CC BY
44
Г.Ю. Кучерова, к.е.н.
ЗАКОРДОННИЙ ДОСВ1Д СТРАТЕГ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ПОДАТКОВО1 СВ1ДОМОСТ1 ГРОМАДЯН
европЕйсько! сп1льноти
Боротьба з податковим шахрайством, ухиленням вiд сплати податкiв та агресивною полiтикою податкового планування набирае обертiв у всiх кра!нах €С у зв'язку з розвитком процешв глобалiза-ци, штеграци та пол^ичним прагненням зробити податковi системи кра!н бiльш справедливими, ефективними та прозорими. Боротьба з ухиленням вщ сплати податюв сприяе зменшенню податкового розриву та допомагае податковим органам досягти двох важливих цшей, а саме: шдвищити рiвень ефективностi зборiв податюв та зни-зити рiвень податкового навантаження на платникiв податкiв. Тобто закордонний досвщ боротьби з ухиленням вщ сплати податкiв та податковим шахрайством е дiевим i мае вщповщний економiчний ефект, чим може стати корисним для уряду Укра!ни у процес трансформаци системи оподаткування. Питаннями вивчення закордонного досвщу оподаткування займалися такi провiднi вчеш, як В. Андрущенко, О. Василик, В. Геець, А. Даниленко, Т. Сфи-менко, Ю. 1ванов, Т. Калшеску, А. Крисоватий, В. Мельник, А. Олешко, А. Поддерьогiн, О. Покатаева, А. Соколовська, Л. Та-рангул, С. Юрш та шш. Проте свiтова фiнансово-економiчна криза продемонструвала тюний взаемозв'язок економiк кра!н св^у, тому подальше вивчення закордонного досвщу стратегiчного розвитку податково! свiдомостi у громадян европейсько! спiльноти дае мож-ливiсть обгрунтувати вибiр дiевих механiзмiв податкового регулю-вання нацюнально! економши в умовах нестабiльностi.
Метою статтг е узагальнення закордонного досвщу страте-гiчного розвитку податково! свщомост громадян европейсько! ст-льноти та !! формалiзацiя для визначення европейського вектора податково! пол^ики щодо шляхiв !! розвитку.
Загальноприйнятим у Свропейських кра!нах е висновок, що ефективнiсть стратегi! розвитку оподаткування формуеться за раху-нок одночасного застосування механiзмiв виявлення податкового шахрайства, ухилення вщ сплати податкiв та заходiв спрощення процедури справляння податкiв, а саме: використання санкцш до платниюв податкiв, якi свiдомо не платять податки або не дотриму-
© Г.Ю. Кучерова, 2015 271
ються податково! дисциплiни; спрощення процедур для тих, хто прагне дотримуватися податково! дисциплши, тобто е свiдомим платником податюв, але бореться зi складною податковою системою. Пошук вщповщного балансу мiж двома механiзмами оподат-кування у Gвропi виявляеться досить складним та неоднозначним [3, с. 25].
Емпiричнi данi та результати дослщжень експертiв кра!н СС показують, що iснуе взаемозв'язок мiж дотриманням податкового законодавства, соцiальними нормами та ефектившстю iнститутiв (органiв оподаткування), яю вiдповiдають за збiр податкiв i пере-розподiл суспiльних благ. Цей взаемозв'язок формуе рiвень податково! свщомосп громадянина Свропейсько! спiльноти. Даному рiвню податково! свiдомостi вiдповiдають сощальш норми, якi е правилами регулювання податково! поведiнки людей з урахуван-ням !х потреб, прагнень та суспшьних меж. Соцiальнi норми в рамках дотримання податкового законодавства формуються колектив-ною поведiнкою платникiв податюв, яка визначаеться взаемодiею мiж окремими платниками податюв. Якщо дослiджувати сощальш норми окремо, то вони виступають детермшантами рiвня вщповща-льностi у дотриманш податково! дисциплiни суспiльством, який ха-рактеризуеться мiрою ухилення вщ сплати податкiв.
