CC BY
47
УДК 336.22(477)
А. I. Бутенко,
доктор економтних наук,
Н. Л. Шлафман,
доктор економтних наук,
О. В. Бондаренко,
астрант, м. Одеса
ПОДОЛАННЯ АСИМЕТРП В ПОДАТКОВ1Й СИСТЕМ1 УКРА1НИ
Попри вс проведет за остант роки реформи, в Укра!т досi не створена система оподаткування, яка б характеризувалася пiльговим i доброзичливим до продуктивно! дiяльностi оподатковуванням прибут-шв i доходiв iнвесторiв i тдприемщв, розумно побу-дованою прогресивною системою оподатковування доходiв громадян i зваженим (за ставками) i збалан-сованим (за кориснiстю - медичною i соцiальною) оподаткуванням споживання.
Пiд асиметргею ми розумieмо поняття, що ввдображуе iснуюче в об'ективному свiтi порушення порядку, рiвноваги, ввдносно! стiйкостi, пропорцш-ност i домiрностi мiж окремими частинами цiлого, пов'язане зi змшою, розвитком i органiзацiйною пе-ребудовою. Тобто для податковог системи - аси-мет^я це порушення основного класичного принципу 11 побудови, сформульованого ще у XVIII ст. Адамом Смгтом у його ввдомш працi «До^дження про природу i причини багатства народiв» - справедливости оподатковування, тобто рiвного обов'язку в«х платити податки, але виходячи з реально! пла-тоспроможностi фюкально зобов'язаних осiб. При цьому проблема справедливости оподаткування без-посередньо пов'язувалася з питаниями рiвностi по-даткового тягаря (лвносп при вилученнi частини доходiв) i перекладання податкових тягот. Адже на практищ абсолютна рiвнiсть неможлива, в першу чергу, в силу вiдмiнностей у доходах i в майновому станi платнишв податшв.
Дослiджения свiтового досвiду побудови пода-тково! системи свiдчить про те, що для розвинених кра!н зараз властиво пiдтримувати загальний тягар податшв на рiвнi 30-40% вiд обсягу ВВП. Кра!ни, що мають тдвищен темпи економiчного розвитку, на-магаються не переходити лiмiту у 25%.
Зпдно з останнiми статистичними даними ОЕСР, частка податшв у ВВП розвинених кра!н остантми роками падае i нинi мае найнижчий рь вень з початку 1990-х рошв. У середньому по кра-!нах ОЕСР, цей показник становив: у 2007 р. -35,4%, у 2008 р. - 34,8 i в 2009 р. - 33,7% (а тк був у 2000 р. - 35,5%) [1]. Разом з тим, якщо взяти дат 2009 року, то «розкид» за цим показником мiж кра!-нами залишаеться досить значним. На одному «по-люсi» - Данiя i Швецiя, з показниками, вiдповiдно,
48,2 i 46,4%. На iншому - Мексика, з показником податшв до ВВП 17,5%, за нею йдуть Чил - 18,2, поттм США - 24,0 i Туреччина - 24,6%. Австрiя, Бельгiя, Фiнляндiя, Франщя, Iталiя i Норвегiя збер^ають по-датковий тягар на рiвнi приблизно 40%.
Протягом двох рошв поспть цей показник падав майже в половинi кра!н ОЕСР, i протягом трьох рошв постль - в Канад^ Франдi!, 1сландп, Iрландi!, Новiй Зеландi!, Норвегi! та Великобритании Якщо говорити про найбшьш помiтнi змiни цього показ-ника, то податковий тягар знизився бшьш тж на 5% в перюд м1ж 2007 i 2009 рр. в трьох кра!нах: 1спа-тя - з 37,3 до 30,7%; Iсландiя - з 40,6 до 34,1% i Чилi - з 24 до 18,2%. За ними йдуть Гретя, Iрландiя, Нова Зеландiя i США, податковий тягар в яких зменшився на 3-4% за той же перюд [2].
Шдтвердженням викладено! тези слугують та-кож дат аналгтично! доповiдi «Paying Taxes 2016» (стльна розробка аудиторсько! фiрми «Price water house Coopers» i МБРР) [3]. У ньому, ^м розра-хунку показнишв частки податшв у ВВП, даються також показники «податково! привабливосп» i «простоти податково! системи». I на основi цих показнишв потiм визначаеться шдекс загального по-даткового тягаря («Total Tax Rate»). В Сврот за цим шдексом беззастережно лiдирують Хорватия (20) i Люксембург (20,1). Укра!на ж (серед кра!н Центрально! Азп та Схiдно! Свропи) займае передос-танне мiсце (52,2), при середньому рiвнi для цих кра!н 35,2.
Крiм того, Укра!на знаходиться серед кра!н, що мають найвищий серед кра!н Центрально! Азi! та Схвдно! Свропи податок на працю - 43,1% вiд доходу.
Якщо ж подивитися на час, який в кожнiй iз кра!н необхiдно затратити для того, щоб розрахува-тися з податками, то в Сврот лвдирують Сан-Ма-ршо та Люксембург (52 та 55 годин на рш, ввдпо-ввдно). В Укра!ни ж показник складае 350 годин, що майже в 1,5 рази бшьше, нiж середнш рiвень для цiе! групи кра!н (247 годин).
У доповвд «Doing Business 2016» [4] Укра!на також, незважаючи на зростання загального рейтингу ведення бiзнесу на 4 сходинки, за показником «Оподаткування» опустилась на одну сходинку (107 мюце серед 189 кра!н).
Дослiдження асиметрп податково! системи кра-!ни проводилось за трьома етапами процесу суспшь-ного вiдтворення: асиметрiя оподаткування на ета-пах оргашзацл виробиицтва, розподшу та спожи-вання.
Асиметр1я на етат виробництва. На цьому етапi об'ектами оподаткування можуть виступати тальки фактори виробництва i застосування подат-шв, орieнтованих на цi об'екти оподаткування, еко-номiчно шкiдливо. Застосовуючи податки на швес-тицiйнi ресурси (фактично - на намiр iнвестувати каттали в данiй кра!ш) i податки на працю (фактично - фюкальне обмеження права на працю), держава шкодить розвитку виробництва в кра!ш. Дiйсно, ПДВ на придбаи засоби виробництва i си-ровину, ПДВ на iмпорт сучасних iноземних техно-логiй, податок на активи (на майно, тальки прийняте на баланс, але яке ще не створило ново! вартосп), авансовi платежi з податку на прибуток - всi цi заходи негативно впливають на вибiр iнвесторами кра!ии свое! дiяльностi - i не тальки iноземних, але й нацюнальиих, мiсцевих.
