CC BY
59
Фiнанси
УДК 338.26:336.221:339923
О. В. Покатаева,
доктор економ1чних наук, професор,
Г. Ю. Кучерова,
кандидат економ1чних наук, доцент, Класичний приватний университет, м. Запор1жжя
СТРАТЕГ1ЧНЕ ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ОПОДАТКУВАННЯ В КРА1НАХ СС
Постановка завдання. Оподаткування е головною сферою нащонального суверенитету. Доходи вщ податкових надходжень забезпечують кра-!ни Свропейського Союзу ефективним функщону-ванням 1х нацiональних економш. Кр1м того, у по-датковому законодавств1 вщображено фундамента-льний виб1р р1зних кра1н СС щодо важливих сфер державних витрат, таких, як освгта, охорона здоров'я 1 пенсшне забезпечення. Оподаткування впли-вае на споживання та заощадження населення 1 фор-муе фшансову основу для тдприемницько! д1яльно-ст та захисту навколишнього середовища. Ось чому право на тдвищення податшв 1 встановлення податкових ставок мають нащональш уряди.
Вивченню стратепчних прюрителв в сфер1 оподаткування кра1н СС присвячеш працi таких провщних вчених як В. Андрущенко, О. Василик, В. Вишневський, В. Гейць, А. Даниленко, Т. Сфи-менко, Ю. 1ванов, Т. Калшеску, А. Крисоватий, В. Мельник, А. Олешко, А. Поддерьогш, О. Папаша, О. Покатаева, А. Соколовська, Л. Тарангул, С. Юрш та шшг
Проте, трансформацiйнi процеси в сфер1 оподаткування Укра1ни потребують врахуванню вда-лого закордонного досввду з метою ушфшаци податкових норм, як основи для розкриття нащональ-но! економiки та ввдновлення сталостi 11 розвитку.
Метою статт е узагальнення стратегiчних прюрителв розвитку в сферi оподаткування кра!н СС як тдгрунтя формування вгтчизняно! стратеги розвитку оподаткування.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Фундаментальнi засади стратепчного розвитку оподаткування в крашах-членах СС закладаються ш-ституцiоналiзмом. Саме тому особливютю стратегiй розвитку оподаткування европейських держав е пер-шочергове формування високоморальних норм, принцитв, критернв та правил в сферi оподаткування, дотримання яких виступае гарантом формування «справедливих» та «прозорих» податкових вiдносин. Розширення транскордонних меж дiяль-ност платнишв податшв та недолiки правового забезпечення в сферi оподаткування продукувало роз-виток конкуренци податкових систем кра!н свгту, де рiвень податково! моралi та дисциплши суттево рiз-ниться.
Так, за даними Свростату показник частки по-даткових надходжень та сощальних внесшв в обсязi ВВП краш-члешв СС динамiчно змiнюеться на про-тязi 2002-2012 роив, а саме: у 2002 рощ частка за-значеного показника дорiвнюе 38,8%, у 2004 р. -38,6%, у 2006 р. - 39,4%, у 2008 р. - 39,2%, у 2009 р. - 38,4%, у 2011 р. - 38,8%, у 2012 р. - 39,4%. Максимальне зростання частки показника ввдбува-лося у перюд 2004-2006 роки та з 2010-2012 роки, а зниження у перюд з 2006-по2010 роки. Загалом, бшьше половини обсяпв податкових надходжень в крашах-членах СС формуеться за рахунок оподаткування оплати пращ, що становить 51% у 2012 рощ, порiвняно з 50,8% у 2002 рощ. Максимальний рi-вень показника частки податкових надходжень в ре-зультатi оподаткування пращ спостерпалися у ШвецИ (58,6%), Нщерланди (57,5%), Австри (57,4%) i Шмеччини (56,6%). Проте, в Болгарп (32,9%), Мальта (34,6%), Юлр (37,1%) i Великобри-танiя (38,9%) рiвень показника нижчий за 40%.
Також, iмплiцитна ставка на труд у крашах-членiв СС вiдповiдае р1вню 36,1% у 2012 рощ, проти 35,5% у 2002 рощ. II максимальний рiвень зафшсо-вано у 2012 рощ в Бельги та 1тали (42,8%), Австри (41,5%), Фшлянди (40,1%), Угорщиш (39,8), проте, мiнiмальний рiвень iмплiцитноI ставки на труд заре-естровано у Мальт (23,3%), Болгарп (24,5%), Об'ед-наному королiвствi (25,2%), Португалп (25,4%).
На другому мющ за вагомiстю у структурi надходжень е результати оподаткування споживання, показники частки яких вщповщають рiвню 28,5% у 2012 роцi, порiвняно з 28,8% у 2002 рощ. Показники обсяпв податкових надходжень в результат! оподаткування споживання стали основним джерелом бюджетов у 2012 рощ в чотирьох державах-членах СС, а саме: в Болгарп (53,3%), Хорвати (49,1%) i Ру-муни (45,1%), проте, у Бельги (23,7%), Францл та 1тали (як 24,7%) зазначений показник продемонст-рував найнижчий рiвень. Iмплiцитна ставка на споживання у крашах-члешв СС вщповщае рiвню 19,9% у 2012 рощ , проти 19,7% у 2002 рощ. Максимальний рiвень ставки у 2012 рощ зареестровано в Дани (30,9%), Хорва^я (29,1%), Люксембург (28,9%), Угорщина (28,1%), Швещя (26,5%), проте, мшмальний рiвень ставки зареестровано в !спанн
(14%), Грецп (16,2%), Словаччинi (16,7%), Литви (17,4%), Латвiя (17,4%).
