CC BY
14
ТЕОРЕТИЧШ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ 1НШОМОВНО1 _КОМУШКАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1_
8. Burns A. Doing action research in English language teaching: A guide for practitioners / А. Burns. - New York: Routledge, 2010. - 187 р.
9. Littlewood W. Communicative language teaching: An expanding concept for a changing world / W. Littlewood // Handbook of Research in Second Language Teaching and Learning. - Vol. II. - 2011. -PP. 541-547.
REFERENCES
1. Barabanova H. V. Metodyka navchannya profesiyno-oriyentovanoho chytannya v nemovnomu VNZ [Methodology of teaching of the professionally-oriented reading in non-linguistic Universities], K., IN-KOS, 2005. 315 p.
2. Borysenko V. V. Teoretychni zasady katehoriyi "kompetentsiya" [The theoretical basis of the category of "competence"]. Naukovi zapysky Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriya: Pedahohichni ta istorychni nauky. K., Vyd-vo NPU im. M. P. Drahomanova, 2011, Vol. 96, pp. 20-29.
3. Borodina H. I. Komunikatyvno-oriyentovane navchannya inozemnoyi movy v nemovnomu vuzi [Communication-oriented learning of a foreign language in the non-linguistic university]. Inozemni movy, 2005, Vol. 2, pp. 28-30.
4. Vdovin V. V. Komunikatyvnyj pidkhid yak optymalnyj zasib vyvchennya inozemnoyi movy u VNZ [The communicative approach as the best way of the learning of the foreign language at universities]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika»: zb. nauk. prats, Lviv, Lvivs'ka politekhnika, 2007, pp.15-20.
5. Zabolots'ka O. O. Inshomovna pidhotovka studentiv nemovnykh spetsialnostey v umovakh hlobalizatsiyi [Foreign language training of students of non-linguistic specialties in the conditions of globalization]. zb. nauk. prats, Pedahohichni nauky, Kherson, Vyd-vo KhDU, 2015, Vol.. 67, pp. 232-240.
6. Luchkevych V. V. Komunikatyvna spryamovanist' navchannya inozemnoyi movy u systemi profesiynoyi pidhotovky vchyteliv-filolohiv [The communicative orientation of teaching of the foreign language in the system of the professional training of philologist teachers]. Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi ta innovatsiyni metodyky navchannya u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiya, teoriya, dosvid, problemy, 2013, vyp. 34, pp. 386-390. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sitimn_2013_34_83.
7. Sernyak O. Komunikatyvno-oriyentovane navchannya inozemnykh mov. Barjery ta shlyakhy podolannya pereshkod [Communicative-oriented learning of foreign languages. Barriers and ways to overcome obstacles]. Naukovi zapysky Natsional'noho universytetu "Ostrozka akademija", seriya "Filolohichna", 2015, vyp. 54, pp. 67-70.
8. 10 Burns A. Doing action research in English language teaching: A guide for practitioners. New York, Routledge, 2010. 187 р.
9. Littlewood W. Communicative language teaching: An expanding concept for a changing world. Handbook of Research in Second Language Teaching and Learning, Vol. II, pp. 541-547.
Стаття над1йшла в редакщю 21.09.2017 р.
УДК 378
DOI 10:25128/2415-3605.17.4.3
В'ЯЧЕСЛАВ ШОВКОВИЙ
schovk@bigmir.net доктор педагопчних наук, професор Кшвський нащональний ушверситет iMern Тараса Шевченка бульвар Тараса Шевченка, 14, м. Кшв
ТЕТЯНА ШОВКОВА
tschovk@ukr.net кандидат педагопчних наук, асистент Кшвський нащональний ушверситет iменi Тараса Шевченка бульвар Тараса Шевченка, 14, м. Кшв
ТЕОРЕТИЧШ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ IНШОМОВНОÏ
_KQMyHIKATHBHQÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1_
СТРАТЕГ1ЧНА КОМПЕТЕНТН1СТЬ ЯК ПРЕДМЕТ AIHrBOAHAAKTH4HOÏ ДИСКУСIÏ
Проаналгзовано погляди на суть i зм^т лiнгводидактичного поняття «стратегтна компетентнкть». Встановлено eidcymHicmb в едитй ттерпретацИ' цього феномена серед науковцiв: учет cпiввiдноcять cтратегiчну компетенттсть з компенсаторними умiннями, метакогнтивними процесами, мовленневим актом, процесом навчання мови. Визначено потребу в розмежуванн навчально-cтратегiчноï та комунiкативно-cтратегiчноï компетентноcтi, а також в оперуваннi саме цими поняттями, ят вiдображають два р1зш види дiяльноcтi: комункацт та навчання. Обтрунтовано неправомочнкть в ототожненш cтратегiчноï компетентноcтi з компенсаторною, а також з метакогнiтивними процесами, як е регулятором процесу комункаци. Комунiкативно-cтратегiчну компетенттсть запропоновано розумти як систему знань, навичок та вмть, здатноcтi та готовноcтi використовувати ^му^катив^ стратеги з метою досягнення необхiдного перлокутивного ефекту в процеci комункативно'1 взаемодИ'.
