Научная статья на тему 'Стратегические приоритеты внедрения смарт-специализации в промышленности Украины'

Стратегические приоритеты внедрения смарт-специализации в промышленности Украины Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
74
20
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Бизнес Информ
Область наук
Ключевые слова
СМАРТ-СПЕЦіАЛіЗАЦіЯ / ПРОМИСЛОВА ПОЛіТИКА / ЛОКАЛіЗАЦіЯ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА / ГАЛУЗі СПЕЦіАЛіЗАЦії / ДИСПРОПОРЦії ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА / СМАРТ-СПЕЦИАЛИЗАЦИЯ / ПРОМЫШЛЕННАЯ ПОЛИТИКА / ЛОКАЛИЗАЦИЯ ПРОМЫШЛЕННОГО ПРОИЗВОДСТВА / ОТРАСЛИ СПЕЦИАЛИЗАЦИИ / ДИСПРОПОРЦИИ ПРОМЫШЛЕННОГО ПРОИЗВОДСТВА / SMART SPECIALIZATION / INDUSTRIAL POLICY / LOCALIZATION OF INDUSTRIAL PRODUCTION / SPECIALIZATION BRANCHES / DISPROPORTION OF INDUSTRIAL PRODUCTION

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Шевченко Анастасия Валерьевна

Целью статьи является исследование потенциала смарт-специализации промышленности в регионах Украины и разработка рекомендаций по мерам государственной поддержки внедрения этого подхода в промышленности с учетом мирового опыта и украинских реалий. Описаны преимущества применения подхода смарт-специализации для вывода промышленности из кризисного состояния, активизации инновационной компоненты роста и развития новых отраслей. Определены ключевые принципы подхода, которые заключаются в селективности, кросс-секторальности, инклюзивности и ориентированности на инновации. Представлены и проанализированы результаты расчетов коэффициентов локализации промышленного производства для отраслей специализации в регионах Украины. Детализированы препятствия на пути внедрения подхода смарт-специализации в Украине, связанные с низкой инновационной, цифровой, управленческой и финансовой готовностью потенциальных участников. Предложен ряд первоочередных мер по имплементации подхода в Украине, включающих: разработку Белой книги и Стратегии смарт-специализации; создание государственной системы развития и защиты ключевых технологий; активизацию взаимодействия с институтами смарт-специализации ЕС и развитие партнерства с еврорегионами; разработку информационно-аналитической системы поддержки смарт-специализации; обеспечение диверсификации источников финансирования региональных проектов смарт-специализации; внедрение инструментов поддержки участия в них МСП и вузов; привлечение частных инвестиций и другие.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Шевченко Анастасия Валерьевна

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Strategic Priorities of Introducing Smart-Specialization into Ukraine’s Industry

The article is aimed at exploring the potential of smart specialization of industry in the regions of Ukraine and developing recommendations on measures of the State support for the introduction of this approach in the industry, taking into account the world experience and Ukrainian realities. The advantages of applying the smart specialization approach to bringing the industry out of crisis, revitalizing the innovative component of growth and developing new industry branches are described. Key principles of the approach have been defined, which consist in selectivity, cross-sectorality, inclusiveness and innovation-orientedness. The results of calculations of the localization coefficients of industrial production for the specialization industries in the regions of Ukraine are presented and analyzed. The obstacles to the introduction of the smart specialization approach in Ukraine are detailed, with regard to the low innovation, digital, managerial and financial readiness of potential participants. A number of first-line measures to implement the approach in Ukraine have been proposed, including: development of the White Paper and the Smart Specialization Strategy; creation of the State system for the development and protection of key technologies; increased engagement with the EU smart-specialization institutions and development of partnerships with European regions; elaboration of an information-analytical support system for smart specialization; provision of diversifying the sources of financing for regional smart-specialization projects; introduction of instruments to support the participation of SMEs and universities; attraction of private investment and others.

Текст научной работы на тему «Стратегические приоритеты внедрения смарт-специализации в промышленности Украины»

torskomu SEE-analizi diievosti protsesiv na osnovi skladovykh rezultatyvnosti" [The Use of &-pulses as Indicators of the Directionality of the Consequences of the Processes of Functioning of Complex Systems in the Author's SEE-analysis of Process Efficiency Based on the Components of Performance]. Sbornik nauchnykh trudov SWorld. 2015. http://socrates.vsau.org/re-pository/getfile.php/9839.pdf

Yasynska, N. A. "Henetyka evoliutsiinoi ekonomiky: pohliad finansysta" [Genetics of an Evolutionary Economy: the

Financier's Perspective]. Efektyvna ekonomika. 2016. http:// www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4943

Yurii, M. F. Liudyna i svit [Human and World]. Kyiv: Dakor,

2006.