Тобто формування вщповщних соцiальних норм е стратепч-ним завданням у системi боротьби з порушеннями податкового законодавства. Прикладом дотримання вщповщних норм виступають шститути, вiдповiдальнi за збiр податкiв та надання суспiльних по-слуг, що контролюють дотримання податкового законодавства i тим самим зростання рiвня доходiв вiд податкових надходжень за рахунок упровадження iнституцiйних обмежень можливостей для ухиляння вiд сплати податкiв.
Досвщ кра!н СС демонструе, що в контекст податково! пове-дiнки бшьш дiевим виступае податковий орган, а поступлившим е платник податкiв. У той же час ефективне управлшня та розподш суспiльних благ i послуг стимулюе розвиток формування свщомо! схильностi до дотримання податково! дисциплши, оскшьки плат-ники мають прозоре тдтвердження справедливого та цiльового ви-користання сво!х податкових платежiв.
Формування прямого зв'язку «знизу догори» i «згори донизу» мiж соцiальними нормами та сощально-податковими iнститутами сприяе розвитку позитивного зворотнього зв'язку, заснованого на довiрi та партнерству мiж платниками податюв, податковими органами та владою. Свропейськими фахiвцями вiдстежено залеж-
шсть, яка шдтверджуе, що за умов достатнього piB^ свщомо-ст населення в Kparni високий piBeHb дотримання податково! дисциплши одночасно приводить до тдвищення ефективност забезпе-чення суспiльними благами та зниження податкового наванта-ження, а бiльш вщповщне забезпечення суспiльними благами, у свою чергу, позитивно впливае на дотримання податково! дисциплши.
Отже, европейська практика показуе, що найбшьш ефективне надання суспшьних благ досягаеться в раз^ коли дiяльнiсть уряду i податкове адмiнiстpування е ефективними. Якщо податкове адмш> стрування е абсолютно ефективним, сощальш норми не мають зна-чення при визначеннi податково! дисциплши як ефективного методу збору податюв, що може повшстю усунути факти ухилень вiд сплати податюв.
Бiльш того, припускаючи, що уряд е ефективним, дотримання податкового законодавства платниками податюв обов'язково при-зведе до полшшення надання суспшьних благ. Однак, найбiльшi ри-зики ефективносп пpитаманнi податковим органам, тому актуальности набувають якiснi сощальш норми, як важелi дотримання податкового законодавства, i, таким чином, мipою забезпечення суспшьних благ.
Наочне представлення розглянутих взаемозв'язюв формування податково! свщомосп у Сврош зображено на рисунку. В об-ластi неефективностi на гpафiку (до кшця осi ефективностi податкового адмшютрування - «Неефектившсть») соцiальнi норми ви-значають дотримання податкового законодавства, тобто загальний piвень доходiв для забезпечення суспшьних благ. Рiвень дотримання податкового законодавства, як правило, вище, якщо уряд дiе в напpямi забезпечення ефективного пеpеpозподiлу суспiльних благ. Ефективне та продуктивне упpавлiння забезпеченням суспшьних благ приведе до досягнення максимального piвня !х надання, навт якщо податкове адмiнiстpування е недостатньо ефективним, оскшьки платники податюв вiдчувають звоpотнiсть сплачених податкових платежiв, а отже, платитимуть податки добровшьно. З ш-шого боку, якщо платники податюв вiдчувають, що !х податковi внески витрачаються урядом неефективно, сощальш норми коригу-ються убiк ухилення вiд сплати податюв. Ця ситуацiя представлена на дiагpамi в областi «Маpнотpатностi уряду».
Отже, на основi вищезазначеного модель формування податково! свщомост PS европейських громадян визначаеться такою функцiональною залежшстю ïï структурних елементiв:
РЗ — Е , % ,, Е ),
Л Рз \ П ра' эь ? иг /' Зп — к (Хп ), Ера — 1еЕра (Хк ), — (Хт ), Еиг — /еш (Хг ),
де Зп - соцiальнi норми; Ера - рiвень ефективностi податкового ад-мiнiстрування; ХьЪ - рiвень забезпечення сощальними благами гро-мадян; Еиг - ефективнiсть урядових рiшень; п, к, т, г - кшьюсть функцiональних показникiв, що характеризують сощальш норми, рiвень ефективностi податкового адмшютрування, рiвень забезпечення соцiальними благами громадян, ефектившсть урядових р> шень вiдповiдно.