Ключовi слова: cтратегiчна компетенттсть, комунiкативно-cтратегiчна компетенттсть, навчально-cтратегiчна компетенттсть, ^му^катив^ стратеги.
ВЯЧЕСЛАВ ШОВКОВЫЙ
доктор педагогических наук, профессор Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко
бульвар Тараса Шевченко, 14. г. Киев
ТАТЬЯНА ШОВКОВА
кандидат педагогических наук, ассистент Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко
бульвар Тараса Шевченко, 14, г. Киев
СТРАТЕГИЧЕСКАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ КАК ПРЕДМЕТ ЛИНГВОДИДАКТИЧЕСКОЙ ДИСКУССИИ
Проанализированы взгляды на сущность и содержание лингводидактического понятия «стратегическая компетентность». Установлено отсутствие в единой интерпретации этого феномена среди ученых, которые соотносят стратегическую компетентность с компенсаторными умениями, метакогнитивными процессами, речевым актом, процессом обучения языку. Определена потребность в разграничении учебно-стратегической и коммуникативно-стратегической компетентности, а также в оперировании именно этими понятиями, которые отражают два разных вида деятельности - коммуникацию и обучение. Обоснованно неправомочность в отождествлении стратегической компетентности с компенсаторной, а также с метакогнитивными процессами, которые являются регулятором процесса коммуникации. Коммуникативно-стратегическую компетентность предложено понимать как систему знаний, навыков и умений, способность и готовность использовать коммуникативные стратегии с целью достижения необходимого перлокутивного эффекта в процессе коммуникативного взаимодействия.
Ключевые слова: стратегическая компетентность, коммуникативно-стратегическая компетентность, учебно-стратегическая компетентность, коммуникативные стратегии.
VYACHESLAV SHOVKOVY
Doctor of Pedagogy, Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv Kyiv, 14 Taras Schevchenko Boulevard
TATIANA SHOVKOVA
PhD (Pedagogy), Lecturer Taras Shevchenko National University of Kyiv Kyiv, 14 Taras Schevchenko Boulevard
ТЕОРЕТИЧШ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ IНШОМОВНОÏ
_KQMyHIKATHBHQÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1_
STRATEGIC COMPETENCE AS SUBJECT OF LINGUODIDACTIC DISCUSSION
The article attempts to resolve the contradictions between various concepts and views on strategic competence demonstrating the author's understanding of the phenomenon. The «STRATEGY» frame covers the sequence of stages of mental activity: goal-setting, planning, selection of necessary moves / tactics, forecasting, regulation and reflection (evaluation of results of activity, implementation of the set goals). In other words, the strategy involves defining the goal, a series of necessary moves (tactics), the means of their implementation, and managing the process of their application and implementation, as well as the anticipated result of the activity. There is not a unanimous interpretation of this phenomenon among scholars when the latter correlate strategic competence with compensatory skills, metacognitive processes and a speech act, together with the process of language learning. The necessity of differentiating between the educational-strategic and communicative-strategic competences is defined, as they reflect two different types of activities - communication and education. The article analyzes the views of the scholars who adhere to communicative-pragmatic, metacognitive and compensatory approaches to the interpretation of strategic competence. The article proves the implausibility of identifying the strategic competence with compensatory one. Communicative-strategic competence is defined as system of knowledge, skills and abilities which presuppose the ability and readiness of the learner to use communication strategies with the purpose to achieve the necessary perlocutionary effect in the process of communicative interaction. It has been proved that the competent speaker should be able to choose the leading communicative strategy aimed at achieving the communicative goal (in speech production) and adequate perception and interpretation of the communicative purpose (in speech reception), to use a series of interrelated and interdependent tactics represented by verbal and nonverbal means of communication. The implementation of the communicative strategy is ensured by psychological processes of goal-setting, planning, management and reflection.
Keywords: strategic competence, communicative-strategic competence, educational-strategic competence, communicative strategies.
Поняття «стратепчна компетентшсть» Hapa3Í викликае дискуси i суперечносп серед багатьох науковщв, яю не можуть дшти спшьно1 думки щодо сут^ змюту, компонентного складу означено! компетентности Така неодностайшсть поглядiв зумовлена насамперед складнютю i суперечшстю поняття «стратепя», розмагттям пiдходiв до штерпретаци поняття «стратепчна компетентшсть» в сучасному лшгводидактичному дискурсу складнютю процесу навчання шоземно! мови, який поеднуе фундаментальш положення теори комушкаци та теори дiяльностi. Суперечнють поглядiв на феномен стратепчно1 компетентност в лшгводидактищ, потреба належного його вивчення, скрупульозного аналiзу та дискуси з метою вироблення певних констант, здатних урегулювати та ушфшувати наявш теори, необхщнють у виробленш (чи, принаймш, наближення) единого розумшня та штерпретаци стратепчно! компетентносп науковцями зумовлюе актуальнiсть публiкацiï.