Zvieriakov, M. I. et al. Teoretychni i metodolohichni osnovy doslidzhennia ekonomichnykh vidnosyn v Ukraini v umovakh intehratsii v hlobalnyi protses rozvytku [Theoretical and Methodological Foundations of the Study of Economic Relations in Ukraine in the Context of Integration into the Global Development Process]. Odesa: Atlant, 2016.

УДК 338.45.01:338.246.2 JEL: O25; R38

СТРАТЕГ1ЧН1 ПР1ОРИТЕТИ ВПРОВАДЖЕННЯ СМАРТ-СПЕЦ1АЛ1ЗАЦ|Т У ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ

©2019

ШЕВЧЕНКО А. В.

УДК 338.45.01:338.246.2 JEL: O25; R38

Шевченко А. В. Стратепчш прюритети впровадження смарт-спецiалiзацм у промисловост Украши

Метою cmammi е дотдження потенцалу смарт-спец/атацп промисловостi в регонах Украни та розроблення рекомендацй щодо заход'ю державноi тдтримки впровадження цього тдходу у промисловостi з урахуванням свтового досв'ду та укранських реалш. Описано переваги застосування тдходу смарт-спещал/зацИ для виведення промисловостi з кризового стану, актив/заци iнновацйноi компоненти зростання та розвитку новихгалузей. Визначено ключов'> принципи тдходу, що полягають у селективностi, крос-секторальност'>, 'тклюзивностi та ор'кнто-ваностi на iнновацii. Наведено та проаналзовано результати розрахунт коефiцiентiв локал'ваци промислового виробництва для визначення галузей спецiалiзацi¡в рег'юнах Украни. Детал'вовано перешкоди на шляху впровадження тдходу смарт-спецiалiзацiiв УкраМ, пов'язат з низькою iнновацiйною, цифровою, управл'тською та ф'тансовою спроможтстю потенцйних учаснит. Запропоновано низку першочергових заход'в для 'тплементаци цього тдходу в УкраЫ, що включають: розроблення Бшоi книги та Стратеги смарт-спецiалiзацii; створення державноi системи розвитку та захисту ключових технологй; активiзацii взаемоди з 'тститутами смарт-спецiалiзацii ЕС i розбудову партнерства з еврорего-нами; розроблення шформацшно-аналтично! системи тдтримки смарт-спецiалiзацii; забезпечення диверсиф'жаци джерел ф'тансування реа-ональних проект'в смарт-спецiалiзацii; впровадження 'тструмент'ю тдтримки участ'> у них МСП i ЗВО; залучення приватних твестицш тощо. Кпючов'1 слова: смарт-спецiалiзацiя, промислова полтика, локалiзацiя промислового виробництва, галуз спецiалiзацi¡, диспропорцИпромислово-го виробництва.

DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-10-130-135 Табл.: 1. Шл.: 9.

Шевченко Анастаая Валерпвна - кандидат економiчних наук, головний консультант в'дд'шу секторальноi економки Нацонального 'тституту стратегiчних дослджень (вул. Пирогова, 7а, Ки1в, 01030, Украна) E-mail: anastacia_shevchenko@ukr.net

УДК 338.45.01:338.246.2 Ш: 025; Н38

Шевченко А. В. Стратегические приоритеты внедрения смарт-специализации в промышленности Украины

Целью статьи является исследование потенциала смарт-спе-циализации промышленности в регионах Украины и разработка рекомендаций по мерам государственной поддержки внедрения этого подхода в промышленности с учетом мирового опыта и украинских реалий. Описаны преимущества применения подхода смарт-специализации для вывода промышленности из кризисного состояния, активизации инновационной компоненты роста и развития новых отраслей. Определены ключевые принципы подхода, которые заключаются в селективности, кросс-секторальности, инклюзивности и ориентированности на инновации. Представлены и проанализированы результаты расчетов коэффициентов локализации промышленного производства для отраслей специализации в регионах Украины. Детализированы препятствия на пути внедрения подхода смарт-специализации в Украине, связанные с низкой инновационной, цифровой, управленческой и финансовой готовностью потенциальных участников. Предложен ряд первоочередных мер по имплементации подхода в Украине, включающих: разработку Белой книги и Стратегии смарт-специализации; создание государственной системы развития и защиты ключевых технологий; активизацию взаимодействия с институтами смарт-специализации ЕС и развитие партнерства с еврорегионами; разработку информационно-аналитической си-

UDC 338.45.01:338.246.2 JEL: O25; R38

Shevchenko A. V. Strategic Priorities of Introducing Smart-Specialization into Ukraine's Industry

