CC BY
29
УДК 630*232.42 Проф. М.М. Гром, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
СТИМУЛЮВАННЯ РОСТУ Л1СОВИХ КУЛЬТУР ЮВЕШЛЬНОГО В1КУ ВНЕСЕННЯМ М1НЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ЗАХОД1 Л1СОСТЕПУ
Тривалi дослiдження стимулювання росту змшаних сосново-дубових та дубо-во-букових люових культур Розточчя ювенiльного вшу внесенням мiнеральних добрив показали додатнш вплив ix на рют i розвиток основних деревних порщ. Локаль-не внесення добрив ютотно збiльшуe прирiст культур за висотою, за дiаметром коре-нево'1' шийки, за проекцiями крон i значно тдвищуе накопичення оргашчно'1' маси рослин. Пропонуеться обгрунтована технологiя проведення агротехшчних доглядiв за культурами, система внесення оптимальних доз добрив та поеднання основних елементсв мiнерального живлення.
Prof. M.M. Hrom - USUFWT
Stimulation of growth of silvecultures of juvenile age by bringing of mineral fertilizers westering Lisostep
Long researches of stimulation of growth mixed pine-oak and oak-beechen forest plantations of Rostochia young age entering of mineral fertilizers have shown positive their influence on growth and development of the basic tree species. Local entering of fertilizers essentially increases a growth on height, diameter of root neck, projections of crones and considerably raises accumulation of organic weight of plants. The proved technology of realization agrotechnical care behind plantations, system of entering of optimum dozes of fertilizers and combinations of the basic elements a mineral feed is recommended.
Постановка питания. Вщомо, що конституцшш особливост деревних рослин формуються в основному вже в ювеншьному вщ1. В цьому ж вщ1 створеш л1сов1 культури терплять вщ конкуренцп з боку трав,янистоi та ча-гарниковоi рослинносл. Пщвищення бiологiчноi стшкоси культур ювеншь-ного вжу значно залежить вщ умов мшерального живлення.
Виявлення потреб деревних рослин ювеншьного вжу в елементах мь нерального живлення, вивчення ix реакци на ф1зюлопчш та ростов! процеси при внесенш мшеральних добрив мае важливе наукове i практичне значення. Дослщження таких питань на заход1 Люостепу набувало особливого значення з-за вщсутност таких дослщжень у цьому регюш.
Мета дослiджеиь - вивчення впливу елеменпв мшерального живлення на рют люових культур, встановлення оптимальних доз i сшввщношень мшеральних елемент1в з метою стимулювання росту культур. Для виршення цих завдань вивчалися такi питання: вплив мшеральних добрив на прижив-люванiсть та збережешсть культур; встановлення оптимальних термшв i доз внесення добрив в найбшьш ефективних ix спiввiдношенняx; динамжа приросту за висотою, накопиченням бюмаси; особливост будови асимiляцiйного апарату та габггусу крон рослин; встановлення тривалост пiслядii добрив; теxнологiя внесення добрив.
Об'ектами дослiджеиь були виро6нич! люов! культури на заxодi Ль состепу в районi Розточчя, де практично представлено ус! основш типи люо-рослинних умов регiону. Дослщш дшянки закладено в св!жих та вологих суг-рудах на дерново-шдзолистих та Ырих опiдзолениx грунтах, тобто в перева-жаючих типах люорослинних умов.
Методика дослвджень. Вивчався вплив мiнеральних добрив та агротех-нiчних виробничих доглядiв на рют 1-4-рiчних сосново-дубових та буково-ду-бових культур за такими варiантами дослiдiв: внесення мiнеральних добрив (в рiзних комбiнацiях) основних елементiв живлення, проведення агротехнiчних доглядiв, контроль - без проведення доглядiв i внесення добрив у культури.
Дози внесення добрив встановлювалися з врахуванням даних хiмiчного аналiзу грунпв, узагальнення вже вщомих рекомендацiй, попереднiх власних дослщжень для визначення оптимальних доз добрив. Було прийнято на основi розрахунюв середню дозу, яка становила на одну рослину 5 г амiачноl селiтри, 6 г гранульованого суперфосфату i 2 г калшно! сол^ Добрива вносили в кiнцi травня - початку червня локально кшьцем довкола рослини на вiддалi 5-15 см вщ стовбурчика в 1-2^чних та 10-30 см у 3-4^чних лiсових культурах з роз-рахунком !х вмивання в грунт опадами. Повторшсть дослiдiв 2-3-кратна.