Стратегiчна компетентнiсть була предметом дослщження багатьох вчених. Проаналiзувавши низку праць, присвячених означенiй компетентности констатуемо плюралiзм поглядiв на ïï сутнiсть та змiст. Окремi науковщ стратегiчну компетентнiсть визначають як компенсаторну (С. Мойранд, Ж. А. ван Ек, Г. Стерн, Д. В. Агапова, С. I. Багузина). Iншi вкладають у змют стратегiчноï компетентносп стратегiï досягнення комунiкативних цiлей найбшьш ефективним способом, тобто дотримуються комушкативно-прагматичного пiдходу (Е. Тароне, Л. Бахман, Л. О. Карева). Г. С. Кобишева, Н. О. Баранова, В. В. Жура стратепчну компетентшсть розглядають у ру^ комунiкативноï дiяльностi й стають на позицiï метакогнiтивного сприйняття цього феномена (як процес планування мовлення). Л. С. Артамонова диференщюе дискурсивну (комунiкативно-прагматичну), стратегiчну (вмiння планувати мовленневу поведiнку), компенсаторну та навчальну компетентностi. Кожну з цих компетентностей дослщниця визначае окремо. С. Ю. Hiколаева та I. П. Задорожна дотримуються iнтегрованого розумiння стратегiчноï компетентность Науковщ, зокрема, виокремлюють три групи стратегш: 1) навчальш стратегiï: метакогштивш (спрямованi на регулювання процесу навчання), когштивш (пов'язанi з виконанням певних завдань);
2) стратеги використання шоземно1' мови у рiзних видах мовленнево1' дiяльностi;
3) комунiкативнi стратегiï. Hауковi пошуки Е. М. Булатово1', А. Ден, Н. В. Слашкшо1', А. I. Забалуево1', О. Г. Кашино1' та iнших дослiдникiв перебувають на позищях визначення стратегiчноï компетентностi як навчально1' (здатностi учнiв користуватися навчальними стратепями). Аналiз дослiджень останнiх роюв показав суперечнiсть i заплутанiсть у
ТЕОРЕТИЧШ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ШШОМОВНО1 КОМУНЖАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1
визначеннi стратепчно1 компетентностi. Навiть у межах одного дослщження часто висловлюються дiаметрально протилежнi думки (наприклад, визначають цю компетентнiсть i як навчальну, i як комунiкативно-прагматичну), що спонукае до аналiзу рiзних поглядiв з метою зведення 1х до спшьного знаменника та вироблення единого розумшня.
Метою статтi е спроба виршити суперечностi мiж рiзними поглядами, концепщями на стратегiчну компетентнiсть та виробити авторське розумшня цього феномена.
Спробуемо проаналiзувати видшеш вище пiдходи до штерпретаци стратепчно1 компетентностi та виршити окремi дискусiйнi питання. Перш шж перейдемо до аналiзу iснуючих поглядiв на феномен стратепчно1 компетентностi, встановимо визначення ключового поняття - «стратепя».
Проаналiзувавши iснуючi дефшщи поняття «стратепя» в рiзних галузях науки, в т. ч. лшгвютики та педагопки [3, с. 44-45; 10, с. 239; 11; 12], ми зробили висновок, що фрейм «стратепя» охоплюе таку сукупнють i послiдовнiсть еташв розумово! дiяльностi: «цiлепокладання», «планування», «добiр необхвдних ходiв/тактик» «прогнозування», «регулювання» та «рефлексп (оцiнки результатiв дiяльностi, реалiзованостi поставлених цiлей)». Тобто стратегiя передбачае визначення мети, певних ходiв (тактик), засобiв !х iмплементацil та управлшня процесом !х застосування та реалiзацil, а також обов'язкового результату дiяльностi. Наше розумiння поняття стратеги зб^аеться iз Загальноевропейськими рекомендацiями з мовно1 освiти, в яких стратеги визначеш як «мовленневi засоби, котрi користувач мовою застосовуе для мобшзаци та балансу сво1х ресурсiв, активiзацil вмшь та навичок, щоб задовольнити комушкативш потреби у певному контекстi та усшшно виконати поставлене завдання найбшьш зрозумiлим або найбiльш економним можливим способом залежно вiд його/и конкретное' мети» [5, с. 57].