В Укра!и в 2015 р. обсяг надмiру сплачених грошових зобов'язань платникiв податшв, що можуть враховуватися у сплату податкових зобов'язань наступних податкових перiодiв або по-вертатися на розрахунковi рахунки платиишв за !х зверненням, збiльшився на 22,1% до 25453,3 млн грн, з яких 80,1% - надмiру сплачений податок на прибуток тдприемств [5].
Крiм того, проект Закону Укра!ии «Про внесения змш до Податкового кодексу Укра!ни» пода-ний Кабiнетом Мiнiстрiв до Верховно! Ради напри-шнщ вересня, в цiлому прогресивний, але у ньому знов передбачаеться авансова сплата податку для громадян, що займаються iндивiдуальною дiяльнi-стю: «177.3. Фiзична особа, яка взята на облш у контролюючих органах як така, що здшсиюе iндивi-дуальну дiяльнiсть, сплачуе фiксовану суму податку на доходи фiзичних осiб шляхом здшснення авансового платежу за календари перiоди, що дорiвнюють мюяцю, кварталу, пiвроку, року (за вибором плат-ника). Сплата фшсовано! суми податку здшсию-еться не тзшше 20 числа (включно) мiсяця за наступи календари перiоди (мюяць, квартал, тв-рiччя, рiк), в яких платник податку мае намiр здшс-нювати таку дiяльнiсть. ... Авансовi платежi за календари перiоди, в яких индивидуальна дгялътстъ фактично не провадилась, поверненню не тдляга-ють».
На нашу думку, несправедливою е також норма про встановлення ставки оподаткування тако! дiяль-ност на рiвнi 10% вiд розмiру мшмально! заробгт-но! плати: «177.4. Податок на доходи фiзичних осiб з доходiв вiд iндивiдуальноl дiяльностi сплачуеться у фiксованому розмiрi, який становить 10 вiдсоткiв вiд розмiру мшмально! заробггно! плати, встановле-но! законом на 1 ачня звiтного (податкового) року з
розрахунку на календарний мюяць. З доходiв, отри-маних не вiд провадження iндивiдуально! дiяльно-сп, сплачуеться податок на доходи фiзичних осiб у порядку та за ставками, встановленими для таких доходiв цим роздiлом», адже для iнших працюючих ставки ПДФО складають бiльше 18% ввд всього доходу.
Асиметр1я на етат обмту. Економiчна дiяль-иють на цьому етапi обкладаеться податком на до-дану вартють (ПДВ), який стягуеться на кожнш ста-дп руху товару, зазвичай, за единою стандартною ставкою, але в платежi цього податку для кожного його платника передбачено «поглинання» тих сум цього податку, ям «прийшли» до нього в щнах придбаних ним продуктов, частин, компонентов тощо, i до оплати в бюджет пред'являеться тiльки рiзниця мiж сумою податку «на оборот» даного платника i всiма «вхiдними» сумами податку. В результат в«х цих манiпуляцiй, як передбачаеться в теори, ПДВ перетворюеться на «чистий податок» на концевого споживача (у нього немае «продажного обороту» i йому, ввдповвдно, не на кого перекладати сво! податковi платежi). Але це - в теори. На прак-тищ ж виникають рiзнi обставини: певи операцл можуть звшьнятися вiд податку; крiм едино! стандартно! ставки, часто застосовуються ще й знижеш, пiльговi ставки податку; особливе регулювання за-стосовуеться для експортно^мпортних операцiй. Все це значно ускладнюе адмiнiстрування ПДВ, змушуе тдприемства вести диференцiйовану звгт-тсть з цього податку, висувае особливi вимоги до оформления рахуикiв-фактур по в«х операцiях пiд-приемства тощо.
Держава, прагиучи полегшити малому бiзнесу тягар податкового регулювання, звшьняе малi тд-приемства, за певних умов, вiд оподаткування цим податком. Але, корисний ефект ввд цiе! пiльги отри-мують лише тдприемства торгiвлi та послуг, що на-даються безпосередиьо кiицевим споживачам, а для малих пiдприемств, зайнятих у виробничому сек-торi, вплив цiе! пiльги виявляеться, швидше, навгть негативиим. А справа в тому, що iншим тдприем-ствам - !х партнерам стае невигiдиим розмiщувати замовления у малих пiдприемств, що дтоть на ре-жимi звшьнення вiд ПДВ: рахунки, що виставля-ються ними, йдуть без видшення ПДВ i, вiдповiдно, вони не дають сум «вхiдного» податку, ям змеишу-ють кiицевi платежi по ПДВ.
Розрахуемо загальний економiчиий ефект ввд застосування ПДВ. Оскшьки ПДВ нараховуеться на будь-як угоди (обороти), то вже саме первинна си-ровина буде обходитися пiдприемцю на 20% доро-жче. Фактично, ПДВ ввдразу починае дiяти як податок на оборотний капiтал. Так, цей податок - тимча-совий, i для торговельного пiдприемства, де оборот не перевищуе одного мюяця, ПДВ може виявитися майже непомгтним (можна взяти кредит в банку i при рiвиi позичкового ввдсотка навiть в 15-20% по-
даткове обтяження оборотного катталу буде не за-надто великим). Однак в сферi виробництва дiловий цикл може складати i декшька мiсяцiв, в сшьському господарствi - до року, в суднобудуванш може ста-новити i пiвтора-два роки, в будiвництвi - 3 роки i бiльше. Таким чином, для тдприемств важко! про-мисловосп, машинобудування, продукцiя яких не завжди виготовляеться на замовлення ! вiдповiдно, навiть вже в готовому виглядi може досить довго че-кати концевого покупця, ПДВ перетворюеться на ре-альний i цшком вiдчутний тягар. Слiд також врахо-вувати, що цi пiдприемства можуть вiдчувати труд-нощi iз залученням кредитив - i суми !м потрiбнi досить велик!, i термiни бiльше звичайних, i незавер-шенi буд!вл! (на ввдм!ну ввд готово! продукцп на складi) банки неохоче приймають в якост застави.
