CC BY
5
220118, Minsk, Krupskoi str. 21-17 e-mail: [email protected]
Pavlovskaya Svetlana, Ph D. (economics), associate professor, Deputy Dean of the Faculty of Economics and Management of BSEU
220066 Minsk, ul. Tashkent 4 / 2-15
Подано до редакци 20.03.2019 Прийнято до друку 15.04.2019
УДК 332.05:51 -7 https://doi.org/10.31470/2306-546X^019-42-110-121
МЕХАН1ЗМ ВИЗНАЧЕННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ КАТАЛ1ЗАТОР1В ДИСПРОПОРЦ1Й РОЗВИТКУ РЕГ1ОН1В НА ОСНОВ1 1НСТРУМЕНТАЛЬНОГО АНАЛ1ЗУ
Шевченко О. В.
Диспропорц'йнють показниюв розвитку е чинником, що перешкоджае стабльному соц/'ально-економ'чному розвитку регюн1в та формуе низку загроз для створення консол'дованого економ'чного простору в межах краУни, тому Ух необх'дно оцнювати з метою вироблення '¡нструмент'т впливу на неУ. У робот! розглянуто проблему визначення чинниюв впливу на диспропорцУУ розвитку рег1он1в. Опублкован/ науков! роботи не в повнш м1р1 в'дпов'дають потребам досл'джень диспропорц1й через неврахування ступенв впливу окремих показник'т на розвиток рег1он1в у динам/ц/'. Метою досл'дження е визначення основних показник/'в, що е соц1ально-економ1чними катал'заторами нер1вном1рност1 розвитку рег1он1в, на основ комплексно)' оц1нки р'тня соц1ально-економ1чного розвитку рег1он1в. У досл'дженн'! використано методи: таксоном1чний, групувань, кластерного анал'зу, квартимакс, кореляц1йний анал'з. Запропоновано механ1зм, який дозволив виявити ключов/ фактори, що обумовлюють ступнь диспропорц1й соц1ально-економ1чного розвитку рег1он1в. Для Ух опису введен/ поняття соц1ально-економ1чного катал'затора та уповльнювача динамки диспропорц1й. Обчислен1 вагов! коеф1ц1енти для визначення сили впливу соц1альних та економ'чних катал'затор'т на ступнь нер1вном1рност1 розвитку рег1он1в. Виявлено, що р1зницю у розвитку рег1он1в у б'тьш'ш мр визначають економ1чн1 фактори та показники добробуту населення. Результати досл'дження можуть бути використан1 при формуванн1 стратег'!)' регулювання диспропорц1й соц1ально-економ1чного розвитку рег1он1в. Реал'зована методолог'я оц1нки та аналзу м1жрег1онально'У соц1ально-економ1чно'У нер1вном1рност1 та регональних диспропорц1й дозволяе виявити ключов/ фактори, що обумовлюють наявнсть диспропорц1й соц1ально-економ1чного розвитку рег1он1в. Досл1дження факторов формування диспропорц1й розвитку регоыв дозволяе сформувати системний '¡нструментарш впливу на них.
Ключов'1 слова: соц1ально-економ1чний розвиток рег1он1в, рег1ональн1 диспропорцУУ, комплексне оц1нювання, ¡нтегральний показник, кластерний анал'з, факторний анал'з, ранжування, динамка.
МЕХАНИЗМ ОПРЕДЕЛЕНИЯ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИХ КАТАЛИЗАТОРОВ ДИСПРОПОРЦИЙ РАЗВИТИЯ РЕГИОНОВ НА ОСНОВЕ ИНСТРУМЕНТАЛЬНОГО АНАЛИЗА
Шевченко О. В.
Диспропорция показателей развития является фактором, препятствующим стабильному социально-экономическому развитию регионов и формирующим ряд угроз для создания консолидированного экономического пространства в пределах страны, поэтому их необходимо оценивать с целью выработки инструментов воздействия на них. В работе рассмотрена проблема определения факторов влияния на диспропорции развития регионов. Опубликованные научные работы не в полной мере отвечают потребностям исследований региональной экономики из-за неучета учеными степеней влияния отдельных показателей на развитие регионов в динамике. Целью исследования является определение основных показателей, являющихся социально-экономическими катализаторами неравномерности развития регионов, на основе комплексной оценки достигнутого уровня в социально-экономическом развитии региональных систем Украины. В исследовании использованы методы: таксономический, группировок, кластерного анализа, квартимакс, корреляционный анализ. В работе предложен механизм, который позволил выявить ключевые факторы, обусловливающие степень диспропорций социально-экономического развития регионов. Для описания таких факторов введены понятия социально-экономического катализатора и замедлителя развития. Вычислены весовые коэффициенты для определения силы воздействия социальных и экономических катализаторов на степень неравномерности развития регионов. Выявлено, что разницу в развитии регионов в большей степени определяют экономические факторы и показатели, которые представляют благосостояние населения. Результаты исследования могут быть использованы при формировании стратегии уменьшения и регулирования диспропорций социально-экономического развития регионов. Реализованная методология оценки и анализа межрегиональной социально-экономической неравномерности и региональных диспропорций позволяет выявить
110
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 42
© Шевченко О. В., 2019
ключевые факторы, обусловливающие наличие диспропорций социально-экономического развития регионов. Исследование факторов формирования диспропорций в развитии регионов позволяет сформировать системный инструментарий воздействия на них
Ключевые слова: социально-экономическое развитие регионов, региональные диспропорции, комплесная оценка, интегральный показатель, кластерный анализ, факторный анализ, ранжирование, динамика.
MECHANISM OF DEFINING SOCIAL AND ECONOMIC CATALYST OF THE REGIONAL DEVELOPMENT IMBALANCE BASED ON THE INSTRUMENTAL ANALYSIS
Shevchenko O. V.
The disparity of indicators of the development is a factor hindering the stable socio-economic development of the regions and forms a number of threats to create a consolidated economic space within the country, so they need to be evaluated in order to develop the tools influencing them. The problem of determination of factors influencing the disparity of regional development is considered in the paper. Published scientific works do not fully meet the needs for research on disparities due to the failure to take into account the levels of influence of individual indicators on dynamic development of regions. The aim of the study is to identify the main indicators that are socio-economic catalysts of the uneven development of regions based on a comprehensive assessment of the achieved level of socio-economic development of regional systems in Ukraine. There are some methods used in the study: taxonomic, grouping, cluster analysis, quartimax, correlation analysis. The paper proposes the mechanism that allows us to identify the key factors that determine the degree of disparity in the socio-economic development of regions. To describe such factors, the definition of a socio-economic catalyst and a retarder of development have been introduced. The calculated weighting factors are used to determine the force of influence of social and economic catalysts on the degree of uneven development of regions. It is revealed that the difference in the development of regions is more determined by economic factors and indicators that represent the welfare. The results of the research can be used to formulate a strategy for regulation of disparities in regional socio-economic development. The implemented methodology for assessing and analyzing interregional socio-economic unevenness and regional disproportions allows us to identify the key factors that determine the imbalance in socio-economic development of regions. Investigation of the factors that form the disparities in regional development allows us to form the systematic tool for influencing them.
Key words: socio-economic development, regional disproportions, integrated assessment, integral index, cluster analysis, factor analysis, ranking, dynamics.
JEL Classification: R 12; O 18; C 19.