Багато науковщв розглядають стратегiчну компетентнiсть у навчальному аспектi (А. Ден, Н. В. Слашкша, А. I. Забалуева, Н. С. Руденко й ш.), оперують поняттями «стратегiчна компетентнiсть» (Н. С. Бшоножко), «навчально-стратегiчна компетентнiсть» (I. П. Задорожна), «навчальна компетентнiсть» (О. Л. Марьяновська, Н. С. Руденко, О. В. Уфiмцева), «навчально-шзнавальна компетентнiсть» (А. Ден, Н. В. Л^онша, О. I. Ятунiна), <^яльшсна компетентнiсть» (В. В. Рябоконь).
С. Ю. Нiколаева стратегiчну компетентнiсть розглядае як «володшня рiзними навчальними й комушкативними стратегiями та вмiннями використовувати !х у процесi вивчення шоземно1 мови i в ситуацiях реального мiжкультурного спiлкування» [9, с. 15]. Вщповщно I. П. Задорожна вживае поняття «навчально-стратепчна компетентнiсть» i вщмежовуе комунiкативно-стратегiчну компетентнiсть вiд навчально-стратепчно1, штерпретуючи останню як «здатнiсть студента самостшно користуватися рацiональними прийомами розумово1 пращ, стратепями оволодiння мовленневими, лiнгвосоцiокультурними й мовними компетентностями, самостшно вдосконалюватися в мiжкультурному спiлкуваннi на основi рефлексивно1 самооцiнки результатiв власно1 шзнавально1 дiяльностi» [6, с. 127]. Ми подшяемо цю думку вчено1 i залишаемося стояти на позиц^ диференцiйованого розумшня навчально-стратепчно1 та комунiкативно-стратегiчноl компетентностей як окремих феномешв, що не варто об'еднувати гiперонiмом «стратегiчна компетентнiсть», оскшьки навчання i комунiкацiя за психолопчною природою е рiзними процесами i не можуть iнтегруватися в едину сутнiсть. Стратегiчна компетентнiсть в широкому розумшш не обмежуеться лише навчальними та комушкативними стратепями, а охоплюе велетенську кшьюсть шших стратегiй, пов'язаних з багатьма компетентностями, яких набувають i учш середньо1 школи, i студенти вищих закладiв освiти. Вщповщно ключовим поняття навчально-стратегiчноl компетентностi визначаемо «навчальш стратег^», якi охоплюють сукупнють iнтелектуальних прийомiв, покликаних забезпечити рацюнальну органiзацiю процесу вивчення iноземноl мови.
Значна частина науковщв стратепчну компетентнють ототожнюе з компенсаторною, визначаючи И як здатнють мовця компенсувати недостатш мовнi знання, мовленневi навички та вмшня (С. Мойранд, Ж. А. ван Ек, Г. Стерн, Д. В. Агапова, С. I. Багузша, Д. В. Дмг^ев, М. I. Лайкова, К. О. Лопатша, С. Д. Циренжапова, I. В. Чичикш, Л. В. Яроцька); здатшсть компенсувати недостатнють знань мови, мовленневого й сощального досвiду спiлкування iноземною мовою (С. Ю. Нiколаева, А. М. Щукш). У руслi такого розумшня стратепчно1
ТЕОРЕТИЧШ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ШШОМОВНО1
_КОМУНЖАТИВНО! КОМПЕТЕНТНОСТI_
компетентностi науковцi, зокрема Р. Еллю [16], Ж. Рiхардс та Р. Шмiдт [17], оперують поняттям «компенсаторнi стратеги», класифiкуючи !х на групи: стратеги формально1 редукцп, стратеги функцюнально1 редукцп, стратеги досягнення, зокрема використання iноземних слiв, парафраз, запозичення, немовних стратегiй, таких як мiмiка, жести, звукова iмiтацiя тощо. На наше переконання, компенсаторнi ди не можуть претендувати на статус стратегiй (останнi передбачають мету, низку ходiв (тактик), засобiв 1'х iмплементацil, управлiння процесом, результат дiяльностi). Компенсащя не може бути метою i результатом комушкативно1 дiяльностi, а е лише шструментом, одним iз «ходiв» реалiзацil спiлкування, спрямованим на досягнення результату комушкаци. Мета ж будь-яко1 комушкаци - донесення шформаци та авторсько1 штенци до спiврозмовника. Тому вважаемо доцшьним оперувати поняттям «компенсаторш тактики», якi iнтегруються з власне мовленневими тактиками на шляху реалiзацil локуцп та досягнення перлокутивного ефекту.
Н. О. Баранова дотримуеться метакогштивного тдходу до розумiння стратепчно1 компетентносп й визначае И як «здатнють планувати у цiлому певний вид дiяльностi», «здатнiсть суб'екта чiтко усвщомити свiй комунiкативний намiр i спланувати комунiкативну подiю», розглядае в опозици стратегiчну та дискурсивну компетентностi [1, с. 101-105].
