socio-economic development of Ukrainian regions and ways of their reducing] // Zbirnyk naukovykh prats' Tavriis'kogo derzhavnogo agrotekhnologichnogo universytetu (economichni nauky).-2014.-№2(26).
4. Naumenko Zh.G. Metodychni osnovy otsinky dysproportsiy regional'nogo rozvytku [Methodic bases for estimation of regional development disparities] // Visnyk social'no-ekonomichnykh doslidzhen'.-2013. - Vypusk 1 (48).
5. Nikolenko G.O. Dysproportsii sotsial'no-ekonomishnogo rozvytku regioniv Ukrayiny ta shlyakhy yikh znyzhennya [Disparities of socio-economic development of Ukrainian regions and ways of their reducing] / Dopovis: Modern problems and ways of their solution in science, transport, production and education.: http://www.sworld.com.ua/konfer31/973.pdf, http://www. sworld. com. ua/index. php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives - of - individual - conferences/ June - 2013, 18 - 29 June 2013.
6. Tyshchenko O.P. Regionalni dysproportsii: sutnist', metodologiya vyznachennya ta otsinka [Regional disparities: essence, methodology of definition and estimation] // Ekonomichna teoriya.-2011.-№4.
7. Romanyuk S.A. Analiz mizhregional'nykh dysproportsiy v umovakh economichnoyi constentratsii [Analysis of interregional disparities during in economic concentration] // Naukovyi visnyk Akademii munitsypal'nogo upravlinnya. Seriya: Ekonomika. - 2012. - Vyp. 12. - S. 132-141.- Dostupne na: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvamu_ekon_2012_12_ 18.
8. Nyzhnyk N., Keretsman V., Sayenko V. Spivvidnoshennya derzhavnogo regulyuvannya regional'nogo rozvytku ta regional'nogo upravlinnya [Correspondence between the state regulation of regional development and regional management]// Visnyk NADU.-2004.-№1.
9. Dolishniy M.I., Moshenets O.S. Rynkovi mekhanizmy regional'nogo upravlinnya [Market mechanisms of regional management]//Regional'na ekonomika.-2001.-№1.-S.7-17.
10. Shevchenko O.V., Zhuk V.I. Ekonomika regioniv yak ob'yekt derzhavnoyi regional'noyi polityky (instrumenty, mekhanizmy, zavdannya) [Regional economy as the object of the state regional policy (instruments, mekhanisms, tasks)] / Derzhavne upravlinnya regioal'nym rozvytkom Ukrayiny: monographiya. P.2.1 / za zag. red. V.Ye. Vorotina, Ya.A. Zhalila. - К.: NISD, 2010.
11. O. Shevchenko. Optimization ofAuthority Coordination Among Administration Tiers [Optymizatsiya spivvidnoshen' vladnykh povnovazhen' mizh rivnyamy upravlinnya] // Reinvention Regions in the Global Economy. Conference Abstract Volume.-Pisa (Italy).-April 2003.
12. Kapital'ni investytsiyi v Ukrayini u sichni-grudni 2015 roku [Capital investments in Ukraine in January-December 2015]. Ekspress-vypusk Derzhstatu Ukrayiny vid 24.02.2016 № 71/0/03.4vn-16.-Dostupne na: www.ukrstat.gov.ua; Investytsiyi zovnishnyoekonomichnoyi diyal'nosti Ukrayiny u 2015 rotsy [Investments of foreign ekonomik activity of Ukraine in 2015]. Ekspress-vypusk Derzhstatu Ukrayiny vid 17.02.2016 № 59/0/03.5vn-16.-Dostupne na: www.ukrstat.gov.ua
13. Livshyts V., Shvetsov A. Kakikh oshibok sleduyet izbegat' pri otsenke investitsionnykh proyektov s uchastiem gosudarstva [What mistakes should be avoided during the estimation of investment projects with the state participation] // Voprosy ekonomiki.-2011.-№ 9.
14. Shevchenko O.V. Investytsiyna aktyvnist regioniv Ukrayiny: vplyv na ekonomichne zrostannya [Investment activity of Ukrainian region: influence on economic growth]//Strategichni priorytety.-2009.-№1(10).
15. Shevchenko O.V. Napryamy optymizatsiyi finansovykh mekhanismiv pidtrymky regioniv Ukrayivy [Ways of optimization of financial mechanisms of support for Ukrainian regions]. Analitychna zapyska.-2014.-Beresen'.: http://www.niss.gov.ua/articles/1499/.
16. Byudgetnuy monitoryng: Analis vykonannya byudgetu za sichen-veresen 2015 roku [Budget monitoring: Analysis of Budget Execution in January-September 2015]/ [Zubenko V.V., Samchynska I.V., Rudyk A.Yu. ta in.]; IBSED, Proect «Zmitsnennya mistsevoyi finansovoyi initsiatyvy (ZMFI-II) vprovadhennya», USAID.- K., 2015.-72 s.
17. Shevchenko O.V. Napryamy optymizatsiyi finansovykh mekhanismiv pidtrymky regioniv Ukrayivy [Ways of optimization of financial mechanisms of support for Ukrainian regions]. Analitychna zapyska.-2014.-Beresen'.: http://www.niss.gov.ua/articles/1499/.
18. Data from the official web-site of the Cabinet of Ministers of Ukraine: www.kmu.gov.ua.
19. Shevchenko O.V. Instrumenty pidvyshchennya investytsiynoyi spromozhnosti regioniv u konteksti rozkryttya vnutrishnyogo potentsialu rozvytku [Instruments of the increasing of regional investment capability in
recovering of internal potential of development]. Analitychna zapyska №20, Seriya «Regiona'nyi rozvytok».-2014.-Lystopad.: http://www.niss.gov.ua/articles/1658/.
20. Shevchenko O.V. Formalizatsiya cryteriyiv rozrobky ta otsinky strategiy regional'nogo rozvytku [Formalization of criteria for elaboration and estimation of regional development strategies] // Zbirnyk naukovykh prats Cherkas'kogo derzhavnogo tekhnologichnogo universytety. Seriya: Ekonomichni nauky. Vypusk 36: U 4-h chastynakh /MON Ukrayiny, ChDTU. - Cherkasy: ChDTU, 2014. - Chastyna Ill.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Шевченко Ольга Валерпвна, завщувач сектору вирiвнювання регюнального розвитку вщдту регюнальноТ' пол^ики Нацюнального шституту стратепчних дослщжень, кандидат економiчних наук, старший науковий сшвроб^ник;
e-mail: olganiss@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Шевченко Ольга Валериевна, заведующая сектором выравнивания регионального развития отдела региональной политики Национального института стратегических исследований, кандидат экономических наук, старший научный сотрудник;
e-mail: olganiss@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Shevchenko Olga Valeriyivna, Head of Sector of Regional Development Alignment in Regional Policy Department of the National Institute for Strategic Studies, Ph D in economic sciences, Senior researcher;
e-mail: olganiss@ukr.net