Найменшу частку показника обсягiв податко-вих надходжень демонструють результати оподат-кування капiталу, що вiдповiдае рiвню 20,8% у 2012 рощ, порiвняно з 20,7% у 2002 рощ. Загалом, максимальний рiвень показникiв обсягiв податкових надходжень в результат оподаткування катталу за-реестрованi в Люксембурзi (27,5%), Сполученому Королiвствi (27,4%), на Мальт (26,6%) i на Кiпрi (26,1%), i мiнiмальнi - в Естонл (7,1%) i Словенп (9,8%). Максимальний рiвень iмплщитноl ставки на каттал зареестровано у Францп (46,9%), 1талп (37%), Об'еднаному королiвствi (35,7%), Бельгп (35,5%), Швецп (30,6%), тодi як мшмальний рiвень вiдповiдае крашам: Естонл (8,1%), Литв (9,8%), Латвп (9,9%), Голландд (13,7%), 1рландп (13%). Отже, зазначене тдтверджуе значну диференцiацiю акцентов в сферi оподаткування кра1н-члетв СС. Та-кож, рiвень податкового навантаження розподшя-еться за сферами оподаткування нерiвномiрно (рис. 1), а саме: зi змiщенням акцентов оподаткування на труд, пот!м капiтал та споживання.
Такий розподiл дае змогу забезпечити утри-мання капiталу в краша-членах СС та компенсувати комерщйш ризики в процесi його функщонування за рахунок менших податкових ставок.
Труд
Рис. 1. Розподш за напрямами оподаткування податкового навантаження в краТнах-членах
ес,%
Джерело: узагальнено автором за даними Сврос-тату.
Проте, недосконалють правових норм щодо за-безпечення дотримання податково! дисциплши не тшьки в межах кра1ни, а i в межах закордонних бiз-нес-зв'язкiв та операцiй, призвела до поширення ме-ханiзмiв ухилення ввд сплати податшв, шляхом пе-ремщення результатiв дiяльностi в кра1ни, подат-кова система яких вiдноситься до «зон податково1 лояльности». Практичний досввд продемонстрував малоефективнiсть системи податкового контролю окремо1 кра1ни у боротьбi iз транскордонним уник-ненням оподаткування, саме тому останшми роками
кра1ни СС тюшше спiвпрацюють у напряму вирь шення проблеми ухилення вiд сплати податшв та за-безпечення справедливо1 системи оподаткування [5, с. 3].
Для кра1н-члешв СС характерно активний рух товарiв, капiталу, послуг, людей i компанiй, подат-ковий контроль за якими ускладнюеться замкнеш-стю та iнформацiйною обмеженiстю податкових систем. Зазначене тдтверджуе, що податкова система окремо1 держави повинна дослвджуватися на засадах системного тдходу та розвиватися як ввд-крита соцiально-економiчна система. Формування тюних зв'язшв ствпращ та координацп мiж подат-ковими органами кра1н свiту дасть можливють тд-вищити ймовiрнiсть викриття факпв ухилення вiд сплати податкiв та податкового шахрайства.
Пiсля економiчноl кризи европейськ та мiжна-роднi зусилля у напрямку боротьби з ухиленням вiд сплати податшв суттево активiзувалися i продовжу-ють посилюватися. Як наслвдок, порушники податкового законодавства матимуть жорсткiшi умови оподаткування, незалежно вiд мюця !х перебування, або здшснення тдприемницько1 дiяльностi. У той же час, податкова политика СС спрямована на по-легшення вшьного пересування людей, товарiв, послуг i капiталу. Свропейська комiсiя (далi - Комiсiя) продовжуе роботу над усуненням податкових перешкод для вшьно1 торгiвлi в Свропi i на мiжнарод-ному рiвнi, що сприятиме розвитку !х економiчних систем [5, с. 12].
Завдяки програмi «Р18оаН8 2020» Комiсiя надае тдтримку кра1нам СС в управлiннi !х податковими системами, яка полягае у проведенн заходiв з об-мiну передовим практичним досвiдом i ствпрацею мiж кра1нами СС у багатьох сферах, у тому числi сфери фшансових доходiв, доходiв вiд зайнятосп, доходiв вiд капiталу, ПДВ i акцизних зборiв.
Кра1ни СС i Свропейська комiсiя, також, пра-цюють на мiжнародному рiвнi для посилення дп свь тових стандартiв проти ухилення вiд сплати податшв. Кра1ни-члени СС активно сприяють робот в Оргашзацп економiчного ствроб^ництва та розвитку (ОЕСР) для визначення мiжнародноl податко-во! полiтики. Основш устхи були досягнутi на цьому рiвнi, зокрема у напрямку нових свiтових стандартов для автоматичного обмiну iнформацiею щодо стану фiнансових рахуншв i проекту змiн мiж-народних правил боротьби iз ухиленням ввд сплати податшв у сферi корпоративного оподаткування. Кра1ни-члени СС мають закрiпленi домовленостi з п'ятьма сусiднiми крашами, що не входять до !х складу (Андорра, Лiхтенштейн, Монако, Сан-Марино та Швейцарiя), як присвячеш питанням забез-печення обмiну шформащею для цiлей оподаткування. Кра1ни-члени СС також уклали аналогiчнi угоди з урядами територш Сполученого Королiв-ства та Нiдерландiв. Нарештi, мшнародш угоди
кра1н-члетв СС з неевропейськими кра1нами вклю-чають положения, якi зобов 'язують цi кра1ни здшс-нювати «вГрне управлГния» стандартами у питаннях оподаткування. Це, власне, означае згоду учаснишв про обмiн податковою iнформацiею та усунення цьому податкових перешкод [5, с. 11].