Критери вивчення впливу мшеральних добрив та оброблення матерь алiв дослiджень проводилися за загальноприйнятими методиками i способами з застосуванням методiв варiацiйноl статистики. Дослщи проводили в ль сових культурах у райош Розточчя протягом тривалого часу - 20 роюв.
Результати дослiджень. Вплив внесення мшеральних добрив на сти-мулювання росту основних деревних порщ у змшаних сосново-дубових культурах на дерново-пiдзолистих грунтах наступний.
На рют сосни звичайно! мшеральш добрива впливали позитивно, сти-мулюючи рiст культур у рiзному вiцi. В 1-рiчних культурах сосни мшеральш добрива викликали порiвняно невелике збшьшення приросту за висотою у вЫх варiантах дослiдiв. Найбiльш ефективно дiяли азотнi (+17 %), фосфорно-калiйнi (+12 %) та повш добрива (+10 %). Найбiльш ефективно впливали добрива на прирют стовбурчиюв за дiаметром, яке в окремих варiантах (N, NK та PK) досягало 20-40 % порiвняно з контролем. Перевищення маси корешв над контролем у всiх варiантах становило 20-25 %, а у варiантi NPK доходило до 37 %. Дещо бiльше збiльшувалася маса стовбурчиюв, шж маса коренiв, вона становила 140-166 % вщ контролю. Збшьшувалася також маса хво!, але найбiльше вона зростала на другий-третш роки пiсля внесення добрив та становила у варiантах з азотом у середньому 140-145 % вщ контролю. Стимулю-вання розростання крон спостершалося найбiльше на 3-й рж пiсля внесення добрив, проекци крон перевищували контроль на 21-31 % у варiантах NP та NPK. Приживлюванiсть 1-рiчних культур зростала на 7-8 %.
У 2^чних культурах сосни прирют за висотою збшьшувався, особливо на другьтрет роки пiсля внесення N, NP та NPK. Спостерiгалося найбшь-ше збiльшення приросту за дiаметром (до 20-25 % порiвняно з контролем) при участ фосфору у добривах.
У 3^чних культурах сосни встановлено стимулювання росту протягом всього термшу спостережень, яке становило у найкращих варiантах за висотою 118-124 % i за дiаметром 117-136 % вiд контролю, але найбшьш активно проходило накопичення бюмаси у варiантi з внесення NPK у перший та другий рш - 152 та 184 %. Значне розростання проекцш крон спостерша-лося на другий рiк шсля внесення добрив (на 24-28 %).
У 4-рiчних культурах сосни стимулюючий ефект був найбшьшим. Вже за рж внесення добрив прирiст за висотою у Bapiamm N та NPK переви-щував контроль на 33-40 %, за дiaметpом на 20-42 %, за бiомaсою у найкра-щих вapiaнтaх на 41-114 %, площi пpоекцiй крон на 20-44 %.
Маса 100 пар хво1 в 4-piчних культурах з внесенням азоту збшьшувалася в 1,3-1,5 рази, а вмют азоту 1,2 рази. Вмют азоту в одноpiчнiй хво1 у цих вapiaнтaх становив дещо бшьше 1,7 % i фосфора 0,16 %, що за дани-ми В.С. Победова [6] та шших дослщниюв забезпечуе рют сосни за I класом боштету i свiдчить про доволi високу ефектившсть внесення добрив.
Отpимaнi дат спостережень дають змогу зробити висновок, що в умо-вах Розточчя доцшьно вносити добрива у рж закладки культур сосни зви-чайно1, що шдтверджуеться даними Баглая [1], Родша [7] та iн. Доцшьно проводите повторне внесення добрив у тpиpiчнi культури для скорочення термшу змикання культур на 1-2 роки. Найбшьш ефективне внесення повних добрив -NPK, хоча в деяких випадках доволi високi показники спостер^алися при вне-сеннi чистого азоту. Проведення агротехшчних доглядiв поpiвняно з внесенням добрив менш ефективне, в окремих випадках 1х дiя проявлялася тiльки на другий-третш рж, пiдвищуючи piст культур на 4-7 % поpiвняно з контролем.