Запежюсть забезпечення
Сощальш норми
Максимум забезпечення суспгяьними. благами
Ефеюгившсть податкового адмпистрування
Марнотратний уряд
Шнщум забезпечення суспшьними. благами
Рисунок. Взаемозв 'язки у систем! податковоТ сегдомостг европейськог стльноти
Джерело: [3, с. 104].
Враховуючи розглянут концептуальнi положення форму-вання взаемозв 'язюв у системi податково! свщомост европейсько! спiльноти, проаналiзуемо результати реалiзацi! заходiв урядiв щодо розвитку свщомого оподаткування. Так, держави-члени СС вжили системш заходи для пiдвищення ефективност податкового управ-лiння протягом звггного перiоду 2013-2014 рр. Зазначенi заходи включають такi механiзми оподаткування: заходи полегшення доб-ровiльного дотримання податкового законодавства та стратеги примусу до його дотримання [3, с. 25].
З метою сприяння добровшьному дотриманню податковоï дисциплiни та удосконалення механiзмiв дотримання податкового законодавства держави-члени €С спрямували своï стpатегiчнi дiï в напpямi зменшення податкових pозpивiв, шляхом спрощення адм> нiстpування та процедур примусу. Тобто пол^ика уpядiв у сфеpi оподаткування одних краш базувалася на бшьш гуманних мехашз-мах, шших - на бiльш консервативних та жорстких.
Зауважимо вагомий аспект, що i реформа податкових оpганiв на оргашзацшному piвнi займае пpовiдне мюце у стpатегiях держав-членiв €С: а саме:
Болгаpiя створила у цьому напpямi спецiальний Директорат для виявлення податкового шахрайства у межах свого Нащональ-ного агентства зi збоpiв i доходiв;
Чехiя розглядае сферу свого нового проекту у створенш «едино!' точки збору», яка об'еднуе збip податкiв, платежiв i внескiв со-цiального страхування;
Хорватя провела pеоpганiзацiю своеï податковоï адмшютра-цiï з метою тдвищення ïï ефективностi;
Кiпp плануе створити едине реструктуроване Агентство по доходах, яке поеднуватиме два pанiше окремих колекторських Агентства по доходах;
Данiя переглянула адмiнiстpативну структуру сво1х податкових оpганiв з метою тдвищення ефективносп податкового аудиту та контролю;
Мальта завершила злиття сво1х Департамент зi збоpiв i до-ходiв у единий орган, поеднуючи функци з адмiнiстpування ПДВ i податкових декларацш;
Румунiя провела pестpуктуpизацiю Нацюнального агентства з фiнансового адмiнiстpування, створивши новий Департамент з антишахрайства;
у Португали функцюнуе пiдpоздiл з упpавлiння ризиками по дотриманню податкового законодавства.
Отже, уряди краш €С активно трансформують оpганiзацiйну структуру податкових оргашв у напpямi об'еднання супутшх функ-цiй та виокремлюють шдроздши для боротьби з ухиленням вщ сплати податкiв. Також одним iз вагомих питань, якому уряди краш €С пpидiляють багато уваги, залишаеться своечасне та якiсне ш-формацшне забезпечення податкових оpганiв. Саме тому у сфеpi оподаткування з метою розвитку автоматичноï обробки податковоï шформацп активно використовують сучаснi IТ-технологiï. Подат-кiвцi здатнiсть використовувати вiдповiднi 1Т-системи для управ-лiння збором податюв, у тому числi для операцш, пов'язаних з бо-
ротьбою iз шахрайством та наданням послуг платникам податюв, позицiонують як стратепчний напрям pеалiзацiï податковоï пол> тики держав.
У цьому напpямi Болгаpiя розширила спектр електронних послуг, яю надаються платникам податкiв, у той час як в 1рланди введено нову IT-систему для подання декларацш про мюцеву нерухо-мють он-лайн. У свою чергу Ггатя повнiстю впровадила нову елек-тронну систему оцiнки майна, а Польща розпочала pеалiзацiю комплексного проекту модершзаци податкового електронного адмшю-трування. У межах цього проекту фах1вщ готуються представити попередньо заповнеш податковi деклаpацiï, для чого реоргашзо-вано базу даних, яка використовуеться податковими органами. 1с-панiя посилила контроль над електронною комерщею та азартними 1нтернет^грами, тодi як Великобриташя запустила нову цифрову стpатегiю податкового адмшютрування.