Зростаюча необхвднють узгодження фшансо-вих систем та гармошзацп податкових систем кра1н-членiв СС зумовила обгрунтувания чiтких страте-пчних дiй щодо розвитку оподаткування, а саме: у 2001 рощ Свропейською комюГею у поввдомленш «Податкова политика в Свропейському Союзi - прь оритети на найближчi роки» (С0М(2001)260) [6] представлено стратегiю податково1 политики СС (далi - Стратегiя) на найближчий перiод. Також прийиято низку стратепчних рiшень, щодо вирь шення взаемопов'язаних i взаемообумовлених проблем для краш-члешв СС у сферi оподаткування, а саме: стабiлiзацiя податкових надходжень держав-членiв, стабiльний внутрштй ринок, сприяния зростанию рiвня зайнятостг
Зазначеною стратегiею встановлюеться бачен-ня Комюп щодо основних прiоритетiв для розвитку податково1 полiтики в Свропейському Союзi в най-ближчi роки. Пояснюеться загальний пiдхiд, який, на думку Комюп, Свропейська спiльнота мае прийняти, враховуючи широкi цiлi политики СС, тдкреслюеться низка прiоритетiв у конкретних сферах оподаткування. У зв'язку з тим, що прийняття рiшень на законодавчому рiвнi в сферi оподаткування здiйсиюеться урядами за принципом одного-лосносп, тому виршення складних податкових пи-тань ввдтягуеться.
Документом про Стратегiю, зокрема, визна-чено, що податкова политика краш-члешв СС повинна:
— бути в основi головно1 мети Люабонсько1 угоди СС про створення найбiльш конкуреитоспро-можно1 та динамГчно1 економiки знань у свiтi;
— тдтримати продовжения успiху та розвитку внутршнього ринку, дозволяючи, як до, так i пiсля розширення СС, всГм державам-членам вiльно кон-курувати i отримувати всi переваги на внутрш-ньому ринку;
— сприяти стiйкому знижению загального по-даткового навантаження в СС, гарантуючи, що баланс мiж скорочениям податшв, iнвестицiями у дер-жавний сектор i пiдтримкою бюджетно1 консолвда-цл зберiгатиметься;
— посилити дп полiтик краш-члешв СС у сферах економiки, зайиятостi, iнновацiй, охорони здоров'я та захисту прав споживачiв, сталого розвитку, охорони довкшля та енергетики;
— пiдтримати модернiзацiю Свропейсько1 со-щально1 моделi [6].
На думку Комюп, високий ступiнь ушфшацп непрямих податшв вкрай необхiдний, як це перед-бачено в Люабонськш угодi. Належне функщону-вання внутршнього ринку вимагае, щоб системи ПДВ та акцизних зборiв були ефективними i пов-нiстю вiдображали потреби бiзнесу i споживачiв краш-члешв СС. Подальше використання шстру-мент^в послаблення у сферах стягнення ПДВ i акци-зiв вважаються марними у цьому контексп. Крiм того, важливо забезпечити повну вiдповiднiсть м1ж непрямим оподаткуванням та митним союзом з метою оргашзацп вiдповiдного руху товарiв, як за межами краш-члешв СС, так i на виутрiшньому ринку.
В област оподаткування податком на додану вартгстъ КомюГя протягом тривалого часу штенси-вно працювала, намагаючись досягти полiпшення в системi ПДВ з метою пристосування податку до потреб внутрГшнього ринку. В результат!, у червш 2000 року Комiсiя запропонувала Свропейськiй Радi нову стратепю щодо розвитку системи стягнення ПДВ, яку ощнили позитивно уряди краш-члешв СС. Зазначена стратепя концентруеться на забезпеченнi загально1 ефективносп здшснення операцiй у сис-темi ПДВ, що несе користь безпосередньо платни-кам податшв, проте, формувания остаточно1 моделi податково1 системи СС залишаеться довгостроко-вою метою Ствтовариства. Загалом, стратегiя фо-кусуеться на спрощенш, модершзацл та бiльш одна-кового застосування чинних механiзмiв на засадах ствробгтництва у сферi адмiнiструвания. Саме це заохочуватиме платнишв податшв до легпишзацп комерцiйних операцiй на внутршньому ринку, чим запобiгатиме податковому шахрайству. Поки що дiйсна система ПДВ Ствтовариства iснуватиме на основi власних ресурсiв, наближення адмшютрати-вного ствробгтництва та iнших заходiв, спрямова-них на запобiгання податковому шахрайству, спри-ятиме зростанию надходжень вед ПДВ, чим гаранту-ватиме збережения повношнно1 ролГ податку у за-безпеченш доходГв, визначених бюджетним проце-сом Ствтовариства.
У результат! Свропейською Радою було прийн-ято двГ пропозицл щодо лГкыдацл податкового представництва Г скасування мГшмального рГвня стандартно1 ставки ПДВ, також, за полгтично1 згоди Свропейсько1 Ради прийиято пропозицто щодо вдо-сконаления взаемно1 допомоги з ввдновлення податкових претензш Особливого значения набувае перша пропозищя, прийнята тсля оголошення ново1 стратеги, а також пропозищя змГнити правила оподаткування ПДВ для деяких видГв послуг, наданих за допомогою електронних засобГв. Зазначене мае основиу мету щодо захисту конкурентоспроможно-ст краш-члешв СС шляхом усунення основних перешкод для постачальнишв продукцп та послуг з краш-члешв СС у порГвиянш Гз можливостями конкурентов з шших кра1н. Зазначеному аспекту при-
свячена пропозищя, нещодавно представлена Комь сiею, з виставлення iнвойсiв, яка стосуеться скоро-чення процедури для европейських торговцiв i дае можливють використовувати електроннi рахунки, тдвищуючи, таким чином, конкурентоспромож-нiсть за рахунок сприяння електроннiй торгiвлi [6].