Опублжованих даних про вплив мшеральних добрив на pier культур дуба люового в ювенiльному вiцi доволi мало (Харитонов, Срмолаева, [8]; Осмола, [3]; Пастернак та ш., [4, 5] та шш^.
В 1^чних культурах дуба лiсового внесення добрив вже у перший рж ютотно пiдвищувaло поточний piчний пpиpiст за висотою, яке становило у вapiaнтaх P, N, NP, NPK - 35, 45, 52 i 57 % вщповщно, за дiaметpом корене-во1 шийки - 115-138 %, збiльшення бiомaси - 127-208 % вщ контролю. Нaйбiльший ефект спостершався при внесеннi фосфору, особливо у вapiaнтaх з азотом i повним добривом. Максимальний ефект проявлявся у перший рж, в нaступнi роки, шсля внесення, вплив добрив на рют дуба поступово змен-шувався. Внесення добрив стимулювало, нaвiть ютотно, вторинний пpиpiст (червневий) пaгонiв, що дуже рщко i слабо спостершалося на контpолi. На тpетiй рж пiсля внесення добрив у вapiaнтaх P, NP, NPK зростання проекцш крон становило 18, 24 i 28 % вщповщно.
У 2^чних культурах дуба нaйбiльший вплив спостершався в перший piк i у вapiaнтaх N, NP, NPK прирют за висотою досягав 145-157 %, накопи-чення бiомaси - 128-151 %. Фосфорш добрива позитивно впливали на рют бь омаси дуба протягом трьох наступних pокiв, що шдтверджуе дaнi про трива-лу шслядш фосфорних добрив i властивост мобiлiзувaти запаси азоту (Щербаков, [9]; Кубарев, [2]).
В 3^чних культурах дуба спостершалося значне стимулювання росту протягом трьох роюв спостережень, особливо у вapiaнтaх N, P, NP, NPK, де прирости за висотою становили у перший рж 122-148 %, на другий - 126151 %, на третш - 119-138 % вщ контролю. Збшьшення пpиpостiв за дiaмет-ром становило 106-148 %, бiомaси - 112-147 %, пpоекцiй крон - 132-137 %.
У 4-piчних культурах дуба найбшьша стимуляцiя росту спостер^алася при внесеннi азоту та повних добрив, хоча треба вщзначити доволi високу актив-
нють чистих фосфорних добрив на стимулювання приросту бюмаси i проекцш крон. Агротехшчш догляди менш стимулювали рiст дуба, шж добрива. Найбшь-ший вплив вони здшснювали на розростання крон (до 112-117 % вщ контролю).
Дуб червоний доволi чутливий на внесення добрив, особливо повних та чистого азоту. Найбшьший прирют спостер^ався у культурах 2-рiчного вь ку. Приживлюванють культур пiдвищувалася неiстотно. Агротехшчш догляди викликали незначне тдвищення приросту за висотою. Липа дрiбнолиста при внесеннi добрив пiдвишувала енерпю росту, найбiльше при внесеннi фосфорних, азотно-фосфорних та повних добрив. Необхщно вщмггити доволi високу чутливiсть липи на внесення елеменлв фосфорного живлення.
Клен гостролистий найкраще реагував на внесення азотно-фосфорних, фосфорно-калшних та чистих фосфорних добрив. Найбшьше збiльшення приросту спостер^алося в однорiчних культурах: за висотою - 137-167 %, за дiаметром - 126-154 %. Особливо висок показники збшьшення приросту спостер^алися при внесеннi фосфору.
Вплив мшеральних добрив на стимулювання росту основних деревних порщ дубово-букових культур на Ырих люових грунтах наступний.
В 1^чних культурах дуба найбшьший стимулюючий ефект спостерь гався впродовж року внесення добрив у варiантах N, P, NP, NPK, коли прирют за висотою досягав 138-154 %. Прирют за дiаметром значно збшьшував-ся при внесенш фосфору, особливо на фонi азотних та калшних добрив i ста-новив 134-136 % порiвняно з контролем. 1нтенсивне накопичення бiомаси проходило при внесенш фосфорних, азотно-фосфорних та повних добрив, прирют становив 134-197 %. Розростання крон найбшьш штенсивно спосте-р^алося на другий-третш рж i становило 129-138 %.