Актуальшсть. Регулювання соцiально-економiчного розвитку краТни неможливе без врахування територiальних особливостей и частин, HepiBHOMipHOCTi мiж ними. Наслщками наявност такоТ HepiBHOMipHOCTi е вщмшносп у процесах вщтворення продуктивних сил, peалiзацiТ проек^в соцiально-eкономiчного розвитку, задоволення ключових со^альних потреб населення. У зв'язку з цим дослщження фактоpiв формування диспропорцш у розвитку репошв е надзвичайно важливим науково-практичним завданням, особливо в нестабтьних соцiально-eкономiчних умовах розвитку УкраТни.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш. Питання соцiально-eкономiчного розвитку репошв розглядалося в багатьох наукових дослщженнях, серед яких слщ видтити таких автоpiв, як М.О. Кизим, В. Г. Ковальчук, Н. Л. Гавкалова, Т. С. Клебанова, Л. С. Гурьянова, О. В. Захарова, О. В. Нтфорова, Л. О. Чаговець, С. В. Ромашко та ^i вчеш [1-13]. Аналiз публкацш цих та шших науков^в дозволив дшти висновку, що виршення проблем регюнальних диспропорцш можливе на основi всeбiчного уявлення про особливост соцiально-eкономiчного розвитку кожного конкретного регюну.
Постановка проблеми. З практичного погляду, найважлившими формами вивчення диспропорцш розвитку репошв е комплексне штегральне оцшювання соцiально-eкономiчного розвитку репошв та проведення на цш основi класифкаци репошв. У зв'язку з цим вкрай важливо щентифкувати положення конкретного суб'екта управлшня - репону - в поpiвняннi з шшими репонами та виявити множину фактоpiв, що найбтьше впливають на piвeнь соцiально-eкономiчного розвитку репошв.
Видшення недослщжених частин загально! проблеми. Безумовно, цiлий ряд публкацш вiтчизняних та iнозeмних вчених присвячено згаданим питанням, проте ц роботи не в повнш мipi вiдповiдають нагальним потребам науки «регюнальна економка» через неврахування дослiдниками ступешв впливу окремих показникiв на розвиток репошв у динамщк Це пщтверджуе об'ективну нeобхiднiсть подальшого дослiджeння та удосконалення методологи дослщження означеноТ проблеми.
Постановка завдання i мети дослщження. Метою дослщження е визначення основних показниш, що е соцiально-eкономiчними каталiзатоpами нepiвномipностi розвитку peгiонiв, на основi комплексноТ оцiнки досягнутого piвня соцiально-eкономiчного розвитку peгiональних систем УкраТни.
Методи проведення дослiдження. У дослiджeннi використано методи: таксономiчний - для розрахунмв iнтeгpальних узагальнених оцiнок соцiально-eкономiчного розвитку репошв з урахуванням нелшшносп eкономiчних пpоцeсiв; групувань - для формування груп репошв з подiбними характеристиками; кластерного аналiзу - для виявлення та дiагностування причин змiни соцiально-eкономiчного становища peгiонiв та виокремлення сптьних рис розвитку; квартимакс - для вщбору показникiв, що найбiльш суттево впливають на диспpопоpцiТ соцiально-eкономiчного розвитку; кореляцшний аналiз - для виключення з аналiзу залежних показникiв та тих, що подiбнi за змютом.
Викладення основного матерiалу. Критичний аналiз науковоТ лiтератури, присвяченоТ питанням регюнальноТ економiки та диспропорцш, доводить, що понятiйно-термiнологiчний апарат, який використовуеться при аналiзi процесiв розвитку регюшв, знаходиться в стадп становлення. Саме поняття «соцiально-економiчний розвиток територп (регюну)» е одним з елеменпв аналiзу i вiдображае розширене вщтворення та поступовi якiснi i структуры позитивы змЫи економiки, продуктивних сил, факторiв росту i розвитку, осв^и, науки, культури, рiвня i якост життя населення, людського капiталу у певних територiальних межах. Проаналiзувавши ряд визначень, як дають науковцi [9-10, 14-16, 20-24], сформулюемо авторське поняття соцiально-економiчного розвитку регiонiв: прогресивнi змЫи у суспiльствi, що обумовлюють перехщ суспiльних вiдносин до якiсно нового стану, забезпечують розширене вiдтворення, якюш структурнi позитивнi змiни економiки, продуктивних сил, рiвня життя i людського капралу, освiти, науки, культури через ефективне функцiонування регiонiв.
Визначення «соцiально-економiчний розвиток регюшв» дозволяе зрозумiти способи дослщження диспропорцiйностi регiонiв. Задача дослщження диспропорцш полягае в аналiзi факторiв впливу на утворення таких диспропорцш. Подiбний аналiз повинен удосконалити методолопю оцiнювання впливу параметрiв на економiчний та соцiальний стан регiонiв для обфунтування рiшень з управлiння Тх розвитком.
Для означення факторiв, що найбтьше впливають на формування диспропорцш со^ально-економiчного розвитку регiонiв, введемо поняття соцiально-економiчних каталiзаторiв розвитку регюшв. Слщ, однак, визначити, що нерiвномiрнiсть розвитку може бути викликана як стрибком у соцiально-економiчному розвитку одних, так i сповiльненням розвитку шших регiонiв. Тому вважаемо за доцтьне також ввести до розгляду даного процесу антошму до поняття каталiзатора - соцiально-економiчного уповiльнювача диспропорцiй розвитку регюшв.
Отже, соцiально-економiчними каталiзаторами диспропорцш розвитку регюшв е соцiально-економiчнi показники, як здiйснюють найбiльш позитивний вплив на зниження рiвня диспропорцiй со^ально-економiчного розвитку регiонiв. Соцiально-економiчними уповтьнювачами диспропорцiй розвитку е соцiально-економiчнi показники, як здiйснюють найбiльш негативний вплив на зниження рiвня диспропорцiй соцiально-економiчного розвитку регiонiв.
Завдання дослiдження диспропорцш соцiально-економiчного розвитку регiонiв полягае у виявленш каталiзаторiв та уповiльнювачiв динамки диспропорцш. Для досягнення мети пропонуеться використати наступну концепцш дослщження (рис. 1).
го
й X
° I
2 I
Bm6íp показниюв для дослщження диспропорцш розвитку perioHÍB
Масштабування вибiрки
Розрахунок iнтегрального показника диспропорцiй розвитку регюшв
Ранжування регiонiв
Блок 1
Блок 2
i .2 о го
н а
Видтення факторних змiнних
Побудова кореляцшноТ матриц!