The article is aimed at exploring the potential of smart specialization of industry in the regions of Ukraine and developing recommendations on measures of the State support for the introduction of this approach in the industry, taking into account the world experience and Ukrainian realities. The advantages of applying the smart specialization approach to bringing the industry out of crisis, revitalizing the innovative component of growth and developing new industry branches are described. Key principles of the approach have been defined, which consist in selectivity, cross-sectorality, inclusiveness and innovation-orientedness. The results of calculations of the localization coefficients of industrial production for the specialization industries in the regions of Ukraine are presented and analyzed. The obstacles to the introduction of the smart specialization approach in Ukraine are detailed, with regard to the low innovation, digital, managerial and financial readiness of potential participants. A number of first-line measures to implement the approach in Ukraine have been proposed, including: development of the White Paper and the Smart Specialization Strategy; creation of the State system for the development and protection of key technologies; increased engagement with the EU smart-specialization institutions and development of partnerships with European regions; elaboration of an information-analytical support system

стемы поддержки смарт-специализации; обеспечение диверсификации источников финансирования региональных проектов смарт-специализации; внедрение инструментов поддержки участия в них МСП и вузов; привлечение частных инвестиций и другие. Ключевые слова: смарт-специализация, промышленная политика, локализация промышленного производства, отрасли специализации, диспропорции промышленного производства. Табл.: 1. Библ.: 9.

Шевченко Анастасия Валерьевна - кандидат экономических наук, главный консультант отдела секторальной экономики Национального института стратегических исследований (ул. Пирогова, 7а, Киев, 01030, Украина) E-mail: anastacia_shevchenko@ukr.net

for smart specialization; provision of diversifying the sources of financing for regional smart-specialization projects; introduction of instruments to support the participation of SMEs and universities; attraction of private investment and others.

Keywords: smart specialization, industrial policy, localization of industrial production, specialization branches, disproportion of industrial production. Tabl.: 1. Bibl.: 9.

Shevchenko Anastasiia V. - PhD (Economics), Chief Consultant of the Department of Sectoral Economics, The National Institute for Strategic Studies (7a Pyrohova Str., Kyiv, 01030, Ukraine) E-mail: anastacia_shevchenko@ukr.net

Bирiвнювання галузевих i регюнальних диспро-порцш промислового виробництва в УкраМ вимагае сучасних пiдходiв державно! економiч-но! полiтики з поеднанням шструментарго шнова-цшного, промислового та територiального розвитку. Для цього Укра!ною може бути адаптовано досв^д 6С з упровадження смарт-спещал1заци, що сприяе фор-муванню регюнальних шновацшних екосистем на основi ушкальних для регюну конкурентних переваг.

Аналiз останшх досл^джень засв^дчуе, що по-сл^довне впровадження шдходу смарт-спещал1заци в рiзних кра!нах сприяе виведенню промисловосп з кризового стану, активiзацГí iнновацiйноi компо-ненти зростання, розвитку нових галузей. Напря-мам шституцшно! пiдтримки впровадження смарт-спещалiзащ! присвятили численнi працi европейськi автори: Д. Форей, П. Дейв^д, Б. Холл, Л. Полверарi та шшь Актуальним завданням залишаеться розро-блення рекомендацш щодо впровадження в УкраМ в^дпов^них iнструментiв державно! полiтики.

Метою статт е дослiдження потенцiалу смарт-спецiалiзацГí промисловостi в регiонах Укра!ни та розроблення рекомендацiй щодо заходiв державно!' пiдтримки впровадження цього шдходу в промисло-востi з урахуванням свитого досвiду та укра'!нських реалш.

Важливими перешкодами промисловому розвитку в УкраМ залишаються його регюнальна по-ляризованiсть та глибокi галузевi диспропорций Так, у 2017 р. шють регiонiв Укра!ни забезпечили 64,4% обсяпв створено! в переробнiй промисловост додано! вартостi (Днiпропетровська - 15,7%, Донецька -9,4%, Запорiзька - 8,7%, Ки!вська - 6,5%, Харювська - 6,2%, Полтавська - 6,0%, м. Ки!в - 11,9%), тс^ як частки решти областей не досягали 5%, що засв^дчуе !х iндустрiальну вiдсталiсть. З шшого боку, навiть в ш-дустрiально розвинених регiонах промисловi виробництва сконцентроваш в межах одного чи деюлькох великих мiст, залишаючи монопрофкьну периферiю поза межами позитивних економiчних iмпульсiв.

Регiональнi й галузевi диспропорцГ! промислового розвитку властивi й розвиненим кра!нам свiту, у т. ч. кра!нам 6С. Тому поряд з глобалiзацiйними тен-денцiями в розвитку свито! економiки на перший план виходять тенденци регiоналiзацГí, що по-новому

розставляють акценти eKOHOMi4HOi полiтики, поедну-ючи цiлi iнновацiйного, промислового та територГ-ального розвитку.