У сферi стягнення акцизных зборгв ситуащя в Свропi залишаеться складною. Мшмальш ставки оподаткування акцизом встановленi ще у 1992 роц на алкогольн напш, тютюновi вироби та нафтопро-дукти. Тим не менш, диференцшоваш акцизнi ставки у державах-членах СС створюють серйозн пере-шкоди для транскордонноI торгiвлi цими товарами у межах внутршнього ринку СС [6].
Що стосуеться екологiчного та енергетичного оподаткування, то воно реалiзуеться на основi збо-рiв трьох видiв податкiв: акциз, ПДВ i спецiальнi збори. Зазначимо, що акцизи на нафтопродукти i ПДВ становлять едину систему оподаткування Спiльноти, а оподаткування енергоносив у масштабах податковоI системи СС не застосовуеться, крiм нафтопродуктiв. Що стосуеться нафтопродукпв, то починаючи з 1992 року, одноголосно погоджена Спiльнотою система оподаткування передбачае мь нiмальнi ставки акцизу для кожного продукту ввдпо-вiдно до його використання (ракетне паливо, паливо промислового i комерцiйного призначення, продукта для опалювання). Проте, сьогодш, акцизи найчастiше стягуються за значно вищими ставками за мiнiмально назначен та оновленi у 1992 рощ, що формуе диверсифiкацiю податкових ставок за кра-шами-членами СС.
Щодо податковоI лояльности урядiв краш-члешв СС, то зазначимо, що нульовою податковою ставкою обов'язково оподатковуються деяк види дiяльностi (наприклад, мiжнароднi повгтряш пере-везення), а податковi пом'якшення на нацюналь-ному рiвнi, з певних полiтичних причин можуть на-даватися на користь, наприклад, еколопчно чистих продуктiв або певних секторiв економiки (сiльське господарство, громадський транспорт, транспортш перевезення).
У багатьох випадках, вищезгадаш податковi стимули надаються урядом з метою тдтримки кон-курентоспроможностi мюцевих компанiй, коли ре-алiзуються схеми високого енергетичного/еколопч-ного оподаткування. Крiм того, множина нацюналь-них податшв, як вiдрiзняються за своши податко-вими базами, методами розрахунку, ставками тощо, ставить тд загрозу еднiсть внутршнього ринку i негативно впливае на функцiонування вiльних ринков газу та електроенерги краш-члешв СС. Таким чином, дiючi механiзми на нащональному рiвнi та на рiвнi Ствтовариства можуть сприяти розвитку де-формацiй у споживчому виборi мiж джерелами енерги або продуктами, а також до негативних змiн умов конкуренцп. Законодавчi норми Спiльноти
щодо сприяння наближенню моделей оподатку-вання держав-членiв СС в рамках Стратеги у перс-пективi пропонуватимуть найбшьш ефективний ме-ханiзм правового захисту у щй сферi.
Зрушення у сферi екологiчного оподаткування в крашах СС вiдбувалися дуже повiльно. Створення загальноI (единоЛ) схеми оподаткування, включаючи диференцiйованi ставки податшв ввдповщно до еко-логiчних цшей може стати корисним для досвiду Украши. Директиву щодо енергоносив прийнято тшьки у 2002 рощ, де в узгодженш Ствтовариством схемi енергетичного оподаткування прокладено шлях до бiльш амбгтних цiлей у сферi охорони навколишнього середовища з метою реалiзацiI енергетичного оподаткування, яш впровадженi про-тягом двох роив вщ ухвали Директиви, спрямова-них на повну iнтерналiзацiю зовнiшнiх витрат [6]. Зазначений мехашзм стосуеться врахування еколо-гiчних витрат в проце« сусп1льного виробництва.
Загалом, мiжнародний аспект розвитку подат-ково! полiтики краIн-членiв СС актуалiзуеться за-значеною Стратегiею. Це особливо стосуеться пря-мих податшв, вплив глобалiзацiI на як1 був найбшьш ютотним. Для ефективноI роботи глобальна економша потребуе формування прийнятних основ-них принцип1в управлiння урядом та сощально-еко-номiчними процесами. Загальна мета головних нац1-ональних економш та урядiв краIн свiту, у тому чи^ краIн СС, полягае у тому, щоб функцiонувати з метою створення фшансового клiмату, який сприяе вiльнiй, справедливiй конкуренцiI та транс-кордоннiй дiяльностi, i, водночас, зберегти основи нацiональних податкових систем. Робота з подо-лання недобросовiсноI конкуренцiI у сферi оподаткування, як на рiвнi ОЕСР, так i краIнами СС, реалi-зуеться за допомогою Пакету щодо жда^ово^' про-зорост^ (далi - Пакет). Важливим завданням для Ко-мюп у сферi прямого оподаткування визначено за-безпечення системами оподаткування компанш краIн-членiв СС обслуговування !х зростаючоI транскордонноI дiяльностi та сучасних оргашзацш-них структур. Одним з важливих питань, якi пiднi-маються у Стратеги, е, здатнють пiдходу Комюи ви-рiшити розрiзненi проблеми у сферi подолання податкових перешкод в умовах ствюнування рiзних корпоративних податкових систем краш СС. Альтернативою значному можуть бути прийнятi рь шення щодо надання компанiям можливосп вибору единих правил корпоративноI податковоI бази на внутрiшньому ринку краш-члешв СС. Наприклад, таким единим тдходом оподаткування у рамках взаемовизнання може стати правило краши перебу-вання (так званий, правило «оподаткування домаш-ньо! краIни^>), що може стати чинним нацiональним правилом; в iншому випадку, новi загальнi правила мають бути розроблеш на рiвнi краш-члешв СС. Економiчнi оператори внутрiшньо ринку краш-чле-
нiв СС шдтримують цей вид бшьш складного рь шення щодо усунення транскордонних податкових перешкод, оскшьки, зазначене легiтимiзуватиме фундаментальнi засади податковоI полiтики краш-членiв СС, зокрема, зумовить збшьшення загальнох економiчноI ефективност корпоративного оподат-кування. Розширення податкових меж краш-члешв СС також сприятимуть розвитку нового вимiру цього питания [6].