Визначення вагових коефщ1ент1в
го ¡0
I_____________________________________I
Блок 4
К="
нз ел
те а
сн аа
Визначення оптимального числа wiacTepiB perioHÍB за р1внем розвитку
Кластеризацiя регiонiв
Блок 3
Визначення каталiзаторiв/уповiльнювачiв диспропорцiй розвитку територiй
Рисунок 1. MexaHÍ3M визначення соцiально-економiчних каталiзаторiв / уповiльнювачiв диспропорцш розвитку регюшв
Вибiр показникiв соцiально-економiчного розвитку, вiдповiдно до завдання блоку 1, безумовно, е одшею з найважливiших проблем при оцшц та прогнозуваннi розвитку регiонiв. Чим бтьш повна iнформацiя про регюнальний рiвень розвитку, що мiститься в обраних показниках, тим кращi результати будуть продемонстрованi при моделюваннi та прогнозуванш. Розробкою системи показникiв, як дозволяють оцiнити рiвень соцiально-економiчного розвитку територш, займалися такi вiтчизнянi вчеш, як О. А. Гейман, О. М. Крупа, Т. С. Клебанова, I. С. Савкн, А. I. Сухоруков, Ю. М. Харазшвл Д. В. Хапов, а також зарубiжнi Л. Р. Слепньова, Д. Д. Дренов, А. А. Кокорша, Ю. В. Слепньова, I. С. Мункуева, Л. М. Усенко, А. М. Усенко, Т. М. Урядова, Т. О. Башкатова, С. В. Беляева, B. Ivanovic, Z. Radojicic, S. Isljamovic, N. Petrovic, V. Jeremic, C. Sultana, N. Aktar [9-10, 14-16, 20-24]. Аналiз юнуючих пiдходiв дозволив у результат реалiзацil 1-го блоку дослщження отримати 57 показникв соцiально-економiчного розвитку територiй, якi розподтеш на групи залежно вiд позитивного (стимулятор - С) чи негативного (дестимулятор - Д) характеру впливу (табл.1).
Таблиця 1. Множина показнимв оцiнки соцiально-економiчного розвитку регiонiв за групами вiдповiдно до характеру впливу_
Показники Вплив Показники Вплив
1 2 3 1 2 3
Соц1альний розвиток
б1 Загальний прир1ст/скорочення населення (на 1000 ос1б населення) С б21 К1льк1сть ос1б, притягнутих до адм1н1стративноТ в1дпов1дальност1 (на 1000 ос1б наявного населення) Д
б2 М1грац1йний прир1ст/скорочення (на 1000 ос1б населення) С б22 Охоплення д1тей закладами, % до к1лькост1 д1тей в1дпов1дного в1ку С
б3 Природний прирют /скорочення (на 1000 ос1б населення) С б23 К1льк1сть вчител1в на 1000 учшв) С
б4 К1лькють живонароджених (на 1000 ос1б населення) С б24 К1льк1сть ПТУ (на 100 000 ос1б населення) С
б5 К1льк1сть померлих (на 1000 ос1б населення) Д б25 Ктькють ВНЗ (на 100 000 ос1б населення) С
б6 Смертн1сть д1тей у вЩ1 до 1 року (на 1000 ос1б населення) Д б26 К1льк1сть асп1рант1в (на 100 000 ос1б населення) С
б7 Ктькють шлюб1в (на 1000 ос1б населення) С б27 К1льк1сть докторант1в (на 100 000 ос1б населення) С
б8 Ктькють розлучень (на 1000 ос1б населення) Д б28 Ктькють л1карняних л1жок (на 10 000 населення) С
б9 Середн1й розм1р реально! призначеноТ м1сячноТ пенси пенс1онерам (всього), грн. С б29 Планова емнють амбулаторно-пол1кл1н1чних закпад1в (на 10000 населення) С
б10 Середшй розм1р реально! призначеноТ мюячноТ пенс1Т пенс1онерам (за в1ком), грн. С б30 Ктькють л1кар1в ус1х спец1альностей (на 10 000 населення) С
б1 1 Ктькють пенс1онер1в (на 1000 ос1б населення) Д б31 Ктькють середнього медичного персоналу (на 10000 населення) С
б12 Житловий фонд (у середньому на одного жителя), м2 С б32 Ктькють уперше зареестрованих випадк1в захворювань (на 10000 ос1б населення) Д
б13 Питома вага загальноТ площ1, обладнаноТ водопроводом, % С б33 Економ1чно активне населення у вЩ1 15-70 роюв, у % до населення вщповщноТ в1ковоТ групи С
б14 Питома вага загальноТ площ1, обладнаноТ канал1зац1ею, % С б34 Зайняте населення у вЩ1 15-70 рок1в, у % до населення вщповщноТ вковоТ групи С
б15 Питома вага загальноТ площ1, обладнаноТ опаленням,% С б35 Безроб1тне населення у в1ц1 15-70 рош, у % до населення вщповщноТ вковоТ групи Д
б16 Питома вага загальноТ площ1, обладнаноТ газом, % С б36 Середньом1сячна зароб1тна плата (реальна), грн. С
б17 Питома вага загальноТ площ1, обладнаноТ гарячим водопостачанням, % С б37 Середньом1сячна зароб1тна плата (ном1нальна), у % до прожиткового м1н1муму для працездатних ос1б С
б18 Всього виявлено злочишв (на 1000 ос1б населення) Д б38 Заборгован1сть 1з виплати зароб1тноТ плати, грн. на 1 зайнятого Д
б19 Всього виявлено ос1б, як скоТли злочини (на 1000 ос1б наявного населення) Д б39 Реальний наявний дохщ, у % до вщповщного перюду попереднього року С
б20 Всього засуджено ос1б (на 1000 ос1б наявного населення) Д б40 Сумарний коефЩ1ент народжуваност1 (на 1 жшку) С
Економ1чний розвиток
е1 1ндекси ф1зичного обсягу валового регюнального продукту (у ц1нах попереднього року), % С е10 Обсяги викид1в д1оксиду с1рки, у розрахунку на 1 особу, кг Д
е2 Валовий регюнальний продукт, млн. грн. С е11 Обсяги викид1в дюксиду с1рки, на 1 км2 площ1 рег1ону, кг Д
е3 1ндекс споживчих ц1н Д е12 Обсяги викид1в оксид1в азоту, у розрахунку на 1 особу, кг Д
е4 Питома вага п1дприемств, що займалися Ыновац1ями, у % до загальноТ шькосп п1дприемств С е13 Обсяги викид1в оксид1в азоту, на 1 км2 площ1 рег1ону, кг Д
е5 П1дприемства, як1 одержали прибуток, у % до загальноТ к1лькост1 пщприемств С е14 Утворено вщход1в 1-111 клас1в небезпеки (на 1000 ос1б населення), т Д
е6 Ф1нансовий результат (на 1000 працюючих), тис. грн. С е15 Утил1зовано в1дход1в 1-111 клас1в небезпеки (на 1000 ос1б населення), т С
е7 Поточн витрати на охорону навколишнього природного середовища (на 1000 ос1б населення), грн. С е16 Експорт товар1в та послуг (на 1000 ос1б населення), тис. дол. сШа С
е8 1ндекси обсягу виконаних буд1вельних роб1т, у % до попереднього року С е17 1мпорт товар1в та послуг (на 1000 ос1б населення), тис. дол. США Д
е9 Прям1 1нвестиц1Т (на 1000 ос1б населення), тис. дол. США С
Джерело: складено автором
Використовуючи визначену множину показниш, у блоцi 2 для об'екпв дослiдження, якими було обрано адмiнiстративно-територiальнi одиницi УкраТни вищого рiвня (областi, м. КиТв, м. Севастополь, АР Крим), були розрахован штегральш узагальненi оцiнки соцiально-економiчного розвитку репошв за допомогою зваженого таксономiчного методу. Зазначимо, що з урахуванням нелшшносп економiчних процесiв для розрахунку штегрального iндексу найбiльш доцiльним вважаеться використання зваженого таксономiчного методу (МТ):
= 1
(1)
=
\
III
7 = 1
• w,•
С =-Ус1
=1
5 =
N
1
П
=1
с )2
де с{ - вщстань вiд точки-еталону;
- стандартизоване значення у-го показника у ¿-му регiонi;
-еталонне значенняу-го показника, яке формуеться наступним чином: г7-е = тахг^, якщоу-та ознака стимулятор, г7-е = ттг^-, якщо у-та ознака дестимулятор;
Wj - вагове значення у-го показника.