Деякi краши GC вживають бiльш жоpсткi пpимусовi заходи для виявлення шахрайства та ухилення вщ сплати податкiв, якi за-звичай е частиною багатоpiчних стpатегiй розвитку оподаткування, оpiентованих на пpiоpитетнi сектори економши з високими piвнями податкових ризиюв. Наприклад, У Болгаpiï податковi заходи уряду були зосеpедженi на виявленш контрабанди тютюну та шахрайства у паливному сектоpi.
На даний час Юпр розробляе комплексну стратепю з управ-лiння дотримання податкового законодавства, засновану на аналiзi значних податкових ризиюв. В Естонiï прюритетними стали пере-вipки галузей з високими податковими ризиками, а саме: будiвни-цтва, громадського харчування та готельного бiзнесу, також у краш запроваджуються заходи з полiпшення використання системи уп-pавлiння податковими ризиками безпосередньо у процеш податко-вого аудиту.
Фшляцщя продовжуе здiйснювати свiй багатоpiчний план дш у боpотьбi з тшьовою економiкою. В Iталiï податковi органи розпо-чали pеалiзацiю планiв проведення опеpацiй для виявлення неза-декларованих доходiв громадян та вiдмивання грошей суб'ектами господарювання. Латвiя завершила pеалiзацiю свого плану у боро-тьбi з тiньовою економiкою та забезпечення добpосовiсноï конку-pенцiï.
Литовська Державна податкова шспекщя pеалiзувала свiй план дш по дотриманню податкового законодавства за 2013-2014 р., який оpiентований на найбшьш пошиpенi факти ухилення вщ сплати податкiв та включае заходи щодо полшшення добpовiль-
ного дотримання податкового законодавства. Мальта запровадила низку заходiв щодо полшшення податкового аудиту та аналiзу по-даткових ризиюв.
Словаччина проводить реалiзацiю триступеневого плану дш у боротьбi i3 шахрайством у сферi ухилення вщ сплати ПДВ. Сло-венiя прийняла програму для боротьби з тшьовою економiкою.
Отже, дiï податкових оргашв з примусового дотримання податкового законодавства, наведет вище, були використаш кра1-нами GC разом iз заходами щодо спрощення системи справляння податюв, а саме: розширення сфери надання електронних послуг податковими органами, в деяких випадках змiна процедур оподаткування. В Австри, наприклад, пiдвищено порiг, нижче якого допу-скаються процедури спрощення справляння ПДВ за рахунками-фактурами.
Проте Болгарiя ввела додатковий гопвковий режим стяг-нення ПДВ для малих платникiв податкiв, а в грудш 2013 р. на Ki^i введено оновлену схему готiвкового облшу. Починаючи з 2015 р. катя затвердила ряд положень щодо вщправки заздалегiдь запов-нених податкових декларацш близько 30 мiльйонам платникiв по-даткiв, особливо робiтникам i пенсюнерам, та запровадила заходи щодо поширення використання електронного рахунку.
Латвiя знизила податкове навантаження, пов'язане iз форму-ванням ПДВ по операцiям з нерухомютю. У 2013 р. Португалiя представила електронну систему виставлення рахунюв, що вимагае обов'язковоï наявностi рахунку-фактури, зокрема даних рахунку в електроннш формi. У краïнi також запроваджено податковi стимули для заохочення споживачiв вимагати рахунки у певних секторах економши, де податковi ризики е найбiльшi [3, с. 26-27].
У той час як у деяких крашах податковi закони були змшеш в напрямi спрощення оподаткування, в шших краïнах встановлено бiльш жорстю правила запобiгання податковому шахрайству та ухилення вщ сплати податкiв. Дедалi бiльше краш GC орiентують податкову увагу на операци з гоивкою i можливiсть розширення та спрощення використання мехашзму повернення ПДВ.