Також, Стратепею визначено, податки з дохо-дiв ф1зичних оаб стосуються у всш повнотi ввдповь дальностi та координацп оподаткування на рiвнi краш-члешв СС, що е необхвдною умовою для запо-бпання транскордонноI дискримшацп.. Тобто, реко-мендаци Стратеги стосуються уникнення подвш-ного оподаткування доходiв пращвнишв прикор-донних територiй. Головною особливiстю е те, що у рамках податкового режиму нерезиденти отриму-ють вигоди як i жителi краш-члешв СС за умови, якщо 75% вiд !х загального доходу зароблено в од-нiй з держав-членiв; в таких ситуащях, державь члену СС буде дозволено зменшити податковi пiльги на доходи фiзичних осiб вiдповiдно [6].
Отже, низка конкретних завдань податковоI по-лiтики була визначена прюритетними у Стратеги, якi Комiсiя буде вирiшувати першочергово. Голов-ними з них визначено:
Свропейська комгая встановила чiтку законо-давчу стратегiю щодо розвитку системи ПДВ на найближчi п'ять рошв;
у зв'язку з нагальною необхiднiстю зближення законодавства держав-члешв СС у галузi еколопч-ного та енергетичного оподаткування в СС, ва шд-крiплюючi засоби для досягнення прогресу у цш сферi будуть ретельно розглянут Комiсiею;
як з метою охорони здоров'я, так i обмеження шахрайства та контрабанди на виутрiшньому ринку, Комiсiею запропоновано заходи, якi пiдвищують конвергенцiю рiвнiв акцизiв на тютюн i проводяться консультаци щодо акцизу на алкоголь;
у сферi корпоративного оподаткування голов-ним питанням залишаеться координацiя податкових процеив;
залишаеться незамiнним перехiд до встанов-лення квалiфiкованоI бiльшостi голошв, прииаймнi, для деяких питань оподаткування, зокрема, у питан-нях спотворення внутрiшнього ринку, проте, зага-лом, правове забезпечення прийняття рiшень носить одноголосний характер. В той час, як законодавчi iнiцiативи з питань оподаткування на рiвнi Сшвто-вариства продовжуватимуть вiдiгравати важливу роль, Комiсiею будуть реалiзованi доступнi мехаш-зми для реалiзацiI цшей податковоI политики СС, зо-крема:
використання бiльш активних, чiтко орiеитова-них й об'ективних iнструмеитiв у сферi порушення процедури у сферi оподаткування;
активiзацiя використання незаконодавчих ш-струменпв прийняття ршень та механiзмiв розширення сшвробпництва [6].
Таким чином, документом «Податкова поль тика в Свропейському Союзi - прiоритети на най-ближчi роки», Свропейська комiсiя шдтвердила свою впевненють про вiдсутнiсть необхiдностi широко! гармошзаци податкових систем держав-члешв СС, за умови, якщо учасники дотримуються правил СС, якi можуть вшьно обирати податковi системи, максимально ввдповвдш !х соцiально-економiчнiй полiтидi. Крiм того, приймаючи будь-яку пропози-щю щодо дiй СС у сферi податково! полгтики, слiд враховувати принципи субсидiарностi та пропорцш-носп. Дiяти на рiвнi СС слiд тшьки у тому випадку, коли ди окремих держав-члешв не можуть забезпе-чити прийняття ефективного рiшення. Справд^ бiльшiсть проблем податково! сфери для ефективного виршення вимагають кращо! координацi! дiй нацюнальних полiтик [2].
Основними прiоритетами податково! полiтики на найближчi роки стосовно фiзичниx та юридичних осiб е лiквiдацiя податкових перешкод для вах форм транскордонно! економiчно! дiяльностi, одночасне продовження боротьби проти недобросовiсно! податково! конкуренщ! та розширення сшвробгтниц-тва мiж податковими органами у сферi забезпечення контролю та боротьби з шахрайством.
Загальна концентрацiя податково! уваги на платнику податшв пов'язана iз загальною метою Ко-мiсi! - розвиток податково! полпики, що пiдтримуе широк цiлi полiтики СС, - як визначено у Стратегi! економiчного розвитку европейських кра!н i кра!н СС «Свропа 2020» («Europe 2020 strategy»), яка пе-редбачае зростання економiки знань, стiйкого та ш-клюзивного розвитку в кра!нах-членах СС. Покра-щення координащ! податково! полгтики сприятиме досягненню поставлених цшей.
Одним з головних прiоритетiв стратегi! податково! полгтики кра!н-члешв СС е усунення податкових перешкод i для дiяльностi громадян. Так, 20 грудня 2010 року, Свропейська комiсiя, ввдпо-вiдно до цiлей визначених стратепею «Свропа 2020» [3] щодо розширення прав i можливостей громадян кра!н-члешв СС як повноцiнниx гравщв на единому ринку, оголосила про плани щодо забезпечення того, щоб податковi правила не перешкод-жали громадянам отримувати вигоди на внутрш-ньому ринку. Документом «Усунення транскордонних податкових перешкод для громадян краш-члешв СС» визначаються прюритетш податковi про-блеми, з якими стикаються громадяни кра!н-членiв СС в процеа здiйснення транскордонних операцш, таких, як податкова дискримiнацiя, подвшне оподаткування, претензi! на податковi повернення i не-доотримання шформаци про закордоннi податковi
пpaвилa, тa oгoлoшyються плaнoвi дп щoдo ïx в^ь шення [2].