1нтегральний iндекс було обчислено спочатку для кожноТ групи параметрiв для заданого перiоду, а потiм для економiчного та соцiального складника загалом. На основi результатiв обчислень було здшснено ранжування регiонiв та проаналiзовано змiну Тх положення вiдносно шших регiонiв протягом дослiджуваного перiоду (з 2002 року по 2017 рк).
У процес ранжування регiон з найвищим рiвнем розвитку отримуе ранг - 1, а з найнижчим - 27 (з 2014 року - 25). Отримаш ранги наведенно у табл. 2.
Таблиця 2. Ранги репошв на основi розрахунку штегрального показника диспропорцш сощально-економiчного розвитку за перiод з 2002 по 2017 рр.
сч ю 4 ю (О N. 00 а» о 1 сч ю 4 ю (О N.
Регiон/Рiк о о о о о О о о
сч сч сч сч сч сч сч сч сч сч сч сч сч сч С4 СЧ
АР Крим 21 23 22 25 25 23 22 22 21 23 22 21 Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д
Вшницька 18 21 19 20 20 24 24 25 24 21 24 22 17 15 17 19
Волинська 11 14 12 12 10 10 11 14 14 12 14 12 11 12 11 11
Днiпро-ка 4 3 3 3 2 2 2 2 2 2 2 3 4 4 5 3
Донецька 8 7 8 8 8 7 7 8 7 7 9 8 Н/Д 24 24 17
Житомирська 22 19 23 24 21 19 23 23 20 21 21 23 20 22 19 21
Закарпатська 15 13 13 15 15 13 13 15 14 13 13 13 10 12 10 10
Запорiзька 5 5 5 5 5 5 5 6 6 6 6 7 8 7 7 8
lв-Франкiвська 8 11 10 10 11 12 12 11 11 11 10 10 9 9 9 9
КиТвська 13 9 9 9 9 9 6 5 5 3 4 2 2 2 2 2
Кiровоград. 27 27 27 27 27 27 27 27 27 27 27 27 22 22 19 23
Луганська 18 20 16 11 12 11 10 10 10 9 11 11 Н/Д 25 25 25
Львiвська 6 6 7 6 7 8 8 7 7 7 7 6 5 5 3 6
МиколаТвська 11 12 15 14 14 15 15 12 12 14 16 15 13 11 12 12
Одеська 3 4 4 4 4 4 3 4 4 5 5 5 6 8 8 5
Полтавська 7 8 6 7 6 6 9 9 9 10 8 9 7 6 6 7
Рiвненська 13 15 13 16 16 16 18 18 18 20 19 17 17 19 16 18
Сумська 23 25 24 20 21 21 19 19 17 17 18 18 16 16 12 14
Тернопiльська 16 17 20 19 21 21 16 15 16 16 17 18 14 14 15 15
Харшська 2 2 2 2 3 3 4 3 3 4 3 4 3 3 4 4
Херсонська 24 24 25 23 24 25 25 23 25 26 26 25 20 19 21 22
Хмельницька 24 21 20 22 19 19 20 21 22 24 23 23 19 18 21 20
Черкаська 17 16 17 17 17 17 17 19 22 17 15 15 14 16 18 16
Чернiвецька 10 10 11 12 12 14 14 12 13 15 12 13 12 10 14 13
Чершпвська 26 26 26 26 26 26 26 26 26 25 25 26 23 21 23 24
КиТв 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
Севастополь 20 18 18 18 18 18 20 17 19 19 20 20 Н/Д Н/Д Н/Д Н/Д
с
с +3-4
П
Джерело: складено автором
Загалом, проведенi розрахунки засвiдчили, що рiзниця у соцiально-економiчному розвитку бiльшостi областей незначна, причому значення показнимв протягом всього перюду дослiдження для обласних центрiв змiнювалися у дiапазонi 0,13 - 0,32, що говорить про низький рiвень соцiально-економiчного розвитку регюыв
УкраТни загалом. З метою виявлення та дiагностування причин змши соцiально-економiчного становища регiонiв та виокремлення сшльних рис розвитку вщповщно до 3-го блоку алгоритму було здшснене групування регiонiв за допомогою методологи кластерного аналiзу (рис. 2).
В
2002 piK
2017 piK
Високий Середой Ннзькии ПроБлемний
Рисунок 2. Розподт perioHiB за piBHeM соцiально-економiчного розвитку за допомогою кластерного аналiзу
Результати peалiзацiТ кластерного аналiзу показали, що м. КиТв утворив окремий кластер з високим piBHeM соцiально-економiчного розвитку. Донецька та Луганська област у 2017 р. також утворили окремий кластер. Також iз peзультатiв кластерного аналiзу видно, що бшьшють областей протягом всього дослщжуваного пepiоду перебувають на одному й тому самому piвнi розвитку. Так, Вшницька, Волинська, Житомирська, Кipовогpадська, Рiвнeнська, Сумська, Тepнопiльська, Херсонська, Хмельницька та Чершпвська областi постiйно знаходяться в груш територш з низьким соцiально-eкономiчним розвитком. Ранжування цих peгiонiв показало, що вони не пщшмалися вище 10-Т сходинки у рейтингу peгiонiв. Такi peгiони, як Днiпpопeтpовська, Запоpiзька, КиТвська, Одеська та Хаpкiвська област кожного року потрапляли до груп iз сepeднiм piвнeм соцiально-eкономiчного розвитку.
Для вщбору показникiв, якi найбтьш суттево впливають на диспpопоpцiТ соцiально-eкономiчного розвитку, вiдповiдно до блоку 4 мехашзму, було застосовано iнстpумeнтаpiй багатовимipного факторного аналiзу на основi методу квартимакс, який передбачае обертання факторних осей таким чином, щоб збтьшити значення факторних навантажень, одночасно враховуючи якють структури уах компонент. Остання характеристика досить важлива для подальшого використання значень факторних навантажень та питомоТ ваги кожноТ компоненти у загальнш диспepсiТ для визначення ваг показникв [19].
Для peалiзацiТ процедури факторного аналiзу данi були попередньо нормоваш за наступними формулами (2)-(3).
—--, якщо Хц — стимулятор
М i ш i
——^якщо Хи — дестимулятор
Mj
= min(x1;, ...,xnj), М7- = max(x1;, ...,xnj). (3).
Нормування iндикатоpiв здiйснювалось за максимальним значенням для iндикатоpiв-стимулятоpiв i мiнiмальним для iндикатоpiв-дeстимулятоpiв, при цьому отримане мiнiмальнe значення ознаки перетворюеться в нуль, а максимальне - в 1, тобто ознаки масштабувалися на в^зок [0, 1]. Для зютавлення отриманоТ шформацп нормування проводилось на всьому часовому iнтepвалi дослiджeння.
Кiлькiсть видiлeних основних фактоpiв визначена за допомогою графку «кам'янистого осипу» (рис. 3), що полягае в пошуку точки, де спадання значень власних чисел сповтьнюеться найбтьш сильно.
У ходi peалiзацiТ методологи факторного аналiзу видiлeнi чотири основш компоненти, що пояснюють понад 50% загальноТ диспepсiТ, та були в^браш показники з факторними навантаженнями не нижче, нiж 0,7.