С. М. Кирилова видшяе серед стратегш iншомовного спшкування метакогнiтивнi, когнiтивнi та соцiально-афективнi. Метакогштивш стратеги пов'язанi з плануванням, управлшням та оцiнкою ефективностi спiлкування. Вщповщно дослiдниця видiляе докомунiкативнi стратеги, яю пов'язанi з плануванням цiлей спшкування з урахуванням сощальних ролей комушканпв), стратеги комунiкативного етапу (саморегуляци, взаемодп i впливу), стратеги посткомунiкативного етапу (рефлекшя перлокутивного акту) [7]. На нашу думку, стосовно комушкаци варто оперувати поняттям «метакогштивш процеси» (а не стратеги), оскшьки цшепокладання, планування, прогнозування, регулювання, рефлексiя е безпосередшми iнтелектуальними процесами, якi забезпечують процес iмплементацil певно1 стратеги, е метакогштивними етапами И впровадження. Крiм того, означеш метакогнiтивнi процеси присутнi як в продуктивному, так i рецептивному мовленш. Якщо розглядати окремо стратеги цшепокладання, планування, прогнозування, регулювання, рефлексп, тодi ми ототожнюемо частину i цiле, гiпонiми з гiперонiмом, що не мае лопки. Саме тому вважаемо недоцшьним використовувати в контексп навчання комунiкацil поняття «метакогнiтивнi стратеги», а оперувати поняттям «метакогштивш процеси».
Прихильники комушкативно-прагматичного пiдходу (за визначенням О. Ванiвськоl [2, с. 56]) роблять акцент на стратепях досягнення комушкативних цiлей найбiльш ефективним способом (Е. Тароне, Л. Бахман, Л. О. Карева): ефективному використанш мовних ресуршв пiд час комунiкацil [15, с.9]; адекватному застосуваннi освоеного репертуару стратегш [14, с. 22]; сукупносп поетапних мисленнево-мовленневих дiй, спрямованих на моделювання учасниками комунiкацil з метою реалiзацil комунiкативних цiлей у процеш iншомовного спiлкування [13]. Л. Гелiвера оперуе поняттям «дискурсивно-стратегiчна компетентнiсть», дискурсивний компонент яко! охоплюе знання про особливосп рiзних типiв дискурсу, а також умшня використання спектра мовних засобiв для продукування та розумшня текста. Натомють стратегiчний компонент передбачае «керування» процесом комунiкативноl взаемодп, здатшсть використовувати комушкативш стратег^ для виршення комунiкативних цiлей [4]. М. Лайкова, С. Красшьшкова та Н. Фоменко змют стратегiчноl (суб)компетентностi (субкомпетентностi науковщ розглядають вiдносно комунiкативноl компетентностi) перекладають на дискурсивну (як здатшсть використовувати певш стратеги й тактики спшкування). Натомють стратепчну (суб)компетентнють визначають як здатнють компенсувати брак мовного, мовленневого й сощального досвiду спiлкування [8, с. 18]. На нашу думку, немае потреби в такш штерпретаци стратепчно1 та дискурсивно1 компетентностей, оскшьки в нш закладена внутрiшня суперечнють. Прибiчники комунiкативно-прагматичного пiдходу розглядають стратепчну компетентнють як здатнiсть особистостi оптимально використовувати стратеги мовлення, а також тактики, вербальш, невербальш та паравербальш ресурси задля оптимального досягнення комушкативних цшей. Загалом ми подiляемо таку думку i вважаемо слушним комушкативно-стратепчну компетентнiсть розглядати абстраговано вiд шших.
ТЕОРЕТИЧШ ACTEKTO ФOРMУВAHHЯ IHШOMOВHOÏ
_KOMУHIKAТИВHOÏ KOMПEТEHТHOCТI_
Прирoда кoмyнiкативнoï взаeмoдiï iнтeгрye два взаeмoпoв'язанi прoцeси - сприйняття (рeцeпiювання) та пoрoджeння (прoдyкyвання) мoвлeння. Вiдпoвiднo кoмyнiкативнi стратeгiï вважаeмo дoцiльним рoзпoдiляти на двi групи: рeцeптивнi та прoдyктивнi. Рeцeпцiя мoвлeння звoдиться дo стратeгiï iнтeрпрeтацiï та рoзyмiння iнтeнцiï спiврoзмoвника, змiстy, смислу вислoвлeння та сyпрoвoджyeться пeвними мoвлeннeвими тактиками читання та аyдiювання (кoмпeнсатoрнi тактики: здoгадyвання прo значeння нeвiдoмиx слiв, oрieнтyвання на стиль, жанр тeкстy пiд час iнтeрпрeтацiï товго!' iнфoрмацiï; кoнтрастивнi тактики: викoристання ^трас^в рiднoï та iнoзeмнoï для глибшoгo рoзyмiння мoвлeння, eпiдигматичнoгo аналiзy лeксичниx oдиниць тoщo; викoристання мoви в рeцeптивниx видаx мoвлeннeвoï дiяльнoстi: ймoвiрнiснe пeрeдбачeння oрганiзацiйнoï структури та змюту iнфoрмацiï; пoбyдoва i пeрeвiрка гiпoтeзи щoдo кoмyнiкативнoгo намiрy кoнтeкстy (I. П. Задoрoжна) тoщo).