Австрiя, наприклад, для цього змiцнила систему нагляду за азартними прами. Болгарiя посилила правила перемiщення товарiв, яю вiдносяться до групи товарiв з високим ризиком податкового шахрайства в кра1т. Упродовж 2013 р. Хорвапя завершила реалiза-цiю свое1' стратеги го^вкових операцiй в Iнтернетi (fiscalisation), орiентованоï на спрощення податковим органам контролю за гоив-ковими операщями.
Чехiя плануе знизити лiмiт готiвкових операцш i розширити межi використання платежiв у механiзмi повернення ПДВ. Цшавим е пiдхiд Нiмеччини, яка посилила жорстюсть податкових правил з добровшьного виявлення фактiв порушення податкового законодавства з метою перешкоджання ухилянню вщ сплати податкiв шляхом тдвищення ймовipностi викриття податкового шахрай-ства.
Угорщина завершила впровадження pеестpацiï готiвкових операцш (касових pеестpатоpiв/апаpатiв) в Iнтеpнетi по всш кpаïнi, розширила вимоги до шформаци про платникiв ПДВ та ввела ме-ханiзм повернення ПДВ в аграрному сектора Iталiйська влада зро-била обов'язковими для бiзнесу розрахунки картками як платiжним засобом для оплати за товари та послуги, в тому чи^ професшш.
Мальта затвердила бшьш жоpсткi норми, що регулюють передачу акцш, оновила правову базу в напpямi пiдвищення ефектив-ностi боротьби з ухиленням вiд сплати податкiв. Щцерланди плану-ють вжити заходи з обмеження неналежного використання струк-тури компанiй з метою уникнути зобов'язань перед пpацiвниками. Словаччина розширила меж1 використання мехашзму повернення ПДВ, у свою чергу Словешя посилила жорстюсть правил використання касових апараив.
Процеси глобалiзацiï спонукали податковi органи краш GC ствпрацювати не тiльки з iншими правоохоронними органами, а i з податковими органами в шших крашах св^у. Наприклад, уряд Ав-стpiï розробив свою систему для обмшу шформащею мiж податковими органами та органами сощального захисту з метою посилення ix взаемозв'язку. Кpiм того, держави-члени GC розширили свою мережу обмiну iнфоpмацiею. Так, уряд Мальти змщнив зв'язки iз за-pубiжними податковими органами, уряд 1спани розширив мережу мiжнаpодниx угод щодо обмшу податковою шформащею.
У цшому майже ус кpаïни GC погодили з США Акт про шо-земш рахунки дотримання податковоï дисциплши (FATCA) та стали учасниками розвитку сшвроб^ництва як на pегiональному piвнi в кpаïнi (наприклад, Великобpитанiя i територи Сполученого Коpолiвства), так i з шшими державами-членами СС. Пщ час голо-вування Сполученого Коpолiвства в 2013 р. 8 краш-члешв СС спри-яли створенню автоматичного обмiну iнфоpмацiею з податкових питань та прийняли мiжнаpоднi piшення у межах завдань подо-лання ухилення вщ сплати податкiв та покращення збору податкiв в кpаïнаx, що розвиваються [3, с. 27].
Висновки. Результати аналiзу закордонного досвщу страте-гiчного розвитку та формування взаемозв'язюв у системi податко-
во! свщомосп европейсько! спiльноти дозволяють зробити три основы висновки щодо податково! пол^ики кра! СС у цьому напрямь
1. Уряд, який проводить ефективне податкове адмшютру-вання, сприяе збшьшенню доходiв до бюджету кра!ни. Ефектив-нiсть розподiлу доходiв бюджету е окремим питанням. У випадку якщо податкове адмiнiстрування е ефективним у межах проведення перевiрок, то уряд у той же час марно витрачае доходи вщ податкових надходжень, переваги ефективного податкового адмшютру-вання втрачаються. Зазначена модель поведшки влади не спри-ятиме свiдомiй сплатi податкiв, оскшьки невiдчутна !х соцiальна вiддача, тобто формуеться суспшьне бачення щодо нецшьового ви-користання податкових надходжень.