З метою виключення з дослiджeння залежних показникiв та таких, що подiбнi за змiстом, було peалiзовано процедуру кореляцшного аналiзу (розрахунки проведено в ППП Statistica). Проте було враховано, що не завжди при висош кореляци показники дублюють iнфоpмацiю, тому варто зважати на природу самих показниюв. Якщо показники корелюють мГж собою, перевага надаеться тому, який пояснюе бтьшу частку диспepсiю, тобто який мае бтьше значення добутку факторного навантаження та частки загальноТ дисперсп.
Рисунок 3. Графш кам'янистого осипу для визначення кiлькостi основних факторiв
У результатi проведених факторного та кореляцшного аналiзу було обрано 15 показнимв, якi найбтьш сильно впливають на стан нерiвномiрностi соцiально-економiчного розвитку регiонiв. Десять показниш вiдображають соцiальний розвиток та ва основнi аспекти соцiального становища репошв; п'ять iнших показникiв - показники економiчного розвитку. Факторний аналiз показав, що серед економiчних чинникiв розвитку на штегральний iндекс мають вплив переважно фактори макроекономiчного розвитку та зовшшньоекономiчноТ дiяльностi. Наявнiсть лише цих факторiв пояснюеться недосконалим розвитком внутршнього ринку в УкраТ'ш i вщсутнютю достатнього впливу приватного сектору на економку регiонiв та краТни в цтому. Отриману множину показникiв в робот iдентифiковано термiнами соцiально-економiчнi каталiзатори або уповiльнювачi нерiвномiрностi розвитку репошв (Тх поняття наведенi вище).
У табл.3 наведен соцiально-економiчнi каталiзатори та уповiльнювачi диспропорцiй розвитку регiонiв, отримаш в результатi здiйсненого аналiзу на попередшх кроках дослiджень.
Таблиця 3. Соцiально-економiчнi каталiзатори та уповiльнювачi розвитку репошв
Позн. Показник Характер впливу Позн. Показник Характер впливу
1 2 3 1 2 3
Со^альш каталiзатори/уповiльнювачi розвитку
s2 Мiграцiйний прирiст/скорочення населення (на 1000 осiб) Каталiзатор/ уповтьнювач s27 Кшькють докторантiв (на 100 000 оаб населення) Кaтaлiзaтор
s3 Природний прирют/ скорочення населення (на 1000 оаб) Каталiзатор/ уповiльнювач s30 Кшькють лiкарiв уах спецiaльностей (на 10000 населення) Кaтaлiзaтор
s8 Кiлькiсть розлучень (на 1000 оаб населення) Уповтьнювач s36 Середньомюячна зaробiтнa плата реальна, грн. Кaтaлiзaтор
э10 Середнш розмiр реальноТ призначеноТ мюячноТ пенси пенсiонерам (за вком), грн. Каталiзатор s39 Реальний наявний дохщ, у % до вщповщного перiоду попереднього року Кaтaлiзaтор
Э11 Кiлькiсть пенсiонерiв (на 1000 оаб населення) Уповiльнювач s17 Питома вага загальноТ площi обладнаноТ гарячим водопостачанням, % Кaтaлiзaтор
Економiчнi каталiзатори/уповiльнювачi розвитку
e2 Валовий регюнальний продукт, млн. грн. Каталiзатор в11 Обсяги викидiв дiоксиду сiрки, на 1 км2 площi регiону, кг Уповiльнювaч
e9 Прямi швестици (на 1000 оаб населення), тис. дол. США Каталiзатор e16 Експорт товaрiв та послуг (на 1000 оаб населення), тис. дол. США Кaтaлiзaтор
e17 1мпорт товарiв та послуг (на 1000 оаб населення), тис. дол. США Уповiльнювaч
Джерело: складено автором.
1з таблиц 3 видно, що показники со^альноТ групи s2 та s3 (Мiграцiйний та природний прирiст/скорочення населення) одночасно виступають як каталiзатори (у випадку приросту кшькосп населення) та як уповiльнювачi (у випадку скорочення кшькосп населення) розвитку регiонiв.
Процес утворення диспропорцiй через прискорення соцiально-економiчного розвитку регiонiв внаслiдок впливу факторiв-каталiзаторiв пропонуеться визначати як позитивний соцiально-економiчний каталiз.
Водночас, процес утворення диспропорцiй через сповiльнення соцiально-економiчного розвитку регюшв внаслiдок впливу факторiв-уповiльнювачiв - негативним соцiально-економiчним каталiзом.
Для утвореноТ множини каталiзаторiв та уповiльнювачiв диспропорцш соцiально-економiчного розвитку побудуемо матрицю кореляцш, що показуе наявнiсть чи вщсутнють мiж ними тiсного взаемозв'язку (рис.4). Тюним вважаеться зв'язок мiж факторами, якщо значення коефiцiенту парноТ кореляци близьке до 1. Отже, за результатами обчислень, каталiзатор s10 тюно пов'язаний з каталiзатором s36 (г=0.95), що е очевидним, оскiльки середнш розмiр реальноТ призначеноТ мюячноТ' пенси пенсiонерам прямо залежить вiд рiвня мiнiмальноТ (а отже, i середньоТ) зароб^ноТ' плати. Також спостерiгаеться тюний зв'язок мiж уповiльнювачем е17 Импорт товарiв та послуг) та каталiзатором е9 (обсяг прямих iнвестицiй) у розрахунку на 1000 оаб населення, причому зв'язок е оберненим (г=-0.94), тобто збтьшення iнвестицiй стимулюе власне виробництво в регюнах, що знижуе потребу в iмпортi товарiв.