Тому можна зробити висновок, що ПДВ пред-ставляе реальний тягар для сфери виробництва, особливо для галузей з тривалим циклом виробництва, ! для !нвестор!в в нов! проекти в цих галузях ПДВ виступае в якост досить ввдчутного (з ураху-ванням його ставки) прямого податку на каттал. При наявност цього податку швестор закладае його в розрахунки як фшсовану витрату (на ввдм!ну, на-приклад, ввд податку на прибуток, який виникае тальки, якщо е прибуток; оскшьки ж нов! проекти далеко не ввдразу починають приносити значний при-буток, то витрата на цей податок в ТЕО проекту за-звичай представляеться як умовна (необов'язкова). Ввдповвдно, фшансовий ефект ввд застосування цього податку може спонукати швестора або скоро-тити масштаби самого проекту, або обмежити цей проект тшьки ттею його частиною, яка передбачае застосування укороченого дшового циклу, або прийняти ршення взагал! про перенесення всього проекту в !ншу кра!ну. Для прикладу: !нвестицп на душу населення в Укра!ш складали: у 2012 р. -1,114 тис. дол., у 2013 р. - 1, 224, у 2014 р. - 1, 213, а в 2015 р. - тшьки 0,96 тис. дол. [6].
Таким чином, ПДВ не тшьки безпосередньо «шкодить» зростанню виробництва, економ!чного розвитку взагал!, а й непрямим чином тдривае фю-кальну базу !нших податшв, як! «прив'язаш» до шн-цевих етатв ввдтворювального процесу: менше ш-вестицш у виробництво - менше буде отримано ! до-ход!в економ!чними агентами на наступних стад!ях руху продукту, менше буде вироблено ! готово! продукций Кр!м того, особливу перевагу на внутрш-ньому ринку отримують виробники з кра!н, що не застосовують ПДВ: !м, звичайно, доведеться спла-тити ПДВ при ввезенш товар!в, але такий платеж для них виникае тшьки на етат безпосередньо перед моментом !х реал1зацп (або може зовим не виник-нути - коли за умовами контракту цей платеж пок-ладаеться на мюцевого покупця Импортера); ! мож-ливо також, що оплата товару пройшла в авансовому порядку, ! вони отримують повну оплату угоди навгть до моменту сплати податку).
Для мюцевих виробнишв ПДВ створюе дуже серйозш стимули в план! нарощування експорту -через застосування особливого режиму «нульово! ставки» податку. При цьому режим! експортер отри-муе негайне ввдшкодування вс!е! маси «вхвдного» ПДВ тшьки за фактом вивезення товару за кордон (навгть ще, може бути, ! без його продажу - в раз!, наприклад, коли поставка здшснюеться на користь доч!рньо! ф!рми або агенту компанп-постачальника в шшш кра!ш). Однак ця стимулююча роль ПДВ може створювати ! негативн ефекти. Наприклад, як в Укра!ш, коли проввдне мюце в експорт займають продукти з низькою часткою додано! вартост (зерно, насшня, тощо). Так, за статистичними даними, 36% експорту Укра!ни у 2015 р. склала сировина, а в агроекспорт - майже 60% - сировина ! тальки 20% - готов! харчов! продукти. При таких обстави-нах стимулювання експорту означае заохочення не-екв!валентного (невипдного) товарного обмшу !з закордоном - обмш велико! маси продукцп з низь-ким коефщентом ввдшкодування трудових витрат на меншу товарну масу з тдвищеною ощнкою включаеться в щну прибутковосп для !! виробнишв.
ПДВ також створюе серйозний негативний ефект для шновацшно! д!яльносп: витрати на !нно-вацл мають вельми тривал! терм!ни окупностц ком-пенсащя ПДВ, сплаченого при !мпорт! нового устаткування, затягуеться не тальки на перюд доставки й установки цього устаткування, але ще ! в зв'язку з необхвднютю особливо! техшчно! сертифь кацл цього обладнання, яка повинна мати мюце до початку його експлуатацл (а ця сертифшащя «в спе-циф!чних умовах Укра!ни» може займати до року ! бшьше). Якщо врахувати передбачену по ПДВ ком-пенсащю «вхвдних сум податшв» (нередко, практично не з!браних ! таких, що не надшшли до бюджету) експортерам, якими у нас е, в основному, си-ровинш галуз!, то в укра!нському вар!ат! податки, сплачеш галузями промисловосп, торпвлею ! насе-ленням, використовуються для виплати премш екс-портерам. Як приклад, можна навести ст. 197 Проекту Закону Укра!ни «Про внесення змш до Подат-кового кодексу Укра!ни» поданий Кабшетом Мшю-тр!в до Верховно! Ради напришнщ вересня:
«197.1. Звшьняються ввд оподаткування опера-
ц1! з:
197.1.32. постачання, у тому числ! операцп з !м-порту, ввдход1в та брухту чорних ! кольорових мета-л!в, а також паперу та картону для утил!зацп (маку-латури та ввдход!в) товарно! позицп 4707 зпдно з УКТ ЗЕД. Перел!ки таких ввдход!в та брухту чорних ! кольорових метал!в затверджуються Кабшетом Мь нютр!в Укра!ни.
Операцп з вивезення в митному режим! експорту товар!в, зазначених у цьому тдпункп, зв!ль-няються ввд оподаткування податком на додану вар-т!сть».
Поряд з цим, в Укра!ш icHye хротчна заборго-ванють з бюджетного ввдшкодування ПДВ грошо-вими коштами: на 01.01.2015 р. — 13,5 млрд грн, а на 01.01.2016 р. — 12,9 млрд грн, враховуючи, що за-провадження системи електронного адштстру-вання ПДВ стало одним iз чиннишв зростання в 2015 р. суми бюджетного ввдшкодування цього по-датку грошовими коштами в 1,6 рази.