У 2-3^чних культурах найкрашi результати спостер^алися у варiан-тах N, P, NP, NPK. У 3-рiчних культурах прирют за висотою досягав 131162 %, за дiаметром 116-144 %, за бiомасою досягав 169 % вщ контролю. В найкращих варiантах проекцiï крон навiть у рж внесення добрив збшьшува-лися в 1,3-1,5 рази. Проведення агротехшчних доглядiв стимулювало рiст культур на другий-третш рж i виражалося у збшьшенш приросту за висотою i проекщею крон, але не в значних розмiрах.
Необхiдно вiдзначити, що стимулювання росту культур дуба на Ырих люових грунтах було аналопчним ïx ефекту на дерново-пiдзолистих грунтах, але пiслядiя на сiриx грунтах бшьш iнтенсивно знижувалася, що можна пояс-нити швидким включенням елемент1в мiнерального живлення у метаболiчнi процеси рослин на цих типах грунлв.
Вплив мшеральних добрив на рют культур бука люового в ювеншьному вщ практично ранiше не вивчався, вивчалися питання впливу добрив на тдвищення продуктивност букових насаджень старшого вшу.
В 1^чних культурах бука найбшьший стимулюючий ефект спостерь гався у варiантаx N, P, NP i NPK, у яких у рж внесення добрив прирости за висотою становили 124-161 %, за дiаметром 114-127 %, за бюмасою 174-225 %. Реакщя 2-3^чних культур на внесення добрив була дещо меншою, але дос-татньо високою, збiльшення росту культур бука спостер^алося протягом усix
трьох роюв спостережень. Дослiдження показали, що бук в ювеншьному вiцi високочутлива порода на покращення умов мшерального живлення.
Модрина позитивно реагувала на внесення мшеральних добрив у 1^чному вщ у вapiaнтaх N, NP, NPK, де прирости за висотою досягали 134137 %, за дiaметpом 124-146 %, за бюмасою 131-141 % вiд контролю. Необ-хiдно вiдмiтити додaтнiй вплив калшних i aзотно-кaлiйних добрив. Протягом трьох роюв спостережень вплив мшеральних добрив на рют модрини зали-шався на доволi високому piвнi.
В 2-3^чному вiцi культури модрини шдвищували piст, aнaлогiчно як i у 1^чних культурах, однак спад активност пiслядiï добрив проходив знач-но швидюше, особливо на третьому рощ шсля внесення добрив. Проведення агротехшчних доглядiв поpiвняно з iншими породами давало доволi високе пiдвищення росту.
Висновки. Внесення мшеральних добрив в оптимальних сшввщно-шеннях стимулюе рют люових культур Розточчя на дерново-шдзолистих i ri-рих лiсових грунтах. Змша режиму живлення культур ювеншьного вiку дае значний лiсiвничий ефект. Поточний piчний пpиpiст за висотою збшьшуеться в 1,4-1,6 рази, за дiaметpом в 1,2-1,3 рази, за бюмасою в 1,5-1,7 рази.
Найбшьший стимулюючий ефект спостершався при внесенш азотних добрив, особливо разом з фосфором i кaлiем. Хвойнi породи найкраще реагу-вали на покращення азотного живлення. Калшш добрива мало ефективш, спостеpiгaвся додaтнiй ïx вплив тшьки в культурах модрини.
В умовах додатного зволоження найбшьш ефективним було внесення добрив у 1^чш культури, що сприяло активному розростанню кореневих систем, збшьшувалися загальш показники росту, шдвищувалася приживлю-вaнiсть культур.
Оптимальним для умов Розточчя е двократне внесення добрив: у рж посадки культур i по^м на третьому рощ ïx життя. Це забезпечувало приско-рений piст рослин i бшьш швидкий виxiд культур з шд пpитiнюючого впливу тpaв,яноï pослинностi. Локальне внесення добрив юльцем навколо рослин не сприяе бшьш швидкому розростанню тpaв,яноï pослинностi.