Корреляции (Таблица данных1) Построчное удаление ПД N=373
Переменная 5,2 вЗ э8 ЙЮ й11 Б17 э27 Б 30 536 Б39 е2 е9 е11 е16 е 17
52 1.00 0,37 -0,07 0,26 0.30 0.64 0,71 0.69 0,32 0.00 0,51 0,55 -0.00 0.63 -0,63
эЗ 0,37 1.00 0.57 0.32 0.71 0 19 0.32 0,43 0,32 -0.08 0.28 0,30 0,03 0,30 -0,32
з8 -0.07 0,26 0,30 0.64 0.71 0.69 0,32 0.00 0,51 0,55 -0.00 0,63 -0.63 0,57 1.00 0 10 0,39 -0,21 -0.08 0.06 0,07 -0.16 -0.05 -0.09 0,10 -0.14 0.08
з1С 0,32 0 10 1.00 -0,13 0,33 0,23 0,13 0,95 -0,46 0,74 0,36 -0.16 0.40 -0,29
0,71 0,39 -0,13 1.00 0,15 0,21 0.41 -0 11 0,28 0,02 0,12 0,12 0,12 -0,17
з17 0.19 -0,21 0,33 0,15 1.00 0,79 0,62 0.41 -0 11 0,60 0,67 -0.05 0.64 -0,71
з27 0,32 -0.08 0.23 0.21 0.79 1.00 0,80 0,34 -0.00 0.63 0.82 0.08 0.69 -0,87
ЙЗО 0,43 0.06 0,13 0.41 0,62 0,80 1.00 0,20 0.08 0.44 0,61 -0,13 0.49 -0,66
э36 0,32 0,07 0,95 -0 11 0.41 0,34 0,20 1.00 -0,46 0,84 0,45 -0,12 0,45 -0,37
э39 -0.08 -0 16 -0,46 0,28 -0,11 -0.00 0.08 -0,46 1.00 -0,28 -0.04 0,02 0.01 0.00
е2 0,28 -0.05 0,74 0,02 0.60 0,63 0.44 0,84 -0,28 1.00 0,77 -0.08 0,70 -0,67
е9 0,30 -0.09 0,36 0,12 0,67 0,82 0,61 0,45 -0.04 0,77 1.00 -0,07 0,83 -0.94
е11 0,03 0 10 -0,16 0,12 -0.05 0.08 -0,13 -0,12 0,02 -0.08 -0,07 1.00 -0.08 0,02
е 16 0,30 -0.14 0.40 0,12 0.64 0,69 0.49 0,45 0.01 0,70 0,83 -0.08 1.00 -0,81
е17 -0,32 0.08 -0,29 -0,17 -0,71 -0,87 -0,66 -0,37 0.00 -0,67 -0.94 0,02 -0,81 1.00
Рисунок 4. Матриця кореляцш для множини каталiзаторiв та уповiльнювачiв диспропорцiй сощально-економiчного розвитку
Осктьки виявленi каталiзатори та уповiльнювачi змши диспропорцiй соцiально-економiчного розвитку регiонiв мають рiзний вплив на розвиток регюшв, було виршено визначити ваговi коефiцiенти для кожного з них методом головних компонент. Перевагу цьому методу надано через те, що вш, незважаючи на свою простоту, дозволяе отримати обфунтоваш значення вагових коефiцiентiв. Алгоритм передбачае реалiзацiю наступних трьох послщовних крокiв:
Крок 1. Розрахунок добутку факторного навантаження \/\_,- та частки загальноТ дисперсп, яку вш пояснюе
Чз = 1ЛА (4)
де \f\j - факторне навантаження показника, який формуе компоненту, тобто мае найбтьший вплив.
Крок 2. Розрахунок суми отриманих добутмв за всiма дослiджуваними факторах.
Крок 3. Розрахунок внеску кожного фактора до зазначеноТ суми, тобто власне ваги у-го фактору (аспекту економiчного розвитку) у загальнш моделi:
(5)
Результати методологи факторного аналiзу та розрахунку вагових коефiцiентiв представлено на рис. 5.
Розраховаш значення вагових коефiцiентiв показали, що вплив со^альних каталiзаторiв/ уповiльнювачiв на величину штегрального iндексу складае понад 60%, а економiчних - близько 40% (рис. 6).
Даш рис. 4-5 показали, що найбтьший вплив серед множини каталiзаторiв та уповiльнювачiв на формування диспропорцш регюнального розвитку здшснюють: iмпорт товарiв та послуг на 1000 оаб населення (10,4%) та прямi швестици на 1000 оаб населення (10,1%).
Результати дослщження дозволяють зробити висновки вiдносно основних властивостей со^ально-економiчних каталiзаторiв диспропорцiй розвитку територш:
- активнiсть (швидка змша показника-каталiзатора у часi);
- селективнють (вибiрковiсть впливу каталiзатора на шдикатори соцiально-економiчного розвитку);
- множиннiсть впливу (вплив каталiзатора не на один, а на дектька показникiв-iндикаторiв со^ально-економiчного розвитку одночасно);
- стшкють впливу (стiйкiсть впливу каталiзатора на шдикатори соцiально-економiчного розвитку упродовж дектькох перiодiв);
- синергiя дм каталiзаторiв (змiна рiвня соцiально-економiчного розвитку регюну, викликаних дieю декiлькох каталiзаторiв одночасно, е бiльшою, нiж сума змш рiвня соцiально-економiчного розвитку регюшв, викликаних дiею цих каталiзаторiв окремо);
- вщносну легкiсть вiдтворення дм каталiзатора (необхiдно порiвняно небагато зусиль чи засобiв для забезпечення зростання соцiально-економiчного фактора-каталiзатора, порiвняно з шшими шляхами забезпечення зростання рiвня соцiально-економiчного розвитку регiону).
Рисунок 5. Результати факторного аналiзу та розрахунку вагових коефiцieнтiв
Рисунок 6. Ваговi коефщieнти соцiально-економiчних каталiзаторiв/уповiльнювачiв диспропорцiй розвитку репошв
Внаслiдок реалiзацN своТх iманентних властивостей дiя соцiально-економiчних каталiзаторiв прискорюе основы соцiально-економiчнi процеси у регiонах, що забезпечуе зростання наявних диспропорцш розвитку. Водночас, дiя соцiально-економiчних уповiльнювачiв розвитку дещо стишуе цi процеси. У результат отримуемо бiльш стiйкi результати розвитку регюну та зменшення диспропорцш.
Врахування селективного характеру дм соцiально-економiчних каталiзаторiв дозволяе уникнути додаткового стимулювання несуттевих факторiв та тим самим знизити рiвень витрат на забезпечення
визначеного/встановленого рiвня розвитку репошв. Завдяки цiй властивостi процес соцiально-економiчного розвитку стае ефективнiшим при зменшенш витрат на його безперервне стимулювання за рахунок фiнансових Ыструменив державно'' регюнальноТ полiтики - Державного фонду репонального розвитку, субвенцiй, державного замовлення, проектного фЫансування, проектiв у рамках державно-приватного партнерства. Ефективнють дм каталiзаторiв проявляеться ще й в тому, що завдяки 'х впливу, прямого чи опосередкованого, розвиток проходить швидше у чаа, що так само забезпечуе скорочення рiвня витрат на його стимулювання в стратепчному вимiрi.
Висновки. Перспективи подальших розвщок.
Сформульоване авторське визначення «соцiально-економiчний розвиток репошв» дозволяе бiльш конструктивно дослщити механiзми впливу на диспропорцiйнiсть розвитку репошв. Реалiзована методологiя оцiнки та аналiзу мiжрегiональноl соцiально-економiчноl нерiвномiрностi та регюнальних диспропорцiй дозволяе виявити ключовi фактори, що обумовлюють наявнiсть диспропорцш соцiально-економiчного розвитку регiонiв. Для опису таких факторiв були введенi поняття соцiально-економiчного каталiзатора та уповiльнювача диспропорцш розвитку. Визначеш основнi властивостi соцiально-економiчних уповiльнювачiв диспропорцiй розвитку регiонiв. Виявлено, що найбтьший вплив серед множини каталiзаторiв та уповiльнювачiв на формування диспропорцш репонального розвитку здшснюють iмпорт товарiв та послуг на 1000 оаб населення (10,4%) та прямi швестицп на 1000 осiб населення (10,1%). Для опису процесу утворення диспропорцш через прискорення соцiально-економiчного розвитку репошв внаслщок впливу факторiв-каталiзаторiв запропоновано поняття позитивного соцiально-економiчного каталiзу.
Список використаних джерел
1. Гавкалова Н. Л. Соцiально-економiчний розвиток peaioHie УкраУни: проблеми та перспективи. URL : http://repository. hneu.edu.ua/jspui/bitstream.
2. Гурьянова Л. С., Холодный Г. А., Лукьянчикова А. С. Методы и модели анализа пространственной кластеризации темпов социально-экономического развития регионов. Проблемы экономики. 2013. № 2. С. 242-251.