Таким чином, податковi шструменти, що засто-совуються в Укра!н на етапi обмiнy (формально аналопчш вживаним в розвинених кра!нах), фак-тично дiють в сторону удушення саме виробничого сектора економiки. Це вiдбиваeтьcя в мiжнародних рейтингах Укра!ни, зокрема в Iндекci економ!чно! волi, що складаеться щорiчно спшьно 1нститутом економ!чно! волi та можливостей i The Wall Street Journal. Рейтинг кра!н за економiчною волею складаеться з п'яти блошв: вшьна економiка; бiльшою мiрою вшьна економiка; помiрно вiльна економiка; бшьш не вiльна, нiж вiльна, економша та подавлена економiка. В рейтингу кра!н cвiтy за економiчною волею 2016 р. Укра!на посша 162 сходинку (з рангом 46,8) помiж Соломонових оcтровiв i Конго, серед кра!н з подавленою економiкою [7].
Асиметр1я на emaniрозподту.
I. В Укра!н е «податок на доходи фiзичних оаб» (ПДФО), але функцп прибуткового оподатку-вання вш зовciм не здiйcнюe. Дiйcно, проблема з цим податком полягае в тому, що вш фактично ви-ключае з оподаткування тих громадян, як отриму-ють реальнi i виcокi «доходив», а також адмшютра-тивно абсолютно не пристосований для виконання свое! головно! ролi - виявляти та залучати до оподаткування «доходи фiзичних ос!б».
По-перше, як вiдомо, вся система контролю в cферi прибуткового оподаткування в у«х розвинених кра!нах орieнтована на виявлення доходiв, «не заявлених» платниками податкiв - тобто, не врахо-ваних в зарплатних ведомостях тдприемств i не за-значених у податкових декларацiях громадян. При цьому особлива увага придiляeтьcя громадянам, якi взагалi не подають податковi декларацл. В Укра!н ж податковий контроль з ПДФО, навпаки, обмежу-еться перевiркою тальки тих оciб, як подають звгт-нicть про сво! доходи.
По-друге, одержyвачi дiйcно великих доходiв не проводять !х через зарплатш вiдомоcтi i не допо-ввдають про них податковим органам у формi по-дання податкових декларацш, а використовують iншi засоби i методи, як податковими органами не контролюються. В Укра!ш дозволяеться переводити в свою влаcнicть велик! активи, об'екти нерyхомоcтi, цiлi пiдприeмcтва, вивозити капiтали за кордон, i все це - поза будь-яко! уваги податкових оргатв (що абсолютно неймов!рно в !нших кра!нах - в США, на-приклад, навгть квиток на лiтак не можна купити за готовку, а так зване «ввдмивання брудних грошей»
передбачае легалiзацiю готовки якраз шляхом проведения !! через оподатковyванi легальн комерцiйнi пiдприeмcтва). Бшьш того, в Укра!н усунуто засто-сування таких важливих контрольно-облшових податкових режимiв, як податок на велик! статки, податок на вив!з катталу та !нш!, без яких в шших розвинених кра!нах взагалi неможливо уявити за-стосування прибуткового оподаткування.
По-трете, наш «податок на доходи» широко ви-користовуеться проти виплат i розрахункових пла-тежiв, як зовим не е доходами. Дшсно, ПДФО стя-гуеться з мiзерних заробiткiв працiвникiв бюджет-них установ та тдприемств, як! часто навгть не до-сягають i розм!р!в справжнього прожиткового rnm-муму. Але щ заробгтки шяк не можуть бути ввдне-сеш до «прибутшв», за своею економ!чною сутнютю вони представляють часткове ввдшкодування витрат прац (компенсащя на ввдновлення особливого товару, яким в процеа виробництва виступае «робоча сила»).
Таким чином, прибуткового податку в кра!н поки немае, е податок на фонд заробгтно! плати тдприемств i в якостг такого вш виступае як елемент витрат тдприемства, що збшьшуе соб!вартють ви-роблено! ним продукцп i сприяе шфляцл.
Завдяки такш асиметрп оподаткування, за ме-жею бвдност проживае понад 80% украштв (за да-ними Оргашзацл Об'еднаних Нацш). Адже, за стандартами ООН, якщо людина витрачае на прожи-вання та харчування менше 5 долар!в на день, а на мюяць - менше 150 долар!в, вона живе за межею бвдностг 1накше кажучи, межа бвдност в Укра!н (за курсом НБУ) складае 3900 грн на мюяць, тод! як мь шмальна зарплата з 01.05.2016 р. складае 1450 грн, тобто укра!нщ, як! ll отримують втрич! бвдшш! ввд меж! бвдност за критер!ями ООН. При цьому з мшь мально! зарплати (тобто тге! суми, на меншу ввд яко! прожити неможливо!) ще вираховуються ПДФО та вшськовий зб!р, що призводить до ще бшьшо! бвд-ност! Це простежуеться по зменшенню споживання практично в«х основних продуктов харчування (кр!м молока i молочних продуктов): м'яса i мясопродуктов - на 10%, риби i рибопродуктов - на 33, фруктов, ягод, гор!х!в, винограду - на 16 i навгть ка-ртопл - на 14% (табл. 1).
Кр!м того, зпдно даним Укрстату, тальки 8,7% населення мають середньодушов! еквiвалеитнi зага-льн доходи на мюяць бшьше 3720 грн (табл. 2), що менше меж! бвдносто за критер!ем ООН. Це сввдчить про методолопчну помилку статистично! звгтносто -неадекватне ввдображення диферентацл населення Укра!ни за доходами, адже 163000 зарплати Голови НБУ [8] також бшьше 3720 грн (у 43 рази). Отже, наявна асиметр!я в оподаткуванн призводить до збвдшння бшьшо! частини населення, що тягне за собою скорочення внутршнього ринку товар!в i по-слуг.