Прoдyктивнi стратeгiï - цe стратeгiï впливу на мoвця з мeтoю дoсягнeння пeвнoгo пeрлoкyтивнoгo eфeктy (наприклад, стратeгiï пeрeкoнання, привeртання уваги, самoпрeзeнтацiï, встанoвлeння, рoзвитoк, шдтримання, рoзривання кoнтактy, дискрeдитацiï тoщo). Вoни iмплeмeнтyються за дoпoмoгoю кoнкрeтниx тактик: кoмпeнсатoрниx (пeрифраз, дoбiр синoнiмiв й iн.), афeктивниx (змeншeння xвилювання й iн.), кoнтрастивниx (викoристання нeвeрбальниx засoбiв кoмyнiкацiï, спeцифiчниx для iншoмoвнoï лiнгвoкyльтyри, тoщo), викoристання мoви в прoдyктивниx видаx мoвлeннeвoï дiяльнoстi (вiдбiр лeксичнoгo i граматичнoгo матeрiалy, уточжння кoмyнiкативнoгo намiрy, iнiцiювання дiалoгy,завeршeння дiалoгy й iн.). Kiлькiсть прoдyктивниx стратeгiй визначити практичнo нeмoжливo, як i кшьюсть кoмyнiкативниx iнтeнцiй, щo мoжyть виникати у прoцeсi мoвлeння. Ус oзначeнi групи тактик е лишe oкрeмими крoками у прoцeсi ^мут^ци та дoзвoляють вирiшити кoмyнiкативнy мeтy лишe в кoмплeксi, тoбтo складають частину лoкyцiï. Cамi ж вoни (цi тактики) нe мoжyть складати анi iллoкyтивний, анi пeрлoкyтивний акт.
Oтжe, у наyкoвoмy лiнгвoдидактичнoмy дискурс прoпoнyeмo oпeрyвати пoняттями «кoмyнiкативнo-стратeгiчна кoмпeтeнтнiсть» та «навчальнo-стратeгiчна кoмпeтeнтнiсть», якi е вiдoбражeнням рiзниx видiв дiяльнoстi людини, а вiдтак пoвиннi бути ч^то рoзмeжoванi. Koмyнiкативнo-стратeгiчнy кoмпeтeнтнiсть прoпoнyeмo рoзyмiти як систeмy знань, навичoк та вмшь, здатнoстi i гoтoвнoстi викoристoвyвати кoмyнiкативнi стратeгiï з мeтoю дoсягнeння нeoбxiднoгo пeрлoкyтивнoгo eфeктy в ^o^ti кoмyнiкативнoï взаeмoдiï. Koмпeтeнтний мoвeць говижн yмiти oбирати прoвiднy кoмyнiкативнy стратeгiю, спрямoванy на дoсягнeння кoмyнiкативнoï мeти (в прoдyктивнoмy мoвлeннi) та адeкватнoгo сприйняття та iнтeрпрeтацiï кoмyнiкативнoï мeти (в рeцeптивнoмy мoвлeннi), кoристyватися низтою взаeмoпoв'язаниx та взаeмoзyмoвлeниx тактик, рeпрeзeнтoваниx вeрбальними, паравeрбальними та нeвeрбальними зашбами кoмyнiкацiï. Рeалiзацiя кoмyнiкативнoï стратeгiï рeгyлюeться псиxoлoгiчними прoцeсами цiлeпoкладання, планування, управлшня та рeфлeксiï.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барашва H. A. Остовы фoрмирoвания дискурсившй кoмпeтeнции стyдeнтoв при oбyчeнии инoязычнoмy прoфeссиoнальнo-oриeнтирoваннoмy oбщeнию: дис. ... канд. шд. наук: 13.00.0S I H. A. Барашва. - Шб., 200S. - 244 с.
2. Вашвська О. I. ^мушкат^м-прагматичний пiдxiд у фoрмyваннi стратeгiчнoï iншoмoвнoï кoмпeтeнтнoстi I О. I. Вашвська II Moлoдь i ритак. - 2016. - № S (139). - C. 56-60.
3. Вэй C™. Oбyчeниe китайскиx стyдeнтoв-филoлoгoв кoммyникативным диалoгичeским стратeгиям на занятияx пo рyсскoмy языку: начальный этап oбyчeния дисс. ... канд. шд. наук: 13.00.02 I Вэй C™. - M., 2014. - 231 с.