Протягом останнього десятилГття важливим прiоритетом економГчно! полiтики стае створення та розвиток регiональних економiчних екосистем на основi визначення регiональноí спещалГзацц - уш-кального для кожного регiону потенщалу економГч-ного розвитку, заснованого на його специфiчних конкурентних перевагах. У 6С цей пiдхiд отримав назву смарт-спещалГзацГ! та на сьогоднi е основою ново1 iндустрiальноí полiтики та европейсько1 «полiтики згуртування».

ПГдхГд смарт-спецiалiзацГí належить до шстру-менпв вертикально1 полГтики, засновано! на селективнш пГдтримцГ технологГй, i е спря-мованим на розвиток ГнновацГй завдяки об'еднанню ресурсГв та компетенцГй широкого кола учаснишв. Визначальними для шдходу смарт-спещалГзацГ! е: f селективтсть, обумовлена позищею бвро-комГсГ!, згГдно з якою досягнення регюном конкурентних переваг можливе в обмеженш кГлькостГ видГв дГяльностГ, на яких слГд кон-центрувати ресурси. Важливо, що шдхГд пе-редбачае селективну пГдтримку не галузей, а технологГй, навколо яких об'еднуеться де-шлька видГв д1яльносй [1]; f крос-секторальтсть та iнклюзивнiсть з мак-симальним залученням бГзнесу, секторГв державного управлГння, науки, освГти та громад-ськостГ. Важлива роль належить приватному сектору (т. зв. процес шдприемницького по-шуку) через його кращу обГзнанГсть щодо потреб громади, потенщалу риншв, конкуренпв та заходГв, необхГдних для розвитку шдустрш. 1нклюзивнГсть полягае в рГвному для вс1х доступ до представлення проектГв розвитку, кращГ з яких отримують пГдтримку; f оршнтованкть на тноваци - метою е роз-будова зв'язкГв мГж науково-ГнновацГйними ресурсами регГону та видами дшльносй, що становлять основу його економши. Особлива увага придкяеться розвитку 10 нових ш-дустрш (emerging industries), що поеднують

кГлька видiв дiяльностi [2]. Альтернативою е впровадження нових технологiй у низькотех-нологiчнi галузi, що надае !м iнновацiйного iмпульсу.

Так, в економiцi одного з iталiйських регiонiв важливе мшце займае меблевий кластер. До прюри-тетiв смарт-спецiалiзацГí регiону взнесено не розви-ток кластера, а впровадження фотонних технологш систем домашньо! автоматизации що забезпечуе ш-новацшний розвиток меблевого виробництва [3]. У ФшляндГ! одним Гз прГоритетГв смарт-спещалГзацГ! е впровадження нанотехнологГй у целюлозно-паперо-вГй галузГ, що е базовою для фшсько! економГки [4].

Для забезпечення випереджального розви-тку шновацшних виробництв у 6С шдхГд смарт-спещалГзаци поеднуеться з полГтикою вГдбору, захис-ту та розвитку ключових технологш (КТ) - макротех-нологш, що е основою для технолопчного оновлення та ГнновацГйного розвитку максимально! юлькосй секторГв [5]. КТ часто штегруються до стратегГй смарт-спещалГзацГ! як прГоритетнГ технологГ! для розвитку регюнально! спещалГзаци. В УкраМ робилися спроби законодавчого закрГплення КТ Г формування !х перелГку, проте ва розробки наразГ залишилися не-затвердженими.

Украшою вже ГнГцГйовано кроки з упровадження шдходу смарт-спецГалГзацГ!. Його застосуван-ня передбачене у проектГ СтратегГ! розвитку промислового комплексу Укра!ни до 2025 року. На засадах смарт-спецГалГзацГ! розроблятимуться новГ регГональнГ стратегГ! розвитку на перГод до 2027 р., для чого МГнрегГоном Укра!ни та експертами «и-ЬЕЛБ з бвропою» розроблено матерГали та реко-мендацГ! . У ЗапорГзькш, ОдеськГй та ХаркГвськГй областях тривають пГлотш проекти смарт-спецГалГзацГ!.

При формуванш полГтики смарт-спецГалГзацГ! в УкраШ слГд передбачити запобГжники, що дозволять уникнути помилок кра!н, якГ мають досвГд И реалГза-ци. Зокрема, найпоширешшими проблемами регГо-нальних стратегГй е:

+ недостатне залучення вах секторГв на почат-кових стадГях розроблення стратегГй - часто бГзнес отримуе проект на фГнальнГй стадГ! та не бере участ в закладенш фундаментальних основ [3];

^ розмип формулювання прГоритетГв, що при-

зводить до розпорошення ресурсГв [6]; + обрання прГоритетами «модних» галузей (нано-, бГотехнологГ! тощо), для розвитку яких немае критично! маси ресурсГв [4].