2. Формуючи податкову дисциплшу i механiзми !! дотримання, сощальна норма може виявитися ефективним шструментом податково! полiтики для забезпечення функщонування системи податкового адмшютрування з обмеженими ресурсами. Ретельний вiдбiр суб'ектiв господарювання для проведення податкових пере-вiрок, розвиток податково! осв^и та пiдвищення якостi надання су-спiльних послуг для конкретних мюцевих, регiональних або профе-сiйних груп сприяють полiпшенню стану державних фшаншв шляхом створення адмiнiстративного тиску вщповщно цiлям податково! пол^ики, встановлюючи таким чином закономiрностi податково! поведшки серед рiзних груп суспшьства.
3. У випадку якщо податковi органи також дiятимуть в ште-ресах платникiв податкiв, уряду буде достатньо використовувати сощальну норму як додатковий шструмент податково! пол^ики разом iз примусовими заходами щодо дотримання податково! дисци-плши, оскiльки соцiальнi норми можуть стати двошчним мечем: якщо уряд дiятиме неефективно та не в штересах суспiльства, сощ-альнi норми, що вiдповiдають податковiй поведiнцi ухилення вщ сплати податкiв, переважатимуть над сощальними нормами, якi сприяють свiдомому дотриманню податкового законодавства.
Отже, переконання в тому, що уряд дшсно дiе в iнтересах суспiльства, сприятиме зростанню свiдомого дотримання громадя-нами податково! дисциплши i тим самим змщненню вiдповiдних со-цiальних норм та пдно! податково! поведiнки [3, с. 103-104].
З'ясовано, що стратепчш прюритети розвитку податково! св> домостi европейських громадян сконцентроваш на розширеннi за-стосування IТ-технологiй у сферi оподаткування та шформацшного забезпечення контролю оподаткування всередиш кра!ни та за !! межами з метою встановлення автоматичного обмшу податковою ш-
формащею мiж кpаïнами-учасниками СС. Зазначене забезпечуе тдвищення прозоросп транскордонних податкових ршень; поси-лення податкового контролю го^вкових опеpацiй, розвиток сис-теми управлшня податковими ризиками, зокрема у прюритетних га-лузях економiки та тих сегментах економши, суб'ектам господарю-вання у яких притаманний високий piвень податкового ризику; ре-формування податкових оpганiв, удосконалення оподаткування ПДВ, зокрема в аспектах його повернення та податкового контролю, активiзацiю полiтики декларування доxодiв, формування тю-них взаемозв'язкiв мiж сощальними та податковими органами.
У правовому аспект уряди кpаïн були нацшет у сфеpi прямого оподаткування на максимальну унiфiкацiю законодавчих норм, у сфеpi непрямого оподаткування - на гармотзащю правового забезпечення вшьного транскордонного пеpемiщення кат-талу, товаpiв та послуг. Держави-члени СС спрямували своï страте-гiчнi ди на конкpетнi обставини, що сприяли формуванню податкових pозpивiв, збалансувавши ди та заходи, нацiленi на спрощення, а iншi - на примушення до дотримання податкового законодавства з метою розвитку податковоï свщомост у громадян.
Лiтература
1. Building Taxpayer Culture in Mozambique, Tanzania and Zambia: Achievements, Challenges and Policy Recommendations. Report CMI. July 2012 [Electronic resource] / Odd-Helge Fjeldstad and Kari K. Heggstad. - Bergen : Chr. Michelsen Institute, 2012. - 50 p. - Access mode: www.cmi.no/publications.
2. Combatting Corporate Tax Avoidance: Commission Presents Tax Transparency Package [Electronic resource] European Commission - Press release (Brussels, 18 March 2015). - Access mode: http://ec.europa.eu/taxation_customs/taxation/company_tax/transpar-ency/index_ en.htm.
3. Tax Reforms in EU Member States. Tax Policy Challenges for Economic Growth and Fiscal Sustainability [Electronic resource] Report 2014 // Taxation Papers. Working Paper: European Commission. -2014. - № 48. - 154 p. - Access mode: http://ec.europa.eu/economy_fi-nance/publications/european_economy/ 2014/pdf/ee6_en.pdf.
4. Tax Transparency. Seizing the Initiative [Electronic resource]. -London : Ernst&Young LLP, 2013. - 49 p. - Access mode: www.ey. com/uk.
Надшшла до редакци 09.12.2015 р.