Споживання продук^в харчування в домогосподарствах (без урахування тимчасово окуповано'' територi'l' Автономно'1 Республжи Крим та м,
Таблиця 1 Севастополя)
Споживання продукпв харчу-
вання в домогосподар- Темп
ствах (у перерахунку в первин-ний продукт) у середньому за 2010 2011 2012 2013 20141 20151 приросту 2015/2010
мюяць у розрахунку на одну особу
- м'ясо i м'ясопродукти, кг 5,1 5,1 5,0 5,1 4,9 4,6 0,9
- молоко i молочнi продукти, кг 19,2 19,1 19,6 20,3 20,3 19,8 1,03
- яйця, шт. 20 20 20 20 20 19 0,95
- риба i рибопродукти, кг 1,8 1,7 1,7 1,8 1,6 1,2 0,67
- цукор, кг 3,0 3,2 3,1 3,0 3,0 2,8 0,93
- олiя та iншi рослиннi жири, кг 1,8 1,8 1,8 1,7 1,7 1,6 0,89
- картопля, кг 7,7 7,9 7,8 7,1 6,9 6,6 0,86
- овочi та баштанш, кг 9,5 9,9 10,1 9,4 9,0 8,8 0,93
- фрукти, ягоди, горiхи, виноград, кг 3,7 3,7 3,7 4,1 3,7 3,1 0,84
- хлiб i хлiбнi продукти, кг 9,3 9,2 9,1 9,0 9,0 8,5 0,91
' Без урахування частини зони проведення антитерористично! операцп.
Розподш населення за рiвнем середньодушових еквiвалентних загальних доходiв1
(без урахування тимчасово окуповано'1 територп Автономно'' Республiки Крим, _м. Севастополя та частини зони проведення антитерористично'' операцп)
Таблиця 2
Рiвень доходiв
2010
2011
2012 2013 20142 20152
0,4 0,1 0,1 0,1
3,2 2,3 1,4 0,9
12,6 9,1 7,9 4,8
23,8 21,2 19,2 11,3
21,2 21,9 23,1 18,2
14,5 16,6 16,5 17,6
9,3 10,5 11,7 15,9
5,6 6,8 7,8 11,4
3,1 4,3 4,6 6,7
2,1 2,0 2,5 4,4
4,2 5,2 5,2 8,7
до 480,0
0,7
0,2
480,1-840,0
4,8
840,1-1200,0
25,9
18,
1200,1-1560,0
27,2
26,7
1560,1-1920,0
16,5
20,0
1920,1-2280,03
21,9
29,5
2280,1-2640,0
2640,1-3000,0
3000,1-3360,0
3360,1-3720,0
понад 3720,0
1 Починаючи з 2011 р. при розрахунках середньодушових показниюв, а також диференщацп населення (домогос-подарств) за рiвнем матерiального добробуту використовуеться шкала еквiвалентностi. Для забезпечення зютавно-стi показникiв динамiчних рядiв був проведений перерахунок даних 2010 р. з урахуванням шкали еквiвалентностi.
2 Без урахування зони проведення антитерористично! операцп.
3 У 2010-2011 рр. - понад 1920 грн.
II. Податок з прибутку тдприемств — зовсiм не те, що податок на прибутки корпорацш (корпора-тивний податок), який юнуе в усiх розвинених кра!-нах. У розвинених кра!нах податок на прибутки корпорацш (юридичних осiб) не розглядаеться бiз-несом як серйозний обмежувач дшово! активностi. Ставка цього податку в усiх кра!нах складае близько 20-25%, але вона не ввдграе особливо!' ролi, оскь льки через мехашзми «прискорено! (тльгово!) амортизации рiзного роду «податкових кредитив» тд-
приемства можуть фiнансувати свш розвиток практично без сплати податку. У результат успiшнi тд-приемства, якi мають можливiсть нарощувати про-дажi, можуть розвиватися фактично в режимi «само-фiнансування», без необхвдносп вдаватися до бан-швських кредипв або просити допомоги ввд дер-жави. А держава в цих кра!нах переконалася, що реально допомагати розвитку економiки проспше i ефективнiше, залишаючи грошi в устшних тдпри-емств, а не гальмувати !х дiяльнiсть податками, з
яких потом видiляти субсидi! на пiдтримку «на плаву» ввдстаючих i низько ефективних галузей еко-номiки.
Таким чииом, поияття «доходу» як «економiч-но! вигоди» слiд зробити «наскрiзним» для всього податкового законодавства в цшому, а також ввдно-вити, за прикладом шших розвинених кра!н, в еко-номiчнiй теорi! i фюкальнш практицi поияття «сус-пiльно необхвдних витрат» працi i на конституцш-ному рiвнi встановити забороиу на !х обкладания будь-якими видами податшв i зборiв.
Проведен дослiджеиня показали, що для усу-нення асиметрп податковоТ системи необхiдно:
1. Грунтування розподiлу основно! маси податкового тягаря i визначеиня ставок окремих видiв по-даткiв на принципах сощально! справедливости.
При оподаткуваннг майна цей принцип вира-жаеться в застосувани знижеиих податкових ставок або повного скасування податку щодо видiв та складу майна, необхiдиих для забезпечення гiдного проживания громадян, i в застосуванн пiдвищеиих податкових ставок щодо майна, використовуваного як предмети розкошi.
При оподаткуваннг доходов цей принцип забез-печуеться за рахунок застосування так звано! «по-двiйно! прогресi!» ставок прибуткових податшв: за видами i за розмiрами доходiв. При цьому мае вста-новлюватися наступна градацiя податкових ставок за видами доходiв (в порядку !х пiдвищення):
1) доходи вiд власно! працi (по найму i в порядку здшснення самостiйно! трудово! дiяльностi);
2) доходи вiд тдприемницько! дiяльностi;
3) доходи вiд iнвестицiй i вiд надання прав ко-ристування промисловою (iнтелектуальною) власт-стю;
4) випадковi доходи (без прикладання власно! працi).
Доходи категорi! «1)», що не перевищують меж прожиткового мiнiмуму домогосподарства, повиин звiльнятися ввд будь-яких видiв прямого оподаткування (включаючи соцiальнi податки). Вiдносно решти видiв доходiв мае встановлюватися наступне спiввiдношення податкових ставок: 1): 2): 3): 4) як 1: 2: 3: 5 (тобто якщо дохвд «1)» оподатковуеться за ставкою в 10%, то дохвд «4)» - за ставкою в 50%). При оподаткуванн операцш (непрямi податки в сферi споживання громадян) цей принцип виража-еться в пiльговому (зниженому) оподаткування то-варiв, продуктов i послуг, що входять до складу не-обхiдного мiнiмуму споживання — основн продукти харчування, одяг, взуття, комунальнi послуги, пос-луги транспорту i зв'язку.
2. Скасувати авансовий платеж податку на при-буток та доход о«б, що займаються тдприемни-цькою дiяльнiстю.