Попри вирГшальну роль пГдприемницьких ГнГ-цГатив в обраннГ прГоритетГв смарт-спецГалГзацГ! ви-значення !! сфер мае спиратися на глибокий аналГз статистичних даних Г тенденцГй регГонально! та на-цГонально! економГки. ДосвГд розвинених кра!н пере-конуе, що обрання прГоритетами виключно високо-

технологГчних, нових або «модних» галузей (нано- та бютехнологГ!, 1КТ тощо), для розвитку яких у регюну або кра!ни вГдсутня критична маса необхГдних ре-сурсГв, е поширеною помилкою. НатомГсть важливо визначити сектори, що становлять основу економГки регюну та можуть бути модершзоваш/диверсифко-ваш/переформатоваш за допомогою ГнновацГй.

Визначити галузГ, що становлять основу спещаль зацГ! регГонГв, дозволяе розрахунок коефГцГентГв локалГзацГ! (КЛ) виробництва, що здГйснюеться за рГзними показниками та визначае, у скГльки разГв концентращя дано! галузГ в даному регюш е вищою/ нижчою, нГж у середньому в крашГ Про наявшсть регГ-онально! спецГалГзацГ! свГдчить коефГцГент локалГзацГ!, що перевищуе 1,25 [7, с. 95]. Розвиненими вважаються галузГ, щодо яких КЛ становить 2 Г вище [8].

Цей метод, що використовуеться бвропей-ською кластерною обсерваторГею для виявлення потенцГйних або Гснуючих кластерГв на основГ до-ступних для всГх кра!н та регГонГв 6С статистичних даних - показникГв зайнятостГ в галузях економГки, -на сьогоднГ активно застосовуеться для визначення загальних сфер регГонально! спецГалГзацГ! на перших етапах розбудови регюнальних стратегГй.

Результати розрахунку КЛ промислового ви-робництва в областях Укра!ни за показником кГль-косп штатних пращвнишв наведено в табл. 1. Результати розрахуншв свГдчать про таке.

1. НайбГльша юлькють областей Укра!ни спецГа-лГзуються у виробництвГ легко!, деревообробно! галу-зей та електричного устаткування. НайчисленнГшими е сильш кластери легко!, деревообробно! та хГмГчно! галузей, що засвГдчуе важлившть зусиль щодо впро-вадження нових технологГй Г подовження ланцюгГв виробництва в цих галузях.

2. ГалузГ спещалГзацГ! переважно локалГзоваш в сусГднГх областях ПГвнГчно! та ЗахГдно! Укра!ни, що вГдкривае можливосп розроблення мГжрегГональних стратегГй Г прГоритетГв спецГалГзацГ! за прикладом ев-рорегГонГв. ПГвденний та Центральний регГони Укра!ни мають слабкГ показники спещалГзацГ! у промисловостГ

3. РегГони мають достатнГ передумови для роз-витку високотехнологГчних галузей, що пГдтверджу-еться наявшстю сильних потенцГйних машинобудГв-них кластерГв у 14 областях та вищого за середнш рГвня локалГзацГ! машинобудування в 11 областях. У фармацевтичному виробництвГ спецГалГзуються 5 областей, що свГдчить про перспективнГсть галузГ для ГнновацГйного розвитку економГки. Водночас слГд зазначити негативну тенденщю в розвитку авГакосмГч-но! та суднобудГвно! галузей - у них не спещалГзують-ся областГ, де розташованГ провГднГ пГдприемства, -ДнГпропетровська (ДП «ПГвденмаш»), ЗапорГзька (ПАТ «Мотор СГч»), Сумська (ДП «АвГакон»), Мико-ла!вська (ДП «Микола!вський суднобудГвний завод», ССЗ «Н1БУЛОН»).

Таблиця

Коефщкнти локалiзацN промислового виробництва в УкраТж у 2018 р.