Деяк стpaтегiчнi зaxoди пoдaткoвoï тал^ики кpaïн-членiв СС 6ули дoсягнyтi щoдo кoopдинaцiï y нaпpямy пoдoлaння пoдaткoвиx пеpешкoд тa не-ефективниx piшень y сфеpi кopпopaтивнoгo oпoдaт-кувоння, ПДВ, aкдизiв й aвтoмoбiльнoгo пoдaткy. Зaxoди y нaпpямy лiквiдaцiï yx^^^a вiд сплaти no-дaткiв 6УЛИ npийнятi Диpективoю npo скopoчення пoдaткiв i Диpективoю npo с^ияннА сniвnpaцi да-дaткoвиx opгaнiв. Кoмiсiя тaкoж npoвoдить бiльш aктивнi д^' щoдo npийняття зaкoнoдaвчиx aктiв, y витдку невикoнaння yмoв Лiсaбoнськoï yгoди тащ-oнaльним noдaткoвим зaкoнoдaвствoм деpжaв-чле-шв СС [2].
Вpaxoвyючи вплив iннoвaцiй нa екoнoмiчне зpoстaння i ствopення poбoчиx мiсць, iншим ш^я-мoм дiï pеaлiзaцiï nлaнiв noдaткoвoï далгтки e poз-витoк iннoвaцiй тa НДДКР. Тaк, у 2006 pom Свpo-nейськa кoмiсiя poзглядae бтьш ефективне зостосу-вaння noдaткoвиx стимyлiв у сфеpi iннoвaцiй. ^мь «я oфiцiйним дoкyментoм poз'яснюe npaвoвi yмoви нa бaзi npецедентнoгo npaвa кpaïн-членiв СС тa
встaнoвлюe деяк oснoвнi npинциnи, визнaчae nеpе-дoвy пpaктикy для вnpoвaдження вiдnoвiдниx сти-
мyлiв. Деpжaвaм-членaм СС pекoмендyeться вдoс-кoнaлити зостосувоння i кoopдинaцiю циx noдaткo-виx iнстpyментiв нa oснoвi викopистaння nponoнo-вaниx pекoмендaцiï з oснoвниx вapiaнтiв poзpoбки i вnpoвaдження стимyлiв.
Свponейськa кoмiсiя вiдnoвiднo дo Кoнвенцiï мaйбyтньoï Свponи, вислoвлюe nеpекoнaння, щo збеpеження npиндиny oднoгoлoснoстi npи пpий-нятт piшень щoдo pеaлiзaцiï пoдaткoвoï noлiтики yсклaднюe дoсягнення piвня пoдaткoвoï кoopдинa-ujï, неoбxiднoï для Свpoпи, тa внoсить nponoзицiï для впpoвaдження npиндиny квaлiфiкoвaнoï бiльшo-стi ^и гoлoсyвaннi зa piшення у деяние oблaстяx noдaткoвoï noлiтики. Однaк, деpжaви-члени не згoднi з цими nponoзицiями, щo стae nеpешкoдoю для вчaснoгo виpiшення noдaткoвиx npoблем тa фopмyвaнню дoмiнyючoгo npaвилa.
Кpiм тoгo, Кoмiсiя npистynилa мoжливiсть ви-кopистaння бшьш шиpoкo викopистaння неoбoв'яз-кoвиx mдxoдiв, тaкi як pекoмендaцiï, a не зaкoнoдa-вчi нopми у певнж виnaдкax, як сnoсiб дoсягнення пpoгpесy в oблaстi onoдaткyвaння. Hanpям тiснoï сniвnpaцi мiж niдгpynaми oднoдyмцiв сеpед деpжaв-членiв СС у paмкax цж iнiцiaтив тaкoж вивчaeться [2].
Вaгoмим нanpямoм дoслiдження в СС в сфеpi onoдaткyвaння зaлишaeться фopмyвaння ефектив-нoгo ynpaвлiння. Тaк, у дoкyментi вiд 28 квiтня 2009 po^ «Пoвiдoмлення npo вnpaвне yпpaвлiння» ви-знaченo, щo Кoмiсiя тaкoж ^и^лло кiлькa кpoкiв для того, щoб зaoxoчyвaти здiйснення ефективнoгo ynpaвлiння у noдaткoвiй сфеpi, a сaме: це стoсyeться
зaxoдiв щoдo зобезпечення noдaткoвoï npoзopoстi, oбмiнy iнфopмaцieю i спpaведливoï noдaткoвoï тон-кypендiï. Цей дoкyмент poзpoблений з метoю вден-тифiкaцiï кoнкpетнoгo внеску СС в oблaстi ефектив-нoгo ynpaвлiння у гaлyзi npямoгo onoдaткyвaння, як у СС, тaк i зa даго межaми. Фaxiвцi ввaжaють, щo угоди з шшими кpaïнaми щoдo зaгaльниx npиндиniв ефективнoгo ynpaвлiння в сфеpi onoдaткyвaння мо-ють дonoмoгти деpжaвaм-членaм СС тa ïxнiм mp^ неpaм збaлaнсyвaти iнтеpеси щoдo неoбxiднoстi зо-xистy свoïx дoxoдiв, noлiтик сoцiaльниx тa деpжaв-ниx виnлaт з неoбxiднiстю вiдкpиття свoïx екoнoмiк, щo сnpияe зaгaльнoмy екoнoмiчнoмy зpoстaнню i ствopенню poбoчиx мiсць.