3. Оподаткування не повинно перешкоджати законному праву кожного громадянииа самостийно,
сво!ми силами i засобами, в законному порядку, за-безпечувати гiдне проживания для себе i свое! ро-дини. У разi застосування податкового режиму, який завдае прямо! i непоправно! шкоди здатностi громадянина самостийно забезпечувати iснування свое та свое! родини, цьому громадянину повинен бути наданий вибiр або альтернативного (пшьго-вого) податкового режиму, або можливють вибору iншоï форми доступу до фшансованих за рахунок вiдповiдного податку державноï послуги або благ. У цьому контекст! доцiльно було б впровадити фран-цузький досвiд оподаткування доходiв фiзичних осiб. До речi, така схема податкового стимулювання родини дiе в багатьох европейських краïнах.
У Франци прибутковим податком (impôt sur le revenu) (IR) оподатковуеться не кожна окрема фь зична особа, а вся родина в цшому. Iнодi це назива-ють прибутковим податком з домогосподарства. Шд родиною розушються подружжя та ï^ дгти, як не досягли 18 рошв, а також дiти, якi не перебувають у шлюбi i молодше 21 рокiв, або дiти-студенти вшом до 25 рокiв. Податкова база обчислюеться для всiеï родини як сукупний рiчний дохiд всiх ïï членiв за ви-рахуванням певних видiв витрат, як не оподаткову-ються. Далi ця сумарна родинна податкова база дь литься на коефщент розмiру родини, i таким чином виходить оподатковувана частка одного члена ро-дини, тобто середньодушовий дохвд родини (QF -Quotient Familial), який i визначае величину ставки прибуткового податку для те1' родини [9].
Для сукупного доходу родини (QF) розрахову-еться податок за ступеневою прогресивною шкалою - це розмiр податкових вiдрахувань на одну частку родини. А далi розмiр податкових вшраху-вань з одте1' частки знову множиться на коефщент розмiру родини - отримують розмiр податкових вiдрахувань на всю родину. При тдрахунку коефь цiента розмiру родини складаються ваговi коефще-нти всiх ïï членiв. Дорослi (самотш або подружжя з офiцiйно зареестрованим шлюбом) - кожен по 1, перший i другий неповнолiтнi дгти (що живуть з обома батьками) - по 0,5, третш i наступи неповно-лiтнi дiти (що живуть з обома батьками) - кожен по 1. При розлученш або смерт одного з батьшв вага дитини в пiдрахунку «мейного коефiцiеита збiль-шуеться. Якщо це просто самотнш холостяк або не-замiжия жiика без дiтей, то коефщент розмiру родини - 1; для родини з подружжя без неповнолгтшх дгтей коефiцiеит розмiру - 2; для родини з подружжя з одтею неповнолiтньою дитиною коефщент роз-мiру - 2,5; для родини з подружжя з двома неповно-лгттми дiтьми коефщент розмiру - 3; для родини з подружжя з трьома неповнолгттми дiтьми коефiцi-ент розмiру - 4; для вдови / вдiвця з одшею непов-нолiтньою дитиною коефщент розмiру - 2,5; для вдови / вдiвця з двома неповнолгттми дгтьми коефi-ц1ент розмiру - 3; для вдови / вдiвця з трьома не-
повнолгттми дгтьми коефiцiент розмiру - 4; для одного розведеного батька (який не живе в цивiльному шлюб^ з одтею неповнолiтньою дитиною коефщь ент розмiру - 2; для одного розведеного батька (який не живе в цившьному шлюб^ з двома неповнолгт-нiми дiтьми коефщент розмiру - 2,5; для одного розведеного батька (який не живе в цившьному шлюб^ з трьома неповнол^тми дiтьми коефiцiеит розмiру - 3,5; тощо.
Разом холостяки платять у Фраицп податшв в середньому бiльше, одруженi в середньому менше (оскшьки дружиии або не працюють, або мають зарплату иижче чоловiка, тобто середньоарифметич-ний дохш QF буде меише), а одружеш з дiтьми платять податшв ще менше (чим бiльше дгтей, тим меише податшв).
У Фраицп шкала податкових ставок прибутко-вого податку (1Я) не плоска, а прогресивна. Чим вище дохiд, тим вище ставка податку. При цьому шкала податшв переглядаеться i затверджуеться парламентом Фраидi! щороку (залежно ввд рiвия ш-фляцi!, бюджету та економiчно! ситуацi! в кра!нi). Ось, наприклад шкала прибуткового податку для фь зичиих осiб у Францп в 2013 р.: QF до 5 963 евро на рш: податок 0 QF; вiд 5 963 до 11 896 евро на рш: податкова ставка 5,5 QF; ввд 11 897 до 26 420 евро на рш: податкова ставка 14% QF; ввд 26 421 до 70 830 евро на рш: податкова ставка 30% QF; вiд 70 831 до 150 000 евро на рш: податкова ставка 41% QF; ввд 150 001 до 1 000 000 евро на рш: податкова ставка 45% QF; понад 1 000 000 евро на рш: податкова ставка 75% QF [9].
4. При оподаткуванн експорту найвищi ставки мають застосовуватися ввдносно цiииих продуктiв землi i природи, вивезеиия яких означае чисте змен-шения нацiонального багатства кра!ни. За зниже-ними (пiльговими) ставками мае оподатковуватися вивезеиия товарiв, виготовлених з вiдтворювально! сировиии та з тдвищеною нацiонально! часткою додано! вартосп.
При оподаткуваииi iмпорту тдвищеш подат-ковi ставки мають застосовуватися щодо товарiв, якi загрожують тдтримщ економiчно! та продовольчо! безпеки кра!ни, i пiльговi (знижет) ставки оподат-куваиня - щодо необхiдних товарiв масового спожи-вания, що не виробляються в кра!нi.
5. Неприпустимо застосуваиня податкiв, окре-мих податкових режимiв або методiв податкового регулювання, що гальмують економiчне зростания або створюють бар'ери для вкладень в розвиток еко-номiчно! iнфраструктури або в зростания нащо-нального виробництва. Для забезпечеиня цих цiлей структура i розмiри оподаткуваиня повиииi бути влаштован таким чииом, щоб:
— вившьнити вiд оподаткувания повиу суму ви-трат на вiдтворения нащонально! робочо! сили;
- забезпечувати максимально пшьговий (до повного скасування податку) режим оподаткування для капiталiв, що застосовуються у виробничому секторi (i особливо, в сферi обробно! промисловост та в секторi високих технологш);
- надавати пiльговi податковi режими для inre-вац1йно! дiяльностi i для оаб, що iнвестують сво! ка-пiтали в галузi матерiального виробництва.