Галузь промисловост Вища за середню концентрацiя виробництва (коефiцicнт локалiзацií > 1,25) Висока концентращя виробництва (коефiцicнт локалiзацií > 2)

Добувна промисловкть i розроблення кар'eрiв Житомирська (1,3) Донецька (4,6); Днiпропетровська (3,4); Луганська (2,7); Полтавська (2,4)

Виробництво харчових продукта, на-поТв та тютюнових виробiв Черкаська (1,9); ); Полтавська (1,7); ^ровоградська (1,5); КиТвська (1,5); Житомирська (1,4); Терноптьська (1,3) Вшницька (2,3)

Текстильне виробництво, виробництво одягу, шфи, виробiв зi шфи та iнших матерiалiв Чернiвецька (1,6); Волинська (1,4); Сумська (1,4) Закарпатська (4,6); Львiвська (3,0); Житомирська (2,7); Хмельницька (2,1); Чершпвська (2,1)

Виготовлення виробiв з деревини, виробництво паперу та полiграфiчна дiяльнiсть КиТвська (1,6); Чершпвська (1,5) Волинська (3,1); Рiвненська (3,0); 1вано-Франшська (2,4); Житомирська (2,3); Львiвська (2,1); Закарпатська (2,0)

Виробництво меблiв, шшо'Т продукцГТ, ремонт i монтаж машин i устаткування Волинська (1,8); МиколаТвська (1,6); Львiвська (1,5); Луганська (1,4); Дш-пропетровська (1,4); КиТвська (1,3) Запорiзька (2,3)

Виробництво коксу та продуклв на-фтоперероблення - Донецька (5,8); Запорiзька (3,3)

Виробництво хiмiчних речовин i хи мiчноí' продукцГТ Днтропетровська (1,5) Луганська (7,6); Сумська (6,5); Черкаська (2,9); Рiвненська (2,6); 1вано-Франшська (2,4)

Виробництво основних фармацев-тичних продуктiв i фармацевтичних препаратiв Сумська (1,7); КиТвська (1,5) Черкаська (4,3); Харшська (2,3); м. КиТв (2,3)

Виробництво гумових i пластмасових виробiв; шшо'Т неметалевоТ мшераль-ноТ продукцГТ Житомирська (1,9); 1вано-Франгавська (1,6); Хмельницька (1,5); Рiвненська (1,4) КиТвська (2,7)

Металурпйне виробництво, виробництво готових металевих виробiв, крiм машин i устаткування - Днтропетровська (3,7); Донецька (3,5); Запорiзька (3,1)

Виробництво комп'ютерiв, електро-нно! та оптичноТ продукцГТ Чершпвська (1,7) Харшська (2,2); Хмельницька (2,2); Черкаська (2,2); Луганська (2,0)

Виробництво електричного устатку-вання Херсонська (1,7); Юровоградська (1,5); Львiвська (1,5); Терноптьська (1,5); Хмельницька (1,3) Закарпатська (4,9); Запорiзька (4,0); Харшська (2,3)

Виробництво машин i устаткування, не вiднесених до шших угруповань Полтавська (1,7); Юровоградська (1,5) МиколаТвська (4,5); Сумська (3,8); Донецька (3,1); Харшська (2,1)

Виробництво автотранспортних засо-бiв, причепiв i напiвпричепiв та шших транспортних засобiв Львiвська (1,8); 1вано-Франшська (1,6); Харкiвська (1,6) Закарпатська (2,8); Полтавська (2,5); Волинська (2,3)

Джерело: розраховано автором за даними Держстату УкраТни.

4. Враховуючи промислову спецiалiзацiю Укра!'-ни, до перелiку КТ, розвитку яких надаватиметься державна шдтримка, слiд, зокрема, включити новi мате-рiали (для розвитку легко!', деревообробно!', хiмiчноi, нафтохiмiчноi, металургiйноi галузей); передовi технологи перероблення (легка, харчова, деревообробна галузО; авiацiйно-космiчнi, транспортно-лопстичш, енергозберiгаючi технологи (машинобудування, ме-талургш); бiо- та фармакологiчнi технологи (хiмiчна, фармацевтична, харчова, деревообробна галузi).

Впровадження в УкраМ смарт-спецiалiзацii може стикнутися з перешкодами, пов'язаними з низькою шновацшною, цифровою, управлш-ською та фшансовою спроможнiстю учасникiв. Цi пе-решкоди визначаються:

1. Низькою швестицшною спроможнiстю державного та приватного секторiв щодо фiнансування завдань, визначених у стратепях розвитку, за в^д-сутностi доступу до потужних наддержавних фондiв, якими користуються кра'ни 6С. Так, Польща у про-

<

О ш

грамному перюд 2014-2020 рр. отримуе з фондГв 6С фГнансування на розвиток дослГджень Г розробок у розмГрГ 8,3 млрд евро [6].

2. Застаркими шдходами до розроблення стратегГчних документГв з вГдсутнГстю ГнструментГв мГжсекторального дГалогу при виробленнГ та Гмпле-ментацГ! прГоритетних напрямГв розвитку. Обрання прГоритетГв «узурпуеться» органами влади, прГори-тети часто копГюються зГ стратегГй Гнших областей, позбавляючи стратегГ! практичного змГсту.