Усунення пoдaткoвиx nеpешкoд у сфеpi фшон-товж noслyг стaлo вaжливим у paмкax poзpoбки тa pеaлiзaцiï «Пoлiтики poзвиткy фiнaнсoвиx noслyг» Свponейськoï кoмiсiï. Ток, Свponейськa Кoмiсiя 19 жoвтня 2009 po^ yxвaлилa pекoмендaцiï, щo да-яснюють, як деpжaви-члени СС мoгли б noлегшити iнвестopaм-pезидентaм npoцедypy yтpимaння дадо-ткoвиx niльг нa диввденди, вiдсoтки тa inmi дoxoди ввд цiнниx nanеpiв, oтpимaниx вiд inm^ деpжaв-члешв СС. Рекoмендaцiï тaкoж nponoнyють зaxoди щoдo усунення пoдaткoвиx бap'epiв, з якими стико-ються фiнaнсoвi yстaнoви npи iнвестицiйнiй дiяль-нoстi з щнними nanеpaми, вoднoчaс, зaxищaючи да-дaткoвi нaдxoдження ввд noмилoк aбo шaxpaйствa. Рекoмендaцiï нaпpaвленi нa poзpoбкy iнстpyкцiй з ynpaвлiння деpжaвaми-членaми щoдo зaбезnечення тoгo, щoб npoцедypи nеpевipки npaвa нa noдaткoвi тльги не nеpешкoджaли функцюнувонню едидаго pинкy. Цi pекoмендaцiï слiд винести нa шиpoкy дис-кyсiю мiж зaцiкaвленими стopoнaми, oбгoвopення з пpедстaвникaми гaлyзi фiнaнсoвиx noслyг i пoдaткo-вими opгaнaми в деpжaвax-членax СС [2].
Висновки. В статп yзaгaльненo oснoвнi cipa-тегiчнi npiopиrети poзвиткy onoдaткyвaння в ^aï-
нax-членax СС, ям пpисвяченo в^шенню oснoвниx пpoблем у сфеpi onoдaткyвaння, a сaме: стaбiлiзaцiя noдaткoвиx нaдxoджень деpжaв-членiв; стабшьний внyтpiшнiй pинoк; с^иянт зaйнятoстi. Ст^теия poзвиткy onoдaткyвaння в кpaïнax-членax СС бозу-еться но Лiсaбoнськiй yгoдi СС npo ствopення ной-бшьш кoнкypенroсnpoмoжнoï то динaмiчнoï егада-мiки зшнь у свiтi; niдтpимaти npoдoвження yсnixy та poзвиткy внyтpiшньoгo praRy; сnpияти стiйкoмy зниженню зaгaльнoгo noдaткoвoгo тво^ожемя в СС, болонсуючи мiж скopoченням noдaткiв, iнвести-
щями у деpжaвний сектop i niдтpимкoю бюджетнoï
кoнсoлiдaцiï; aктивiзaцiï noлiтичниx вaжелiв СС у
сфеpax екoнoмiки, зaйнятoстi, iннoвaцiй, oxopoни здopoв'я, зaxистy npaв спoживaчiв, стaлoгo poз-витку, oxopoни дoвкiлля та енеpгетики; вiдnoвiдaти мoдеpнiзaцiï Свpoпейськoï сoцiaльнoï мoделi. Свpo-nейськoю темнею бyлo niдтвеpдженo вiдсyтнiсть неoбxiднoстi шиpoкoï гapмoнiзaцiï noдaткoвиx сис-
тем держав-членiв СС та дозволено вшьно обирати податковi системи, ям вважаються найбiльш при-йнятними. В сферi оподаткування запропоновано дь яти на рiвнi СС у тому випадку, коли уряди окремих держав-члешв не можуть забезпечити прийняття ефективного рiшення.
Загалом, основними стратегiчними прюрите-тами податково! полiтики СС на найближчi роки встановлено: зосередити увагу на лшвщащ! подат-кових перешкод для в«х форм транскордонно! еко-номiчноI дiяльностi, одночасному продовженнi бо-ротьби проти недобросовюно! податково! конкурен-цй та розширеннi спiвробiтництва мiж податковими органами у сферi забезпечення контролю та бо-ротьби з шахрайством.
Дослiджений досвiд краш-члешв СС щодо стратепчного розвитку в сферi оподаткування дае змогу виявити прюритетш шляхи розвитку податково! системи Укра!ни в умовах кризи та рецеси еко-номiки.
По-перше, вважаемо за доцшьне перерозподь лити податкове навантаження у наступнiй послщов-носп, знизити тиск на оплату пращ до рiвня оподат-кування катталу, з метою вiдновления зростаючих тенденцш споживання в державi. Вагомiсть зазначе-но! пропозици тдтверджуеться тим, що у 2014 рощ рiвень ВВП кра!ни складав 1 566 728 млн грн, а шн-цевих споживчих витрат домашнiх господарств -1409772 млн грн, що становить майже 90% ВВП. Компенсащя податкового недоотримання коштiв здшсниться за рахунок зростання податкових надхо-джень вiд споживання. Тобто, збереження балансу мiж податковим навантаженням та рiвнем вкладу сегменту у розвиток економiки держави також спри-ятиме справедливому та ефективному розподiлу сустльних благ.
По-друге, з метою спрощення оподаткування та зменшення витрат на адмшютрування податкiв до-цiльно переглянути можливiсть щодо скорочення кiлькостi податкових ставок та умфшаци баз оподаткування вiдповiдно досвiду оподаткування кра!н-партнерiв, для кого наша економша вiдкрита. В цьому аспект вкрай необхщно переглянути поль тику оподаткування щодо встановлення податкових ставок на активн та пасивнi доходи у бш !х зрiв-няння. Оскшьки загрозливий рiвень недовiри насе-лення до банкiвськоI системи та тдвищеш ставки податкiв на пасивнi доходи сприяють вiдтоку депозитного катталу, i тим, самим, зменшенню обсяпв споживчого кредитування, що, в свою чергу, скоро-чуе обсяги споживання.