3. Гурьянова Л. С., Прокопович С. В. Модели оценки влияния межрегионального взаимодействия на процессы конвергенции развития территорий. Бизнес-Информ. 2013. № 1. С. 62-68.
4. Гурьянова Л. С. Модели оценки и анализа сложных социально-экономических систем/Под ред. д.э.н., проф. Пономаренко В. С, д.э.н., проф. Клебановой Т. С., д.э.н., проф. Кизима Н. А. / Модели оценки, анализа и прогнозирования социально-экономического развития регионов (монография). Х.: ИД «ИНЖЭК», 2013. С. 177-196.
5. Гурьянова Л. С. Моделирование социально-экономических систем: теория и практика / Под ред. В. С. Пономаренко, Т. С. Клебановой, Н. А. Кизима / Модели оценки и анализа цикличности развития экономической системы (монография). Х.: ФЛП Александрова К.М., ИД «ИНЖЭК», 2012. С. 183-198.
6. Гурьянова Л. С. Мoдeлi фнансового регулювання в системах регонального управл'1ння. Сталий розвиток економки. ВсеукраУнський науково-виробничий журнал. 2012. № 7(17). С 141-148.
7. Гурьянова Л. С., Клебанова Т. С. Сценарный анализ диспропорций регионального развития. Вюник СхдноукраУнського нацонального унверситету 1м. В.Даля. 2012. №10(181). С. 146-155.
8. Клебанова Т. С., Трунова Т. Н. Дифференциация регионов Украины по уровню социально-экономического развития. Економка розвитку. 2009. №1. С. 5-8.
9. Клебанова Т. С., Гурьянова Л. С., Захарова О. В. Прогнозирование макроэкономических показателей на основе моделей циклообразования. Социально-экономическое развитие Украины и ее регионов: проблемы науки и практики: Монография. Х.: ИД «ИНЖЭК», 2009. 464 с.
10. Ковальчук В. Г. Цiлi та критери сoцiальнo-eкoнoмiчнoao регонального розвитку. Державне будвництво. 2012. № 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2012_2_23.
11. Никифорова О. В., Чаговец Л. А. Оценка неоднородности развития системы региональных рынков труда Украины. Бизнес-информ. 2011. № 5(1). С. 41-44.
12. Никифорова О. В. Подходы к оценке неоднородности системы региональных рынков труда Украины. Научный журнал «Культура народов Причерноморья». 2013. № 259. С. 70-72.
13. Ромашко С. М., Саврас I. З., Сел'верстов Р. Г., Юринець Р. В. Моделювання со^ально-економ'чного розвитку територй: наук.-метод. розроб. К. : НАДУ, 2013. 44 с.
14. Савюв У. С. 1нтегральна оцнка сталого розвитку регону. Бiзнeс-Iнфopм. 2012. № 1. С. 45-49.
15. Сухоруков А. I., ХаразШвШ Ю. М. Моделювання та прогнозування сoцiальнo-eкoнoмiчнoao розвитку рег'юн'в Украни: монограф'я. КиУв: Н1СД, 2012. 368 с.
16. Хапов Д. В. 1нтегральна о^нка сoцiальнo-eкoнoмiчнoao стану peaioнiв. Глобальн та нацюнальнi проблеми економ/'ки. Електронне наукове фахове видання. 2015. № 4. С. 1084-1089.
17. Хожило I. Сoцiальнo-eкoнoмiчний розвиток громад в умовах децентрал'зацУУ влади в УкраУнк Публiчнe адм'н'ютрування: теор'я та практика. 2015. Вип. 1 (13). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Patp_2015_1_19.
18. Чаговец Л. А., Никифорова О. В. Оценка дифференциации социально-экономической активности региональных зон. Бизнес информ. 2011. № 6. С. 31-34.
19. Шовин В. А. Методы вращения факторных структур. Математические структуры и моделирование. 2015. № 2 (34). С. 75-84.
20. Chand Sultana, Nasim Aktar Regional Imbalances in the Levels of Socio-Economic Development: A Case Study of Malda District, West Bengal. The NEHU Journal. 2016, VolXIV, No. 1. pp. 69-86.
21. Jeremic V., Isljamovic S, Petrovic N, Radojicic Z, Markovic A, Bulajic M. Human development index and sustainability: What's the correlation? Metal Int. 2011, 16. pp. 63-67.
22. Slepneva L. R., Tsyrenov D. D., Kokorina A. A., Slepneva J. V., Munkueva I. S. Socio-economic Development of Regions of Russia: Assessment of the State and Directions of Improvement. International Journal of Economics and Financial Issues. 2016, 6(S2). pp. 179-187.
23. Usenko L. N., Usenko A. M., Uryadova T. N., Bashkatova T. A. Beliaeva S. V. Monitoring methodology for socio-economic development of a region (through the example of the South of Russia regions). Espacios, 2017, Vol. 38 (N° 23). p. 24.
24. Z. Radojicic, S. Isljamovic, N. Petrovic, V. Jeremic A Novel Approach to Evaluating Sustainable Development. Problemy Ekorozwoju - Problems of Sustainable Development. 2012, vol. 7, no 1. pp. 81-85.
References
1. Havkalova, N. L. Sotsialno-ekonomichnyi rozvytok rehioniv Ukrainy: problemy ta perspektyvy [Socio-economic development of regions of Ukraine: problems and perspectives]. URL: http://repository. hneu.edu.ua/jspui/bitstream.
2. Hurianova, L. S. (2013) Metody i modeli analiza prostranstvennoy klasterizatsii tempov sotsial'no-ekonomicheskogo razvitiya regionov [Methods and models of spatial cluster analysis of the rates of socio-economic development of region]. Problemy ekonomiki, 2, 242-251.
3. Hurianova, L. S. (2013) Modeli otsenki vliyaniya mezhregional'nogo vzaimodeystviya na protsessy konvergentsii razvitiya territoriy [Models of estimation of influence of interregional interaction on processes of convergence in development of territories]. Biznes-Inform,1, 62-68.
4. Hurianova, L. S. (2013) Modeli otsenki i analiza slozhnykh sotsial'no-ekonomicheskikh system [Models of evaluation and analysis of complex socio-economic systems]. Modeli otsenki, analiza i prognozirovaniya sotsialno-ekonomicheskogo razvitiya regionov [Models of estimation, analysis and forecasting of socio-economic regional development]. Kh: YD «INZhEK»: 177-196.
5. Hurianova, L. S. (2012) Modelirovanie sotsial'no-ekonomicheskikh sistem: teoriya i praktika [Modeling of socioeconomic systems: theory and practice]. Modeli otsenki i analiza tsyklichnosti razvitiya ekonomicheskoi sistemy [Models of estimation and analysis of cicle character of the development of economic system]. Kh: FLP Aleksandrova K.M., YD «INZhEK»: 183-198.
6. Hurianova, L. S. (2012) Modeli finansovoho rehuliuvannia v systemakh rehionalnoho upravlinnia [Models of financial regulation in systems of regional administration]. Stalyi rozvytok ekonomiky: Vseukrainskyi naukovo-vyrobnychyi zhurnal, 7(17), 141-148.
7. Hurianova, L. S. (2012) Stsenarnyy analiz disproportsiy regional'nogo razvitiya [Scenario analysis of disparities in regional development] Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu im. V.Dalia, 10 (181), 146-155.