6. Ввести податок на мiжнароднi фiнансовi опе-рацiï (запропонований нобелiвським лауреатом Джеймсом Тобiном у 1972 р., тому часто зветься «податком Тобша»). Об'ектом оподаткування цим податком е мiжбанкiвськi фiнансовi (спекулятивш) операцiï; платежi за поставки товарiв i послуг цим податком не повинш обкладатися.
При цьому враховуеться, що ва цi операцiï не е необхвдними з погляду забезпечення свiтового зов-нiшньоторговельного обороту i тдтримання зов-нiшньоекономiчноï дiяльностi галузей реального сектора економiки.
GC намагаеться застосувати на практищ iдею про транснацюнальне фiнансове оподаткування. 14 лютого 2013 р. Сврокомюгя прийняла пропози-ц1ю про введения податку на фiнансовi операцiï та директиву Ради Свропи про введення загально1' сис-теми Податку на фiнансовi операцп (ПФО), вiд початку запропоновану у вереснi 2011 р. на основi за-питу 11 краш-учасниць Свросоюзу (Бельгiя, Нiмеч-чина, Естошя, Грецiя, Iспанiя, Фраицiя, Iталiя, Австрiя, Португалiя, Словенiя i Словаччина). Запро-понована директива передбачае змiцнеиня ствпращ в област^ ПФО вiдповiдно до дозволу Ради Свропи вiд 22 ачня 2013 р., наступного за схваленням Свро-парламенту вiд 12 грудня 2012 р.
Головнi цш запровадження цього податку в
СС:
- гармоиiзацiя законодавства про непряме оподаткування фiнансових операцiй, що гарантуе ефек-тивну роботу внутршшх риикiв фiнансових активiв i здорове конкуренте середовище для фiнансових шструменпв, гравцiв i бiржових майданчик1в по всьому Свросоюзу;
- створення справедливого податкового сере-довища для в«х секторiв економiки;
- створення ввдповвдних бар'ерiв для операций, якi попршують ефективн1сть фiнансових ринкiв, тим самим забезпечивши необхiдиi заходи контролю i регулювання з метою уникнення майбутшх криз.
ПФО обкладаються активи, ям обертаються на ринках капiталу, грошових ринках (виключаючи за-соби платежу), акцп або зобов'язання за колектив-ним iивестуваниям, включаючи iивестицiйнi фонди стандарту UCITS (Undertakings Collective Investment in Transferable Securities) i альтернативт ^ести-цiйнi фонди (AIF), а також деривативш контракти. Бiльш того, податок покривае не тiльки торговельт
операцп на таких оргашзованих ринкових майдан-чиках, як регульоваш ринки, багатостороннi торго-вельнi системи або фiрми, як систематично здшс-нюють виконання клieнтських наказiв (systematic internalizer), але й iншi види операцiй, включаючи операцп на позабiржових ринках [10]. Оподатку-ванню не пiдлягають операцii на первинному ринку з такими щнними паперами ринку капiталу, як акцп та iншi пайовi цiннi папери, а також борговi зобо-в'язання. Касовi угоди з валютами не тдлягають оподаткуванню. Угоди з активами, призначеш для дрiбних iнвесторiв, не тдлягають оподаткуванню, як i бшьшють фшансових операцiй, здiйснюваних простими громадянами.
Ставка ПФО в СС на операцii з акщями та обль гацiями складе 0,1%, а на операцп з щнними паперами другого рiвня (деривативами) - 0,01%. Очшу-ваш надходження вiд введення податку на фiнансовi операцп' в усьому €С - 57 млрд евро на рш, в однiй Нiмеччинi передбачаеться зiбрати понад 11 млрд евро [11].
Впровадження запропонованих рекомендацiй дозволить забезпечити подолання асиметрii в по-датковому навантаженш суб'екпв тдприемницько' дiяльностi та економiчне зростання в Укра'ш.
Лiтература
1. OECD [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.oecd.org/eco/surveys/uk. 2. Tax Administration in OECD and Selected Non-OECD Countries: Comparative Information Series, Forum on Tax Administration, 2009. 3. Paying Taxes 2016 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.doingbusiness. org/ ~/ media/GIAWB/Doing%20Business/Documents/ Special-Reports/Paying-Taxes-2016.pdf. 4. Doing Business 2016. Measuring Regulatory Quality and Efficiency [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://russian.doingbusiness.org/~/media/GIAWB/Doin g%20Business/Documents/Annual-Reports/English/D B16-Full-Report.pdf. 5. Висновки щодо виконання Закону про державний бюджет Укра'ни на 2015 рш: затверджено ршенням Рахунково' палати Укра'ни вiд 11.04.2016 р. № 6-1. — Ки'в, 2016. — 46 с. 6. Чому бвдш? Бо дурнi. Краткий анализ факторов, влияющих на благосостояние населения [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://businessviews. com.ua/ru/economy/ id/chomu-bidni-bo-durni-kratkij-analiz-faktorov-vlijajuschih-na-blagosostojanie-nasele nija-890/. 7. 2016 Index of Economic Freedom. — 2016 by The Heritage Foundation and Dow Jones & Company, Inc. — 488 р. 8. УкраТнська правда. Новини [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/news/2016/06/22/7112535/.
9. Про подоходный налог для физлиц во Франции [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// mvgolubev.blogspot.com/2012/12/french-tax.html.
10. Налог Тобина: за и против [Електронний ресурс].
- Режим доступу: http://www.webeconomy.ru/index. php? page=cat&newsid=1761&type=news. 11. Налог Тобина как инструмент борьбы с валютными спекуляциями финансового рынка ЕС [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dan-ua.com/publi cations/publication/ 95 -Nalog-Tobina-kak-instrument-borby-s- valyutnymi- spekulyaciyami-finansovogo-ryn ka-ES.