3. Низькою сприйнятливГстю до ГнновацГй у ре-гГонах, що може спричинити шертшсть учасникГв пГд час розроблення стратегш. Так, регГони Укра!ни не проявляють зацГкавленостГ в ГнтеграцГ! до европей-ських структур з пГдтримки ГнновацГйного регГональ-ного розвитку - лише 4 з них зареестроваш на сайтГ бвропейсько! платформи смарт-спещалГзацГ! [9].

4. Низьким рГвнем цифровГзацГ! дГяльностГ ор-ганГв державно! влади та мГсцевого самоврядування, що призводить до !х вГдставання вГд сучасних техно-лопчних тенденцГй, нездатностГ оперативно реагу-вати та прогнозувати технологГчнГ та ринковГ змГни, перешкоджае комунГкацГ! з приватним сектором, ро-зумшню його потреб, вчасному наданню послуг.

ВИСНОВКИ

Завданнями державно! полГтики е розбудова комплексно! системи пГдтримки смарт-спецГалГзацГ! та !! глибоке Гнтегрування до Гнших напрямГв еконо-мГчно! полГтики. У цьому зв'язку необхГдно:

+ розробити Бку книгу смарт-спещалГзацГ! на основГ методологи 6С, що мГститиме шструк-цГ! для регГонГв щодо розроблення регюналь-них Г мГжрегГональних стратегш з урахуван-ням кращих свГтових практик, визначатиме Гнструменти крос-секторально! взаемодГ! та державно! пГдтримки; + розробити Стратегш смарт-спещалГзаци Укра!-ни до 2030 р., де визначити прГоритети Гн-новацГйного розвитку Укра!ни, принципи та Гнструменти державно! шдтримки розвитку регГональних спецГалГзацГй, Гндикатори вико-нання. З урахуванням визначених прГорите-тГв ГнГцГювати внесення змГн до законодавчо! бази пГдтримки ГнновацГйно!, промислово!, науково-технГчно! та освГтньо! сфер; + активГзувати взаемодГю з шститутами смарт-спецказаци 6С, для чого, зокрема, оновити на сайтГ Платформи смарт-спещалГзаци 6С прГоритети ГнновацГйного розвитку Укра!ни та !! регГонГв, забезпечити залучення бГльшо! ккькосп регГонГв та розроблення шструмен-тГв розбудови партнерства з еврорегГонами; + розробити мГжрегюнальну ГнформацГйно-аналГтичну систему пГдтримки смарт-спе-цГалГзацГ! в Укра!нГ, що забезпечуватиме вГд-критий дГалог щодо напрямГв розвитку; по-

дання npoeKTiB потенцшними учасниками; облiк затверджених npoeKTiB; налагодження мiжсeктopальнoí взаемодг!'; просування про-дукци на внутргшньому та зовншнк ринках; залучення гнвестищй; гнтегращю до глобаль-них ланцюггв дoданoí вартостг; + забезпечити диверсифгкащю джерел фгнан-сування реггональних проектгв смарт-спе-щалгзаци шляхом надання !'м пргоритетно!' пгдтримки при затвердженнг проектгв, що фгнансуються з Державного фонду реггональ-ного розвитку, гнвестицгйних проектгв у прг-оритетних галузях економгки, програмах розвитку пгдприемництва тощо; f впроваджувати гнструменти пгдтримки участг малих г середнгх пгдприемств (МСП) у проектах смарт-спещалгзаци шляхом закргплен-ня у вимогах до проектгв oбoв'язкoвoí участг визначено!' частки МСП з постгйним монгто-рингом показникгв !'хньо!' дгяльностг у проектах; створення ваучергв для МСП переробно!' галузг на оплачувану державою консульта-цгйну та дизайнерську пгдтримку розвитку пов'язаних з !'хньою продукцгею послуг; f створити державну систему розвитку та за-хисту ключових технологгй: гнщшвати розроблення законодавчо!' бази, де слгд закргпити критерг!' вгднесення до КТ, !'х перелгк та заходи з державно!' пгдтримки !'х розвитку; гнтегрува-ти КТ до гснуючих г нових державних програм г проектгв розвитку науково-технгчно!', оборонно!', промислово!' сфер; забезпечити вклю-чення КТ до стратегш смарт-спещалгзаци. Окрему увагу придглити вгдродженню авга-космгчно!' та суднобудгвно!' галузей; f стимулювати залучення гнвестицгй укра!'н-ських та гноземних компангй у реггональнг проекти смарт-спещалгзаци шляхом викорис-тання гнструментгв прискорено!' амортизащ!, податкових стимулгв, державних закупгвель гнновацгйно!' продукци тощо; f сприяти активгзаци спгвробгтництва укра!'н-ських пгдприемств з провгдними галузевими науково-дослгдними шститутами Укра!'ни та гнших кра!н у сферг розроблення та впрова-дження технологгчних г продуктових гннова-цгй у галузях спецгалгзацг! шляхом надання державних г залучення гноземних грантгв, за-стосування гнших фгнансових гнструментгв та розбудови гнфраструктури комунгкацгй. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. The Goals of Smart Specialisation. URL: https://s3plat-form.jrc.ec.europa.eu/documents/20182/115084/JRC82213_ The_Goals_of_Smart_Specialisation.pdf/f5908687-6a34-42d7-bfd1-735e882e3681