4. Гeливeра Л. О. Meтoдика фoрмирoвания дискyрсивнo-стратeгичeскoй кoмпeтeнции лингвиста-прeпoдаватeля пoсрeдствoм синoнимичeскиx языговьи срeдств: грамматичeский аспeкт: автoрeф. дисс. ... канд.. пeд. наук: 13.00.02 I Л. О. Гeливeра. - Cтаврoпoль, 2010. - 27 с.
5. Загальнoeврoпeйськi рeкoмeндацiï з мoвнoï oсвiти: вивчeння, викладання, oцiнювання. - K.: Лeнвiт, 2003. - 261 с.
6. Задoрoжна I. П. Огруктура та зм1ст навчальнo-стратeгiчнoï кoмпeтeнтнoстi майбyтнix yчитeлiв англiйськoï мoви I I. П. Задoрoжна II Викладання мoв у вищиx навчальниx закладаx oсвiти на сyчаснoмy eтапi. Miжпрeдмeнтнi зв'язки. Hаyкoвi дoслiджeння. Дoсвiд. Пoшyки . - 2013. - Вип. 22. - C. 125-133.
ТЕОРЕТИЧШ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ШШОМОВНО1 _КОМУНЖАТИВНО! КОМПЕТЕШТШОСТ1_
7. Кирилова Е. М. Обучение устной иноязычной коммуникативной компетенции на основе формирования когнитивных стратегий / Е. М. Кирилова // Известия РГПУ им. А. И. Герцена. -
2007. № 32. [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/obuchenie-ustnoy-inoyazychnoy-kommunikativnoy-kompetentsii-na-osnove-formirovaniya-kognitivnyh-strategiy.
8. Лайкова М. И. Содержание коммуникативной компетенции иностранцев при использовании русского языка в сфере международного туристского бизнеса: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / М. И. Лайкова. - М., 2009. - 24 с.
9. Николаева С. Ю. Цш навчання шоземних мов в аспект компетентшсного тдходу / С. Ю. Нжолаева // 1ноземш мови. - 2010. - № 2. - С. 11-17.
10. Селiванова О. Сучасна лшгвютика: Термшолопчна енциклопедiя / О. Селiванова. - Полтава: Довшлля-К., 2006. - 716 с.
11. Словник украшсько! мови: в 11 тт. / АН УРСР. 1нститут мовознавства; за ред. I. К. Бшодвда. - К.: Шаукова думка, 1970-1980. - Т. 10. - С. 156. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/сп.
12. Современный философский словарь; общ. ред. В. Е. Кемеров. [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://gufo.me/content_fil/strategija-5619.html#ixzz4EAOpLlph.
13. Терещук Д. Г. Формування у студенпв фшолопчних спещальностей шшомовних комушкативних стратегш з використанням мовленневих симуляцш: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Д. Г. Терещук. - К., 2013. - 20 с.
14. Тимофеева Т. И. Стратегическая компетенция в констексте коммуникативной деятельности студентов / Т. И. Тимофеева // Известия РГПУ им. А. И. Герцена. - 2008. - № 60. [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n7strategicheskaya-kompetentsiya-v-konstekste-kommunikativnoy-deyatelnosti-studentov.
15. Bachman L. F. Fundamental Considerations in Language Testing / L. F. Bachman. - Oxford, 1990. - 118 p.
16. Ellis R. Understanding Second Language Acquisition. - Oxford: Oxford University Press, 1991. Available at: http://www-personal.umich.edu/~ncellis/NickEllis/Publications_files/SecondLanguage AcquistionCxGPreprint.
17. Richards J. & Schmidt R. (Eds). Language and Communication. - Longman, 1979. - P. 2-27.
REFERENCES
1. Baranova N. A. Osnovy formirovaniya diskursivnoye kompetentsii studentov pri obuchenii inoyazychnomu professionalno-oriyentirovannomu obshcheniyu: [The fundamentals of the formation of students 'discursive competence in teaching foreign language vocational oriented learning]. dissertatsiya ... kandidata pedagogicheskikh nauk: 13.00.08 / Baranova Natal'ya Aleksandrovna. - Sankt-Peterburg,
2008. - 244 p.
2. Vanivska O. I. Komunikatyvno-prahmatychnyy pidkhid u formuvanni stratehichnoyi inshomovnoyi kompetentnosti [The communicative and pragmatic approach to the formation of strategic foreign language competence]. - Molod i rynok. - №8 (139), 2016. - P. 56-60.
3. Vey Syn. Obucheniye kitayskikh studentov-filologov kommunikativnym dialogicheskim strategiyam na zanyatiyakh po russkomu yazyku: nachal'nyy etap obucheniya [Teaching Chinese students of philology the communicative dialogic strategies in the classroom in the Russian language: the initial stage of training]: dissertatsiya ... kandidata pedagogicheskikh nauk: 13.00.02 / Vey Sin. - M., 2014. - 231p.