Бутенко А. I., Шлафман Н. Л., Бондаренко О. В. Подолання асиметрп в податковш rncreMÏ Украши
У статп визначено поняття асиметрп податко-во1 системи як порушення основного класичного принципу ïï побудови, сформульованого Адамом Смгтом, - справедливосп оподаткування, тобто рiв-ного обов'язку вах платити податки, але виходячи з реальноï платоспроможност фiскально зобов'яза-них осiб. Виявлено асиметрiï податковоï системи краши на трьох етапах процесу суспiльного ввдтво-рення: органiзацiï виробництва, розподiлу i споживання. Визначено, що iснуючi асиметрiï в оподатку-ваннi призводять до зубожiння бшьшо1' частини населення, що тягне за собою скорочення внутрш-нього ринку товарiв i послуг. Доведено, що для усу-нення асиметрп податково1' системи необхiдно за-сновувати розподш основно1' маси податкового тя-гаря i визначення ставок окремих видiв податшв на принципi сощально1' справедливости. При оподатку-ваннi майна цей принцип виражаеться в застосу-ваннi знижених податкових ставок або повного ска-сування податку за видами i складом майна, необ-хвдних для забезпечення гiдного проживання грома-дян, i в застосуванн пiдвищених податкових ставок щодо майна, використовуваного як предмети роз-кошi. При оподаткуванн доходiв цей принцип за-безпечуеться за рахунок застосування так звано1' «подвiйноï прогреси» ставок прибуткових податкiв: за видами i за розмiрами доходiв. Крiм того, доведено, що оподаткування не повинно перешкоджати законному праву кожного громадянина самостийно, сво1'ми силами i засобами, в законному порядку, за-безпечувати гiдне проживання для себе i свое1' ро-дини. У разi застосування податкового режиму, який завдае прямо1' i непоправно1' шкоди здатносп громадянина самостийно забезпечувати iснування свое i свое1' родини, цьому громадянину повинен бути наданий вибiр або альтернативного (пшьго-вого) податкового режиму, або можливють вибору iншоï форми доступу до фшансованих за рахунок вь дповiдного податку адмiнiстративноï послуги або благ. У цьому контекст! доцшьно було б запрова-дити французький досвiд оподаткування доходiв фь зичних осiб, з урахуванням схеми податкового сти-мулювання родини, яка дiе в багатьох европейських крашах.
Ключовi слова: асиметргя, податкова система, етапи ввдтворювального процесу, податковий режим, принцип сощально1' справедливостi.
Бутенко А. И., Шлафман Н. Л., Бондаренко Е. В. Преодоление асимметрии в налоговой системе Украины
В статье определено понятие асимметрии налоговой системы как нарушение основного классического принципа ее построения, сформулированного Адамом Смитом, - справедливости налогообложения, то есть равной обязанности всех платить налоги, но исходя из реальной платежеспособности фискально обязанных лиц. Выявлены асимметрии налоговой системы страны на трех этапах процесса общественного воспроизводства: организации производства, распределения и потребления. Определено, что существующие асимметрии в налогообложении приводят к обнищанию большей части населения, что влечет за собой сокращение внутреннего рынка товаров и услуг. Доказано, что для устранения асимметрии налоговой системы необходимо основывать распределение основной массы налогового бремени и определение ставок отдельных видов налогов на принципе социальной справедливости. При налогообложении имущества этот принцип выражается в применении пониженных налоговых ставок или полной отмены налога по видам и состав имущества, необходимых для обеспечения достойного проживания граждан, и в применении повышенных налоговых ставок в отношении имущества, используемого как предметы роскоши. При налогообложении доходов этот принцип обеспечивается за счет применения так называемой «двойной прогрессии» ставок подоходных налогов: по видам и по размерам доходов. Кроме того, доказано, что налогообложение не должно препятствовать законному праву каждого гражданина самостоятельно, своими силами и средствами, в законном порядке, обеспечивать достойное проживание для себя и своей семьи. В случае применения налогового режима, который наносит прямой и непоправимый ущерб способности гражданина самостоятельно обеспечивать существование свое и своей семьи, этому гражданину должен быть предоставлен выбор или альтернативного (льготного) налогового режима, или возможность выбора другой формы доступа к финансируемых за счет соответствующего налога государственной услуги или благ. В этом контексте целесо-
образно было бы внедрить французский опыт налогообложения доходов физических лиц, с учетом схемы налогового стимулирования семьи, которая действует во многих европейских странах.
Ключевые слова: асимметрия, налоговая система, этапы воспроизводственного процесса, налоговый режим, принцип социальной справедливости.
Butenko A., Shlafman N., Bondarenko O. Overcoming asymmetries in the tax system of Ukraine
The article defines the concept of asymmetry of the tax system as a violation of the basic principle of the classic of its construction, formulated by Adam Smith, -fairness of taxation, that is equal to the duty of all to pay taxes, but on the basis of real capacity to pay fiscally obliged persons. Revealed asymmetry of the country's tax system in three stages in the process of social reproduction: the organization of production, distribution and consumption. It was determined that the existing asymmetry in taxation lead to the impoverishment of the majority of the population, which entails a reduction of the internal market for goods and services. It is proved that to eliminate the asymmetry of the tax system should be based distribution of the bulk of the tax burden and the determination of rates of certain types of taxes on the principle of social justice. Taxation of property, this principle is expressed in the application of lower tax rates or complete abolition of the tax on the type and composition of the assets required to provide a decent living of citizens, and in the application of higher tax rates in respect of property used as a luxury. When tax revenues this principle is ensured by the use of so-called "double progression" income tax rates: by type and size of income. In addition, it is proved that taxation should not prevent legitimate right of every citizen of their own, and their own means, legally, to provide a decent living for themselves and their families. In the case of the tax regime, which causes direct and irreparable damage to a citizen's ability to independently provide the existence of their own and their family, the citizen must be given a choice or alternative (preferential) tax regime, or a choice of other forms of access to funded by the relevant tax state service or benefits. In this context, it would be expedient to introduce the French experience of the personal income tax, subject to the scheme of the tax incentives of the family, which operates in many European countries.
Keywords: asymmetry, the tax system, the steps of the reproduction process, the tax regime, the principle of social justice.
Стаття надшшла до редакцл 16.09.2016
Прийнято до друку 21.09.2016