Рекомендуються наступш оптимaльнi спiввiдношення елементiв мшерального живлення для стимулювання росту: для сосни та модрини - N, NP, NPK; для дуба - NP, NPK; бука - P, NPK; дуба скельного - N, NPK; клена гостролистого - NP, PK; липи дpiбнолистоï - P, NP, NPK.
Для люових культур у фaзi iндивiдуaльного росту рекомендуеться сшввщношення N: P: K=1: 1: 1, тобто частка фосфа^в повинна доpiвнювaти кiлькостi азоту.
Технолопя проведення aгpотеxнiчниx доглядiв за люовими культурами на виpобництвi мае передбачати попередне внесення мшеральних добрив при посадщ або вслщ за нею, наступш догляди до змикання культур шляхом проведення дво-трикратних прополок i рихлень грунту та двократних окошу-вань тpaв,яноï рослиннос^ з метою скорочення витрат на створення культур та термшв ïx змикання.
Л1тература
1. Баглай А.Н. Применение минеральных удобрений при выращивании культур сосны// Лесной журнал: Изв. вузов. - 1970, № 3. - С. 22-25.
2. Кубарев Л.С. Фосфорные удобрения. - М.: Госсельхозиздат, 1976. - 24 с.
3. Осмола М.Х. Вплив мшеральних добрив на рют дуба звичайного в люових культурах у фазi укоршення// Лшвнич1 дослщження на Розточчг - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1972. - С. 141-147.
4. Пастернак П.С. и др. Влияние минеральных удобрений на культуры дуба и сосны// Лесное хозяйство. - 1974, № 12. - С. 25-30.
5. Патериак П.С. и др. Удобрение дуба черешчатого как средство повышение производительности и устойчивости дубовых насаждений// Состояние и перспективы дальнейшего улучшения воспроизводства и повышения продуктивности дубрав Европейской части СССР. -Винница, 1978. - С. 79-83.
6. Победов В.С. Применение удобрений в лесном хозяйстве. - М.: Лесн. пром-сть, 1972. - 201 с.
7. Родии А.Р. Культуры ели на вырубках. - М.: Лесн. пром-сть, 1977. - 168 с.
8. Харитонов Г.А., Ермолаева В.Н. Перспективы применения удобрений в лесных культурах Карпат// Лесное хозяйство. - 1969, № 6. - С. 52-56.
9. Щербаков А.П. Об эффективности и рентабельности применения минеральных удобрений в лесных питомниках// Лесное хозяйство. - 1954, № 7. - С. 54-60.
УДК 630* 181.28 Асист Р.Б. Дудин - УкрДЛТУ
1НТРОДУЦЕНТИ У НАСАДЖЕННЯХ СТАРОВИННИХ
ПАРК1В ЛЬВОВА
Подано результати поширення штродуцентсв у старовинних парках м. Львова, а також ix систематичний розподш та вщношення до р1зних титв географiчниx аре-алiв. Проаналiзовано особливосп росту та розвитку штродуцешив у парках мюта, виявлено найбшьш актуальш проблеми, пов'язаш !з зникненням цих вид1в з насад-жень парив.
Assist. R.B. Dudyn - USUFWT Introduction species in the old parks of Lviv
The results of distribution of introduction species in the age-old parks of Lviv have been presented as well as their systematic distribution and attitude toward different types of geographical natural habitats. The features of growth and development of introduction species in the city parks have been analyzed; the problems of disappearance of these species from parks' vegetation have been discovered.
У насадженнях старовинних парюв, створених як на базi юнуючих ль сових масивiв, так i на нелюових землях, протягом усього часу ix росту та розвитку вщбуваеться змша одних фiтоценозiв шшими, бшьш стшкими в да-них умовах. Однак, для виконання парковими ф^оценозами вщповщних функцш - середовищетвiрноi, рекреащЁно", захисно", фпомелюративно", са-нiтарно-гiгiенiчноi i, насамперед, арxiтектурно-планувальноi та естетично", необхщно, насамперед, слщкувати за ix станом та постшно проводити спос-тереження за структурою насаджень.
Як зазначають С.1. Кузнецов та Ю.О. Клименко (2003), вивчення пар-кових фiтоценозiв починаеться !з дослiдження видово!' структури угруповань, передуЫм дендрологiчного складу, так як асортимент наявних у парку дерев i