8. Klebanova, T. S. (2009) Differentsiatsiya regionov Ukrainy po urovnyu sotsial'no-ekonomicheskogo razvitiya [Differentiation of the regions of Ukraine based on the level of social and economic development]. Ekonomika rozvytku, 1, 5-8.
9. Klebanova, T. S. (2009) Prognozirovanie makroekonomicheskikh pokazateley na osnove modeley tsikloobrazovaniya [Forecasting of macroeconomic indicators on the basis of cyclic formation models]. Sotsial'no-ekonomicheskoe razvytye Ukrainy i yeyo regionov: problemy nauki i praktiki [Socio-economic development of Ukraine and its regions: problems of science and practice]. Kh: YD «INZhEK».
10. Kovalchuk, V. H. (2012, 2) Tsili ta kryterii sotsialno-ekonomichnoho rehionalnoho rozvytku [Objectives and criteria for socio-economic regional development]. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2012_2_23.
11. Nykyforova, O. V. (2011) Otsenka neodnorodnosti razvitiya sistemy regional'nykh rynkov truda Ukrainy [Evaluation of the heterogeneity of the development of the system of regional labor markets of Ukraine]. Biznes-inform, 5(1), 41-44.
12. Nykyforova, O. V. (2013) Podkhody k otsenke neodnorodnosti sistemy regional'nykh rynkov truda Ukrainy [Approaches to the estimation of the heterogeneity of the system of regional labor markets of Ukraine]. Nauchnyi zhurnal «Kultura narodov Prychernomoria», 259, 70-72.
13. Romashko, S. M. (2013). Modeliuvannia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku terytorii: nauk.-metod. rozrob. [Modeling of socio-economic development of territories: science-method. developed]. Kyiv: NADU.
14. Savkiv, U. S. (2012) Intehralna otsinka staloho rozvytku rehionu [Integral assessment of sustainable development of the region]. Biznes-Inform, 1, 45-49.
15. Sukhorukov, A. I., Kharazishvili Yu. M. (2012) Modeliuvannia ta prohnozuvannia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku rehioniv Ukrainy: monohrafiia [Modeling and forecasting of socio-economic development of regions of Ukraine]. Kyiv: NISD.
16. Khapov, D. V. (2015) Intehralna otsinka sotsialno-ekonomichnoho stanu rehioniv [Integral assessment of the socio-economic status of the regions]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky: Elektronne naukove fakhove vydannya, 4, 1084-1089.
17. Khozhylo, I. (2015) Sotsialno-ekonomichnyi rozvytok hromad v umovakh detsentralizatsii vlady v Ukraini [Socio-economic development of communities in the conditions of decentralization of power in Ukraine]. Publichne administruvannia: teoriia ta praktyka, 1 (13). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Patp_2015_1_19.
18. Chahovets, L. A. (2011) Otsenka differentsiatsii sotsial'no-ekonomicheskoy aktivnosti regional'nykh zon [Assessment of the differentiation of socio-economic activity of regional zones]. Biznes-inform, 6, 31-34.
19. Shovyn, V. A. (2015) Metody vrashcheniya faktornykh struktur [Methods of rotation of factor structures]. Matematicheskie struktury i modelirovanie, 2(34), 75-84.
20. Chand Sultana & Nasim Aktar (2016) Regional Imbalances in the Levels of Socio-Economic Development: A Case Study of Malda District, West Bengal. The NEHU Journal. VolXIV, No. 1. pp. 69-86.
21. Jeremic, V.; Isljamovic, S.; Petrovic, N,; Radojicic, Z,; Markovic, A. & Bulajic, M. (2011) Human development index and sustainability: What's the correlation? Metal Int, 16. pp. 63-67.
22. Slepneva, L. R., Tsyrenov, D. D., Kokorina, A. A., Slepneva, J. V. & Munkueva I. S. Socio-economic Development of Regions of Russia: Assessment of the State and Directions of Improvement. International Journal of Economics and Financial Issues. 2016, 6(S2). pp. 179-187.
23. Usenko, L. N., Usenko, A. M., Uryadova, T. N., Bashkatova, T. A. & Beliaeva S. V. (2017) Monitoring methodology for socio-economic development of a region (through the example of the South of Russia regions). Espacios-2017, Vol. 38 (N° 23). p. 24.
24. Z. Radojicic, S. Isljamovic, N. Petrovic & V. Jeremic (2012) A Novel Approach to Evaluating Sustainable Development. Problemy Ekorozwoju - Problems of Sustainable Development. vol. 7, no 1. pp. 81-85.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Шевченко Ольга Валерпвна, кандидат економiчних наук, старший науковий сшвроб^ник, завщувач вщдту репонально'Т пол^ики Нацюнального шституту стратепчних дослщжень,
e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Шевченко Ольга Валериевна, кандидат экономических наук, старший научный сотрудник, заведующая отделом региональной политики Национального института стратегических исследований,
e-mail: [email protected]
DATA ON AUTHOR
Shevchenko Olga, Ph D in economic sciences, the National Institute for Strategic Studies, e-mail: [email protected]
Senior researcher, Head of Regional Policy Department of
Подано до редакци 29.03.2019 Прийнято до друку 22.04.2019
уДК 347.27.01: 338.28 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-42-121-129
АКТИВ1ЗАЦ1Я 1НФРАСТРУКТУРНОТ 1ПОТЕКИ ПРОЕКТ1В ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА
Григорська О. С.
В останшй час в'дчуваеться гостра потреба в створенн або модершзацп об'ект'в нфраструктури - транспортно)', енергетично)', комунально)', соцально) та iнших ))' вид'в, на тлi дефiциту фiнансових ресурсв бюджет'в усх рiвнiв та в умовах бюджетних обмежень. Така ситуац'я в цлому обумовлюе пошук додаткових джерел фнансування в сферi державно -приватного партнерства. В цьому контекст/ все б'тьшо)' актуальност'1 та значущост/ набувае використання iнфраструктурно'i iпотеки.
Метою дано)' роботи е систематиза^я переваг / недолiкiв iнфраструктурно'i потеки, визначення основних моделей перетворення довгострокових зобов'язань у активи та обфунтування доцльност/ створення спец/'ал/'зовано)' установи проектного фнансування, що концентруватиме свою д'яльн'ють на компетентному в'дбор'!, структуруванн та монторингу проект'т.
У досл'дженн'! використовувались загальнонауков та спецiальнi методи: анал'зу та синтезу, аналоги та порiвняння, узагальнення, графiчний метод.
У статт/ визначено особливост/ iнфраструктурно'i iпотеки та сформовано ))' переваги й недолки. Представлено основн чотири модел/ перетворення довгострокових зобов'язань у активи, що обертаються. Схематично подано модел/ прямого / непрямого рефнансування потечних кредитив через довгостроков! боргов! зобов'язання первинного кредитора та модель переуступки прав вимог за iпотечними кредитами (заставними) оператору вторинного ринку. Доведено необх'дн'ють стандартизацп iнфраструктурно'i iпотеки задля полегшення процесв рефнансування таких проект'т, формування до складу окремих груп та подальшу )х сек'юритизац'ю. Розроблено комплекс державних заход'т щодо зниження ризиюв / витрат '¡нвестор 'т iнфраструктурно'i iпотеки.
Ключов'1 слова: потека, нфраструктурна потека, пряме рефнансування, непряме рефнансування, переуступка прав вимог, формування загального фонду, державно-приватне партнерство, центри в'дпов'дальност'!.
© Григорська О. С., 2019 Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 42 121