2. European Cluster Panorama 2016. URL: http:// ec.europa.eu/DocsRoom/documents/20381

3. Polverari L. The Implementation of Smart Specialisation Strategies in 2014-2020 ESIF Programmes: turning intelligence into performance / European Policies Research Centre. Ser.: IQ-Net Thematic Paper. 2016. Vol. 39. Issue 2.

4. Foray D., David P. A., Hall B. H. Smart specialization: from academic idea to political instrument, the surprising career of a concept and the difficulties involved in its implementation. MTEI Working Papers. November 2011. 16 p. URL: https://pdfs.semanticscholar.org/29ad/6773ef30f362d7d3937 c483003d974bc91c5.pdf

5. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions - "Preparing for our future: Developing a common strategy for key enabling technologies in the EU" {SEC(2009) 1257} /* COM/2009/0512 final . URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ ALL/?uri=CELEX%3A52009DC0512

6. Gianelle C., Guzzo F., Mieszkowski K. Smart Specialisation at work: Analysis of the calls launched under ERDF Operational Programmes. JRC Technical Reports. 2011. S3 Working Papers No. 11. URL: https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/docu-ments/20182/222593/Smart+Specialisation+at+work_Analysi s+of+the+calls+launched+under+ERDF+Operational+Progra mmes/ed9f9e8d-c2e1-4667-832f-f1551f62f583

7. CoKoneH№ C. I. Knaaepu b rno6anbmi/i eKOHOM^i. Km'B : loroc, 2004. 848 c.

8. Innovation clusters in Europe - a statistical analysis and overview of current policy support / DG Enterprise and Industry report. Europe INNOVA, 2006, Pro INNO Europe paper No. 5.

9. Registered countries and regions in the S3 Platform. URL: https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/s3-platform-regis-tered-regions

REFERENCES

"Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and

Social Committee and the Committee of the Regions - "Preparing for our future: Developing a common strategy for key enabling technologies in the EU" {SEC (2009) 1257}". *COM/2009/0512 final. https://eur-lex.europa.eu/legal-con-tent/EN/ALL/?uri=CELEX%3A52009DC0512

European Cluster Panorama 2016. http://ec.europa.eu/ DocsRoom/documents/20381

Foray, D., David, P. A., and Hall, B. H. "Smart specialization: from academic idea to political instrument, the surprising career of a concept and the difficulties involved in its implementation". MTEI Working Papers. November 2011. https://pdfs. semanticscholar.org/29ad/6773ef30f362d7d3937c483003d97 4bc91c5.pdf

Gianelle, C., Guzzo, F., and Mieszkowski, K. "Smart Specialisation at work: Analysis of the calls launched under ERDF Operational Programmes". JRC Technical Reports. 2011. S3 Working Papers no. 11. https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/ documents/20182/222593/Smart+Specialisation+at+work_An alysis+of+the+calls+launched+under+ERDF+Operational+Pro grammes/ed9f9e8d-c2e1-4667-832f-f1551f62f583

Innovation clusters in Europe - a statistical analysis and overview of current policy support / DG Enterprise and Industry report. Europe INNOVA, 2006, Pro INNO Europe paper no. 5.

Polverari, L. "The Implementation of Smart Specialisation Strategies in 2014-2020 ESIF Programmes: turning intelligence into performance". European Policies Research Centre. Ser.: IQ-Net Thematic Paper, vol. 39, no. 2 (2016).

"Registered countries and regions in the S3 Platform". https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/s3-platform-registered-regions

Sokolenko, S. I. Klastery vhlobalniiekonomitsi [Clusters in the Global Economy]. Kyiv: Lohos, 2004.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

"The Goals of Smart Specialisation". https://s3platform. jrc.ec.europa.eu/documents/20182/115084/JRC82213_The_ Goals_of_Smart_Specialisation.pdf/f5908687-6a34-42d7-bfd1-735e882e3681

o o

QQ

O ^

o

o

CL 1=

<c

o

<

o

u

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.