Потребують бiльшоI гнучкост^ п1дходи що встановлення обмежуючих параметрiв (зокрема, на обсяги операцш, доходiв, кiлькостi найманих пра-ц1вник1в тощо) в сферi оподаткування, оск1льки це сприяе формування непотрiбних податкових бар'е-рiв в процеа руху капiталу.
Безумовно, потребуе подальшого розвитку ви-користання 1Т-технологш в сферi оподаткування не тшьки в полiтицi декларування, а i формуваннi системи податково! безпеки держави на засадах сучас-них методiв ризик-менеджменту. Також, динамiч-шсть розвитку соцiально-економiчних процесiв в Укра1ш потребуе системностi в питаниях реалiзащï мои1торингу податкових критерiïв та iндикаторiв з метою формування адекватноï дшсносп податковоï уваги.
Перспективою подальшого дослiджения е об-грунтування стратегiï розвитку оподаткування в Ук-раïиi на основi використання розглянутих стратегiч-них прюритет!в в сферi оподаткування краïн-членiв
ее.
Лiтература
1. A Fair and Efficient Corporate Tax System in the European Union: 5 Key Areas for Action [Electronic resource] // Communication from the Commission to the Council COM(2015)302 final. - Access mode: http://ec. europa. eu/taxation_customs/taxation/company _tax/fairer_corporate_taxation/index_en.htm. 2. EU Tax Policy Strategy [Electronic resource]. - Access mode: http://ec.europa.eu/taxation_customs/taxation/ gen_ info/tax_policy/index_en.htm. 3. Europe 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth [Electronic resource] // Communication from the Commission C0M(2010) 2020 final. - Access mode: http://ec.europa.eu/eu2020/pdf/C0MPLET%2 0EN% 2 0BARR0S0%20%20%20007%20-%20Europe%2020 20%20-%20EN%20version.pdf. 4. Ireland's Corporation Tax Strategy [Electronic resource]. - Access mode: http://www.finance.gov.ie/sites/default/files/CT-Strat-egy-Presentation-for-Website-FINAL.pdf. 5. Promoting the internal market and economic growth. Towards simple, fair and efficient taxation in the European Union [Electronic resource] // The European Union explained: Taxation. - Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2015. - 12 р. - Access mode: http://europa.eu/pol/index_en.htm. 6. Tax policy in the European Union - priorities for the years ahead [Electronic resource] // Communication from the Commission to the Council, the European Parliament and the Economic and Social Committee (2001/C284/03). - Access mode: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=C0M:2001: 0260:FIN.
Покатаева О. В., Кучерова Г. Ю. Стратеп-чне планування розвитку оподаткування в кра'1-нах GC
В статп здшснено дослiджеиня стратегiчних прiоритетiв та напрямiв стратегiчного планування розвитку оподаткування в крашах еС. В ходi дослi-дження використано методи узагальнення, виокрем-лення, аналiзу, синтезу, iндукцiï, що дало змогу
стверджувати про диспропорцл у розподЫ податко-вого навантажения за сферами оподаткування, а саме: зГ змщенням акцеипв оподаткувания на труд, потГм капгтал та споживання. Визначено, що основш стратепчш прюритети розвитку оподаткування в крашах-членах СС сконцентровано на стабшзацп податкових надходжень держав-члешв; формуванш стабшьного внутрГшнього ринку; сприянн зрос-танню зайнятостг
Ключовг слова: стратепчне планування, система оподаткування, стратепчш прюритети, подат-кова полГтика, податковГ надходжения.
Покатаева О. В., Кучерова Г. Ю. Стратегическое планирование развития налогообложения в странах ЕС
В статье проведено исследование стратегических приоритетов и направлений стратегического планирования развития налогообложения в странах ЕС. В ходе исследования использованы методы обобщения, выделение, анализа, синтеза, индукции, что позволило говорить о диспропорции в распределения налоговой нагрузки по сферам налогообложения, а именно: со смещением акцентов налогообложения на труд, затем капитал и потребления. Определено, что основные стратегические приоритеты развития налогообложения в странах-членах ЕС сконцентрированы на стабилизации налоговых поступлений государств-членов формированию стабильного внутреннего рынка; содействии росту занятости.
Ключевые слова: стратегическое планирование, система налогообложения, стратегические приоритеты, налоговая политика, налоговые поступления.
Pokatayeva O. V., Kucherova G. Yu. Strategic Planning of Taxation Development in the EU Countries
The paper studied the strategic priorities and strategic planning of taxation in the EU. The study used the methods of generalization, selection, analysis, synthesis, induction, which allowed to talk about imbalances in the distribution of the tax burden of taxation, namely to shift the emphasis of taxation on labor, then capital and consumption. It was determined that the main strategic priorities for the development of taxation in the EU Member States are concentrated on stabilizing the tax revenue of the Member States; the formation of a stable domestic market; promoting employment growth. The main strategic plans for tax policy in the coming years the EU generalized measures focus on the elimination of tax obstacles to all forms of cross-border economic activity, continuing the fight against harmful tax competition and the expansion of cooperation between tax authorities in the field of control and the fight against tax fraud. In the context of European trends for further development of taxation in Ukraine justified following recommendations: to redistribute the tax burden: to reduce the pressure on labor costs to the level of taxation of capital in order to reduce the growing trend of consumption in the country; reduce the number of tax rates and bases, respectively, to unify the partner countries, for whom our economy is open; improved approaches that establish limiting parameters; develop the use of IT technologies in the field of taxation.
Keywords: strategic planning, taxation, strategic priorities, tax policy, tax revenues.
OraTra Haginmna go pegaKmi' 03.06.2015
npHHHHTO go gpyKy 07.07.2015