4. Gelivera L. A. Metodika formirovaniya diskursivno-strategicheskoy kompetentsii lingvista-prepodavatelya posredstvom sinonimicheskikh yazykovykh sredstv: grammaticheskiy aspekt: [The method of forming the discourse and strategic competence of a linguistic teacher by means of synonymous linguistic means: the grammatical aspect ] dis. ... kandidata pedagogicheskikh nauk: 13.00.02 / Gelivera Larisa Olegovna. - Stavropol', 2010. - 27 p.
5. Zahalnoyevropeyski rekomendatsiyi z movnoyi osvity: vyvchennya, vykladannya, otsinyuvannya [European recommendations on language education: study, teaching, assessment]. - K.: Lenvit, 2003. - 261 p.
6. Zadorozhna I. P. Struktura ta zmist navchalno-stratehichnoyi kompetentnosti maybutnikh uchyteliv anhliyskoyi movy[The structure and essence of the cognitive and strategic competence of English teachers to be] / I. P. Zadorozhna // Vykladannya mov u vyshchykh navchalnykh zakladakh osvity na suchasnomu etapi. Mizhpredmentni zv'yazky. Naukovi doslidzhennya. Dosvid. Poshuky . - 2013. - Vyp. 22. - P. 125-133.
7. Kirillova Ye. M. Obucheniye ustnoy inoyazychnoy kommunikativnoy kompetentsii na osnove formirovaniya kognitivnykh strategiy [Teaching oral communicative competence in another language on the basis of formation of cognitive strategies] // Izvestiya RGPU im. A.I. Gertsena. 2007. №32. URL: http://cyberleninka.ru/article/n/obuchenie-ustnoy-inoyazychnoy-kommunikativnoy-kompetentsii-na-osnove-formirovaniya-kognitivnyh-strategiy (data obrashcheniya: 18.10.2017).
8. Laykova M. I. Soderzhaniye kommunikativnoy kompetentsii inostrantsev pri ispolzovanii russkogo yazyka v sfere mezhdunarodnogo turistskogo biznesa [The content of the communicative competence of
TEOPETHHHI ACnEKTH OOPMYBAHH^ IHfflOMOBHOI
_KOMYHIKATHBHOI KOMnETEHTHOCTI_
foreigners when using the Russian language in the field of international tourism business]: dis. ... kandidata pedagogicheskikh nauk: 13.00.02 / Mariya Iliyeva Laykova. - M., 2009. - 24 p.
9. Nikolayeva S.YU. Tsili navchannya inozemnykh mov v aspekti kompetentnisnoho pidkhodu [The objectives of teaching foreign languages in the light of competency approach ] / S.YU. Nikolayeva // Inozemni movy. - 2010. - № 2. - S. 11-17 p.
10. Selivanova O. Suchasna linhvistyka: Terminolohichna entsyklopediya [Modern linguistics: Terminologic Encyclopedia ] / Olena Selivanova. - Poltava: Dovkillya-K., 2006. - 716 p.
11. Slovnyk ukrayinskoyi movy: [Dictionary of the Ukrainian language ]. v 11 tt. / AN URSR. Instytut movoznavstva; za red. I. K. Bilodida. - K.: Naukova dumka, 1970-1980. - T. 10. - S. 156. Available at: http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/sp.
12. Sovremennyy filosofskiy slovar [Contemporary Philosophical Dictionary ]. obshch. red. Kemerov V. Ye. Available at: http://gufo.me/content_fil/strategija-5619.html#ixzz4EAOpLlph.
13. Tereshchuk D. H. Formuvannya u studentiv filolohichnykh spetsialnostey inshomovnykh komunikatyvnykh stratehiy z vykorystannyam movlennyevykh symulyatsiy [The formation of foreign language communicative strategies by students of philological specialties while using speech simulations]. avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. ped. nauk: 13.00.02 / D. H. Tereshchuk. -K., 2013. - 20 p.
14. Tymofeeva T. Y. Stratehycheskaya kompetentsyya v konstekste kommunykatyvnoy deyatelnosty studentov [Strategic competence in the context of students' communicative activities].// Yzvestyya RHPU ym. A.Y. Hertsena. - 2008. - № 60. Available at: http://cyberleninka.ru/article/n/strategicheskaya-kompetentsiya-v-konstekste-kommunikativnoy-deyatelnosti-studentov.
15. Bachman L. F. Fundamental Considerations in Language Testing / L. F. Bachman. - Oxford, 1990. - 118 p.
16. Ellis R. Understanding Second Language Acquisition. - Oxford: Oxford University Press, 1991. Available at: http://www-personal.umich.edu/~ncellis/NickEllis/Publications_files/SecondLanguage AcquistionCxGPreprint.
17. Richards J. & Schmidt R. (Eds). Language and Communication. - Longman, 1979. - P. 2-27.
Cmammn nadiuMMa e pedaKU,iK> 21.09.2017 p.
